Жінка біля колодязя

Після Пасхи Ісус разом з учнями повертався до Галілеї через Самарію. Поблизу міста Сихар Ісус зупинився, щоб відпочити біля колодязя Якова, а його учні пішли в місто купити щось поїсти.

Тим часом до колодязя прийшла жінка, щоб набрати води. Ісус сказав їй: «Дай мені попити». Вона відповіла: «Чому ти розмовляєш зі мною, самарянкою? Євреї ж не розмовляють з самарянами». Почувши це, Ісус сказав: «Якби ти знала, хто я такий, то попросила б у мене пити, і я дав би тобі живої води». «Про що ти говориш? — запитала жінка.— У тебе ж немає відра, щоб набрати води». Ісус відповів: «Кожен, хто питиме воду, яку даю я, ніколи не захоче пити знову». Тоді жінка вигукнула: «Пане, дай мені тієї води!»

Після того Ісус сказав: «Приведи-но до колодязя свого чоловіка». Жінка відповіла: «У мене немає чоловіка». На це Ісус сказав: «Це правда, ти була одружена п’ять разів, а тепер живеш з чоловіком, з яким неодружена». Тоді самарянка сказала: «Бачу, ти пророк. Мій народ вірить, що ми можемо поклонятися Богові на цій горі, але євреї кажуть, що ми маємо поклонятися тільки в Єрусалимі. Я вірю: коли прийде Месія, він навчить нас, як треба поклонятися». Тоді Ісус сказав те, чого ще нікому не говорив: «Месія — це я».

Почувши це, жінка поспішила до свого міста і почала всім говорити: «Здається, я знайшла Месію! Він усе знає про мене. Йдіть подивіться!» Тож вони пішли за нею до колодязя і слухали, як Ісус навчав.

Потім самаряни запросили Ісуса до свого міста. Там Ісус два дні навчав їх, і багато людей повірило в нього. Вони сказали самарянці: «Тепер, послухавши цього чоловіка, ми знаємо, що він справді є спасителем світу».