ДО́РКА

(озн. «газель»).

Християнка зі збору в Йоппії, яка «робила дуже багато добрих діл і була щедра на дари милосердя». Окрім усього іншого, вона, очевидно, виготовляла спідній і верхній одяг для нужденних вдів (Дії 9:36, 39). Ім’я Дорка відповідає арамейському імені Тавіта (обидва озн. «газель»). Можливо, Дорку називали обома іменами, адже серед євреїв — особливо в портових містах, таких, як Йоппія, де жили і євреї, і язичники,— було прийнято мати не лише єврейське, але й грецьке чи латинське ім’я. Або, можливо, Лука переклав її ім’я з думкою про читачів-неєвреїв. Дорка — єдина жінка, щодо якої в Біблії вживається слово «учень» в жіночому роді — «учениця». Однак це не означає, що вона посідала якесь особливе становище в зборі, бо, по суті, всі християни були учнями Ісуса Христа (Мт 28:19, 20). Коли в 36 р. н. е. Дорка померла, її гірко оплакували вдови, яким вона, ймовірно, зробила багато доброго. Але в Біблії не говориться, що Дорку оплакував чоловік, і це може вказувати на те, що в той час вона була неодружена.

Учні з Йоппії приготували її тіло до поховання і, дізнавшись, що Петро в Лідді (прибл. за 18 км на Пд. Сх. від Йоппії), послали за ним. Вони, безперечно, чули про те, як Петро зцілив там паралізованого чоловіка, на ім’я Еней, і тому, мабуть, сподівались, що він зможе воскресити Дорку. Або ж вони покликали Петра, щоб він їх розрадив (Дії 9:32—38).

Петро зробив приблизно те саме, що й Ісус тоді, коли воскрешав дочку Яіра (Мр 5:38—41; Лк 8:51—55). Наказавши всім вийти з горішньої кімнати, Петро помолився, а тоді сказав: «Тавіто, встань!» Дорка відкрила очі, сіла і з допомогою Петра підвелася. Це перше згадане в Біблії воскресіння, яке здійснив один з апостолів. Дізнавшись про це чудо, багато людей у Йоппії стали віруючими (Дії 9:39—42).