Розумне вложення (Капіталу)
1. Чому убогі світа цього можуть легше збагатитися “добрими ділами”?
ЦЕ не нагромадження багатства цього світа, що приносить забезпеку. Це нагромадження добрих діл, от що робить людину багатою в очах Бога, і “убогі цього світа” можуть нагромадити цього скарбу скорше чим багаті, якщо вони є “багаті вірою”. Дальше, ті, що є убогі в річах цього світа, не мусять тратити так багато часу на пильнування маєтків. Хто вповає на гроші, той має дуже малу забезпеку, а головно в цих часах. Як здається, то по кожній війні гроші тратять вартість. Зараз по другій Світовій Війні більшість з грошей в европейських краях були задержані в банках через урядовий приказ, і люди не могли вибрати всіх своїх грошей через многі роки. Навіть багатим давали тільки малу суму для ужиття, і ось недавно, хто був багатий на штерлінґі майже за одну ніч втратив тисячі тисячами доларів, тому що ціну штерлінґів знижено на чужинецькій біржі від 4.03 дол. до 2.80 дол. Многі інші гроші втратили їх силу купна на світових біржах в той самий час. Отже нагарбання грошей, багатства, або непевних скарбів цього світа, має дуже маленьку вартість. Їх вартість може пропасти за одну ніч, якщо уряди так призначать. Скільки лучше було б для чоловіка заставити своє майно працювати для користи інших підчас коли воно має сяку-таку вартість чим тримати його аж міль й ржа знівечать.
2. Як христіяни справді розумно вкладають свій скарб тепер?
2 В дійсности, це вложення грошей для добра убогих, що приносить скарб на небі. Ісус Христос проповідував Слово, та й ви можете заставити ваше багатство помогти проповідувати Слово. Він напоминав усіх своїх послідовників, щоб вони йшли й проповідували цю євангелию царства на свідоцтво цілому світу. Це забирає час, енерґію й гроші, і Свідки Єгови по цілому світу дають час, енерґію і гроші, будують Зали Царства, винаймають будинки і ладнають їх, щоб вони були принадні як місця зібрання. Свідки Єгови вкладають їх гроші в Біблії, книжки і журнали і несуть їх до людей, щоб і вони могли студіювати Боже Слово. Вони вкладають свої гроші на подорож від місця до місця і віддають їх здоровля йдучи до країв землі, як що потрібно з цією євангелиєю. Свідки Єгови широко їздять і радо видають їх гроші, щоб дістатися до окружних або дистріктовних зібрань або на народні конвенції, бо вони знають, що цим вони узброяться лучше, щоб “збагатитися добрими ділами”. Що за величну й славну роботу Христіянин сьогодні виконує для народів світа із доброю новиною, яка приносить потіху для вбогих і дає привилей видати свій маєток для добра тих, що стались невільниками цього старого світа. Уживаючи ваш час, енерґію й гроші — цим чином нагромаджується скарб на небі. Це щось, що жадний край, ні орґанізація, ні сусід, ні злодій не може вкрасти від вас. Виж дали добру новину убогим, і вони мають її благословенства. Ви видали ваші гроші, щоб помогти їм, але благословенства для даючого є більші чим для приймаючого.
3, 4. Що є справдішним “великим набуттям”? Як деякі не можуть набути його?
3 Виконувати таку роботу значить, що людина буде вдоволена й щаслива й буде завжди мати щось дійсно вартісне. Побожність це не тільки ходження до церкви в неділю або до Залу Царства Свідків Єгови, хоч в цей спосіб деякі люди стараються показати їх побожність. Єдиний спосіб в який правдива побожність може бути великою користю, то це через злучення її з вдоволенням. Ваше серце й ум і ціле ваше тіло мусять бути ужиті для проповідування Слова. Ті що йдуть до синаґоґій або церков цього старого світа, або навіть і до Залу Царства, якщо вони жураться їх великими маєтками, як от той заможний чоловік, до якого Ісус говорив, ті не мають вдоволення, яке приходить з великого багатства. Можливо вони ходили до церкви, щоб показатись ради бизнесу або це дає їм лучше становище в тій суспільности; тоді замість вдоволення вони мають журу й трудности.
4 Павло дав добру пораду Тимотею багато літ тому, і вона, якщо наслідувати її, змінить цілий напрям життя людини. “Велике ж [таки] надбання благочестя з самодовольством. Нічого бо не внесли ми у світ, то й ясно, що нічого не можемо винести. Маючи ж їжу й одежу, цим вдоволені будьмо. Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенети і в хотіння многі нерозумні й шкідливі, що топлять людей у безодню і погибель. Корень бо всього лихого сріблолюбство; котрого інші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.” (1 Тим. 6:6—10) Одиниці можуть нагромаджувати великі матеріяльні достатки, замісність, популярність, позицію, гроші й вплив. Вони можуть набути всі ті річи своїми власними змаганнями або через одідичення, але важне для них памятати, щоб побожність із вдоволенням — це велика благочесть. Коли вони прийшли у світ, вони не принесли нічого з собою, і коли полишуть, вони не можуть нічого взяти з собою. Тож чому сумувати решта вашого життя через великі маєтки? Візьміть пораду від Господа: ‘Роздайте убогим; складайте собі скарб на небі, і приходіть, наслідуйте мене!’ (Мат. 19:16—22) Чи ж не лучше бути вдоволеним в домі Господнім чим бути невдоволеними в орґанізації Диявола?
БОЖА ПРОВІЗИЯ ДЛЯ РОБІТНИКІВ
5. Як Ісус пояснив, щоб не журилися про будучність?
5 Той багатий чоловік про якого Ісус говорив і котрий сказав, що він буде їсти, пити і веселитися, тепер, коли він наскладав велике багатство для себе, а однак йому бракувало вдоволення. Він старався знайти його, але його багатство запровадило його “у спокусу, і сіти, і в многі безумні та шкідливі хотіння.” Він бажав жити тільки для себе. Ісус сказав був до своїх учеників: “Чим кажу вам: Не журіться душею вашою, що їсти мете, ані тілом, чим зодягнетесь. Душа більша їжі, а тіло одежі. Погляньте на круки: що не сіють і не жнуть; у них ні комори, ні клуні, а Бог годує їх; як же більше лучші ви птаства!” (Луки 12:22—24, Ам. Перек.) Це залежить чи є віра в Бога Єгову, що коли Він помістив чоловіка на землі, то там було подостатком поживи для всіх, якщо вони приложили змагання ужити її. Та найперше приходить наше почитання Єгови, Дателя всіх добрих річей.
6. Як псальміста і Йов пояснили це?
6 Йов і псальміста признавали, як Бог дбав про звірів польових і птиць воздушних і робив поживні запаси для них. Певна річ, що людські сотворіння є цінніщі чим звіря, а особливо тоді, як вони увійдуть в угоду з Богом Єговою, щоб чинити Його волю. Йов 38:41 питає: “А воронові хто готує харч його, коли діти його пищать до Бога, блукаючи без поживи?” І знов: “Засьпівайте Господеві похвальну пісню! Сьпівайте псальми Господеві нашому при гуслях! Він хмарами покриває небо, і посилає дощ на землю, він ростить траву на горах; дає скотині поживу її, і молодим крукам, що квилять.” (Пс. 147:7—9) Чи ж потреби чоловіка не є запевнені? Чому ж журитися життям і всіма його проблємами? Шукайте перше Царства!
7. Як ми повинні набувати Божий харч?
7 Чи ж вивірки не збирають оріхів і складають їх в нори або ховають їх у дуплах дерев? Чиж бобри не стараються про харч для себе, і пчоли не нагромаджують меду в їх уліях на зиму? Та річ у цім: харч приготовано для всіх звірят так що вони можуть збирати ті конечні річи для їх життя. Вони працюють, щоб зібрати те, що Бог постарався. Чоловік може робити так само. Що чоловікові треба, то ужити річи о які постарався Бог. Чоловік не повинен бути більш лінивим чим птиці воздушні, або риби морські, або звіря польові. Лінивому чоловіку дав добру пораду мудрий чоловік: “Приглянься мурашці, лінюху!” Так, ми мусимо працювати, але ми не мусимо статися невільниками комерції або цьому старому світу, щоб жити.
8. Чому це безумство нагарбувати великі багатства для будучности?
8 Це природна річ для чоловіка бажати жити, і він бажає існувати навіть в цім теперішнім часі клопотів і заколоту так довго, як він може; але ж нагромадження земного багатства не запевнить життя скільки, що воно не запевнило тому багатієві у приповісті, який нагромадивши багатства у клуні свої і помер тієї ночі. Бо, як каже приповість, “цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?” (Луки 12:20, Ам. Перек.) Потім Ісус в розмові з своїми учениками сказав: “Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?” (Луки 12:25, Рот.) Коли тіло особи зужиється і прийде час для нього повернути у порох, тоді та людина нічого не може зробити, щоб поладнати свій орґанізм. Коли серце вичерпається і нервова система зужиється або мязи стануть тугі й неподатні, тоді людина не добавить і одного кроку до свойого життя; вона прийшла до кінця своєї подорожи. Так і Ісус доказує: “Коли ж ви й найменшого не можете, то чого про інше журитись?” (Луки 12:26, А.С.В.) Інакшими словами сказати, коли ми не можемо продовжити нашого життя трохи довше, навіть на локоть, то чому тоді нам журитися нагарбанням великого майна, харчу, одежи і за багато домів і інших посілостей? Чому нам журитися і складати те, що ми зібрали минулого року у клуні і тоді казати: “Від тепер я буду їсти, пити і веселитися”? Скільки лучше було б віддати те, що ми маємо, убогим і складати собі скарб на небі!
9. Який скарб ми посідаємо? Як ми складаємо скарб в небі?
9 Який же скарб ми посідаємо? Ті, що прийшли до знання Божого Слова, мають правду. Вони прийшли до зрозуміння хто це Бог Єгова, Всевишний вселенної; як Він дав свойого Сина, Ісуса Христа, щоб викупити людство через Нього, щоб воно могло дістати вічне життя; як Ісус Христос прийшов і взяв силу і почав царювати, і що те царство за яким ми молилися, вже установлене. Оці річи ми знаємо; ті річи христіяни посідають в знанню, тому що вони студіюють Боже Слово, і вони можуть передати цю добру новину убогим, що стогнуть і плачуть з причини гидоти, яка настала у світі. Правдиві христіяни будуть посвячувати все, що вони мають з добра цього світа, чи мало чи багато, щоб занести цю вість убогим і потішати сумуючих. Вони памятають, що людини життя не залежить від річей, які вона посідає, але її вічне існування залежить від багатства нагромадженого нею на небі. Тож згідно із цим вони зобавлюють до їх небесного скарбу через проповідування доброї новини Царства.