Багатство повної певності нашого розуміння

“Щоб утішити, серця, їх, щоб вони могли гармонійно з’єднатися разом в любові й побачити багатство повної певності їх розуміння, щоб акуратно пізнати святу тайну Божу іменно, Христа.”— Кол. 2:2, НС.

1. Як ми дістаємо повне запевнення розуміння? Для якої цілі?

ЄГОВА Бог бажає, щоб Його люди розуміли Його написане Слово, Біблію. Через зрозуміння ми дістаємо повне запевнення нашого вірування. Це тільки тоді, коли ми добре розуміємо, що ми можемо висказати нашу віру іншим і це з сильним переконанням, що ми маємо правду, яка є достойна приняття всіма. Немає бо пільги в тому, коли хтось чує але не розуміє, бож тоді це не має значіння для нас. Ми ніколи не можемо зробити добра без розуміння що є воля Божа. Противно, ми ділаємо необачно в Його одобрення. Але коли ми розуміємо Його волю, як це вона міститься в Його записаних вказівках, тоді ми можемо зробити це. І коли ми так робимо, тоді ми будуємо запевнення в нас, і ми сильно держимось тієї надії аж до кінця, аж ми осягнемо те, що Бог обіцяв, і будемо жати Його добру нагороду за наше служення. Ми бажаємо зрозуміти, як властиво приступати до Нього в молитві і о що молитися, щоб бути вислуханими. Тоді ми можемо наближитися до Нього з повною певністю. Ми бажаємо розуміти виразно яка та надія є, яку Він ставить перед нас, щоб ми ніколи не терпіли розчарування від ложної надії, змарнувавши всі наші змагання на мильну ціль. (Жид. 6:11, 12 і 10:22, 23, НС) Отже ми не можемо недооцінювати багатства повного запевнення розуміння.

2. Чому Євреї за часів Неємії потребували перекладу Біблії?

² Так далеко як це відноситься до загалу людства, то Біблія, в якій Божа воля й намір є висказані, є написана в мертвих мовах, Єврейській і старинній (коїн) Грецькій. Для цієї причини первісна Біблія мусила бути переложена для нас, щоб знати її зміст. Але й тоді її треба перекладати або пояснити в такий спосіб, щоб дати нам розуміння що вона говорить. Вже п’ять століть перед Христом Євреї або Ізраїльтяни мусили мати Єврейські Писання переложені для них, щоб вони могли зрозуміти їх зміст. Єрусалим був знищений і ті, що осталися живими, були забрані в неволю до Вавилону. Впродовж їх сімдесять років неволі виросла нова ґенерація людей. З причини близького товаришування з Вавилонцями, вони загубили їх рідну мову й почали говорити по-арамейськи, що є подібна до єврейської. Такою мовою вони розмовляли, коли вони повернули до їх краю. Вісімдесять і два роки по їх повороті старшина Неємія зміг відбудувати мури єрусалимські. В часі їх празнику відносно цього, священик Ездра і інші Левіти читали Біблію зібраним людям. Але щоб загал міг зрозуміти її, то вони мусіли товмачити її їм. Про це ми читаємо в Неємії 8:7, 8: Вони “пояснювали значіння закону людям; вони читали з книги, із закону Божого, і перекладали й пояснювали значіння, так що люди розуміли читане.” (Мо) переложивши біблійний текст з єврейського на арамейський язик, яким вони розмовляли, люди почали розуміти який закон Божий був.

3. Чому новочасні переклади Біблії є властиві сьогодні? Яка Версія є найбільш незвичайна між ними?

³ Сьогодні у многих краях многі наші переклади Біблії є в старих неуживаних мовах і через те не є повні зрозумілими отже потребують вияснення новочасними висловами. Наприклад, Римо-Католицька Версія Біблії Дуя була переложена в 1610 р. Загально відома німецька версія Мартина Лютера була переложена в 1534 р., але пізніше була поправлена ним. Найбільше відома Біблія, Уповажнена Версія Короля Якова, була видана в 1611 р. Ось так ті біблійні версії є сотки літ старі, і в тому часі мови перейшли великі зміни в значінню слів і в формі виразів. Також наше зрозуміння значіння первісних мов, як єврейської, арамейської та грецької, в яких Біблія була написана, поліпшалося, а це уможливило більше акуратний переклад. Також многі переклади, що властиво ужили сучасного поступу і появилися в новочасних мовах — всі вони кидають ясніше світло на сторінки Святих Писань. В часі цього писання, найновіша і безсумніву якої рівня немає версія появилися під титулом “Переклад Нового Світа Християнсько-Грецьких Писань”, перший раз звільнена для публики в середу пополудні, на 2 серпня, 1950 р., 8-го дня міжнародної Теократичної Конвенції Побільшення Свідків Єгови, в Янкі Стадіоні, в місті Нью-Йорк. Читання цієї версії, яку приготовив Комітет для Перекладу Нового Світа Біблії, вельми збагачує нас в запевненні нашого зрозуміння Божого Слова. Її чудові начерки є многі. Беручи тут під увагу деякі з них, було б добре для читачів мати при собі такий примірник цієї версії для відношення.

ВИЗНАЧНІ ЗНАЧІННЯ СЛІВ

4. Як ця версія відріжняє між словами переложені на світ?

⁴ У Версії Короля Якова, як і в інших старих версіях, виринали великі непорозуміння через переложення двоє або більше відмінних слів з грецької мови одним анґлійським словом. Одначе, Переклад Нового Світа задержав ту відмінність між первісними словами, і цим чином помагає правильному виясненню Писань. Возьмім, наприклад, слово “світ”. У Версії Короля Якова цим одним словом переложено чотири ріжні грецькі слова: аіон, ґе, космос і оікоумене. В Ісусовім пророцтві про кінець орґанізації цього світа являються всі чотири отті слова. Версія Короля Якова не відріжняє три із них; вона містить переклад всіх трьох словом “світ”. Але тепер завважте переклад в новій версії, де ті троє слів знаходяться в Маттея 24:3, 14, 21; 25:34, НС: “Коли Він сидів на горі Оливній, поприходили до Нього ученики на самоті, кажучи: Скажи нам, коли це все станеться, і яка буде ознака Твоєї присутности і закінчення [аіон] цеї системи?” Ісус відповів: “Ця добра новина буде проповідуватися по всій [оікоумене] замешканій землі і тоді прийде остаточний конець.” “Бо тоді буде велика мука, якої не було від [космос] початку світа аж до тепер, і ніколи вже не буде.” “Прийдіть, благословенні мого Отця, наслідіть царство приготоване вам від основання [космос] світа.” Такий переклад ніяк не допровадить читачів до заключення, що це наша буквальна земля має прийти до кінця, а не система речей. Знов вираз “земля”, який Версія Короля Якова містить “світ” в Одкриттю 13:3, є ужитий символічно в новому перекладі: “І вся земля [ґе] йдучи за диким звірем дивувалась.” (НС) Тут, розуміється, земля значить люди живучі на землі. І так ми бачимо, що тільки одно слово [космос] є переложене на світ скрізь в новій версії. Один виїмок в перекладі його на світ, де 1 Петра 3:3 пристусував слово космос до жіночої окраси.

5. Яке уліпшення вона зробила над словом переложене на погани?

⁵ Назва погани є залишена а замість ужито сильніше первісне слово — “народи”, або “чоловік народів”, або “люди народів”. (Мат. 24:14; 18:17; 6:7, НС) Завважте оцей случай, в якому Ісус дав остаточний свій приказ: “Йдіть ж і робіть учеників з людей всіх народів, хрестячи їх [люди, а не народи] в ім’я Отця і Сина і святого духа.”— Мат. 28:19, НС.

6. Як вона виводить значіння слова “пнеума” в п’ять способи?

⁶ Слово пнеума має основне значіння невидимої, активної сили і цей новий переклад випроваджує його в п’ять ріжні способи. Перше, як невидиму силу в діянню, будь то вітер або знеособлений дух: Ми читаємо: “Вітер, де хоче, дме, й голос його чуєш, та не знаєте звідкіля виходить і куди йде; так усякий народжений від духа.” (Йоана 3:8, НС) Друге, як невидима, небесна особа: “Бог є Дух.” (Йоана 4:24, НС) Третє, як психічний напрям або наклін; коли ж у Версії Короля Якова сказано: “Господь Ісус Христос буде з вашим духом,” коли ж новий переклад каже: “Господь буде з духом який ви показуєте.” (2 Тим. 4:22, НС; також Філіппійців 4:23, НС) Четверте, як рухаюча або захоплююча сила: Замість уживати непевного вислову, як от “в дусі”, то Йоана заставлено сказати: “Через натхнення в Господньому дні.” (Одкр. 1:10, НС) Це показує, що Йоан знаходився під силою духа. П’яте, як Богом натхнене висказання невидимою силою: “Любі, не віруйте всякому натхненому вислову, але перевіряйте натхнені слова чи вони походять від Бога, тому що многі ложні пророки прийшли у світ . . . це антихристів натхнений вислів, який ви чули, що приходить.” (1 Йоана 4:1—3, НС) “І я бачив три нечисті вирази, що подібні до жаб, що вийшли з уст. . . . В дійсности, це вислови натхнені демонами і які роблять ознаки, і виходять на царів цілої заселеної землі, щоб разом воювати в великий день Бога Вседержителя.”— Одкр. 16:13, 14, НС.

7. Як вона відріжняє між словами щасливі й блаженні?

⁷ Версія Короля Якова містить двоє відмінних слів грецьких як “блаженні”. Нова версія завжди відріжняє між ними і пререкладає одно слово (макаріос), як “щасливий”. Наприклад, у проповіді на горі ми читаємо: “Щасливі є ті, що відчувають духову потребу, бо таких є царство небесне. Щасливі, що сумують, бо такі будуть потішені.” І так далі; так що ми вже не можемо назвати їх “блаженними” як це містить Латинський Вульґат. Ми мусимо називати їх у стані щастя або повінчовання. (Мат. 5:3—12, НС) Згідно із цим Ісусова матір Мария мала сказати: “Душа моя возвеличує Єгову. . . Бо від тепер всі роди звати муть мене щасливою.” (Луки 1:46—48, НС) Ми також читаємо про “щасливого Бога” і “щасливого і єдиного Всемогучого”. (1 Тим. 1:11; 6:15, НС) Бог і Його Син є щасливі!

8. Як вона показує, як довго існували свідки Єгови?

⁸ У Версії Короля Якова в листі до Жидів 12:1, чомусь писатель нагло представив слово “свідки”, що допровадило до розмаїтих перекладів, многі думали, що він розумів глядачів свідків як от на атлетичних перегонах. Але нова версія показує, що там ужито споріднене дієслово, що значить “нести свідоцтво” у чотирьох випадках в попередній голові, де він дискусує віру і каже: “Цим чином старинні мужі отримували свідоцтво.” Він особливше згадує Авеля і Еноха, що мали таке свідоцтво, і закінчує голову, кажучи: “А однак всі ті, хоч отримали свідоцтво через їх віру, не отримали сповнення обітниці, як це Бог передбачив щось ліпше для нас.” Тоді він починає другу голову, кажучи: “Отже ми, маючи таку тьму свідків навколо нас, відкиньмо всяку ваготу й гріх, що так легко путає нас, і біжімо з витривалістю перегони.” (Жид. 11:2, 4, 5, 39, 40; 12:1, НС) Тут ми будимося до факту, що писатель мав на увазі свідків Єгови від Авеля до Йоана Хрестителя. По цім ми знаємо, що свідки Єгови не мали початку в 1931 р., коли то напідставі Писань було дане їм прилюдно ім’я на міжнародній конвенції в Колюмбус, Огайо, щоб відріжнити вас від соток сектів, що визнають себе за християн.

9, 10. Як вона підкрислює піднесення мудрого й розумного слуги?

⁹ Новочасні версії містять кілька грецьких слів словом “челядь”, включаючи слово, що являється тільки раз в Маттея 24:45. Але тут нова версія робить виразне розрізнення, виклавши цей текст як слідує: “Хто в дійсності є той вірний і розумний раб, якого пан назначив над своїми хатніми слугами [оі-ке-теін], щоб роздавати їй харч у пору?” (НС) Подібний текст в Луки 12:42 побільшує той вислів хатні слуги, уживши вислів “своїм слугам”, показуючи, що вислів хатні слуги значить. Як здається, то є тільки один анґлійський переклад, що тримається цього перекладу “хатні слуги”, а це переклад Мурдока з версії Сирійської. Знов переклад з Сирійської мови через А, С. Лувіса містить “приятелі”, тобто приятелі рабів. Всі інші версії байдужно містять “челядь”. Але французький переклад з 1949 р., погоджується з цим, переложивши його на “домашні”; та й німецькі переклади Лютером і Перком (1947 р.), і Елбертфелдер, погоджуються, і також іспанські переклади через Накар-Колюнґа (1948 р.) і через Бовер Кантеру (1947 р.) і Іспано-Американа, і також портуґальський переклад через Й, Ф. Д’Альмеїда.

¹⁰ Із цим акуратним перекладом ми можемо оцінити, як наш Господь підносить цю посвячену служебну орґанізацію, яку Він представив як “вірного й розумного раба” при цім кінці світа. Перед піднесенням, тому рабові Господь поручив “хатніх слуг” або “своїх слуг”, щоб їх кормити духовим покармом у властивому часі; ось так ми бачимо, як людина у своїй позиції може статись лукавою і почати побивати своїх співрабів. Але яке піднесення цей розумний раб орґанізація дістане за своє вірне кормлення всіх Господніх хатніх слуг? Ісусове пророцтво про кінець світа відповідає: “Щасливий той раб, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так. Направду кажу вам, що поставить його над [чим?] усім добром своїм.” (Мат. 24:46, 47; НС; Луки 12:43, 44) Тепер факти показують, що Ісус підніс свій клас помазаних рабів від 1919 р.

СТАН СМЕРТІ, “ПЕКЛО” І ДУША

11. Як вона показує, що смерть — це стан подібний до сну?

¹¹ Ісус порівняв смерть до сну. Говорячи про смерть Його дорогого друга, Він сказав: “Лазар друг наш пішов спочивати, і я піду збудити його зі сну.” Опісля пояснюючи, Він відверто сказав своїм ученикам: “Лазар помер.” (Йоана 11:11—14, НС) Наша нова версія показує де дієслово “спить” значить смерть. Коли мученик Стефан був каменований і сказав своє останнє слово, ми читаємо: “І це промовивши заснув смертю.” Також Давид “заснув смертю й похоронено його з його прабатьками.” Щодо жінки, якщо її чоловік засне смертю, тоді вона вільна віддатися за кого хоче.” До християн апостол каже: “Ми не бажаємо, щоб ви не відали про тих, що заснули смертю, щоб ви не скорбіли, як інші, що не мають надії.” І про тих, що висміюють нас сьогодні за те, що ми даємо пересторогу про кінець світа, було предсказано, що вони говоритимуть до нас: “Тож від коли наші прабатьки поснули смертю, всі речі продовжуються точно як від сотворення.”— Діян. 7:60; 13:36; 1 Кор. 7:39; 1 Солун. 4:13; 2 Пет. 3:4, НС.

12. Щодо “пекла”, які три слова грецькі вона відріжняє? Як?

¹² Згідно із фактом, що стан смерті тих, що відкуплені Ісусом є подібний до сну, цей новий переклад ясно відріжняє між трьома грецькими словами, переложивши їх на Гадес, Геєна і Тартар. Версія Короля Якова містить переклад всіх тих слів одним анґлійським словом “гел” (пекло). Це допровадило до многих проповідей про пекельний огонь і до великого замішання і розумового страждання про тих, що стратили своїх улюблених у смерті. Слово “пекло”, із тим страхом який духовенство запустило в нього, не з’являється в Перекладі Нового Світа. В додатку, де міститься просвітне вияснення слів Гадес, Геєна і Тартар, там показано їх обмежене значіння і ріжницю між ними.

13. Що вона каже, що ті три грецькі слова значать?

¹³ У побічних заввагах той переклад показує, що слово Гадес сходиться із єврейським словом “Шеол” і відноситься до звичайного гробу людства, від якого викупив його Христос, і який колись буде цілком випорожнений через воскресення всіх, що знаходяться в особливших гробах. Отже Петро пристосовує те пророцтво до Ісуса, коли Він знаходився в звичайному гробі людства: “Ти не покинеш душі моєї в Гадесі.” Він додає, що пророк Давид тут “передбачив і говорив про воскресення Христа, що Він не був полишений в Гадесі.” (Діян. 2:27, 31, НС) Пізніше Ісус сказав до Йоана: “Я маю ключі від смерті і Гадеса.” Те видіння коли Він уживає тих ключів звучить: “І смерть і Гадес видали померших, що в них, і суджемо кожного з них по ділах їх. І смерть і Гадес кинуто в озеро огняне. Це значить друга смерть, озеро огняне.” Це значить смерть або кінець Гадесу. Символічне “озеро огняне” сходиться з Геєною і представляє вічне знищення. Ісус каже нам про це оцими словами: “Не лякайтеся тих, що вбивають тіло але душі не можуть убити; але бійтеся Того, хто може знищити душу і тіло в Геєні.” Ісус тут порівнює життя й Геєну, тому що бути засудженим у Геєну значить бути стертим від усякого життя. (Мат. 10:28; 18:9; 23:33; Марка 9:43—47, НС) Третій вираз, Тартар, відноситься тільки до стану упавших духовних ангелів, а не до нас людей. Він з’являється тільки раз, в 2 Петра 2:4, і описує теперішній низький стан тих ангелів за їх грішний бунт проти Бога Єгови.

14. Як вона робить замітним смертність людської душі?

¹⁴ У тексті щойно наведеному, Ісус заявив, що Бог має силу знищити людське тіло й душу в Геєні. Це пробуджує нас до страшного факту, що людська душа підлягає знищенню і не є безсмертною, як це навчали поганські філософи Піфаґор, Сократ і Платон. Християнська правда, що людська душа є смертельна і підлягає нищенню, є надзвичайно замітна в новій версії Біблії в тім, що вона згідно містить переклад грецького слова психе в одному слові “душа”, що являється 102 рази під тим грецьким словом. Це становить доказ, не затемнений, але дуже ясний, як духовенство Християнства прийняло і навчало поганську лож про людську душу замість християнської правди.

15. Як в її додатку показано начерки про “душу”?

¹⁵ В додаткових сторінках те слово психе є зібране під ріжними заголовками, щоб показати, що душа ріжниться від духа і що живі особи або сотворіння є душами. Наприклад, 1 Коринтян 15:45 (НС) “Перший чоловік Адам стався душею живою.” В 1 Петра 3:20 (НС) звучить: “Як того часу дожидало їх довготерпіння Боже, за днів Ноя, як строївся ковчег, в котрий мало, то єсть вісім душ, спаслося від води.” Але відносно смертельности людських душ, послухайте далі слів Ісуса: “Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? душу спасти, чи погубляти?” (Марка 3:4; Луки 6:9 НС) Також: “Коли хто шукатиме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.” “Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в світі цьому, на вічне життя збереже її.” (Луки 17:33; Йоана 12:25, НС; порівнай із Ісуса Навина 10:28, 30, 32, 35, 37, 39; 11:11) “Тяжко сумна душа моя аж до смерти.” (Мат. 26:38; Марка 14:34, НС) І така річ мається з многими іншими писаннями. Але ця християнська наука, що наша душа вмирає і що померші є несвідомі й неактивні, є вповній гармонії з потішаючою наукою воскресення.