Більше важне сцілення

1. Як Бог і Христос ділають як Лікарі?

ЄГОВА Бог і Ісус Христос є ще активні як великі Лікарі. Але ж як це може бути, коли день наділення дарів духа для сцілення недужих тілом вже минув девятьнацять століть тому? Також, як продовжається Його програма здоровля для Його христіянських свідків аж до сьогодні? В який спосіб Він виконує сцілення й лікування тепер? Писання відповідають, що Він творить такі чуда в більшій мірі чим лікування тілесних або фізичних недуг, а це — в духовий спосіб.

2. Чого не добачують захистники божественного сцілення сьогодні? І чому цього не оціняють природного ума люди?

² Реліґіоністи, що роблять чуда на людському тілі, що є їх головною засадою і головним доказом, що вони є Божі люди, кладуть головний натиск на тім, що є фізичне або природне. Вони не добачують Божих великих чудів, що діються в духовий спосіб. Фізичні чуда за днів апостолів давно тому були тільки другорядні щодо більше чудних і більше важних духових чуд. У своїм часі тілесні сцілення перейшли, як було предсказано, але робота духового перетворення продовжалась через ті століття аж до тепер. Природного ума люди цього світа не зможуть оціняти тих більших і важніших чуд, і вони не дбають про них ані не привязують ваги до них ані не вірують, що вони є дійсні. Про це апостол говорить: “Тілесний чоловік не приймає, що є від духа Божого, дурощі бо воно йому, і не може розуміти їх, бо їх треба духово розбирати.”— 1 Кор. 2:14, НС.

3. В який спосіб духові чуда є більше важні й тривалі?

³ Та сьогодні тисячі людей доброї волі починають оціняти ті чудні діла, що є більше важні для вічного життя в новому світі чим тимчасове оздоровлення тілесне може бути. Той добрий вплив на тіло тих, що прийняли чудом сцілення в апостольських часах, закінчився з їх смертю. Та добрий вплив на тих, що увірували й зазнали Божої сили через Христа в духовий спосіб, може продовжатися і бути з ними коли вони воскреснуть до життя в обіцяному новому світі. Отже не кажім, що ми христіяни, коли ми тільки ‘тілесні люди, що не приймають річей духа Божого і не розуміють їх.’

4. Оздоровлення якої сліпоти, природної чи духової, є більше важне?

⁴ Ісус і Його обдаровані ученики дали зір сліпим, щоб вони бачили природний світ навколо них. Одначе є ще смертельна духова сліпота, за яку Сатана Диявол є справді відповідальний. “Бог цеї системи засліпив уми невіруючих, щоб світло славної новини про Христа, що є образом Бога, не просвітило їх.” (2 Кор. 4:4, НС) Очі ума або розуміння потребують бути відчинені, щоб вони побачили світло життя, інакше ми спотикнемося в погибель. Сліпі реліґійні провідники провадили жидівський народ до ями в яку вони спотикнулися разом у пропасть. (Мат. 15:14, НС) Отже, що є важніше усунути: чи тілесну сліпоту чи умову? Котре чудо є більше, чи тілесне чи духове?

5, 6. Як фізичні чуда можна порівнати із духовими чудами такого самого рода?

⁵ Також, Ісус і Його ученики своїм даром сцілення відчиняли уші глухим, німі говорили, хромі ходили, прокажені ставали чисті і входили в храм з іншими поклонниками Бога. Але ті фізичні чуда і не порівнаєш із духовими чудами, які спричиняли, що колись глухі до Божого Слова тепер почули і розуміли. При помочи духових чудів, то язики, що були німі відносно прославлення Бога відчиняли їх уста, щоб проголосити його славу, проповідувати Його Слово і свідкувати про його царство. Ті що кульгали збочені від людських моральних рівнів і традиційних само-оправданих та світських поважностей, дістати силу ходити прямо стежкою Божої праведности через Христа, непримирно держачись вузкої стежки, що провадить до вічного життя. Ті що були поражені проказою гріха прийняли правдиве очищення від того огидного стану переступників Божого закону, обмившися в Ісусовій крові.

⁶ Ісус і Його апостоли підносили до життя померших: доньку Яіра, сина вдови з Наїн, Лазара, Дорку, Евтиха. Але ті оживлення тілесно померших знов умирали, отже чи ті чуда були більші чим піднесення людей з помершого стану відносно Бога, в грішному і відчуженому стані, до життя, діяльностей і служби Бога Єгови? Для помазаних христіянів це значить безсмертне життя в новому світі, слава з Ісусом Христом в Його небесному царстві. До тих, що так духово воскресли в цім світі написано є: “Це вас Бог оживив, що були мертві провинами й гріхами вашими. . . Бог, що багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас, і нас мертвих провинами, оживив укупі з Христом — незаслуженою бо благодаттю ви спасені — і воскресив з Ним, і дав нам сидіти вкупі на небесних місцях у Христі Ісусі.”— Ефесян 2:1—6, НС.

7. Які пророцтва Ісус навів відносно чудів в сціленню? І до якого сцілення?

⁷ Коли Ісус з Назарет проголосив своє припоручення як Божого Післанця, Месію, Жидам в синаґозі, тоді Він відносився до чудесних духових сцілень, які Він виконував, кажучи: “Дух Єгови спочив на мені, бо він помазав мене звіщати добру новину убогим, післав мене проповідувати волю невільникам і привернути зір сліпим, дати сокрушеним відпущення, проповідувати принятний рік Єгови.” (Луки 4:16—19, НС) На потребу духового лікування, як на найважнішу річ, Ісус зробив знов натиск, коли він ще раз навів з пророцтва Ісаїї, щоб пояснити чому Він проповідував людям в приповістях: “Ось чому я говорю до них при помочи ілюстрацій, бо дивлячись, не бачуть, і слухаючи, не чують, ані не розуміють цього; тим то сповнилося на них пророцтво Ісаїї, яке каже: ‘Слухаючи, ви чутимете та не зрозумієте; і дивлячись, ви не побачите. Бо запеклось серце тих людей, і ушима слухають непокоюче, і замкнули очі свої, щоб не бачили і уші свої, щоб не чули і не зрозуміли серцями, щоб навернувшись, я сцілив їх.”‘—Мат. 13:13—15, НС.

8. Які чуда були потрібні для тих реліґійних Жидів? Чому?

⁸ Чого потребували ті реліґійні Жиди, то це духових чудес, щоб відчинити їм умові очі, отворити уші розуміння, усунути ту товсту поверхність самолюбства з їх сердець. Тоді вперше вони побачили б, що Бог робив і могли пізнати Месію, якого Він післав і відвернутися від самоправедного світського напрямку і дістати духове сцілення від Бога Єгови. Зі всіх чудес, які Ісус виконав на людських тілах, то більшість з тих Жидів ніколи не повернули до Нього і Його апостолів і щоб вони справили їх очі, уші і серця духово і вилічити їх з гріхів і їх наслідків і піднести їх до життя, як духового Ізраїля Божого. Для цеї причини люди природного Ізраїля, які не схотіли повірувати без ознак і чудес, були відкинуті Богом. Їх святе місто й храм були знищені, їх народ був розбитий і його члени розкинуті на чотири вітри, як люди погорджені й прокляті.

ОЖИВЛЯЮЧИ ЛІК

9, 10. На кому в цім століттю Бог створив велике чудо? і як Він предсказав його через Еремію?

⁹ Люди, що стали захоплені думкою про божественне сцілення тілесними чудесами сьогодні є сліпі до факту, що велика програма здоровля Єгови є вельми діяльною сьогодні, що Він виконує чудові дива духового сцілення, щоб ми жили в тім славнім новім світі, який ось недалеко перед нами. Найбільш визначне чудо яке Він сотворив на останкові з Його вірних свідків, які становлять Його видиму теократичну орґанізацію. Він предсказав це чудо двацять і пять століть тому в часі, коли старинний Єрусалим став загрожений знищенням халдейськими арміями під Навуходонозором царем вавилонським. Ми читаємо:

¹⁰ “Так говорить Єгова, Бог Ізраїлів, про будинки в городі цьому, та про палати в царів Юдейських, що їх розбурюють собі на вали до бою. Ті, що поприходили воювати з Халдеями,— хіба на те, щоб наповнити доми трупами тих, що я їх повбиваю в гніву мойму та в досаді моїй, і за все їх ледарство закрив лице моє від города цього. Ось, я приложу їм плястир та цілющі масті і повигоюю їх, і дам їм повний мир та покажу вірність мою, і верну полонян Юдиних і полонян Ізраїлевих, і владжу їх так, як було давно. І очищу їх від усієї неправедності їх, яку вони коїли передо мною, одпавши від мене. І буде мені Єрусалим імям радості, похвалою й величчю в усіх народів на землі, як почують про всі благи, які я подам йому, та здивуються й затремтять перед усіма тими добродійствами й тим щастям, яким їх наділю.”— Ерем. 33:1—9, АС.

11. Як це сталося, що останок зайшов в обставини, що він потребував ліку?

¹¹ Впродовж років першої світової війни, від 1914 до 1918 рр., останок духового Ізраїля зайшов під неласку Єгови. Його царство через Його Христа народилося в небесах в 1914 р., при кінці “призначених часів народів” в тому році; та, під великим натиском переслідування, гнету та міжнародного противенства в часі війни прийшов вершок в 1918 р., коли то Божі помазані свідки занепали і їх орґанізація зазнала розколу і вони зайшли в неволю цеї світової системи новочасного Вавилону. Від 1919 року вони прийшли до зрозуміння їх духового стану. Вони благали якогось божественного ратунку, привернення. Їх благання було гаразд уложене словами Еремії, який предсказав поневолення духового Ізраїля: “Оздоров мене, о Єгово, так я й одужаю; спаси мене, а я спасений буду; ти бо хвала моя. Ось вони мені говорять: Де воно те слово Єгови? нехай воно прийде тепер! Я ж не квапився бути пастирем у тебе.” (Ерем. 17:14—16, АС) Серця останка були розбиті через Божу очевидну неласку і через страх і невластиве вирозуміння, вони були силою викинуті з Його служби.

12. Як Він оживив і сцілив останка? З якими наслідками?

¹² Бог почув молитву своїх каючихся людей, останка з розбитим серцем. Він позбирав їх, полагодив пролами їх орґанізації і наново зорґанізував їх до ще більше діяльної орґанізації чим вперед. Він збудував їх на землі як видиму теократичну орґанізацію, щоб вона представляла Його небесний Єрусалим, який тепер так сияє славою Царства. Тут не треба було фізичних ліків для тілесних орґанів, але духового ліку для останка Його свідків, щоб вони виздоровіли від нечистого страху та від реліґійної дурноти. “Посилає слово своє і вертає їм здоровля, і спасає їх від домовини їх.” (Пс. 107:17—20, АС) Він відчинив їх очі й уші ще ширше, щоб вони зрозуміли Писання. Через якийсь час вони лежали наче мертві під важкими законами та мірами цього світа, але тепер вони ожили Божим духом. Вони встали на ноги свої й зайнялися одважно й сміло ділом Його свідкування розказувати всім народам добру новину Його царства. Справді це духове воскресення! (Одкр. 11:7—12) Отже вони були визволені з їх неволі й були зібрані в незломну єдність віри й акції. Всім тим розумінням Писань і тими радісними привилеями служби вони вельми були потішені. Їх язики стали звільнені до співу: “Хваліте Єгову! Бо це любо співати хвалення нашому Богу; пісня бо похвальна належиться йому. Єгова будує Єрусалим: він збирає прогнаних людей Ізраїля. Він сціляє розбитих серцем, і завязує рани їм.”— Пс. 147:1—3, АС.

13. Отже як город або місто Єгови сталось радістю, хвалою і славою перед усіма народами і з яким сяєвом?

¹³ В цей спосіб, привернувши роботу помазаному останку, великий небесний Лікар виконав новочасне чудо — духове сцілення. Це здивувало Христіянство, і також розчарувало його. Привернена орґанізація людей Єгови втішається миром, правдою і духовим добробутом, яким Він сповнив її. Через оживлення їх в своїй роботі свідоцтва у всіх частях землі, Він зробив їх орґанізацію хвали й слави для себе перед усіма народами, а імя “Свідки Єгови” сталось радістю для безчисленного множиства. Для Його видимої теократичної орґанізації, це є день світла серед густого помороку і темряви світових народів. Вони мають небесне світло в день і в ночі; і те світло збільшається аж до ясного звершеного дня, ясність якого з цілого тижня згущено в один день. Як це було й предсказано: “І тоді засвітить місяць світлом сонця, а світло соняшне буде всемеро ясніше, як світло сімох днів, того часу, як Єгова рани свого люду перевяже, та погоїть синці йому завдані.”— Іса. 30:26, АС.

14. Як це сцілення доказує, що царство Єгови було установлене?

¹⁴ Боже привернення Його свідків до теократичної орґанізації, Його вручення їм амбасадорства Його царства до людей всіх народів, сповняє Біблійне пророцтво. Це є переконуючий доказ для Його свідків, що те обіцяне царство було установлене в небесах. Єгова тепер царює над землею через Його Христа, якого Він окоронував як Царя нового світа. Як давно тому Йов був привернений з його полонення з Сатаниної сили і був оздоровлений від його смертельної недуги і був оправданий, так Божий вірний останок зазнав привернення, прощення своїх гріхів, і духового сцілення. І як жебрак Лазар помер для його недуги, його голодного стану при воротях багатиря де огидні собаки лизали його рани, так і останок Свідків Єгови зазнали зміни стану від 1918 р. Як Лазар, вони тепер знаходяться на лоні ласки більшого Авраама, Бога Єгови. (Луки 16:19—25) Вони не чуються більше хворі духово. Вони знаходяться в Його теократичній орґанізації, в городі сияючого духового здоровля. Одного разу вони були скалічені цим ворожим світом, тепер вони схоплюють здобич цього світа, людей доброї волі. Чому це так тепер? Пророцтво відповідає: “Бо Єгова — суддя нам, Єгова — законодавець вам, Єгова цар наш; він спасе нас. . . . А тоді настане велике паювання здобичі, навіть каліки будуть жакувати. І ніхто з осадників не скаже: я не здужаю, а людям, що там будуть жити, відпустяться всі гріхи їх.”— Іса. 33:22—24, Да.

(Дальше буде)