Чи каміння будуть мусіли кричати?
“Коли ці замовкнуть, каміння кричатиме.”— Луки 19:40, НС.
1. Як показано зверхність Єгови?
НАЙВИЩІСТЬ Бога Єгови стає дуже ясною через спосіб в який Він виконує свої заміри. Це Єгова сказав: “Я бо сказав — і поведу це до кінця; призначив — і здійсню.” (Іса. 46:11, АС) Без ніякої утоми із цілковитою певністю Він виконує все, що Він сказав; і це точно на час, який Він призначив наперед. Один з виразьних замірів Єгови є цілковите збурення й знищення Сатани, вікодавного Вужа, разом з його зорґанізованими потомками, видимими й невидимими. (1 Мойс. 3:15; Іса. 14:24—27; 2 Пет. 2:9; Юди 6, 7; Одкр. 20:2) Всевишний дав ясно до відома, як і в якому часі Він виконає це. Хто з провідників людей і народів в цім світі відкрив би наперед свій намір і час нападу на ворога? Такого провідника інші уважали б за безумного; він наразився б на поразу; а це тому, що жадний провідник на цій землі не є певний своєї висшости. Єгова ж відмінний; Його висшість — це факт. Ніяка буря, залив або землетрус не можуть припізнити Його, бо ж Він контролює всіма тими річами. Ніякі протиділання ворога Сатани, ані його орґанізації не можуть мати найменшого успіху проти сил, які Єгова висилає. Чи то ворог постановить битися, чи він рішить утікати і сховатися, то ніщо не перешкодить Виконателеві Єгови, Ісусу Христу, від усунення його геть. (Амоса 9:1—4) Сьогодні його кінець уже дуже близько.
2. В який спосіб Єгова показав милість до тих, що противляться Йому?
2 Хоч Єгова запечатав судьбу лукавих в часі бунту, покіль прийде час на ексекуцію того вироку проти тих, що їх Єгова засудив на знищення, і їм дозволено обманювати й поневоляти многих сотворінь, які не мають знання про Всевишнього і про Його наміри, і через те робили зло. Через цілий час Єгова був терпеливим до тих, що противилися Йому. З своєї незаслуженої милости, Він позволяв тим, що сталися жертвою лукавої жертви Сатани, дістати знання про заміри Всемогучого Бога і цим чином утікти від знищення світа Диявола. (2 Петра 3:9) В дійсности, нім Він виступить покарати злочинців, Єгова завжди дає їм належиту осторогу. Ісус висловився про це в цей спосіб: “Премудрість Божа говорить: Пішлю до них пророків та апостолів.” (Луки 11:49, НС) До цього можна додати ясні слова Божі записані в Еремії 35:14, 15, (АС): “Я говорив вам безнастанно, говорив від досьвітку,— та ви не слухали мене. Я посилав до вас раз-по-раз усіх моїх рабів, пророків, і говорив: Зверніть бо кожен із ледачої стежки своєї та поправтесь в учинках ваших, і не ходіте за іншими богами, щоб їм служити,— а житимете собі на землі, що я наділив вам і отцям вашим. Та ви не нахиляли уха й не слухали мене.” Як милостивим був Бог!
3. Яке особливше взгляднення показано природним потомкам Ізраїля через вислання Ісуса на землю?
3 Милосердний вчинок Бог виконав, а це післав найбільшого з пророків, Ісуса, на землю. Він то полишив історію, яку дияволський світ не міг стерти. Через три із половиною років Ісус посвятив увесь свій час й енерґію на роботу, щоб поінформувати людей про царство Єгови і Його наміри відносно його. Він ішов до городів і селів, на побережа й гори, і всюди розказував про всевишність свого Отця в небі. Він працював між потомками Ізраїля, людьми, що повинні були знати Єгову й служити Йому, але котрі відпали до нечистого почитання. Оцим Ізраїльтянам Бог дав многі пророцтва, які указували на Ісуса й на діла які Він мав виконати, але більшість із них не схотіли прийняти Сина Божого. Одначе було там багато, що любили праведні діла, і тому вони звернули увагу на напоминання Ісуса, зрозумівши сповнення пророцтв, що були написані про Його прихід. Ті, що відступили від їх злого напряму і пішли за Сином, такі скористали вельми, бо поставили себе в позицію до осягнення життя вічного.— Йоана 3:16, 17.
4, 5. Як активність Ісусова сталась спробою для Божих завітуючих людей, і що це принесло їм?
4 Це був час, коли Всевишний поставив своїх завітуючих людей Ізраїля на найбільшу спробу. Те, що кожний зробив, мало статися особистим судом проти його: він слухав Божої вістки або відкинув її. Ісус сказав: “Хто вірує в Него, не осудиться; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував в імя Єдинородного Сина Божого. Це ж єсть підстава суду, що світло прийшло на світ, а люди полюбили темряву більш ніж світло; бо учинки їх лихі.” (Йоана 3:18, 19, НС) Там не було сумніву про це. Многим із них дано остаточний вирок на знищення, на підставі їх лукавих вчинків, як про це Ісус прямо сказав: “Вужі, потомки гадючі, як зможете утікти від суду Ґегени?” (Мат. 23:33, НС) Оті не йшли за вісткою, яку Ісус приніс від Бога, отже це сталося послідним свідченням для них.
5 З другого знов боку, деякі із них, що вірували в проповідування Божого Сина, рішилися іти за тим Навчителем, і прийняли роботу для розповсюднення далеко й широко вістки про яку Він навчав. Ученики Ісуса були вислані ним проповідувати її. (Мат. 10:5; Луки 10:1) Многі співтоваришили з Ісусом, коли Він подорожував і навчав, втішаючись особлившим привилейом бути з Ісусом Христом у людському тілі.
6, 7. (а) При кінці Його земної місії, які пророцтва Ісус сповнив перед усіма людьми? (б) Чи міг хто не будь перешкодити сповненню їх?
6 Згідно з Божим пророчим висказаним наміром, Ісус не мав продовжати без кінця свого служення на землі. На приклад, пророк Даниїл, в останній часті девятої голови, Даниїла 9, записав точний час в який Месія мав бути виданий на смерть; і це Ісус знав. При кінці своєї місії на землі Ісус подорожував на схід в напрямі Єрусалиму. Він знав, що деякі пророцтва мали сповнитися про Нього, і історія каже нам: “І сталось, як наближавсь до Ветфаґії та Ветанії, до гори званої Оливною, післав двох учеників своїх, кажучи: Ідіть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на йому ніхто з людей ніколи не їхав. Одвязавши його, привидіть. . . . Пішовши послані й знайшли, як Він сказав їм. . . . І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса. Як же Він їхав, простирали одежи свої по дорозі. Коли ж вже наближився до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуватись і хвалити Бога голосом великим за всі чудеса, що бачили, кажучи: Благословен грядущий цар в імя Єгови! Впокій на небі, і слава на висоті!”— Луки 19:29—38, НС.
7 При помочи цього сильного свідоцтва прилюдно, всі люди в цілім краю неминуче мусіли чути хто був той Цар Єгови. І історія Маттея показує, що коли Він вїхав в Єрусалим, люди розмовляли про цю подію всюди. Це мусіло статися так, тому що пророцтво Єгови говорило: “Веселися, Сионова Дочко, викликуй радісно, дочко Єрусалимська; Ось Цар твій надходить до тебе, справедливий і спасаючий, тихий, і сидить на осляти, сині яремної ослиці.” (Захар. 9:9, АС; побач також Пс. 118:22—26) Ця оказія повинна була заставити всіх людей в Юдеї радіти, як ніколи перед тим. Їх цар знаходився серед них! Та чи раділи вони? Більшість не раділи; деякі противилися такому прилюдному хваленню Єгови: “А деякі з Фарисеїв між народом казали до Нього: Учителю, закажи ученикам Твоїм. І озвавшись Ісус сказав: Кажу вам, коли б оці замовкли, каміння кричатиме.” (Луки 19:38, 40, НС) Та й Ісус правду сказав, що саме каміння було б кричало. Це була воля Єгови; і хто міг змінити її або перешкодити проголошенню? Однак ті реліґійні провідники, Фарисеї, противилися Цареві Єгови і царству і бажали, щоб їх власний режім, на якому вони товстіли коштом загальних людей, далі продовжався. Єгова предсказав це також.
ОСТОРОГА ПРО ЗАГИБЕЛЬ
8. З огляду на протидіяльність більшости людей, яке пророцтво Ісус дав, і як воно сповнилося?
8 Ісусове служення на землі кінчилося, але перед Його смертю всі мусіли знати про Його вість і Його діла любови. Хоч велика товпа його учеників витала Ісуса як Царя, то більшість з Ізраїльтянів відкинули його і ту вість спасення, яку Він приніс; вони позволили Сатані тримати їх в темряві, а головно при помочи реліґійних пастирів, як от Фарисеїв. Коли вони не вірували в таке сильне свідоцтво, яке було дане тоді, але держалися їх самолюбного лихого способу життя супроти Божого способу, то що могло лишитися для них? Овочі їх злих вчинків можна бачити в пророцтві, яке Ісус сказав в тім часі: “І, як наближивсь, побачивши город, заплакав над ним, кажучи: О, коли б ти зрозумів хоч є день цей твій, що для впокою твого! Тепер же воно закрите перед очима твоїми. Прийдуть бо дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди. І з землею зрівнають тебе й діти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.” (Луки 19:41—44, НС) Як дальший доказ, що те місто було безнадійно лукавим, Ісусові ученики, що осталися по Його смерти далі давати свідоцтво про життя, були гонені, переслідувані й вбивані. (Мат. 23:33—36) І нім тодішний рід вигинув у природний спосіб, прийшли римські армії і обступили Єрусалим (в 70 р. по Хр.) і цілковито знищили його, і спричинили велике терпіння й втрату життя.
9. Які є деякі приклади, як Єгова перестеріг злочинників?
9 Не був це перший раз, що Єгова дав свідоцтво остороги. В часі Ноя відповідна осторога була дана людям нім прийшов Потоп. В Египті свідки Єгови, Мойсей і Аарон, розказували, що Бог мав післати на той народ, і що Він післав; і нарешті збройні сили Египту погибли в Червонім морю. Перед тим, нім Божий народ увійшов в Обіцяну Землю, слава про могутні діла Єгови потиралась далеко й широко і осадникам дано пересторогу, що мало прийти. Єрусалим був знищений в 607 р. перед Хр. по многих публичних декляраціях через пророків Єгови.
10. Чи скористав хто небудь із даної перестороги?
10 Ті, що увійшли в ковчег в часі Ноя, були схоронені живими в новий світ через факт, що вони пильнували Слова Єгови; але таких було мало. (1 Мойс. 9:18) Деякі люди, що не були Ізраїльтянами, вірували в Єгову і пішли з Ізраїльтянами з Египту, отже вони спасли своє життя за почитання Всевишнього. В Обіцяній Землі Рагаба народ Ґібеони стали по стороні почитання Єгови, і вони також спасли їх життя. (Ісуса Навина 6:25; 9:26) Ті, що утікли з Єрусалиму на підставі авторітетної поради пророків, утікли від знищення з Єрусалимом, але таких було мало. Оці є докази, що остороги дані Єговою помагають тим, що вірують в Його сказання відносно спасення їх життя; такого звідомлення не дається на дармо.
11. До якого часу ми прийшли тепер, і яку осторогу тепер дається?
11 Тепер знов час скінчився для тих лукавих людей, що стоять в дорозі виконання замірів Єгови. Прийшов час, щоб новий світ перебрав місце старого; Цар Єгови, Ісус Христос, був окоронований і земля мусить бути очищена з усякої неправедности й лукавства. Як і в минувшині, Єгова проголошує свої заміри прилюдно і остерегає всіх осадників землі і для добра тих, що бажають спасти їх життя. Ісус сказав про цей час: “Проповідуватиметься добра новина по всій залюдненій землі ради свідоцтва усім народам, і тоді прийде конець.” (Мат. 24:14, НС) Так, сьогодні Свідки Єгови на землі розказують добру новину і повідомляють усіх, що вскорі Єгова виступить через Ісуса Христа, щоб знищити лукавих з лиця землі.
12. Як люди приймають ту вість перестороги?
12 Як же відносяться ті люди, що чують цю вість? Річ мається так само тепер як в часах інших Свідків Єгови: більшість людей нехтує або явно противиться даванню Божої вістки, а маленьке число слухає, вірує і ставить себе в лінії безпеки і визволення. Більшість, коли почує вість про царство й осторогу погорджує нею або сміється, що хтонебудь може бути так “безумний”, що проповідує її. Деякі чують про це кілька разів і для них вона є тим самим, що вона була для людей в день Езекиїла: “І ось ти в них мов співак забавний [з боку: любовна пісня], що має гарний голос і на струнах до ладу перебирає; вони слухають слова твої, але не сповняють їх. Як же воно справдиться — ба вже й справджується — тоді зрозуміють, що між ними був пророк.” (Езек. 33:32, 33, АС) І справді вони думають, що це не є більше важне, як от любовні пісні, яких вони так багато й так часто чують через радіо. Отже в єдиний спосіб їх можна переконати про правду Єгової вістки, а це в битві Армаґедон, коли Єгова поразить усіх своїх ворогів; і це Він напевно зробить.— Ерем. 25:32, 33; Одкр. 16:16.
13. В старинних часах, як така вість була доручена?
13 Коли ми поглянемо в минувшість і застановимось, як свідоцтво було даване, ми бачимо, що средства Свідків Єгови були дещо обмежені; а однак вони послужили наміченій цілі. Майже всьо робилося словом уст, а часто Єгова спричиняв щось дивовижнього, як от будування ковчегу Ноєм, порази на Египет, стримання водів ріки Йордань, щоб нарід Ізраїльський міг перейти, або чуда створені Ісусом. Були також і написані вістки, як от звої, що містили Боже Слово, які читали людям, один з яких Ісус читав прилюдно; але ж вони не були в посіданню загальної публики, як це книжки є сьогодні. Еремія дав написану вість у звої книги. (Ерем. 36:2) Та як би не було, вість таки була проголошена, і вона завжди сповнилась; Боже Слово завжди справдиться.— 4 Мойс. 23:19; Жид. 6:18.
14, 15. Яку лучшу позицію новочасні Свідки Єгови мають в дорученню вістки по цілому світі?
14 Що ж скажемо про Божих свідків в цих новочасах? Сьогодні христіяни уживають много більше средств в дорученню свідоцтва людям. Устне слово є найбільше впливове, як средство проповідування. Із цим ми маємо розуміння многих біблійних пророцтв, тому що тепер вони є в чині сповнення і прийшов час, щоб їх зрозуміли шукаючі правди. По цілій землі є більше людей, що вміють читати, чим коли небудь в історії, і це вимагає масової продукції Бібліїв, книжок, журналів, і брошур, що містять вість Царства. Міліони примірників Бібліїв і біблійних підручників розповсюднюють Свідки Єгови кожного року у звиш ніж сотня мов; а це не було можливим в часі Ісуса або перед тим.
15 Згідно з Ісусовими словами ця вість мусить іти до всіх частей землі в цих “послідних днях”; поспішне подорожування і скорі средства для переслання літератури, що містить вість Царства,— все це разом становить велику поміч. Дальше, по цілому світі є система почти, через яку можна розповсюднювати вість Царства. В обмеженій мірі Свідки Єгови уживають радія й телевізії. Телефони також відограють їх часть в поширенню доброї новини.
16, 17. В цих “послідних часах”, як Єгова уможливив для такого великого числа людей бути Його свідками, і з якою корістю для Свідків?
16 Як це було й при кінці Ісусової місії, що велике множество Його учеників підносили голоси хвали прилюдно, сповіщаючи присутність помазаного Царя, так і в новочасі, коли вершок проголошення Царства приходить до найвищої точки, Єгова розбудив велику товпу свідків, щоб люди цього світа знали про Його наміри. Їх можна знайти, що вони проповідують словом уст усюди, де вони знаходяться. Вони йдуть від дому до дому, орґанізують публичні зібрання для лєкції, розносять журнали, друковані брошурки, носять інформації написями публично, і відбувають біблійні студії в домах людських. Деякі, хоч старі й несильні, знаходять спосіб брати участь в проголошенню доброї новини словом уст до тих, що відвідують їх, пишуть листи до приятелів і знайомих, телєфонують до приятелів і чужих, висилають вість почтою в друкованій формі, або навіть читають хворим людям, з якими вони співтоваришать.
17 Ось так Єгова уможливив для всіх, що бажають бути послідовниками Христа, брати участь в роботі, звідомляючи інших про наміри Єгови. Запрошення дано; відчинено дорогу для всіх, що бажають прилучитися в розказуванню про вість надії для тих, що бажають пережити кінець цього світа Сатани. На загал люди цього світа приглядаються всім активностям христіянів і вважають це за глупість; одначе, в дійсности, це є часть, якої потрібно для осягнення життя в новім світі праведности. (Рим. 10:10; 1 Кор. 1:18, 21, 25; 1 Тим. 4:16) Хто ж тоді не бажає брати участи в прилюдному проголошенню вістки Царства?
18, 19. Хто зробив великі змагання стримати Свідків Єгови від давання вістки перестороги, і що уможливлює нам і заохочує нас далі проповідувати?
18 Із наближеннямся великого вершка, стародавний Вуж лютує і нападає на слуг Божих перешкодами і переслідуванням. (Одкр. 12:17) Люди цього світа зробили змагання, щоб здержати Свідків Єгови в їх проповідуванню; вони старались настрашити Божих слуг. Але маючи сильну віру, основану на знанню Бога, Свідки можуть держатися роботи свідоцтва. Нема нічого боятися. Єгова дав Провідника і Чиновника в Христі Ісусі і Він тепер руководить Свідками в їх роботі через святого духа. Організація Сатани і те спірне питання є виразьно вияснені. Єгова обіцяв опікуватися своїми слугами й схороняти їх. Прийшов час, щоб докладно зупинятися й говорити про величність Єгови і про всі могутні діла, які Він зробив. (Пс. 145) Ця боротьба розгориться. Що за чудовий досвід це буде знаходитися серед неї й бачити перемогу Єгови! “Хто перебуває під покровом Всевишнього, той буде в тілі Всемогучого. Я скажу про Єгову: Він моя пристань і твердиня, мій Бог на якого я вповаю. Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч тебе,— тебе ж не займе. Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконниками бачити.” (Пс. 91:1, 2, 7, 8, АС) Тоді ви будете подивляти ту силу, яку Єгова дасть.
19 Ми все мусимо вірувати в обітниці Єгови. Ми мусимо вповати на Нього. Треба цілковито сполягати на Його Слово правди. Ради цієї то причини його схоронено аж до нашого часу; ті пророцтва були написані для нашої користи: “Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіння та утішення (з) писання мали надію.” (Рим. 15:4, НС) Якщо наш ум є сповнений знанням змісту Писань, то ми будемо сильні; ми будемо знати що робити.
ПОРІВНАННЯ МІЖ ЄРЕМІЄЮ А УРІЄМ
20. (а) Які дві дорозі є відчинені для нас тепер? (б) Що Урія зробив, і як історія про його напрям помагає нам?
20 Тепер ми бачимо, що є дві дорозі відтворені для нашого вибору: бути вірними або невірними, одважні або боязкі. Відносно цього ми безмірно скористаємо з пророцтва Еремії. Це сталося в часі царювання Йоакима, кілька років перед вавилонським поневоленням Ізраїля, що два окремі пророкі говорили про надходяче збурення Єрусалиму. Один із них був Урія, син Шемаїя. Він то говорив вість Єгови проти лукавства Єрусалиму, проголошуючи певну погибель. Про його пророцтво проти міста й проти краю дочувся цар і передовці в Єрусалимі, отже цар шукав способу, щоб Урія вбити на смерть. Новинка про замір царя дійшла до ушей Урія. Це сталось спробою для нього, щоб побачити чи він любив Єгову і вповав на Нього. Страх обняв ум Урія і в паніці настрашений пророк утік до Египту. Він схоронився в іншій части видимої орґанізації Диявола, яка не дала йому ніякої охорони. Цар Йоаким післав своїх людей до Египту і вони забрали Урію з собою. Коли безвірний пророк прибув назад до свого родинного краю, цар убив його мечем і кинув його трупа в гроби звичайних людей. Урія не видержав до кінця в роботі свідоцтва приписаного йому, отже він втратив охорону Єгови і загубив своє життя.— Еремія 26:20—23.
21, 22. (а) Хто інший давав таку саму вість, і чому смерть Урія не занепокоїла його? (б) Як Еремія ставсь прикладом для Свідків Єгови сьогодні?
21 Той другий пророк, що виповідав судну вість від Єгови в тому часі, був пророк Еремія. Який вплив забиття Урія зробило на нього? Чи й Еремія стався боязким? Еремія почав був проповідувати, коли іще був молодим, і він переходив многі спроби нім проминуло його сорок років проповідування до кінця із знищенням Єрусалиму. Його знання побільшалось з бігом років, і також його віра в Єгову. Він проповідував у вязниці й поза вязницею. Його побивали і клали його в диби. Йому грозили смертю як бунтівникові проти міста й ставили його перед суд. Все це за його проповідування. Він проповідував перед князями, духовниками, простими людьми, і перед царем. Та Еремія побачив охорону Єгови над собою крізь ті многі досвідчення, так що в часі усікнення Урія, в Еремії не було ніякого страху. Єгова схоронив Еремію живим, бо дальше проповідування мусіло бути виконане проти того лукавого міста.— Ерем. 26:24.
22 Хоч кінець Єрусалиму не прийшов за рік або два потім, як він почав проповідувати, то Еремія не знеохотивсь. Він далі говорив те, що Єгова поручив йому казати, отже він завжди був на правій дорозі. У вічу всякого нападу проти нього, Еремія тримався свого припоручення, указував повне довіря в силу, яка піддержувала його. Були там і численні ругателі й ложні проповідники, що старалися уневажнити правдивість Еремійового пророкування, як це і в цім часі є ложні пророки й духовенство, що насміваються з вістки Єгового суду проти старого світа Сатани. (2 Пет. 3:3) Визначним прикладом цього був Ананія, який жив у четвертім році царя Зедекиї.
23. (а) Яку вість Еремія дав в часах Ананія? (б) Що Ананія навчав, і як Єгова покарав того ложного пророка?
23 Єгова поучив Еремію зробити ярмо і поставити його собі на шию, і тоді звертати цим увагу людей, як Єгова ужиє царя вавилонського, як свого ексекутора суду, щоб поневолити їх. До Зедекиї, Еремія передав оцю вість від Єгови: “Не вважайте на слова пророків, що вам кажуть: Не будете служити цареві вавилонському: вони бо вам неправду пророкують. Не посилав бо я їх.” (Ерем. 27:14, 15, АП) А однак ті фальшиві пророки далі своє робили, а між ними був Ананія. Він говорив якраз противно словам Еремії, кажучи людям, що впродовж двох років, то скитальці, що вже знаходилися в Вавилоні, повернуть і ярмо царя вавилонського буде розбите. Ананія пішов так далеко, що навіть розбив те ярмо, яке Еремія зробив був. Потому наспіло слово Єгови до Еремії, і сказав Бог, що хоч те ярмо деревяне було розбите, то замість його Єгова дасть ярмо залізне і всі будуть служити цареві вавилонському, навіть звіря польові. Далі Еремія мав сказати: “Слухай лишень, Ананіє: Єгова не послав тебе, й ти приводиш цей нарід до віри в неправду. Тим то так говорить Єгова: Ось викину тебе з лиця землі; ще в цьому році умреш, бо говорив єси на перекір Єгові.” (Ерем. 28:15, 16, АС) Тоді Єгова показав, котрого з пророків Він вислав: в семім місяці того ж року Ананія помер.
24. (а) В чім ця пророча історія відносно Ананія знаходить своє сповнення сьогодні? (б) Що свідки Єгови роблять про тих ложних пророків тепер?
24 В часі Еремії ті ложні пророки не вповали на Бога, але вповали на поміч Египту. Так і сьогодні ті ложні пророки, включаючи й духовенство і міжнародні політикери, не вповають на Бога, але вповають на світську силу, на їх власну силу, щоб довершити свої власні самолюбні бажання. Як і люди в Єрусалимі не тямили про гріх, який заставив Єгову виконати свої присуди проти того міста, так і тепер люди, що піддержують зорґанізовану, зопсуту реліґію і Обєднані Народи,— вони також не є тямущі про гріхи цеї лукавої системи, і що це є воля Божа, що всякий, хто бажає жити, мусить прийти під правління Ісуса Христа в новім світі. Ананія пророкував неправду й отримав піддержку від людей, і вони піддалися його звідничим словам; подібно так й сьогодні духовенство й світові політики пророкують ложно, що все буде далі йти своїм ходом, а це тому, щоб держати людей в незнанню про заміри Божі. Отже це значить, що треба боротись проти тих ложних пророків, щоб Свідки Єгови могли далі нести вість людям, щоб вони мали нагоду дістати інформацію. Їх робота не є боротьба проти людей, а проголошення правди, що є боротьбою проти лукавих зорґанізованих систем, якими править Диявол. Свідки Єгови знають, що Єгова вскорі запре уста через смерть тим, що тепер ложно віщують продовження життя дияволській системі. Це правда, що ніхто не може успішно спротивитися Єгові.
25. Як Еремія доконав двояку роботу через своє проповідування?
25 З початку пророкування, Єгова сказав до Еремії: “Це ж я вложив слова мої в уста тобі. Ось я поставлю тебе нині над народами й над царствами, щоб ти викоренював й руйнував, вигублював і насаджував.” (Ерем. 1:9, 10, АС) Отже та вість мала знищити ложні віщування і звістити про знищення лукавства, і рівночасно вона будувала надію в серцях тих, що любили праведність. Еремія розказував про зроблення нової угоди і про привернення праведного правління Єгови. Він говорив, як Єгова одобрив віру Рахабітів, що не були Ізраїльтянами, а потомками Йонадаби. Він запевнив спасення вірному Еведмелеху, Етиопійцеві. Він сказав людям, що бажали спасти себе, щоб вони втікали з грішного Єрусалиму, й Єгова спричинив, що облога проти Єрусалиму відступила на короткий час, а це дало добру нагоду для віруючих людей утікати з відтам. Там, проповідування Еремії було вісткою надії для тих, що гидотували лихими обичаями ледачих людей в Єрусалимі; це була вість визволення для них.
26. Яку двояку роботу Свідки Єгови виконують тепер?
26 І в сповнення пророцтва Свідки Єгови сьогодні виконують подвійну роботу; проголошують викоренення й збурення лукавого сатанського світа (Мат. 15:13, НС), разом із всіма ложними науками, і збудування великої громади у вірі, що провадить їх до життя. (Одкр. 7:9) Слуги Єгови насаджують вість правди в серцях людей доброї волі, студіюють Біблію з людьми, що бажають вчитися, а це приносить овочі по обробленню. (Мат. 13:23) Ось так вони отримують слова спасення і шукають прибіжища й життя через орґанізацію Єгови.
НЕПОРУШНІ ВІД ЗОБОВЯЗАНОЇ ВІСТКИ
27, 28. (а) Яка подія могла була викликати сумнів Еремії відносно роботи Єгови? але чому це не сталося? (б) Як це, що Еремія мав повне довіря в Єгову і Його слово, що було показано на тайній конференції з царем?
27 Коли облогу проти Єрусалиму звільнено на час, Еремія не подумав, що слова Єгови приупали. Він далі проголошував присуди проти Єрусалиму, кажучи: “А Халдеї вернуться знов, щоб цей город облягти; вони й опанують його й пустять на пожар.” (Ерем. 37:8, АП) Він рішуче далі доручував те слово Єгови, даючи многі перестороги цареві Зедекеєві й людям. Між іншими закидами, його оскаржували, що він дезертирував до ворога, і за це був кинутий у темницю.
28 Це вже при кінці його пророкування проти Єрусалиму, коли він знаходився у вязниці, що Еремія був покликаний царем Зедекиєю. “Цар Зедекія послав узяти його звідси. І спитав його цар у своїх палатах потайно, і промовив: Чи є яке слово від Господа?” Що ж Еремія тепер мав сказати? Тепер він був особисто присутний перед найвищим володарем землі. Чи він нагло злякається перед цим володарем? Чи він настрашиться, що царські сторожні кинуться на нього і вбють його, якщо він скаже їм правду, яку Єгова сказав йому? Біблія не указує навіть на найменше вагання з боку Еремії. “Еремія відказав: Є, і додав: Подасть він тебе на поталу цареві Вавилонському.” (Ерем. 37:17, АП) Чому не розказувати про ту вість одважно? Єгова міг схоронити Еремію там, як і де інде. Цар Зедекия не схотів відвернутися від своєї невірности; він не прогнав зневажителів ані почитання демонів із Єрусалиму. Отже Божий суд остався той самий проти нього. Еремія ніколи не ухилився в присутности царя. Він говорив відважно. Він промовляв ясно. Там не було ніякому сумніву про це. Це була певна вість від Єгови!
29. За його віру й лоальність, які привилеї й благословенства Еремія отримав від Єгови?
29 Як це певне слово Єгови предсказало, знищення Єрусалиму прийшло! Еремії дано привилей побачити все те, пережити його, тому що він був лоальним, вірним і безбоязким і свідкував аж до самого кінця. Що за чудовий привилей він мав бачити, як присуди Єгови були виконані і побачити, що він був ужитий Єговою і те, що він проголошував, дійсно сповнилося! Єгова схоронив його. За особлившим приказом Навуходонозора, царя вавилонського, переможника, Еремія не був взятий до Вавилону, щоб служити в неволі там; але йому дано повну свободу остатися й жити в його родиннім краю, і призначено місце йому де він міг остатися.— Ерем. 39:12, 14; 40:6.
30. (а) Як пророцтво Еремії сповнилося на Свідках Єгови сьогодні? (б) Що ми повинні навчитися з тієї пророчої історії відносно Урія і Еремії?
30 В цім пророцтві Еремії Бог Єгова предсказав многі річи через які Свідки Єгови будуть переходити в цих послідних часах. Це є особливша поміч для христіянів сьогодні, яким поручено проголосити певну вість Єгови, бо це показує, як вони зустрічають всяку опозицію, їм ложно закидають бунтівництво, кидають їх у вязницю, і вони переходять через багато переслідування і Єгова далі дає достаточну поміч в кожному часі потреби. Та й це скріпляє нашу віру, тому що пророцтво відкриває, що Єгова буде схороняти своїх вірних свідків, як тіло, через цілу битву Армаґедон і запровадить в новий світ. Це правда, що будуть деякі одиниці, що ступлять на хрястіянську дорогу, а потім стануть боязкі ізза браку знання і віри в Єгову, вповаючи на спасення в новочаснім Египті, що можна бачити в пророчій історії Урія; а це повинно бути пересторогою для нас. Буваймо завжди вірними як Еремія був. Так, деякі вірні одиниці свідки можуть упасти в тій боротьбі, як свідоцтво на честь Єгови, але це на їх користь; їх будуче життя є запевнене, як про це записано в Одкриттю 2:10, НС: “Не бійся того, що тобі призначено терпіти. Ось бо Диявол буде кидати вас у вязницю, щоб вас цілком випробувати, і матимете горе десять день. Докажіть вашу вірність навіть в небезпеці смерти, а дам вам корону життя.”