Переживання з Новим
1. За їх проповідування, то чим свідки Єгови можуть бути оскаржені, й як Еремія самий утік знищення за подібні скарги?
ЗА ПРОПОВІДУВАННЯ такої вістки народам, свідків Єгови можуть обвинувачувати за переворот. Аджеж, що Еремію обвинувачували в такий спосіб. Реліґійні провідники наполягали, щоб політичні князі забили його. “Тоді пророки й священики і всі люди схопили його, крикнувши: Смерть йому! На що ти пророкуєш в імя Єгови й говориш: Станеться з цим домом те, що сталося з Силомом, бо город цей опустіє й безлюдніє? Тоді вони сказали до князів Єрусалимських: Чоловікові цьому належиться присуд смерти, бо він пророкує проти цього міста — як це ви самі чули своїми ушима.” Еремія ж обороняв себе кажучи: Єгова направду вислав мене пророкувати проти цього дому й проти цього міста ті слова, що ви чули: . . . Що ж до мене, так це я в руках ваших і чиніть зі мною, що в очах ваших добре й справедливе. Тільки затямте собі добре, що як мене вбєте, так безвинну кров наведете на себе й на цей город і осадників його бо Єгова справді послав мене сказати усі ті слова в уші ваші.” В тому часі князі показали відвагу й станули проти реліґійних провідників і фальшивих пророків і відмовились вбити свідка Єгови. (Ерем. 26:1—24) Це сталось двацять і два роки перед знищенням Єрусалиму.
2, 3. (а) Помимо Египетської помочи, як Еремія стягав в долину Єрусалим? (б) Защо Еремія опісля був оскаржений, й чому він знайшовся в болоті в криниці й уникнув смерть?
2 Пізніще, в девятому році царя Зедекиї, халдейська армія під царем Навуходонозором облягла місто Єрусалим. Коли вони почули, що фараон египецький йшов звільнити місто, вони відложили облогу й відступили. Але Еремія таки далі предсказував збурення Єрусалиму. Він сказав: “Халдейці напевно повернуть і звоюють місто і спалять його вогнем. Ось що говорить Єгова: Не обманюйте душ ваших.” Опісля Еремію обвинувачували, що він дезертував до Халдеїв. Виходячи з Єрусалиму через містові ворота, сторожі воріт схопили його, і сказали; “Це до Халдеїв ти утікаєш!”
3 Тоді вони поставили Еремію в темницю, але Еремія і з відтам сказав цареві Зедекеї, що вороги Халдейці повернуть і схоплять царя й місто. (Ерем. 37:1—19) Коли його звільнено, Еремія проповідував далі те саме. Він казав людям піддатися Навуходонозорові, якщо вони бажають уникнути знищення в середині міста мечем, голодом та пошестю. Політичні князі не дуже брали ту вість де серця, отже нічого не робили. Вони перекрутили вість і сказали до царя: “Нехай би вже раз убито того чоловіка на смерть; він же одіймає завзяття у військових людей, що остались, та й ослаблює руку в усього народу, виповідаючи отакі слова. Цей чоловік бажає не добра народові, а тільки лиха.” Тепер вони схопили Еремію і спустили його у безводню-криницю на дні котрої було багно. Там полишено Еремію, щоб він пірнув у багні. Одначе, один Етиопій скопець був настільки людиною, що видістав його зі смертельної ями. Тоді Еремію затримано в царському дворі під сторожом аж до упадку Єрусалиму, і його звільнили Халдейці.— Ерем. 38:1—13.
4. Помимо народньої міри забезпеки й фальшивого оскраження духовниками, що ми мусимо робити, як й Еремія?
4 В цих часах, коли політичні уряди уважають за відповідне зробити міри забезпеки й коли популярне для деяких реліґійних духовників кричати “Комуністи!” бо мовляв свідки Єгови предсказують знищення Христіянства у всесвітній війні Армаґедон, то й тоді ми не сміємо змінити нашої вістки. Коли й увязнені, ми мусимо триматися вістки яку Єгова поручив нам проповідувати, бо вона правдива і напевно сповниться, ми мусимо памятати Еремію і далі перестерігати.
5, 6. В який спосіб духовенство й пророки Христіянства противляться нам, але що вони забувають, що Еремія сказав про храм?
5 Реліґійні духовники і пророки Христіянства будуть заперечувати нам це. Вони заперечують, що Бог Єгова знищить так зване Христіянство і ужиє самого Ісуса Христа, Більшого Навухонозора, знищити ту область, що взяла імя Христа на себе. Їх церковна система, вони твердять, була заснована Ісусом Христом і вони вірують, що Він схоронить, а не знищить те що належить до Нього. “Це Божий дім!” вони кажуть, “Це Божий дім!” Говорячи так, вони забувають, що Ісус сказав про дім в Єрусалимі: “Оце ж оставляється вам дом ваш пустий. . . . Направду кажу вам: Не зоставиться тут камінь на камені, щоб не зруйновано.” (Мат. 23:38; 24:2) Вони забувають, що Еремія сказав про той храм:
6“Не покладайте надії в лестивх словах: “Храм Єгови, храм Єгови, храм Єгови. . . Виж уповаєте на лестиві слова, що не принесуть вам ніякого пожитку. Чи ви можете красти, вбивати, перелюбувати й присягати криво, кадити перед Баалом і бігати слідом за чужими богами, що їх не знаєте, і тоді йдете й приступаєте перед мене в цьому домі, що названий моїм імям, та й говорите “ми спасені” хоч вперед коїли всі ті гидоти? Чи ж не зробився дом цей, що його названо моїм імям, вертепом розбишак? Я, я сам бачу це, говорить Єгова. Ідіте ж до місця мого в Шілог, де в давні часи призначив пробуток іменні мому, тай подивітесь, що вдіяв я йому за ледарство людей моїх, Ізраїля. . . . Вчиню так само із цим домом, що його названо моїм імям, і що на його вповаєте, та й із тим місцем, що наділив вам і вашим отцям,— як учинив із Шілогом. І відопхну вас із перед мене, як відопхнув братів ваших.”— Ерем. 7:4—15; 1 Сам. 4:3—22.
7. Отже, чому ми не можемо змінити нашу вість щоб угодити людям?
7 Оце слова Єгови заперечують те, що священики і пророки Христіянства кажуть людям в запереченні свідків Єгови. Це ради цього ми не можемо змінити вістки, щоб тільки приподобатись людям і їх вибраним реліґійним провідникам. Зміна вістки не спасла б нікого навіть нашого власного життя. Як колись Єрусалим, так і тепер Христіянство засуджене на знищення із решта світовою системою, “у війні великого дня Бога Вседержителя.” Його небесний Польовий маршал, Ісус Христос, знищить це нехристіянське Христіянство, тому що воно лицемірно й неправильно представляло його перед всіма нехристіянськими людьми і народами.
8. Що впаде на тих, що тримаються в середині Христіянства, й до чого ми наполягаємо й навчаємо люде вийти?
8 Ті що тримаються внутрі Христіянства і його реліґійних систем погибнуть у всесвітній війні Армагедон, так як ті, що осталися внутрі Єрусалиму і не вийшли перед облогою царем Вавилонським — вони погибли внутрі того міста. Нашою вісткою проти Христіянства ми ніяким чином не заохочуємо ані радимо переходити до безбожницького комунізму якого-будь типу. Згідно з Еремією, ми напоминаємо свободу-люблячих і життя-люблячих людей вийти до перемагаючого царя Ісуса Христа. Із святої Біблії ми навчаємо людей узяти на себе ярмо царя Ісуса Христа і служити йому. Ми навіть радимо політичним володарям робити це, як і Еремія сильно напоминав Зедикею зробити так. Це бо значить їх життя, їх вічне життя.— Ерем. 38:17—20; 27:12—17.
9. Що значить для нас взяти на себе ярмо царюючого Царя Ісуса Христа? і що такий тягар принесе нам?
9 Взяти ярмо царюючого Царя Ісуса Христа на себе, навіть в цім пізнім часі кінця світу, значить солодке відсвіження своєї душі. Сотки тисячі людей, що є його вівцями, навкола землі уже довідалися про це. Ісус Христос хоч одягнений у воєнний мундир до всесвітної війни Армаґедон, іще тепер каже: “Прийдіть до мене, всі знеможені та отягчені, я впокою вас. Візьміть ярмо моє на себе, й навчіться від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим. Бо ярмо моє любе, і тягар мій легкий.” (Мат. 11:28—30) Це неначе деревяне ярмо, і він помагає нам нести його, а не щоб притиснути і покрушити нас ним. Ношення цього ярма тепер принесе нам життя в новому світі!
10. Як духовники й пророки Христіянства дивляться на позицію пророка Гананії, й як людям, що наслідували їх поради, повелось?
10 Священики і пророки Христіянства взяли позицію фальшивого пророка Гананії. Вони заперечують, що Ісус Христос, тепер царюючий серед його ворогів від 1914 року, є проти Христіяства і що він знищить його і що це дуже необхідним оставити Христіянство без опізнення і посвятитися Богу Єгові і направду ступати слідами Ісуса Христа, несучи його ярмо згідно з Святим Письмом, а не після реліґійних вірувань Христіянства. Якщо люди підуть за порадою таких людей як Гананія і не схотять вийти з Христіянства й схилити свою шию під ярмом Царя царів і пана над панами, то з ними не буде гаразду в Армаґедоні.
11. Як Єгова заперечує Гананію й засуджує його, й між якими ярмами люди тепер мають вибирати?
11 Пророк Гананія розбив деревяне ярмо із шиї Еремії. Він сказав, що Еремії зображення його пророцтва було фальшиве; і що як він (Гананія) розбив ярмо деревяне, так за два повних років Єгова розібє Ярмо Навуходонозора з шиї всіх народів. Але Єгова сказав Еремії промовити до Гананії, що тепер, замість деревяного ярма, було для них ярмо із заліза.” Я наложу залізне ярмо на шиї всім тим народам, щоб служили Навуходонозорові цареві Вавилонському, та й служити йому вони мусять. Я бо звіря польове передав йому.” Ще одно: Гананія, котрий “говорив на перекір Єгові,” мусів умерти. Він умер в тому ж році. (Ерем. 27:1 до 28:17) Що станеться з людьми, що сьогодні воліли йти за реліґійними провідниками такими як Гананія? Ісус каже: “А коли сліпий веде сліпого, обидва упадуть в яму.” (Мат. 15:14) Тепер люди мусять вибрати між символічним деревяним ярмом на життя наших душ в новому світі або залізне ярмо на смерть за бунт проти Єгови і його Царя.
БУДУВАТИ І НАСАДЖУВАТИ
12. Чому Еремія міг висказати своє почуття в книзі Плач Еремії, а однак як та книга дише праведністю Єгови?
12 Еремія був названий “пророк смутку.” “Смуток,” так, для лукавих, що заслуговують на його. Але тому, що святе імя його Бога, Єгови, було втягнене, Еремія міг виразити смуток який міститься в його книзі Плач Еремії. Однак Плач Еремії це книжка великої поетичної красоти; вона говорить про справедливість Єгови. Вона виливає смуток за гріхи проти нього, вона скріпляє надію на милосердне привернення ним, й вона підносить потіху із божественної пімсти, яка приходить на тих, що взяли участь і раділи з руйнуючої роботи проти людей Єгови.— Плач Еремії 1:18, 21, 22; 3:26—41, 55—66; 4:21, 22; 5:19—21.
13. Що спричинило було Еремію сказати, і у сповнення чого це сталося?
13 Тому що вороги злорічили й хвалилися, що вони глузували й висмівали імя Боже, тому що символ Єгови типічної реліґії був збурений, й тому що Єгови люди повстали так розворотні, невірні й по світському і заслужили на це болюче досвідчення — все це робило Еремію сумним. А однак все це сталося сповненням проповіди Еремії, у котрій Еремія викорінював й стягнув вдолину, нищив й валив описовою мовою.
14. На щастя, що було також припоручено Еремії робити, й в гармонії з цим, яке велике пророцтво він виповів?
14 Нащастя Еремії було також припоручено “будувати й садити.” Це він був, що предсказав чудотворне привернення людей Єгови, і що приносило велику радість. Еремія був той, що сказав ці жалюгідні слова Єгови до його великої орґанізації: “Віковічною любовю полюбив я тебе, тим і розпростер над тобою ласку мою. Та й тепер відновлю тебе, і станеш обновлена, ти, дівице Ізраїлева, ти знов будеш красуватись з бубнами твоїми, виступаючи в веселому хороводі. Знов понасаджуєш виноградники по Самарийських узгірях. Виноградарі, що будуть їх насаджувати, будуть самі й користуватись ними. І прийде день, коли сторожі покликувати муть по горах Ефраїмових: Уставайте, пійдемо на Сион, до Єгови, Бога нашого.” Еремія розігнав смуток предсказуванням, що поневолені люди Єгови “повернуть із землі ворожої.” Еремія також предсказав “нову угоду”, якої Ісус Христос був посередником з його тіла послідовників, народ духового Ізраїля. В його угоді Єгова сказав: “Вложу закон мій у внутро їм, і напишу його на серці їх, і буду Богом їх, а вони будуть людьми моїми . . . . самі бо знати муть мене від найменшого до найбільшого, . . . бо я прощу провини їх і не згадувати му вже гріхів їх.”— Ерем. 31:3—6, 16, 31—34.
15. (а) Що Еремія видів сталося Єрусалимському цареві й священикам, а однак, що він скріпляюче сказав відносно угоди з Давидом й з Левітами священиками? (б) Отже, що ми тепер проповідуємо?
15 Еремія видів як типічний “престол Єгови” в Єрусалимі був спорожнений з його послідного царя Зедекії. Він видів як Єгови головний священик храму, Зура, й другий священик Софонія, були вбиті вавилонським виконавцем. Однак Еремія будував й насаджував через радісне проголошення, що Єгови угода з царем Давидом й з Левітами священиками про “царство священиче,” і “святий народ” з царських-священиків, “царського священства,” переможе: “Так говорить Єгова: Як не можете зрушити мій заповіт про день і мій заповіт про ніч, щоб день і ніч не приходили свого часу, так не можна розірвати й мій заповіт (умову) з рабом моїм Давидом, щоб не було в його наслідника на престолі його, або з священиками та левітами, слугами моїми. Як нема ліку войнству небесному й нема міри піску морському, так намножу потомків слуги мого Давида й левітів, що мені служать.” (Ерем. 33:20—22; 2 Мойс. 19:6; 4 Мойс. 25:10—13; 1 Петр. 2:9) Таксамо й сьогодні, свідки Єгови проповідують на свідоцтво всім народам добру новину, що Єгова насадив тривале царство свойого Царя-Священика як Мелхезедека, Ісуса Христа. З собою в тім небеснім царстві Ісус буде мати повно 144,000 помазаних послідовників, котрі “будуть священиками Божими й Христовими” й котрі будуть правити як царі з ним тисяча років.” (Одкр. 20:4—6) Через те царство рід людський отримає вічне благословення.
16. Як Еремія виконав роботу будування відносно царства Божого нового світу, й також відносно переживших в той новий світ?
16 Ось надходить час, говорить Єгова, і збуджу Давидові праведного пагонця, що володіти ме, як цар, і мудрим робом ходити ме й чинити ме суд і справедливість на землі. За днів його спасеться Юда, й жити ме безпеч Ізраїль, і ось імя його, яким його звати муть: “Єгова — Оправдання наше.” (Ерем. 23:5, 6) В своїй пророчій роботі Еремія зробит більше як будував тільки уряд надії, вічне царство Божого нового Світу. Він також будував й насаджував велику громаду схожих-до-овець поклонників Єгови, збирав в той новий світ, щоб не вмерли. Єгова ужив Еремію примусити людей відкрити себе як зображення тих, “інших овець.” Хто вони були?
ДРАМАТИЧНІ АКТОРИ ПРООБРАЗ НА ПЕРЕЖИТКІВ
17. На Божий приказ, що Еремія робив Рехабітам, й як вони відповіли?
17 Єрусалим був тоді в часі його кінця. Цар Йоаким, котрий подер звій Еремієвого пророцтва й кинув у вогонь, ще правив був під натиском царя Вавилонського й його воїнів. Заперті в місті з Еремією було покоління Рехабітів, котрі не були Ізраїльтянами, але вони почитали Єгову. Бог сказав Еремії привести Рехабітів мужів до храму й дати їм напитись вина. Рехабіти цілковито відмовились пити його. Вони пояснили, кажучи: “І ми послухали наказу предка нашого Йонадаба Рехабенка в усьому, що він повелів нам, щоб не пити вина ввесь вік наш,— ми й жінки наші, сини наші й дочки наші,— Та щоб не будувати хат на пробуток; і нема в нас ні виноградників, ні поля, ні засіву. І живемо ми в наметах, і слухаємо й чинимо все, що повелів нам предок наш Йонадаб.”— Еремії 35:1—10.
18, 19. (а) Отже яка була вість Єгови до Рехабітів, й чому? (б) До кого запевнення Єгови дане Рехабітам відноситься сьогодні, й чому?
18 Коли мужі Рехабії непохитно затримували прикази їх предка, то чому не могли й Ізраїльтяни затримати приказів їх небесного Життя-дателя, їх Бога Єгови? Вірний приклад Бога-боячихся Рехабітів засуджує Бога-забуваючих Ізраїльтян. Отже, нехай Єрусалим й його лукаві жителі йдуть в знищення, а Рехабіти нехай живуть!
19 Отже Еремія сказав до них: “За те, так говорить Єгова сил небесний, Бог Ізраїля,— “За те, що ви слухали приказів Йонадаба потомка вашого й затримували всі його прикази й робили згідно зі всіма його приказами, тим то Єгова сил, Бог Ізраїля, сказав: “Не переведеться в Йонадаба Рехабенка потомок, що стояти ме перед лицем моїм по всяк час.” (Ерем. 35:12—19) Так і сталося! Рехабіти пережили знищення, яке допустив Єгова на невірних людей, через свого виконавця, а їх предок Йонадаб пережив знищення Ізраїльтянів, що покланялись Баалові в їх ідольських храмах. Сьогодні, в товаристві з помазаним Еремією клясою є велика громада “інших овець.” Ці засуджують Христіянство тим, що вони відмовляються прилучитись до нього в забуття Єгови, щоб йти до матеріалізму й самолюбного ідолопоклонства. Божа обітниця дана Рехабітам запевняє інших овець, що вони переживуть знищення Христіянства й переживуть в Божий новий світ.
20. В часі остаточної облоги Єрусалиму, як Еремію мильно трактували за проголошення перестороги, й як не-Ізраїльтяни прийшли на його рятунок?
20 Царя Йоакима син наступив по нім й царював на престолі Єгови тільки три місяці. Тоді Йоакимів брат, Зедекія, був наставлений бути царем. У девятому місяці його царювання Єрусалим знову прийшов під облогу царя Вавилонського й його армії. За те, що Еремія далі перестерігав, що Єрусалим буде спалений й збурений, Еремія був увязнений, оскаржений за зраду й вкинений у криницю, де він потонув у болоті. На його ратунок, в супереч князів, прийшов, не обрізані Ізраїльтяни, але євнух Етіопієць, названий Ебед-мелех. Він осудив те, що князі зробили пророкові Єгови. По приказу царя Зедекії Ебедмелех взяв з собою тридцять мужів для охорони й для обслуги й витягнув Еремію із болота смертельної ями. Потім, завдяки Ебед-мелеха, “Еремія дальше проживав на дворі Сторожів.
21. Що сталося з многими жителями в часі облоги Єрусалиму, але що було Еремії приказано сказати Ебед-мелехові?
21 В часі облоги Єрусалиму, матері варили свої власні діти як поживу проти голоду, багато вимерло від пошести, а много вимерли від Вавилонського меча. А що про Ебед-мелеха, котрий був в домі царя Зедекії? Єгова приказав Еремії на Дворі Сторожів сказати його рятивнікові Ебед-мелехові: “Тебе ж я того дня врятую, говорить Єгова, і не подам тебе на поталу тим людям, що ти їх боїшся. Ні, дам тобі втекти, й не поляжеш від меча, й буде тоді душа твоя намість здобичі, за те, що ти вповав на мене, сказав Єгова.”— Ерем. 39:15—18.
22. Хто сьогодні, як Ебед-мелех, вповають на Єгову, і як вони доказали свою віру?
22 Сьогодні, близько знищення Христіянства в Армаґедоні, схожі-до-овець кляса Ебед-мелех покладають надію на Бога Еремії. Вони доказали це вповання будучи охочими ризикувати смерть з рук Христіянських князів, щоб прийти на рятунок позаобразового Еремію сьогодні. “Скільки раз ви чинили це одному з цих братів моїх найменших, мені чинили,” сказав Цар Ісус Христос до “інших овець” в своїй приповісті про вівці й козли, в останній часті свого пророцтва про кінець світу.— Мат. 25:40.
23. Що буде значити запрошення Царя до цих овець прийти й наслідувати царство приготоване їм? яку обітницю Єгова тоді буде памятати й пристосує до них?
23 В цей день суду народів, Ісус Христос Цар, засівши на небеснім престолі в небесах для суду, звертається на право й каже до цих овець: “Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготоване вам від основання світу. . . . Я був у темниці, і прийшли до мене.” Від 1914 року те небесне царство є тут, а зелена земля є його царство. Ці схожі-до-овець люди, Ебед-мелех, не будуть потребувати вмирати й воскресати, щоб увійти в царство Божого нового світу. Вони вже живуть в Царстві земної країни. Це царство вони мусять наслідити, й тому вони не будуть позбавлені із земного наслідства їх. Христіянство є прокляте, але ці вівці мають благословення Царевого Отця, Бога Єгови. Христіянство з його козлами буде знищене, бо вони не мають місця в цім земнім Царстві. Але Царя Отець, Єгова, буде памятати свою обітницю Ебед-мелехові при знищенню Єрусалиму. Тому ці благословенні схожі-до-овець христіяни не впадуть від меча Виконавця в Армаґедоні.
24. Як можливим буде для тих овець ніколи не вмирати на землі, їх наслідства?
24 В тій битві вони напевно знайдуть свої душі, їх життя, як здобич переможця. Це запевненя є, що вони переживуть розгром Христіянства й його реліґійних храмів й зачнуть радіти своїм земним наслідством у вічнім новім світі. Через затримання схожих-до-овець послушенства до їх Пастиря Царя, вони ніколи не умруть на землі, їх наслідстві. Козли “будуть відлучені у вічне відрубання, але праведні підуть на вічне життя,” сказав Ісус Суддя.— Мат. 25:31—46.
25. Задля якої роботи ми терпимо наруги, але як ми повинні бути схожі до Еремії в часі зневаження його?
25 Так як з Еремією, так й з помазаним останком й їх товаришами, їх праведними, що є схожі-до-овець. Тяжку зневагу яку вони терплять за їх роботу викорінення, валення, знищення й розбиття старого світу через проповідування дня пімсти Єгови. Але чи повинні ми, через те перестати сповняти себе Словом Єгови й перестати проповідувати його важку вість? Ми так зробити не можемо, як і Еремія сказав, що він не може: “Ти ж знаєш, що це за тебе я за наругу приймаю. Знайшов я слова твої і неначе з’їв їх; і було слово твоє мені в радість і в веселощі серцю мойому; бо названо мене імям твоїм, Єгово Саваот.”— Ерем. 15:10, 15, 16.
26. Хто нам спротивляється й перешкаджає хоч наша робота є будуюча? але коли ходить, щоб перестати говорити, то як ми схожі до Еремії?
26 Та хоч ми і будуємо й садимо згідно з Божим новим світом, любимці й прихильники старого світу противляться нам й пробують присилувати нас стриматися. Але будучи запалені Словом Божим, як можемо ми перестати проповідувати? Наводимо Еремію: “І так слово Єгови зробилось про мене проводом до наруги й насміху. І подумав я собі: ‘не споминати му про нього і в його імя не буду більше промовляти!’ Та в серці в мене, мов би вогонь запалав, втаєний в костях моїх; я силькувався з упинити його, та й не здолів. О, хваліте Єгову, бо він рятує душу вбогого з рук лиходіїв.”— Еремії 20:8, 9, 13.
27. Коли ми висказуємо тему нашого проповідування, як Єгова підкріпляє нас, щоб не боятись лиця ворога, і, вірний до його визволення, коли старинний Єрусалим пропав, то що Єгова буде робити?
27 Отже, згідно з темою нашої проповіді крикнім! Геть із старим світом! Вгору з новим світом! Всемогучий Бог нового світу каже нам не боятись лиця ворогів: “І хоч вони будуть воювати проти тебе, та не подужають тебе; я бо з тобою, говорить Єгова, щоб рятувати тебе.” (Ерем. 1:19) Вірний до своєї обітниці, він визволив Еремію й Рехабітів й Ебед-мелеха коли Єрусалим пропав. Вірний до того пророчого образу, Єгова сил визволить нас останка й інші вівці коли, в Армаґедоні, він сповнить те, що ми проповідували й стягне вдолину старий світ а піднесе свій праведний новий світ.