Найбільші оптимісти
“Усьому ж цілковитий кінець наближився.”— 1 Пет. 4:7, НС.
ЄГОВА є найбільший оптиміст у всесвіті, а Його богодухновенна Книга, Свята Біблія, аж дзвонить від оптимізму від початку книги Мойсея до Одкриття. Його свідки, що тяглись неперервно впродовж минулих шість тисяч літ, є найбільшими оптимістами на землі в цій половині століття.
2 “Ах”, скаже хтось з противних, “ви люди проповідуєте найбільше зловіщу вість у світі! Впродовж сімдесять років, ви особливше проповідували про кінець світа. Що ж може бути більше похмурним і зловіщим чим це? І як наслідок цього ви не лучитеся із світом в його змаганню триматися вкупі і в його гуманітарних зусиллях, щоб уліпшити матеріяльну й громадську долю людей. Яке право ви маєте говорити про себе, як найбільших оптимістів?
3 Та ми маємо всяке право. Сьогодні, із ще більшою щиростю ніж коли, ми приймаємо слова христіянського апостола Петра: “Усьому ж цілковитий кінець наближився. Будьте ж оце мудрі й тверезі до молитов.” (1 Пет. 4:7, НС) Але ж признання факту, що кінець усіх річей наближився, не заставляє нас відчувати, що вже нема для чого жити. Задля цього ми не тратимо всякого інтересу в життю і це не заставляє нас відступити від усякої стичности з людським суспільством і зайти в печеру пустельника або в реліґійний монастир і там ледаче тинятися і нічого не робити, а тільки молитися. В дійсности, це заставляє нас оціняти, що ми маємо всяку причину до життя, так, а навіть заохоту до життя. Бо це, що ми сподіємося, що цей старий світ закінчиться, значить, що ми виглядаємо започаткування нового світа із найбільше чудовими нагодами до життя. Це не є ложний, безпідставний оптимізм, а оснований на власному Божому Слові.
4 Це люди цього світа в дійсности висказують зловіщення і не предложують нічого надійного для майбутнього. Вельми утверезені через страшні можливости, вони роблять по цілому світі рекомендації що робити, щоб не допустити до найгіршого. Під титулом “Атомні Науковці Підтримують Світову Унію”, артикул в часопису під датою Лос Аламос, Ню Мексіко, 28 квітня, сказано: “Сильний рух за світовим урядом існує в цій суспільності, де атомічну зброю виробляють. Многі науковці в урядових лабораторіях дослідження твердять, що те, що вони тепер виробляють, може принести кінець цивілізації, як це її знають сьогодні, хіба що знайдеться спосіб для контролі атомної зброї і не допустити до війни. . . . Многі науковці погоджуються, що світовий уряд є потрібний для атомної контролі, але не погоджуються що до найлучшої методи, щоб осягнути це.— Ню Йорк Таймс, 29 квітня, 1951 р.
5 З огляду на потребу підземного сховку многі світові люди, що не розуміють Біблії, надіються, що як наслідок уживання атомної зброї і інших смертельних средств для масового винищення, людство буде допроваджене до рівня печерної людини, що буде велика затримка в цивілізації. А однак наука про війну бере верховну владу в людській думці по цілому світу. Наслідок є, що амбіція безчисленного множества є здушена в серцях їх, і це заставляє клопотатися тільки теперішним, і найбільше використати його, добре чи зле.
6 Одначе, здійснення, що цей світ скоро наближається до свого кінця, не робить Свідків Єгови безцільними в житт і не заставляє їх опустити їх рук. Ні; але це заставляє їх до чинности, до ще більше завзятої активности для Божої справи, чим коли вперед. Дивись, вони кажуть, на Диявола, що був викинутий з неба на землю від коли Боже царство народилося в 1914 р. Пророче видіння в Одкриттю 12:12 каже про нього: “Горе землі й морю, бо Диявол зійшов до вас, маючи великий гнів, знає бо, що короткий час йому.” (НС) Це заставило Сатану, Диявола, до чинности, до шаленого утверезення, що кінець цьому світу наближився, і що йому лишився тільки короткий час до “битви великого дня Бога Вседержителя”. Отже він вийшов, щоб спричинити як найбільшу шкоду на землі, спонукати людей статися гіркими і противними Богу, так що коли він, Диявол, упаде, тоді й все людство провалиться з ним у знищення. Його злющий намір є, що коли Бог Єгова дістане перемогу в битві Армаґедоні, тоді Він не мати ме нікого на землі, щоб над ними уживати своєї всесвітної суверенности. Тепер же, коли це так вплинуло на Диявола, то й не менше зрозуміння, що наближився кінець Дияволового світа, побудило Свідків Єгови до незвичайних зусиль.
7 Навіть реліґійне духовенство в Христіянстві є змушене признати, що Свідки Єгови, поминувши їх переконання про скорий кінець світа, мають більше ревности до христіянської активности ніж духовенство і їх реліґійні стада мають. Вони є найбільшими оптимістами на землі сьогодні.