Хрещення на спасення й хрещення огнем
“Хрещення, образ того, що спасає нас сьогодні (та не обмиття тілесної нечистоти, але молитва за чисту совість перед Богом).”— 1 Пет. 3:21, Мо.
1. Хто є великим Хрестителем, і що Його хрещення приносить?
ЄГОВА Бог є великим Хрестителем. Хрещення, яке Він виконує, приносить смерть або життя, спасення або знищення. І історія доказує це. В недалекій будучности ми побачимо величезне хрещення огнем. Та чи це буде велика новочасна Пятидесятниця, і ті, що на них прийде це, чи вони переживуть його? Єдиний спосіб зустрінути прихід огняного хрещення, то це на певно охреститися хрещенням на спасення тепер. Під цим ми не розуміємо хрещення у воді через цілковите занурення або через занурення вашого тіла під воду або через покроплення або вилиття води на вашу голову, через якогось реліґійного духовника. Міліони людей в Христіянстві кажуть, що вони хрестилися у воді в один або другий спосіб, але це не спасе їх. Ми розуміємо хрещення, яке Бог робить, а не чоловік.
2. Хто започаткував хрещення водою, де, і на яке хрещення Він указав людям?
2 Яких шість місяців нім Ісус прийшов до ріки Йордань, Йоан, син Левіта священика Захарії, був післаний Богом Єговою започаткувати хрещення водою для Жидів, що каялися від гріхів своїх, що вони поповнили проти Закону, який Бог дав їх народові через Мойсея. Як влучним це було, що Йоан розпочав свою роботу хрещення в ріці Йордань! Це сталося в тій самій ріці, що сотки літ перед тим, пророк Єгови Елисей післав Наамана Сиріянського генерала, щоб він обмився там і так очистив себе від прокази. В тій ріці Йордань Нааман охрестив себе, або занурив (бо хрещення значить занурити), сім раз і цим вилічився від своєї смертної прокази. (2 Цар. 5:10—14; гл. Септуаґінта перек.) А тепер Йоан хрестив Жидів в Йордані, щоб символічно представити їх очищення від гріхів через їх покаяння до Бога Єгови. Одначе Йоан сказав їм, що є ще більше хрещення до виконання кимось сильнішим чим він. Йоан перестеріг Жидів оцими словами: “Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають в огонь. Я оце хрещу вас на покаяння; а Той, що йде за мною, потужніщий від мене; не достоєн я Йому й обувя розвязати. Він то хреститиме вас духом святим і огнем. В руці Його лопата, й перечистить Він тік свій, і збере пшеницю свою в клуню, а полову спалить огнем невгасимим.”— Мат. 3:10—12, НС.
3. Хто противився хрещенню Ісуса, але як воно показалось бути властивим?
3 Тим сильніщим від Йоана Хрестителя був Ісус Христос. Покірний Йоан чесно спротивлявсь, коли Ісус прийшов до його, щоб зануритись в Йордані. Маючи на ввазі Ісусову безгрішність, Йоан не бачив потреби хрещення у воді для Нього і тому сказав до Ісуса: “Мені самому треба в Тебе хреститись, а Ти прийшов до мене?” Але Ісус запевнив Йоана, що хрещення водою було добрим символом для нього, кажучи: “Допусти тепер, бо так годиться нам чинити всяку правду.” Що це був властивий символ для Ісуса прийняти, то це Бог Єгова показав, бо тоді Бог охрестив Ісуса святим духом. Коли Ісус вийшов із води, “бачив він духа Божого, що спустивсь як голуб, і злинув на Нього. І ось голос із неба, говорив: Це мій Син любий, що я вподобав Його.” В цей спосіб Бог ділав як великий Хреститель і це остаточно допровадило Ісуса до спасення в безсмертнім життю в небі по Божій правиці.— Мат. 3:13—17, НС; Жид. 5:7; Йоана 12:27; Пс. 116:7—15; Мат. 26:39.
4. Яке хрещення почалось тут для Ісуса, і як воно довершилось?
4 Тут Ісус почав хреститися у смерть як чоловік, як людське сотворіння. Три роки пізніше на це Він указав своїм ученикам, кажучи: “Хрещенням маю ще хреститись, і як важко мені, доки воно скінчиться.” Вскорі потім Він сказав до Йоана і Якова: “Ви то чашу, яку я пю, питимете, й хрещенням, яким я хрещусь, хреститиметесь.” (Луки 12:50 і Марка 10:39, НС) Він переходив занурення у смерть як людська жертва за людські гріхи, почавши своє занурення у воді в Йордані. Воно закінчилось з Його смертю на дереві тортур на Голготі, осторонь Єрусалиму. Потім Бог довершив великий акт через збавлення свого послушного Сина із смерти, воскресивши Його до безсмертного життя, як невидимого духа в небі. Йоан Хреститель ніколи не міг виконати такого хрещення. Це тільки всемогучий небесний Отець міг зробити.— 1 Пет. 3:18, 21, 22.
РІЖНИЦЯ
5. Чому хрещення духом в Пятидесятницю не було огняне?
5 Йоан сказав був Жидам, що Ісус “хреститиме вас святим духом і огнем”. (Луки 3:16, НС) Многі духовники з псевдо-Христіянства розуміють, що святий дух і огонь означують одну й ту саму річ, так що огонь — це святий дух. Як піддержку їх арґументу вони укузують на день Пятидесятниці, коли то Господь Ісус Христос, прославлений в небі, вилляв святого духа на своїх вірних учеників на землі, і, по словам тієї історії, “І явились їм поділені язики, ніби огняні, і сів на кожному з них. І сповнились усі духом святим і почали розмовляти іншими мовами, як це дух дав їм промовляти.” Але ж цього не можна назвати “огняним хрещенням”, бож появлення полуміни мало цілком закрити їх цілі тіла, щоб вони були охрещені в нього.
6. Як пророцтво Йоїла показує, що це не було хрещення огняне?
6 Потім апостол Петро наводить пророцтво Йоїла (2:28—32), показуючи, що воно там сповнялося. Але те пророцтво предсказувало, що Бог Єгова вилляє свого духа, не огонь, на всяке тіло в послідні дні. Одначе, між тими ознаками, які Бог створить на землі, буде “кров і огонь і стовпи диму; сонце обернеться в темряву, а місяць — у кров перед тим, нім настане день великий і славний день Єгови”. (Діян. 2:1—21, НС) Це показує, що огонь є віддільний від духа, і що він співтоваришить із смертю й знищенням, кровю і димом.
7, 8. (а) Як Йоан показав, що хрещення огняне значить? (б) Як Ісус зібрав пшеницю і спалив полову?
7 Ясним є, що огонь символічно представляє знищення. В своїй власній промові Йоан Хреститель зробив цю точку ясною, коли він сказав, що безовочне дерево буде зрубане сокирою при його кореню і буде кинуте в огонь; і що Ісус Христос, як ратай, перевіє лопатою збіжжа на току, і що він збере пшеницю в комору, а полову спалить огнем, що його ніхто з людей не може загасити.
8 Йоан говорив до Жидів символами. Дерево, що не видало відповідного овочу — це природний нарід Ізраїльський, нарід з невіруючих Жидів. Пшениця яку Ісус відділив і зібрав у свої комори для схоронення й піддержання життя інших — це малий жидівський останок, що увірував й прийняв Його, як Христа або Месію Єгови. Але полова, яку Він відділив і спалив огнем, якого жиди не могли загасити, це велика більшість з народу, які не увірували й які переслідували Христових послідовників. Пророк Ісаїя ужив того самого символу полови, щоб показати знищення лукавих, невірних з Ізраїля. (Іса. 5:24, 25; 33:11, 12) Кляса пшениці з віруючих Жидів були охрищені святим духом з неба з розпочаттям дня Пятидесятниці. Полова кляса із відкинутих невіруючих Жидів були охрещені огняним знищенням в році 70 по Хр., коли то їх народна столиця Єрусалим була знищена римськими імперіялістичними лєґіонами, і один міліон і стотисяч Жидів погибло і девятьдесять сім тисяч Жидів пішли в неволю; і так вони були розкинуті по всіх краях землі, як бездомний народ.
9. Яке хрещення Ісус обіцяв своїм ученикам, але котре хрещення Його приповість указує для невіруючих Жидів?
9 Воскресший Ісус, коли наказував своїм ученикам остатися в Єрусалимі, аж доки вони будуть одягнені в силу ізвиш, не сказав їм, що вони будуть охрещені огнем. Він сказав: “Бо Йоан хрестив водою, ви ж хреститиметесь духом святим по немногих цих днях. . . . А приймете силу, як зійде дух святий на вас, і будете мені свідками . . . до краю землі.” (Луки 24:49; Діян. 1:4, 5, 8, НС) Оці були охрещені духом святим, бо Бог Єгова ужив прославленого Ісуса Христа для вилиття його; а що до решта Жидів, які відмовилися прийняти запрошення на духовий весільний пир, який справляв Єгова для свого Сина, Ісус сказав у тій причті: “Цар же, почувши, прогнівався, і піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.” (Мат. 22:7, НС) Єгова, небесний Цар, ужив римських лєґіонів, як своїх виконавчих воїнів в 70 р. по Хр. щоб знищили Єрусалим і його храм, і цим чином ті, що спричинили смерть Ісусові й Його учням, були охрещені символічним огнем.
10. Як це було предсказано в 607 р. перед Хр. і як над цим Еремія ляментував?
10 Те хрещення вже було представлене поперед через знищення перший раз Єрусалиму і його царської палати на горі Сион вавилонськими збройними силами в 607 р. перед Хр. Предсказуючи це, пророки Єгови теж говорили про те народне нещастя, яке приходило на відступних Ізраїльтянів, через огонь. (Соф. 1:18; Ерем. 32:26—35) Та й Еремія ляментуючи над знищенням того народу, жалісно сказав: “В гніві палкому посчибав всі роги Ізраїлеві; відвів перед ворогом правицю свою на бік, і запалив Якова наче горючий огонь, що все кругом пожерав. . . . На святинню дочки Сионової пролив огнем досаду свою. Єгова зігнав гнів свій, вилив досаду гніву свого, й запалив огонь на Сионі, що пожер його до підвалини.” (Плач Ерем. 2:3, 4; 4:11, АС) В цім він поступив по правилу, що є зазначене в Псальмі царя Давида: “Єгова випробує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа його. Жаром він посипле на безбожних; огонь і сірка і вітер палящий буде частина їх чаші.”— Пс. 11:5, 6, АС.
11. Яке є перше огняне хрещення в історії, як це Ісус показав?
11 Огняне знищення жидівського народу в 70 р. (по Хр.) і в 607 р. перед Хр., за непослух до Божого закону, не було перше хрещення огнем в історії Біблії. Раніше історія указує на поганські міста Содому й Гоморру, і в дуже літеральний спосіб. (1 Мойс. 18:20 до 19:29) Самий Ісус піддержав правдивість тієї історії, кажучи: “Так само, як сталось і за Лота: їли, пили торгували, продавали, насаджували, будували; котрого ж дня Лот вийшов із Содоми, линуло огнем і сіркою з неба і вигубило всіх. Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриється.” А що Ісус давав нам своє пророцтво про кінець цього світа, то цим Він дав до зрозуміння, що в будучині буде огняне хрещення по цілому світі на цей рід, що живе сьогодні.— Луки 17:28—30, НС.
(Дальше буде)