Збереження орґанізації чистою
“Не ходіть в нерівному ярмі з невіруючими. Бо яке товаришування праведности з беззаконням? Або яка спільність світла із темрявою?”— 2 Кор. 6:14, НС
1. Чому Єгова цікавиться схороненням своєї орґанізації чистою, і яким, Він бажає, щоб її члени були?
ЄГОВА вельми інтересується збереженням своєї орґанізації чистою й віддільною від цього злого, лукавого світа, в якому ми тепер живемо. Для цього Він має причину. Його слуги належать до Нього, вони стоять за Його імям, вони стоять за Його Словом, і вони стоять за чистим почитанням. Бог Єгова бажає, щоб вони наслідували Його. Тому Він натхнув свого слугу Павла написати до Ефесян 5:1, 2 (НС): “Оце ж будьте послідовниками Божими, як любі діти, і ходіть в любові, яко ж і Христос полюбив вас і видав себе за вас на жертву і на посвяту Богу, у солодкі пахощі.”
2. (а) Кого Ісус наслідував і як Він самий поставив взірець для наслідування? (б) Таким наслідуванням, в який спосіб Його послідовники ріжняться від світа?
2 Коли Ісус Христос жив на землі, Він наслідував свого небесного Отця. Він пильнував, щоб завжди виконувати волю свого Отця. І проте Він ставсь пожертвою з солодкіх пахощів для Нього. Його послідовники мусять бути такими самими людьми. Вони повинні принести Богу пожертви з солодких пахощів, а це вони можуть зробити через наслідування Бога, через наслідування Ісуса Христа. (Филип. 4:18; 1 Пет. 2:5) Ісус указав любов до своїх людей. Він положив своє життя, щоб Він міг відкупити їх, і, указуючи свою любов до своїх людей, Він бажає, щоб і Його послідовники відріжнялися від цього старого світа. Він бажає, щоб вони вийшли із цієї зогнилої системи і отримали життя. Цей старий світ є лукавий. Він не наслідує Бога Єгови. Божі люди мусять бути відмінними, відріжнятися від цього старого світа. Ця ріжниця являється в їх способі життя, а це знов виробляє нашу любов один до другого. В Йоана 13:34 (НС), Ісус сказав: “Заповідь нову даю вам: Щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.” Ця любов один до одного вельми ріжниться від способу світа. Світ оперує на самолюбстві, на ненависті. Ісус впровадив щось цілком нове, нове для цього світа. Це була засада любови: люди зійшлись разом в соборі, люблять одні других і жиють згідно одні з другими. Така любов є можлива, якщо ми наслідуємо Бога. Коли ж не наслідуємо Його, то й любови Його не будемо мати, тому що Бог — любов.
3. На якій основі собор збудований, і яка є загальна причина для зірвання приязни з ким небудь?
3 Отже дивним воно нам може бути, що коли цей собор, який Бог розвиває або заіснував, є оснований на любові, то чому хто небудь бажає говорити про вилучення когось із цього собору. До цього напевно мусить бути причина. Отже причина для зірвання приязни є та, що деякі люди дістаються до цього собору Божого, що не люблять Христа. Та, скажете ви: “Всяка людина любить Христа.” Але ж в дійсности такий є факт: вони перестали бути послідовниками Христа, або послідовниками Отця, Бога Єгови. Вони вже не ступають більше слідами Христа. Цілий замір зібрання Його слугів, Його людей в орґанізацію, є той, щоб тримати їх чистими від дияволської орґанізації. Так довго, як ми ходимо дорогою дияволської товпи, так довго ми не можемо остатися чистими. Отже проте Бог збудував свою власну орґанізацію. Сьогодні в світі є дві орґанізації. Одна є Божа, а друга належить до Диявола, який є “богом цього ладу”. Отже орґанізація яку Бог Єгова тепер будує для оправдання свого імя, збудована на любові. Ціла ця орґанізація співділає разом в єдності. І про це ми читаємо в Ефесян 4:16 (НС): “Від Нього все тіло, будучи до ладу споєне до купи і зробивши його співдіючим при помочи всякого узла потрібного, по дійству кожного члена у відповідній мірі, робить зріст тіла на збудування самого себе в любові.” Ось тут ваша підвалина, любов. Отже, коли хтось відступить від цієї засади любови й посвяти відносно один одного в цім соборі, тоді прийшов час, щоб викинути таку одиницю зі збору.
ПОГАНА ПОВЕДІНКА
4, 5. Відносно цього, то хто поповнив зло, і чому потрібно такого викинути з христіянського тіла?
4 Причина ради якої переривається приязнь з людьми є та, що вони погано поводяться. Собор не помиляється бо він Божий. Але це хтось у соборі, що не наслідує Бога або не ступає по засадах правди й справедливости. Він більше не наслідує Єгови, або Сина, або апостолів. Отже нам раджено в 2 Фессалонікійців 3:6, 7, 11 (НС): “Повеліваємо ж вам, брати, в імя Господа нашого Ісуса Христа, відлучіться від усякого брата, що ходить непорядно і не по переказу, який прийняв від нас. Самі бо знаєте, як вам треба наслідувати нас, бо не поводимось непорядно між вами. Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нічого не роблять, а метушаться.”
5 Тут Павло указує, що він, апостол, не ходив безпорядно між ними, отже це не була його погана поведінка, що заставила їх на мильний шлях. Бог Єгова не поводиться погано. Ісус Христос не доводиться погано. Ми маємо звершені приклади до наслідування. Ми маємо добрі слова поради від них для нашої застанови. Отже, коли це тіло стане непорядним, або котра небудь часть тіла стане непорядна, то це значить, що те тіло захворіло. Воно не може далі будуватись в любові. Треба зробити справлення. Можливо, що треба щось усунути. В цім случаю ми говоримо про тіло, собор Божий, з якого можливо треба усунути особу, тому що вона непорядна, не будується в любові.
6. Чому ми не повинні поспішно викидати кого небудь, але що Павло радить нам робити із безпорядними?
6 Одначе нам не потрібно бути надто поспішними в цій справі через те, що ми чуємо, що хтось зло зробив, і тоді взятись і зараз викинути його із збору. Є можливість, що ті одиниці, що чинять зло, покаються, змінять свій напрям поступовання. І так про це сказано в 2 Солунян 3:13—15 (НС): “Ви ж, брати, не втомлюйтесь, роблячи добре. Коли ж хто не послухає слова нашого посланням, такого назначіть і не мішайтесь із ним, щоб йому був сором. Та не вважайте його за ворога, а далі навчайте його, як брата.” Звідси виходить, що ми всі маємо відповідальність до тих, що можуть поводитися безпорядно. Всі ми у зборі мусимо безнастанно чинити добро ради добра інших. Можливо ми зможемо помогти тим, що є дещо безпорядні. Ми далі поступаємо право не зважаючи на їх напрям поступовання, але коли вони не перестають чинити зло, тоді їх треба назначити. Ми мусимо перестати співтоваришити з ними, тому що вони не є чисті. Вони не діють більше в обороні імя Єгови і Його Слова. Вони не працюють в інтересі збудови цього тіла в любові. Вони ділають проти орґанізації.
7. Чи ми можемо змушувати облудника на правий шлях, і як нам уживати нашої свободи як Божих людей?
7 Одначе ми можемо спасти брата, і він може ступити на властиву дорогу знов, якщо він послухає напоминання, якщо він послухає справлення, що йому дасться. Ми можемо ужити нашого розуму по нашій волі. Ми не є змушені або присилувані або настрашені взяти такий напрям; ми були вільні, бо Ісус Христос купив нас. І тому то Петро сказав у своїм першім листі, 1 Петра 2:16, 17 (НС): “Будьте як вільні люди:” Думайте, але все бувайте наслідниками Бога, бо ви є вільні думати, але по лінії основаній на правді. Лукавий світ зажене вас до гробу; проте правда дасть вам життя. Отже бувайте, “як вільні люди”, каже Петро, “та не яко такі, що мають свободу за покриття злоби, а яко раби Божі. Шануйте усяких людей, любіть ціле товариство з братів, Бога бійтеся, царя честіть.” Ось так ми бачимо, що ми мусимо памятати про собор наших братів і тримати його чистим. Ми не можемо вступити в цю орґанізацію з якимось застереженням в наших умах дотично морального зла. Ми не є вільні, щоб угоджувати хотінням нашого тіла й нашим розкішним бажанням. Ми знаходимося в соборі для цілі, щоб шанувати імя Єгови і його Слово.
ҐРУНТ
8. (а) Які річи можуть заничистити собор? (б) Який крок Павло взяв взглядом нечистих, і чому?
8 Отже тепер, коли ми рішились зберегти орґанізацію чистою, то що може зробити її нечистою? Що ми можемо спостерегти, що діється в соборі і що ми повинні вичистити зі собору? Духовий ґрунт і моральний ґрунт для зірвання приязних відношень включає такі річи, як перелюбство, крадіж і пиянство. Застановімся на хвилину над перелюбством. Павло мав дочинення із ним у своїм листі, який він написав до Коринтян. Там був юнак, що зробив перелюбство з жінкою свого батька. У своїм листі Павло сказав: “Звідусюди чути, що між вами перелюб, та такий перелюб, про який і між народами не чувати, щоб хто жінку батька свого мав.” Дивно воно, а однак собор не дуже звертав увагу на це. Вони гляділи на це як на причину для поголоски через загальну відомість. Павло сказав, ‘Ви надулися й розгорділи такою справою, що взяла місце між вами. Та ви повинні сумувати, ви повинні журитися таким станом, що існує в соборі Господнім, цим зіпсуттям, що увійшло.’ Та Павло, апостол Господень, мав власть виступити проти цього, і він виступив. Він не просив від собору: “Дайте мені власть або голосуйте над тим, що я маю зробити.” Павло, слуга Божий, постарався, що ту одиницю усунено. Він мав власть це зробити. Тим то він сказав, що він уже присудив, щоб такого чоловіка “передати Сатані на знищення тіла”. Така особа не має місця в чистій орґанізації або в соборі Божому. Вона повинна повернути назад до тієї самої грішної ґрупи, з якої вийшла була, і згинути з тією грішною ґрупою разом з орґанізацією Сатани.
9. Через зірвання приязни, що муситься спасти у соборі?
9 Нехай же лукаві йдуть дорогою лукавства, бо вони не можуть встояти в соборі Божому, проте, що той собор мусить оставати чистим. Він мусить бути чистий, чому? “Щоб дух спасся в день Господа Ісуса.” Божий святий дух оперує через Його людей. Це — його активна сила; через нього Він кермує своїм собором. Ми, собор, мусимо мати такого самого духа Божого. Ми мусимо свідкувати один одному. Той дух, якого ми отримуємо від зрозуміння Божого Слова, мусить остатися активним, його муситься зберегти, його муситься заощадити. Отже, коли б той ранішний собор в Коринтії задержав був того чоловіка, що поповнив перелюб, між собою, або, коли б Павло не був взявсь за діло, тоді той малий квас був би розрісся й зопсував цілий собор, або ціле місиво. “Трохи квасу все місиво заквашує”— сказав Павло. Тим то Павло мусів взятись до діла й очистити його, так щоб дух Божий, цей чистий, святий дух, або активна сила Божа, і дух собору базований на Слові Божому, міг остатися й зберегтися, все на честь імя Єгови.
10. Яке моральне зіпсуття, каже Павло, забороняє вхід у царство, і що христіянин мусить зробити про це?
10 В 1 Коринтян 6:9—11 (НС) Павло каже: “Або хіба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслідять? Не обманюйте себе: ні блудники, ні ідолослужителі, ні чужоложники, ні люди з неприродним бажанням, ні мужоложники, ні злодії, ні зажирливі ні пяниці, ні хижаки царства Божого не наслідять. А такими деякі з вас були. Та ви обмились, та освятились, та оправдились імям нашого Господа Ісуса Христа і духом нашого Бога.” Павло указує, що люди такого типу грішників вийшли зі світа і прийшли в собор Божий, але що всі такого типу гріхи не остануться в соборі Бога після того, як ті, що поповнили такі гріхи, були раз обмиті на чисто. Коли людина приступає до Божої орґанізації і посвячує себе Йому, вона стає очищена. Від того часу вона повинна простувати стежки для своїх ніг і наслідувати Боже Слово. Вона не повинна поповняти більше таких річей, і Господь простить їй всі ті річи, які вона поповнила в своїм минувшім життю. Плями її є обмиті, і вона не може повертати до них. Якщо вона повернеться до них, тоді вона поповняє гріх, що є гідний зірвання приязни. Вона стала небезпечною, бо може зіпсувати собор Божий, отже таке зопсуття треба усунути. Це є моральне зопсуття.
11, 12. (а) Який є духовий ґрунт для зірвання приязни? (б) Щоб мати єдність ума в соборі, що ми мусимо робити?
11 Але є ще й духовий ґрунт, щоб усунути таких людей з Божої орґанізації. Лихословити, вводити єресь, спричиняти розкол; як це й Павло писав до Римлян: “Благаю вас, брати, остерегайтесь тих, що роблять незгоду та поблазні проти науки, котрої ви навчились, і вхиляйтесь від них.” (Рим. 16:17, НС) Це є дуже ясне. Павло навчав їх правди з Божого Слова. Тепер, коли хтось приходить у собор і старається перевернути ту вірність до того правдивого Божого Слова й спричиняє соблазнь або розкол у соборі, тоді треба оминати таку одиницю. Найлучший спосіб оминути її, то зірвати товариство з такою особою, відлучити її, і віддалити від себе, щоб цілий собор остався чистий.
12 Проти такого розділу й розєднання ума, ми читаємо в 1 Коринтян 1:10 (НС): “Благаю вас, брати, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили всі, і щоб були зєдинені в одному розумінню і в одній мислі.” Божі думки мусять статися вашими. Тому то ми сходимося разом як собор, щоб слідкувати Боже Слово, так щоб Його думки сталися нашими. Коли ж ми не маємо Божих думок, якщо ми не роздумуємо над цими річами, які богодухновенний ученик привів під увагу ранішньої церкви, і що було записане для нашої науки, якщо ми не пізнаємо цих річей, то ми не будемо мати й Божих думок; і тільки ті, що люблять праведність, ті наслідять царство небесне. Як це він сказав: “Хіба не знаєте, що неправедні не наслідять Божого царства?” Отже, щоб наслідити таке царство й благословенства нового світа, наш ум мусить звернутись до Божої науки, а не назад до іншої орґанізації, дияволської орґанізації, яка буде знищена.
ПРИКЛАДИ
13. Чому ми сьогодні застановляємося над старинними біблійними прикладами дотично зірвання приязни?
13 Тепер погляньмо на деякі приклади в Біблії, як Бог Єгова викидав людей із свого собору, усунувши їх за їх злочинства; бо, як Він робив в минувших часах, так Він робить і сьогодні, тому що Він бажає, щоб Його представники люди були чисті люди, як слуги Його, і щоб вони стояли за Його імя і за Його правдиве почитання. Є многі приклади в Біблії, та ми возьмім кілька з них.
14. Яку лєкцію ми маємо з прикладу Корага і його союзників?
14 Возьмім Кораг. В часі Мойсея були люди, що розгорділись, принаймні трьох із них, що так думали: ‘Аджеж, ми маємо так за добру пошану перед Богом, як і Мойсей має, будучи з поколінь Ізраїля. Чому тільки він має приймати всяке признання, як посередник?’ Але ж оттак вони говорили проти Божого представника. Мойсей вийшов наперед і зробив своє заявлення дуже ясно. Він сказав, ‘Назавтра рано ми побачимо хто є Божий слуга і кого Він уживає для виконання своєї роботи тепер. Що станеться завтра, то це не буде природна смерть оттих людей, але Бог виконає чудо й очистить собор з Корага, Датана, Авірама, і всіх інших, що співтоваришили з ними.’ Що сталося на другий ранок? Земля розступилась, і в ту пропасть пішов увесь їх маєток, їх діти, і їх жінки. А Кораг і 250 князів, що приносили кадило, були пожерті вогнем від Єгови. В Числа 16:32, 35 (АС) сказано: “І розявила земля уста свої та й проглинула їх, і їх челядь, і всіх людей, що були в Корага, і все майно. І вийшов вогонь від Єгови, пожер двісті й пядесять чоловіка, що приносили кадило.” Цим Бог показав свій гнів проти людей, що хулили проти Його, що не погодились з розпорядком, який Бог зробив. Отже ті, що бунтуються проти Бога, будуть відлучені від співтоваришиння. Він позбудиться їх. Він прожене їх геть із собору!
15. Як досвідчення Міріями пояснює цю справу?
15 Тепер ми можемо звернутися до ще іншого прикладу в Біблії. Числа 12 голова каже нам про Міріям і Арона. Міріям була Аронова і Мойсейова сестра, але вона сталась горда й зарозуміла. Тому що вона бажала взяти позицію мужщини у соборі й мати дещо до розпорядження Господнього між Ізраїльтянами, за те вона стала прокажена. Її мусілося відлучити або викинути з собору на сім день; і це тільки за благанням Мойсея, що Єгова спас її життя й не погубив її проказою; отже вона була очищена й повернула назад. Вона поступила гордо й необачно. Господь Бог не бажав мати таких людей у своїм соборі. Отже вона навернулась. Вона повернула назад, але перше вона була покарана, та й Арон пізнав своє місце із цього досвіду його сестри.
16. Як досвідчення Ахана показує, що Бог не буде зносити злодіїв?
16 Також маємо злодіїв, яких Господь Бог не буде зносити у своїй орґанізації. Маємо приклад з Ахана. Коли сини Ізраїля перейшли ріку Йордан й взяли Ерихон під кермою Єгови, даючи їм перемогу в битвах, тоді дано інструкції Ізраїльтянам, щоб усі річи у місті були призначені на знищення, опріч таких річей, як золото, срібло, мідь і залізо мали бути схоронені для Єгови. Ніхто не мав нічого брати із здобичи для себе. Але Ахан подумав троху інакше про це. Коли він прибув до Ерихону він знайшов вавилонський плащ, 200 сиклів срібла, і клин золота 50 сиклів ваги, і тоді він сказав: ‘Що ж, заберу це все домів і заховаю це для себе. Ніхто ніколи цього не віднайде.’ А що він знаходився в соборі Єгови, то й корупція знайшлась внутрі його. Оце мусілося відкрити. Коли вони пішли до битви в місцевості Гай, ізраїльське військо почало приупадати. Вони не могли побідити. Йозуя зараз пізнав, що в соборі знаходилось якесь зіпсуття. Його треба було віднайти, і, по розпорядку Єгови, доказ указував на Ахана як сквернителя. Вони знайшли його заховану здобич в його шатрі. Що ж тоді сталося? Бог не тільки викинув його з собору і відлучив його на сім день, як це Він зробив з Міріям. Він велів укаменувати Ахана на смерть, і його родину з ним, за те, що він був злодієм.— Ісуса Навина 6:17 до 7:26.
17. Як упавші “сини Божі” зображують зірвання приязни?
17 Століття раніше, за часів Ноя перед потопом, в небі знайшлись ангели, духові сотворіння, що стали непослушними. Вони то бачили, що дочки чоловічі були хороші, і тому вони полишили свій стан і зійшли на землю й брали собі їх за жінок. В цім вони стали непослушними. Про те в 2 Петра 2:4 (НС) сказано нам: “Бог не пощадив від кари й ангелів, що согрішили.” Ні, але Він кинув їх в Тартарус, передавши їх “в окови густої темряви, щоб хоронено їх на суд.” Вони були непослушні, вони переступили Божий закон, і за це Він виключив їх від своїх нарад. Ради випробування Його вірних сотворінь, вони ще існують, так, але Божий суд є написаний проти них для їх остаточного знищення.
18. Як Юда показує, щоб важко боротись за віру у звязку з цією справою?
18 Нарешті ми можемо звернутися до Юдиного листа. В нім нам сказано, що ми мусимо важко боротися за віру. Цю віру поручив нам Ісус Христос, і ми мусимо боротись за неї. Це віра, що її передано соборові послідовників Ісуса Христа, і Він не бажає, щоб ту віру зіпсувати або змінити в який небудь спосіб. Всякий, що старається змінити її, будучи бунтівником, гордовником, злодієм, непослушним або морально зіпсутим, буде вичищений з неї геть. Він буде усунутий. Тепер ми бачимо, що лихі люди, безбожні люди, входять крадькома у собор, і цих ми мусимо віднайти і викинути з собору. Як це у Юди 8 і 16 віршах: “Так і ці сновиди опоганюють тіло, начальством же гордують, а на власть хулять. Це миркачі, докорителі, що ходять по хотінню своєму; і уста їх говорять гордо, і поважають лиця задля користи.” Ось такого типу людей, що були зображені повище, ми не бажаємо в соборі Господнім, і, якщо вони є там, то їх муситься усунути через собор. Інакше трохи квасу заквасить ціле місиво.