Альпейські краї прилучилися до теократичного розширення
ЗАКІНЧИВШИ дуже заохочуючу подорож по Північній Европі, Н. Г. Кнор (Нор), президент Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур, і його секретар, М. Ґ. Геншел, сіли на літак в Осло, Норвегія, о 8 год. рано, в понеділок, на 24 вересня. Їх мета була Цюрих, Швейцарія, але літак не летів прямо звідси, отже треба було пересісти на інший літак в Копенгагені, але й це пасувало до розподілу річей гарно, тому що там було кілька важних справ до полагодження з якими ми не справились в часі нашого побуту в грудні, кілька тижнів перед тим. Коли літак осівся в 9:30 рано, то на летничому порті в Каструп було кількох данських братів, що ожидали за парканом. Ніхто не забирав часу, щоб посидіти, і мінути злітали дуже скоро.
Із Денмарку ми всіли на літак прямо до Цюриху. В 1:30 пп. ґрупа з яких трицять братів, включаючи брата Зуерхера, відділовий слуга, привітали прибувших братів, коли вони висіли з літака на летничому порті в Цюриху. Це був благородний привіт до Швейцарії, вельми оцінений. Незабаром брати знаходилися в авті й їхали до Берна. Картина краєвиду була чудова, як це завжди буває в Швейцарії, але тепер здовж дороги були знаки приготування для народної оборони. Люди в одностроях виконували їх ручну роботу. Були там серед піль барикади проти танок-повзунів, та й на шляху були тут-і-там приготовані тами, які можна було ужити в хвилі повідомлення. Що здавались бути з далека гарно помальовані хутіри, то з близька це були твердині. І так навіть мирна Швейцарія живе в тіні страху.
Коли подорожні прибули нарешті до гарного Бетель дому в Берні, їх привітали брати Гофман і Шваферт з німецького відділу, з Візбаден Бетель, які були там в цілі перевезення ротар-друкарні до Німеччини, для друковання журналів Товариства, на які там так великий попит.
У вівторок рано ми знайшлись в подорожі до Женеви, на полудень. День був дещо похмурний, отже й краєвид не так ясний. Проте озеро Женеви було чудовим видом з його многими суднами та приютними містами, а головно ті многі виноградники по висипах здовж берегом. Мета тієї подорожи була — місійний дім в Женеві. Туди їхати прийшлось кілька годин, і тому на дискусію припало тільки дві годині й на перекуску з бувшими студентами з Гілеад, що їх станиця в Женеві. Там була одна річ, що вони бажали показати подорожним, нім вони відїхали, а це мур Реформації. Цей мур знаходиться в парку і пригадує дні, коли люди учені відорвалися від многих традиційних поганських наук римо католицької церкви. Там написі показують чого ті реформатори доконали. Є там статуї таких мужів, як Кальвін, Беза, Гус, і Кнокс, що відзначились в русі Реформації.
Тепер треба було поспішати назад до Берна, тому що зібрання було призначене на вечір в Касіно залі для унітів собору в Берні. Багато літ тому цей визначний зал в Берні вживали Свідки Єгова. Суддя Рутерфорд промовляв в ній більш ніж пятнацять літ тому, але упередження з реліґійних джерел спричинилось, що внесено резолюцію і заборонено Свідкам Єгови збиратись там. Та резолюція ще й тепер записана в книзі управителів, але коли брат промовив до управителів в лагідній спосіб, резонуючи з ними про свободу почитання й чисту історію Свідків Єгови, і рівночасно був рішучий в своїй просьбі наймати зал, то це виробило прихильну імпресію й зал відпущено для Свідків Єгови. Отже це в тіні теократичної побіди, що 890 вістників з Берна і околиці зібралися в Касіно Залі, щоб вислухати братів Кнора і Геншеля. Поглянувши назад на попередні одвідини президента Товариства в тому краю, вістники могли бачити який був зріст, бо в 1947 р., було 1,645 вістників, а тепер було 2,756, що проповідували в лугах і по узгірях Швейцарії.
В Швейцарії, як і деінде трудність є дістати подостатком паперу для друку, але пильність братів помагає дістати запаси для друковання вістки. Коли власти базують призначення на підставі попереднього ужиття, тоді орґанізація, що росте, має трудности. Кількох країв отримували літературу з Швейцарії, отже цей край є важним осередком діяльности.