Питання від читачів
● Як можна казати, що Христова присутність є як невидимого духа, а не у видимому тілі, з огляду на текст в Одкритті 1:7? — Й. Е. Іллінойз.
В Йоана 14:19 ясно сказано, що Христос не прийде більше у видимій формі. “Ще трохи і світ мене більше не видітиме.” По Його смерти як людське сотворіння, Він воскрес як духове сотворіння, невидимий для людських очей отже це в тій невидимій духовій формі Він останеться в часі Його другої присутности. Ані цього не заперечують слова в Діяннях 1:11 (НВ), відносно Ісусового вознесення: “Цей Ісус, що був узятий від вас на небо, поверне в той же самий спосіб в який ви бачили Його сходячого на небо.” Це не говорить, що ті ученики, що бачили його сходячого, побачуть Його знов сходячого, ані це не каже, що ті, що будуть на землі в будучому часі побачать його в видимій формі. Вони не обговорювали Його форми дотично Його другої присутности, але говорили про Його спосіб повороту, що буде такий самий як відхід. Спосіб в який Він відходив був тихий, без ніякої великої обяви з неба, і якого не бачив невіруючий світ під Сатаною. Це погоджується із способом інших писань, що говорять про Його поворот і присутність.
Але як цей погляд погоджується із Одкриття 1:7? питання є. Той текст звучить: “Ось Він йде з хмарами, і всяке око побачить Його, і ті, що прокололи Його; і заголосять перед Ним усі роди землі.” Одкриття є написане символічною мовою, і цей вірш є почасти символічний. Скрізь у цій книжці хмари є символами і через те представляють щось інше чим буквальні хмари на облаках. Коли б Христос і прийшов у людському тілі, то певна річ, що не всяке око на землі могло б побачити в один час; отже значіння не є буквальне. Ті, що прокололи Його вже померли і не можуть побачити Його. Отже виходить, що проколення Його і бачення Його є також символічне. Ісусові ученики запитали були Його: “Який буде знак твоєї присутности і закінчення цього ладу?” У відповідь Ісус предсказав події й обставини, які видимо відорються на Його другій невидимій присутности. Якщо б Його присутність була видима в людській формі, тоді ті многі фізичні докази були б не потрібні, як знаки указуючі на Його присутність. Між цими доказами є повсесвітне проповідування доброї новини про Христове царство. (Мат. 24:3—21, НВ) Це проповідування разом з іншими предсказаними доказами, просвічують многих так, що вони можуть бачити їх “очима серця” другу присутність Христа. (Ефес. 1:18, НВ) Але для більшости їх очі розуміння не побачить Його невидимої присутности аж вона буде обявдена у великому горю в Армаґедоні. Тоді заголосять всі роди землі ізза того знищення, яке впаде на них, і самолюбний жаль за їх власну оплакану долю, а не жаль покаяння за їх провини. Тоді при кінці всяке око побачить Його при роботі знищення в Армаґедоні, і тоді пізнають Його присутність, і що Єгова — Всевишній.— 2 Солунян 1:6—10; 2:8.
Як же деякі символічно проколюють Його? Цим, що вони переслідують Його послідовників на землі. Ісус предсказав, що під цей час Він розлучить людей, як пастух розділиш овець від козлів. Вівцям Він дасть життя, тому що вони покормили Христа, коли Він був голодний, напоїли Його, коли Він був прагнущий, погостили Його, коли був чужинцем, приодягли Його, коли був нагий, обходили Його, коли був недужий, і відвідали Його, коли був у вязниці. Але тому, що Христос не є фізично присутний, щоб Йому так послужити, вівці запитали, коли це було, що вони зробили Йому ті всі річи. Він же відказав: “Скільки ви зробили найменшому із цих братів моїх, ви зробили мені.” Козли були засуджені через те, що вони не зробили тих річей для Христа, бо ж вони не зробили цих благородних діл для Його послідовників. (Маттея 25:31—46, НВ) Коли Савло із Тарсів переслідував Христових послідовників, Ісус явився йому чудом і сказав: “Савле, Савле, чого ти гониш мене?” Савло запитав про тотожність промовця, і Ісус відповів: “Я Ісус, котрого ти гониш.” (Діяння 9:4, 5) Отже через переслідування й проколення Христових послідовників, людей на землі сьогодні можна клясувати, що вони “проколюють Його”.