Фізичне тіло Ісуса
КОЛИ Ісус був на землі, чи він був дійсним людським сотворінням? Чи він був всеціло чоловіком? або втілений, почасти чоловіком а почасти духом, божественно одягнений, в тіло і виглядав як людина, але почасти був духом і богом?
Многі Писання доказують, що Ісус був Божим первосвящеником, і переходив спокуси як і люди підлягають їм. (Мат. 4:1—11; Жид. 2:17, 18) Чи воно не виглядає нерозумним думати, що Ісус Христос практикував оману і вдавав, що Він щось, чим Він дійсно не був? Чи не було б це оманою для Сина Божого в тілі казати, що Він терпить всякі спокуси і переходить всякі труднощі, щоб доказати себе бути гідним первосвящеником людства і в дійсності Він не був чоловіком, але був понад можливість людської спокуси і гріху?
Ісус був на землі, щоб доказати свою несплямлену невинність, будучи перфектною відповідю на визов Сатани, що Бог Єгова може поставити людей на землі, котрі б були вірні Йому під нападами Диявола. Якщо Він не був чоловіком, то чи Він не упав у своїй відповіді на визов Сатани? Ісус, Божий єдинородний Син, Слово ставсь тілом. Апостол Йоан каже: “Слово сталось тілом.” (Йоана 1:14, НВ) Так, Він не був втілений або матеріялізуваний з духової на тілесну особу парадуючи як чоловік через 331/2 роки мешкання на землі в тілі. Він був звершеним чоловіком, маючи перфектне людське тіло з мяса й крові, досконалий людський орґанізм.
ЧУДО З ІСУСОВОГО ЛЮДСТВА
Якже, тоді, воно сталося, що ця Особа, з минувшими міліонами років в небесах, сталася людиною і була принижена до цієї позиції, щоб сповнити Божі наміри? Бог Єгова, своєю всемогучою силою, був спроможним взяти персональність свого єдинородного Сина, Його життєвий приклад, з Його випробуваними многими чеснотами невинности понад міліони років вірної служби, його цілковитої і цілосердечної відданости Богу Єгові, і поставити цю персональність в репродуктивній силі в маленьку вязку життєвої енерґії, яку Він вложив в утробу діви Мариї. Ось так диття Ісус народився зі всіма чудовими чеснотами, які дитина наслідувала від свого Отця. Також, згідно з Божим законом насліддя, Ісус отримав від своєї матери Мариї певні нариси тіла і певні вірні і люблячі характеристики Мариї. Але маючи звершеного Отця, як джерело Його життя, Він не наслідив упавшости від його несовершенної Мариї матери. Він не був іншою персональністю або іншою особою, але він був єдинородним Сином і він дав себе пізнати пізніще як такого. При помочи натурального процесу Ісус виріс до зрілости. “Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудрістю; благодать Божа була на Ньому.”— Луки 2:40.
Цей факт, що Ісус не був утілений або матеріялізуваний є доказано случаєм де Його тіло умучене було відсвіжене відпочинком і поживою. (Марка 4:38; 6:30—33; Луки 8:23; Йоана 4:6) Це показує, що Він розумів, що значило бути втомленим, що Він мав тільки людське тіло з його здібностю і ограниченями створені Богом, однак будучи совершенним і міг жити вічно так як тіла Адама й Еви могли існувати вічно коли б остались вірними.
Коли Ісус охрестився в трицятім року віку, Він був досконалим чоловіком, точно рівноцінний Адамові, котрий був перфектним в Едені. Єгова прийняв Ісусове присвячення себе і поставив на Нього обліґації котрими Ісус мав пожертвувати Його перфектне людське життя, як викуп за гріхи всего людства. Бог був би не прийняв жертви, що мала яку будь сказу або хибу в собі, а тільки те, що було перфектне. (2 Мойс. 12:5; 5 Мойс. 15:21; 1 Петр. 1:19; Мат. 3:17) Отже ми бачимо, що трицять літний Ісус, хоч Він споживав поживу, що була споживана людьми того дня, Його тіло не псувалось, але осталось перфектне.
В часі коли він був охрещений від Йоана в Йордані небеса отворились йому, що значило, що Він отримав вирозуміння річей небесних. В тім часі протягом його сорок днів спокус і періоду навчення в пустині, Йому пригадалося, що він мав передлюдське існування з Отцем. Тепер, зливши в Його персональність все пригадане про його минувше життя, його персональність була вельми збагачена і зміцнена пригаданням цих річей Йому.
ІСУСОВЕ МЯСНЕ ТІЛО РОЗПЛИЛОСЬ
Що ж сталось з перфектним тілом Ісуса по Його смерти? Чи воно було збережене так, щоб з часом люди могли дивитись на те тіло і почитати його? Або чи Ісус ще має те тіло в небесах, “перемінене в духа”, так що його можна бачити і почитати? Ні. Воно було розпущене Богом Єговою, розпущені його складні елєменти або атоми.
Ісус був представлений через Мойсея, і є більшим посередником і проводарем собору Ізраїля. Бог самий спрятав тіло Мойсея в похороні, “і по цей день ніхто не знає гробища його”. (5 Мойс. 34:5, 6) Пізніще, один з христіянських писателів каже, що Михаїл змагавсь із Дияволом над тілом Мойсея. (Юда 9) Диявол бажав дістати тіло Мойсея великого провідника і ужити його як предмет почитання, щоб відтягнути Ізраїля від їх правдивого невидимого Начальника і Провідника, Бога Єгови. І з ще сильніщим бажанням Диявол хотів дістати тілесне тіло Ісуса по Його смерти і принукати декого почитати його і вживати його для неправих і фальшивих реліґійних цілей, і цим зневажати Бога Єгову. Але Єгова знівечив ціль Диявола в обидвох случаях через спрятання тіл тих обох вірних людей.
Тіло Мойсея вернулось в порох через процес розкладу, як і всі інші людські тіла, але не так сталося з Ісусовим тілом, бо написано є: “Ти бо не оставиш душі моєї в підземній пропасті, і не даси, твому побожному бачити зотління.” (Пс. 16:10; Діян. 2:31) Отже Бог спричинив, що тіло Ісуса зникло не через зіпсуття, що значить, що воно було розпущене, розложене назад в елєменти з котрих всі людські тіла є зложені.— Йоана 20:1—13.
ІСУС ВОСКРЕС В ДУХОВІМ ОРҐАНІЗМІ
Воскресшому Ісусу дано духове тіло: “що був умертвенний по тілу, но ожив духом.” (1 Петр. 3:18) “Котрого ніхто з людей не бачив, ані бачити не може.” (1 Тим. 6:16) Павло тільки поглянув на славу духового тіла Ісуса і осліп. (1 Корин. 15:8; Діян. 9:17, 18) У воскресенні його вірних послідовників, в яких Бог виробив небесну надію, їм будуть дані не тілесні тіла, але славні духові тіла. Ми всі знаємо як тілесні тіла виглядають. Але Йоан каже: “Любі, ми тепер діти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коли явиться, подібні Йому будемо.”— 1 Йоана 3:2.
Коли Ісус був на землі, сказано є, Він був “нижчий від ангелів”. Чоловік є нижчий від ангелів. Певна річ що тілесний є нижчий від того, що духовий. Бог часто протиставить тілесне й духове. (Пс. 8:4, 5; Жид. 2:9; Іса. 31:3) Чи ви можете вірувати, що Ісус Христос, великий Цар нового світу, сотворений вищим понад усі інші сотворіння, затримував би своє тілесне тіло? Він був би нижчим від духового стану і надто ограничений до виконання чудових річей, яких вимагається від такого Царя, а між ними — знищення сильну духову особу Сатану Диявола.
Людське тіло вимагає земних елєментів для піддержання свого існування. Воно є зроблене для землі і мусить сполягати на річи видимі з землі. (1 Корин. 15:40, 47; Іса. 45:12, 18) Бог не переступає свого власного закону, яку Він установив для управи натуральних річей. Отже Він не візьме людського тіла з його властивого замешкання і перенесе в небеса, в країну духових осіб.
ЙОГО ПОЯВЛЕННЯ ПО ВОСКРЕСЕННЮ
Що ж сказати про тіла в котрих Ісус являвся по Його воскресенню? Він явився одного разу в тілі, що мало рани, в котрі Фома міг вложити руки свої щоб доказати, що Ісус був та сама особа, воскресша, котру Фома знав як Господа. Але коли б Ісус взяв своє людське тіло до неба, щоб затримати ці рани на все, то це було б проти Божого закону правити тілесними тілами і їх здібностями направляти самі себе. Тимбільше, коли Ісус пожертвував своє людське тіло за життя світу і взяв його назад, затримав його для себе, тоді Він не міг би предложити такі заслуги перед Богом за інших. Викуп був би взятий назад, лишаючи рід людський ще в його гріхах.
Отже ці тіла в яких Ісус появлявся в них по Його воскресенню, були зматеріялізуванні тіла. Подібні случаї являлися у стариннім часі, як от троє людей відвідали і їли з Авраамом, і ці, що появлялись Лотові, і в кожнім случаї це були ангели, що матеріялізувались в форми людські. Ісусове матеріялізування тіла було ознакою, докази для наочних свідків, доказуючи, що Він воскрес після обітування Бога Єгови.— 1 Мойс. 18:1—22; 19:1—16; Йоана 20:29—31.
Докази, що це були матеріялізувані тіла для оказії, є многі. Мария, коли побачила Ісуса перше по Його воскресенню, не пізнала Його, думаючи, що це був огородник. В дорозі до Емаус, його пізнали по Його способі і акції, а не по Його нарисах обличя. (Йоана 20:14—16; Луки 24:13—32; Марка 16:12) Коли Він матеріялізувався в тіло з ранами, щоб переконати сумніваючого Тому, Ісус появився в кімнаті із замкненими дверима. (Йоана 20:26—28) Це показує, що Він міг матеріялізуватися і розматеріялізувати тіло моментально. Вчені кажуть, що воно можливо зробити матеріяльну сутність із чистої енерґії. Отже легко було для сили воскресшого Ісуса матеріялізувати тіло!
А що ж сказати про писання котрі кажуть: “Як же це вони говорили, сам Ісус став поперед них, і каже їм: ‘Упокій вам’. Вони ж полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачать. І каже їм: ‘Чого стрівожились? і чому думки встають у серцях ваших? Дивіться на руки мої і ноги мої, що це сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тіла й костей не має, як бачите, що я маю.’” (Луки 24:36—39) Спевністю, дехто буде твердити, що це показує, що Він не був дух, але мав “одухотворене” тілесне тіло. Ні, бо ті люди думали, що вони бачили видіння, або маніфестацію (вияв) для них, як от маніфестація ангела Даниїлові, котрий спричинив його впасти зі страху.— Дан. 10:4—9.
Тому що тіло і кров не мають наслідити царства Божого, Ісус не міг піти до неба з тілесним тілом. “Ах,” дехто скаже, “Ісус тут не сказав, що він був тіло і кров, але тіло і кости.” Але ж чи воно було б розумним для Ісуса казати, ‘Дивись, Я є тіло і кров,’ коли кров не текла з Його тіла? Проте воно було лекшим доводом для розуму і видіння і дотику, що Він мав тіло і кості.
Отже ті, що відмовились признати знаки Ісусової невидимої присутності, тому що вони виглядають Його приходу в тілі, такі помиляються. Так і ті, що стараються почитати Його сьогодні як диття Ісус, у вічу доказу, що Він виріс до людського мужества, помер і воскрес як сильна особа. Це не дитятко Ісус, що Бог приказав всім почитати, ані не тілесне тіло, але Ісуса Христа як прославленого небесного Царя нового світу.