“Збавлення через викуп”
“Через нього маємо збавлення викупом кровю Його й оставлення гріхів по багацтву незаслуженої благодати Його.”— Ефес. 1:7, НВ.
1. Як жертви під Законом не доканали “звільнення,” але якій цілі вони послужили?
НАРОДЖЕНІ в грісі і початі в беззаконні, люди були засуджені жити в грісі і заплатити його кару смертю. Під законом Мойсея даним Ізраїлю, гріхи людей були прощені в образовий спосіб через пожертви звірят зроблені й офірувані первосвящеником. Однак у дійснім змислі кров тельця не дає дійсного триваючого звільнення від кари гріха; бож усі, що підкорялися законі, кінцево померли. Тимбільше, ті жертви мали бути повторені у постійних перервах. Закон угода була в дійсності “тінь добрих річей, які мали прийти,” зображаючи те, що Бог зробить через свого Сина, Ісуса Христа. (Жид. 10:1—3) “Тим же закон був нам учителем, щоб привести нас до Христа, щоб ми були оправдані вірою.”— Галат 3:24, НВ.
2. Яку важливу часть кров відогравала під Законом, але як прихід Ісуса зробив велику зміну?
2 Але навіть під розпорядженням закону, праведність була приписана тільки через пролиття крови. Зогляду на жертву і викуп Ісуса ми мусимо мати на памяти ясний звіт в Писаннях, що “без пролиття крови не буває оставлення гріхів.” Тому то й Ізраїльтяни через первосвященика постійно приносили кров з звірят, щоб набути, в образовім змислі, щорічне звільнення від гріхів. Але з приходом Ісуса Христа настала велики зміна, бо “він ані з козлиною, ні телячою, а своєю кровю, ввійшов раз у святиню, знайшовши вічне відкуплення для нас.” (Жид. 9:22, 12, НВ) Не потрібно вже було щораз приносити офіру крови звірят, бо той, що був представлений через ті звірячі пожертви, вже прийшов і установив віковічне звільнення. Тепер це справа статись відповідним, щоб скористати зі звільнення через викуп.
3. В який спосіб Ісусова жертва була вища?
3 Вхід Ісуса Христа зробити ублагальну жертву за гріхи роду людського і цим принести звільнення, не був вхід у якусь земну святиню. “Не в рукотворену бо святиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, (як первосвященик Ізраїля входив) а в саме небо, щоб нині являтись лицю Божому за нас. . . . Так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих.” (Жид. 9:24—28) Це перед лицем Бога Єгови в небесах, що Христос явився, після Його воскресення, представивши заслуги звершеного життя, крови яку Він пролляв, щоб удосконалити назавжди звільнення тих з роду людського, котрі будуть вірувати в заслуги того викупу. Петро підтверджує, що це проллята кров Ісуса, що постачає заслугу викупу: “Знаючи, що не тлінними річами, як от срібло або золото, викуплені ви від марного життя вашого, від отців ваших переданого, но дорогоцінною кровю Христа, як непорочного і чистого агнця.”— 1 Петр. 1:18, 19, НВ.
4. Чому це безглуздя вважати пожертвуючу смерть Ісуса як неконечну?
4 Життя-кров перфектного чоловіка Ісуса, вилляте в жертвенну смерть, можна бачити як маюче спасаючу заслугу для тих, що ввірували в неї. Отже це є кров дана в жертву, що є потрібна здійснити спасення світа, а не тільки “глибокі, тривкі і вічні правди христіянської євангелиї.” Звільнення не було б без пролиття крови. Писання підкреслюють цю правду дуже виразно. Це є просте безглуздя, глядіти на само-пожертву Ісуса як неконечно потрібну для спасення світу. Якщо заслуга пролитої крови не є предложена за людину, тоді той чоловік не має надії отримати вічне життя. Перфектне життякров Ісуса Христа рівнається вартості, яке Адам втратив. Коли Ісус устав з мертвих й вознісся на небо, Він мав у своїй посілості право до перфектного людського життя з усіма його оглядами, точно те, що Адам через гріх непослушенства втратив для людського роду. Цю ціну викупну Ісус предложив в присутності Бога й в заміну за це отримав людський рід із наміром, щоб гідним членам його дати привилей отримати вічнотриваюче життя.— Рим. 5:15—19.
5. Яке велике питання поставлено, і як злий погляд про цю справу шкодить людям?
5 Це приводить наперед питання, хто скористає з викупу. Чи всі люди скористають, добрі й злі? Чи це не була Божа велика любов до людей, що порушила дати свого Сина? І чи не це підтримує погляд який мають многі, що всі мусять остаточно спастися включаючи Адама, а навіть Диявола? Рішучо ні, бо ніщо не може бути дальше від правди. Вірування в таку теорію універсального спасення спричиняє велику шкоду для людей, бо це засліплює їх до дійсної цілі викупу. Це заколисує людей в фальшиву думку забезпеки і невідвічальності, бо це каже їм, що все вийде на добре в кінці, безріжниці, що вони роблять або як живуть. Через вірування в “спасення для всіх”, вони занехали зрозуміти потребу для переглянення Божих цілей і уповнитися на якій підставі вони можуть бути відповідні до “визволення при помочи викупу через кров” Ісуса Христа.
6. Які прості факти поперають правдивий погляд?
6 Стань, подумай, і переглянь деякі прості факти. Коли Ісус був на землі і проповідував покаяння, дехто слухав Його і повірив, а інші погордили Його навченням. Для тих, що слухали й ввірували і ‘тримались його в Його спробах’ Ісус обітував великі благословення і Царство. (Луки 22:28—30) І він сказав, що інші вівці у пізніщих часах слухатимуть з вірою і отримають благословення, також. Але для тих невірних Жидів, котрі залапували його й ругалась з його вістки домагаючись знати чи Він був Христос, Ісус відповів: “Я казав вам, та й не віруєте . . . . бо ви не з овець моїх. Вівці мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слідом за мною. І я життя вічне даю їм; і ніяк не погинуть до віку.” (Йоана 10:16—30) Ті невіруючі пізніще старались укаменувати Ісуса. Обітований викуп у життя вічне зовсім не був даний таким людям, але тільки віруючим, “вівцям.”
7. Історія в Маттея 23 представляє яке утруднення для тих, що вірують в “спасення для всіх”?
7 Ті, що навчають про “спасення для всіх”, мусять заперти свої очі до уразливого зізнання Ісуса проти фальшивих навчителів Його часу, письменників та фарисеїв. Кажучи, що вони почитали Бога, рівночасно, вони робили всякого рода зло. Ісус не предсказував нічого доброго для них, а тільки горе за горем. Переконливо Він указав їм, що вони ніяк не зможуть унекнути суду Гієнни (знищення) з руки Єгови, через їх лукавство. Отже, чи ви сказали б, що Він умер і дав викуп за них? Чи вони можуть бути викуплені й також знищені? Направду що ні, і це всяка розумна людина мусить признати! Однак Ісус сказав їм, що вони були засуджені; отже викупу не було для них.— Мат. 23.
8. Який погляд поперає Ісусова інструкція для Його учеників?
8 Інструкції, які Ісус дав своїм ученикам, підтверджують вагу цієї правди, що викуп не буде пристосований до всіх з окрема, бо, сказав він, “А хто вас не прийме й не слухатиме словес ваших, то виходячи з такого дому чи города того, отрусіть і порох із ніг ваших. Направду кажу вам: Легше буде землі Содомській та Гоморській суднього дня, ніж городові тому.” (Мат. 10:14, 15) Він сказав цілком неможливість викупу для невірних або тих добровільно лукавих, тому що Содома й Гомора були невідклично знищенні, поза всяке можливе привернення.
9. Яка є ріжниця між позицією Сатани, Адама і роду людського взагалі?
9 Сатана Диявол є богом цього світу, оснований на злобі й лукавстві. Він є добровільний і свавільний грішник і переступник проти Божої суверенності. Для нього немає привернення, тільки певне знищення. Чоловік Адам добровільно й навмисно вибрав такий самий напрям бунту, який взяв Сатана, і Бог справедливо вимірив смерть для нього. Але для Адамових потомків ситуація є дещо відмінна, тому що вони народилися під прокляттям, в наслідок Адамового добровільного акту, та не тому, що вони самі щось зробили. (Рим. 16:20; Одкр. 20:10; Осії 6:7; Рим. 5:14) Отже, для них Єгова постарався про нагоду визволитися від їх рабства через звільнення при помочи викупу через Ісуса Христа.
10. Яке перетворення мусить взяти місце в житті тих, що користають з викупу?
10 За днів, коли Ісус проповідував добру новину, не всі з Адамових потомків тоді жили й чули й увірували, і тому не всі прийшли під викуп Ісуса пізніще постачаний. З другої знов сторони, ті, що увірували, чудове перетворення сталось в їх житті, як це сталось із апостолами. Отже сьогодні ті, що остаточно скористають через викуп, мусять перше перетворити їх життя. Це значить більше ніж здержатись від злого і остатись у невтральній або відокремленій позиції від загального лукавства, і так надіючись на викуп, і збудувати прикрасний характер своїми змаганнями. Радше, це вимагає слухання й вірування в добру новину, яку Ісус проповідував, і яка, згідно з Його обітуванням, проповідується й сьогодні по всій землі. Це значить активність в позитивний спосіб, щоб піддержати ціле розпорядження Бога Єгови для установлення нового світу, для котрого кров Ісуса постачала основи. Диявол і всі такої самої думки, добровільні грішники, не поперають нового світу. Ані вони не скористають з викупу і ніколи не будуть звільнені від рабства до їх власної самолюбної волі, котра жене їх у смерть.
11. Як ілюстрація про “вівці” й “козли” показує, що викуп є ограничений? Чому?
11 Описуючи розлучення земних людей на дві клясі, вівці й козли, як наслідок проповідування вістки про царство, Ісус предсказав знищення для “козлів” кляси, але викуп і життя для “овець”, кляси. Вони взагалі признають, що гріх одного чоловіка, Адама, приніс смерть на всіх людей, але ж і правдою є, що “як через провину одного на всіх людей осуд, так і через праведність одного Ісуса Христа на всіх людей оправдання життя.” (Рим. 5:18; Мат. 25:45, 46; Йоана 3:36, НВ) Ці “всі люди” це “вівці,” котрі почули й увірували у заслуги викупу Ісуса Христа, і котрі показали їх віру їх роботою і способом життя. Оці ті, що прийняли заслуги викупу Ісусової крови пристосованої за них, тому що вони признали її вартість і пристосували її заслуги на підставі условин положених Єговою в Його Слові.
12. Які додаткові факти показують ограничення для викупу?
12 Завважте уважно, що ці “вівці” не включають усіх людей з усіх народів без ріжниці на їх вірування або життєві навчення. Направду ні, бо ми мусимо памятати, що головна ціль Ісуса Христа є оправдати зневажене імя Його Отця. Також перша причина викупу, згідно із цим є, щоб помогти Ісусові викупити або визволити від кари смерти людей, що їх вірую і відданністю докажуть, що Диявол — брехун. Виходить, що деякі люди, через їх добровільне занурення у зло і цілковите знехтовання спасаючою вісткою Святих Писань, показують себе противниками правди й справедливості, і вони не мають надії на заслуги Христового викупу. “Так буде й при кінці цього ладу: вийдуть ангели, та й повідлучують лихих зміж праведних, та й повкидають їх у вогнянну піч.”— Мат. 13:49, 50, НВ; Іса. 26:10.
13. Як Біблія зазначує селєктивність викупу?
13 Сама Біблія вважно зазначає селєктивність, тобто, виїмковий викуп через жертву, кажучи про Ісуса: “Бо Ти був заколений, і відкупив нас Богу кровю своєю, з усякого роду, і язика, і людей і народів.” (Одкр. 5:9, НВ) Завважте, що ті куплені або відкуплені для христіянського собору, що є небесне “царське священство,” були “люди” із кожного роду, язика, людей і народу. Всіх людей й народів не куплено гуртом. Чому ні? Тому, що вони не є відповідні для викупу. Це трудна річ для праведника стати відповідним для викупу, задля великих спроб віри. “І коли праведник з трудом тільки що спасеться, то безбожник і грішник де явиться?”— 1 Петр. 4:18, НВ.
14. Які дальші біблійні застереження підтримують приступність до викупу для всіх людей, але на Божих певних вимогах?
14 Подібний погляд про викуплених описаний в Одкритті 7:9, 10, і вони походять від всіх народів і людей і язиків. Так, це є воля Божа “котрий хоче, щоб усі люди спаслися і до розуміння правди прийшли.” (1 Тим. 2:4) Отже він не робить розрізнення проти нікого даючи їм нагоду отримати життя при помочи викупу, але він і не накидає заслуги викупу на людей проти їх власного вибору. Він не задовжений нічим “всі бо згрішили, і лишені слави Божої,” але це ізза свого милосердя Він предложує їм життя як дар, тому що це “вільний дар і через який вони є признані за праведних через його незаслужену ласку і через викуплення, що в Христі Ісусі.” Але люди мусять шукати й прийняти той дар з вдячністю, як це зробив апостол Павло, котрий воскликнув: “Дякую ж Богові за невимовний вільний дар Його.”— Рим. 3:23, 24; 2 Корин. 9:15, НВ.
15. Як це є, що “велика громада” не може заключити всіх людей?
15 “Велика громада” Одкриття 7:9 показана, як маюча сприятливий стан перед Богом, тому, “що вони вибілили одежі свої кровю Агнця,” отже заслуги викупної крови були пристосувані в їх користь. Певно, що ніхто з добровільно лукавих, людей або ангелів, не є заключений в цій представленій громаді, що скористала з викупу. Це не могли бути лукаві люди, бо такі не служать Богу зовсім, але про цю “велику громаду” є сказано, що вона “свято служить Йому день і ніч.” Ці люди походять з відусюди, котрі почули добру новину і полишили темряву цього світу, щоб як це Йоан каже: “Коли ходимо в світлі, як і Він у світлі, спільність одні з другими і кров Ісуса Його Сина очищує нас від всіх гріхів.”— Одкр. 7:14, 15; 1 Йоана 1:7, НВ.
16. Який “світ” Бог полюбив, що любов заставила його дати свого Сина? І що кожна особа мусить показати відносно цього
16 Отже справді, це був новий світ праведності, який Бог так полюбив, що віддав свого Сина, щоб постачити основу для його установлення через пролиття Його крови. Цей світ уже близько тепер, що буде заселений людьми, що приймуть даром дар життя і котрі були звільненні від прокляття й гріха й смерті унаслідженої від їх одного отця Адама. Відносно цього кожна одиниця мусить указати своє особисте бажання прийняти заслуги викупу через вірування й праведні діла. Ось тут “звільнення через викуп” для всіх людей є виключене, тому що не всі вибрали служити Богу і прийняти даром дар життя. Що ж потрібно, щоб прийти під звільнення?
17. Як ситуація з Авраамом була подібна до нашої?
17 Ми мусимо мати віру таку, як Авраам мав, і як він, ми мусимо піддержувати ту віру вчинками. Авраам вірував в Єгову і ‘це полічено йому за праведність.’ (1 Мойс. 15:6, НВ) Авраамова віра дала йому добрий стан перед Богом, і за це йому належиться воскресення і благословення життя нового світу, що постачає викуп Христа. Павло арґументує, що вислів “ ‘це полічено йому’ не про його ж одного тільки написано було, а й про нас, котрим має полічитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса Господа нашого, з мертвих, котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправдання наше.”— Рим. 4:22—25, НВ.
18. Чому викуп не занехав людей віри в минувших часах?
18 Самий Павло і інші віруючі Ісусового часу положили їх земне життя в жертву, тому що вони всі померли вірними до Бога. Їх віра, як й Авраамова, була порахована їм за праведність в очах Бога. Це дало їм сприятливий стан і поставило їх в позиції, що вони могли отримати “звільнення через викуп” і всі його благи через приписання. За це, що вони показались бути вірними як Христові спільники в жертві аж до смерті, вони отримають воскресення до небесного життя і будуть співнаслідниками Царства слави з Христом. Даниїлові, котрий був чоловік віри як й Авраам, обітування дано, що хоч він умре перед першим приходом Христа, то його оправданий стан перед Богом не понехає його, бо Бог сказав: “А ти йди до свого кінця, і спочнеш, і встанеш, щоб одержати твою частину на кінці днів.” (Дан. 12:13) Бог памятає таких людей віри, і викуп Ісуса Христа не занехає їх у новій землі Нового Світу, що вже близько.
19. Який великий вибір є перед всіма людьми сьогодні, і що є абсолютно потрібне з їх сторони?
19 Сьогодні ми наближились до кінця цієї старої системи. Це зазначує кінцеву пересторогу для всіх народів, і вже близько те нове “звільнення через викуп” для всіх людей, що доказали їх добру волю. Перед всіма нами є великий вибір, іменно, прийняти дар Божий або відкинути його на бік. Згідно з акуратним предсказанням Ісуса, добра новина Царства проповідується по всій залюдненній землі на свідоцтво. (1 Корин. 10:11; Мат. 24:14) Ті люди, що чують, мусять перше увірувати в пролиту кров Ісуса Христа занім вони можуть надіятися на великі благословення Царства. Вони мусять оціняти спасаючу силу Його крови в отворенні дороги до життя в новім світі. Вони мусять бути сильно переконані, що є “один посередник між Богом а людьми, чоловік Ісус Христос котрий дав себе як рівний викуп за всякі роди людей.” (1 Тим. 2:5, 6, НВ, заввага) Вони мусять визнати Ісуса Христа як свого спасителя, через незаслужену доброту Єгови, і шукати наближитися до Бога через Нього, згідно з начерками в Слові Єгови. Це значить, що вони мусять посвятити себе Йому через Христа згідно з принципами справедливості, що є подані у Святих Писаннях, щоби бути вірними слугами Бога і показати їх віру ділами.
20. Чому тільки визнання віри є виключне? і які є дійсні вимоги?
20 Це значить більше ніж прилучитись до зворушеного реліґійного “мітінґу оживлення” і піднести свою руку і казати, що я спасений. Це значить більше, як відчинити свої уста й казати, “Так, я вірую в Ісуса Христа і в Його пролиту кров.” Якщо б це все, що треба, то хто небудь може робити це, включаючи й піяки, перелюбники, ідолські поклонники і мордерці. Але ж Писання ясно указують, що такого рода люди не є відповідні для викупу. (1 Корин. 6:9; Галат 5:20, 21) Ні, це радше значить, розвинення нового взірця життя, а відложення старого на бік. Це значить сумлінне змагання справити свої поступки й життя згідно з встановленими принципами Слова Єгови, утвердити надію й бажання в новий світ праведности. Це значить йти за порадою апостола Йоана, котрий сказав про цю зопсуту систему: “Не любіте ж світа, ані того, що в світі. Коли хто любить світ, нема любови Отцівської у ньому; . . . Тимбільше і світ перейде, і хотіння його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.”— 1 Йоана 2:15—17.
21. Отже, що треба робити?
21 Отже що робити? “Скиньте з себе давнього чоловіка з навичками його, і одягніться в нового чоловіка, який обновляється через акуратне знання на образ Того, що сотворив його, . . . мир Божий нехай править в серцях ваших, . . . Слово Христове нехай вселяється в вас, багате на всяку премудрість. . . . І все, що ні робите словом або ділом, усе робіть в імя Господа Ісуса, дякуючи Богу й Отцеві через Него.”— Колос. 3:9—17, НВ.
22. Чи ви можете зробити це? Як і чому?
22 Якщо ви будете робити це, ви будете ходити у світлі й наслідувати взірець життя, який запевняє спасення вам. Але ви скажете: “Як можу зробити це? Чи можу зробити я таку цілковиту зміну, коли через все моє життя я був навчений ходити дорогами старого світу?” Так, це є можливим, інакше Ісус Христос не бувби вмер, щоб спасти людей зі всіх родів, язиків і народів. І вони не могли б користуватись Його викупом, коли б це було не можливим для них змінити і виробити новий взірець життя. Так, ви годні зробити це! Отже, “Бог піднявши свого Сина, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь від лукавства свого.” “Покайтеся ж і наверніться, щоб очистились від гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Єгови, і пішле наперед призначеного вам Ісуса, котрого небо мусіло прийняти аж до часу новонастання всього, що казав Бог устами своїх святих пророків від віку.”— Діян. 3:26, 19—21, НВ.
23. Де є початкова точка? І як серце в цім є дотикнене?
23 Як же вам розпочати це? Найперше відложіть всі фальшиві реліґійні ідеї, які ви мали відносно Ісусового викупу пристосованого до всіх людей. І відложіть навчення, котрі кажуть вам, що все, що вам потрібно робити, то це набути Боже одобрення через чесне життя і робити іншим, як ви бажали б, щоб вони робили вам. Так, ви мусите відложити набік ці ідеї, яких вас навчали через ціле життя, і ви мусите починати сповняти ваш ум правдивою наукою зі святого Писання. Ви мусите перестати “приладжуватись до віку цього, а переображуватись обновленням ума вашого, щоб переконатись, що воля Божа добра й угодна і звершена.” (Рим. 12:2, НВ) Це від вашого ума ви повинні розпочинати, через прийняття правди Божого Слова без фальшивого реліґійного занечищення. Ця правда буде плисти у вашім серці, також, і вона порушить вас в напрямок спасення через спонукання до добрих вчинків.
24. Хоч і не станетесь перфектними тепер, то що цей розумний напрям робить для нас?
24 Це не значить, що ви станетесь перфектними в вашому тілі. Ані це не значить, що вами будуть захоплюватись усі люди і будуть хвалити вас за ваше високе моральне життя. Що це значить, то це, що ви будете мати оправдання перед Богом і ваша служба для Нього буде прийнята; і що заслуга Христового викупу буде пристосувана на вашу користь, тому що ви шукаєте її у властивий спосіб. Ваша віра станесь обявлена у ваших ділах, і ви возьмете місце з іншими вірними слугами Божими, з минувшими й теперішними, і будете “втішатись миром Божим через нашого Господа Ісуса Христа, через котрого також ми набули наше наближення через віру в цю незаслужену ласку в якій ми тепер знаходимось.”— Рим. 5:1, 2, НВ.
25. Яке знання і довіря воно принесе вам?
25 В такім стані, в постійнім пристосуванні вашого ума і серця до студії Божого чудового способу спасення, і приложення ваших рук в роботі прославлення, ви останетесь непохитні без ріжниці, що прийде. (Рим. 5:3—5) Ви матимете повне довіря в Бога Єгову, будучи цілком свідомі про Його велику любов для нового світу і для тих, котрі шукають увійти в нього. Ви матимете відвагу в знанні, що “Бог являє свою любов до нас, що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер. Много ж більше тепер, бувши оправдані кровю Його, спасемось Ним від гніва. Бо, коли через провину одного чоловіка смерть царювала много більше ті, хто прийняли надостаток незаслуженої благодати і дар правди, царюватимуть в житті одним, Ісусом Христом.”— Рим. 5:8, 9, 17, НВ.
26. Ви мусите стерегтись, щоб не завернутися до яких обставин? Чому?
26 Ви не будете заколисані в фальшиву думку запевнення у вірування, що Бог мусить пристосувати заслугу викупу Ісуса Христа за вас, але ви будете оціняти, що повне звільнення через викуп чудовий дар буде отриманий тільки людьми, котрі шукають його на вузкій дорозі яку постачив Бог. Отже ви будете схоронені проти звернення до злої дороги і обичаїв старого світу, і добровільно поринути ще раз у гріх, знаючи, що це тільки смерть може принести: “Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостається жертви за гріхи, а якесь страшне сподівання суду і вогняний гнів, що має пожерти противників.”— Жид. 10:26, 27.
27. Який є ключ до зрозуміння Божої цілі в постачанні викупу?
27 Не зробіть помилки про це, Бог Єгова має дуже виразну ціль в постачанні викупу для роду людського, і ключ до тієї цілі лежить в оправданні Його великого імя. Будування нового світу, включаючи й започаткування знов людської суспільності, що будуть почитати Його, є частю цієї цілі в оправдання самого себе як вічного суверена. Це помагає нам зрозуміти чому Він розпорядив заплатити викуп через Ісуса Христа, бо при помочи його ядро людей стає відповідне взяти участь у “новій землі” після Армаґедону і в народженні дітей і навченні їх про Божі дороги. “Явилась бо незаслужена благодать Божа спасительна всім людям, навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочесно жили ми в нинішньому віці, ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, котрий віддав себе самого за нас, щоб відкупити нас від усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих діл.”— Тита 2:11—14, НВ.
28. Яке появлення Ісуса Христа буде благословенням а часом клопотом? І яке розглянення кожна особа повинна зробити тепер?
28 Наступне дивовижне обявлення Бога і Його Сина, Ісуса Христа, в Армаґедоні, не буде приємне для тих, що не є відповідні для заслуг Його викупу. Це буде справедливий акт зі сторони Єгови, бож це “праведно в Бога, віддати горе тим, що завдають вам горя, а вам горюючим, одраду з нами в одкриттю Господа Ісуса з неба з ангелами сили, в вогні полумяному даючи відомщення тим, що не знають Бога і не коряться благовістю Господа нашого Ісуса Христа. Вони приймуть муки, погибель вічну від лиця Господнього і від слави потуги Його, як прийде прославитися у святих своїх і дивним бути у всіх віруючих в той день, відносно всіх тих, що увірували задля свідчення, яке ми давали.” (2 Солун. 1:6—10, НВ) Не будьте заколисані до спання навченнями, що Бог мусить спасти всіх людей. Він цього не зробить! Але Він зробив, що викуп є можливий для “всіляких людей,” котрі приймуть його на условинах, які Він положив. Розгляньте ті вимоги, бо це значить ваше життя.