Перемагаюча Сила Віри
Що це віра? Філософи й духовники часто окреслюють її, але їх окреслення й визначення були далеко від помочі для пересічної особи. Наступний артикул дає не тільки ясне-значення віри, але й відповідь на це суперечне питання: Чи віра завмерає в Христіянстві?
ВІРА є сильна. Вона так сильна, що апостол Ісуса Христа міг сказати: “І ця побіда, побідивши світ, віра ваша.” (1 Йоана 5:4, АВ) Однак сьогодні всюди в Христіянстві, що є ніби твердинею цієї віри згаданої апостолом, є малий доказ тієї перемагаючої сили. Одна річ, що віра Христіянства не перемагає атеїзму. Аджеж розсліди знайшли, що атеїзм зростає. І це не є урівноважний факт, що після 600 років христіянської місійної роботи в Китаю сьогодні є майже 100 відсотків поганів, маючи меньше як один відсоток так званих христіянів? В самім Христіянстві, а головно в таких твердинях “віри” як Італія, великан комунізму, замість бути поконаним вірою, то він грозить проглинути кожного одного хто визнає віру в Христіянстві. Як, отже, може Біблія казати, що віра перемагаючою силою?
Занім дамо відповідь на те питання, нам треба знати важливий факт, що дасть нам образ жахливої ситуації, яка існує в Христіянстві: що “віра не є посілістю всіх людей,” хоч вони визнають устами, що вони є христіяни. (2 Солун. 3:2, НВ) Отже хоч 95 відсотків американських людей кажуть, що вони мають віру в Бога, як це один розслід указує, то це не конечно значить, що вони практикують принципи правдивої віри, які є подані в натхнених Писаннях.
Навіть зростаюче число церковних будинків не вказує, що правдива віра процвітає. В Сполучених Державах від моря до моря розглядачі запитували людей про головну причину, чому вони учащають до церкви. Більший блок відповідей, або 32 відсотки, казали, що вони ходять винятково за “потребою якогось рода підйому.” Інша велика ґрупа, або 18 відсотків з людей сказали, що вони все ходили до церкви задля “обовязку”. Інші у значнім числі дали як причину чому вони ходять до церкви: “навичка,” “почути проповідь,” “бачити людей” і “почути музику.” Очевидно, що учасники церкви не є мірилом яким міряти правдиву віру.
Але чи успіх книжок й рухомих образців на реліґійні теми не вказує на зріст правдивої віри? Ні, тому що Голивуд вистава свобідно викривлює, й суперечить біблійній історії, під час коли найбільше читані реліґійні книжки більше займаються психольоґією, як Біблією.
І не дайте обманути себе гаслом, що появляється на грошах й почтових значках — “на Бога вповаємо.” Коли тверезо приглянутися світові то побачите, що в йому немає дійсного вповання на Бога. Христіянство вповає на гроші, людей і силу. Ось Канадийський популярний МіКлінс Журнал, з 15 грудня, 1953, зазначує: “Многі зачинають сумніватися що саме христіянське Христіянство в дійсності є. Не так давно тому німецькі духовники благословили Націські субмарини, британські отці молились над РАФ бомбовиками, а С.Ш.А капелян справляв протиповітряну гармату проти японських бомбовиків і скував найбільше глумливе богохульство в історії — “Хваліте Господа і подавайте амуніцію.”
Певна річ, коли б там було справдішнє вповання на Бога між міліонами так званих христіян, вони указали б ту віру їхнім життям згідно із правдивими принципами Божого Слова. Однак, що ми бачимо? Найгірший світовий моральний занепад. Коли б апостол Павло був на землі сьогодні, він не міг би описати огидного положення христіянства лучше, як це він зробив в листі до Галат 5:19—21 (НВ): “Явні ж діла тілесні; оце вони: перелюб, блуд, нечистота, розпуст, ідолослуження, чарування, ворогування, свари, ненависть, гнів, суперечки, низгода, єресі, зависть, убийство, бенкети й таке інше.” Чи ті маси так званих-христіян, що практикують ці речі, мають правдиву віру? Апостол відповідає: “Хто таке робить, ті царства Божого не наслідять.” “Вони прилюдно визнають, що знають Бога, а ділами одрікаються його.”— Тита 1:16, НВ.
Як же виглядає віра в Христіянстві? Яків кардинал МкҐвіґан канадийський Римо-католицький старший кардинал сказав: “Бог є мертвий оскільки це торкається сумління маси чоловіків і жінок сьогодні. Навіть для тих, що служать йому устно, Він має мало або й ніякої участі в формуванні людського життя.” Той самий журнал, що наводить слова (МкЛеанс Маґазин з 15 грудня, 1953) робить своє власне заключення: “Христіянська Церква, взявши під розвагу її цілий світовий обєм, приупадає — у членах, в побожності й послушеньстві від її членів до приказів, і як важливіщий вплив на публику і діяльності.” Інші оглядачі погодились. От Др. Генрі П. Ван Дусен, в своїй недавно виданій книжці Світове Христіянство, пише: “Помимо всієї статистики про зріст і добробут церков, то з ширшого погляду, ми не поступаємо вперед, а навіть не затримуємо того, що маємо.”
ЧОМУ ЇХ “ВІРІ” БРАКУЄ СИЛИ
Отже замість показати перемагаючу силу віри в Христіянстві, то вона “навіть не затримує того, що має.” Чому? Є три великі причині: (1) брак біблійної студії, (2) духовий голод і (3) світськість в реліґіях Христіянства.
Щодо читання Біблії в Сполучених Штатах, цей край можливо посідає більше Біблій, як який інший край, й в 1954 році розслід відкрив, що приближно 40 відсотків з людей фактично ніколи не читають Біблії. Із трьох головних реліґійних ґруп, 65 відсотків з Жидів ніколи або майже ніколи не читають Біблії; 32 відсотки з протестантів впали в таку саму клясу, і 56 відсотків з католиків ніколи або майже ніколи не читають Біблії. Після другого розслідку, то Біблію студіюють тільки в “недільних школах”.
Біблія не тільки цілком занедбана, але й духова пожива, яку постачають духовники, є страшенно недостатною щодо важливих христіянських правд. Отже духова голоднеча схопила Христіянство, “не голод хліба, ані спрага води, але почути слова Єгови.” (Амоса 6:11, АС) Хто є відвічальний? Духовники самі!
Іноді Лейдіс Гом Журнал, зробив реліґійний розслід в цілому краї в падолисті, 1948 року, і це заключення осягнено: “Коли ум, що входить університет може бути готовий для дорослої їжи на світськім полю, то він отримує на реліґійнім полі діточу поживу.” “Діточа пожива”— діета для міліонів так званих Христіянів. Чи воно дивне, що тисячі піддаються комуністичній загрозі? Їсти духову діточу поживу може тільки запровадити до втрати сили й віри. Заявив президент із Гавард Університету, Др. Найтан М. Русей: “Ми були не добре навчені про реліґію і як наслідок постала дуже широко розповсюднена реліґійна неписьменність й розмірно мало реліґійної практики.” Це не тільки знання браку, він додав, “а радше, я думаю, віри.”— Ню Йорк Таймс, 1 жовтня, 1953.
Третя причина, чому віра приупадає коли комунізм зростає, є, що зорґанізовані реліґії не затримали себе “без плями від світа,” як це Біблія заповідає. (Якова 1:27, НВ) Замість того, духовники мішають комерцію з реліґією, вживаючи таких знарядів, як бінґо, базарі, карнивали, лотерію і забави, і не тільки принаджують поклонників, щоб почитали, але щоб стригти їх. Також, новинкарська стаття в С. Ш. Нюз енд Ворлд Репорт з 2 квітня, 1954 року, повинна розбудити думку: “Іноді деякі народні церковні орґанізації почали мішатися в політику. Якщо цього спрямовання не стримається, то це допровадить до втрати віри в церкви й в духовенство, котрі вдають, що навчають про христіянство. . . . Скільки віри, скільки довіря може бути до духовників, котрі допускаються стати невідємною частю суперничих шайок політичного світу?”
ЩО ВІРА В ДІЙСНОСТІ Є
Тепер очі-отвераюче питання: Чи віра, яку присвоюють безчисленні люди, є направду “віра”? Правдою є, що часто так звана “віра” є тільки легковірність. Що це легковірність? Це надто велика прудкість увірувати. Легковірна особа не є критична відносно вірування, отже є легко зведена. Ева була легковірною. Вона увірувала вужеві, хоч там не було підстави, ані доводу, що вуж говорив правду. Вислід для Еви: “жінка ж була цілком зведена.” В такий же спосіб міліони людей сьогодні стають зведені. Вони приймають многі артикули віри як правду, коли ж в дійсності те навчення не є навіть основане на Біблії. Легковірність провадить до незадоволення й смерті. Отже не робіть так, як загал людей робить, але радше робіть, як ранні христіяни робили, котрі “прийняли слово з великою охотою, щодня розбираючи писання, чи так воно є.”— 1 Тим. 2:14; Діян. 17:11, НВ.
Віра була окреслена філософами і духовниками. Але їх вияснення, заведені у високо-звучному жаргоні, тільки збаламутили людей, що дійсно віра є. Отже розумна річ є, йти до Слова Божого за визначенням. “Віра ж є підстава того, на що вповаємо, доказ дійсних річей, хоч невидимих.” Звідси ясним є тепер, що віра є добреоґрунтуване переконання того, на що надіємось. Правдива віра ніколи не може бути переконливою без віднесенняся до якоїсь основини або авторітету.— Жид. 11:1.
Які є основи для віри? Тільки те, що є абсолютна правда, може послужити, як основа для віри. Такою абсолютною правдою є Біблія. Сповнення біблійних пророцтв, многі з котрих сповняються сьогодні, зазначує її як божественного ориґіналу, вірогідна й правдива. Самий Син Божий визнав це: “Слово твоє правда.” У головнім сенсі Бог Єгова є основою правдивої віри. Він є “вірний Бог.” “Отже це неможливим для Бога говорити лож.” Отже ясним є, що правдива віра є щось значно більше, як тільки віра в Бога; це також значить прийняти Боже Слово, отримати розуміння того Слова і тоді указати сердечне вповання на нього.— Йоана 17:17; 5 Мойс. 7:9; Жид. 6:18, НВ.
ЧОМУ ВІРА ПОТРІБНА
От так віра є конечна. Чому? Тому що “без віри не можна угодити [Єгові] вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він є, і хто щиро Його шукає.” Віра також потрібна, тому що ми мусимо “глядіти очима, не на видиме, а на невидиме;” і тому що віра є силою, яка уможливлює людині побіджати світ під контролею демонів.— Жид. 11:6; 2 Корин. 4:18, НВ.
Як же віра може побідити світ? Не при помочі боротьби тіла й крови, але через віддання своєї сили на почитання Єгови, коли “цілий світ лежить у силі лихого,” Диявола. Не тільки це, але віра постачає побіди в Армаґедоні, коли Бог Єгова знищить цей сучасний лукавий світ, тоді ті з правдивою вірою переживуть у новий світ праведності. Як заохочення для своїх послідовників, Ісус заявив: “У світі горе мати мете, тільки ж бодріться: я побідив світ!” Отже, його послідовники вірою можуть побідити цей лукавий світ й вийти, як й апостол каже, “цілковито побідоносними.”— 1 Йоана 5:19; Йоана 16:33; Рим. 8:37, НВ.
Сьогодні віра є більше важлива як коли. Сатана і його демони, тепер скинуті вдолину на область землі, жахливо спротивляються Божим правдивим слугам, котрі проголошують намір Єгови: замінити цей сучасний злий світ праведним новим світом. Орди демонів ненавидять кожного, хто приходить до знання правди Бога, Єгови. Тому то христіяни боряться “проти лукавих сил духів в небесних місцях.” “Над усе ж”, Павло перестерігає, “Одягніться у всю зброю Божу, щоб змогли стояти проти хитрощів дияволських.” Це є “лютий час” і Єгова постачив правду зі свого Слова для нашої охорони. Але ж той панцир складається з чогось більшого, як тільки правди: “Стійте ж оце, підперезавши поясниці ваші правдою і одягнувшись у броню [панцир] праведності, і обувши ноги в готовість благовіствувати мир, а над усе ж узявши щит віри, котрим здолієте всі розпалені стріли лукавого вгасити.”— Ефес. 6:11—17, НВ.
В цім натяку про узброєння старинніх жовнірів, Павло згадує щит, і він очевидно відносився до великого подовгастого щиту якого вживали вояки для схоронення цілої їх фіґури. Він складавсь із двох покладів дерева, що були покриті тканиною а далі шкірою. Отже кінчики стріл намочені у смолу і підпалені вогнем, були ужиті не тільки для спалення воєнних двигунів, але вони були намічені також, щоб застрягнули у деревяний щит і запалити його, цим примушуючи вояків під ворожим атаком відкидати геть їх щити. Але щит покритий шкірою не запалювався. Він відхиляв горюючі стріли. Так і Сатана кидає свої запалені стріли на правдивого христіянина, тільки його віра не є, як з дерева щит, що схоплює вогонь, спалюється і лишає його безборонним. Ні, добре-оґрунтована віра відвертає горючі стріли і схороняє від завдання смертельної духової рани. Ті “горючі стріли” можуть бути опозиція від світу, а навіть переслідування від власної родини, або інший прилад Сатани, щоб заставити вас полишити боротьбу за правдиве почитання. Важлива отже є віра. Чи не сказано нам взяти щит віри “понад усе?” Чому “понад усе”? Коли ви берете Єгову як ваш щит, вповаючи цілком на його імя і Слово, тоді “жадна зброя скована проти вас не встоїть.”— Прип. 30:5; Іса. 54:17, АТ.
РОЗВИНЕННЯ І УКАЗАННЯ ВІРИ
Як хтось може розвинути правдиву віру? Не через кормлення “дитячою поживою”, яку роздають духовники. Відлучіться геть від заморення з браку поживи. Прийміть тверду духову поживу. Намір цього журналу і іншої публікації Вартової Башти є, щоб дати вам цей важливий духовий харч. Свідки Єгови по цілому світу інтересуються розповсюдненням вельми потрібного знання. Без знання не може бути віри. Це й апостол поясняє: “Віра постачає зізнання”, що міститься у Слові Божому. Щоб розвинути віру, відкиньте геть реліґійне упередження. Починайте набувати знання з отвертим умом. Робіть так, як Бог радить: “А тоді прийдіть — і розсудимось.”— Рим. 10:17, НВ; Іса. 1:18.
Тим, що Біблія заявляє, що “віра, без діл, мертва,” отже саме знання не є вистачальне. Правдива віра відживляє ум, серце і уста. “Серцем бо вірується на праведність, устами ж визнається на спасення.” Тому то Свідки Єгови є такі енерґічні в несенні доброї новини про царство Боже до всіх людей помимо факту, що міліони визнають, що вони мають “віру.” Ми вже знаємо, що ця віра указана масами, не є правдива віра. Ці люди потребують знати, що в дійсності правдива віра є. Вони потребують знати, що навіть жити по “золотому праві” не є вистачальне. Вони потребують знати добру новину, як Ісус предсказав: “І проповідувати меться євангелия царства по всій залюдненій вселенній на свідкування всім народам; і тоді прийде доконаний кінець.”— Якова 2:17; Рим. 10:10; Мат. 24:14, НВ.
Хто дає цю пересторогу про надходячий кінець цього злого світу і новину про царство Боже? Не духовники ані церковники! Це виконують Свідки Єгови. Вони знають, що коли хтось має правдиву віру, то він спонуканий розказувати добру новину іншим. Ті з правдивою вірою не можуть бути як міліони христіянів, котрі визнають тільки устну службу, сидячи в лавках поклонники, і то дуже бідне навіть і в тім! Отже набувайте знання! І покажіть правдиву віру через уживання ваших уст, щоб зробити “публичне визнання на спасення.” Роблячи це, ви будете в лінії пережити Армаґедон, і втішатися щастям і життям. Справді, “це побіда, що побідила світ, наша віра.”