Сподівання Боящихся Єгови на 1955 р.
“Від злої вістки не злякається; серце його безпечне, вповаючи на Єгову.”— Пс. 112:7, АС.
1. На яких основах ми можемо плекати найкращі сподівання на 1955 рік й викликувати “Аллилуя”?
КОЛИ ви зустрічаючи 1955 рік і роки в будучині, чи почуваєтесь викликувати “Аллилуя”? Є всяка причина для вас робити це, якщо ви боїтесь Того, що є найвищий над всією землею, Бога, котрого єдиного імя Єгова. Маючи страх до нього, ви можете плекати найлучші сподівання на 1955 рік, і на всі будучі роки надіючись на добробут в щасливості. Це значить добробут, що ущасливить ваше серце й тіло й ум, бо ж духовий добробут дає щастя тепер і провадить до безконечного щасливого життя в праведному новому світі основи котрого Бог тепер заложив. Коли ми прийдемо до знання і оцінення, що дійсний добробут із щастя приходить від Бога Єгови, і є запевнений для тих, що бояться його, ми не можемо стриматись викликувати “Аллилуя!” бо цей клич значить “Хваліте Єгову!”
2. Як Псальма 112 отвирається, і що зазначує її як незвичайну?
2 “Аллилуя. Щасливий чоловік, що боїться ГОСПОДА, що дуже любить заповіді його!” В такий то спосіб натхнена пісня Псальми 112 отвирається, згідно з прикладом жидівського вченого з минувшого століття.a “Аллилуя. Щасливий чоловік, що боїться Предвічного, що знаходить багату радість в його законах!” Ось так тлумач сучасного століття переложив слова із ориґінальної єврейської мови.b Цей вступний виклад робить Псалом 112 однією із многих Аллилуя псальми Святої Біблії. Ще одна річ, що робить цю псальму незвичайною є те, що вона є поазбучна псальма або акристична псальма, в котрій кожна з її ліній починається буквою єврейської азбуки із двацяти двох літер в їх звичайнім порядку. І тому там є двацять дві стрічки псальми. Дві букві єврейської азбуки служать як передові букви до кожних перших вісім віршів, а три як початкові до кожної із послідних два вірші. В цім відношенні вона є подібна до попередної псальми і схожа до неї в складі.
3. Що робить Псальму 112 важливою для нас, щоб застановлятись над нею тепер? Отже, яке особливе питання повстає?
3 Але що робить Псалом 112 важливою для нас, щоб застановлятись тепер, то це не тільки те, що вона описує правдиву щасливу особу на землі, але головно тому, що вона є пророча. Вона вказує наперед і ототожнює шасливого чоловіка або клясу людей в нашому часі. То є, вона предсказує не тільки одну особу, але чоловіка в колєктивнім змислі, складного чоловіка зложеного з багатьох членів, котрі є також щасливі задля спільної причини. Чи ви є членом цього щасливого колєктивного (складного) “чоловіка”? Або чи ви тільки супутником цього “чоловіка” в найбільше приємнім товаристві? Щоб знати це, розгляньте цю псальму.
4. На кого Псальма 112 вказує пророчо, і як ми отримаємо неомильну відповідь на питання?
4 Духновенний писатель цієї псальми, Ізраїльтян або Жид, можливо мав на увазі боячогося Єгови Ізраїльтянина або Жида не розуміючи повного пророчого значення про що він писав. (Дан. 12:8; 1 Петр. 1:10—12) Отже, чи Псальма 112 стосується до натуральних Жидів або Ізраїльтянів у Палестині або де інде на землі сьогодні? Як може псальма так стосуватись? Чи може неупереджена особа казати, що натуральні Жиди або Ізраїльтяни є щасливі люди, особливо щасливі люди, тому що деякі із них в ріжних краях втішаються матеріяльним добробутом і визначністю? Чи вони є навіть щасливі реліґійно? Фактично-правдива відповідь мусить бути Ні! На це є важна, критична причина чому вони не пасують описаній Псальмі 112: це тому, що вони ані не бояться Єгови, ані не сповняють його заповідей, але уперто закривають його імя і вповають на людські традиції й наслідують заповіді людей замість Слова і прикази одного живучого Бога. (Мат. 15:1—9; Іса. 29:13, 14) Хто, отже, є клясою людей, до котрих Псальма 112 вказує пророчо? Це не полишено для нас самих дати відповідь, яка може викликати обурений крик про односторонность і расове упередження або народну гордість! Божественний Духновитель псальми самий постачає вірну відповідь, вживаючи одного з його писателів Біблії, щоб навести із цієї псальми і пристосувати її до кляси людей, котрих самий Бог мав на думці. Це є духовий Ізраїль, ті, котрі є Жидами внутрі, з котрих останок кілька тисячей є ще на землі. (Рим. 2:28, 29) В 1931 році, щоб вони могли бути властиво ототожнені перед світом, вони прийняли імя зазначене в Святій Біблії і тоді вони стались відомими по цілій землі, як Свідки Єгови.— 2 Корин. 9:9; Пс. 112:9; Іса. 43:10, 12, АС.
5. По думці псальми, хто повинен бути найщасливіщими людьми на землі в 1955 році, і чому вони не були ніколи щасливіщими?
5 Якби псальміст споглянув на ці люди, котрі несуть імя Боже сьогодні, то він би знову воскликнув: “Хваліте Яг! О щасливий боящийся Єгови в його заповідях він дуже любується.” (Пс. 112:1, Юґ) Згідно із цим, Свідки Єгови повинні бути щасливими людьми на землі в 1955 році і на все опісля. І чи справді їх щастя таке, щоб аж збуджувати таку замітку псальміста? Так. Світ ніколи не був більше нещасливіщий, бо ж він знаходиться в цім “часі кінця” і він глядить з переляком на те, що він бачить приходить. Ніколи Свідки Єгови не були щасливіщими, бо вони знають з пророцтва Божого Слова, що вони тепер живуть в “часі кінця” цього безрадісного світу, тепер коли Боже царство, про котре вони довго молилися, є установлене й в руках Ісуса Христа, котрий є по правиці Бога в небесах.— Луки 21:28.
6. З якими чеснотами їх щастя співтоваришить, і чому?
6 Їх радість не є легковажна; вона має тверду основу. Вона співтоваришить із найвищою мудрістю, мудрістю що походить ізвиш. Це тому, що вони бояться Єгови, вони мають цю небесну мудрість. Псальма перед тією, що ми застановляємось, кінчається словами: “Страх перед Єговою — початок мудрості; добрий розум у всіх, що заповіді сповняють. Хвала його по віки вічні.” (Пс. 111:10, АС) Дехто розуміє вираження “початок мудрості”, що це значить головна річ, вінець усієї правдивої мудрості. Боятися Єгови — це початок дійсної мудрості; ми мусимо мати ту боязнь до нашого Творця від самого початку і ми мусимо затримати ту боязнь до його понад усе.
7. (а) Що страх Єгови робить відносно страху чоловіка? (б) Як його імя треба трактувати, і хто його так трактує?
7 Маючи ту боязнь, ми не можемо боятися чоловіка, бо ж боязнь до обидвох у той самий час не може існувати. Боязнь до Єдиного робить особу мудрою для набуття вічно-триваючого життя у безконечнім новому світі; боязнь до того другого є дурощами, що кінчиться із знищенням безглузного у Ґегенні. Найбільш безбоязкий чоловік, який коли жив на землі, сказав до своїх учеників: “І не лякайтесь тих, що вбивають тіло, душі ж не здоліють убити; а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тіло в Ґегенні.” (Мат. 10:28, НВ) Отже боязнь до Єгови протидіє і усуває боязнь до чоловіка і диявола або до того, що вони можуть зробити нам за Божим дозволом. Свідки Єгови признають Його за шанобливого, то є, достойного боятись, і вони несуть і виповідають його імя в шанобливий спосіб. Як й попередна псальма до тієї, що тепер досліджуємо, каже: “Святе і страшне імя його.” Або, “Святе і гідне пошани його імя.” (Пс. 111:9, АС; РоПсс) Його є “святе і страшне імя,” і це тому, що так зване “Христіянство” й Жиди не бояться його імени і не виконують його закону, тому вони терплять. (5 Мойс. 28:58, 59, НВ) Єгова призначив великі досягнення й жахливі речи для свого імени. Всі люди повинні хвалити його, але його святе імя шанують, як величне й страшне, тільки люди доброї волі між усіма народами.— 1 Паралип. 17:21; Пс. 99:3; Мал. 1:14, Юґ; Ро.
8. Як такий страх і мудрість проявляється, і що це приносить, хоч би й терпіння переходити?
8 Страх до Єгови і мудрість ізвиш являються в послушенстві до Його приказів, а це приносить радість, якої не можна відняти. У вічі загального беззаконня, не тільки проти всіх земних властей, але головно проти власті Бога Творця, Свідки Єгови бажають бути законні, головно до Нього. Хоронити його прикази не є тяжко для них, навіть коли є зудар між його божественними приказами а людськими, що противляться Богові. Вони вважають себе щасливими, якщо примушені терпіти за свою непохитність до апостолських принципів: “Більше треба коритись Богу, ніж людям.” (Діян. 5:29, НВ) Це все виходить на найлучшу користь, отже на найщасливіщий наслідок.
9, 10. В тому й кому цей боящийся Єгови “чоловік” радується тепер?
9 Відносно щастя боящогося Єгови, псальміст каже: “В його заповідях він вельми радіє.” (Пс. 112:1, Юґ) Він студіює і вирішує, котра із заповідей в пророцтві Єгови стосується до цього “часу кінця” і тоді він радісно виконує їх. Задля цієї причини всі народи світу сьогодні видять що Свідки Єгови сповняють закони Єгови, через його Сина Ісуса Христа: “І проповідувати меться євангелия царства по всій залюдненій землі на свідкування всім народам; і тоді прийде доконаний кінець.” (Мат. 24:14, НВ) Останок з боящихся Єгови духового Ізраїля знають, що вони вкоротці будуть членами небесно: “невісти” Христової. Отже вони хапаються духа пророцтва Єгови і тепер радісно виконують зображення Одкриття: “А дух і невіста каже, ‘Прийди’ і хто чує, нехай каже: Прийди! Хто жадний, нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя даром.” (Одкр. 22:17, НВ) Вони запрошують й доглядають кожну прагнущу особу доброї волі, що бажає життя-даючої води з Царства правди, і так заохочують і помагають казати до ще інших, “Прийдіть!”
10 В радіснім послушенстві духовий Ізраїль, що боїться Єгови, діє як сторож і перестерігає всіх з роду людського про прихід меча екзекуції Єгови в битві Армаґедону, щоб знищити всіх тих, що ненавидять, зневажають і нехтують Єговою. Вони мають на умі Боже призначення і прикази для них: “І тебе, сину чоловічий, приставив я вартовиком до Ізрайлевого дому, щоб ти, як почуєш із уст моїх слово, від мене остеріг-врозумив їх.” (Езек. 33:1—7; 3:16—21, АС) Ревно вони навчаються про волю Божу, бігають сюди-й-туди по сторінках його Слова, щоб їх знання побільшилось. Ані вони не забувають збиратись разом на всі заряджені зібрання, але вони приходять разом на гуртові студії і в соборах і на великі конвенції, щоб заохотити одні одних, і тим більше, як вони бачать, що великий день Божої побідоносної битви наближається. (Дан. 12:4; Жид. 10:25, НВ) Отже вони набирають постійної втіхи із любого додержування Божих заповідей.
ТРИВАЛІСТЬ ЙОГО ҐЕНЕРАЦІЇ
11. Як насіння чоловіка, що боїться Єгови, сталося потужними на землі?
11 Ненавидники Єгови не можуть стерти чоловіка, що боїться Єгови. А що більше, його родина буде перебувати на землі. “Насіння його буде потужне на землі; буде благословенний рід праведників.” (Пс. 112:2, АС) Якщо ми вважаємо боящогося Єгови чоловіка псальми, як збір осіб зложені зі всіх членів Христового духового собору, або “тіло,” тоді насіння того чоловіка або потомки його є вівці люди доброї волі, “інші вівці.” Правий Пастир уживав цього складного “чоловіка,” щоб зібрати їх разом в одно стадо. Їх вічне призначення є на цій землі очищеній і всюди зробленій як “рай Еденський” або “город розкошей.” Вони остануться в нім на всі часи. Вони стануть потужними в нім, та не автоматично. Ні, але тому, що духовий останок, що боїться Єгови, ‘стався їх отцем через добру новину.’ Цей останок проповідував їм добру новину про Царство а тепер вони слухають приказу Єгови, щоб вкорінились його слова в цім насінні їхнім. (1 Корин. 4:15; 5 Мойс. 6:4—6, НВ) А знову те “насіння” кориться, як діти духовному приказові в Ефесян 6:1—4, щоб бути послушними і співдіяти відносно “чоловіка”, що боїться Єгови і котрий сплодив їх силою “доброї новини царства.”
12. Як “ґенерація праведних” є благословення тепер?
12 Дві стрічки Псальми 112:2 є паралелем, “рід праведників” у лінії 2 є те саме, що “його насіння” в лінії 1. Отже праведники це ті духові христіяни, котрі становлять боящогося Єгови “чоловіка.” Останок що ще на землі із цього “чоловіка”— це часть “насіння Авраама” в якому всі роди землі будуть благословенні. Останок уже стався знарядом для благословення цієї зростаючої ґенерації “інших овець.” (Пс. 71:18; 145:4) А що вони є “праведна” кляса, то це насіння або ґенерація якої вони є отцем, стоїть в прямій лінії отримати благословення. “Цілий день він є щедрий, і рід його буде благословенний.” (Пс. 37:26, Юґ) Але памятайте, також, що насіння або ґенерація праведних, це будуть діти “Віковічного Отця,” Ісуса Христа, котрий є первісним Авраамовим насінням благословення. (Іса. 9:6, АС) Те благословення, яке його “інші вівці” вже отримають, це їх відвернення від їх гріхів і прийняття в правдиве почитання й в службу Єгови.— Діян. 3:25, 26.
13. Завдяки чого вони є тепер потужними, і як довге їх могутність буде тривати?
13 Через те, що вони у фіґуральнім розміщенні є насінням або ґенерацією чоловіка, що боїться Єгови Псальми 112, вони самі стали боятися Єгови, а це провід до мудрості і потуги. Завдяки великого числа їх тепер у товаристві Нового Світу, в котрім вони згромадились сотками тисячей, вони вже зайняли сильні позиції на землі. Під духовим останком з тіла Христового вони виконують могутню роботу свідоцтва для Божого царства і розширення товариства Нового Світу, але це вони роблять, не прямою силою числа, але за допомогою духа Єгови. (Зах. 4:6) Ті що переживуть “битву великого дня Бога Вседержителя,” будуть далі могутніми в “новому світі” в роботі нового світу після Армаґедону. Їх позиція на прочищеній землі ніколи не буде захитана, навіть протягом “короткого часу,” коли Сатана і демони будуть звільнені з преисподні при закінченні тисячоліття царювання Христового. Затримуючи їх невинність у страсі до Єгови протягом того “короткого часу” випробування, вони будуть благословенні й отримають з руки Єгови нагороду право до вічної щасливості в земному раї розкошей.— Мат. 25:40; Одкр. 20:1—3; 7:15, НВ.
14. Чому багатства народів не будуть користю їм в день гніва Божого, і боящийся-Єгови “чоловік” буде в кращому положенні тоді?
14 Особливо від 1919 року Божий гнів нависів над усіма народами, що належать до орґанізації Сатани, і цей гнів досягне свого скрайного напруження у війні Його великого дня. В тій війні матеріяльні багаства і скарби не дадуть пільги народам, бо вони не мають праведності Божої. Тільки одно, що буде діяти на визволення від смерті і знищення виконавчими силами Єгови а це — його праведність. (Прип. 11:4) Боящийся-Єгови “чоловік” має це, й він ‘оправданий вірою в Бога через Ісуса Христа’ і також ‘виконуванням праведних діл в Божих очах.’ (Рим. 5:1, 9; Одкр. 19:8, НВ) Він має більше ніж це. Псальма 112:3 (Юґ) йде дальше й каже: “Достаток і багатство буде в домі його, і справедливість його буде по віки.”
15. Які багатства їх і добра він має в своїм домі?
15 В його домі, або де він живе в теократичній орґанізації Єгови, він має багатства і добра, але не такі, що прибавлюють крила і летять геть як орли до небес поза досягнення. (Прип. 23:5) Він має багатства і добра, які мудрість наділяє, бо божественна мудрість каже: “І багатство й слава в мене, сі благи неминущі й справедливість.” (Прип. 8:18, АС) Він має наслідство в Божім небеснім царстві з Христом; тай що може бути більше цінне, як це? Він має скарб міністерії або служби Божого Слова; і що на землі може бути більше почесне, як це? Він складає скарби на небесах живучи і працюючи, щоб набути одобрення Боже і благословення і гідність отримати сповнення Божих обітниць. Він закладає підвалини для багатства в новому світі. Він безпечно “скарбує собі добру основу в будущині, щоб він міг прийняти життя вічне.”— 1 Тим. 6:17—19, НВ; Мат. 6:20, 21; Рим. 8:15—17; 2 Корин. 4:1—8.
16. Як це що “його праведність триває по віки”?
16 Але більше важливим ніж багатство і добра в домі є це: “Його праведність, що стоїть по віки.” Це значить збереження його в 1955 році і на все, щоб він міг продовжати його праведним шляхом. Це значить, що наслідки його праведного діла будуть тривалі, не будуть зметені в Армаґедоні, проте діла цього лукавого світу будуть спалені в тій війні і їх вплив буде цілком викрислений. Держачись праведності, він затримує свою невинність до Єгови, котрого він боїться, і будучи схоронений на життя в праведному Новому Світі на землі, де ми молимося, щоб Божа воля була виконана, як і на небесах. Земля, як Боже твориво, є властивим місцем для праведності. Дорога ругателів проти Єгови зникне і їх лукавство щезне з землі. (Прип. 2:21, 22) Насіння або ґенерація праведника “чоловіка”, що боїться Єгови, буде поступати як і він у праведності на землі на віки.
17. Як це правдою є в його случаї, що “праведникам сходить світло в темряві”?
17 Кляса яка сьогодні є “чоловіком,” що боїться Єгови, колись потребувала просвітчення і прояснення її земної ситуації. Многі тлумачі Псальми 112 вивели цю думку в їх перекладі вірша 4. Наприклад, Американська Стандард Версія тлумачить його: “Для праведника сходить світло в темряві; він благий і милосердний і справедливий.” Як відомо, так сталося з духовим останком в 1919 році. В тому часі вони конали в темряві й неволі й опресії під великою орґанізацією темряви, містичного Вавилону. Вони були поневолені до народів цього світу протягом років Війни І і позбуті їм права свободи, щоб без страху почитати Бога згідно з його Словом. Темрява реліґійного непорозуміння й цього невільничого стану розвіялась в 1919 р., коли Бог Єгова підніс світло для них і післав свого Сина Ісуса Христа увільнити їх із цієї погубної неволі у Вавилоні і поставити їх назад в їх властиве місце свободи в Божій орґанізації, як своїх безбоязких свідків. Пророк Михей був ужитий предсказати оце: “О, не тішся моїм горем, моя ворожице (Вавилоне)! Хоч і впаду я, то знов устану; хоч попаду в темряву, то Єгова мене освітить. Мушу гнів Єгови перетерпіти,— бо я согрішив перед ним — доки не скінчить справу мою, а тоді він виведе мене на світло, і я спізнаю справедливість його.” (Михея 7:8, 9, АС) Інші пророцтва також звідомлені наперед це прояснення обставин останка на землі. Як от в Ісаїї 60:1, 2; Псальма 18:8; Йова 33:28; і Псальма 107:10—14.
18. Як інші перекладачі переложили цю часть Псальми 112:4, і які відвічальності це показує спочивають на духовому останку?
18 Одначе, як Псальма 112 зображує й діяльність духового “чоловіка,” що боїться Єгови, цей вірш може властиво бути перетлумачений з єврейського в інший спосіб, щоб показати зобовязання яке тепер спочиває на духовім останку. Ось тут подаємо ріжні інші переклади того вірша 4 через здібних тлумачів в яких читаємо як слідує: “Він підніс із термяви світло для праведних.” (РоПсс) “Праведним він світить як світло в темряві.” (Сонціно) “Для праведних він сяє як світло в темряві.” (С. Каутзш, Німецький) “Серед темряви він сходить як світло для праведних серцем.” (Маредсус, Французький) “Як світло в темряві він світить для добрих.” (Бовер-Кантера, Еспанський) “В темряві він сяє як світло для праведних.” (Накар-Калупґа, Еспанський) “Чоловік”, який відповідає цьому описові є зобовязаний робити, як Ісус сказав: “Ви світло світу. . . . Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, й прославляли Отця вашого, що на небі.” (Мат. 5:14—16, НВ) Будучи освітченим небесним Отцем, він мусить відбувати те небесне світло для інших через свої добрі діла, щоб темрявою-засліплені люди могли бачити і навчались боятись Єгови і прославляти його. Що за блаженний привилей це просвітчати інших і так відганяти сили темряви!
19. З яким іншим божественним приказом це сполучує, що останок тепер радіє виконувати, і хто користає з їх послушенства?
19 Це лучить з другими заповідями, які кляса, що боїться Єгови, тепер радісно сповняє, промовляючи до Його великого “слуги” кляси: “Скажіть поневоленим: “Виходьте на волю, а тим, що в темряві: Ідіте на світло. Пасти муться при дорогах по всіх узгірях будуть пасовища їх.” (Іса. 49:9, АС) Цей пророчий приказ мусить бути тепер виконаний “слугою Єгови клясою, “вірним і розумним рабом” клясою, до “інших овець”, що є ще звязані в сатанській орґанізації й затримані в темряві реліґійного незнання безнадійності. Одкриття 7:9—17 показує, як це пророцтво Ісаїї мусить бути пристосоване в цій ері заглиблення світової темряви. Цим чином кляса “слуги” слухає приказів, які стосуються до Сиона, їх небесної матері, а цим самим і до себе, як її духових дітей. “Встань, заясній, зійшло бо світло твоє, і слава Єгови зійшла над тобою. Ось бо,— темрява вкривати ме землю, й поморок — народи; а над тобою засияє Єгова, і слава його явиться над тобою.” (Іса. 60:1, 2, АС) Так, “явиться над тобою”, як тільки Сионські духові діти встануть як світло в темряві. Тільки в такий спосіб можуть правдиві зі всіх народів вийти із світової темряви до сияючої орґанізації світла. Сили темряви ненавидять світла і стараються втічи від сили його обнаження через придушення носителів світла. Але любимці світла Царства й його правди показують своє успосібнення до овець тим, що вони приходять до світла і роблять добро навіть найменшим з Христових духових братів.
20. Будучи “щедрим, і милосердним” кого останок приображує, і кому він мусить показати ці чесноти?
20 Ця смілива робота просвітчення “інших овець,” що насліпо бродять серед світової темряви, погоджується добре із решта Псальми 112:4: “Він благий і милосердний і справедливий.” В цім він справді як Єгова є! Бо вірш 4 в попередній псальмі каже: “Єгова є благий і милосердний.” (АС) І Єгова, коли проголосив своє імя Мойсейові на горі Синай в Арабії, самий сказав: “Єгова! Єгова! Бог, милосердний і ласкавий.” (2 Мойс. 34:6, НВ) Чоловік, що боїться його, наслідує його в цих чеснотах відносно людей. Ми потребуємо вживати ці чесноти відносно інших, як небесний Отець уживає їх до нас: “Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.” “Будьте ж оце милосердні, як і Отець ваш милосердний.” (Мат. 5:48; Луки 6:36, НВ) Той що боїться Єгови може наслідувати його і виставити ці гарні чесноти докладно, намагаючися просвітити затемнених “інших овець” і привести їх до теократичної орґанізації світла. Одначе, він мусить також бути ласкавий до його власних братів в товаристві Нового Світу, щоб всі вони могли спільно жити в мирі, гармонії, чистоті і взаємній допомозі.— Ефес. 4:1—3.
21. До якої міри боящийся Єгови є “добрий,” і як це значить благословення для його “насіння” або ґенерації”?
21 Бог Єгова є тільки один що дійсно добрий в собі, будучи уосібленням доброти. Добрість котрого будь з його сотворінь, включаючи й Ісуса Христа, мусить бути пожичена від Бога Єгови. Самий Ісус сказав так, коли він відкинув титул “Навчителю Благий” кажучи: “Чому ви називаєте мене благий, ніхто не благий, тільки один Бог.” (Луки 18:18, 19, НВ; АС) Оскільки боящийся Єгови наслідує його в милосерді й щедроті, остільки він стається добрим, як і він. “Благий чоловік,— що милосердується і пожичає!” (Пс. 112:5, Юґ) “Добрий чоловік є благий й дає.” (Фентон) Самий Єгова є благий, ласкавий в суді, ласкавий до незаслужених ласк, насилаючи благами земне населення, лукавим і добрим людям, правидним і неправедним. Він є Другом вбогих і нужденних. “Чоловік”, що боїться його, учиться наслідувати його в цих відношеннях. Він роздає щедро свої духові дари, не сподіється матеріяльної нагороди; і це він робить лагідно, без занепокоєння нікого, не грозить, не зневажає, говорить образливими словами навіть до тих, хто відкидає добру новину Царства, яку несамолюбно проповідується їм. Він дає щедро найлучше, що він може дати — життя спасаючу вість Царства. Цей напрям поступовання мусить значити благословення для його насіння або роду, бо це при помочи цієї “доброї новини,” що він сплоджує це насіння, навіть у його старім віку, так би сказати. Давно тому псальміст зазначив факт: “Був я молодим і зостарівся, та ніколи не бачив я опущеного праведника, або, щоб рід його просив хліба. Цілий день щедра рука його, і він пожичає, і рід його буде благословенний.” (Пс. 37:25, 26, АС) Що за щаслива родина вони всі є в товаристві Нового Світу!
22. По змісті Псальми 112:5, то чому товариство Нового Світу є доброї поведінки орґанізація?
22 Товариство Нового Світу, т.є, “чоловік”, що боїться Єгови, і його насіння або ґенерація мусять бути доброї поведінки орґанізація. Ми сподіємось, що такою вона буде, бо Псальма 112:5 каже про неї: “Він буде хоронити його справи в праведності.” (Лі) “Він буде хоронити його справи з обережністю.” (Кірпатрик) “Котрий провадить своє зайняття в справедливості.” (АТ; Мо) “Він підтримувати ме його справи в справедливості.” (Ро) Це значить, що він буде уживати доброго розсудку в впроваджені справ і схороненні інтересів товариства Нового Світу. Він вживає розважливості в своїм виборі річей; і в назначенні верховників і служебних слуг в соборі овець Єгови він старається вирішувати божественну волю і вибирає і уповажнює людей, котрі мають Божого духа, людей з погляду Писань, людей з сенсом справедливості, і людей, що є поступові й дбають про успіх і зріст орґанізації для слави Єгови. Він насторожений до духових потреб товариства Нового Світу і все зайнятий постачанням покарму, щоб члени Товариства могли всі бути затримані в добрім духовім стані, узброєні “боротись за побіду в правильних перегонах віри” й сильні й ревні нести прикази Єгови з радістю і виконувати взаїмно роботу, яку Він положив на орґанізацію. Без сторонності той “чоловік” намагається помогти, просвітити й приготовити кожного члена бути активним Свідком Єгови, проповідником доброї новини Божого установленого царства від дверий до дверий.— 1 Тим. 6:12, НВ.
23, 24. (а) Хто старається усунути боящогося Єгови “чоловіка”? (б) Але чи може він бути усунений, або чому ні?
23 Коли ж товариство так кермоване, піддержане, і реґулюване, то чого ми можемо сподіватись на 1955 рік і на роки наступні? Наша відповідь приходить з Псальми 112:6 (АС): “Він бо по віки не захитається; память праведника буде вічна.” В 1955 році або в іншому році перед кінцем битви Армаґедону, праведний, що боїться Бога Єгови, не може сподіватись утічи від нападів і переслідування від цього світу: “І всі ж, хто хоче благочестиво жити в Христі Ісусі, гонені будуть.” (2 Тим. 3:12, НВ) Лукаві цього світу будуть старатись спотикнути його, будуть старатись замішати його в суперечку з політичними урядами і затягнути його до судів і ухвалити права роблячи його нелєґальним для нього і його насіння існувати, все це, щоб усунути його із дороги і здушити його праведні й добродійні активності і так завдати йому духову смерть і знищення. Але дотепер ворог не міг усунути його із землі або із поля свідоцтва, і це вони не зможуть зробити і в 1955 році або в якім пізніщім часі. Цей духовий Ізраїльтянин “чоловік” боїться Єгови, задля котрої то причини йому не буде дозволено упасти в його невинності.
24 Як це було й пророчо зазначено про Ісуса Христа; так і є зазначено про його послідовників: “По всяк час Єгова передо мною; як що він по правиці в мене, то не захитаюсь.” (Пс. 16:8, АС) Єгова, під покровом котрого він знаходиться, є його високою вежою і обороною. Його надія і його громадянство є на Горі Сион, де Цар Ісус Христос царює. Єгова і Його гора Сион ніколи не захитаються. Отже повна річ, що не захитнуться й поклонники Єгови. Він потрясе всіма річами, які збудував Диявол і чоловік, людськими царствами і зопсутою землею і лукавими морями людства, до їх цілковитого усунення; але ніколи він не дозволить усунути з землі тих, що бояться Його. Так як він поступає, то це значить знищення для його ненависників, але життя в новому світі для його любимців. “Безвинному дорога Єгови — твердиня, а страх беззаконникам. Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землі.”— Прип. 10:29, 30, АС.
25. В який спосіб праведний буде у вічній памяті, і чому це є важливе?
25 Ось такі є добрі думки Єгови про праведних і справедливих! Ці ніколи не виходять з його думки. Він ніколи не забуде їх. Вони все будуть жити для нього, хоч би це значило, що він воскресить їх із смерті. Тим то й не дивно, що Псальма 112:6 додає: “Память праведника буде вічна.” (АС) Або, більше літерально: “Праведний чоловік станеться триваючою памяткою на віки.” (РоПсс) Праведний чоловік, що боїться Єгови, буде все в памяті його тут на цій землі. На всю вічність жителі землі будуть памятати Ісуса Христа, як найбільше праведного чоловіка на землі, котрого праведність на землі навіть серед світу Сатани принесла спасення роду людському. Так і люди будуть все памятати його праведних послідовників, включаючи й його останка тепер. Але далеко більше важливим як памятка людьми в новому світу буде память Бога Єгови, бо це значить життя вічне для правдивої кляси. Попередні лукаві речі цього світу будуть знищені і будуть забуті і ніколи не прийдуть на гадку як принада, проте праведність ніколи не буде забута. Єгова буде все тримати праведних в памяті і пильнувати, щоб вони втішались життям вповні, на віки. Що за дорогоцінні думки Писання це є! Вони дають нам ґрунт для ясніших сподівань для всіх боящихся Єгови протягом 1955 року й опісля.
[Примітки]
a Ісаака Лісара Двацять Чотири Книги Святого Письма. (1853)
b Якова Моффата Новий Переклад Біблії. (1922)