Уважне Провадження Життя Помагає Виминати Життєві Западні
“Відкидай від себе облудні слова; . . . тримай стежку твою чистою перед тобою, . . . Предвічного не відкидай, і не вважай собі за тягар картання його.”— Прип. 4:24, 26; 3:11, Мо.
1. Які питання виринають відносно розвинення добрих обичаїв для дітей?
МНОГІ родичі твердять, що вони прикладали всякі старання, щоб пристосувати поради Єгови у вихованні їх дітей, щоб вони зрозуміли їх властиве місце у товаристві Нового Світу, але надармо. Чи так річ мається і з вами? Чи ви старались витворити навичку? Чому не запровадити добру навичку розбирати щоденні біблійні тексти? Чи ви можете уявити як сталий нарис це витворить в умі дитини і як може помогти дитині памятати наміри Божі? Також, чому не мати постійної біблійної студії таки вдома для добра цілої родини? Чи ваша родина студіює Вартову Башту разом перед зібранням? Це також може витворити добрий звичай для дітей і родичів, що принесе радість усім. Чому не вчащати постійно на зібрання? Бути присутним на кожній студії Вартової Башти може витворити сильний звичай, так що він не буде загрожений легкою вимівкою, щоб оминути важне зібрання. Інші соборні зібрання є також важливі й повинні бути заключені у тижневім розкладі часу, і вони вироблять добрий звичай. Людина природно формує звичаї; отже чому не розвинути добрі звичаї від дитинства?
2. (а) Чого вимагається від дітей, що ходять на зібрання? (б) Який приклад ми подали про властиву дисципліну на зібранню з боку родичів, і як діти відносяться, коли їх покарати?
2 Тільки привести дітей на зібрання, то це не є досить. Тут вони повинні слухати уважно, а не бавитися, рисувати рисунки або займатись чимось іншим. Їх треба навчати, що є час на інші речи чим тільки на забаву. Часом треба ужити караючої лозини, щоб підкреслити потребу бути спокійними, і коли властиво пристосовано, тоді такої міри не потрібно повтаряти часто. Часом хлопчина пяти або шести років віку стає неспокійним на зібранні й починає докучати іншим. Його отець, що сидить біля його, старається успокоїти його. Він далі метушливий і батько встає і забирає хлопця надвір. Хлопець не хоче йти — бо він вже був на дворі кілька раз із своїм отцем, і кожний раз програв на цім. Отже тепер хлопець стає тихим аж до кінця зібрання. І так ми бачимо, коли дисципліну приложити рішочо і в любові, то вона стане корисна й тривала. Лагідна кара не завжди мусить бути мягка кара. Така дисципліна не є знаком ненависті з боку родичів, бо звичайно послушна дитина дуже любить отця й матір, котрі вимірують кару у властивий спосіб. Більшість із нас завважали, як діти шанують родичів, котрі твердо стоять при своїм наказі — караючи, як потрібно — і не пропускають своїх слів як порожню погрозу. Більшість людей шанують того, хто тримає своє слово, а це включає й дітей. Отже, дітей напоминається: “Діти, слухайте своїх родителів у Господі, це бо по правді. Поважай батька твого і матір: це перва заповідь з обітуванням.” “І ви, родителі також, що любите своїх дітей, докоряйте дітей ради їх власного добра, бо й Єгова карає тих, що їх любить, бож він карає всякого кого приймає за сина.” Карання не є приємне в тому часі, про те воно справляє для праведності.— Ефесян 6:1, 2; Жид. 12:6, 11, НС.
3. Як добрі звичаї можна заключити у розвиненні добрих обичаїв?
3 Добрі звичаї включають й добру ввічливість. Христіяни повинні посідати найкращу ввічливість. Родичі що указують добру ввічливість в їх щоденнім житті з дітьми й ближніми, мати муть дітей, що укажуть такі самі добрі обичаї. Нам сказано: “Вести добре життя між язичниками, щоб у чому судять вас як лиходіїв, побачивши ваші добрі діла, славили Бога в день його відвідання. Тому то коріться всякому чоловічому начальству ради Господа.” Така добра поведінка в дійсності є добрі обичаї. Така смирність виходить від любови до Бога й ближнього.— 1 Петра 2:12, 13, НС.
4, 5. (а) Як Ісус Христос є властивим прикладом добрих обичаїв? (б) Як треба вживати добрі звичаї?
4 Родичі й діти можуть скористати коли наслідувати муть звершений приклад, який дав звершений Господь Ісус Христос. Він поводився по правилу добрих обичаїв: ‘робіть іншим те, чого ви бажаєте, щоб інші робили вам.’ Одначе його добрі обичаї не походили від якоїсь звичайної книжки написаної людьми, але вони виходили від щирого серця й через виплекання добрих звичаїв, і уживаючи від молодих літ ті праведні принципи Всемогучого Бога, а головно його закон про любов.— Мат. 7:12; Луки 6:31, НС.
5 Добрих звичаїв родичі дають властивий приклад своєю чемністю до всіх, серед усяких обставин. Вони відносяться з пошаною до своїх підліщих дітей (що умово хворі, або інакше нещасні), як і до їх рівних братів і до вищих (слуг у спеціяльній службі, до володарів та управителів). Дехто думає, що добрі обичаї — це жупан про гостину. Справді добре вихована особа поводиться прилично всякого часу. Місце де треба навчати й набувати найкращих обичаїв це христіянський дім.
6, 7. (а) Яку западню зустрічає молодь, що може бути небезпечною, якщо молодь не здержається? (б) Яку пораду Писання дають відносно правильної поведінки?
6 Часто буває, що молоді люди скоро маловажать або насміхаються з родителів або інших дорослих людей, нехтуючи їх здоровою порадою. Це є правдою тоді, коли вони приймуть міродайности поведінки цього світу. Ступаючи таким шляхом часто виринає поговірка, щоб підкопати і змаловажити старших і більше дозрілих слуг Єгови. Чи й ви уживаєте злющого знаряду поговірки? Коли б здержалися від таких вчинків у молодім житті, то й в старшім віку ви не робили б цього. Отже занедбання показати властиву пошану не є нічим іншим як тільки ганебною проявою бунту, а це повинен оминати кожний молодий міністер, як і ті старші та більше доспілі слуги Єгови. У писаннях Павло радить молоді, й також не виймаючи родителів, кажучи: “Тільки достойно доброї новини Христової живіть . . . . борючись разом за віру доброї новини.” “Яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько діток своїх, утішали і розважали і свідкували: щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство й славу.”— Филип. 1:27; 1 Солун. 2:11, 12, НС. . .
7 Йдучи таким шляхом, христіянські діти будуть виминати западні, що є звичайні для невишколеної молоді. Хто ж не приймає цієї здорової поради є схожий до того, що не має розуміння і стає легкою жертвою омани. Проповідник Соломон зобразив як такий стан стає ухильним для спокуси і провадить до нещасного кінця: “Я поглянув . . . і побачив між недосвідченими молодця без розуміння.” Далі він каже: “І він обманутий йти за нею, як от віл йде на зарізь, як собака на ланцюгу, наче птиця летить у сіло — ніколи не уявляє собі, що його життя в небезпеці аж серце її пробите стрілою.” “Слухайте ж мене, діти, і приникайте до слів уст моїх. Недайся звести на шлях її, і ніколи не ходи стежками її. Дом її — це битий шлях до гробу, що провадить в саме мешкання смерті.” Радше чим це, освіти свій шлях Словом Божим і цим чином виминеш сіти Дияволські! У щирій молитві проси в Єгови: “Висвободи мене і спаси мене! . . . ТИ бо моя надія, О Господи! Я вповав на тебе від молодого віку мого, Боже! Ти вчив мене з малку; і досі я проповідував чудеса твої. Радуються уста мої, співаючи псальми тобі, і життя, котре збавив єси.”— Прип. 7:6, 7, АС; Прип. 7:21—25, 27, Мо.; Пс. 71:2, 5, 17, 23, Мо.
ОСТОРОГА ПРОТИ ІДОЛОПОКЛОНСТВА
8. Що стається, коли ідолопоклонства не пізнається й не здержається?
8 Всі слуги Єгови сьогодні мусять чувати проти хитрощей Диявола. Всі повинні бути свідомі й здібні пізнати підступні пляни ідолопоклонства й закриті сіти, через які можна попастися в кліщі противника. Брак уваги на Боже Слово знищив синів Ізраїля. Лихі товариства псують добрі звичаї, як молодих так і дорослих. Тим то Єгова напоминав Ізраїльтянів, проти тих, що виповідали дикі зневаги: “Нехай не живуть вони в землі твоїй, щоб не доводили тебе до гріха; бо ти служив би богам їх, бо це було б для тебе сіткою.”— 2 Мойс. 23:33; 5 Мойс. 7:16, НС.
9, 10. Чому дітей треба перестерегти відносно западні ідолопоклонства?
9 Христіянські діти Царя уважають за неподуману річ, щоб йти шляхом фальшивої реліґії. Але що скажемо про многі інші прикриті вигадки фальшивої реліґії проти яких рівно ж треба чувати? Сатана є богом цієї сестеми і тим самим богом всякої фальшивої реліґії, а їх є багато всіляких. “Ви слуги того, кому служите.”— Мат. 6:24; Луки 16:13; Рим. 6:16, НС.
10 Наприклад, ми часто бачимо, що дорослі чоловіки й жінки виславляють науку і медицину. Ми бачимо, що вони звертаються до ріжної форми почитання сотворінь. Діти також покланяються ідолам як і їх родичі. Навіть вісімнацять років хлопці й дівчата славляться й гультають в нерозумній забаві протягом многих годин, коли полишені самотою, стаються поклонниками самовдоволяючої приємности; і так роблять захоплені-гульками родичі, приклади котрих вони бачать. Це й апостол Павло пердсказав: Вони будуть “любити розкоші більше ніж Бога.” Інші прославляють театральних зірок і королів музики. Інші навчені розкошувати в глибших гріхах, прославляючи злочинства і пол і впиваються тими ідолськими обрядами цього зопсутого світу. Смертельною принадою стаються всі такі шкідливі обряди, коли їм дозволиться зайти у серце й ум молоді, уславлюючи сильних і замотуючи слабких, розвалюють мури охоронні, які постачає певне Боже Слово. Смерть — це кара за почитання фальшивих богів, які б вони не були. Це включає служення сотворінням по реліґійному; любити розкіш до скрайності і полюбити речи так, що вони відвертають нас від правдивого почитання Всемогучого Бога. Отже чи можуть нехтувати здоровою порадою молодці нижче двацять один років віку: “Дітоньки, бережіться від ідолів”? — 2 Тим. 3:1—4; 1 Йоана 5:21, НС.
ЛЮБОВ І БАЖАННЯ БАГАСТВА — ЗАПАДНЯ
11. Котрі форми ідолопоклонства є дуже підступні в охопленні молоді? Яку кару це принесе?
11 Гроші також сталися ідолом цього віку. Многі в теперішній системі стали охоплені шалом грошей, і прийшли до точки, що вони відважуться на всяке безсовісне средство, щоб осягнути їх. Це ненаситне бажання сталось відповідальним за многі случаї злодійства й інші правонарушення цього двацятого століття. Звернення до таких злочинів становить нарушення праведних засад Єгови, які він дав у своїм Слові, а це не є сумісне з христіянським життям. Всякий, що є винуватий за такий злочин не мати ме місця в товаристві Нового Світу. В дійсності, коли хто уперто бере участь у таких злочинствах, то це допровадить до виключення його з христіянського собору, без ріжниці на його вік.
12. (а) Як і чому “любов до грошей” стається сіткою для людей? (б) Як христіяни повинні оціняти гроші і їх ужиття в житті? В житті їх дітей?
12 Оскільки осягнення майна є головним предметом многих дорослих людей цієї системи, то й діти їх безсумніву укажуть ту саму пристрасть до нагарбання грошей або іншого майна. Звідси знову бачимо важливість властивого формування уму молоді в товаристві Нового Світу. Хоч це правда, що гроші є обороною й вигодою, однак христіянські родичі повинні запустити в умі дітей правдиву вартість, котру підкреслено в Писаннях, іменно: ‘Знання робить більше добра ніж гроші, воно охороняє життя чоловіка.’ Тому що діти будуть мати те саме розуміння, що родичі, то теократичні родичі мати муть властиве поняття про нагромадження багаства, будучи певними, що воно буде завжди підкорене важливій речи життя людини, то є служенню. Гроші повинні бути средством для певної цілі, а не предметом в житті. Ми можемо бачити з цього, що родичі можуть заподіяти страшну шкоду дітям, якщо вони є надто щедрі з грішми, даючи їм надто багато для витрачення. Дітей треба стримувати відносно цього ради їх власного добра. Воно може бути корисним для хлопця школяра мати якусь роботу на годину або дві, щоб він заробляв собі власні гроші й цим чином учився оціняти їх і розсудно управляти ними.
13. Як цінне є правдиве багаство? Яку тверезу думку всі повинні мати відносно багаства?
13 Оскільки важніще є багаство, яке людина складає собі в небі! Писання це підкреслюють в Приповістях: “Вона деревом життя про тих, що її здобуде, і щасна доля тих, хто її держиться.” В порівнанні із цим Павло писав до Тимотея: “Любов до грошей — корінь всякого лиха, котрого інші бажаючи, заблудили від віри, і себе прибили многими муками.” Це не посідання грошей, що спричиняє лихо, але те піклування й оцінення їх, яке людина кладе на їх посілість і осягнення.— Прип. 3:18, АС; 1 Тим. 6:10, НС.
ВИЩА ОСВІТА
14. Чому треба дуже уважно й розумно вирішувати відносно шукання освіти поза вищу школу?
14 Тому що любов до грошей і поступ матеріялізму сильно впливають на молодь і на старших людей, задля того вони відограють впливову часть у вирішенні молоді відносно їх будучого напряму життя. Многі христіянські діти бачать, як їх шкільні товариші після закінчення вищої школи, плянують вступити до колєґії звичайно з наміром бути успішним дістати добру позицію в житті або якийсь визначний степень що є сьогодні мірою успіху. Як же треба глядіти на це з точки теократичного погляду, чи це крок мудрості? Часто в умах молоді виринає питання: “Чи це властиво для мене вступити до університету? Чи моя ширша освіта піднесе мою здібність пізніще як теократичного міністра?” Чи такий молодець повинен або не повинен шукати вищої освіти, то це залежить від нього самого і що він бажає осягнути з життя, теперішнього і будучого. Аж до того часу він був успішно руковедений теократичними родичами в гармонії з благородними принципами, і він є успішним міністром. Але ж тепер, як і часто перед тим, він прийшов до точки в житті, коли він мусить робити рішення, і тут родичі також можуть прийти з порадою. Будучи щирим христіянським міністром, він бажає зробити властиве вирішення. Він мусить рішити чи його амбіція є ступати за популярним ходом матеріялізму або ні — чи він бажає бути успішним у світі, дістати високу позицію і честь і пошану від людей до чого освіта в колєґії остаточно допроваджує. Роблячи це вирішення, він мусить памятати питання: Як це дотикне мою позицію в товаристві Нового Світу й моє споріднення з Богом Єговою? Колєґія (університет) є часто знарядом цього старого світу і вона устроєна, щоб пізніще довершити свої ідеольоґії й піднести успіх згідно з рівнями цього старого світу. Отже виходить, що такий курс може відвернути його ум від теократичної науки й принципів. Отже треба застановитися, чи він є досить сильним, щоб майже взяти розвід із теократичним товариством на щонайменше чотири роки сповняючи свій ум думками і принципами старого світу.
15. Чи набуття наукового знання або інших курсів є шкідливе? Що може звихнути думки на мильний шлях?
15 Це не набуття правдивого наукового знання або інших предметів, що є в повній гармонії з Божим Словом, що є загрозою для нього — ні, а радше це спосіб висловлення в якому часто передається пересяклі ідеї людські, які противляться Божим думкам, як от теорія еволюції відносно походження чоловіка й інші теорії і гіпотези, припущення, що не є сумісні з Біблією. Приймати знання чистої математики, фізики, хемії, техніки, історії і інших, є дуже похвальним і потрібним для поступу і уліпшення рівня для людей, яким би втішатися в цім двацятім столітті, і це буде продовжатися у новім світі у гармонії з Божими праведними міродайностями. Одначе, подаючи те все студентам через новочасні без-принципу політичні ідеольоґії, і через те сумнівними, через несовісні комерційні методи, і через споріднені доктрини новочасного Христіянства,— все це може вплинути шкідливо на ум студента.
16. Чого студент повинен особливше оминати?
16 Одна з найбільших небезпек буде спокуса брати участь у многих і ріжних активностях студентів, включаючи буйні забави і тим подібні, які легко можуть допровадити до услаблення моральних засад, яких вимагається від христіянів. Те саме було б правдою у многих інших позашкільних принадах, які знівечили б невинність молоді, що шанує Бога. Ніхто не сміє підчиняти себе непотрібним обставинам, які провадять у сітку хитрого ворога, Сатани.
17. (а) Чому помішання шкільних курсів із людськими фільософами є небезпечне? (б) Які дальші питання зустрічають людину, що задумує отримати вищу освіту?
17 Коли хто зрозуміє, що доктрина еволюції й інші фільософії людські противляться Божому Слові й є частю вищої науки, то він мусить уважати чи він посідає відповідний опір, щоб відперти вплив облудної науки. Чи це не правда, що така інформація замінила б добру й здорову інформацію набуту за молодих літ під кермою теократичних родичів? Воно дуже неправдоподібним, щоб такий молодець, бувши відокремлений від теократичної орґанізації й служби Всемогучого Бога, через такий період часу, остався при правді. Нарешті, а це найважніще, яку такий молодець професію вибере, щоб піднести свою теократичну службу?
18. Якого типу мудрість там набувається, і який може бути її вплив?
18 Йдучи шляхом вищої освіти, чоловік набуває мудрости. Але після якої моди? Памятайте, що інституції цієї системи поширюють свої ідеї й можуть легко запровадити під покорення їм і заставити його мірити успіх по їх міродайності, бо ж “сини ладу цього є мудріщі за синів світла.” Сьогодні вони славлять себе як дуже практичного ума. А для нас яка лєкція? “І кажу вам: робіть приятелів собі мамоною неправедности, так що коли вона пропаде, вони прийняли вас у вічні оселі.”— Луки 16:8, 9, НС.
19, 20. (а) Яку небезпеку зустрічає молодий христіянський міністер у вищій науці? (б) Чому ми не можемо сподіватися Божого одобрення на це?
19 Нам радять ‘оставати відлученими від світу,’ а однак ми сповнили б наші уми принципами цього світу. Нам радять не оминати зібрання, однак це безперечно сталося б. Нас сильно напоминають ‘вчитися, щоб показати себе вірними Богу.’ У світі ми вчилися б, щоб дістати мудрість і одобрення від людей. “Бувайте чинителями слова, не тільки слухачами,” нам сказано; але набуваючи вищої освіти, ми мали б мало часу бути слухачами або чинителями Божого слова.
20 Бог не одобрує жадної части старого світу, а це включає і інституції освіти, що поширують свої фільософії. Така “мудрість” нічого не добавлює до зросту особи, як міністра Єгови, бож це не є намічений намір, ані призначена ціль.
21. Що становить конструктивну освіту христіянина, і яку вартісь вона має?
21 Про будуючу науку й виховання говорить Павло у своїм листі до Ефесян, включаючи і призначення для цієї цілі: “І він настановив інших апостолами, інших пророками, а інших благовістниками, а інших пастирями та навчителями, на звершення святих, на діло служення, на збудування тіла Христового, доки дійдемо всі до зєдинення віри й познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового.” Чому так? “Щоб більше не. були малолітками, хвилюючись від усякого вітру науки, в омані людській, у лукавстві до підступного заблуду. Але говорячи правду, ростім в любові у всьому . . . щоб вже не ходити як язичники у суєті ума свого.” “Ходіть як сини світла . . . і не приставайте до безовочних діл, що належать до темряви.” Чи теперішна вища освіта під прапорами цього старого світу є сумісна із цими словами апостола? Вони стільки не помішаються, як олива й вода.— Ефесян 4:11—17; 5:8, 11, НС.
22. (а) Яке повинно бути заняття молодого чоловіка або жінки? (б) Яка мусить бути позиція інших інтересів у житті? Яка повинна бути найбільше олюблена мета?
22 Коли чоловік посвятить своє життя Єгові, його життєве заняття повинно бути благовіствування, а все інше не тільки мається уступити на бік, але бути спрямованим, щоб виконати ті вимоги положені на міністра Єгови. Він не дозволить, щоб його увага була розділена між інші зайняття або бажання. Коли це так, то скільки більше корисно молодий чоловік або жінка можуть перебути ті чотири роки або й більше у повночаснім проповідуванні; можливо навіть вступити до Гілеад школи і опісля брати участь у місійній школі або в інших призначеннях, або і брати участь в службі Бетель. Тоді вони зможуть дати повну увагу на цю чудову пораду: “Уважай безнастанно на себе і твоє благовістя. Тримайся цього, і спасеш себе і тих, що слухають тебе.”— 1 Тим. 4:16, НС.
23. Яку звичайну помилку в розсудку робить молодь сьогодні?
23 Сьогодні многі молоді люди знаходяться в стані ума, що це вони мають розсудити, що є добре а що недобре. Часто чуємо вираз: “Я роблю що правдиве”; “Я роблю добре, я не шкоджу нікому.” Отже тоді на місці запитати: Після якої міродайности? Такий шлях здається правим в їх очах, як це було за часів Ізраїля, коли не було царя. Це поясняє чому так багато замішання сьогодні, і тут ми бачимо, що молодь прийняла той самий взірець. Навіть в недорослому стані молодь вирішує, що є добре а що лихе, і наслідки цього очевидні.
МОРАЛЬНІ РІВНІ І НАМІР ПОДРУЖИТИСЯ
24. (а) Які інші предмети інструкції входять в обсяг повинності родичів? Чому? (б) Чому це так важне знайти відповідного подруга?
24 Коли приходиться рішати, то можливо в молодім віці є найбільше спробні роки, коли дівчата вступають у жіночий вік, а хлопці набирають прикмет мужности. Це відчиняє цілком новий погляд про життя для них. Так далеко родичі повинні мати повне довіря дітей, і це повинно продовжатися. Молоді чоловіки і жінки повинні далі приходити до батька й матери з своїми питаннями про життя і значення, які вони зазнають. Вони надіються отримати властиву відповідь. Молоді люди повинні знати більше про життя як тільки случайні вияснення життя про птиць і бджіл та цвітів! Тепер їм належиться отримувати інструкції про основи життя також. Родичі є призначені Богом давати ці важливі інформації. Молоді люди сподіються цього і їм належиться від вас, батьки і матери. Це включає властиву поведінку до противного полу. Це включає пошану до морального установленого закону, не через чоловіка, а через Бога Єгову. Коли діти доростуть до тих років життя і згодом думають про подружжя, тоді родичі знов повинні сповнити ролю інструктора, так щоб син чи дочка могли зрозуміти чого вимагається у властивім виборі співподруги. Правила Єгови відносно цієї справи є ясні, почавши від того, що становить придатність для подружжа. Родичі повинні остільки займатися цією справаю, як Авраам займався, коли він вибирав подругу для свого сина Ісаака. Відносно цієї справи Ісаак мав пошану до його отця, що боявся Бога. Хоч він жив між Канаанцями і їх молодими жінками, то жадної із них він не вибрав для Ісаака, тому що вони не були в угоді з Єговою. Павло подає також здорову інформацію для христіянів, кажучи: ‘Дружіться тільки в Господі!’ Як можна стояти відлученим від світу, коли хто бере собі подругу зі світу і тоді вони живуть так близько як чоловік і жінка? — 1 Мойс. 24:3, 4, 37; 1 Кор. 7:39, НС.
25. (а) Чому самітність є так високо оцінена в Писаннях? Серед яких обставин? (б) Яких навичок треба оминати?
25 Тим що Біблія підкреслює важливість самітности, то це ще кращий шлях. Павло виясняє: “Самітний чоловік пильнує справ Господніх, як він може дістати одобрення від Господа. Проте жонатий чоловік дбає про справи світські, щоб він міг угодити своїй жені, і через те він став розділений.” Але хто вибере цей кращий стан самітности, то він мусить памятати, що від нього вимагається чистоти. Якщо це неможлива річ для молодого чоловіка або жінки жити стримним життям, Павло радить: “Коли не вдержаться (в дарі самітности), нехай женяться; краще бо женитися ніж розпалюватися.” (1 Кор. 7:32—34, 9, НС) Такі молоді люди в недорослому віку або й старші є будучими христіянськими дітьми Царя, Ісуса Христа і їх поведінка до противного полу мусить бути чиста й без докору. Тому що ті у світі бенкетують в пянстві, обіймаються і голубляться, то це не є причиною, для старих чи молодих, перестати бути обережними і попасти в подібну деґрадацію. Тут треба памятати про наслідок такої поведінки. Надмірне пянство й обжирство провадить до затуплення змислів і браку відперти спокусу. Обіймання побуджує полове хотіння, і таке бажання провадить надто далеко і аж у скрайну неморальність. Люди, що бояться Бога, не можуть так поступати як безбожницький світ робить. Справді родичі мають урочистий обовязок виховувати своїх дітей в чистім вирозумінні про ці основи життя і перестерігати їх про сіти й западню.
26. Як молодий христіянин повинен задивлятися на подружжа?
26 Із часом більшість з молоді повинні мати ясне вирозуміння про подружжя і що воно значить. Цей факт, що третина з подружених сьогодні розводяться на підставі всіляких причин, не значить, що подружжя треба брати легко, як це бачиться в цім модернім світі. Розведені подруги на іншій підставі чим перелюбстві, коли женяться з іншими особами, цим вони нарушують Божу угоду про подружжа і не можуть мати Божого одобрення. “Ні облудники ні нечистивці . . . царства Божого не наслідять.” Це важлива річ, щоб молоді чоловіки й жінки познайомилися з тими фактами життя, щоб спілкувати у подружжі згідно з Божою волею. Вони зрозуміють, що подружені христіяни остануться подруженими і мати муть пошану до розпорядку поданого у Св. Письмі: “Нехай подружжа буде чесне між усіма, і ложе подружжа нехай буде неопоганене, бо блудників і перелюбників судити ме Бог.”— Ефесян 5:5; 1 Корин. 6:9, 13; Жид. 13:4, НС.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
27. Які нагоди ставиться перед родичів, що приносять радість їх серцю?
27 Родичі мають чудову нагоду сьогодні виховувати дітей згідно з Божими призначеннями й отримати його одобрення. Ніяке насліддя не може бути більшим від цього. Ніщо не може принести більшого щастя для успішних родичів чим бачити дітей, що вони виростають до мужного стану і жіночого стану і беруть участь в службі Всемогучого Бога.
28. Яка повинна бути олюблена амбіція або мета молодого міністра, і яка може бути його позиція в товаристві Нового Світу?
28 Властиво вивчена молодь, вихована під карністю, направду має місце в товаристві Нового Світу в цім часі. Вони справді є славою для родичів, для собору, а понад усе, для Єгови і Його послушного і вірного Царя-Сина, Ісуса Христа. Молоді міністри нехай оминають всяку принаду й увагу, яка тягне їх до матеріялізму цього старого світу, до земного успіху й хотіння, що є ніщо інше тільки охоплююча западня противника. Замість того, найбільше олюблена амбіція молодих людей, чи то самітних чи жонатих, бути в службі Бетелю в Брукліні, або в одному з відділів Вартової Башти, або повночасна служба як абсольвента з Гілеад школи на місійному полі або на іншому призначенню або як повночасний піонір в цій службі. Будучи христіянським міністром Єгови — це більша позиція ніж який молодець сьогодні може занимати або бути вишколеним. Цей курс провадить до безконечного життя і може бути средством через яке інші отримають життя, а найкраще зо всіх набути благословення від живого Бога, Єгови. Ви молоді міністри сьогодні, станетесь дорослими завтра, отже будьте вірними слугами і представниками товариства Нового Світу Єгови, на його славу!