Що Посвячення Значить Для Мене?
“Ось, йду вчинити волю Твою, Боже”— Жидів 10:9, НС.
1. Чому це важне студіювати предмет посвячення?
ПОСВЯЧЕННЯ Богу Єгові — це божественна вимога якої ніхто, хто буде жити в Божому новому світі, не може недоглянути або уникнути. Однак сьогодні є много тисяч людей, котрі співтоваришать з зростаючим товариством Нового Світу, котрі ще до цього часу не зробили посвячення. Міліони читачів Вартової Башти ще не взяли цього дуже важливого кроку. Чи ви застановлялись серйозно над цією справою? Загально сказати, хто ще не зробив цього кроку, бачить себе в одному із трьох заголовків.
2. Чому деякі люди ще не посвятилися, й що вони повинні робити?
2 Перше, вони є такі, як діти в правді, що не є досить сильні і не мають достатнього знання, щоб узяти цей серйозний крок. Такі одиниці повинні пильно досліджувати чого Єгова вимагає від них в цім згляді.
3. Що стримує декого від посвячення?
3 Друге, є одиниці, котрі знають, що посвячення є божественна вимога, і котрі бажають взяти цей крок, але будучи розмірно молоді в правді, вони не мали досить часу скинути з себе нечисті налоги або спростувати свої помотані супружні справи. Без вагання і негайно такі особи повинні справити себе з чистими вимогами Єгови, щоб вони могли тішитися благословенним привілеєм, який приходить тільки з посвятою Єгові.
4. Опиши небезпечну позицію третьої кляси непосвячених людей, що знайдуться в ній?
4 В третій клясі непосвячених людей знаходяться ті, шо мають досить знання й видять відвічальність, яке посвячення приносить, але котрі для одної або іншої причини стараються оминути або відложити їх посвяту. Ці люди також люблять правду. Вони тішуться вісткою про новий світ й його обітниці. Вони люблять Свідків Єгови. Вони навіть вчащають на наші зібрання. Однак вони чекають на більше сприятливий час посвячення. Дехто з цих людей плекають думки, що воно безпечніше не робити посвяти й так оминути небезпеку бути невірним такому обовязку. Інші, можливо задля бизнесу або товариства, пробують оминути пляму, яку старий світ причеплює до Свідків Єгови. Ще інші люблять розкоші й свавільний спосіб цього старого світу. Декотрі навіть є надто гордими йти проповідувати від дому до дому, й так вони думають, що вони можуть виминути цю відвічальність через відложення посвяти й так якось увійти у ковчег схоронення нім потопні води Армаґедону будуть звільнені. О, як безглузні є всі ці вимівки! Що за небезпечне й фальшиве міркування це! Не зробіть помилки про це, що посвята Єгові, Богу “тріюмфального царства,” це вибір життя або смерті, якого ніхто не може оминути, утічи або назавжди відкладати! Й так важним є зробити посвячення як і бути вірним йому. Отже нехай всі люди, посвячені й непосвячені, запитають себе: що посвячення значить для мене?
5. Що Писання кажуть Єгова вимагає від всіх нас?
5 Єгова вимагає акуратного й виключного посвячення. В перших словах, написані пальцем Божим, ця велика правда була виразно намічена. “Я Єгова, Бог твій, не мати меш інших богів перед лицем моїм. . . . Не робити меш собі вияного кумера чи подобини того. Щоб не припадав ниць перед ним і не служив їм; бо я Єгова, Бог твій, що вимагає виключної посвяти.” (2 Мойс. 20:2—5, НС, побічна заввага; 5 Мойс. 9:10) Знову цей виключний Бог каже нам: “Бо не будеш покланятися іншому богу, бо Єгова, виключно посвячений своєму імені.” (2 Мойс. 34:14, НС; Ф. Фентон) Одного разу в початку історії ізраїльського народу, коли б це не задля скорої акції зі сторони Пігенас, внука первосвященика Аарона, який не зносив суперництва до Єгови, то Ізраїль був би був винищений, тому шо Єгова наполягав на виключне посвячення.” (4 Мойс. 25:11, НС) Отже, якщо ви не хочете розгнівати Єгову щоб “горів проти вас” так щоб він не “мусів вигубити вас із лиця землі,” тому, як це сказано в 4 Мойсея 6:14, 15, (НС), “не будете ви ходити за іншими богами, за богами народів, що навкруги вас, (бо Єгова, Бог ваш, серед вас, вимагає виключної посвяти).”
6. Кому люди старого світа є віддані, й з яким вислідком?
6 Погляньте на богів народів навкола себе в старім світі, що вони служать їм. Дехто обожає себе. Вони є горді, високо-думні, й кладуть свою особисту честь, репутацію й поважність понад усе інше. Інші роблять своє черево богом, думають тільки про себе, й шукають всякого часу задоволення й насолоди тіла. Ще інші віддають свою посвяту й хвалу іншим сотворінням або речам. Гроші, сила й вплив є “всесильні” речи для многих людей й вони роблять велику жертву, щоб осягнути цю мету. І так є в цім старім світі сьогодні; люди є так віддані особистим справам, їх бизнесові, їх професії, їх зайняттю, або стають їх пристрастями, їх пестунами або їх уявами, так що вони не мають часу звернути увагу на чисте почитання й служити єдиному живому праведному Богу, “котрого єдиного імя ЄГОВА.”— Пс. 83:18.
7. Яку пораду в 1 Йоана 2:15—17 дає нам?
7 Коли людина вийде й оставить цей старий лад, то вона повинна бути обачною і перестати любити й служити його многим фальшивим богам. Єгова має особливше право вимагати, щоб така людина віддала своє виключне посвячення Йому. Апостол Йоан оціняв властивість цієї Божої вимови, отже він написав до христіянів: “Не любіте ж світа, ані того що в світі. Коли хто любить світ, нема любови Отцівської у ньому, все бо, що в світі — хотіння тіла і хотіння очей, і гордощі світові,— не з Отця а зо світа. І світ перейде, і хотіння його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.” Така людина, котра “чинить волю Божу” замість свою власну волю, посвячується Богові, щоб чинити так, бо це що посвячення значить.— 1 Йоана 2:15—17, НС.
ЧОМУ МНОГІ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ПОСВЯТИТИСЯ
8. Чому компроміс у посвячені Єгові є небезпечний напрям?
8 Дехто, чуючи вість про Царство яке проповідують Свідки Єгови, стають досить задоволені цим зразком духової поживи з щедрого стола Єгови. Вона є смачна й вони приходять на наші зібрання по ще більше, але замість їсти виключно зі стола Єгови, вони додають до їх дієти кришки зі стола Диявола. Відмовившися посвятити себе цілковито живому Богові, Єгові, вони схилені йти шляхом компромісу. Погризши й поскубавши з доброго стола Єгови, вони обертаються й витрачують їх силу й час в службі справам й приємностям цьому старому світу, все це супроти науки Св. Письма. Отже, чи можемо ми бути приятелями старого світу й приятелями Бога в той самий час? Ні, ми не можемо, “бо Єгова, Бог ваш, це поломя жеруще, Бог що вимагає виключної посвяти.” (5 Мойс. 4:24, НС) Ісус виразно заявив: “Ніхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилиться, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамоні.” (Мат. 6:24, НС) Або як це Всесильний Бог самий сказав: “Я бо Єгова, Бог твій, Бог, що не зносить суперництва.” (5 Мойс. 5:9, НС, побічна заввага) Такі божественні укази не лишають ніякого місця для компромісу посвяченої людини.
9. Яку пораду Ісус дав тим, що так торбуються матеріяльними речами, що вони занедбали посвятитися?
9 Знову, дехто може дозволити, що журба й турбота цього поквапного та конкуруючого та війною пошарпаного світу обтяжить їх і перешкодить їм виключно посвятитися Єгові. Приповість Ісуса предсказала, що декотрі люди будуть охоче приймати слово правди, як от земля приймає насіння від сівача, і впустить корінь й паростки, але в той самий час вони дозволять буряну рости аж “журба віку цього і омана богацтва заглушить слово,” й так ті люди стануться безовочними. (Мат. 13:22, НС) Далеко краще було б для таких обтяжених слухати поради Ісуса. Він сказав: “Не журіться життям вашим що їсти або пити або чим зодягатися. Чи душа ж не більша їжі, ‘а тіло одежі?’ Спогляньте на птаство небесне, що не сіють і не жнуть, ані збирають у клуню; а Отець ваш небесний годує їх. А ви хіба не луччі від них. Тим же то не журіться, кажучи: ‘Що їсти мем: або: Що пити мем?’ або ‘Чим зодягатись?’ Про все таке побиваються погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.” Треба класти справи царства на першому місці, а не на другому або третьому, але напереді зі всіх інших міркувань в нашім житті, а це значить ніщо меньше як повне й цілковите посвяченняся Богу Єгові.— Мат. 6:25, 31—33, НС.
10. Як далеко чоловік повинен йти, щоб любити і служити Єгові?
10 Покланятися Єгові, т. є., бути виключно посвяченим йому, значить, що людина служить йому як от охочий раб служить своєму панові. Служити значить слухати, й ті, що слухають Єгови, роблять це з любови до нього. (Йоана 14:23, 24) В дійсності, любов є сума й зміст цілого закону й приказів Божих, як це Ісус Христос підтвердив: “Любити меш Єгову Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.” (Марка 12:30 і 5 Мойс. 6:5, НС) Це напевно не вилишає нічого: а любити й служити Єгові до такої міри значить ніщо менше як цілковите посвяченняся йому.
11. Відносно посвяти, то який приклад Ісус Христос дав нам?
11 Засновник христіянства не тільки проповідував ці основні заповіді з Божого закону для інших наслідувати, але він самий практикував у своїм власнім житті цілим серцем й непохитним посвяченням чинити волю Єгови, як ми читаємо: “Тоді я (Ісус) сказав: ‘Ось йду у почині книги написано про мене вчинити волю Твою, Боже,’” (Жид. 10:7, НС; Пс. 40:7, 8) Раз наставивши свій ум й серце на цей хід посвячення у трицятім році віку, Ісус ніколи не вагався або хитався, ніколи не намагався заміняти Божу волю за свою волю. “Не можу я робити від себе нічого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волі моєї, а волі пославшого мене Отця.” Ісус сказав. “Бо зійшов я з неба, не щоб чинити мою волю, а волю пославшого мене. В дійсності, чинити Божу волю було так важливим для Ісуса, як от їсти поживу щоб остатися живим. Наводимо його: “Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його діло.”— Йоана 4:34; 5:30; 6:38, НС.
12. Отже, що вимагається від всіх правдивих христіян?
12 Чи можете уявити собі, щоб Христос казав, що він був надто зайнятий своїм теслярством щоб посвятитися на міністра Єгови? Або чи можете зобразити Ісуса, щоб він уважав діло благовістя від дому до дому нижче його гідності, або що воно вимагало надто його енерґії й часу? Противно, про Ісуса було пророчо написано: “Чинити волю твою, мій Боже, моя радість: і закон твій в глибині серця мого. Я звістив про справедливість у великому зборі; уст моїх неспиняв я.” (Пс. 40:8, 9, ПС) Напевно ті з вас що дійсно бажаєте бути христіянами, не бажаєте, щоб хто називав вас поганами або безбожними поганами? Бути правдивим христіянином, ви мусите ступати слідами Ісуса Христа, бо Христос лишив правдивий приклад або зразок, аж до його першого кроку посвячення чинити волю його Отця, Єгови. Й в тім першім важнім його кроці ми повинні наслідувати його. (1 Петр. 2:21) Ви не можете уявити апостолів Павла й Петра, щоб вони робили вимівку й пробували оминути або відложити їх наслідування посвячення кроків Ісуса, зовсім ні! Павло навіть поручав, щоб ми наслідували його, як він наслідував Христа Ісуса.— 1 Корин. 11:1; Филип. 3:17; 2 Солун. 3:7, 9, НС.
НАСЛІДУВАННЯ НАЙБІЛЬШОГО ПРИКЛАДУ
13. Що значить “відричися” себе?
13 Що правдиві послідовники Христа повинні в такий же спосіб посвятити себе чинити волю Єгови, то це показують слова Ісуса: “Коли хто хоче за мною йти, нехай відрічеться себе.” (Луки 9:23, НС) Хто відрічеться себе, відрічеться своїх особливших посілостей і зрікається свого зайняття, довідується яка є воля Єгови й замір відносно його будучності, а тоді поводиться згідно з цим. Він стримується чинити свою власну волю і, замість того, старанно пізнає і чинить волю Божу. Якщо ви зречитеся свого вибраного напряму або способу життя, щоб воля Божа була виконана вами, і це приносить насмішку, зневагу і всілякі трудности і переслідування, можливо навіть жорстокі тортури і увязнення в тоталітарнім таборі, то і це, згідно з Біблією, є єдина розумна служба Богу; і це все, що Єгова вимагає. “То ж благаю вас,” Писав апостол Павло до своїх христіянських братів в Римі, “щедротами Божими, брати, представляйте тіла ваші як жертву живу, святу, угодну Богові, розумне служення ваше.”— Рим. 12:1, 2, НС.
14. Чи чоловік повинен вагатися посвячуватися тому що хтось занедбав свою посвяту?
14 Це правда, що посвята кладе тяжку відповідальність на чоловіка. І вірне виконання того тягару є обовязкова! Для цієї то причини деякі читачі, що не посвятили себе Великій Особі. Єгові, можливо вагаються ступити вперед й кажуть, не до людей а до Єгови, як Ісаїя сказав: “Ось я: Пішли мене!” (Іса. 6:8, РС) Або ви може боїтесь, що ви не зможете зустрінути вимоги? Ви можливо знаєте декого з людей або може чули про такі особи, що посвятилися й тоді занедбали жити згідно з тим. Вони, ви кажете, є лицеміри й ви не хочете бути лицеміром. Якщо ви ненавидите лицемірство, то чи ви не бавитися з лицемірством коли називаєте себе христіянином а однак відмовляєтесь посвятити ваше ціле життя як добровільний слуга або раб живого Бога, Єгови, як це Христос зробив і дав приклад для кожного з його вірних послідовників? Або, чи ви думаєте про такі приклади як слабовільних одиниць, щоб виправдити себе для відложення свого посвячення? Якщо так, тоді ви можете вказати на Юду Іскарйотського як того, що зламав вірність під спробою. Тай не забудьте подумати тверезо про Сатану Диявола, котрий добровільно відвернувся від своєї посвяти Єгові, занехавши свої відвічальності. Сатана й Юда і інші невірні напевно є прикладом перестороги про спосіб життя, котрий треба оминати, уникати, або наслідувати.
15. Чому ми повинні усунути духа боягузтва з нашого життя?
15 Ви також з природи можете бути слабовитими і все боятися про невдачу. З натури ви можете бути боягузом. Але якщо ви сподієтесь жити вічно в новому світі Єгови, то ви мусите скинути цей дух страху й боягузтва. Про це нема сумніву, бо самий Єгова відкрив правдиву дорогу, про котру Йоан писав, . . . Хто побідить, наслідить усе, і я буду йому Бог, а він буде мені син. А боязким, і невірним, . . . і всім облудникам, часть їх в озері, палаючому вогнем і сіркою, що є смерть друга.” (Одкр. 21:1, 7, 8, НС) Якщо ви вірите й посвятили себе цілковито Єгові, тоді його дух заохоти спічне на вас, як це Павло запевняючи писав: “Бо дав нам Бог не духа страху, а духа сили і любови і здорового розуму. Оце ж не соромися свідчення Господа нашого, ані мене, вязника Його, а страждай з благовістям Христовим по силі Бога.” (2 Тим. 1:7, 8, НС) Отже, заки дивитесь на лихі приклади поставлені слабодухами й боягузами, чи не краще було б звернути свою увагу на довгу лінію вірних переможців, описані для нас у Біблії?
16. Які призначені приклади, в минувшині і тепер, є вільні від страху, у посвячених слугах Єгови?
16 Ісус Христос був переможцем, а не боягузом. Від початку через ціле його життя на землі він стояв й боровся проти Диявола й його демонів як лев; як справдішний “Лев з роду Юдиного.” Ранні христіяни, включаючи й Ісусових вірних апостолів, також не були боягузами. Також, мужі як от Авраам, Ісаак, Яків й Давид; жінки, як Сарра, Рагаба, Дебора й Яїла — і многі інші з довгого ряду відважних і вірних духових свідків Єгови котрі тягнуться аж від праведного Авеля — були всеціло посвячені Єгові й вони твердо стояли на їх грунті навіть коли зустрічали смерть з рук ворогів. Але чи їх життя було розбите? Ні, зовсім ні, бо вони мали сильну як якор надію в найвисшу силу Єгови навіть воскресати мертвих. І так сьогодні вірні люди Єгови, посвячені раби, числячи звиш шість сот тисяч, мають Божого духа сили й любови на собі; і він увільняє їх від страху, дає їм мужність, ревність, робить їх небоязкими, бойцями за віру й праведність проти страшної переваги.— Жид. 11:4—39; 12:1, 2.
ОСОБИСТИЙ ВИБІР
17. З якого джерела приходить життя, кому воно предложене, й як його можна набути?
17 Всі люди, включаючи й всіх нас, народилися грішними й від уродження є під засудом смерти без права до життя, через те, що перший чоловік Адам переступив Божий приказ. Отже вічне життя є незаслужений дар від Життя-дателя, Єгови; й він постановив щоб цей дар був приступний для всіх охочих з людства, але тільки через Ісуса Христа. (Діян. 3:23, 4:12; Рим. 5:19; 6:23; 1 Корин. 15:22) Отже, єдиний спосіб дістати вічне життя є, прийняти його на условинах положені Богом; то є, приступити з довірям до Христа, і Життя-дателя, Єгови, й добровільно посвятити себе служити йому тепер й на віки. Це посвячення Богу мусить бути охотне й добровільне. Це є особистий вибір й ніхто не може зробити цього для когось другого. Цей вибір не може бути зроблений під примусом. Людина не повинна робити такого посвячення, щоб тільки затримати мир в родині, або спричини чийогось наполягання. Ніхто не примушений вибирати єдину дорогу, котра провадить до життя. Такий вибір це відвічальність кожної особи. Як це Мойсей сказав: “Поставив я перед тобою життя і смерть, благословення й прокляття! Вибирай же життя, щоб жити на світі тобі і твому насінню.” І як людина вибирає тепер життя? Наступний вірш поясняє: “Люблячи Єгову, Бога твого, слухаючи голосу його і прихиляючись до його: він бо життя твоє і довголіття твоє.” Інакшими словами сказати, ви вибираєте життя через посвяченняся себе цілковито Єгові, вашому Богу, щоб слухати його навіки.— 5 Мойс. 30:19, 20, НС.
18. Який вибір кожна поінформована особа, мусить зробити?
18 Йозуя також підкреслив факт, що посвячення на службу Єгові це особистий вибір для кожного зробити. “Коли ж не любо вам служити Єгові, так вибирайте тепер, кому хочете служити: чи богам, що їм служили предки ваші, що жили по тім боці ріки, чи богам Аморіїв, що в землі їх ви тепер живете; я ж і мій дом служити мем Єгові.” (Ісуса Навина 24:15, НС) Отже кожний один з вас, що непосвячені сьогодні має такий самий вибір, вибір життя або смерті. Якщо ви добровільно відмовитеся посвятити себе Богу Єгові в цей день суду в котрім ми тепер жиємо, то ваше життя закінчиться в Армаґедоні, або й скорше як засудженого грішника без права до життя навіть без надії на воскресення. З другої знову сторони, вибравши дорогу Єгови, котра провадить до життя, ви добровільно з великою радістю всеціло посвятите ваше серце й ваш ум, вашу силу й вашу сутність, Богу Єгові й його тріумфальному царству.
19. Чи посвяченняся Єгові достойне коштів?
19 Отже понад усе порахуйте кошт! Студіюйте, чого буде вимагатися від вас в цім світі. (Луки 14:26—33) Отже зміряйте що ви даєте із тим, що вам обітувано Єговою. Чи маєте ви щось, що ви не отримали від Єгови на першому місці, опріч вашої сили посвяти й хвали й добровільної служби? Отже все, що ви маєте, ви радо посвячуєте Богу. Те що ви вже отримали від нього, ви даєте йому за невисказаний привілей й благословення, які безнастанно отримують Божі посвячені слуги! Він наділяє свого духа й силу на них й дає їм власть називатися його імям й говорити в його імя як його свідки. Серед цього засудженого вмираючого старого світу, ті посвячені слуги Божі є найщасливіщі люди. Вони надіються пережити Армаґедон, на оправдання Божого слова й імя, і це усуває страх про надходячу бурю й вони сподіються жити вічно в новому світі з новими небесами в раю по всій землі у звершенні. Справді багато залежить тепер від посвячення; і все залежить від вірності до того посвячення.— Луки 9:59—62.
20. Ради яких причин доброї волі люди повинні посвятитися Єгові тепер?
20 Протягом минулих кількох літ велика громада, числячи більше як 50,000 на рік виходить й посвячується живому Богу, Єгові. Запитайте себе, “Що посвячення значить для мене?” Із скорим приходом Армаґедону, сприятливий час на спасення вже настав, тепер а не пізніше. Тепер, не пізніше, Божа терпеливість чекає на всіх, котрі бажають жити, щоб вони шукали його, коли його можна ще знайти. Тепер, не пізніше, настав час утікати до теократичних гір безпеки. Отже, це не час відкладати посвячення свого життя Богу Єгові. Не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні, коли ви оціняєте що посвячення значить й які благословення воно приносить. Як що ви маєте дійсну віру й надію й є людьми доброї волі до Бога, й маєте досить знання й вирозуміння й оціняєте посвячення, й якшо ви є морально й по Писанням чисті, так цього дня, потайно у вашій молитві, ви повинні урочисто зробити обіт Богу Єгові, що ви будете від тепер й повіки почитати й служити йому виключно, й що ви будете чинити його волю зазначену в його написанім Слові, Біблії, і нехай прийде що хоче. Якщо так ви робите, то чому не охреститися? Тоді Єгова буде благословити вас щедро!