Чи Десять Поколінь Загублені?

Чи Анґло-мовні народи є потемками десяти поколінь царства Ізраїля? Чи вони є Божим вибраним знарядом для благословення всіх народів? Що факти і Біблія показують?

ЩО СТАЛОСЯ з десятьма поколіннями Ізраїля після їх забрання в полон в 740 році перед Хр.? Чи вони цілковито зникли? Або, чи деякі члени з них зєдинились з останком двох поколінь з царства Юди й так пережили? Або, чи вони загубилися і знов появилися як потомки анґло-мовних людей світу?

Між тими, що звертали ввагу Христіянству на десять “загублених” поколінь в минулім часі, був один Давид Реубіні, шіснацятого століття самозванець. Задля його хитрості, щоб увільнити Палестину від Турків, він успішно досягнув інтервю з папою й переконав його, що він був з покоління Реубена, й що інші девять поколінь були також збережені. Реубіні отримав поручальні листи від папи для його заміру. Одначе, його престіж в Римо католицькіх кругах був короткий, коли стало ясним, що його місійна амбіція як Жида була його головним наміром!

На підставі теорії, що Британці були потомками десяти “загублених” поколінь, многі Жиди виіміґрували до Англії в сімнацятім столітті. Новочасним апостолом цієї теорії був один Річард Бродерс, Анґлієць, котрий в 1822 році видав розвідку під заголовком “Точний Звіт про наїзд на Анґлію Саксонцями, показуючи що англійський нарід був потомком загублених десяти поколінь.” Сьогодні звиш два міліони людей тримаються цієї теорії, й є звані як Анґло-Ізраїльтяни.

Теорія про Анґло-Ізраїля вкоротці говорить, що Асирійці взяли десять поколінь в неволю в 740 році перед Хр. Скіфіяни появилися перший раз у Вавилонії, а вкоротці опісля появились на Британських Островах. Подібний арґумент зроблено в користь інших людей, такий як про “Хумрів”. Це мало вияснити верховну ролю, яку британські люди відогравали в трьох минулих століттях в політиці, комерції і реліґії, і їх контролю над четвертою поверхностю землі й населення аж до сучасних часів. Кажуть, що єврейська і анґлійська мови дивовижно схожі, й що любов свободи анґло-мовних людей сягає назад до тих Ізраїльтянів.

Вони дальше вірують, що царська родина Англії походить від певних Данців, котрі прийшли до Ірляндії много століть тому; що вони принесли з собою камінь на котрім Яків спав, і що цього самого каменя уживають при інтронізації короля або королевої Анґлії, “Стон оф Скон” в Вестміністер Аббей.

Анґло-Ізраїльтяни дуже підкрислюють цю подібність імен. Покоління Дана вони бачать в таких назвах як, Данзінґ, Дунай, Данія, і т. п. Джек мало б бути зіпсута назва на Якова; і Божі слова до Аврама, “І зроблю імя твоє великим,” мали сповнитися в імені Великої Британії. “Острови” згадані в Писаннях мали б відноситися до Британськіх островів.

Анґло-Ізраїльська теорія також покладає велику віру на Піраміду Ґізаг наче б вона була божественним витвором, хоч їх теорія піраміди дістала велику перешкоду в 1955 році, коли то щось незвичайне мало статися на підставі обчаслення піраміди. Анґло-Ізраїльтяни також вірують, що після розділу народу Ізраїля на двоє царств, про Ізраїля все говориться як про десять-поколінь царство, а про Юду як двох-поколінь царство. Пророцтва про Месію як й ті, що говорять про привернення Ізраїльтянів й добробуту, пристусовують до анґло-мовних народів. Случайно, Анґло-Ізраїльтяни не годяться самі між собою хто є заключений в потомках десяти “загублених” поколінь, дехто включає і всі нормандські люди Европи, а знов інші тільки анґломовні люди.

АНҐЛО-ІЗРАЇЛЬСЬКА ТЕОРІЯ ОПРОКИНУТА

Відносно цієї теорії Енцикльопедія Британіка, Том 1, п. 686, зазначує: “Як припускають, то Анґлійці є потомками загублених 10 поколінь Ізраїля; але ця теорія є неслушна на жадних наукових основах, бо ті покоління зникли, поринувши в сусідські народи й вони не були загублені в жаднім дійснім змислі.

Після зсумування арґументів в користь теорії, Жидівська Енцикльопедія, Том 1, п. 60, зазначує: “Все разом, через пристосування диких припущень про історичні початки й фізологічні аналогії, й через рабське літеральне пояснення вибраних фразів з пророцтва, тепер приготовано для ототожнення британської раси з загублених Десять Поколінь Ізраїля, що є вистачальне задоволити некритичних людей, що бажають знайти свою гордість раси підтверджену Святим Писанням.” Вона також показує, що тепер “острови” не відносяться до Британських островів, бо в ориґіналі це слово прямо значить далекі краї, а не острови.

Каже інший: “Вживаючи такої ж схожості імен, цим можна ‘доказати’, що Американські індіяни є потомками старинніх Греків: Кіовас походять від Хіос, Хорвітія від Хротона, Алеуст від Елеусіс, Чілкатс від Чалкіс! . . . В Дійсності, то нема ніякої тайни про судьбу Десяти Поколінь, що були заслані до Медії й вимерли з жорстокого трактування; Асирійці були Націстами їх часу; кількох, що пережили, подружилися мішано й були поглинуті туземцями того ж краю.”— Тайм, 28 липня, 1953.

НІЯКЕ ПОКОЛІННЯ ЗАГУБЛЕНЕ

Одначе, найсильніщий доказ, що теорія про Анґло-Ізраїля є неправдива знаходиться в самій Біблії, бо вона показує, що повсяк час там було десять поколінь, що товаришили з двома поколіннями царства Юди. Ми читаємо, що після розколення на двоє царств, цар Регобоам Юди царював над “синами Ізраїля, які мешкали в містах Юдеї.” Також про панування царя Аси, більше як трицять років пізніще, ми читаємо, що за його введені реформи “велике число” з ріжних поколінь Ізраїля прилучились до його, тому, що вони виділи, що Єгова був з ним.” Отже, довго перед тим, заки Ізраїль був поневолений, Ізраїльтяни у великім числі жили в царстві Юди.— 1 Царів 12:17; 2 Паралип. 15:9, НС.

По-друге, Писання не лишають жадного сумніву, що Ізраїль й Юда були помішані в повороті з вавилонської неволі. Можливо, що не багато з десяти-поколінь царства повернуло, але й не багато з двох поколінь повернуло також, то є, розмірно говорити. Так ми читаємо: “Бо хоч би в тебе, Ізраїлю, було стільки люду, як піску в морі, то тільки малий останок лишиться, що навернеться до Бога.” (Іса. 10:22, АС) Отже виглядає, що яких 55,000 осіб, що повернуло до Палестини, становили тільки малу часть з числа Ізраїля, що жили в Вавилоні в часі, коли Кир видав свій визвольний наказ.

Що поворот із Вавилону умішав розмірно всі покоління, то це ясно із кількох фактів. Напримір, ми знаходимо далеко більше відношення до Ізраїля ніж до Юди в книжках, що були написані Ездрою і Неємією після повороту. Ми ж не повинні знайти відношення до Ізраїля, якщо теорія про Анґло-Ізраїля є правдива. Знову ми повторно знаходимо вираз “ввесь Ізраїль” пристосуваний до повернувших вигнанців, в такім самім стилю в якім Неємія говорить про царя Соломона, що був наставлений царем над “всім Ізраїлем.” (Езд. 2:70; Неєм. 13:26) А що повернувші вигнанці вважали себе за одних, як представники всіх дванацять поколінь, то це дальше видно з їх представництва при посвяченні храму “як жертву за гріх з всіх дванацять козлів Ізраїля, згідно з числом дванацять поколінь Ізраїля.”— Езд. 6:17, НС.

Це зєднання двох царств було представлене в пророцтвах, що мали в мініатурі сповнення в той час: “Ось я возьму жезло Йосифове, що в руці Ефраїмовій й зєдинених з ним поколінь Ізраїльських, та й притулю його до жезла Юдиного, й зроблю їх одним жезлом в руці в Юди. . . . А в тій землі на горах Ізраїля, зєдиню їх ув один народ, та й один царь буде над ними всіма, і не будуть вже двома народами, ані розділені на двоє царств.” Тоді також пророцтво було правдиве, що “Ефраїм перестане завидувати Юді, а Юда не буде гнобити Ефраїма.”— Езек. 37:19, 22; Іса. 11:13, АС.

І по-третє, помилковість про теорію Анґло-Ізраїля дальше указують Христіянсько-Грецькі Писання, в котрих до Жидів відносяться як до Ізраїля яких сімдесять пять разів. Ісус часто зазначував, що він був післаний до “загублених овець з дому Ізраїля,” не тільки до загублених овець дому Юди, але до всіх дванацяти поколінь. Є також записки про пророкиню Анну, “з Асирового роду,” служила в храмі. І коли Ісус був прибитий на дереві-страсть ми знаходимо слова “Цар Жидівський” і Цар Ізраїльський” ужиті на переміну.— Мат. 10:6; Луки 2:36, НС; Мат. 27:37, 42.

Подумайте: Коли тільки ті двоє поколінь повернули до Палестини, то чому Петро в день Пятидесятниці казав: “Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлів, що Господом і Христом зробив його Бог”? І якщо десять з дванацяти поколінь пішли до Британських островів й були загублені, то чому Яків, під надхненням отвирає свій лист до дванацяти поколінь? Завважте також Павлові слова: “дванацять родів наших, без перестанку день і ніч служачи, надіючись дойти сповнення [воскресення!”] Як міг Павло сказати таке, якщо десять із дванацяти поколінь були загублені й більше не служили Богу? — Діян. 2:36; 26:7; Якова 1:1, НС.

ОБІТУВАННЯ ДУХОВОМУ ІЗРАЇЛЮ

Один Анґло-Ізральтян пише: “Кожний Британець родиться до великого наслідства, отже великої відвічальності.” Але Слово Боже показує, що тілесна звязь не є основою для хвальби. “Нема бо ні Жидовина ні Грека; нема невільника, ні вільного,” в христіянськім соборі. Так, “Тимже ми від нині нікого не знаємо по тілу; коли і знали по тілу Христа, то тепер більше не знаємо.”— Галат 3:28; 2 Корин. 5:16, НС.

Писання дальше показує, що Ісус показавсь бути каменем спотикнення “та скелею згіршення обом домам Ізраїля.” Ісусові слова, “Оце ж оставляється вам дом ваш пустий,” відносяться до храму обидвох домів Ізраїля; всі дванацяти поколінь були відкинуті, а не тільки двоє поколінь Юди й Венямина.— Іса. 8:14, АС; Мат. 23:38, НС.

Установлення закону було “образом будучих благ”— це “був наш учитель, щоб привести нас до Христа.” (Жид. 10:1; Галат 3:24, НС) Замість його установлено “новий лад,” так що натуральний Ізраїль був замінений духовим Ізраїлем. Обітоване насіння Авраама не є десять “загублених” поколінь, не більше як і двоє поколінь. Духновенний апостол Павло ототожнює Христа як Насіння, і каже до христіянів: “Коли ж ви Христові, то ви насіння Авраамове,” (Галат 3:16, 29, НС) В Одкриттю, розділи 7 і 14, ми бачимо, що це насіння Авраама складається з Агнця Божого й духового Ізраїля із 144,000 членів. Ці “будуть священиками Божими і Христовими, й будуть царювати як царі з ним через тисячу років.”— Одкр. 20:6, НС.

Анґло-Ізраїльтяни можуть пристосувати Ісаїї 54 голову до Анґло-мовних народів, але апостол Павло під надхненням пристосовує те пророцтво до Божої жени або небесної орґанізації, котра роджає багато духових дітей в Божім певнім часі, що вона мусить розпростирати свої намети. (Галат 4:26, 27) Анґло-Ізраїль може пристосувати пророцтва відносно “Скали” і “Каменя” до Британії й Сполучених Держав, але духновенний апостол Петро пристусовує такі пророцтва тільки до Ісуса Христа. (Діян. 4:11, 12; 1 Петр. 2:7, 8) Анґло-Ізраїль може зухвально приписувати собі Ісаїї 43:10 (АС), але факти показують, що жадна світська народність, а тільки христіянські свідки Єгови служать як свідки Єгови.

Сьогодні Анґло-мовні народи тратять ініціятиву в користь комуністичних народів й кінець їх панування над світовими справами можна бачити. Але навіть коли б так і не було, то факт остається, що політична корупція, й економічна нестійність, дорослих й молодих беззаконня й реліґійне ґіпокрицтво й замішання в анґло-мовних народах — це ясний доказ, що без натягнення уяви неможливо пристосувати ті чудові пророцтва про безконечний мир, великий добробут й щастя й тріюмф праведності при помочі Месії й духового Ізраїля, до них.

Ні, десять поколінь Ізраїля не були загублені, щоб знов появилися як анґло-мовні народи. Многі з них були віднайдені все з двома поколіннями царства перед і після заходу в Вавилон аж до часу спустошення Ерусалиму в 70 році по Хр., від котрого то часу жадний потомок Якова не може доказати до котрого покоління він належить. А Божі пророцтва відносно Ізраїля й привернення Ізраїля й добробуту стосується до його духового Ізраїля, небесної орґанізації, котрої головою є Ісус Христос.