Винайдення Біблії

Чудовий знахід висвітив краще зрозуміння Біблії. Як можете ви знайти цю Біблію для себе?

“НАПРАВДУ, (добрий христіянський читачу), ми й не думали з початку, що ми будемо потребувати нового перекладу”— так сказала ґрупа перекладачів Біблії в майже забутій передмові Короля Якова Біблії. Це було в 1611 році. В цім двацятім столітті, коли більше перекладів Біблії зроблено ніж коли передтим, мало людей застановлялися до якого великого степення потрібно перекладу в новочасній мові. Не багато років тому, то навіть біблійні тлумачі вповні не застановлялися над цією конечною потребою. Що ж спричинило цей революційний погляд в думанні? Віднайдення, що уможливили краще розуміння Біблії: многі з котрих є більш дивні чим уява.

Одно найбільше відкриття зробив німецький вчений, Ковнт Тісшендорф, котрий подорожував до Палестини в 1844 році. Він шукав за загубленими копіями Біблії написані в первісній мові. Тісшендорф віддав ціле своє життя в пошукуванні за цими рукописами Біблії. Подорожуючи так, він часто заходив у віддалені місця. Отже нічого надзвичайного, що він зайшов одного дня в монастир св. Катерини, приміщений при горі Синай. В залі монастиря той німецький вчений побачив “великий й широкий кошик,” котрий розбудив його цікавість. В йому містилися старі й пошматовані рукописи. Монахи вживали їх підпалювати вогонь!

Те, чим монахи розпалювали вогонь, була та важлива річ за якою Тісшендорф шукав ціле своє життя! Тут було ще більше як сорок листків — сторінки Біблії написані дуже старинним грецьким письмом. Тому що письмо було у великих буквах без розділу між словами, Тісшендорф знав, що він знайшов те, що науковці називають “унціальний” рукопис, справді винятковий знахід! Він не міг затаїти своєї захопляючої радості. Здивовані монахи відчули, що вони палили щось цінного; вони скоренько забрали кошик геть. Але вони дозволили йому взяти сорок три листки.

Тісшендорф забрав свій знахід до Німеччини. Його знахід уважали за щось дивне й нечуване, бо ті куски були приписані до четвертого століття після Хр. Цей знахід зворушив інших вчених; вони також бажали набути решта цього біблійного скарбу. Не бажаючи, щоб хто з інших вчених дістався до монастиря перед ним, Тісшендорф тримав місцевість свойого знайдення втайні.

Будучи небагатим чоловіком, Тісшендорф ніколи не знаходив легкого способу для подорожування. Але в 1853 році він міг поїхати назад до монастиря. Монахи не хотіли співдіяти. Тісшендорф відійшов з нічим тільки з одним малим куском з кількома віршами з 1 книги Мойсея.

ПОДОРОЖ 1859 РОКУ

Знову проминуло шість років заки він міг поїхати назад. Цей раз він був обережний й затаїв свій замір. Й хоч був узброєний в уповноважнення від Російського царя, то він говорив про все окрім про манускрипт Біблії. Перебувши кілька днів у темній холодній бібліотеці, він був готовий відходити; бо ж там не було ані сліда зі скарбу який він колись схоронив від вогню. Чи може увесь він був спалений? Тісшендорф приказав привести верблюди до воріт на другий ранок.

Послідної ночі, принагідно, він заговорив до монастирського старшини про біблійні рукописи. Коли вони увійшли в його комірку на закуску, старший, хотячи показати своє знання і науку, сказав: “І я, також, маю Септуаґент,” старинну грецьку версію Єврейських Писань. Із полиці над дверима його комірки монах здіймав великий клунок завенений в червоній тканині. Та на Тісшендорфа здивовання, це були не тільки листки, котрі він схоронив був від вогню пятнацять років тому, але й інші части Єврейських Писань й Христіянсько-Грецькі Писання. Пробуючи приховати свою незміриму радість, Тісшендорф просив, щоб йому віж пожичив ту книгу на ніч. “Там я самий,” сказав Тісшендорф, “Віддався моїй захопленій радості. Я знав, що я мав в моїй руці одну з найбільше цінних скарбів в існуванні, документ, котрого вік й важливість перевисшила всі інші які я коли видів після двацяти років студії цього предмету.”

Але, як тепер намовити монахів дати йому цей скарб — це була Тісшендорфа проблєма. Він розвязав трудність тим, що підгадав думку, щоб монахи дали його як дарунок для царя Росії, як визнаному борцеві Східних Православних церков. Після довгих переговорів Кодекс Синайський, знаний як манускрипт був подарований цареві. Зате монахи отримали 9,000 рублів. В 1933 році, Совітський уряд продав манускрипт Британському Музейові за 500,000 дол. Там він остається й сьогодні, цей безцінний скарб, один з найважніших старинніх рукописів Біблії в історії.

Але й перед часом Тісшендорфа довгий ряд старинніх рукописей віднаходили. Ми можемо йти назад много років до одного дня в 1628 року, кілька років після того, як Біблія Короля Якова появилася. Один пакунок зі Сходу був розладований в анґлійськім порті. Він був від патріярха Константинополю до короля Карла І. Розвиваючи подарунок, король знайшов дуже старий рукопис Грецької Біблії, що містив приближно вісім сот шкіряних листків. Король віддав книжку вченим. Це був Грецький манускрипт з пятого століття. Він був названий Рукопис Александрійський. Цей скарб заіскрив нове заінтересування в старинні манускрипти. Невдовзі інші скарби Біблії вийшли на світло.

Один із цих знаходів є Кодек Ватіканус, знаний як Ватиканський рукопис з 1209 року. Як і Александрійський, цей манускрипт вірують був написаний в Египті в Александрії, одначе він був написаний много літ раніше. Вчені датують його з перед 350 років по Хр. Ніхто здається не знає його довгої історії і як він знайшовся у Ватиканській бібліотеці. Хоч про його віднайдення нема захоплюючої історії, то є інтересна історія про змагання учених в провіренні манускрипту так, щоб ми могли мати краще розуміння Біблії. Одначе через многі ґенерації урядовці Ватиканської бібліотеки ставили всякого рода перепони для студіювання її.

НЕ ПРИСТУПНИЙ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДАЧІВ ВЕРСІЇ КОРОЛЯ ЯКОВА

Яке значення ці й інші знайдення Біблії мают для нас? Значення є це: Тлумачення Версії Короля Якова, найбільше вживаної Біблії в анґломовнім світі, не мали доступу до цих старинніх рукописей. Навіть Александрійський рукопис не дістався до тлумачів Біблії аж до 1628 року, коли вже Короля Якова Біблія була видана в 1611 році. Тому основи для Біблії далеко більш акуратні й вирозумілі, ніж уповажнена Версія, були положені від 1611 року.

Переклад Короля Якова Грецьких Писань, був оснований на манускриптах з дванацятого й пятнацятого століття. А це велика ріжниця від рукописей з четвертого століття тепер віднайдених! І, певна річ, що чим раніші рукописи, тим правдоподібно є без помилок. Протягом століть перепис Біблії рукою неминуче спричинив, що помилки втискалися в текст. Переклад Короля Якова був оснований на Грецькім тексті замарганим помилками, котрі можна було оминути, коли б рукописи з четвертого й пятого століття були приступні для тлумачів.

Помимо потреби нових перекладів Біблії на анґлійську мову, то напруження відносно цього не зроблено аж на початку дванацятого століття Від 1900 року майже кожний рік видів видання нового перекладу Біблії на анґлійську мову. Чому ж ця напружна активність не почалась раніше? Головно тому, що найбільш подиву-гідне знайдення прийшло аж в пізніщій часті девятьнацятого століття, як рівнож й протягом нашого століття. Наприклад, найбільше подивугідний знахід зробили Египтяне, коли вони копали гріб на старій похоронній площі близько фаум. Вони викопали глеки сповнені папірусами-книжками. Американець, що жив в Анґлії, Честер Бітті, купив більшість з цих паперусів. Коли їх зміст був проголошений в 1931 році, то вчені були здивовані. Тут вони знайшли три рукописи подібні до книжок Христіянського св. Письма! Це був Грецький рукопис сто років старший від Ватиканського Рукопису і від Синайського Рукопису! Ці папурі містили найбільше із Павлового послання, що є як збірник Честера Бітті.

НОВЕ ОСВІТЛЕННЯ БІБЛІЙНИХ МОВ

Інша важна причина чому потрібність для нових перекладів не була вповні оцінена аж в цих роках є цей факт: Аж до початку цього століття вчені мали дещо неясне вирозуміння мови в якій Біблія була написана. В 1890 році археалоги відкрили всякого рода документи в Египті. Із давноприписаних копиць смітя поза стариннім містом витягнено папурі всякого рода — листи, квітки, грамоти, контракта, летиції, запрошення, а навіть копії драм й поезій. Ці папірусі були написані в грецькій мові. Не скорше аж в 1885 році вчені зрозуміли яка це була грецька мова. Це була та сама грецька мова, якою Біблія була написана.

Чому це було важне знайдення? Тому, що вчені думали, що грецька мова Біблії була особлившого ґатунку. Вони знали, що це не була клясична або навіть й наукова грецька мова з першого століття по Хр. Вони називали її “Біблійна Грецька Мова.” Тому многі вчені вірували, що Біблійна грецька мова мала бути незвичайним жарґаном, що один німецький вчений навіть висказав, що грецька мова Біблії була чудною мовою, зложеною святим духом. Але знаходи в Египті показують інакше!

Записки щоденного життя викопані в Египті постачали ключ для зрозуміння грецької біблійної мови. Тоді знайдено, що грецька мова всіх цих грамотів не була клясична ані літературна, але грецька мова Біблії! І грецька мова цих документів була щоденною мовою людей першого століття! Отже Христіянські Грецькі Писання були написані в коіне або звичайною грецькою мовою, якою розмовляли тоді люди. Грецька біблійна мова не була дивовижнім жарґаном. Писателі Біблії написали Божу вість в найбільш звичайні мові зі всіх, в мові звичайних людей.

Це важне знання біблійної мови не було відкрите для перекладачів Короля Якова Біблії. Через те многі уривки в тій версії звучать дивно або тяжко для зрозуміння. Наприклад, 1 Петра 2:2 в анґ. говорить про “щире молоко світу.” Але із паперуса викопаного в Египті, знайдено, що тут переложене слово “щире” було дуже часто ужите в грецькій мові коіне, окреслюючи поживу або напиток чистий. Отже новочасні перекладачі дають нам більше зрозуміле читання, поясняють їх “нерозпущене словесне молоко.”

Другий приклад знаходиться в Маттея 6:27, де, згідно з Біблією Короля Якова, Ісус сказав: “Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?” Чи нормальна людина турбується, щоб вона підросла ступень з половиною вище? В дійсності це пояснення є кволе. Що ж сталося? Коли тлумачі Короля Якова прийшли до цього грецького слова, вони шукали його в словарі клясичної грецької мови й прийшли до того слова “зріст.” Згідно з клясичною мовою, то це правильне значення, але вони не знали, що Біблія була написана в звичайній грецькій мові. Сьогодні вчені знають, що це особливше слово було в звичайнім вживанні після клясичних часів, і що воно тоді значило “протяг життя.” Тому новочасні перекладачі, як от Нового Світу Переклад Христіянсько-Грецьких Писань, перетлумачили Ісусове питання: “Хто з вас, журячись, може придбати собі хоч на один локіть до свого протягу життя?”

Тоді нове світло освітило не тільки грецьку мову, але також і Єврейську. Знання Єврейської мови можна набути сьогодні у широкій мірі, але цього не мали тлумачі Короля Якова Версії. Отже тлумачі Біблії сьогодні можуть дати нам краще розуміння перекладу Єврейських Писань.

“ЯВИЩЕ НЕБУВАЛОГО ВІДКРИТТЯ”

Ті знаходи також прочистили помилки й затемнення в Єврейськім тексті, подають нам звої або частини рукописей, що були старші від тих на котрих Біблія Короля Якова є основана. До недавна вчені дослідники не мали манускриптів Єврейського Писання, що були написані раніще як в девятім століттю по Хр. Протягом 336 років, від 1611 до 1947 р. майже не було ніякої нової підстави для справлення уже приступних рукописей в Єврейській мові. Аж в 1947 році прийшло щось, що один археолог назвав “неймовірне відкриття.”

Двох мандрівничих Арабів шукали в дикій скалистій пустині недалеко Мертвого Моря за загублившим козлом. Вони кинули каменя в малий отвір в скалі й почули звук, що підгадував кімнату. Вони зійшли в печеру, а в середині вони побачили три великі глеки. Заглянувши всередину, вони побачили довгі й круглі предмети завинуті в лянну тканину. Сподіючись скарбу, вони роздерли обвитку й на їх розчарування знайшли звої письма замість клейнодів. Зчасом вони продали їх архепископові монастиря св. Марка в Єрусалимі.

Але в 1947 році такі знаходи були тільки початком. В 1949 р. ту печерю знову віднайдено й розсліджено. Сотки вривків зі звоїв віднайдено. Від 1952 до 1953 року інші печери були розсліджені. Так багато рукописей й уривків знайдено, що кожна книжка в Єврейських Писаннях, з вийнятком Паралипоменон, була представлена.

Найважніший зі всіх був цілковитий звій Ісаїї десь із другого століття перед Хр. Були там також замітки про книжку Аввакума; це дало нам найстарший текст тієї книжки, який ми маємо. В дійсності, ті звої є тисяч років старші від Єврейських манускриптів на котрих Версія Короля Якова є основана.

Такі звої вже вживається. Наприклад, старанні дослідження звою Ісаї помогло сучасному тлумачеві справити помилку в Ісаїї 3:24. Версія Короля Якова каже: “І буде тоді . . . а замість краси пятна.” Новочасні тлумачення з перед 1947 року часто вживали слова “пятна” замість горіння. Але й це неясне. Як це видання з 1956 р. Енцикльопедія Американа пояснює, слово “пятна” “прибирає значення звичайного Єврейського слова кі, . . . Якого нема ніде інде в Біблії. Ісаїї звій Мертвого Моря Ісаїї містить додаткове слово в посліднім рядку, котра уможливлює пояснити його як слідує: ‘замість красоти (там буде) ганьба.’ ”

Багато нового знання вже було пристосуване. Новочасні переклади не тільки вживають звичайної народної мови сьогодні, але вони також постачають більше докладні Біблії, а це значить більше зрозумілі. Отже ви можете знайти краще зрозуміння Біблії через набуття перекладу в новочасній мові для досліджування вашої Біблії. Не дозволяйте щоб привязання до обізнаних слів або поетичний вплив привязав вас до виключного вживання Версії Короля Якова. В словах Короля Якова перекладачі самі, наводять знову із їх забутими передмовами — “Чи царство Боже станеться словами й звуками? Чому нам бути в неволі до них, коли ми можемо бути вільними?”

[Вставка на сторінці 125]

Стежка праведних — се та зоря, що зорить рано вранці, світить яснійше та яснійше аж до повного дня. Все Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в справедливості, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.— Приповісті 4:18; 2 Тимотия 3:16, 17.