Чистота біблійного тексту під погрозою
„Я ПИСАВ листи за просьбою братів. Але апостоли Диявола наповнили їх бур’яном, відбираючи багато речей і додаючи інших. Горе їм. Оскільки деякі люди відважились робити самовільні зміни навіть у святих писаннях Господа, то це не є дивно, що вони нападають на менш важливі писання”. Таким чином Діонисій з Коринту, християнський надзиратель у другому столітті, оплакував те, що сталось з його власними творами.
Його слова показують, що деякі за його часу „відважувались робити самовільні зміни навіть у святих писаннях” Біблії. Дійсно, Тертуліян каже, що Марсіон з тієї самої доби „відверто користувався ножем, не пером, вирізуючи деяке Писання і лишаючи те, що стосувалось до його тем”. „Він вирізав все те з чим не погоджувався”.
Такі втручання в текст Біблії можливо будуть дивувати вас. Чи ми можемо бути певні, що такі втручання і зміни не були успішні й не змінили значення біблійної звістки? Також, на протязі багатьох століть Біблію переписували руками. Чи помилки переписувачів не могли знищити її чистоту? Відповіді до цих запитань допоможуть нам бачити, як легко можна зневажливо зіпсувати біблійну живу звістку. Проте, через деякі виняткові обставини, Біблія була збережена.
Жодна книга не була так старанно переписана
Століття перед З.Д., віддані письменники дуже старанно переписували Єврейські Писання. Ці письменники називались соферіми, вислів, який здається походить від єврейського дієслова, що означає „рахувати”. А чому? ,Ранні вчені називались соферіми’, каже Талмуд, ,тому що вони рахували всі букви в Законі’.
Літери кожного нового рукопису дуже уважно рахували і ця кількість мусіла сходитись з кількістю в оригіналі. Яка уважність! Лише подумайте про працю рахувати кожну літеру. Кажуть, що вони нарахували 815.140 єврейських літер у Біблії. Вони дуже старались, щоб не псувати тексту.
Однак, щоб у переписуванні не було жодних помилок, то Бог мусів би витворити чудо кожного разу, коли писар або книжник піднімав перо. Але так не сталось. Вони робили помилки. Чи ці помилки були такі серйозні, щоб знищити значення Біблії? Або, чи є якийсь доказ на те, що незважаючи на тисячі років переписування, єврейський текст таки не змінився? На протязі багатьох років на такі запитання не було відповідей, тому що найдавніші єврейські рукописи походили тільки з коло 900 р. З.Д.
„Цілком неймовірне відкриття!”
На початку 1947 р., у малій печері, що виходить до Мертвого Моря в Палестині стояв п’ятнадцятилітній хлопчина в неясному світлі і збентежено дивився на велику кількість шкіри обгорнена полотном. Цей непринадний клунок був збережений у великому череп’яному глечику два фути високий. Як він розчарувався! Він сподівався, що в глечику буде захований скарб.
Проте, цей хлопчина тримав у своїх руках те, що відтоді назвали „найважливіший рукопис за сучасного відкриття . . . цілком неймовірне відкриття!” Тут були частини Біблії написані в другому столітті перед З.Д., 1.000 років старіші від найдавніших досяжних рукописів до того часу. Як вони будуть порівнюватись з більш сучасними копіями? Міллер Буровс, який працював багато років з тими сувоями і дуже уважно переглядав їхній зміст, прийшов до цього висновку:
„Багато різниць між сувоєм Ісаї Св. Марка, а Мазоретик текстом [біблійні рукописи з дев’ятого століття] можна пояснити, як помилки у переписуванні. Крім цих, знаходимо чудову згоду з текстом середньовічних рукописів. Така згода з багато давнішнім рукописом запевняє загальну докладність традиційного тексту.
„Це справді є велике диво, що на протязі коло 1.000 років текст був так дуже мало змінений”.— The Dead Sea Scrolls, сторінки 109, 303, 304.
Один сувій містив майже цілу книжку Ісаї. З 1.292 віршів Ісаї в англійській Біблії, то перекладачі Виправленої Стандард Версії мусіли поправити тільки 13 віршів через текст цього сувоя. Це не значить, що там не було інших змін, але велика більшість з цих були тільки зміни у правописі й граматиці. Пам’ятайте, що між цими єврейськими сувоями було 1.000 років різниці.
Що сказати про Християнські Грецькі Писання?
Особливо докладне передання було дуже гарячою справою Християнських Грецьких Писань. Бо, так, як ми вже згадали раніше, дехто старався перекручувати їх. Протягом багатьох століть був сумнів про чистоту Християнського Грецького Писання, бо аж навіть до 17 століття, найдавніші авторитетні копії „Нового Заповіту” в оригінальній грецькій мові походили тільки з 10-го століття — більше, як 900 років після писання оригінальних. Ніхто не міг доказати, що перекрученням або пером недбалих письменників не було знищено християнської звістки.
„Перлина” захована у відокремленому монастирі
У 1844 р., Константан фон Тішендорф, шукаючи стародавніх рукописів Біблії, увійшов у бібліотеку в монастирі при підніжжі гори Сінай південної Палестини. Великий кошик книжкових сторінок захопив його увагу. Придивляючись ближче, він дуже здивувався!
Перед ним були сторінки рукопису Біблії в грецькій мові багато старші від тих, яких він бачив. Не мігши стриматись, він став розпитувати про ці сторінки. Він занепав духом. Цими сторінками розпалювали вогонь! Уже спалили дві великі купи! Монахи дали йому 43 сторінок і дальше не хотіли співпрацювати.
Він знову пішов у монастир — без успіху. Третій раз — знову не було успіху. Він приготовлявся від’їжджати, втративши всяку надію. Три дні перед від’їздом він розмовляв з слугою, що доглядав монастир, і він запросив його вступити в його малу кімнату. Слуга сказав, що читав старий рукопис Біблії і показав йому купу погано-спакованих сторінок, обгорнених червоним полотном.
Розв’язуючи цю в’язку, Тішендорф знайшов „перлину” за якою шукав 15 років. Цей біблійний рукопис тепер називається Кодекс Сінайтикус, поміщаючи цілий „Новий Заповіт”. Вірячи, що цей рукопис був написаний десь в 350 році З.Д., то він був шість століть давніший від авторитетних рукописів за того часу. Чи він відкрив якесь перекручення тексту?
Підробки віднайдені і поправлені
Зараз можна було бачити, що текст, якого Тішендорф віднайшов основно був подібний до тексту, що був основою сьогоднішніх Біблій. Однак, у ньому був доказ перекручення.
Прикладом перекручення є знана історія в Івана 8:1—11 (Авторитетна Версія, анг.) про перелюбницю, яку хотіли вкаменувати, де є сказано, що Ісус сказав: ,Нехай той, що не має гріха кине перший камінь’. Цей вірш не знаходиться в цьому ранішньому рукописі. Отже пізніші видання Біблії або усували його або поміщали в примітці, щоб очистити біблійний текст. Ще інші додатки були знайдені і також викреслені.— Мат. 17:21; 18:11; Дії 8:37.
У більш серйозних випадках, приклад підробленого тексту, щоб підтримувати фальшиві вчення знаходиться в 1 Тимофія 3:16, де Авторитетна Версія каже: „Бог об’явився у тілі”, у протилежності з „Тим, Хто в тілі з’явився”. (Американська Стендард Версія) Досить велика різниця! Але, яка версія є правдива? Якщо перша говорить правду, то виглядає, що Ісус був Богом, а це протилежно тим віршам, які кажуть, що Він був Сином.— Марка 13:32.
У давніших рукописах слова на „Бог” і „хто” (чоловічого роду) були подібні (Грецькі літери — хто, чоловічого роду) (Грецькі літери значить Бог). Новіші рукописи звичайно вживають Грецькі літери або рівнозначний вислів. Але рукопис, якого відкрив Тішендорф, вживає Грецькі літери, або „хто”, відносячись до Ісуса, а не до Бога. Писар або книжник змінив цей вислів на „Бог”. Через те, що Александріанський рукопис поміщає це з п’ятого століття, то цікаво знати, чи це була тільки невинна помилка. Спочатку, здається, що вислів є подібний до Грецькі літери, але краще придивитись при допомозі мікроскопа, то було знайдено, що в оригінальному він був Грецькі літери, і ,багато пізнішою рукою’ додано риски, щоб змінити його. Не давні версії поправили цей текст, щоб він правильно казав „Той, Хто в тілі з’явився”. (Побачте міжрядовий слово-в-слово переклад, Interlinear Greek English New Testament, Nestle; також Emphatic Diaglott.
Очевидний приклад перекручення тексту також знаходимо в 1 Івана 5:7 де є вислів: „У небі, Отець, Слово і Святий Дух, і ці троє є одно” (Авторитетна Версія) був доданий. Не тільки Сінайтікус рукопис не містить цих слів, але вони не знаходяться в жодному грецькому рукописі до 16-го століття. Доказ показує, що рукопис, який тепер знаходиться в Триниті Університеті, у Дубліні, був навмисно написаний коло 1520 р., щоб вмістити той підроблений вірш! Основно, всі сучасні версії не поміщають цього великого перекручення.
Безліч свідків
Навіть ранішні рукописи від тих за четвертого століття ще були прийдешні. В Єгипті віднайшли копії Біблії написані на папірусі, декотрі навіть були обгорнені навколо мумій (набальзамованих трупів)! Ці рукописи, які походять з третього століття загальної доби, були дуже старанно відновлені. Один малий кусочок євангелії Івана був навіть написаний ще у 125 р. З.Д.! А як ці порівнювались з рукописами з четвертого століття, а також з нашими Бібліями сьогодні? Літера в літеру вони не є однакові, але звістка (зміст) є така сама. Яке-небудь перекручення легко виявити. Звістка звучить правдива.
Більше, як 5.000 грецьких рукописів постачають основу так, що можна майже цілком відновити оригінальний текст. Фредрік Кеньйон, який майже ціле своє життя досліджував ці стародавні рукописи, зробив висновок:
„Справді тут маємо чудовий доказ цілком правдивої традиції, що у всіх цих тисячах копій, досліджуючи їхнє походження від так багато різних частин світу, і до таких різних обставин, то різниці у текстах знаходяться тільки в подробицях, а не в дуже важливій суті.
,І вкінці відновлює довір’я знайти, що загальний наслідок усього цього відкриття і досліджень є, щоб підкріпити доказ вірогідности Писань, і наше переконання, що ми маємо в наших руках, вірне й правдиве Слово Боже”.— The Story of the Bible, ст., 136, 144.
Біблія подвійно виграє справу! Вона переживає, як книга з чистим текстом. Проте, чи це розсудливо робити висновок, що її пережиток з таким чистим текстом був тільки випадковий? Чи це за випадком, що книга, яка була закінчена майже дві тисячі років тому, і на яку так дуже нападали, пережила у тисячах стародавніх копіях, декотрі з яких були написані можливо 25 років після оригінальних? Чи ж усе це не свідчить про силу Того про Кого є сказано: „Слово ж нашого Бога повіки стоятиме”? — Іс. 40:8.
У нашому оповіданні про боротьбу Біблії, щоб пережити, ще є останній розділ. Як ця книга, яка „народилась” на Сході, розійшлась у живих мовах до всіх околиць світу? Також, з якої всеважливої причини Бог постарався, щоб Його Слово було досяжне всім людям?
[Ілюстрація на сторінці 11]
Дуже старі сувої Мертвого Моря підтвердили основну докладність рукописів, яких було вжито для перекладу Біблії
[Ілюстрація на сторінці 12]
Текст, якого переписивачі перекручували виявлено відкриттям таких чоловіків, як Тішендорф, кий віднайшов рукопис Сінайтік у монастирі Св. Катерини