Чи Христос Умер На Хресті?
Традиційна форма хреста була від давна прийнята многими, як символ христіянської реліґії. Чи це, що Біблія й історія показують?
ДВА молодці, по сімнацять років віку, скочили у воду Іст Рівер у місті Ню Йорк серед зими. Чи це були загорільці фізичної вправи? Ні. Чи може тимчасово умово звихнені? Ні. Це вони зробили, щоб показати їх пошану до хреста. От православний священик кинув хреста яких сто ступнів у воду у ріку й ті молодці старались віднайти його як часть реліґійного обряду.— Ню Йорк Таймс, 23 січня, 1956 р.
В 1956 році, після пятнацяти років напружної праці, докінчено святилище на 700 ступнів довге, що має послужити як величезний гріб для Франка і інших провідників еспанської фаландж партії. Як прикраса його, збудовано ґранатовий хрест, що сягає пятьсот ступнів угору, і у Мадриді його можна бачити трицять миль далеко.
Два роки тому жінки в Сполучених Штатах почали збирати гроші на збудування найвищого хреста у світі на верху гори Балд Кноб у полудневому стейті Іллінойз.
Такі новинки показують, як вельми оціняють хрест у Христіянстві.
Словар Вебстерів каже, що хрест—”це склад збудований звичайно з прямовисного бруса й горізонтального бруса, якого давно вживали для страчення злочинців.” У Біблії слово хрест звичайно переложено з грецького слова стаурос, що рівнається латинському слові крукс. Чи той стаурос або крукс на якому Христос умер був у формі традиційного хреста?
Так, відказують речники Христіянства, як от часопис Признаки Часу з 23 жовтня, 1956 р. Він догматично зазначає, що стаурос, на якому Христос умер, був таким хрестом. У піддержку цього твердження він наводить кількох авторітетів, світських і реліґійних. Але ж які є факти?
Факти є, що власти не погоджуються, що “нема сумніву” про форму стаурос на якому Христос умер і вони не годяться, що це був традиційної форми хрест. Енциклопедія Британіка з 1907 і 1942 років, під висловом “хрест” каже, що “загально вірують”, що Христос умер на такому хресті, але що це тільки “традицією” цю точку установлено.
Щодо реліґійних властей, то одна із них сказала: “Історія про спосіб розпяття є так неточна, що воно неможливо упевнитися про це.” Інші кажуть, що “неможливо знайти виразної відомості в Новому Завіті відносно форми хреста на якому Ісус умер.”1 А ще інші кажуть, “нема виразної відомості в Новому Завіті відносно форми хреста на якому Ісус умер. Це тільки писателі церковні наслідували Юстина Мартина, котрий указав складний хрест із чотирьох раменів на якому Христос був замучений.”2
А щодо висловів стаурос і крукс нам сказано, що слово стаурос значить паль. “Після Ліва [римський історик зараз перед Христовим служенням], то і крукс значить стовп.” “Євреї не мають слова ‘хрест’ а тільки ‘дерево’.3
ЧОМУ НЕ ТРАДИЦІЙНИЙ ХРЕСТ
І справді з огляду на повищі наведення, то неможливо чесно сказати, що Христос без сумніву був прибитий до звичайної форми хреста. І це інтересне завважати, що це ті власти, що схилені до погляду, що Христос був прибитий до такого хреста, визнають такий сумнів. Але ті, що визнають, що Христос умер на простому палі або стовпі, ці не мають сумніву. Каже один з таких: “Ісус умер на простому смертному стовпі: у піддержку цього говорить (а) тодішній звичай способу страчення (злочинців) на Сході, (б) безпосередно сама історія про терпіння Ісуса і (ц) многі вислови раніх отців Церкви.”— Хрест і Розпяття, написав Германн Фульда.
Що Христос не умер на звичайній формі хреста, то на це указують також зізнання катакомбів. Ось Дін Борґон, у своїй книжці Листи з Риму, писав: “Я сумніваюся чи хрест був яким-будь христіянським памятником у перших чотирьох століттях.” Монс Перет, який стратив чотирнацять років на досліджування в катакомбах римських, начислив усіх 11,000 написів між міліонами гробів. Він каже, що це аж “у пізних літах четвертого століття, що знак хреста являється.” Між знаками, які являються там, є голуб, символ святого духа; ліра, символ радості; якор, символ надії; і риба. Чому риба? Тому що в грецькій мові букви слова “риба” є ті самі, що перші букви слів: “Ісус Христос, Син Божий, Спаситель.”4
Що Христос не умер на традиційному хресті, то на це указує також і сама Біблія. Вона часто повторяє, що він умер на дереві, грецьке слово — хилон. (Гл. Луки 23:31; Діяння 5:30; 10:39) Хилон по простому значить “дерево”, а звідси — кий, булава або дерево або інші деревянні речи.”5 І тому писателі євангелий усі вживали слова хилон, що відноситься до київ або булавів, які товпа носила з собою в часі схоплення Ісуса. (Гл. Маттея 26:47, 55; Марка 14:43, 48; Луки 22:52) Коли кажиться, що Христос умер на хилон, то це значить, що Христос умер на стовпі з дерева.
І тому апостол Павло каже, що Христос стався прокляттям за тих, що під законом, будучи прибитий до хилон, тому що “Проклят усякий, що висить на дереві (хилон).” Ці слова Павло навів із закону Мойсея, котрий вимагав, щоб тіла страчених злочинців мали бути привязані до дерева або стовпа як пересторога, і це значило, що вони були прокляті Богом.— Галат 3:13; 5 Мойсея 21:22, 23.
Подібний приклад міститься відносно декриту Кира, який застеріг, що всякий суперник “буде повішений на стовпі, що його вирветься з його власної хати.” У грецькій Версії Септуаґінта вираз дерево походить від хилон. Це знову, не хрест а простий паль.— Ездри 6:11.
Дехто твердить, що Христос умер на хресті тому, що ранні христіяни уживали букву “X” як символ для Христа. Одначе буква “X” ужита в цей спосіб не відноситься до дерева на якому Христос умер. Радше, це буква стоїть за імя “Христос,” будучи першою буквою в назві “Христос”. Отже буква “X” це скорочення а не символ.
Ані цей факт, що послання Варнаби і євангелия Нікодима зазначають що Христос умер на хресті, не доказує нічого. Обидва оці письма всі авторітети признають за підробку. Очевидно, що обидва ці письма були написані після того, як хрест був прийнятий як символ Христіянства.4
ПОХОДИТЬ ВІД ПОГАН
Ясна річ, що в Писаннях не знаходиться попертя для традиційного хреста, як символу христіянства. Як же можна вияснити, що так звані христіяни прийняли його як символ? Його вони пожичили від сумежних поганів. Це ще один із многих поганських речей, що ранні відступні христіяни прийняли, щоб приподобатись поганам і бути схожими до них. В цім вони пішли за прикладом Ізраїльтянів, котрі забажали царя, щоб бути подібними до сумежних народів. Отже др. Кіллен, в своїй книжці Старинна Церква (анг.), пише:
“Від давнезної старини хреста обожали в Египті й Сирії; рівнож його шанували буддисти на Сході; а що більше дивне, що коли Еспанці перший раз відвідали Америку, то цей добре відомий знак (хрест) вони знайшли між предметами почитання в ідольських храмах Анагуків. Також гідне уваги це, що з початком нашої ери, погани мали навичку робити знак хреста на своїх чолах в честь деяких їх святих таємниць.”
Католицька Енциклопедія (анґ.) подає подібні інформації про широке уживання хреста. Др. Гіслоп, у своїй книжці Два Вавилони (анґ.), також розказує, що хрест походить від поганів і сумнівається чи Христос умер на ньому.
Цей вже самий факт, що хрест є найбільш звичайний символ усіх поганських реліґій, повинен витворити в нас сумнів чи він може також бути символом чистого христіянського почитання Бога Єгови. І також відносно тієї скрайності в почитанні хреста в яку поринули люди в минулих часах. Навіть католицький писатель Дідрон каже, що “хрест отримав таке саме почитання, а може й більше, як самий Христос; це святе дерево обожається майже на рівні з самим Богом.” Коли почитання хреста раз розпочалось, то воно дійшло до такої міри, що погани почали обвинувачувати так званих христіянів як ідолопоклонників. “Ясним є, що велика маса христіян,” каже одна реліґійна власть, “привязує магічну силу цьому знаку. У всіх случаях, вони уживають його як форми заклинання чорта і як средства для відвернення нечистих духів.” “Незабаром хрест стався самий чудотворним. Люди пішли так далеко, що вони почали значити (хрестом) худобу, щоб схоронити її від недуг.”6
Сьогодні римо-католицка церква іще святкує “Знахід Святого Хреста” на 3-го травня кожного року. Католицька Енциклопедія поясняє чому. (Том 5, ст. 523) Вона каже, що мати імператора Константина, у віку вісімдесять років, рішилась піти до Єрусалиму, щоб “усунути з Святого Гробу купу землі і навкола нього, і знищити поганські будинки, що опоганювали те місце.” Вона отримала відкриття, яке дало їй віру, що вона віднайде Христів гріб і його хрест. Жиди заховали були того хреста, але один Жид, “будучи порушений Божим духом показав де було те місце.” Одначе там знайдено три хрести, а що титул, який Пилат велів прибити над головою Ісуса, знайдено окремо, то не можна було сказати котрий був Христів хрест. Отже всі три хрести винесено “один по одному й зложено їх біля гідної жінки, що була при смерті. . . . Дотикнувшися хреста на котрому Христос умер, жінка негайно оздоровіла.” Але після іншого переказу, то ця Гелена веліла занести мертвого трупа на те місце, котрий ожив коли його притулено до правдивого хреста. “Але після іншого переказу, про який розказує Св. Амброзій, то титул або напись оставалась прибитою до хреста.”
Хоч католицькі власти твердять справдішність цього чуда, наводячи слова ріжних “церковних отців”, як піддержку цієї позиції, то фактом є, що “Евсебій, котрий є більше важний ніж вони всі разом, цілком не згадує про це.”1
Віддавання пошани сотворінню або речі є огидою в очах Бога Єгови, бо він “Бог, що вимагає виключної посвяти.” Ось чому цар Езекия “позносив висоти, порозбивав святі стовпи на куски, повирубував святі стовпи і розбив мідяного змія, що зробив був Мойсей,— бо того часу Ізраїльтяни кадили йому і назвав ту мідь ідол-змія.” Як відступні Ізраїльтяни почитали того мідяного змія, так і хрест почитають тепер відступні христіяни.— 2 Мойс. 20:5; 2 Цар. 18:4.
В дійсності, то навіть замилування до такого знаряду на якому Христос умер не є розумним; це цілком недоречне. Замість шанувати його, то ним повиннось гидитувати та ненавидіти. Кому прийшло б на думку цілувати револьвер, котрим хтось застрілив олюблену особу? Так воно й недоречи віддавати замилування знарядові на якому Ісус зустрінув жорстоку смерть. І тому Маймонід, жидівський вчений з дванацятого століття, каже нам, що таке дерево страдання жиди уважали як огидну річ.7
Ми бачимо, що Писання, факти історичні й розсудність спільно свідчать, що Христос не умер на хресті, але на простому стовпі, на стаурос, хилон-і, крукс-і. Без ріжниці на його форму, цим знарядом треба гидотувати, а не обожати. Згідно з цими фактами Нового Світу Переклад Христіянсько-Грецьких, Писань зображає стаурос як дерево страдання, а хилон як “стовп”, коли ті слова відносяться до знаряду на якому Христос умер.8
ВІДНОШЕННЯ
1 Енциклопедія Бібліка, Том і, ст. 957.
2 Нова Шафа і Герцога Енциклопедія Релігійного Знання, Том 3, ст. 313.
3 Сміта Біблійний Словар, Том 1, ст. 508.
4 Історія Хреста, написав Бард.
5 Обширний Конкорданц Біблії, Стронґа.
6 Дикціонер Біблії, Гейстінґ, Том 3, ст. 328.
7 Екзерцітаціонес контра Бароніюм, І, Касаубон, 16.
8 Нового Світу Переклад Христіянсько-Грецьких Писань, Апендик ст. 768.