Слава Від Безсильних
ЧИ МОГУЧИЙ цар вибрав би безсильних людей зі свойого царства, щоб вони представляли його? Чи вислав би він таких людей приносити славу для його царства? Радше чим вибрати безсильних, чи не вибрав би він найсильніших, найбільше хоробрих й наймудріщих?
Так людський цар зробив би, але не так поступає Бог. Суверен всесвіту не вибирає тих, котрих світ уважає за сильних, за хоробрих й мудрих, щоб принести славу його імені. Він вибирає безсильних, на котрих дивляться згори, котрих вважають за необачних і нерозумних. От таких він воліє мати за своїх представників. Чому? Тому, що він прославлений через безсильних.
Чи ж не більша слава цареві виграти побіду у війні ратаями ніж досвідченими воїнами? Чи не звеличує це його мудрості, коли він перехитрить й переможе фахового бойця і фахові воюючі сили й тоді погромить їх людьми, що невправлені у штуці війни?
Якщо людський цар може принести славу собі такими засобами, то й Бог може: Потомки Якова є добрим прикладом, як це він зробив. Коли вони були в Египті 3,500 років тому, вони не були могутніми людьми, а радше були безсильними й пригнобленими, рабами мілітарного сильного уряду. Це на цих невизначних людях, Бог поклав своє імя, а не на сильному Египті. Відносно цього вибору 5 Мойсея 7:7 каже: “Не за те прихилився до вас Єгова і вибрав вас, що була велика лічба вас, бо ви були найменшими із усіх народів.”
Він узяв ці люди й зробив, що здавалось неможливим — звільнив їх від рабства могутньої світової сили й тоді зробив їх незалежним народом. Цього вони не могли зробити самі; це було ясним. З людської точки погляду їх ситуація була безнадійна, але вони таки були визволені. Цей факт вивисшує силу Божу.
Много років по тім, як Ізраїльтяни замешкали в Обітованій Землі, вони прийшли під гноблюче ярмо Мадіянів. Бог дозволив на це за їх непослушенство, але коли вони виявили власне покаяння, він вибрав Гедеона, щоб провадив їх в битві за свободу. Але Гедеон не створив велику армію, бо Божа рука в побіді не була б так явна. Єгова сказав до Гедеона: “Людей в тебе надто багацько, так що я не можу подати Мадияніїв у руки їх, а то б Ізраїль пишався передо мною та сказав би: ‘Моя рука вирятувала мене.’ ”— Суддів 7:2.
Гедеонова бойова сила була знижена до 10,000 мужів. Але й цих було за багато. Нарешті їх зменшено до 300 мужів. Ці були післані проти армії Мадіянів, котрі мали численну перевагу. З світської точки погляду та мала група була засуджена. Однак вони вийшли побідоносно. Бог вивисшив себе в їх безсильності. Й через цей спосіб він приніс славу своєму імені.
Як Єгова не вибрав могутніх цього світу бути його людьми в часі Мойсея й Гедеона, так він не вибрав таких за часу Ісуса. Це до простолюддя, що його давно-обіцяний Месія пішов. Христос вибрав своїх апостолів із них, а не з сильних реліґійних провідників й розумних його часу. Апостол Павло був вийняток, але він втратив свою повагу в світі, коли він стався христіянином.
Добірна кляса того часу гляділа згори на звичайних людей як на “нижчу якість,” яку Христос вибрав. Вони були покірні, не само-вивисшаючі. Ставшися представниками Христового Отця, апостоли й інші ученики були упривілейовані проповідувати й навчати. Це була робота, котру пишномовні реліґійні провідники вважали за виключно свою. Вони вважали себе за єдиних здібних й гідних виконувати це. Та замість них він вибрав вбогих риболовців, митників й тих, що робили намети,— вони були призначені робити це. Вони сталися благовістниками Божої правди.
Ці звичайні люди творили великі речі, тому що Божий дух був на них. ‘Хоч були недужими вони сталися сильними,’ як Божі слуги перед їх часом. Хвалитися вони могли тільки в силі Божій, а не в якійсь натуральній силі або здібності, яку ті ранні христіяни мали.
Як Єгова не вибрав сильних реліґійних провідників з першого століття, щоб представляли його, так він не зробив цього й сьогодні. Його причини є ті самі: “Спогляньте бо на покликання ваше, браття, що небагато між вами премудрих по тілу, небагато сильних, небагато благородних; ні, немудре світа вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне світу вибрав Бог, щоб осоромити потужне, і незначне світу і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в ніщо обернути, щоб не величалось ніяке тіло перед Ним.”— 1 Корин. 1:26—29.
Звичайні люди, яких Бог вибрав представляти його сьогодні, не є премудрі, сильні й вельможні по тілу, проте вони виконують величезну роботу на прославлення імя Єгови. Як і з першого століття христіяни, вони також приносять надію для множества людей через проповідування доброї новини про Боже царство. Вони також дають свідоцтво перед світськими володарями, й вони також охоче переносять жахливі переслідування.
Ці новочасні свідки Єгови хваляться не собою, а радше в Бозі. Він то велів їм проповідувати про Царство й передати цю вість до найдальших частин залюдненої землі; він той, що спричинив її процвітати; й він той, що скріпляє їх свідчити перед володарями й видержувати страшні знущення. Ці люди хоч безсильні в очах світа є сильні в Бозі. Через них Бог прославляє своє імя.