Чому Міжнародня Конвенція Божественної Волі Внесла Резолюцію
“І клялись вони перед Єговою голосно.”— 2 Паралип. 15:14.
1. Чому це на добро народу увійти, як цілість у вірну постанову і в страсі Божому?
ВОНО добре для народу увійти як загал у вірну постанову, в страсі Божому. Ніщо не послужить краще як це для зєдинення людей у праведнім змаганні, на вічну користь всіх народів й на честь й славу Бога. Він, Творець чоловіка й його земного дому, не є байдужний до такого народного зусилля. Він певно покаже своє одобрення через благословення й охорону того народу й дасть йому потрібну божественну поміч для підтримання їх благородньої постанови.
2. Коли така народна акція взяла місце давно тому, й після якої чудової побіди?
2 Така сама народня акція взяла місце давно тому, як збавляючий приклад для нас сьогодні. Це сталось у пятнадцятім році царювання Аси, царя Єрусалимського, в десятім столітті перед христінською ерою. Зарай, Етіопій з міліон воїнів, перейшов через Египет й погрозив знищити царство Юдине. У критичній хвилі цар Аса закликав до Єгови, Бога Авраама, Ісаака й Якова. Аса був вислуханий, й ті вороги царства Єгови в Єрусалимі були самі зметені геть.
3. Коли він повернув з побіди, яке запевнення дано цареві Асію, й опісля що нарід постановив при храмі Єгови?
3 Коли цар Аса повернув з цієї чудесної побіди, пророк Азарія зустрінув його й сказав запевняюче: “Єгова при вас, коли ви при йому, і коли ви шукати мете його, ви знайдете його; коли ж покинете його, він покине вас. . . . Але ж ви кріпіться і нехай не слабнуть руки ваші, бо за діла ваші буде нагорода.” Під цим сильним заохоченням цар Аса скликав до храму Єгови в Єрусалимі всі ті Ізраїльтяни, що лоально служили Асові, як помазаному цареві Єгови. В додатку до приносів пожертв Йому, як їх Богові, зібраний народ зєдинився в постанові. Відносно цього ми читаємо: “І відновили завіт, щоб шукати Єгову, Бога батьків своїх з усього серця свого із усієї душі своєї; А кожний, хто б не став шукати Єгови, Бога Ізраїлевого, повинен був умерти, чи малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка. І клявся перед Єговою голосно й з (радісним) викликом та при гуку труб і рогів. І раділи всі Юдеї задля цієї клятьби, бо клявсь із усього серця свого й з усієї щирості шукали його, а він дозволив їм знайти себе. І дав їм Єгова спокій з усіх боків.”— 2 Паралип. 15:2—15.
4. Які жертви сучасні свідки Єгови приносять, й яку визначну рису представлено на шестий день їх міжнародньої асамблеї в Ню Йорк місті 1958 р?
4 Ті натуральні Ізраїльтяни, що прилучились до цієї заприсяглої постанови мабуть числились на сотки тисяч, бо у однім дні вони принесли в жертву сім сот скоту й сім сот овець. Сьогодні останок з нового народу духового Ізраїля приносить в жертву молитви й христіянську роботу тому самому Богу. В їх почитанні його, цей духовий останок прилучився до соток тисяч схожих до овець людей доброї волі у всіх частях землі. От цього минулого 27 липня до 3 серпня, деліґати або представники цих свідків Єгови зібрались в Єнкі Стадії й в поблизькім Поло Гровндс, в місті Ню Йорку. Програма шестого дня, в пятницю 1 серпня, указувала між іншими на пополудневу промову на тему “Чому Ця Конвенція Повинна Прийняти Резолюцію,” яку доручив віце-президент Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур, а потім наступила промова президента того ж Товариства. Ця визначна точка того дня була представлена о 1:30 пп. прямо до присутніх в середині й довкола Поло Ґровндс, а так о 3:30 пп. до ще більшого числа присутних в середині й довкола Єнкі Стадії. Віце-президент виголосив вступну промову як слідує:
Чому Ця Асамблея Повинна Прийняти Резолюцію
5. Що можна сказати відносно числа христіянів свідків зібраних на тій асамблеї?
НІКОЛИ перед цим не зібралось так багато христіянських свідків Єгови в один час, як на цій Божественної Волі Міжнародної Асамблеї Свідків Єгови, тут в місті Ню Йорку.
6. Чому це не була тільки міжнародня асамблея, й на яких здорових основах їх зібрання в єдності спочиває?
6 Це не тільки міжнародня асамблея. Це є також міжрасова асамблея, бо ми зійшлись тут не тільки з многих народів, як представники з 123 країв й островів де ми живемо, але також з трьох великих галузь людської родини, які розрослись із наших звичайних прабатьків, Ноя Сина Лемаха сина Матуселі сина Еноха. (1 Паралип. 1:3, 4) В дійсності, це є христіянська людської-родини асамблея. Помимо того, як ми виглядаємо поверховно або помимо ріжниці в мовах якими ми говоримо, ми всі одно тіло, сотворені одним Богом й викуплені одною Жертвою, його Сина Ісуса Христа. Тимбільше, наша основа для цієї асамблеї спочиває не тільки на нашій натуральній єдності тіла; вона спочиває ще твердіще на нашій єдності христіянської персональності, “де,” як апостол Павло пригадує нам, “нема Грека, ні Жидовина, обрізання і необрізання, чужоземця, і Скита, невільника й вільного, а все є у всьому Христос.” (Колос. 3:10, 11) Отже наша асамблея — це величезне виявлення сповнення пророцтва Єгови через Ісаєю:
7. У сповнення якого пророцтва була та асамблея величезним обявленням?
7 “Станеться в останні часи що гора дому Єгови вознесеться, понад усі гори й підійметься понад горби, й поспішать до неї всі народи. І пійдуть многі народи й скажуть: Ходіть, вийдемо на гору Єгови, в дім Бога Якова, а він покаже нам свої дороги, й будемо ходити стежками його, . . . І перероблять мечі свої на леміші, а списи свої на серпи, й не буде народ на народ меча підіймати, та й не буде більше вчитись воювати.”— Іса. 2:2—4.
8. Чому ці конвенційні делєґати не мають причини хвалитись, що вони прибули разом в такім числі із так багато місцевостей?
8 Зогляду на світові обставини в цім середліттю 1958 року, наше зібрання тут на цій Божественної Волі Асамблеї з чотирьох кінців кулі землі, при помочі многих способів і великого кошту, представляє немале осягнення. Це ніщо чим би хвалитись з нашої сторони. Це Всемогучий Бог виконав. Він розложив для нас з найбільше добірної потрави празник яким ми радуємось тут; й він подав нам милуюче запрошення через свою видиму орґанізацію на землі. Він постачив для нас всі потреби, щоб ми дістались тут. Він беріг і охороняв нас в нашій дорозі сюди, й його охорона є над нами на цій асамблеї до тепер. Він привів нас на цю оказію, яка не має рівня. Йому ми подаємо наші сердечні подяки за це. Йому належиться всяке признання! “Ні військом, ні силою, тільки моїм духом, говорить ГОСПОДЬ сил небесних.” (Захар. 4:6) І з цим ми щиро годимось!
9. Що це, що вони були разом в такім числі із повсюди, дало їм нагоду робити?
9 Зібравшись разом згідно з божественною волею й божественним провидінням, це дає нам величезну спромогу. Ми бувши разом в такім великім числі, із так многих місцевостей довкола кулі, це найбільше властивим для нас як одна громада злучитись разом у вираженні факту, що ми маємо одного духа Божого, що ми були “навчені Єговою” бути в єдності знання й розуміння, й що ми зміцнені й укріплені в нашій постанові виконувати одну божественну волю, як зєдинена теократична орґанізація, названа Божим святим імям Єгови.
10. З якою заохотою й бажанням вони прийшли до купи, й на що вони знаходять найбільше відповідною оказією для сьогодні?
10 Ми, що охрестились в послушенстві до Бога й в наслідуванні Ісуса Христа, всі посвятилися Богу виконувати його волю. Ми прийшли тут небоячись зустрінути божественну волю й не боїмось стрінути які дальші відкриття божественної волі, бо це й тема цієї асамблеї. Ми раді навчитись більше про Божу волю. Тут ми шукаємо бути відновленими в нашій постанові виконувати його волю, щоб ми могли чинити її вірно у сповнення з нашим обітом звеселити серце його. Ми бачимо, що є велике замішання у всім цім світі, навіть у Христіянстві, відносно що є божественна воля. Ми знаємо також, що ще є багато подібних до овець людей у всіх частях землі, котрі бажають навчитись про Божу волю, щоб і вони могли сповнити ціль їх життя у виконанні її. Отже, ми знаходимо що це найбільше відповідна оказія для видання заяви що божественна воля є й для висказання нашої постанови виконувати її самим й помагати іншим людям доброї волі виконати її.
11. Чому це було не конечним описувати обставини, які існують на цій землі, й як Павло описав їх Тимотею давно тому?
11 Світські часописи, журнали й радія суспільно зображають події, які беруть місце, й жалюгідні обставини, які існують в Христіянстві й в решта світі. Нам не потрібно виводити жадних подробиць, які є добре звісні людям. Девятьнадцять століть тому, наш христіянський брат, апостол Павло, описав наперед зображення того що ми, зібравшісь тут зі всіх частей землі, бачимо оці обставини: “Це ж відай, що в останні дні настануть времена люті. Будуть бо люди самолюбці, пишні, горді, хулителі, родителям непокірні, невдячні, безбожні, нелюбовні, непримирливі, осудливі, невдержливі, вороги добра, зрадники, гордувники, що більше люблять розкоші, ніж Бога, мають образ благочестя, сили ж його відцурались; . . . І всі ж, хто хоче благочестиво жити в Ісусі Христі, гонені будуть. Лукаві ж люди та чарівники дійдуть до гіршого, зводячи та даючи себе зводити.”— 2 Тим. 3:1—5, 12, 13.
12. Що було названо що є корінем причин для стану світових обставин, й на яку клясу особливше вказано, що вона найбільше варта догани за світові обставини?
12 Ось тут корінь причин для цих обставин. Без жадного сумніву і без жадної двозначної мови або вагання ми заявляємо, що це корінь всіх злочинств, правопорушення, ненависти, суперечки, упередження, комунізму й божевільного замішання в многих реліґіях, відступних реліґій, позаду котрих є чоловічий невидимий ворог, Сатана Диявол. Люди що найбільше відвічальні за світові обставини є реліґійні навчителі й провідники; а найбільше огидні з цих є реліґійні духовники так званого Христіянства. Оці мають цілу Біблію, святі Писання надхнені Божим духом. Члени їх реліґійних систем платять їм тяжко-запрацьований гріш і повірили їм досліджування Біблії й проповідування Божої волі й заміру, який є визначений в ній. Духовники Христіянства мають жахливу пошану від їх соборів, котрі сполягають на свої духовники навчати їх правди Біблії й жити згідно з її навчанням в наслідуванні Ісуса Христа. Апостол Павло указав зразок для духовників наслідувати: “Будьте послідувателями моїми, яко ж і я Христів.” (1 Корин. 11:1) Коли б сотки тисяч духовників Христіянства зробили так, як Павло приказав, то вони були б володіли величезною силою, щоб схоронити Христіянство, котре панує над решта світом, і не допустити до його серйозного стану сьогодні! Що за вплив вони були б мали у відверненні двох світових воєн і великого натиску, змусив до розвинення атомних та водневих бомб!
13. Чому вони були оправдані робити таку критику проти духовників Христіанства, й чому вони були дійсно під зобовязанням говорити відносно провідників Христіянства?
13 Чи ми не виправдані роблячи таку критику? Чи це зло для нас почуватись, як пророк Єгови Еремія почувався про подібну ситуацію в його часі, й висказатись в гармонії з нашим почуттям? Ми віримо, що ні. Не багато років перед тим, як Єрусалим й його храм або дім Божий були знищені, Еремія сказав: “Що до пророків: Роздирається серце моє в мене; тремтять усі кості мої; я — мов пяний, мов чоловік, що його подоліло вино, а це через Єгову й задля святих слів його. Земля бо повна перелюбників; земля плаче від прокляття; посохли степові пасовища; а задуми їх ледачі, і сила їх — у кривді.” Далі до Еремії розбитого серця Бог додав оцю замітку: “Бо й пророк і священик лицемірні, ба й у домі мойому найшов я їх ледарство, говорить Єгова.” (Ерем. 23:9—11, АС) Після всіх цих років від Світової Війни І, Христіянство стоїть в спорідненні до Бога як Ізраїль за часу Еремії. Так, Христіянство зустрічає знищення більше жахливе й погубне ніж те що Еремія бачив сталося Єрусалимові й його храмові. Тому що ми христіяни названі імям Бога, як це Еремія сказав, що він самий був (Ерем. 15:16, АС), й оскільки ми є свідками Єгови, як Еремія був, то ми під обовязком говорити про христіянських провідників, представлені через Ізраїльські пророки й священики.
14, 15. Якими словами Еремія вказав на тих, що були відповідальні за упавший стан народу?
14 Під надхненням Божим, Еремія вказав на реліґійних провідників, що вони були відповідальні за стан народу, пересяклий зопсуттям і перед жахливим знищенням:
15 “Тим же то так говорить Єгова про ті пророки: Ось я нагодую їх полином, напою їх водою з жовчю, бо від пророків Єрусалимських розійшлась безбожність по всій країні. Не посилав я тих пророків, а самі вони побігли; я не говорив їм, а вони пророкували. Коли б вони стояли в моїй раді, та й ясували б людові мойому мої слова й зупиняли б їх від ледачих учинків їх.”— Ерем. 23:15, 21, 22.
16, 17. Чому подібно так Христіянські духовники відповідальні за людське зопсуття сьогодні?
16 Духовники Христіянства, католицькі й протестанські, мають Біблію й мають час студіювати її й з казальниць проповідувати її. Коли б, як це Єгова сказав до Еремії, ці новочасного часу реліґійні пророки стоялиб в його близькій ґрупі в близькім спорідненні з Ним, як його вірні й розумні слуги, то вони були б розказали христіянськім людям Божі слова. Цим чином вони були б звернули назад із їх ледачих доріг, які провадять до погубної ситуації сьогодні.
17 Замість того, христіянські духовники відкинули Боже Слово й попровадили людей у відкинення його Слова й зверненняся до світських фільософій й недоказаних наукових теорій. Наслідок є, що люди стають гірше злі в їх ледачих учинках.
18, 19. Як духовники були описані в часописі Ді Лютеріян відносно людського нахилу до Біблій й до церкви, й які “страшенні можливості” духовники втратили?
18 Недавно в реліґійнім виданні Лютеріян, духовник сказав про збільшення присутніх в церквах в Америці: “Прибуваюча хвиля вірних” не “обняла євангелиї,” ані “вони не відкинули церкву.” Іншими словами, ці церковники не обняли святої Біблії, але вони й не відкинули христіянської реліґійної системи, котра відкинула Біблію. Це, каже той же духовник, “час величезних можливостей.”— Ню Йорк Ворлд Телеґрам енд Сон, 14 червня, 1958.
19 Однак духовники не затримують ці можливості, щоб люди почули Слово Боже, і щоб звернути їх від їх відступництва й приготовити їх до вічного життя в Божім новім світі.
20. Чому світові провідники перелякані, й серед цього переляку що повинно бути, щоб провадити людську суспільність?
20 Якщо був коли такий день, то це день переляку який Ісус Христос предсказав. Зустрічаючись з накопиченими проблємами, із впертою відмовою сильних в народі, щоб співдіяти, й загрозою атому, метальних знарядів бактиріологічну боротьбу, від котрої все людство буде терпіти впродовж ґенерацій, що ще прийдуть, світські проводарі стали заколочені. Вони не знають виходу з міжнародньої трясовини. (Луки 21:25) Серед цього світового переполоху повинна бути вість твердої правди для проводу людського суспільства.
21. Хто, з усіх людей сьогодні, повинен мати просвідчаючу вістку, й чому?
21 Зі всіх людей на лиці землі, то визнані христіяни повинні мати вість, котра могла б просвітити всіх людей в густій темряві, яка охоплює всі народи, включаючи й Христіянство. “Я світло світу. Хто йде слідом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме світло життя,” сказав Ісус. А до христіянів, котрі вірно поступають за ним, він сказав: “Ви світло світу . . . . так нехай сяє світло ваше перед людьми.” (Йоана 8:12; Мат. 5:14, 16) Він виразно сказав, що його правдиві послідовники будуть мати єдину просвічаючу спасаючу вість в цім часі переполоху. Давно тому Бог Єгова обіцяв постачити своїм поклонникам цю найважніщу вість.
22. Як духовники поводяться відносно провідництва, й як случай віце-канцлера Ню Йорського архідієцезії виявляє той факт?
22 Та духовники Христіянства не мають вістки на часі для людства. Вони вповають на збентежених, заморочених, приголомшених політиків, щоб вони дали провід, щоб вони могли йти за політиками й дати їм моральну й реліґійну підтримку в їх церквах. Нехай лише політики підгадають Ліґу Народів, духовники готові за тим. Нехай політики предложуть орґанізацію Обєднаних Народів, а духовники вже підтримують її як одну надію, яку всі народи мусять підтримувати або все пропаде. Тут в місті Ню Йорку, в часі зазначення десятих роковин Обєднаних Народів, молитви були говорені в Катедрі св. Патрика “за божественне провідництво у всіх обговореннях” Обєднаних Народів. Монсіньор Томас А. Донеллан, котрий проповідував, сказав (наводимо звіт в Ню Йорк Тиймс з 31 жовтня, 1955) що “помимо недосконалости, вето і перепон, то Обєднані Народи, говорячи з людської точки погляду, були найкращою надією на міжнародний мир. Монсіньор Донеллан є віце-секретаром римо-католицької архідієцезії в Ню Йорку.”
23. Як презбитеріянський міністер в Ню Йорку зобразив той самий факт в 1952?
23 В цім самім напрямі, й в цім самім місті ранійший пресвитеріянський міністер др. Й. С. Бонелл взяв свій текст з Ісусової проповіді на горі, “Блаженні миротворці,” й сказав до многих делеґатів в О. Н., що слухали його: “Благословенні ви люди Обєднаних Народів, котрі посвятили ваше життя, щоб зрозуміти проблєми інших народів.” Ню Йорк Таймс з 21 квітня, 1952, і закінчив оцим параґрафом: “Уважаючи, що люди світу мусять признати, що Обєднані Народи є надія для світового мира, священик заявив, що ця орґанізація не моглаб існувати, якщо б її часто виминали більші держави світу.”
24. Десять років тому, як папа Пій XII визначив приклад для відношення Христіянства до Обєднаних Народів?
24 Даючи приклад десять років тому для відношення так званого Христіянства до О. Н. Папа Пій XII апелював до їх членів народів, щоб вони “віддали їх пильні зусилля й полагодили проблєми триваючого мира на наступній Загальній Асамблеї”, і сказав: “Якщо були коли зібрані люди при критичнім роздорожжю в історії, і потребували помочі молитви, то це Асамблея Обєднаних Народів.”— Ню Йорк Таймс, з 2 вересня, 1949 р.
25. У світлі напряму духовників, який звіт через сера Александра Кадоґана представляє визов, й кому?
25 Що цей напрям духовників представляє визов для правдивих христіян Біблії, то це показано у словах сера Алєксандра Кадоґана: “Аж поки хтось не видасть кращого пляну, то Обєднані Народи є єдиною дорогою спасення.” Аж до цього дня духовенство Христіянства не витворило кращого пляну.
26, 27. Чи це, що духовники занедбали мати “кращий плян” значить, що і Бог не має нічого кращого, й якими словами Еремія виявляє причину чому духовники не мають кермуючої вістки для людства?
26 Для людей у світі духовенство представляє Бога Христіянства. Чи духовників невдача мати ясну вість, “кращий плян,” значить, що Бог не має нічого кращого як Обєднані Народи? Це була б зневага для Бога Єгови подумати так. Чому ж тоді ці платні духовники, що парадують в спеціяльних реліґійних одягах виставляючи себе як посвячені Богу й як представники його не мають вістки, щоб провадити людей до єдности, мира й життя? Пророк Еремія виявлюючи причину, каже:
27 “Ще так говорить Єгова сил небесних: Не слухайте слів тих пророків, що вам пророкують: вони зраджують вас, оповідають мрії серця свого, а не з уст Єгови. Раз-у-раз говорять вони моїм зневажникам: Єгова сказав: ‘мир буде вам.’ ” . . . Невже ж у них на умі, своїми снами довести мій нарід до того, щоб забув моє імя, так як отці їх позабували моє імя задля Баала? Пророк, що бачив сон, нехай же й оповідає його за сон, а в котрого моє слово, той нехай і переказує моє слово вірно.” “ ‘Тим же то встану я на пророка,— говорить Єгова,— що один у одного крадуть слово моє.’ ” “ ‘Я на пророків ложних снів,’ говорить Єгова, що розказують їх, і зводять з ума люд мій своїми брехнями й оманою,— на тих, що я не посилав їх і не давав їм наказу, й що з їх нема ніякого хісна народові цьому, говорить Єгова.”— Ерем. 23:16, 17, 27, 28, 30, 32.
28, 29. (а) Коли б Бог післав цих духовників, то що вони мали б і робили б? (б) Як вони переступають початкову часть Господньої Молитви, й яке відношення Єгови до них?
28 Коли б Бог Єгова післав був тих духовників, то вони мали б його вість й проповідували б її в послушенстві до його приказу. Вони не проповідували б снів їх власних сердець в гармонії з інтригами цього світа політиків. Вони не крали б слів Єгови один від другого або від їх парафіянів. Радше, вони доказали б, що вони мають Його слова через висказування його вірно й навчали людей в те, що Біблія має сказати відносно нашого часу.
29 Вони не спиняли б, щоб Божі визнані люди забули його святе імя через їх сни які вони оповідають одні другим. Вони відмовляються називати себе Божим святим імям Єгова. Вони не признають себе за свідків Єгови. Щоб не дати піддержки фактові, що Єгова має свідків на землі в цей найбільше критичний час, так як він мав від часу Авеля першого мученика, вони добровільно розпорядили викинути Боже власне імя Єгова геть із їх новочасних перекладів Біблії. Своїм власним перекладом і напрямом вони заперечують, якими правдиві христіяни мусять бути, як Ісус Христос самий був, свідком Бога Єгови. Вони моляться Господньою молитвою, а однак вони роблять проти тієї части молитви, котра каже: “Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє.” (Мат. 6:9, АВ) Задля цієї важної причини Бог, котрого імя легкозважене і мильно представлене, каже, що він є проти цих пророків-проповідників. Тим то він каже людям, щоб вони не слухали їх, бо вони ніяким чином не скористають, і не скористає само Христіянство.
РОБОТА СВІДОЦТВА Й ЗБИРАННЯ
30. Яке припоручення Ісус дав своїм ученикам, коли відходив від них, й щоб сповнити це припоручення, то як багато з визнаних христіян духовники мали б підтримати їх?
30 В його прощальних словах до своїх учеників Ісус сказав: “Ви приймете силу, як зійде святий дух на вас; і будете мені свідками . . . і до краю землі.” (Діян. 1:8) “І проповідуватись в імя (Ісуса) покаяння і відпущення гріхів між усіма народами від Єрусалиму. Ви ж свідки цьому.” (Луки 24:47, 48) Згідно з найвищим описом або обчисленням реліґійного населення світу, то христіянські духовники сьогодні є підтримані 820 міліонами визнаних христіянів. Виходить, що свідкування по всій землі сьогодні значило б, згідно з найвищим обчисленням, свідкувати 2,700,000,000 людей. Величезна задача! може хтось воскликнути! Ні, числом це мала задача; бо ми маємо 820 міліонів визначних христіянів з котрими б це робити. Ісус сказав, що христіяни повинні всі бути свідками до найдальших частей землі.
31. Щоб число членів у Христіянтві могли дати свідоцтво світові, то чого вимагалося б від них, отже яке питання ми запитуємо щодо можливостей які духовники мали?
31 Відійміть 820 міліони від 2.7 біліонів, лишається 1,880,000,000. Тепер поділіть 820 міліони христіян зобовязаних свідкувати у 1,880,000,000 не-христіянів. Це дасть нам частку приближно 2.3. Усіма свідками які є в Христіянстві, то це вимагало б кожному свідкувати до 2.3 не-христіянам, щоб дати світове свідоцтво. Іншими словами, одна трета з населення світу є Христіянська і вона мала свідкувати іншій дві третині світових жителів, не-христіянів. Чи духовники Христіянства не мали чудової нагоди? А що, коли б священики, як Добрий Пастир Ісус Христос, взяли провід й провадили по цілому світу свідоцтво з їх 820 міліонами овець з їх реліґійного стада? Які наслідки були сьогодні?
32. (а) Як духовники були повинні повести свідоцтво в цім світі? (б) Як багато років вони мали для цього, але чим вони показались в їх способі проповідування й служби?
32 Як же духовники мали б дати провід у цім світовім свідоцтві? Це не для нас розказувати їм як. Вони кажуть, що вони є послідовниками Ісуса або його наслідниками. Його власний приклад каже духовникам як робити. Він проповідував прилюдно й в домах людських. Він не йшов до них невидимо по радіо або через пошту видрукованою літературою. Він не мав церковних будинків проповідувати людям, щоб вони платили йому. Апостол Павло сказав: “Будьте послідовниками моїми, як і я Христів.” (1 Корин. 11:1) Павло каже христіянськім духовникам як він наслідує Ісуса й виконує роботу свідоцтва. Павло каже: “І я ні від чого корисного не вхилявся, щоб не звістити вам і не навчати вас прилюдно і по домам.” (Діян. 20:20, АВ) Чи духовники наслідують Ісуса Христа й його послідовника Павла? Прилюдно, почасти, в їх власних церковних будинках за заплату. А що ж про ходження від дому до дому? Чи вони, як пастухи, йшли, щоб відшукати загубших, заблудших овець, як це Ісус робив? Історія духовників відповідає за них. Наслідки їх способу служення й свідкування відповідає за них в самім Христіянстві, то є та одна третя з світового населення. Але ще остається не-христіянське населення дві третих з роду людського, котрим духовенство так званого Христіянства винно обовязкове свідоцтво. Що найменше від часу Імператора Константина у четвертому столітті, христіянські духовники мали, аж до тепер, 1,600 років спроможної нагоди!
33. (а) Відносно відвічальностей, то чому свідки Єгови повинні також поглянути на себе? (б) Чому, помимо його свідків, гнів Єгови знищив Єрусалим, й перед подібним знищенням що мусять свідки Єгови робити сьогодні?
33 Аджеж що хтось занедбав відповідальність! Ми свідки Єгови повинні поглянути на себе чи ми брали участь в тім недбальстві. В часі Еремії Єгова бачив занепад священиків й дрімоти пророків. Але Він, через них, не оставив загрожених людей без свідоцтва. Він підніс своїх правдивих пророків й положив своє слово в уста їх, особливше Еремії й Езекиїла. Знищення Єрусалиму прийшло однаково, задля гніву Єгови проти більшости людей. “Це надходить хуртовина гніву Єгови, буря грізна, і вдарить на голову безбожних. І не відвернеться гнів Єгови покіль не довершить він і не спевнить задумів серця свого; свого часу буде нам це розумно й ясно.” (Ерем. 23:19, 20) Так само сьогодні, Єгова не завернесь від свого задумання знищити Христіянство в Армаґедоні. Однак його свідки, як й Еремія й Езекиїл й інші правдиві поклонники Єгови, сподіються пережити Армаґедон. Та найперше ми мусимо докінчити наше припоручення як свідки Єгови, без хиби.
34. Що Єгова сказав через Єремію муситься зробити заки Христіянство буде знищене?
34 Велика робота збирання муситься виконувати перед знищенням Христіянства і решта світу Сатани. Не зважаючи на це, Єгова пророкував через Еремію: “І позбираю останок отари моєї з усіх земель, куди повиганяв їх, та завернув їх на їх пасовища, і будуть там плодитись й намножуватись. І поставлю над ними пастирів, що їх пасти муть, і вже не будуть лякатись та пудитись і ні одна з них не загубиться,— говорить Єгова. Ось, надходить час, говорить Єгова, і збуджу Давидові правдивого пагонця, що володіти ме, як цар, і мудрим робом ходити ме й чинити ме суд і справедливість на землі. За днів його спасеться Юда, й жити ме безпеч Ізраїль, і ось імя його, яким його звати муть: Єгова — Оправдання наше.”— Ерем. 23:3—6.
35. Кого Єгова підніс як “праведного пагонця” для Давида, й як він сповнив його почесне імя “Єгова Наше Оправдання?”
35 Єгова є Великий Пастир. (Пс. 23:1) Він дбає про свої вівці тут на землі. Він підняв Пастиря-Царя Давида й також підніс йому “праведного пагонця.” Тим “праведним пагонцем” є Ісус Христос. В 1914 році Бог дав йому царство як цареві нового світу. Докази цього факту чимраз зростають для нас. Цар Ісус Христос царює й творить суд обережно й справедливо. В нашій країні в нашім духово-приверненім стані тут на землі Він збавив духового Юду через визволення нас з новочасного Вавилону. Він дає спромогу духовому Ізраїлю жити безпечно хоч ми знаходимось серед цього світа, котрий ненавидить нас. Він сповняє те імя честю, котрим він тепер названий, Єгова Наша Праведність, або Єгова наше Оправдання. (АП) Для нас він приніс справедливість Божу. Він — Цар, котрий визволив нас з Вавилону. Він показав світу, особливше так званому Христіянству, що Бог Єгова є з нами й за нами, й що ми маємо праведне становище з Богом, а не його осуд. Задля нашої виключної посвяти Єгові й нашого неподатного відлучення від цього світу, ми стоїмо виправдані, бо ми приводимо себе більше й більше у гармонію з Божим Словом і відмовилися погодитися з цим світом. Це є наше найвище бажання мати участь з нашим Царем в оправданні всесвітної суверенності Єгови.
36. Чому володарі й духовники Христіянства не є ті, котрих Єгова підніс пасти овець, котрих він збирає?
36 Отже, кого Єгова підніс як пастирів над всіма вівцями, котрих він збирає на землі? Не політичних володарів ані реліґійних духовників, котрі є за панібрата з політиками так званого Христіянства. Оці спричинили, що народ блукає в замішанні, незнаючи куди вони йдуть. Вони не справили ані не помогли людям схожим до овець до Царя Єгови, “праведного пагонця” Давидового. Їх правління світовими справами запровадило людей в стан страху, й народи знайшлися в печальних стражданнях.
37. Отже, кого Єгова підніс як пастирів над всіма вівцями котрих він збирає, й як вони вживали провідництва?
37 Коли ми глядимо на орґанізацію, котру названо Божим імям й котра важко працює щоб заставити людей памятати його імя, то ми можемо пізнати, що Єгова підніс обіцяних духово пастирів. Він підніс вірних, сумлінних надзирателів разом з їх служебними помічниками. Через них він кормив свої вівці духовим покармом, провадив їх стопи стежками правої христіянської активності й правого почитання справдішнього Бога. Вони провадили членів собору свідків Єгови в поле, щоб знайти і зібрати разом всі вівці, котрі духовники так званого Христіянства занехали блукаючи. Цим чином вони провадили все стадо свідків Єгови у всі залюднені части землі, щоб нести свідоцтво про найвищу подію зі всіх часів — про установлення Божого царства як столичну орґанізацію всесвіту, і на оправдання Бога, й на благословення роду людського.
38. Чому, як Єремія, ми маємо жахливу відвічальність на нас?
38 Ми маємо страшну відвічальність положену на нас. Ми прийняли Боже імя на себе й він обдарив нас тим, що він затримав від духовників Христіянства, а саме, життя спасаючу вість для всіх людей, без ріжниці на їх расу, реліґію, національність, колор, мову або соціяльне становище. Як Еремія ми можемо сказати: “Ти ж знаєш, що це за тебе я наругу приймаю. Знайшов я слова твої і неначе зїв їх; і було слово твоє мені радість і веселощі серцю мойому; бо мене названо імям твоїм, О Єгово Боже сил.”— Ерем. 15:15, 16.
39. Особливо від 1919 року, що повинні ми змагатись робити, і, з погляду того, що було виповнено в останних роках, як скоро свідоцтво могло б бути дано 2.7 біліонів мішканцям землі?
39 Особливше від 1919 року ми старалися досягнути всю залюднену землю доброю новиною про Боже установлене царство, не тільки дві третині не-христіянського світового населення, але також 820 міліон членів так званого Христіянства котрих їх духовники полишили в незнанню про Царство, спрямувавши їх до Обєднаних Народів цього світу. Протягом лише минулого активного року 1957, ми видали 100,135,016 годин в дійснім проповідуванні від дому до дому й публично, в 164 краях, де свідки Єгови знаходяться. З цих годин звиш 20 міліонів віддано на поновні відвідини до заінтересованих одиниць. Отже на загал ті 100 міліонів годин представляють, що більше як одній особі було дане свідоцтво кожної години. Це значить, що сотки міліони людей отримали свідоцтво про Царство в більше як 120 мовах минулого року. Це виконано у вічі трудної опозиції, а місцями, серед жахливого переслідування. Коли б нам дано свобідне поле, коли б всі народи отворили двері широко, за поміччю духа Єгови, те свідоцтво скоро б досягнуло світові 2.7 біліони жителів доброю новиною про установлення Царства! Однак, як справа стоїть, ми намагаємось посунути вперед у нове поле зі свідоцтвом.
40. Чому ми мусимо намагатись знайти нове поле про свідоцтво, отже щодо нас чого не може бути відносно роботи?
40 Ми мусимо робити це. Писання рукою вже явилося на стіні цього Вавилонського старого світу, проголошуючи засуд проти цілої світової орґанізації. Христіянство кинуло свій жереб й долю з цим світом, стало засуджене з ним, і потерпить знищення котре, в порівнанні зі страхіттям в погубі Єрусалиму за часу Еремії буде виглядати слабеньким. Життя незлічимих людей схожих до овець у всіх частях землі є загрожене із наближеннямся погубного дня. Наша праця ще не є виконана. Наш обовязок йти вперед з цим свідоцтвом аж знищення захопить цей неслухнянний козлячий світ. Ми посвячені чинити божественну волю. Отже це наша робота згідна з Божою волею тепер. Ради цієї роботи ми прибули на цю годину. Для нас не сміє бути зворотньої точки, ні відхиленняся, ні непевності, ані внутрішньої перешкоди в цій роботі.
41, 42. Яка була найвища оказія для асамблеї виконати, отже що президент Товариства почав робити?
41 Сьогодні, з милосердя Єгови, ми зібрані в цю одну гармонійну асамблею. Для нас свідків зі всіх чотирьох кінців землі, із так многих народностей і мов, це є нийвища оказія, щоб зробити спільну заяву яке наше становище відносно положення світу, яке наше просвідчене вирозуміння Божої волі є, й яка наша єдина ціль для будучини у виконанні нашого припоручення даного Богом. Ось причина, чому ця асамблея повинна прийняти постанову, щоб зробити вираз заки ми розлучимось, бо це буде проголошене всьому світу. Отже я відступаю плятформу президентові Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур, Пансильванії, представити ту заяву в котрій ми всі спільно й сердечно прилучимось.
42 Серед великого оплеску президент Товариства виступає наперед й представив слідуючу