Ознаки і Доровкази в Часі Кінця
“Ось я й діти, що дав мені Єгова як дороговкази та прообрази в Ізраїлі від Єгови сил, пробуваючого на Сион-горі!”— Ісаїї 8:18.
Це є основна промова Божественної Волі Міжнародньої Асамблеї Свідків Єгови, як її доручив президент Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур, Пенсильванії, до зібраних із 151,003 осіб що заповнили Єнкі Стадіюм й Поло Ґровндс в місті Ню Йорк, того ж пополудня в понеділок, 28 липня, 1958 р.
1, 2. (а) Чому Божественної Волі Асамблея Свідків Єгови в 1958 році сталась ознакою й дивом? (б) Чого конференція в Сан Францішко в 1945 була ознакою, але чому 1958 зібрання в Ню Йорк місті скликано?
ЩО ЦЕ значить коли більше ніж 145,000 людей зі всіх частей кулі щоденно сходяться разом через вісім день і вщерть заповнили дві стадії Ню Йорк міста, недалеко від столиці Обєднаних Народів, досягнувши 253,922 присутніх на публичній лєкції в день закінчення? На що ця ознака указує в цей час світового напруження? Що це є диво, то це певне, бо тут, між світовим напруженням з міжнародними трудностями із 123 народів, територій й островів зібралися разом з мирним наміром й змішані як члени одної родини, помимо ріжниці в расах, колорі, мовах, народностей та ріжних культур.
2 Тринадцять років тому, на противному боці континенту, в Сан Францішко, Каліфорнія, зїхалося разом на дискусію й активність 10,000 чоловіків й жінок, як представники пядесять політичних держав, з котрих тринадцять були Европейці, пятьнадцять були Азіяти, Пацифіки й Африканці й двадцять два були Американці. Та в Сан францішко конференція була ознакою міжнароднього пляну й віщуванням про установлення орґанізації знаною як Обєднані Народи; бо конференція скінчила свою працю на 27 червня, 1945 року, з підписанням Хартії Обєднаних Народів через представників з пядесяти країв. Але в липню й серпню 1958 року це було далеко більше зібрання представників із багато більше народів що служать як ознака вищої важливості для всього людства. Це зібрання скликано, щоб застановитись й послужити, не волі роду людського, але волі Суверена вселенної. Це зібрання названо Божественної Волі Міжнародня Асамблея Свідків Єгови.
3. Серйозно, чиї очі були на тій асамблеї, й чому?
3 Зогляду на велике розголошення про неї, очі всього світу були звернені на цю асамблею, бо люди зі всіх частей землі зійшлися тут. А ще далеко більше серйозно треба глядіти на факт, що очі Найвищого Бога небес гляділи на цю міжнародню асамблею. Ця асамблея зійшлась у сповнення Біблії писання: “Єгови очі скрізь по світі позирають, і доброго й лихого вони вбачають.” “Єгова є у святому храмі своєму, на небесах престол Єгови; очі його дивляться, повійки його розглядають синів людських. Єгова випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа його.” (Прип. 15:3; Пс. 11:4, 5) Для його, народи, включаючи й Обєднані Народи, є як “крапля з ведра.”— Іса. 40:15.
4. Чому нам не боятись, що рапортери, критики, або історики скажуть про ту асамблею, і добре було б, щоб жадний народ не нехтував такою асамблею?
4 Що політичні аналісти, або коресподенти й редактори або реліґійні критики Христіянства або світові історики можуть ще казати про цю Божественної Волі Асамблею, то це байдужне нам; цього нам не боятись. Це не перед людьми взагалі, ні перед многими народами тут представлені, ані перед Обєднаними Народами, котрого столиця поблизько, але перед Богом Єговою Найвищим Суддею, що ці зібрані мусять стояти засуджені або одобрені. Чому? Тому що це ради божественної волі, що є нашою темою, що ми 151,003 згромадились. Коли ми застановимось над дальшим розширенням божественної волі по всій Божій зеленій землі, то ця асамблея послужить як ознака й диво від нього, чого жадний народ на землі не посміє зіґнорувати.
5. Чому це найбільше чудовий день ознаки й дива у всій людській історії?
5 Це найбільше визначний день ознак й див у цілій історії роду людського. Під цим ми розуміємо видимі ознаки й дива від невидимого Бога небес, для застанови всіх людей. Його ознаки й дива, коли їх зрозуміти, то вони віщують, що ми стоїмо в порозі мирного, щасливого й животворного нового світу. Це найбільша новина зі всіх, хотяй вона значить, що ми ще живемо при кінці цього турботного, заклопотаного, божевільного, безлюбовного старого світу. Ми бажаємо нового. Ми раді полишити старий.
6. Як люди сьогодні не ріжняться від людей Середнього Сходу в часі Ісусової присутності на землі девятьнадцять століть тому?
6 Мужі так званого Христіянства й Жидівства мають власну ідею про ознаки й дива, які Бог повинен постачати, якщо вони мають вірувати. Сьогодні люди не є відмінними від людей Середнього Сходу, що жили девятьнадцять століть тому. В тих часах жив чоловік, котрий дав доказ, що він був Божим єдинородним Сином. Його імя було Ісус Христос, з роду царя Давида Єрусалимського. Дві реліґійні жидівські секти, фарисеї й Садукеї, сумнівалися хто він дійсно був. Вони бажали надприродного доказу відмінного від подивугідних чудес, які він виконував. Одного разу він накормив чотири тисячі людей, окрім жінок й дітей, тільки сімома бохонцями хліба й кількома малими рибами. Тодішний наочний свідок каже нам, “Поприходили також фарисеї та Садукеї й, спокушуючи його, бажали від Нього, щоб показав їм ознаку на небі.” Він сказав їм, що одна ознака буде дана їм. Іншого разу він сказав до товпи людей: “Кодло це лукаве; воно ознаки шукає, і не дасться ознака йому, тільки ознака Йони пророка. Бо, як Йона був ознакою Ненавіянам, так буде й Син чоловічий кодлу цьому. . . . Ниневіяни встануть на суд із кодлом цим, та й осудять його; бо покаялись по проповіді Йониній; а ось більший Йони тут.” Той “Більший від Йони” був самий Ісус Христос — Мат. 16:1; Луки 11:29—32.
7. Як Ісус був ознакою більшою ніж Йона, й як Ісус був сповненням іншої ознаки за часу царя Агаза?
7 При помочі свого досвідчення й проповідування, Йона стався “ознакою” для столиці Ассирійської Імперії. Для Жидів його ґенерації Ісус Христос був ще більшою “ознакою.” Він не тільки був сповненням Йони, коли Ісус знайшовся в череві землі, мертвий через три дні, й також воскрес, але він був також сповненням ще іншої ознаки з чоловіка в стариннім часі, а саме пророка Ісаїя, котрий жив роки пізніще як Йона. Це сталося за царювання царя Агази Єрусалимського, що Ісаїя звернув ввагу на нього як ознаку від Бога Єгови. В тому часі саме існування царства Юдейського, над котрим Агаза царював, було в загрозі. В часі крізи Ісаїя проголосив, що він був “ознакою” величезного значення. Ісаїї імя значить “Спасення Єгови.” Він сказав: “Ось я й діти, що дав мені Єгова, як дороговкази та прообрази в Ізраїлі від Єгови сил, пробуваючого на Сион-горі!”— Ісаїї 8:18.
8. Як Єгова ужив Ісаїю як ознаку й диво через три роки проти Єгипту, й проти чого були Ізраїльтяни цим перестережені?
8 В часі Ісаїї Египет й Середній Схід були в новинках, як і вони є сьогодні. Єгова бажав, щоб Ісаїя був ознакою проти Египту, до якого Ізраїльтяни були тоді нахилені шукати мілітарної помочі. Із півночі, Ассирійський цар Сарґон, післав командира Тартана проти филистіїв, й Тартан завоював їх місто Азот. “Того самого часу сказав Єгова Ісаїї Амосенкові, так: Ійди й скинь із себе волосяне вереття, що на твоїх череслах, та й зніми обув із ніг твоїх. Він же так і зробив, та й ходив наго й босоніж.” Через три роки Ісаїя робив так. Тоді Бог Єгова пояснив це незвичайне поведення з Ісаїї сторони. Він сказав, що Ісаїя був ознакою й дивом для Ізраїля, цими словами: “Так само, як слуга мій Ісаїя ходив без одежі й босоніж, через три роки на ознаку й дивовижу того, що станеться з Египтом і Етиопією в ці три роки,— Так поведе цар Ассирийський полонян із Египту й позайманих у полонь Етиопії, молодих і старих без одежі й босоніж, з голими задами — на сором Египтові. Тоді (Ізраїльтяни) злякаються й соромити муться зза Етиопії ті, що на неї вповали, та й зза Египту, що ним пищались. І мовляти муть осадники того краю: От на що зійшли ті, що на їх ми вповали, що до них удавались за підмогою, щоб рятуватись від царів Ассирійських! То й як же нам урятуватись?” (Іса. 20:1—6) Ті з Божих визнаних людей, котрі послухали ознаки й дива, що Єгова дав через Ісаїю, щоб перестерегти їх про поразки Египту й Етиопії і змінили їх намір піти до Египту замість до Єгови за поміччю й спасенням.
ІСАЇЯ Й ЙОГО СИНИ
9. Про що Ісаїя й його діти були ознаками старинному Ізраїлю, й про що імя першого сина було передвісником Ізраїлю?
9 Діти Ісаїї, як і він самий, були ознакою й дороговказом в стариннім Ізраїлі. Хто ж були ті діти Ісаїї? Про двох ми можемо бути певні. Перший був названий Шеар-Ясуб. Це імя само в собі було пророчим. Воно значить “Тільки останок поверне.” Цей син був ознакою й його імя було дивом або доказом або передвісником; і так певно, як той син народився Ісаїї й був названий Шеар-Ясуб, так певна була та подія, що його імя предсказувало.
10. Якими словами Ісаїя звертав ввагу на цю подію пророчо?
10 Ісаїя звернув ввагу на цю подію пророчо. Він сказав: “І станеться того часу: останок Ізраїля й ті, що врятуються з дому Якового, не будуть уже вповати на силу того, хто їх бив, а покладати муть надію щирим серцем на Бога, Святого Ізраїлевого. Останок, останок з Якова, навернеться до Бога сильного. Бо, хоч би в тебе, Ізраїлю, було стільки людей, як піску в морі, то тілько малий останок лишиться, що навернесь до Бога; це бо безмірна справедливість призначила таку погибель. І призначену погибель довершить Суверен Господь, Єгова сил, по всім краї.”— Іса. 10:20—23.
11. Отже, що Шеар-Ясуб імя значить, й яке досвідчення спідкало Ізраїльтянів з царства Юдиного?
11 “Отже, імя Шеар-Ясуб значить, що царство Юдине буде збурене; його столичне місто Єрусалим й його храм будуть знищені; пережиток з Жидів буде забраний у Вавилон як невільники, й по довгому періоді часу тільки останок поверне до їх батьківщини й відбудують їх столичне місто й його храм для Єгови. Так серйозна була ситуація, що мала незабаром статись з народом Ізраїля, що Ісаїя пророкував: “Як би Єгова сил не зіставив із нас кількох пережитків,— ми були б те, що й Содома, погибли б, як і Гоморра.” (Іса. 1:9) Содома і Гоморра були спалені вогнем й сіркою із неба. Ставшися негідними як Содома й Гоморра, царство Юдине мало також потерпіти знищення, майже цілком, якщо б не це, що Бог Єгова схоронив останка вірних Жидів її в своїм часі, дозволить їм повернути до їх батьківщини відбудувати Єрусалим й храм Єгови. Цей досвід акуратно так прийшов на Ізраїльтянів царства Юдиного і так певно, як цей факт, що старший син Ісаїї був народжений й названий Шеар-Ясуб.
12. Котрий Ісаїї син був названий перед його зачаттям, й як значення його імя сповнилося, в доказ його ознаки й дива?
12 Другий син Ісаїї був названий ще перед його зачаттям, й те імя було засвідчене вірогідними свідками. Ісаїя каже нам: “І каже до мене Єгова: Возьми великий збиток та й напиши на йому розборчово письмом людським: “Ма-гер-шалал-гашбаз”. “Квапся луп здирати, бери хутко користь.” І взяв я надійних свідків: священики Урію та Захарію, сини Барахіїного,— і приступив я до пророкині, й завагоніла вона й вродила сина. І сказав мені Єгова: Дай йому імя: “Ма-гер-шалалгаш-баз.” Перше бо, ніж хлопятко зуміє вимовити “тату й мамо”, заберуть скарби Дамаску й луп із Самарії перед царем Ассирійським.” (Іса. 8:1—4) Історія каже що Самария, столиця північнього царства Ізраїля, сталась здобиччю й була знищена царем Шалманесаром в 740 році перед Хр., а останки Ізраїльтян були забрані у полон в край ассирійський й в міста Медіїв. (2 Цар. 17:1—6) Значення Ісаєвого сина Магер-шалалгаш-баз було літерально сповнене. Ось так це хлопятко послужило як сповнення ознаки й дива.
13, 14. (а) Якого іншого сина можливо Ісаїя мав, й серед яких обставин його імя було предсказане? (б) Про який залив краю була дана осторога?
13 Можливо, що Ісаїя ще мав одного сина, й цей був названий Еммануїл. В тому часі цар північного Ізраїля й цар Сирії прилучилися в змові проти царства Юдиного, щоб детронізувати царя Агаза, потомка царя Давида, й посадити на “престолі Єгови” певного сина Табеїла, що можливо був Сиріяном. Ця політична змова настрашила царя Агазу. Хоч як лукавий той цар Агаза був, Єгова Бог не дозволив змові статись успішною. Щоб запевнити царя Агаза про це, він сказав до Ісаїї: “Ійди на зустріч Агазові, ти й син твій Шеар-Ясуб, . . . Оце Господь Єгова говорить: Нічо з того не буде й воно так не станеться; Бо Дамаск — голова Сириї, а Резин — голова в Дамаску, а через шістьдесять і пять років Ефраїм перестане бути народом; царством Ізраїля. Хіба що люди повірять інакше, в такім разі ви не встоїте довго.”— Іса. 7:3—9.
14 Тоді Єгова сказав цареві Агазі Юдейському: “Проси знаку собі в Єгови, Бога твого, глибоко зпід землі, або високо знад землі.” Безвірний Агаз відмовився “поставити Єгову на спробу.” Тоді каже Ісаїя: “Оце ж дасть вам сам Єгова знак: Ось невинна дівиця почне в утробі та й породить сина, й дадуть імя йому Еммануїл (Бог із вами)”, (Іса. 7:1—14) Пізніще, розказуючи як ассирійські війська переможуть Сирію й Ізраїля, а навіть переступлять у край Юдейський й загрозять Єрусалимові, Єгова сказав до Ісаїї: “Нашле на його Єгова води ріки великої й бурливої, нашле царя Ассирійського й всю його силу, й прибуде вона у всіх руслах і виступить із усіх берегів своїх; І розпливесь по Юдеї, підіймаючись що-раз висше, й сягати ме аж по шию; й розпростерті крила його сягати муть через усю ширину землі твоєї, Еммануїле!” (Іса. 8:5—8) Як сповнилось імя Еммануїл?
ЕММАНУЇЛ
15, 16. (а) Коли й як імя Еммануїл сповнилося? (б) Як це доказує нам значення його предсказаного імя?
15 За історичною відповіддю ми мусимо посунутися вперед дальше ніж сім сот років до народження того, що про його Ісаїя був пророчим типом. Йосиф тесля з Галилеї, міста Назаретів, вагався брати свою наречену Марію за жінку, бо в якийсь неясний спосіб вона сталася вагітньою. У сні ангел Єгови появився переляканому Йосифу, й сказав: “‘Йосифе, сину Давидів, не бійся взяти до себе Марію, жінку твою, бо що в ній зачалось, те від святого духа. І вродить вона сина, і даси йому імя “Ісус”, бо він спасе людей своїх від гріхів їх.’ Усе ж це сталося, щоб справдилось, що промовив Єгова через пророка кажучи: ‘Ось діва мати ме в утробі, і вродить сина, і дадуть йому імя “Еммануїл”,’ що перекладом: ‘З нами Бог.’ “Прокинувшися тоді Йосиф від сна, зробив так, як ангел Єгови повелів йому.
16 В призначенім часі Марія породила сина й дала імя йому Ісус. У тридцяти роках віку Ісус почав проповідувати царство Боже. За його вірність до царства Божого Він був забитий. На третий день Всемогучий Бог підніс його з мертвих. Сорок день пізніще, Син Божий зійшов на небо й сів по правиці Божій. Звідтам, уживаючи своєї людської жертви й своєї більшої сили в небі й на землі, він почав спасати своїх людей, своїх послідовників на землі, від їх гріхів, щоб вони могли сягнути вічне життя в Божому новому світі. Оцим він доказав, аж до тепер, що “з нами Бог,” і тому імя Еммануїл властиво належить йому.— Мат. 1:18—25.
17. Кого Єгова дав Еммануїлові, й в якім стислім спорідненні?
17 За віру в цього Еммануїла, аж до точки посвяти себе Богу Єгові й ступаючи слідами його вірного Сина, Еммануїла, Єгова сплодив 144,000 з вірних послідовників й зробив їх синами Божими, Своїми дітьми. Він зробив цих з духа початих синів спільними наслідниками Еммануїла, Ісуса Христа, в обітованому царстві небесному. В цей спосіб вони сталися духовими братами Еммануїла, Божими царськими синами. Тому що Ісус стався причиною їх вічного спасення, Бог Єгова віддав цих дітей своїх Ісусу як невісту клясу й як “мале стадо” з овець, котрим їх небесний Отець призначив небесне царство. (Луки 12:32; Рим. 8:14—17) Сьогодні, після цих девятьнадцяти століть, тільки останок з них остався на землі.
18, 19. Як імена Ісаїя й Ісус рівняються, й як Ісусові послідовники сповняють певну задачу з Ісусом, як про це сказано в Жидів 2:10—13?
18 Тут памятаймо, що Ісус був ознакою, як і Ісаїя був ознакою. (Луки 11:30) Імена Ісус й Ісаїя значать те саме, окрім того, що в Ісусовім імені Єгова є на початку, а в імені Ісаєї при кінці. Ісус значить “Єгова спасення” а Ісаїя значить “Спас Єгова.” Як їх Спас й Провідник, Ісусові 144,000 послідовники є також ознакою. Останок з них є ознакою для ґенерації в цім “часі кінця” цього переляканого світу. На якій основі можемо ми сказати це? На основі пророчих слів в Ісаїї 9:18. Під надхненням, христіянський писатель листа до Жидів наводить ці слова й пристосовує їх до Ісуса й його 144,000 учеників, кажучи:
19 “Подобалось бо Тому Богу, про кого все і ким усе, що привів многих синів у (небесну) славу, починателя спасення їх страданнями звершити. Бо й хто (Ісус) освячує і хто освячується, від Одного (Отця) всі; з цієї то причини не сороміться братами звати їх. Кажучи: Звіщу імя Твоє братам моїм. І знов: Ось я і діти, що дав мені Єгова.”— Жид. 2:10—13.
20. Хоч вислів “молоді діти,” то чим дійсно вони є для Ісуса, й в якій роботі вони співдіють з ним?
20 Ті “малі діти” це не є велика громада з “інших овець” для котрих Ісус Христос Цар станеться “Отцем вічним” в залюдненій землі. (Іса. 9:6; Жид. 2:5) “Малі діти” Божі, це ті початі з його духа, що сталися його духовими дітьми. Тих Єгова дав Ісусу. У молитві до Бога Єгови, Ісус сказав: “Обявив я імя Твоє людям, що дав ти мені з світа. Твої були вони, а Ти мені дав; і слово Твоє хоронили вони. Я про них молю, не про світ молю, а про тих, що дав ти мені, бо вони Твої. І все моє Твоє, і твоє моє, і я прославився в них.” (Йоана 17:6, 9, 10) Небесний Отець дав Ісусові 144,000 тих “молодих дітей” Божих, щоб вони були його братами в духовій родині Божій й були його товаришами в Божій роботі. В якій роботі? Аджеж у тій, щоб бути ознакою й дивом на землі. Ісус сказав, що він був ознакою. Він також каже, що його з духа-початі, з духа-помазані брати мусять бути ознаками й дивами також. І до сьогодні вони були.
21, 22. (а) Як обставини розвинулися для його останка духовних братів статися новочасними Шеар-Ясуб? (б) Як Більший Ісаїя дістав свою новочасну Шеар-Ясуб клясу?
21 Отже вони мусять бути так як Шеар-Ясуб й як “Магер-шалалгаш-баз”. Ісус Христос самий є великим Еммануїлом. Його останні духові брати на землі сьогодні є новочасними Шеар-Ясуб. Значення того Єврейського імя стосується до них. Протягом Світової Війни І, вони зайшли в стан невольний у ярмо воюючих народів Христіянства, в духовій й фізичній спосіб. Навіть президент й секретар-скарбник Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур були арештовані й увязнені як наслідок напружної ґлобальної війни. Ці діти Божі сподівалися, що Світова Війна І погіршиться в світову революцію, а світова революція обернеться в анархію, що становить Армаґедон для всіх народів цього світу. Коли б це показалось бути правдою, й коли б Бог Всемогучий розвязав предсказану битву Армаґедон в той час, ці духові брати Більшого Ісаїї під їх духовою неволею народів були б знищені народами. Вони могли були статись як Содома й Гоморра. Але Бог давно тому дав Ісаєї сина на імя Шеар-Ясуб, котре то імя значить “Тільки останок останеться.” Щоб сповнити те імя, Єгова дав Ісусу Христу Більшому Ісаєї останка з “молодих дітей,” його братів, котрі повернули до орґанізації Єгови.
22 Бог Єгова так і зробив. В 1918 році він стримав великий клопіт, який почавсь на орґанізації ворога Сатани Диявола. Із цим закінчилась Світова Війна І на 11 падолиста того року. Його час на Армаґедон, “битви великого дня Бога Вседержителя,” був ще в будучині. В цей спосіб він укоротив дні того клопоту Сатанської орґанізації як видимої й невидимої. Тоді на весні 1919 року він визволив своїх “молодих дітей,” останка, котрих Ісус Христос визнає як своїх братів, з полону новочасного Вавилону. При помочі їх старшого брата, Ісуса Христа, Бог уможливив їм повернути до їх теократичної орґанізації й їх роботи. Ось так тільки останок з правдивих посвячених, то є “молоді діти” Божі повернули, й Бог дав їх Більшому Ісаїю, Ісусу Христові. Ісус предсказав, що це станеться в “часі кінця” цього світу. (Мат. 24:21, 22, 40, 31) Це й сталося, й Більший Ісаїя дістав свою Шеар-Ясуб клясу. Через якийсь час протягом періоду по війні повернувший останок зріс числом; але тепер їх число зменшається, бо многі з них закінчили їх земну подорож йдучи стопами Ісуса.
23. Яке є число останка тепер, а однак чому вони не мають бути зневаженими або маловажені?
23 Сьогодні останок меньший числом як шістьнадцять тисяч, згідно з переписом річної книжки на 1958 рік. Отже, нехай жадній народ світу не зневажає їх й вважає за незначних. Нехай і інші вівці не глядять на них як на беззначення в намірах Бога Єгова. Цей духовий останок стоїть напереді і є видимою ознакою для цілого світу. Як й Ісаїї син Шеар-Ясуб давно тому, цей духовий останок є видимий доказ від Найвищого Бога, що останок повернув. Вони є фізичним дійсним доказом, що Бог Єгова є вірний до свойого слова й сповнив пророцтво давно тому проголошене в його святе імя. Всі люди повинні пільнувати цього духового останка, як ознаку від Найвищого Бога.
24. Чому вони мусять служити як певний доказ, отже на яку місію він вислав цього останка, й де?
24 Будучи звільнені як ознака, вони мусять служити як доказ, як вказівка чогось для всіх народів в цей час світового кінця. Вони мусять виступити як живий доказ, що Єгова може своєю Потужною рукою визволити й спасти своїх людей з сили ворога. Це правда й сьогодні: “Явив Єгова руку святу свою перед очима всіх народів, і всі кінці землі побачать спасення нашого Бога.” (Іса. 52:10) Ради цього він посилав останка, щоб про цих знали всі краї землі. Це він замірив зробити, щоб він міг виконати найбільше ґлобальне зібрання інших людей-овець від чотирьох частей землі. Він сказав: “Прийду зібрати всі народи й язики, і прийдуть вони й взрять славу мою. І положу на них знамено, й пошлю врятованих зміж всіх народів й язиків, . . . й по далеких островах, що слави моєї не вбачали, й возвістять вони народам славу мою, і збережуть вони всіх братів ваших зміж усіх народів на дар Єгови, . . . на святу мою гору в Єрусалимі, говорить Єгова, . . . Бо як нове небо й нова земля, що я сотворив, все будуть передо мною, говорить Єгова, так буде рід ваш і імя ваше.”— Іса. 66:18—22.
25-27. (а) Кого Єгова так зібрав до Більшого Ісаїї (б) Що Єгова приказав їм робити, отже хто спілкує з ознаками й дивами Єгови сьогодні?
25 Розставивши так свого визволеного останка між народами як ознаку, Єгова тепер зібрав до Ісуса Христа, Більшого Ісаєю, останок з його останка кляси, щоб доповнити призначене число з 144,000 спів-наслідників його Сина. В гармонії з їх роботою, як ознака й диво, Єгова приказав своєму останку через свого Більшого Ісаїю: “Ійдіте ж, ходіть в ворота й дорогу народам рівняйте! Рівняйте, рівняйте дорогу, геть усе каміння з дороги счичайте, виставте знамено народам.” (Іса. 62:10) Знамено яке вони підносять, це є вість царства Божого. Вже між 170 народами це знамено Царства є піднесене. Сотки тисячі людей уподібнені до овець, “інші вівці” Єгового Правдивого Пастиря Ісуса Христа, підтримують це “знамено.” З радістю вони вітають його. Вони збираються під ним, дають свою нероздільну підтримку Божому царстві через Христа й кладуть себе під його охорону й під його прикази. Вони прийняли єдину реліґію або єдине почитання, яке це небесне царство признає й дозволяє, а це славне почитання Бога Єгови в його духовім храмі. Їх зібрання є поцілому світу як ознака про “останні дні” цього світу, бо це в “час і кінця” Ісаїя предсказав, що це станеться, кажучи:
26 “Станеться в останні часи, що над усі гори гора Єгови вознесеться, й підійметься понад горби, й поспішать до неї всі народи. І пійдуть многі народи й скажуть: Ходіть, вийдемо на гору Єгови, в дом Бога Якова, а він покаже нам свої дороги, й будемо ходити стежками його, бо з Сиону вийде закон, і слово Єгови — з Єрусалиму. І судити ме він народи, й картати ме многих людей; і перероблять мечі свої на леміші, а списи свої на серпи, й не буде народ на народ меча підіймати, та й не буде більше вчитись воювати. Ой ходімо ж, доме Яковів, і будемо ходити в світлі Єгови.”— Іса. 2:2—5.
27 Отже вони товаришать з ознаками й дивами Єгови.