Церква почалась з Святими Писаннями

1. Казати, що христіяни були початі в Пятидесятницю без святої Біблії дає які фальшиві враження?

ЯК церква, чи христіяни були започатковані в день Пятидесятниці без Святої Біблії? Відповісти так, то це значило б зазначити факт почасті. З цього виринула б думка, що христіянська церква почалась без святих Писань й залежить цілковито від устних традицій апостолів й інших мужів собору, й тому свята Біблія не є конечна для тих, що є направду христіянами. Але так не є!

2. Чи Ісус розпочав з святими Писаннями, й які є докази чи це було так або ні?

² Навіть Ісус Христос розпочав з святими Писаннями. Інакше, як, коли відперав спокусу Сатани Диявола, міг він сказати три рази: “Написано,” а так навів писання Мойсея? Як він міг навести із пророцтва Малахії, що є остання книжка Єврейських Писань? Тимбільше, в день його воскресення із смерти він стрінув своїх учеників, й “почав від Мойсея і від усіх пророків, виясняв їм у всіх писаннях про Нього.” Пізніще, він зустрінувсь із своїми апостолами й віднісся до всіх трьох загальних розділів Єврейських Писань, кажучи: “Оце ж слова, що говорив я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдитися все, написане в законі Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.” (Мат. 4:1—10; 11:10—14; Луки 24:27, 44, Дя) Ісус бувби не зробив цього, коли б не читав книжок або біблії надхнених Єврейських Писань. Коли проповідував, він все наводив із них.

3. В Пятидесятницю, коли христіянська церква почалась, до яких частин вона мала приступ відносно святої Біблії?

³ Також, коли христіянська церква почалась в день Пятидесятниці, вона посідала всі святі Писання в Єврейській й Арамайській мові, від 1 книжки Мойсея до Малахії. Вона також мала шість з вісьмох жидівських віруючих, котрі були вжиті писати останні двадцять сім книжок святої Біблії в звичайній грецькій мові. Найважніще зі всіх, в Пятидесятницю христіянська церква мала з собою через святого духа несмертельного Автора всіх книжок цілої святої Біблії, Бога Єгову. Христіянська церква також мала на руках перше перетлумачення святих Єврейських Писань на грецьку мову, що було зроблено протягом третього й другого століть перед тим, нім христіянська церква була заснована.

4. На чім церква була установлена доктринально, й що вона наводить як авторітет?

⁴ Отже христіянська церква не була заснована на традиціях. Цілковитий канон Єврейських Писань попередив христіянську церкву, й церква була заснована на них. З прикладу Петрової промови, то церква сполягала на ті надхнені святі Писання й користала з них від дня Пятидесятниці. Вісім єврейських писателів останніх книжок повної святої Біблії все відносилися й наводили з Єврейських Писань.

5. Чи христіянська церква рішила, що було канон Єврейських Писань, й які є історичні факти про це питання?

⁵ Отже христіянська церква не витворила Єврейських Писань. Вона навіть не укладала їх. Та робота була виконана століття перед початком церкви. Вирішення, що становило канон або авторітетний каталог правдивих Єврейських Писань, не було полишено христіянській церкві. Ані Єврейський канон не був вирішений грецькими перекладачами, що створили так звану Грецьку Септуагінт Версію. Це перед-христіянське тлумачення було зроблене Жидами в Александрія, Египет, для Жидівської колонії там й для Грецько-мовних Жидів повсюди. З першу той Септуагінт містив тільки переклад натхнених Єврейських Писань; але пізніще інші книги в Грецькій мові були додані, котрі були названі апокрифічні книги. Отже канон або каталог святих книг грецькомовних Жидів з Александрії відріжняв від Єрусалимського або Паластинського канону. Великий Синагог в Єрусалимі справив цей канон за часу жидівського управителя Неємії у пятім століттю перед Хр., або вскорі опісля.— Неємії 10:1—28.

6. (а) Чи установлення канону перед-христіянських Писань передало Грецький Септуагінт або ні? (б) Як Ісус Христос й вісім учеників визнають правдивість канона?

⁶ Період Великої Синагоги продовжався до приближно 300 років перед Хр., після котрого Жидівський Сангедрин або Суд почав існувати. Отже заки Грецький Септуагінт почався, Єрусалимський канон був установлений. Він містив тільки тридцять-девять надхнених Єврейсько-Арамайських книг від 1 Мойсея до Малахії, і він заборонив апокрифічні книги, які були додані до Грецького Септуагінта. Ісус й вісім писателів христіянсько-Грецьких Писань підтвердили цей Єрусалимський канон з тридцять девять книжок, бо вони всі наводили із єрусалимського канону, а ніколи із апокрифічних книг доданих до грецького Септуагінту. Коли ж ті вісім надхнених писателів в Грецькій мові наводили із Септуагінту, то вони таки ігнорували апокрифічні книги.

7. (а) Як, після Римо Католицької Церкви, вона зробила Біблію? (б) Чому її число книг тепер не погоджується з числом не-Римо Католицької Біблії?

⁷ Отже провідні релігійні організації Христіянства помиляються в їх хвальбі, тому що їх Рада в Картаж в 397 році по (Хр.) вирішила про свій канон святих книг, що Римо Католицька церква зробила Біблію. Після вирішення Ради Картажен, то свята Біблія містить сімдесять-три книги, коли ж Біблія видана сьогодні не-Римо Католиками містить тільки шістьдесять-шість книг. Це тому, що Римо Католицька Рада в Картаж додала до Старого Завіту сім Біблійних апокрифічних книг, другорядних канонічних книг, як це Римо Католики називають їх, опріч в додатку до двох першорядних канонічних книг.

8. Що Рада в Картаж зіґнорувала відносно канону, й як Римо Католицької Церкви привлащення відносно непомильності є фальшиве?

⁸ Роблячи це, Рада Картаж переступила єрусалимський канон надхнених Єврейських Писань, які були підтверджені Ісусом Христом й його восьми учениками, що були надхнені писателі св. Письма. Отже як реліґійна орґанізація Ватикану може по правді казати, що вона, через її Раду з Катраж, 397 року по Хр., “зробила” святу Біблію? Правдива Біблія включає тільки надхнені книги, котрих Бог Єгова є Автором. Вона не включає сімох не-надхнених апокрафічних книг й додатків, котрі є повні помилок й котрі не були написані старинними свідками Єгови. Аджеж Рада в Картаж рішила, що мало міститися в уповажненім перекладі, то є, Латинський Вульґат, котрий тоді зробив Єронім; але вона не вирішила, що мало йти в Біблію для не-Римо Католиків сьогодні. Вона не вирішила для свідків Єгови сьогодні, що є свята Біблія, ані не зробила її для них. Римо Католицька Церква каже, що вона непомильна у витворенню святої Біблії й це виявляє й доказує фальш.

СХОРОНЕННЯ СВ. ПИСАНЬ

9. (а) Чи не задля Римо Католицької Церкви ми маємо Біблію сьогодні? (б) Що показує чи її урядове перетлумачення Біблії є надхнене?

⁹ Отже, чи це правда, що як би не Римо Католицька Церква, то ми б не мали Біблії сьогодні? Перевірення фактів відкриває, що Ні! Книги первісної Біблії були написані під надхненням в єврейській, арамайській й грецькиій мовах. Вони мали бути перетлумачені на латинську мову й інші старинні й новочасні мови. Але ж тлумачення не є надхнені, навіть у латинськім перекладі Єронімом, бо ж воно було поправлене кілька разів римо католиками.

10. (а) На якому числі грецьких манускриптів новочасні перекладачі Нового Завіту” головно сполягають? (б) Де знаходиться Ватиканський Манускрипт ч. 1209, й як Синайський Манускрипт можна побачити?

¹⁰ В новочасі перекладачі Біблії сполягали про “Новий Завіт” на три основні грецькі рукописи. Один є Ватиканський Рукопис Ч. 1209, котрий датується від четвертого століття по Хр., і під цей час знаходиться в бібліотеці в Ватикані, але він є вписаний, що в тій бібліотеці він є тільки від 1481 року по Хр. Як він там дістався, ніхто не знає. Другий є Синайський Манускрипт, також з четвертого століття. Його віднайдено в 1844 року німецьким ученим Тісчендорфом, та не в Римі, але в грецькім загально знанім монастирі св. Катерини на Горі Синай в Арабії. Російський цар приказав Тісчендорфу видати цей Синайський Манускрипт в 1862 році. Британський Музей в Лондоні, Анґлія, купив цей рукопис від Комуністичного Совєтського уряду в 1938 році й тепер його можна видіти в Британськім Музею.

11. Як Александрийський Манускрипт знайшовся в його сучаснім приміщені, й що він, як й Синаїтський Манускрипт, містять чого у Ватиканськім Манускрипті ч. 1209 нема?

¹¹ Третий старинний манускрипт в рукописній формі є Александрін. Він походить з пятого століття, і був привезений з Александрії, Египту, до Константинополя, Туреччина, через Циріль Лукара, греко-православний, котрий сильно противився унії грецьких церков з папою римським. Лукара назначено бути грецьким патріархом з Александрії в 1602 р., а був вибраний бути патріархом Константинополю в 1621 році. В 1624 р. його упросили дати Александрійський Манускрипт протестантському англійському королеві Джеймсові І, але він не дістався там аж в 1628 році за царювання Чарлса І. Він є також на виставі в Британськім Музею, Лондон. Александрин й Синайський Манускрипти містять книжки Біблії 1 і 2 Тимотея, Тита й Одкриття (Апокаліпсис), котрих Ватиканський Манускрипт ч. 1209 не містить.

12. Отже чи Ватиканській релегійній організації припоручено схоронення найстарших грецьких манускриптів?

¹² Отже як виглядає, то Ватиканській реліґійній орґанізації не було припоручено виключно схоронення старинних текстів так-званого Нового Завіту, з двадцяти сім книг Біблії написаної вісьмома надхненими учениками Ісуса Христа.

13. Що є старинні єврейські й арамайські тексти Біблії, що недавно були віднайдені, чи Римо Католицька Церква має що дочинення із схороненням?

¹³ А тепер, що сказати про манускрипти з тридцять-девять надхнених книжок, що уміщують перед-христіянсько Єврейсько-Арамайські Писання? Аджеж, що Римо-католицька церква не мала нічого до чинення із схороненням Звоїв Мертвого Моря з 1947 року. Вона не мала нічого до чинення з схороненням Геніза або сховком жидівської синагоги в старім Каїр, Египет, котрий був віднайдений вперше в 1890 році через Соломона Шехтера й із котрого багато чудного матеріалу про Біблію й інші релігійні матеріали були взяті й розповсюднені по ріжних бібліотеках й збірниках манускриптів.

14. Від коли переписування канонічних Єврейських Писань поступає вперед, й які факти показують, чи Жиди мали їх Біблію в часі Ісуса й його апостолів?

¹⁴ Римо Католицька Церква не була єдина релігійна організація, що переписала святі Писання. Від часу жидівського письменника священика на імя Ездра, сучасник з управителем Неємією з Єрусалиму, робота перепису канонічно-Єврейських Писань поступила вперед. Копії жидівськими письменниками робили для вжитку в жидівських синагогах установлених в краях де Жиди були розкинені. В синагозі в Назаретах Ісус читав зі звою Ісаїї. В синагозі в Антіохії з Пісідії апостол Павло промовляв після того, як він вислухав публичне читання Закону й Пророків. (Діян. 13:15) Й в Єрусалимі, около 49 року по Хр., асамблея з апостолів й старшини цілого собору сказали в своїм декреті: “Мойсей бо від стародавніх родів має проповідуючих його по городах, і читаний на голос по школах що-суботи.” (Діян. 15:21) Наступного року Жиди, котрі чули апостола Павла проповідь в їх синагозі у Верию, Македонія, досліджували святі Писання щоденно, щоб довідатись чи слова апостола були правдиві й згідні з пророцтвом Біблії. (Діян. 17:11) Після того, як Павло прибув в Рим десь около 39 року по Хр., він пробував переконати Жидів відносно Ісуса Христа із їх власних копій закону Мойсейового й пророків. (Діян. 28:16—23) Отже нема сумніву, що Жиди мали Біблію вже тоді.

15. Коли докінчення Біблії із шістьдесять шість книг, то що сталося з роботою переписування Єврейських Писань?

¹⁵ Навіть після того як біблійний канон із шістьдесять-шість книжок був викінчений при кінці першого століття, жидівські письменники дальше писали рукою копії їх святих Писань,— тридцять-девять надхнених книг. З часом роботу переписування перебрали Масоретські письменники, котрі були дуже сумлінні в схороненню канонічних текстів святих Писань. Масорети, під проводом Бен Нафталін зі Сходу й Бен Ашера із Заходу, були активними від шестого до девятого століття нашої ери.

16. Протягом Темних Віків Христіянства, як були Жиди й їх дорогоцінні Єврейські Писання трактувані, однак як діло переписування йшло вперед?

¹⁶ Темрява Темних Віків Римо Католицького Христіянства збільшалася, й переслідування Жидів Римо Католицькою Гієрархією продовжалось при помочі старинної крусади й релігійної інквізиції. Жидівські синагоги спалювали вогнем,a з їх дорогоцінними Єврейськими Писаннями, й Жиди були вигнані з країв, з Еспанії в 1492 році, в році коли Колумбус віднайшов Америку. Вони були заперті в ґеттах. Жидівське Ґетто в папському Римі було розбите перший раз в 1870 року, коли італійські лібератори наїхали на місто й забрали уряд з рук папи. Помимо всього цього страшного трактування Жидів Христіянством, переписування Єврейських Писань Жидами далі виконувалося, щоб постачити копії для жидівських синагог й приватнього вжитку.

17, 18. (а) Як Жиди використали ранний винахід друку? (б) Коли й через кого була видана цілковита Єврейська Біблія, й як протестантський реформатор ужив копії Єврейської Біблії?

¹⁷ Нарешті прийшов винахід друку в 1450 році в Німеччині. Перша книжка друкована була Латинський Вульґат Біблія. Жиди скоро схопили цей винахід і друкували Біблії в єврейській мові, для приватнього вжитку, хоч для синагог дальше переписували жидівськими руками. В 1473 році Єврейська преса була установлена, і тоді видано 300 копій з частини Біблії в 1477 року.

¹⁸ Дальше, на 23 лютого, 1488 року, жидівська друкарня Йозуя Соломона Ізраїля Натана в Сонціно, в домі княгині Мілан, перше повне видання Єврейської Біблії, з голосниками й наголосами, було видруковане. В Бресії друкарню установив Ґерсон бен Мойсей Сонціно, й в травні, 1494 року, вона видала повну Єврейську Біблію, котру Мартін Лютер Реформатор вживав в тлумаченню Біблії на німецьку мову в 1534 році.

19. Отже яку релігійну роботу Жиди мають сьогодні, й кому вони не завдячують відносно цього?

¹⁹ До сьогодні Жиди мають свою Біблію, котра є ототожнена із Старим Завітос Протестантською або не-католицькою Біблією. Це збереження надхнених текстів Єврейських Писань не завдячує Римо-Католицькій Церкві, котра привладує собі божественне припоручення як власника, товмачителя, та схоронителя святої Біблії. Це помимо її ганебного зусилля знищити Біблію.

20. Кому треба приписати схоронення надхнених текстів святої Біблії, й через кого вона була видана й ким схоронена?

²⁰ Ні, збереження святої Біблії не завдячується релігійним організаціям Христіянства. Це Богу Єгові приписується збереження і надхнення текстів його святого Слова, бо Він єдиний є її Автор. В звої Ісаїї (40:8) він приказав написати: “Слово Бога нашого пробуває по всі віки.” (ЄП) Він видав повну святу Біблію при помочі своїх вірних свідків. Він схоронив її для всесвітнього вжитку свідками Єгови сьогодні. (1 Петр. 1:25) Вся подяка належиться йому через Ісуса Христа.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 187]

Частина Правопису Каїр, показуючи каніфоль переписувача Мойсея Бен Ашера, 895 р. по Хр.