Ті, що носять жах-надихаюче імя
“І побачать всі народи землі, що тебе названо іменем Єгови, і бояти муться тебе.”— 5 Мойс. 28:10.
1, 2. (а) Які питання виринають, чи страх до імя є оправданий? (б) Коли страх до імя, яким названо певні люди, є виправданий, і до чого той страх провадить?
ЖАХ до імя, тому що названо людей або співтоваришів тих людей! Чи це виправданий жах? Це залежить чи те імя є славне або визначне. Також, чи ті, що носять те імя, роблять його славним або дають добре враження про нього, так що те імя отримує шанобливу повагу? Яку вагу те імя уміщає в собі?
2 Проти такого імя може бути велике упередження, але чи люди названі таким імям шанують і надають повагу йому? Чи власник того імя справляється із цими людьми в такий спосіб, що підвисшує пошану і витворює почуття жаху до того імя? Якщо люди названі тим імям підтримують повагу того імя, і якщо власник його уживає цих людей для возвеличення свого імя і тримає його поза докором, тоді страх до того імя народів, що бачать людей названих тим імям, є виправданий. Такий страх народів провадить до певних наслідків.
3, 4. (а) Аж до девятьнадцять сот літ тому хто з людей носив те жах-надихаюче імя? (б) В яку угоду Мойсей увів тих людей, і що мало наступити, коли б вони були ходили Божою дорогою?
3 Хто це є ті люди названі імям, що народи світу спонукані боятися? Це люди, що є названі імям Творця неба й землі, тобто, імям Бога. Чи є такі люди сьогодні? Ми знаємо, що від старинних часів аж до девятьнадцять століть тому на землі були такі люди. Сорок років після того, як вони стали нацією, вони знайшлись отаборовані на степу Моабів, що тепер називається край Йорданя. В тому часі законодатель, котрий досі високо шанований по всьому світі, був їх видимим провідником. Ним був пророк Мойсей, через котрого Бог дав ті славні Десять Заповідей Мойсейовім людям. Ті люди незабаром мали рушити на захід через ріку Йордан й ввійти в Обітовану Землю і зайняти її за Божою поміччю. Ради їх добробуту, вони мали бути сповняти Десять Заповідей і всі інші Божі закони, основані на тих Десятьох Заповідях. Мойсей, котрий мав вскорі померти, доручив кілька прощальних промов в котрих він пригадав їм про їх зобовязання чинити це. Отже Мойсей привів їх в угоду через котру ті люди носили Боже імя і обітували йому бути вірними в їх новім краю.
4 В протязі промови в якій він представив цю угоду або урочисту умову з Богом, пророк Мойсей сказав:
“Утихомирись і слухай Ізраїлю! Сьогодні ти став народом Єгови, Бога твого. Слухай же голосу Єгови, Бога твого, і сповняй заповіді його і встанови його, що їх сьогодні заповідаю тобі, і Єгова, Бог твій, поставить висше над усі народи землі. . . . Поставить Єгова тебе святим народом про себе, як клявсь тобі, коли сповняти меш заповіді Єгови, Бога твого, і ходити меш дорогами його. І побачать всі народи землі, що тебе названо іменим Єгови, і боятимуться тебе.”— 5 Мойс. 27:9; 28:1—10.
5. (а) Про що Мойсей перестеріг Ізраїля, і що історія протягом минулих девятьнадцять століть ясно говорить про Ізраїля? (б) Коли вони мали найбільшу нагоду як народ, і чому?
5 То була велика нагода й привілей поставлений перед людей Ізраїля тридцять чотири століть тому; але нема заперечення, що вони не жили згідно із цим. В тій же прощальній промові Мойсей сказав їм про Божі прокляття, які прийдуть на них, якщо вони не послухають голосу Єгови і не послухають його заповідей. (5 Мойс. 28:16—68) Історія людей Ізраїля через минулих девятьнадцять століть нашої Ери виразно зазначує, що вони підпали під прокляття Єгови Бога за непослушенство. Вони не були довірливими до нього. Вони не звеличували його імя, тай вони вже не є людьми його імени. З початку нашої Звичайної Ери вони мали найбільшу нагоду як народ, але це тільки малий останок із Ізраїльтян придбав собі її. Це сталося, коли великий Навчитель, Пророк і Чудотворець більший за Мойсея, прийшов до них в імя Єгови. Він прийшов із помазанням святим духом Божим на йому. Отже називали його Христос, але його особисте імя було Ісус, що значить “Єгова є Спасення”.
6. В часі пасхи, який крок релігійні проводарі й люди взяли відносно Ісуса, і що впало на той народ після 66 року по Хр.?
6 Кілька день перед жидівською пасхою в 33 році по Хр., як він їхав на осляті в Єрусалим, множество Жидів привітували його як Царя, як царського наслідника славного царя Давида Єрусалиму. Але в день самої пасхи жидівські релігійні провідники видали Ісуса в руки римського управителя над Юдеєю, відкинули його як Божого обітованого Царя і кричали до римського управителя: “Кров його на нас і на діти наші.” (Мат. 27:24, 45) “Не маємо царя, тільки Кесаря.” (Йоана 19:15) В той самий пасхальний день Ісус Христос був розпятий поза Єрусалимом римськими воїнами. Там він умер ганебною смертю і був похований в поблизькому гробі. Тридцять три роки пізніше Жиди збунтувалися проти їх вибраного Царя, Кесаря. Отже в 70 році їх столичне місто Єрусалим і їх храм почитання були знищені, а Жиди були розкинуті до всіх країв землі. Відтоді можна бачити, що вони терпіли прокляття предсказані пророком Мойсейом.
7. Які досвідчення Ісусові ученики мали в часі його увязнення й через сорок два дні опісля?
7 Ученики Ісуса Христа розсипались коли Він був зраджений і увязнений. Однак, на третий день після його смерти і похоронів, вони зійшлись разом і були знову зєднані навкола їх Господа Ісуса Христа. Бо в той день Всемогучий Бог, Єгова, воскресив свого небесного Сина із мертвих, який являвсь кілька разів своїм ученикам із невидимої країни, тому що він воскрес до життя як дух. Отже тепер протягом сорок днів воскресший Ісус Христос мав приватні зібрання із тими свідками його воскресення. Нарешті вони бачили як він вознісся на небо і зник від них, щоб він міг явитися перед лицем свого небесного Отця.
8, 9. (а) Через десять наступних день, що ученики робили і тоді що сталося? (б) Що Петро сказав тоді сповнилося?
8 Через десять день вони трималися разом в Єрусалимі, очікуючи на сповнення обітниці про Божого святого духа, що мала сповнитися для них згідно зі словами Ісуса перед його вознесенням на небо. Тоді прийшов празник, що Жиди називали Шабуот або празник Тижнів, або Пятидесятниця. Тоді дух святий зійшов на той маленький собор із 120 учеників Ісуса. Чудотворно вони почали розмовляти незнаними язиками і пророкувати, і отверто розказували про чудові діла Божі. Та ніхто із решта Жидів в храмі в Єрусалимі або деінде в краю не отримав цього виллятого духа від Бога Єгови рукою Господа Ісуса Христа. Тисячі із тих Жидів зібрались побачити те чудотворне видиво й послухати, що ті ученики Ісуса Христа мали сказати в усіх чужинецьких язиках. Що ж тоді сталося? Симон Петро, один з учеників, перший встав, щоб розказати їм про це. Пророцтво Йоїла 2:28—32 почалось було сповняти, отже Петро сказав:
9 “От що промовив пророк Йоїл: І буде останнього дня, гогорить Бог, виллю я духа мого на всяке тіло, й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодці ваші видіння бачити будуть, і старшим вашим сни снити муться; і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті дні духа мого, і пророкувати муть. . . . І буде, що всякий, хто призовати ме імя Єгови, той спасеться.”
10. (а) Яке пояснення Петро дав відносно вилиття святого духа на Ісусових учеників? (б) Що він напоминав їм робити?
10 Тоді Петро пояснив їм, що Ісус Христос, що був розпятий і похоронений в день пасхи, лише пятдесять два дні перед тим, тепер воскрес із мертвих і був вивисшений по правиці Бога в небі у сповнення пророцтв царя Давида. Цей Господь Ісус Христос, як Божий провід, вилляв цього святого духа на своїх вірних послідовників на землі. Тисячі, що були дотикнені сумлінням, запитували що вони повинні робити. Отже Петро сказав: “Покайтесь, і нехай охреститься кожний з вас в імя Ісуса Христа на оставлення гріхів, і приймете дар святого духа. Для вас бо обітниця і для дітей ваших, і для всіх далеких, скільки їх покличе Єгова Бог ваш.” Напоминаючи їм дальше що вони мали робити, Петро сказав: “Спасайте себе з цього розворотного роду.”— Діян. 2:16—40.
11, 12. (а) Що Петрові слова “цей розворотний рід” значили щодо спасення й щодо державности? (б) Як доказ, що постав новий народ, що Петро пізніше писав до віруючих?
11 Під надхненням Божого святого духа через Христа, апостол Петро назвав той рід Жидів, що відкинули Ісуса Христа, як “розворотний рід.” Щоб уникнути знищення, винуваті Жиди мусіли “спасатися” від того розворотного роду, через відлученняся від нього. Він уже не був більше Божим вибраним народом, народом для його імя, народом, що був названий його імям. Ті особи, що тепер були його признаним народом, його слуги й служниці, були тепер зазначені через вилиття його духа, вони були посвячені, охрещені послідовники Божого Сина, Господа Ісуса Христа. Ті сталися Божим новим народом, духовим народом. Як? Тим, що вони всі брали участь в одному Божому святому духу. Оті віруючі Жиди були членами Божих колишніх людей для його імя. Вірою в Ісуса як Христа, вони далі були його народом для його імя, але тепер як члени його духового народу, “Ізраїля Божого.” (Галат 6:16) В доказ цього Петро писав до них якийсь час пізніще і сказав:
12 “Ви ж — рід вибраний, царське священство, нарід святий, люди прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє світло. Ви колись і не народ, а тепер народ Божий.”— 1 Пет. 2:9, 10; 1:1, 2.
13. Які докази в Писаннях ми маємо, що вилиття святого духа далі продовжалося і опісля на не-Жидів?
13 Сповнення пророцтва Єгови через Йоїла про вилиття святого духа не стрималось в той день Пятидесятниці. Воно далі продовжалося. Около трьох з половиною років пізніше, під кермою Божого ангела, Петро перший раз увійшов в дім Язичника (не-Жида), в Кесарії, що за пятдесять миль на північний захід від Єрусалиму, і там проповідував необрізаному італійському сотникові, Корнелію, і його родині й приятелям. Оті прийняли вість про Сина Божого, Ісуса Христа. Тоді дух святий був вилитий на них і вони також пророкували в чужих язиках. Отже вони охрестились в імя Ісуса Христа (Діян. 10:1—48) Від того часу многі необрізані не-Жиди або Язичники прийняли вість про спасення.
14, 15. (а) Чим сталися ті віруючі, охрещені не-Жиди, і чим вони були признані апостолами та іншими старшими людьми в Єрусалимі? (б) Який є пророчий доказ акуратности цього, що Яків каже?
14 Увірувавши й охрестившись в символ їх віри, вони також прийняли святого духа, хоч самі й не були обрізані, як от натуральні Жиди. Вони сталися духовими Жидами і не потребували робити цього, бо їх обрізання було в серці через очищаючу силу віри. Ті, що сталися частю Божого вибраного роду, його святим народом, його людьми для особлившої цілі, його “людьми для його імя.” Про це нема ніякої суперечки, бо це правда. Около 49 року по Хр., відбулась спеціяльна конференція з Петром і іншими апостолами і іншими старшими христіянами в Єрусалимі, на котрій вони признали ті необрізані не-Жиди охрещені, як члени Божих людей для його імя. Послухайте, що Яків сказав тоді:
15 “Мужі брати, вислухайте мене. Симон (Петро) оповів, як Бог перше зглянувся, щоб (з необрізаних) поган прийняти (що?) людей в імя своє. Із цим сходяться слова пророчі, яко ж писано: Після цього знов вернуся і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знову і поставилю його, (Чому?) щоб остальні з людей (останок з віруючих Жидів) щиро шукали Єгови (із ким?) і всі народи, на котрих призвано імя моє, говорить Єгова, що робить оце все.”— Діян. 15:13—17.
16. (а) Чиїм імям ті віруючі не-Жиди були названі? (б) Отже що вони й віруючі Жиди становили?
16 Ті віруючі люди з усіх народів, як і віруючі Жиди, стались людьми для чийого імя? Не для Ісусового імя, але для Божого імя, якого імя є Єгова. Пророцтво Амоса 9:11, 12, як це його навів ученик Яків, каже: “І всі народи, котрих названо імям моїм, говорить Єгова — той, що все це вдіє.” Отже цей духовий нарід із Жидів і не-Жидів віруючих, охрещених в імя Ісуса Христа, є люди, котрих названо імям Єгови. Єгова не має двох людей, два народи. Він має тільки одни люд, один духовий народ, іменно, віруючі, охрещені, духом-помазні полісдовники Ісуса Христа. (Ефес. 2:11—22) Вони є люди Єгови, його помазані свідки, так само як Ісус Христос був на землі.
ТЕ ІМЯ НАПИСАНЕ НА ЧОЛАХ
17. (а) Як довго пророцтво Йоїла 2:28, 29 сповнялося? (б) Якщо Єгова на землі має сьогодні “людей для свого імя”, то хто вони є?
17 Однак, сповнення Йоїлового пророцтва відносно вилиття святого духа і Амосове пророцтво відносно того, як люди всіх народів будуть шукати імя Єгови, продовжалося аж до цього двадцятого століття, до нашої генерації. Увесь правдивий христіянський собор з посвячених і охрещених послідовників Ісуса Христа, від перших із них за апостолових часів до послідних в наших часах,— всі вони отримали вилиття або помазання духа. Так довго як будуть члени приведені в духовий “Ізраїль Божий”, то пророцтво Йоїла про вилиття духа буде дальше сповнятися. Вплив цього також можна буде бачити й відчути. Отже Бог Єгова має на землі сьогодні людей котрих він назвав своїм імям, “люди для його імя,” помазані його духом. Вони є лише останок із помазаного “святого народу”, який формувався через минулих девятьнадцять століть.
18. Як Ісус указав в Одкриттю 14:1, чи христіянський собор мав бути названий Божим імям?
18 Що христіянський собор мав бути названий Божим імям, то на це указав самий Ісус Христос. В послідній книжці Біблії, Ісус часто звертав увагу на цей факт. В Одкриттю 14:1 він зображає себе й його собор із 144,000 помазаних послідовників стоячи як на небесній горі Сион. Апостол Йоан зобразив нам це видіння, кажучи: “І поглянув я, і ось Агнець стоїть на горі Сион, а з ним сто сорок чотири тисяч у котрих імя Отця Його написано на чолах їх“. Імя Ісусового Отця є Єгова. Це імя неначе написане на чолах його викуплених послідовників, щоб показати до кого вони належать, чиї люди вони є, чиїми слугами вони є, до кого вони належать, іменно, до Єгови. Ісус Христос сказав, що Його Отець дав йому оті 144,000, отже вони мають, опріч того Христове імя написане на чолах їх, що є символічне місце для ототожнення.— Йоана 17:9—12.
19. Згідно з Одкриття 3:12, чиє імя мало бути написане на них?
19 В Одкриттю 3:12 прославлений Ісус Христос каже: “Хто побідить зроблю його стовпом в храмі Бога мого, і вже не вийде геть; і напишу на ньому імя Бога мого, і імя города Бога мого, нового Єрусалиму, сходячого з неба від Бога мого, і імя моє нове.” Згідно із цим, то вірні й переможні послідовники стануться частю духового храму Божого котрого Ісус Христос є угольним каменем. Вони мають імя Ісусового Бога написане на них, що є Єгова. По тім імени вони є також знані, що вони належать до Нового Єрусалиму, котрий є в небі, і також до Ісуса Христа в його спорідненню з його Богом і Отцем.— Ефес. 2:20—22.
20. Що сказано про них в Одкриттю 22:3—5, і як вони там ототожнені на віки як Божі?
20 В самій послідній главі Біблії, в Одкриттю 22:1—5, апостол Йоан перше описує ріку води життя і овочеві дерева на берегах тієї ріки, і тоді каже: “І вже більше не буде жадного проклону; а престол Бога і Агнця буде в ньому, і слуги його служити муть йому. І побачать лице його, а імя його на чолах їх. І ночі не буде там; і не потребувати муть свічника, і світла сонця, бо Єгова Бог освічує їх; і царювати муть по вічні віки.” На оцих наслідниках царства Божого не спочиває проклін від Бога, як от на решта невірних та так-званих христіянах. Як посвячені раби Бога Єгови, вони непохитно виконують святу службу йому і стаються “людьми для його імени.” Ради цього вони бачать його лице одобрення, і його святе імя знаходиться на їх чолах, як ототожнення, що вони його на віки.
21. Отже який факт ми мусимо признати відносно правдивих христіян, дотичо їх назви?
21 Якщо ми є чесні, то ми признаємо цей факт: що воно правильно й властиво для правдивих христіян, правдивих послідовників Ісуса Христа, називатися імям Єгови. Вони є люди вибрані, не для Христового імя, але для імя його Бога і Отця, Єгови. Всякі так-звані христіяни, що по всьому псевдо-христіянству, котрі не хотять називатися імям Єгови і котрі відмовляються бути “людьми для його імя” в дійсності не є христіянами.
22. (а) Як самий Ісус стався частю Божих “людей для його імя”? (б) Відносно цього, як так-звані христіяни показали себе фальшивими?
22 Навіть Ісус Христос Провідник правдивого христіянства, був один “з людей для його імя” тим що він народився як природний Жид і був обрізаний. Він мав Боже імя сполучене з його особистим імям, як “Ісус”, котре то імя в коротці значить “Єгова є Спасення.” Отже сотки міліони із так званих христіян у державнім Христіянстві, що відмовляються прийняти імя Єгови і написати на їх чолах, доказують цим, що вони є підробки, фальшиві христіяни. Вони ніколи не були вибрані з між народів цього світу і що вони ніколи не відлучилися від цього світа, щоб статися, як це ученик Яків називає, “людьми для його імя.”
ВИЗНАННЯ ТОГО ІМЯ
23. (а) Заки вони прийняли імя “свідки Єгови”, то що останок мусів робити? (б) Що вони бачили, що прийшов час для Бога робити, отже яке визнання вони зробили?
23 Це сталося пару літ тому, в 1931 році, що вірний останок з посвячених та охрещених христіян, що не належала до ніякої секти в так званім Христіянстві, прийняли імя “свідки Єгови”, щоб ним ототожнювати себе. Чинячи це, вони не розминулися з Писаннями ані з христіянською правдою. Та заки вони були гідні взяти на себе таку почесну відзнаку, вони мусіли доказати прилюдним свідченням про Єгову, наслідуючи Ісуса Христа. Чи це вони робили? Так, співдіючи із Товариством Вартової Башти Біблії й Брошур, а головно від 1926 р. В тому році урядовий журнал цього Товариства, іменно, Вартова Башта і Вісник Присутности Христа, з 1-го січня, 1926 р, помістив оцей визовний артикул під титулом “Хто Шанувати ме Єгову?” Вони тоді зрозуміли, що прийшов був час для Єгови виробити собі імя, як це він зробив в часах старинних пророків. Отже вони вирішили прославити те імя Єгови як ніколи перед тим, і звіщати про нього. Вони явно визнали, що неначе його імя було написане на їх чолах, що вони належали до Єгови, будучи вповні посвячені йому через Христа і тому вони були його свідками.
24. Яке особливше писання Бог звернув на їх увагу?
24 Серед таких обставин і через свого святого духа на них, Бог звернув їх увагу на своє пророцтво в Ісаїї 43:10—12, котре звучить як слідує: “Ви свідки мої, говорить Єгова — ви й слуга мій, що я його вибрав, щоб ви знали й вірили мені та й зрозуміли, що це — я; передо мною не було Бога, та й опісля не буде. Я, я — Єгова, та й нема спаситєля крім мене. Я прорік та й спас, так як заповів; а іншого не було у вас, проте ви свідки у мене, що я — Бог, говорить Єгова.”
25. Коли вони прийняли те імя, і цим чином, що вони признали Богові?
25 Згідно із цим, в 1931 році, після кількох років служби в цім обємі, цей останок із помазаних, охрещених та посвячених христіян заявили їх відповідальність перед цілим світом, через прийняття того імя поданого в Писаннях, то є, свідки Єгови. Вони признали Богу ті слова, які він сказав до них у повище наведеному пророцтві: “Ви свідки мої,” “слуга мій.”
26, 27. (а) Чи віруючі завжди називалися христіянами і як часто та назва являється в Біблії? (б) Як та назва колись відріжняла їх, але що сталося з тією назвою відтоді?
26 В цей спосіб вони відрижнили себе від усіх релігійних сектантів в так званому Христіянству, що називають себе христіянами. Зауважмо це, що назва “христіянин” не є так відрізняючою сьогодні, як вона була девятьнадцять століть тому. В тих часах, по словам Діяння 11:26, що “ученики в Антиохії (Сирія), за Божим проведінням, називали себе христіянами.” Це сталося около 50 року. Так що від 33 року до 50 року по Хр., або через сімнадцять років, ученики Ісуса Христа не називали себе христіянами або месіяністами. Опріч цього, слово “христіянин” являється тільки три рази в цілій Біблії.— Діян. 11:26; 26:28; 1 Петр. 4:16.
27 Чому ж їх названо христіяни (по грецьки) або месіяністи (по єврейськи)? На те, щоб розріжнити їх від натуральних Жидів або Ізраїльтян, котрі відкинули Господа Ісуса як Месію або Христа. Але й так Рим помішав христіян із Жидами, тому що христіяни уживали також жідівську Біблію і їх Провідник Ісус Христос був уроджений Жид, Ізраїльтян або Єврей. Отже в тих часах назва христіянин послужила як відріжнення правдивих послідовників Христових. Але сьогодні, девятьнадцять століть пізніше, є сотки міліони релігійних людей, що взяли назву христіянин. Але ж вони зробили те імя христіянин вонючим між поганами, включаючи і атеїстів, які знаходяться в країні так-званого Христіянства.
28. Петро каже, щоб христіяни не терпіли за що, але що муситься сказати про людей в Христіянстві сьогодні?
28 Девятьнадцять століть тому, коли христіянство було в невинному стані, апостол Петро міг писати до Христових послідовників: “Тільки ж нехай ніхто з вас не постраждає як душегубець, або злодій або лиходій, або як бунтівник; коли ж як христіянин, то нехай не соромиться, а прославляє Бога за цю участь.” (1 Пет. 4:15, 16) Але сьогодні темниці та вязниці аж переповнені так-званими христіянами, котрі є винуваті за всякі речи які Петро заказав поповняти, як от убивці, як злодії, як лиходії та клопотуни, що мішаються в чужі справи.
29. Яку історію Христіянство написало про себе, і з яким впливом на імя христіянське?
29 Історія так-званого Христіянства від часів Римського Імператора Костянтина Великого є ганебною для протестантів як і для католиків. Відтоді вже саме імя христіянин спілкує сьогодні із свідомими поганами. Христіян знають як тих, що кинули дві атомні бомби на нехристіянські міста Хіросіма і Нагасакі, Японія, задля дипльоматичних та політичних причин, і цим чином убили 156,000 японських громадян за пару секунд.
30. Яке питання виринає відносно народу, що називає себе імям христіянським, і що дописуватель каже в часописі під титулом “Яке Значення в Назві?”
30 Державне Христіянство складається із народів, котрі мали б бути дійсними христіянами. Але після писань Святої Біблії, то чи є який-небудь політичний народ цього світу, що має право, після Писання, називатися христіянським? В часописі Вікторія Таймс, Канада, із 11-го січня, 1950 р., дописуватель Б.А. Тобін ось що написав під заголовком “Яке Значення в Назві?”:
. . . наші релігії, і наші причини чому ми живемо на цій землі — це наліпки, котрі ми завжди принагідно наліплюємо на ті речи, що розглядаються критично, щоб побачити чи зміст їх акуратний. Аджеж із цього виринають деякі не дуже потішаючі думки.
Наприклад, люди запитують, чи ми повинні називати свій край “христіянським краєм”, якщо бодай маленька часть з його осадників дійсно вірують в доктрини тієї релігії.
Г.Л. Менкен (американський автор, критик та редактор журналу Американ Меркурі) одного разу писав, що “Христіянство є та часть світу в котрій, коли чоловік встане й скаже, що він христіянин, тоді всі його слухачі засміються.”
Таке було тридцять років тому. Сьогодні, вони навіть не цікавляться, щоб засміятися.
31. Які чинники заставили останка прийняти те імя, і тепер де те імя знаходиться в друку?
31 Стоячи перед судищем Бога Єгови, Христіянство є засуджене за те, що воно стягнуло найбільшу зневагу на імя Його Сина Ісуса Христа. Цей вже самий факт вистачає, щоб правдиві христіяни бажали відріжнитися від номинальних христіян. Як? Імям Христового Отця! Отже вони визнають перед Христіянством і цілим світом, що його імям Єгова названо їх, і що вони, як і Ісус Христос, був, є свідками Єгови. Перед прийняттям цього Біблійного імя в 1931 році, сучасні свідки Єгови були названі якимись зневажливими та погордженими назвами через релігійних ворогів у Христіянстві, протестантами і католиками. Це був сильний чинник, що спонукав їх прийняти біблійну відзнаку, якої вони не потребують соромитися і якою вони можуть відріжнитися від фальшивих христіян. Отже те імя тепер знаходиться в словарях як і енциклопедіях!