Питання від читачів
● Чи велика громада з “інших овець”, що переживе Армагедон, буде знати чи їх співтовариші з останка показались бути вірними і чи осягнули нагороду безсмертности або ні? — Ф.С., Сполучені Держави.
Так, бо воно розумним заключати, що хто саме становитиме 144,000 членів із тіла Христового, буде відомим для “інших овець”, що житимуть в новому світі після Армагедону. Дотично цього є сказано в Псальмі 87:5, 6: “А про Сиона скажуть: Той і той родився там; і Всевишній, він утвердить його. Єгова напише в переписі народів: Той родився там.”
Що воно так буде, то це є дуже розсудним. Навіть в теперішнім часі ми знаємо, із писання в Св. Письмі, що певні одиниці отримали признання від Єгови в старинних часах, що є заохоченням для нас. Отже ті що будуть жити в новому світі після Армагедону будуть знати, що певні одиниці доказали свою вірність і отримали славну нагороду безсмертности, і цим чином вони також будуть заохотою до вірности їм. Їх вірну відданість будуть пригадувати ті, що знали їх, а це згідно із принципом в листі до Жидів 13:7: “Поминайте наставників ваших, що говорили вам Слово Боже; і позираючи на конець їх життя, послідуйте вірі їх.”
● Що значать слідуючі слова записані в Маттея 10:23: “Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде”?
Ісус сказав це в 31 році (по Різдві). Це було тоді, коли він висилав своїх дванадцяти апостолів по двох, щоб вони проповідували по всіх городах Ізраїля. Воно могло бути, відносно тих сімдесять євангелистів, котрі Ісус також післав проповідувати, що апостоли були вислані наперед Ісуса, і що Ісус приходив пізніше до тих місць, де вони проповідували. (Луки 10:1) Але це мабуть не те є, до чого Ісус відносився в Маттея 10:23, іменно, що він особисто, в тілі, мав наслідувати дванадцяти апостолів у городах де вони проповідували.
Очевидно, що коли Ісус дав своїм дванадцяти апостолам ці інструкції для проповідування, то це він робив для будучих років після його вознесення на небо, що він ніколи не поверне на землю в тілі. Як це можна доказати? Це можна показати тим фактом, що Ісус говорив до апостолів про знущання їх в синагогах і про ставлення їх перед володарі та царі “на свідоцтво їм і народам.” (Мат. 10:17, 18) Нема записано, що це сталося в часі їх короткого періоду проповідування виключно в Ізраїлі, після чого вони повертали до Ісуса і давали свій звіт. В часі коли Ісус дав їм ці інструкції, він виразно сказав їм, щоб вони не йшли до поган або в Самарію проповідувати, але тільки до “загублених овець з дому Ізраїля.”— Мат. 10:5, 6.
Це мусіло бути так, тому що він глядів наперед на їх всесвітнє проповідування між іншими народами після його вознесення на небо, бо тоді Ісус сказав до апостолів: “І ненавидіти муть вас усі за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеться. Коли ж вас гонити муть у тому городі, втікайте в інший: направду бо кажу вам: Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде.”— Мат. 10:22, 23.
При висказанню цих слів, Ісус дав апостолам, для негайного проповідування, місцеву територію. Ця територія знаходилася в Палестині між Ізраїльтянами, іменно: Юдея, Галилея і Перея, і не включала Самарії. Покриваючи цю територію, вони обходили “городи Ізраїля.” Тепер Ісус уживав цю тимчасову територію як ілюстрацію їх остаточної й цілковитої території. Перед його вознесенням на небо, воскресший Ісус призначив їм цілий світ як територію, бо він сказав: “Дана мені всяка власть на небі й на землі. Йдіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й святого духа.” (Мат. 28:18, 19) Це розширило їх територію поза кордони Ізраїля, а навіть поза кордони державного Христіянства геть аж у поганський світ, що не належить до Христіянства. Під інструкціями Ісуса, його ученики мали обняти цілу залюднену землю, проповідуючи добру новину про Боже царство усім, як Жидам, так і визнаним христіянським людям і всім поганським людям.
Нашим розгляненням біблійних пророцтв й новочасних подій ми бачимо, що Господь Ісус Христос, в суспіль з Богом Єговою, прийшов до духовного храму на весну в 1918 році. Це сталося після того року, а головно від 1919 року, що останок з Христових помазаних учеників почав проповідувати цю добру новину про Боже царство, що воно було установлене в небесах в 1914 році. Як же довго після приходу Господа до храму мусить проповідуватися? Аж до приходу “Сина чоловічого” виконати суд Єгови. Це станеться “у війні великого дня Бога Вседержителя,” в Армагедоні. Відносно цього приходу Ісус сказав в Одкриттю 16:15: “Ось йду як злодій; блаженний хто чуває, і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.”
Згідно із цими інструкціями дані його дванадцяти апостолам, Ісус пророчо каже нам сьогодні, що його помазаний останок з духовних Ізраїльтян не обійде цілий округ залюдненої землі із вісткою про установлене Боже царство заки прославлений небесний Цар Ісус Христос прибуде як виконавчий чиновник заки битва Армагедон вибухне.
Ми можемо бути гонені від одного города до другого через переслідування свідків Єгови, але ми повинні таки йти вперед. Чому? Бо хоч ми розкинуті силами переслідування до зовнішніх місць, то ми таки не досягнемо цілої території прямо, особисто, заки війна великого дня Бога Вседержителя вибухне й знищить людей цього лукавого світу і цим поставить кінець нашій роботі свідчення таким світським людям.
Отже це залежить від нас, щоб ми покрили якнайбільше території можливо перед Армагедоном. Аж до того часу нам стане території, щоб працювати, і в котрих територіях потреба вісників Царства і навчителів є велика. Дякувати Богові за це! Порівняй Вачтовер з 1-го червня, 1900, ст. 174; з 15-го червня, 1907, стр. 184, пар. 3.