Предсказуючи того кому належиться послушенсто всіх народів
“Скуптеся докупи, щоб я сказав вам, що станеться з вами в останніх днях.”— 1 Мойсея 49:2.
1. У якому часі ми живемо, й сповнення якого стародавнього пророкування ми тепер бачимо?
ВІРТЕ або не вірте ми живемо в “останніх днях”. Ми тепер проходимо сповнення стародавнього пророкування яке захопило увагу й тієї світової організації Обєднаних Народів. Туристи відвідуючи централю Обєднаних Народів на західнім березі Східної ріки в штаті Ню Йорк читають те згадане пророкування вирізане на одній з мармурових стін:
І перероблять мечі свої на леміші, а списи свої на серпи й не буде народ на народа меча підіймати та й не буде більше учитися воювати.
Якщо ця цитата не має ніякого відношення до його джерела то дуже мало туристів розуміють, що він походить з пророцтва Ісаїї в Святій Біблії. Але головна точка, яку треба зауважити є, що пророк Ісаїя пророкував, що воно мало відбутися в останніх часах.
2, 3. (а) Коли пророцтво Ісаїї каже це пророкування мало сповнитися? (б) Якщо пророцтво Ісаїї сповняється сьогодні, то у якому часі ми тепер мусимо жити?
2 Цитуючи з новочасного перекладу Біблії нам є дане ціле пророцтво показати коли воно має сповнитися:
Станеться в останні часи, що над усі гори, гора Єгови вознесеться й підійметься понад горби, й посьпішать до неї всі народи. І пійдуть многі народи й скажуть: “Ходіть, вийдемо на гору Єгови в дом Бога Якового, а він покаже нам свої дороги й будемо ходити стежками його.” Бо з Сиону вийде закон і слово Єгови з Єрусалиму. І судити ме він народи й карати ме многих людей; і перероблять мечі свої на леміші а списи свої на серпи й не буде народ на народ меча підіймати та й не буде більше вчитися воювати.”— Іса. 2:2—4, Переклад Нового Світу.
3 Тепер, коли це пророцтво сповняється сьогодні людьми многих народів, які не воюють одні проти одних і які не планують воювати бо вони й не вчуться воювати то ми мусимо жити в “останніх днях”— цебто сказати в днях цього війною-пораженого світу. Отже спокійний світ мусить бути близько, як є показано людьми, яких всі широко уважають.
4. Яких людей сьогодні широко уважають, і якого пророчого наказу Ісаїї вони слухають?
4 Котрими людьми? Згідно з пророцтвом Ісаїї вони мусять бути ті люди, що почитають Бога якого імя згадується три рази в цім пророцтві. Якщо його імя є Єгова то ці люди мусять бути Свідки Єгови. Вони дійсно прославляють почитання Єгови “над усі гори” й підіймають його “понад горби”. Звідусіль світу зі “всіх народів” і “многих людей”, товпи єднаються в почитанню Єгови як один живучий й правдивий Бог і стаються його свідками. Вони слухають його пророчого наказу записаний в Ісаїї, розділ сорок третій, стих дванадцятий: “ ‘Ви свідки у мене’, говорить Єгова, ‘що я Бог’.”
5. Що Річна Книжка на 1962 р., цих людей показує вони зробили минулого служебного року запрошувати людей почитувати Єгову?
5 Звернімся до Річної Книжки Свідків Єгови на 1962 р., (анг. мові) й загляньмо до покажчика країв де вони свідкують і зорганізували собори. Там ми нараховуємо 188 країв від Адену до Занзібар. Звертаючись до карти на сторонах 34-41 яка докладно подає організаційні риси й діяльности кожної країни ми довідуємося, що минулого служебного року Свідки Єгови пересічно мали 884,587 робітників у полі кожного місяця, відвідуючи людей по домах без ріжниці їх раси, кольору, національности, релігії або суспільного становища, проповідуючи їм добру новину про царство Єгови через його укоронованого Царя Ісуса Христа. Того служебного року вони ужили 132,695,540 годин проповідуючи Боже царство в більше як 150 мовах. Дійсно це було багато часу ужито запрошувати людей почитати Єгову.
6. Мільйони людей читали копії якої резолюції під час 1958—1959 р, і яку визначну постанову вона містила?
6 В грудню 1958 р., й сягаючи до 1959 р., мільйони людей по цілому світі читали брошуру на чотири стороні, яку Свідки Єгови розповсюджували в 53 мовах і в 72,348,403 копіях. Вона розказувала про Резолюцію яку свідки ухвалили на міжнародній конвенції в Єнкі Стадії й Поло Ґравндс у місті Ню Йорк. В пятницю на 1-го серпня, 1958 р., цю резолюцію представили до 194,418 почислених присутніх з 123 країв, й вони приймили її голосуючи голосом і великими оплесками. Визначно між речами цієї резолюції була їх постанова дотримувати пророцтво Ісаїї 2:4, яке вони признають сповняється в них.
7. Як вони дотримували те пророцтво до цього дня, й який факт воно доказує?
7 До цього дня, незважаючи на політичні й релігійні сварки світових народів, ці Свідки Єгови не прилучаються до приготовлення на війну й не підіймають меча проти своїх христіянських братів у інших краях. Вони не учуться воювати. І це всупереч, що їх світова організація розростається тисячами членами кожного року. Все це походить від Єгови. Воно є красний доказ, що ми живемо в “останніх днях”.
8. Щоб більше упевнитися про це до якого пророка ми звертаємося, як згадано у Ісаїї 2:3, і які питання виринають про нього?
8 Щоб більше упевнитися про цей факт, ану перегляньмо ще інше пророцтво яке було дане відносно “останніх днів”. Воно було подане пророком, якого імя пророцтво Ісаїї згадує. Воно є належно згадати його імя тут бо Ісаїї 2:3 каже, що ті люди, які сьогодні шукають почитувати правдивого Бога будуть казати: “Ходіть, вийдемо на гору Єгови в дом Бога Якового.” Хто це є той Яків якого Бог був Єгова? Що він пророкував відносно “останніх днів”?
9. Де цей пророк прожив своє життя?
9 Яків походив з тієї частини полудневозахідної Азії яка сьогодні називається Середній Схід. Двадцять років він жив у Сірії де він стався батьком дванадцятьох дітей. Але коли він дав це пророцтво про наші дні він жив у Єгипті, що сьогодні називається Сполучена Арабська Республіка. Яків був син Ізаака й онук Авраама. Більшість зі свого життя він жив зі своїм батьком і дідом у території яку сьогодні Йордан і Ізраїль займають. Послідних шістнадцять років свого життя він прожив у Єгипті зі всією своєю родиною бувши чужоземцем.
10, 11. (а) Чому то всі родини земські повинні цікавитися цим Яковом? (б) З якою групою пророків Яків товаришував?
10 Всі на землі повинні цікавитися життям Якова. А чому? Через пророцтво яке Бог дав Якові дивним сном. Яків лише що лишив свого батька Ізаака на полудне в Бейер-Себі й ішов до Сірії подружитися. В дорозі на північ він ліг спати в полі недалеко Бетеля (тепер називаючись Бієтен у Йордані). Тієї ночі він бачив драбину сон-видінням, яка досягала від землі до неба й на горі драбини Бог промовив і сказав Якові:
“Я Єгова Бог Авраамів, отця твого й Бог Ізааків. Земля, що на їй лежиш тобі оддам її й насінню твоєму. І буде насіння твоє, як пісок земний й розпросторишся на захід сонця й на схід сонця й на північ і на полудне й благословляться в тобі всі коліна землі й у насінні твоєму.”— 1 Мойсея 28:13, 14.
11 Через цю божественну обітницю кожна людина, яка хоче благословитися на землі, не робить ріжниці з якої родини вона походить, мусить благословитися через “насіння” або потомка цього Якова. Пізніше Бог Єгова перемінив Якова імя на Ізраїль, так що в Біблії його кличуть обома іменами, тепер Яків, тепер Ізраїль. Так як Авраам і Ізаак, Яків стався пророком Єгови. Псальма 105:14, 15 виразно називає Якова пророком. Розказуючи про мандрування Авраама, Ізаака й Якова по Обітуваній Землі воно показує як Бог Єгова хоронив їх і каже: “Він не допустив нікому робити їм кривди й карав за них царів, кажучи: ‘Не доторкайтеся моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм.’ ”
12. Де Яків показався бути найкращим пророком?
12 Певно кожний раз, що Яків розказував своїй родині про Божу обітницю в Бетелі він ділав як пророк. Але в жадному часі його пророча посада не була більше корисна як тоді коли він прощався зі своїми синами й онуками. Тепер в 1712 р., перед Хр. лежачи на своїй смертній постелі він скликав своїх дванадцять синів до своєї кімнати промовити їм свої послідні слова. Це було вкоротці після його благословення своїх онуків Ефраїма й Манассія, які були синами Йосифа, одинадцятого сина Якового. Йосиф тоді служив як премєр-міністер Єгипту бувши головний слуга Фараона, царя Єгипетського.— 1 Мойсея 48:1—22.
13. Даючи своє послідне пророцтво, який стиль висловлення Яків уживав?
13 Коли Яків передавав свої послідні вістки своїм дванадцятьом синам, він уживав поетичну мову єврейських пророків, бо Яків був Єврей, так як Авраам і Ізаак. Його поезія не була римованим віршом де звуки при кінці лінійок звучать однаково. Вона складалася з ритмічних лінійок даючи порівнюючі думки як от наприклад говорячи про себе в одному реченню як Яків а в іншому як Ізраїль, де обі назви відносилися до одної особи. Отже ця пророча поезія є щось більше як чистий вірш, який є неримований вірш у якому кінці лінійок не звучать однаково. Єврейська поезія висловлюється лінійками які пишуться одну побіч другої висказуючи однакові думки й так обявляють подібні ідеї, які дійсно побільшають думку або тему. Як ми будемо проходити через Якова поетичне пророцтво ми зможемо зауважити цей стиль.
СМЕРТНЄ ПРОРОЦТВО
14. З якої сили Яків тоді промовляв, і що 1 Мойсея 49:1, 2 каже, щоб показати це?
14 Сорок девятий розділ 1 Мойсея описує смертню сцену вдомі Якова в Єгипті в 1712 р., перед X. На цій оказії Божий дух надхнення зійшов на Якова й він промовив як пророчий Свідок Єгови. Вказуючи це, 1 Мойсея 49:1, 2 каже нам: “І прикликав Яков сини свої й каже:
‘Зберіться докупи, та вислухайте моїх слів про що станеться з вами в останніх днях, Ой синове Якова! Скуптеся докупи, та послухайте, що скаже вам отець Ізраїль.’”
15. Які риси єврейської поезії ми зауважуємо в Якових початкових словах?
15 Зауважте як (1) вираз “скуптеся” поетично сходиться з виразом “зберіться докупи”; (2) вираз “вислухайте” годиться з виразом “моїх слів”; (3) вираз “послухайте,” з виразом “вислухайте”; (4) вираз “Отець ваш Ізраїль” з виразом “ви сини Якова”. В цілім пророцтві Якова ми зможемо зауважити цей поетичний схід думок або спорідненого висловлення. Все це поширює думку й побільшає значення як і запевняє акуратну думку.
16. Пророчо до якого часу Яків виглядав?
16 Умираючий патріярх Яків думав далеко про дні своїх дванадцятьох синів, які пильно слухали його. Він думав далеко поза час, що родини його дванадцятьох синів складуть дванадцять поколінь, які разом будуть становити сполучений народ у Палестині, Обітуваній Землі, народ називаючись по імені їх отця Якова або Ізраїля. Яків виглядав часу нового народу, духового народу Божих вибраних людей, духового Якова або Ізраїля.
17, 18. (а) На яких підвалинах спочив цілий народ Ізраїльський? (б) Як щось подібно цьому є правдиве про духовий Ізраїль?
17 Яків, бувши спільний батько, служив як широка підвалина цілого народу тілесного Ізраїля. Дванадцять синів Якова служили як другорядні підвалини або дванадцять опор, спочиваючи на Якові. На цих дванадцятьох підпорах або підвалинах спочивав цілий народ Ізраїля в братерстві.
18 Щось подібного є правда про духовий Ізраїль, “Ізраїль Божий,” як це один з надхнених членів цього народу пізніше назвав його. (Гал. 6:16) Так як стародавній Ізраїль був один великий собор або церква для почитання Єгови, Бога Якового, так само й духовий Ізраїль є один великий собор або церква для почитання цього самого Бога. Той кого патріярх Яків представляв є Господь Ісус Христос, бо він є підвалина цього собору або церкви духового Ізраїля. Ісус показав це коли він сказав до одного зі своїх дванадцятьох апостолів: “Ти є Петр (скала) і на цьому камені збудую церкву мою.” (Мат. 16:18, ПС) Будуючи цю церкву або собор на собі, Ісус вживає дванадцять апостолів, погоджуючись із дванадцятьма синами Якова. В послідній книзі Біблії ці називаються “дванадцяти апостоли агнця”, й дванадцять підвалин нового Єрусалиму мали імена тих апостолів Агнця, Ісуса Христа. Але дванадцять воріт Нового Єрусалиму були підписані іменами “дванадцятьох родів синів Ізраїлевих”.— Одкр. 21:12—14.
19. З кого небесна царююча кляса складається, і як про них описується в Одкриттю 7:4—8?
19 Славетний Новий Єрусалим символізує небесну царюючу клясу. Він буде складатися з 144,000 випробуваних і вірних послідовників Агнця Ісуса Христа. Вони є попечатані святим духом від Бога й вони затримують цю печатку до кінця своєї земної проби. Одкриття 7:4—8 відноситься до них як до духового Ізраїля й показує, що вони складаються з дванадцятьох поколінь. Імена цих поколінь воно бере від синів і внуків патріярха Якова. Воно кладе їх в ось який порядок:
І я [апостол Йоан] чув число попечатаних, сто сорок і чотири тисяч попечатаних з усіх родів синів Ізраїлевих:
з [1] роду Юдиного дванадцять тисяч попечатаних;
з [2] роду Рубимового дванадцять тисяч попечатаних;
з [3] роду Гадового дванадцять тисяч попечатаних;
з [4] роду Асирового дванадцять тисяч попечатаних;
з [5] роду Нефталимового дванадцять тисяч попечатаних;
з [6] роду Манассіїного дванадцять тисяч попечатаних;
з [7] роду Симеонового дванадцять тисяч попечатаних;
з [8] роду Левиїного дванадцять тисяч попечатаних;
з [9] роду Іссахарового дванадцять тисяч попечатаних;
з [10] роду Завулонового дванадцять тисяч попечатаних;
з [11] роду Йосифового дванадцять тисяч попечатаних;
з [12] роду Веняминового дванадцять тисяч попечатаних.
20. (а) Що можна зауважити про порядок імен цих поколінь, але яке число зберігається? (б) Що можна зауважити про всі ці покоління, з яким упливом на цілу організацію?
20 Це не є порядок в який сини патріярха Якова або Ізраїля народжувалися. Дальше тут бракує імя Якового пятого сина Дана й імя його внука Манасія заступає місце Дана. Чи історія покоління Данового показувала, що воно було б краще уживати Манасію замість Дана будемо пізніше дискутувати. Однак Одкриття 7:4—8 зберігає число дванадцять бувши числом дванадцятьох поколінь духового Ізраїля. Також всі ці імена є імена одинадцятьох з Якових синів а одно імя з Якового внука через Йосифа. Ми також зауважуємо, що кожне покоління має однаке число членів. Отже жадне покоління не є більше числом від іншого, але ціла організація духового Ізраїля показується бути в звершеній рівновазі, кожне покоління саме в собі знов підкреслює число дванадцять.
21. В пророкуванню чи Яків слідив порядок народження своїх синів, і як що він міг назвати їх?
21 Проте, коли патріярх Яків дав своє передсмертне пророцтво він не відносився до своїх синів за порядком їх народження через чотири матері, іменно, Лею першу жінку Якова й її служницю Зелфу й Рахелю другу жінку Якова й її служницю Баллу. Бувши їх спільний батько Яків міг відноситися до них як “Ви сини Якова” й назвати себе “Ізраїль, батько ваш”.
22. Дійсно для чиєї користі Яків там пророкував, але хто інший також повинен цікавитися сьогодні?
22 Яків скликав своїх дванадцятьох синів докупи, щоб сказати їм, що має статися з ними або з тими котрих вони представляли “в останніх днях”. Це значить у наших днях, які є “останні дні” духового Ізраїля на землі, заки малий останок з його 144,000 членів дістануться до небесного Нового Єрусалиму з Божим Сином, Агнцем, Ісусом Христом. Отже те, що Яків промовив до своїх дванадцятьох синів більше як тридцять шість століть тому він дійсно промовив на користь малого останка духового Ізраїля який тепер є на землі в цім найкращім часі людської історії. І якщо ці є члени духового “насіння Авраама” через котрого всі народи й роди землі будуть повіки благословитися, то ті члени всіх родин і народів які хотять такого благословення повинні тепер цікавитися переглянути з нами смертні слова Якова.
РУБЕН
23. Як перворідний син Якова дістав своє імя, і які питання тепер виринали щодо його позиції первородства?
23 Промовляючи поетичною мовою, Яків пророкував над Рубеном, першим сином через його першу але менше-люблену жінку Лею, яка була Сірійська дівчина. Коли він народився Лея сказала: “Ось син!” і потім зробила це висловлення його імям, Рубен. Бувши перворідний син у Якова, Рубен мав право первородства в родині. Бувши перворідним сином йому належилося дві частині маєтка якого Яків, його батько лишав позаді. Питання було, Чи Рубен тепер буде достойний цього первородства? Також патріярх Яків бувши голова родини служив як священик Єгови для цілої родини і подавав жертви на родиннім вівтарі й брав провід у молитві й у навчанню релігійної інструкції. Бувши батьком він також служив неначе губернатор цілої родини з її слугами, худобою й майном. Що сказати про ці привілеї?
24. Як цих дванадцять родин мали поводитися після смерти Якова, й які питання над Рубеном тепер треба було залагодити?
24 Після смерти їх спільного батька ці дванадцять сини не мали ділитися на дванадцять родин, кожна йдучи в свій бік; вони мали триматися купи як одні люди, один народ. Але хто тепер буде священиком для цих людей або собору? Хто буде губернатором? Чи такі привілеї які звичайно йдуть до перворідного сина будуть призначені Рубенові через надхнення Божого духа? Отже ми послухаємо слів Якова принаймні з таким зацікавленням подібно до Якових дванадцятьох синів:
“Ти, мій первенче, Рубене, сило моя перва! Ти й поважен, ти й потужен, всіх ти переважив, та филюєшся водою, задню пасти будеш; ліг бо на отецьке ложе, ложе ти зневажив, і зневажив і споганив батькову постелю. Він вийшов до його!”— 1 Мойсея 49:3, 4.
25, 26. (а) Яким висловленням Яків обявив, що Рубен був його перворідний син, й чого він повинен був доказатися бути гідним? (б) Що вислів “поважність” значить, що вислів “потужен” значить?
25 Яків не мав статевих зносин з своєю першою жінкою Лею перед своїм супружеством. Його сила створювати діти ще не була виснажена, хоч тепер (в 1774 р., перед Хр.) йому вже було вісімдесять чотири років віку. Його послідна дитина й син не народилася аж більше як тринадцять років пізніше. Отже він міг відноситися до свого перворідного Рубена як “сило моя перва”. Рубен повинен був бути найкращий син у родині, гідний отримати ще так раз спадщини як який інший з його братів. (5 Мойсея 21:17) Він повинен був перевищити своїх братів у всякі способи.
26 Природно Рубен повинен був наслідити “поважність і потужність”. Здається, що висловлення “поважен” відноситься до священства народу. Мужеські члени Рубенового покоління повинні були постарати священства. Вислів, “ти й потужен” міг значити губернаторство або царювання, коли вони стануться царством. Поважність священства Бога Єгови повинно було спочивати на Рубенові й сила правительства або царювання мала статися його відвічальністю. А що Яків пророкував про це? Чи пророцтво Якова сповнилося?
27. Які нездатности Яків пригадував собі проти Рубена?
27 Яків пригадав собі нездатність Рубена яка впливала на всі три з цих привілеїв, первородство, священство й губернаторство. Рубен стягнув ганьбу на свого отця. Він поповнив кровозмісну неморальність з наложницєю свого батька, Баллою, яка була служниця Якової любленої жінки Рахелі. Це сталося зараз по смерті Рахелі, після її народження Венямина. Чи перворідний Рубен насилував служницю Баллу, щоб вона не заступила місця Рахелі в любові Якова й так не сталася більше люблена від його мати Леї; або чи Рубен поводився з чистого запалу до Балли, біблійна історія не пояснює. Вона лише каже: “Сталося ж, як осївсь Ізраїль на тій країні, прийшов Рубен та й ліг з Баллою, батьковою наложницею. І дочувся про це Ізраїль.” І Грецька Сентуагинт Версія Святих Писань додає: “І воно здавалося лукавством в його очах.”— 1 Мойсея 35:22, НС; LXX (Томпсон).
28. (а) Коли Рубенів гріх вишукав його, і з якими наслідками? (б) Як Рубен поводився, але як він повинен був поводитися?
28 В часі цієї серйозної провини проти свого батька Якова й проти мати його спів-братів Дана й Нафталії, перворідний Рубен не стався відмовлений й вигнаний. Але тепер, около пятдесят років пізніше, Рубенів гріх вишукав його. (4 Мойсея 32:6, 23) Під божественним надхненням його умираючий батько каже йому про наслідки цього поганого поводження. Яків каже йому: “задню пасти будеш”. Так то Рубен позбавився “поважности та потуги” й також права первородства до двох пайок батькового майна. А чому? Тому, що він поводився як “филююча вода”. Він доказав себе бути або несталий як води або буйний й свавільний неначе вода розбиваючи таму або бушаючись швидким струмком. Необачна вільність, яка недбає про наслідки не годиться з потугою. Рубен повинен був уживати само-контролю. Він повинен був показати синівську пошану до свого батька й честь до двох синів Балли його батька наложниці.
29, 30. (а) Пізніше, яка справа в соборі в Коринті, Греція, була подібна до справи Рубенової? (б) Хто потерпів за неморальність Рубена й як?
29 Рубен спаскудив лож свого батька. Це подобало до справи у христіянськім соборі в Коринті, Греція, де апостол Павло вилучив так-званого христіянина, який мав статеві зносини зі своєю матірю. (1 Кор. 5:1—13) Відчуваючи огиду говорити просто до Рубена про його безсоромне поводження, Яків закінчив свій пророчий засуд проти перворідного Рубена кажучи: “Він вийшов до його!” За неморальність Рубена його сина, так ціле покоління його потерпіло. Як воно сталося є записано в 1 Паралипоменон 5:1, 2:
30 “Сини в Рубена, найстаршого Ізрайлевого сина,— він перворідень; але як споганив постіль свого батька, то первеньство його віддано синам Йосифа, Ізрайлевого сина, одначе так, щоб не писатися їм перворідними; бо Юда був найпотужнійший між своїми братами, й князь у їх, але первородство перенесено на Йосифа.”
31, 32. (а) Як потомки Рубена не перевищувалися в Ізраїлю? (б) Яку виставу вони показали за часу Судді Барака й коли Асірія забрала Північний Ізраїль у полон?
31 Тому, що Рубен опоганив свою звичайну позицію первородства, він позбавився привілеїв надзирательства над народом Ізраїльським. Жаден з Рубенових потомків не стався суддею, пророком або провідником у Ізраїлі. Коли дванадцять поколінь Ізраїля осілися в Обітуваній Землі в пятнадцятому століттю перед Хр., Рубен дістав свою призначену територію на схід від Мертвого моря й Йорданської Ріки. Пізніше у битві “вод Мегидди” щоб звільнити землю від Канаанського гнобителя царя Явина й його генерала Сизара, Рубеніяни не помагали Судді Баракові й пророчиці Деборі. Ось в своїй пісні перемоги Барак й Дебора зауважили невдачу Рубеніянів співаючи: “Тільки у племен Рубена була незгода. Галаад (побіч Рубена) живе собі тихо за Йорданною.”— Суддів 5:15, 17.
32 Століття пізніше, коли північне царство Ізраїля зайшло в полон під Ассірію, Рубеніяни були перші упасти. (1 Пар. 5:26) Справді покоління Рубенові не перевищивало своїх співпоколінь у Ізраїлю.
33. Яку позицію покоління Рубенове займає в Езекиїловім видінню про поділення землі під Божим царством?
33 У Езекиїловім видінню про поділення землі, зображаючи поділення землі під Божим царством у новому світі, Рубен не дістав позиції зараз коло “святого пая” землі в якому знаходиться храм Єгови, місто Єгова-Шамма (там Єгова) й територія ватага. Юда знаходиться саме на північ від святого пая а Рубен зараз на північ від Юди.— Езек. 48:6—22.
34. Отже що нас не дивує про видіння попечатування 144,000, але про що там пригадується цим членам?
34 Отже воно не є дивно, що в Йоановім видінню попечатування дванадцятьох поколінь духового Ізраїля, покоління Рубенове не згадується перше але друге зараз після Юди. (Одкр. 7:5) Так то членам 144,000 духового Ізраїля пригадується, як Рубен позбавив свої дорогоцінні привілеї за те, що він не поставив доброго прикладу як вірний надзиратель між вибраними людьми Бога Єгови.
35. За необачну вільність подібна до Рубенової, які наслідки духові Ізраїльтяни наслідять, і як це було показано в справі неморального христіянина в Коринті?
35 Які-будь посвячені, хрещені члени духового Ізраїля, які беруть необачну вільність, показують нестійкість і стрімголовою квапляться до перелюбства або чужоложства утратять свою нагороду. Вони потім можуть показати щире покаяння за свою неморальність але вони вже вічно запаскудили свій запис. Вони поставили поганий приклад для Божого стада. Так як той чоловік у соборі в Коринті який зневажив ложе свого батька, їх можна вилучити й пізніше відновити тому, що вони покажуть засмучення в святий спосіб, який доводить до покаяння. Але після його вилучення той чоловік у Коринті не був здібний займати прикладову позицію надзирателя христіянського собору. (2 Кор. 7:9, 10; 2:6—11) Він вже не був непорочним і не був здоровим прикладом Божому стадові, так як надзиратель повинен бути. (1 Тим. 3:1—4; Тита 1:5—9) Так як покоління Рубенове, він не був здібний займати провідничу позицію в духовому Ізраїлю.
36. (а) Всі 144,000 є в соборі якої ранги? (б) Хоч у духовім Ізраїлю знаходиться Рубенове покоління то на що 144,000 не повинні самонадіятися, і чому ні?
36 Отже в світлі цього принижуючого засуду, який умираючий батько Рубена подав йому, його справа містить важну науку для малого останка 144,000 членів духового Ізраїля, які ще знаходяться на землі. Всі члени 144,000 складають “церкву перворідних на небесах записані”, й вони повинні все поводитися згідно з своєю позицією. (Жид. 12:23) Але, тому що декотрі поводяться необачно, недумаючи про наслідки, як це Рубен зробив, вони можуть утратити спеціальні привілеї в христіянському соборі тут на землі. Лише Божою ласкою й тому, що вони підкорилися духовому лікуванню вони не є на все вилучені від духового Ізраїля. Лише через Божу милість у духовім Ізраїлі знаходиться покоління Рубенові. За це ми можемо бути вдячні; але не берімо ризики самонадіючись на Божу ласку. Рубен потерпів наслідки. Так само й з нами буде!
СИМЕОН І ЛЕВІЙ
37, 38. (а) До якої міри Симеон і Левія братами, і що їх імена значуть? (б) Згідно з послідними словами Якова у чому вони співділали?
37 Минаючи свого перворідного сина, патріярх Яків звернув увагу до його другого сина Симеона й його третього сина Левія, обидва бувши синами його першої жінки Леї. Пророкуючи єврейською поезією, умираючий Яків сказав:
“Симеоне й ти Левію! Браттє ви між браттєм, та сестра знаряддє в зраді кривді стала. Не ввійду я в вашу раду, поки й тху тихого, і до змови не пристану серцем чистим, чесним. Бо вони людей в завзятті мучили, вбивали в безумі своєму терзали навіть і скотину. Проклинаю їх нелюдське дике їх завзяттє; їх в Ізраїлі розсію, зверну у Якові.”— 1 Мойсея 49:5—7.
38 Ці рідні брати співдіяли разом, але в поганих ділах. Імя Симеон значить “Чути”, цебто сказати з прийманням, й імя Левій значить “Прилучений; Прихильність”.
39, 40. (а) На якій спеціальній оказії Симеон і Левій вживали знаряддя жорстокости за знаряддя убивання? (б) Як вони відповіли своєму батькові в цій справі?
39 Спеціальна оказія на якій знаряддє зради сталося їх знаряддям убивати, було коли вони довільно взяли на себе пімститися за честь їх рідної сестри Дини. Це сталося перед Рубеновим насилуванням Балли. Коли патріярх Яків отаборився недалеко міста Сихема в Обітуваній Землі, дівочість Дини була нарушена. Син Гевійського ватага того міста позбавив їй. Брати Дини планували пімститися. Наполягаючи, щоб цей ламатель стався обрізаний по законі Ізраїльському заки він міг женитися з Диною, вони постаралися, щоб всі самці Сихеми були обрізані. На третій день їх обрізання, коли мужі боліли так, що вони не могли ходити, Симеон і Левій взялися до роботи.
40 “Два сини Якова, Симеон й Левій, брати Динині, взяли кожен меча свого, та ввійшли в город, та й повбивали все музьке. Геммора (ватага) ж та Сихема сина його постинали мечом, і взяли Дину з господи Сихемової та й пійшли геть.” Інші сини Якова почали грабувати місто й виносити жінки й діти, “бо в йому обезчещено Дину сестру їх.” Коли Яків не показував співчуття до їх діла й докоряв Симеонові й Левійові, вони відповіли: “Хиба він за ледащицю вважав сестру нашу?”— 1 Мойсея 33:18 до 34:31.
41. Який був їх намір до Йосифа коли йому було сімнадцять років віку, і коли їх батько довідався про це?
41 Роки пізніше коли їх зведений брат Йосиф стався сімнадцять років віку, Симеон і Левій шукали убити його бо вони були заздрісні тому, що Йосиф був люблений син батька їх. Рубен, їх старший брат, разом з Юдею й з старшим братом від Симеона й Левія не хотіли убити Йосифа. Молодші брати, або чотири сини від Якових двох наложниць були дружні з Йосифом або терпіли йому. А ще молодші брати Іссакар і Завулон не мали нічого до розказу в справі. Отже коли Йосиф відвідав їх коло міста Дотан, ясно було, що Симеон і Левій брали провід у “змовленню на його, щоб убити його”. Юда стримав їх й вони не убили його а Рубен вернувся запізно, щоб заборонити їм продати Йосифа за невільника у Єгипет. (1 Мойсея 37:2—36) В своїм часі, коли знайшли Йосифа живим у Єгипті як премєр-міністер тієї країни, Яків довідався чому його син так раптово щез. Правдоподібно, що Яків мав це на думці коли він говорив Симеонові й Левійові про “знаряддя в зраді”.
42. Коли б вони були не вживали цього знаряддя жорстокости то до якої позиції міг Симеон і потім за ним Левій прийти?
42 Правда, що Йосиф був перворідний син Рахелі, люблена жінка батька його, але він народився роки після народження Симеона й Левія, як одинадцятий син Якова. Отже коли б вони не були поповнили таку мстиву жорстокість проти мешканців города Сихеми без дозволу їх батька, вони могли набути позицію провідництва коли Рубен позбувся її, Симеон маючи першу нагоду а Левій другий за ним. Але вираз Якового засуду проти них перед своєю смертю ясно показав, що вони позбулися тієї нагоди.
43. Як на останній день свого життя Яків показав, що він не мав і не хотів ніякої громадської відвічальности за їх злочинство?
43 Отже на послідний день свого життя Яків обчистився зі всякої вини про жорстокість у місті Сихема. Насильство його доньки Дини не оправдувало такого поводження. Якова душа, яка умирала там у Єгипті не хотіла мати ніякої близькости з Симеоном і Левійом у їх злочинстві. Сама натура Якова противилася проти зєднання з собором людей такої страшної жорстокости. Перед закінченням свого життя він висловився, що він не мав ніякої спільної відвічальности за те пролиття крови. Симеон і Левій дозволили, щоб злість запанувала над ними; взявши такий мстивий поступок вони поводилися примхливо тому, що не порадилися свого батька. Вони зробили його смородом у цілій Канаан землі.
44. На що Яків висловив своє прокляття, і що він постановив зробити відносно будучих можливостей Симеона й Левія?
44 Проте, тепер около пятдесят років пізніше, Яків при своїй смерті, не проклинав самих Симеона й Левія. Він проклинав їх злість, “бо вона була завзята”. Він прокляв їх лютість, “бо вона поводилася жорстоко”. Він не міг похвалити злість навіть у своїх синах, навіть коли вони вилляли її ради його власної доньки. Він простив їм, але він не змінив наслідки проти них. Він не міг жадного настановити до провідничої посади. Він не вилучив цих синів разом з їх поколінням з Ізраїля, але він ламав їх єдність й співдіяння в ділах жорстокої злости й лютости. Під пророчим надхненням Яків настановив їм місце в землі, яку Бог обітував дати йому й його потомкам. Вони зайшли до цієї землі 239 років пізніше, але Яків предсказав, що вони не будуть сусідами в неї.
45. В гармонії з постановою Якова, яку порцію в Ізраїлю Симеон і Левій дістали?
45 Пророчо й як наслідник Обітуваної Землі, Яків дав Симеонові й Левійові “частину в Якові”, але жадний з них не дістав велику або не поділену порцію землі. Яків поділив землю цим братам. Отже Симеон і Левій не лише були розлучені один від одного землею але також кожний з них були поділені самі в собі. Коли пророк Мойсея благословив покоління Ізраїля коли вони мали перейти Йордан ріку в Обітувану Землю, він навіть не згадував Симеона. (5 Мойсея 33:16—23) Покоління Симеонове знаходилося маленькими гуртками в території призначена поколінню Юдовому. Жадні з цих територій у Юдейській території не знаходилися понад містом Єрусалимом, яке пізніше сталося народною столицею. Пізніше коли покоління давали міста з своїх територій левіцьким священикам служити за міста охорони для ненавмисних убивців, покоління Симеонове не подало ані одного міста. Коли усім Левітам уключаючи священики було призначено сорок вісім міст, то лише тринадцять з цих походили від покоління Юдейського, Симеонового й Веняминового. Отже Левіти мусіли жити лише в кількох містах з Симеонового покоління.— Іс. Нав. 20:7—9; 19:1—9; 21:3, 4.
46. Божими інструкціями до Мойсея, які привілеї Левіти набули, й як це зробило можливим для них знов сходитися докупи?
46 Покоління Левітове пізніше дістало привілей служити як священики в храмі для почитання Бога Єгови не через пророцтво Якова але інструкціями від Єгови до левійського пророка Мойсея. Отже Левіти не дістали спадщини в Обітуваній Землі якщо дійсно Бог Єгова був їх спадщина. Те, що могла бути їх пайка території в Обітуваній Землі була дана поколінню одному з Йосифових синів; так що цілий народ Ізраїльський далі мав територію поділена на дванадцять поколінь. Цих дванадцять поколінь відпустили сорок міст, щоб Левіти мешкали в них коли вони не служили в Храмі Єгови. Отже так сталося, що члени левиїнового покоління були гірше порозкидані ніж Симеонове, іменно, по цілій землі Ізраїльській. Левіти всі сходилися докупи лише в Храмі Бога Єгови, для доброго діла в службі Єгови в його реґулярно призначених святах і в день примирення. Як гарно правда Якових слів до Симеона й Левія: “розсію їх у Ізраїлю”, сповнилася!
47, 48. (а) Як це було правда відносно Симеона й Левія навіть у видінню Езекиїловім про поділення землі? (б) Що таке постійне розділення цих двох братів підкреслює?
47 Це також була правда навіть у пророчім видінню Езекиїла про поділення землі під надходячим царством Божим. Члени левиїного покоління знаходилися в “святім паю” навколо святині Єгови. Покоління Симеонове знаходилося відділене на полудне зараз за поколінням Веняминовим яке межувало на полудне Святого Пая. (Езек. 48:8—14, 22, 24) Отже Симеон не мав прямої стичности з урядом земським. І в Езекиїловім видінню урядового місця, місто називаючись Єгова-Шама (означаючи “Єгова Самий Є Там”), ворота Симеона й Левія не знаходяться прикупі, але Симеонові ворота є сьомі на полудне а Левійові ворота є треті на півночі.— Езек. 48:31—33.
48 Це постійне розлучення Симеона й Левія показує як Бог непохвалює поводження братів або інших у жорстоких болісних ділах під упливом лютости.
49. Як священик Пінігас показав, що він оціняв той факт, і чого він доказав себе бути достойним?
49 Священик Пінігас з покоління Левиїного показав своїм поводженням на Моабській землі на другім березі Йорданської ріки від Обітуваної Землі, що він оціняв той факт. Коли Ізраїльтяни почали мати неморальні, ідольські зносини з доньками Моабськими, князь Зимрій з покоління Симеонового безсоромно узяв поганську дівчину, мидіянську молодицю Козбію, у табор Ізраїльський до свого шатра, щоб мати статеві зносини з нею. Чи Левіт Пінігас схвалював таке поводження тому, що чоловік Симеонового покоління учинив його? Чи він співдіяв з Зимрійом так як Левій співдіяв з Симеоном у проклятім ділі? Ні! Але Пінігас взявши списа в руку й пійшов слідом до середини шатра й пробив їх обох Зимрія з його поганською коханкою. За свій запал до почитання Бога Єгови Пінігас отримав Боже благословенство. Він доказав, що бувши Левітом він був здатний до священства.— 4 Мойсея 25:1—15.
50, 51. (а) Що присутність левиїного покоління в духовому Ізраїлю не значить для того покоління, і чому ні? (б) Що Якова пророкування над Симеоном і Левійом пригадує нам, і як члени духового Ізраїля колись були винуватими в цьому змислі?
50 В списку дванадцятьох поколінь духового Ізраїля Симеон стоїть сьомий а Левій восьмий. А що одно покоління називається по Левійові не значить, що 12,000 членів з цього покоління служать як священики духовому Ізраїлеві. Ні; але всі 144,000 є священиками. Відносно всіх 144,000 членів є написано: “Вони будуть священиками Божими й Христовими й царювати муть з ним тисяч років.” (Одкр. 20:6) Отже імя Левія повинно нам щось інше пригадати замість священство. Так само й з Симеоновим.
51 Те що пророцтво Якова пригадує нам відносно Симеона й Левію є, що Боже прокляття спочиває на вживанню знаряддя жорстокости як знаряддя убивання, щоб знайти вихід для жорстокої злости й болісної лютости. Ті, котрі становлять духове покоління Симеона й Левія можливо колись вживали таке знаряддя зі злости й жорстоко убивали своїх співгромадян у війнах цього світу або навіть особисто мстилися або обороняли імя родини. Але тепер, що вони сталися членами духового Ізраїля вони покидають такі прокляті практики знаючи, що “ненависть, гнів, суперечки, незгода, єресі”, є “діла тілесні” й не є “овоч духа” Божого.— Гал. 5:19—22.
52, 53. (а) Який поступок останок духового Ізраїля ще на землі взяв проти знаряддя жорстокости? (б) Членів якого покоління можна безпечно складати прикупі, і чому?
52 Ми маємо доказ, що девятнадцять століть тому, коли дванадцять апостольських підвалин Нового Єрусалиму ще були на землі то христіяни прикладали до себе пророчі слова в Ісаїї 2:4, які то слова організація Обєднаних Народів нечесно прикладає до себе. Також і сьогодні, ті що ще є на землі й котрі можуть бути членами духових поколінь Симеона й Левія, по суті малий останок всіх дванадцятьох поколінь духового Ізраїля ще на землі, зрікаються уживати знаряддя жорстокости й знаряддя для убивання й пробують дотримати слова в Ісаїї 2:4 де є записано: “І перероблять мечі свої на леміші а списи свої на серпи й не буде народ на народ меча підіймати та й не буде більше учитися воювати.” Отже ті члени належучи до духового покоління Симеона й Левія перейшли зміну особистости. Хоч у духовім Ізраїлю вони знаходяться один коло одного, на них можна надіятися, що вони будуть поводитися безпечно, бо тепер вони слухають Римлян 12:17—19:
53 “Нікого злом за зло не оддавайте. . . Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гніву, писано бо ‘Мені відомщення, я віддам,’ каже Єгова.”
ЮДА
54. Чому Юда міг сподіватися докору від Якова, але як його діло розвязалося без догани Юдові?
54 Бувши четвертим сином Якова від його першої жінки Леї то умираючий батько звичайно тепер звернув увагу до Юди. Він також можливо сподівався догани, бо незнайомо він мав діло з його попердньою невісткою, Тамарою. Але замість поповнити перелюбство з повійницею його хитро примусіли виконати те, про що він був байдужний, іменно, левіцьке супружество до удови Тамари. Отже в цьому випадку Юда заступив місце свого сина Села, брат Ера, померший муж Тамари. Отже близнюки Юдині від Тамари не були діти перелюбства й Писання не згадують їх нечесно; по суті, один з цих стався предком Ісуса Христа. Коли Бооз, предок Христа, взяв Руту за свою жінку, люди казали Боозові: “А з насіння, що дасть тобі Єгова від молодої жінки (Рути) цієї нехай стане дім твій, як дім Переза, котрого породила Тамара Юді.”— Рут 4:12; 1 Мойсея 38:6—30.
55. Без сумніву, що Яків пригадував собі про Юду, й своїми словами над Юдою яке питання він залагодив відносно Ізраїля?
55 Отже умираючий Яків не мав причини винувати Юду про це діло. Без сумніву, що Яків памятав як Юда противився убиванню Йосифа й також як він благородно пробував зберегти життя й свободу Йосифового брата Венямина, навіть згоджуючись заступити його місце як невільник у Єгипті. (1 Мойсея 37:26; 43:8—10; 44:18—34) Отже поетичним стильом єврейського пророцтва, Яків промовив і тепер залагодив питання про будуче провідництво в Ізраїлю кажучи:
“Юда! Тебе возхвалить рідне браттє ревно, й вклонятись тобі будуть батька твого діти. Юда левчук голодний; ситим будеш, синку й хижацтвом пійдеш в гору; левом опочинеш: Мов той лев що ляжеш спати, старшен, як левиця; хто зосьмілиться збудити, сон його стрівожить? В Юді не похитнеться берло між коліньми докіль мир постане в людях, чаяннє в народах. В винограді він привяже зніжене ослятко, у найкращому, ослиці мазану дитину. У вині одежу виправ, платтє у червонім. Од вина потуманілії ясні очі у його, од молока побіліли в його ситі зуби.”— 1 Мойсея 49:8—12.
56. Що імя Юда значило, і як Яків приложив те значення до Юди, в тому самому разі показуючи протилежність між його братами а його ворогами?
56 Як Лея величала або вихвалювала Єгову за народження цього її четвертого сина, вона назвала його імям Юда, яке значить “Хвалений; (предмет) Похвали.” (1 Мойсея 29:35) Яків не змінив це імя й при своїй смерті він також приклав це значення до його предявника, Юди. Його одинадцять братів будуть вихвалювати Юду за його предмети й за служби, які він буде виконувати на користь держави. Певно, що його вороги не будуть вихвалювати його, принаймні не охочо, бо він буде стояти проти них. В війні він буде поборювати й розганяти своїх ворогів або підневолювати їх під себе.
57, 58. (а) В який спосіб брати Юди мали припадати перед ним, і чому? (б) Як навіть до підневолення землі Канаанської, провідництво показалося бути в поколінню Юдиновому?
57 А спосіб у який брати будуть вихвалювати його не буде лише устами але також і своїм поводженням. Його одинадцять братів всі були синами батька його, але лише пять опріч його самого були синами його мати Леї. Його брати мали припадати не перед первінцем Рубеном але перед Юдою. Це значить, що його брати будуть признавати Юду бути їх старшим, їх провідником. В той час він і його брати припадали перед Йосифом, який був премєр-міністер Єгипту де вони тоді жили. Але відносно внутрішніх справ дванадцятьох поколінь Ізраїля ці брати включаючи й Йосифа мали припадати перед Юдою. Певно, що це говорилося про покоління Юдини й предсказувало, що провідник кому народи будуть припадати прийде від Юди.
58 Пізніше 1 Паралипоменон 5:2 гарно обявив цю справу кажучи: “Бо Юда був найпотужнійший між своїми братами й князь у їх,” але первородство перенесено на Йосифа. В гармонії з цим, коли Єгова визволив дванадцятьох поколінь Ізраїля з Єгипту де вони сталися невільниками після смерти Йосифа Юдини покоління вело похід через пустиню до Канаану, Обітуваної Землі. (4 Мойсея 2:3; 10:12—14) Коли вислали дванадцять шпигунів наперед у Обітувану Землю переглянути її, Юдини покоління постачило Калеба, один з двох вірних шпигунів які пережили увійти в Обітувану Землю. Цей Калеб брав активну участь у підкоренню тієї округи землі, яка була призначена Юдиному поколінню. (4 Мойсея 13:6, 30; 14:6—10, 38; Ісуса Навина 15:13—20; 14:6—14) Коли вибирали земельні ділянки у поділенню побореної землі, Юдові дали перший розподіл. (Ісуса Навина 15:1) У поборюванню землі, щоб перебрати її Бог Єгова призначив покоління Юдини брати провід. (Суддів 1:1—8) В той час голова Юдиного покоління був Соломон, який стався великим прадідом Давида. (1 Цар. 2:10, 11; Рут 4:20—22; Мат. 1:5, 6) В Обітуваній Землі територія Юди знаходилася на західнім березі Мертвого моря й тягнулася до Середземного моря.
59. Як покоління Юди доказалося бути так як левчук?
59 Отже Юдини покоління було неначе левчук між звірями лісовими. (Мих. 5:8) Дуже належно патріярх Яків міг сказати: “Юда Левчук.” Покоління Юдини постачило постійну династію або родину царів для Ізраїльського народу. Давид стався головою цієї династії царів, бо Бог Єгова зробив з ним угоду, що вічне царювання буде походити з його родини. Зразу покоління Юди могло бути так як левчук, коли цар Саул з Веняминового покоління царював над Ізраїлем і Давид, убивець велетня, стався старшим у війську царя Саула. Але Бог вирішив відобрати царювання Ізраїля з родини Саулової через його охоче непослушенство; і в 1070 р., перед Хр., після смерти царя Увостея, сина Саулового, всі дванадцять поколінь Ізраїля зробили Давида з покоління Юдейського своїм царем.
60, 61. (а) Як Давид дотримав імя свого покоління, і яке споріднення він мав з Ісусом Христом? (б) На що нам читачам треба чекати за дальшим переглядом пророцтва Якова?
60 Таким чином пророцтво Якова, що брати Юди будуть хвалити його й припадати перед ним сповнилося на велику скалю. (2 Сам. 4:5 до 5:5) По більшій часті Давид, котрого покоління Юдейське постарало бути народним провідником, поводився в похвальний спосіб. Він стався пророчим типом надходячого Царя кому належиться зєднане послушенство всіх народів, так як Яків предсказав. По суті, Давид стався славетним предком предсказаного Ісуса Христа; й від царя Давида, Ісус Христос наслідив право правити над Ізраїлем.— Луки 1:26—33.
61 Проте, дальше дослідження пророцтва Якового відносно Того кому належиться послушенство всіх народів мусить зачекати до видання артикула “Співправителі з ‘Левом Юдиного Покоління.’ ”