Ставити себе на місце інших людей
ЗАДЛЯ надто великої недбайливості вибухнув великий пожар на величезному авіаносцеві Сполучених Штат, що був в протязі будови. Цей пожар коштує урядові понад 50 мільйонів доларів і втрата великої кількости життя. Дружина одної жертви почула новину через радіо про цей пожар з турботою. Коли її чоловік не вернувся додому в звичайний час, то вона вже боялася найгіршого. Тоді дверний дзвінок задзвонив, як вона спішилась відкрити двері! Коли вона відчинила, там стояли два поліцаї. Вони були без слів, але слова не були конечні. Вираз милого співчуття на їхніх обличчях сповістив досить ясно. Так, її чоловік був поміж тими, що стратили їхнє життя в цьому пожарі.
Ці поліцаї знали досить добре як ця жінка почувалася, бо вони могли добре уявити собі, як їхні власні дружини були б почувалися, бувши на її становищі. В таких випадках милий вираз обличчя, жест або декілька слів висказаних з теплим розумінням, можуть бути все, що потрібно, щоб указати, що ми розуміємо, що ми можемо ставити себе на місце інших людей.
Біблія звертає увагу на таку потребу, бо вона каже нам: “Тіштися з тими, що тішаться; плачте з тими, що плачуть”. Вона указує, що “співати пісні зжуреному серцю” є попросто не на місці, і що є “час плакати й час сміятись; час сумувати й час танцювати”. Якщо ми зможемо поставити себе на місце інших, ми будемо знати коли є час плакати і сумувати, а коли є час сміятися і танцювати.— Рим. 12:15; Прип. 25:20; Еккл. 3:4.
Це діло ставити себе на місце інших людей стосується до всіх наших відношень з другими. Особливо, потребою цього є в родинній окрузі. Як багато краще родичі й діти справлялися б одні з другими, якщо б кожний міг би поставити себе на місце іншого! Не то, щоб родичі зрекалися свого авторитету, але вирозуміння є конечне. І як багато є тертя між чоловіками і дружинами через браку такого порозуміння! Цей принцип навіть стосується до такої маловажної речі, як бажати дивитися на телевізію, або слухати радіо коли хтось інший бажає спокою для відпочинку або студії. Це також стосується, щоб бути на час до їди і бути готовим десь йти в назначений час.
Чи ви коли позичили грошей та тоді знехтували повернути їх, а саме тоді, коли ви сказали, що повернете їх? Чи ви уважали вашу необдуманність бути неважною? Але, що про другу людину? Вона може починати дивуватися, що ви може вже забули про все те. Якщо ви обіцяли сплатити якусь суму в даний день, та не були в змозі зробити те, чи ви хоч зробили якесь пояснення, чому ви не могли дотримати вашої обітниці замість занехати це діло, так як би ви не були зобов’язані? Ваш боржник безсумнівно був би дуже радий дати вам більше часу на сплату, щоб тільки ви не думали, що позика була даром! Чи це є чесно виманити дар під удаванням позики?
Як багато суперечок, замішання і безпотрібного терпіння є в індустрії, тому, що люди не ставлять самі себе на місце іншої людини! Тому, що ані робітники, ані управа або вони разом не роблять цього, то страйк часами продовжається місяцями. Авжеж, тоді не було б расової ані релігійної дискримінації, якщо б люди могли ставити себе на місце інших, які є відмінні в цім респекті.
Чи ви робити якесь прохання або чи даєте докір, ви були б багато більше ефективними, якщо ви змогли б поставити себе на місце іншої людини. Як добре міг це Ісус робити! Ось чому, він не докоряв Петрові, коли він відрікся його три рази. Все чого було потрібним — погляд: “І Господь обернувся й подививсь на Петра, і Петро згадав слово Господнє”, про те, що він зрадить його. Тоді Петро “вийшовши звідти і гірко плакав”. Так, часами погляд докору, часами голос благання — як часто Єгова благав своїх людей! — часами тільки лагідне міркування зробить більше добра ніж натиск з цілим вашим тягарем.— Луки 22:60—62; Гал. 6:1.
Апостол Павло наслідував свого Пана також в цім відношенню. Він знав, якщо б він був байдужий до того як інші думають і почуваються, він безпотрібно образив би їх, бо це є дуже легко мати на думці, що другим, які ви вірити, помиляються, або бракує щирости або інтелегенції. Він робив себе, як було потрібно, “слугою для всіх”, щоб придбати найбільше людей. “І так”, він сказав, “для євреїв я був, юдей, щоб юдеїв придбати; . . . Для слабих,— як слабий, щоб придбати слабих. Я був все для всяких людей, щоб спасти хоч деяких”. Безсумніву, апостол Павло знав як ставити себе на місце інших людей.— 1 Кор. 9:19—22.
Будучи в змозі поставити себе на місце інших людей, не тільки стримує вас від непотрібного ображання інших, але також зберігає вас від самолюбства і гріха. Одна із головних причин неморальности і злочинства є зажерливість, це значить пожадливо бажати того, що належить до інших. Але, якщо ви можете поставити себе на місце іншої людини, ви не будете жадати її автомобіля, праці, дружини або якого іншого майна. Ви б не бажали загубити такі речі самі, якщо б ви їх мали, чи не так? — 5 Мойс. 5:21.
Певно, що ставити себе на місце інших людей не значить, що ви дозволити себе безпотрібно зворушувати сентиментальністю, коли ви маєте справу з іншими, які не заслуговують. Ані це не значить, що ви не дасьте часами сильного докору коли це є ваш обов’язок, бо це є на добро коли так зробите. Ви повинні цікавитися, що є найкращим для іншої людини, так як ви бажаєте щонайкраще самі для себе?
В коротці, коли ви ставити себе на місце інших людей, ох, як це багато поможе вам мати сприятливі відношення з іншими, як також це поможе вам робити те, що є правильно. Це є якраз те, що Ісус розумів, коли він сказав: “То ж усе, що ви тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви; бо в цьому Закон і Пророки”.— Матт. 7:12.
[Вставка на сторінці 127]
“Ледачі ж витрачені будуть із землі”.— Прип. 2:22.