Об’єднаний бунт проти Бога розлетівся

ЗУСТРІЧАЮЧИ таку нестійку світову ситуацію, провідники світу намагаються завести об’єднаний світовий уряд. Але вони мають багато перепон, між якими є сімсот різних мов, якими люди кругом світу говорять. Ці помагають витворювати народні кордони й розділи, так що їм не можливо досягнути цілковитої єдності. Проте на землі був час коли всі люди, опріч малої групи, вповали на своє зусилля завести об’єднаний світовий уряд. Ті люди щиро піддержували те зусилля разумово як і фізично. Вони мали два сильних фактори, які тепер не існують при помочі яких вони могли здійснити їх намір затримати людство прикупі під правлінням одного людського царя. Ці фактори були їх близьке родинне сполучення а особливо їх одна мова.

Однак таке об’єднане зусилля не вдалося їм. А чому ні? Чи такий план не був добрий? Чи думки та принципи на яких той уряд спочивав не будуть приносити успіху й користей для всіх, що будуть підтримувати його? Що це перешкодило, щоб завдати його невдачу? Коли ми переглянемо наміри, цілі й принципи позаді такого об’єднаного зусилля, то це поможе нам зрозуміти чому воно розлетілося. Тому, що сьогоднішнє зусилля є дуже подібне, то воно буде нам дуже корисно переглянути чому той план не вдався.

Воно є цікаво зауважити, що це об’єднане зусилля володіти людством було перше людське царство записане в історії. В цьому часі Ной ще був живим. Потомки його синів дуже поширилися й складали тодішній людський рід. Чи Ной був той, що мав статися царем цього уряду? Ні. По суті, він і його син Сем противилися такому зусиллю. Ной був найбільше видатним статися царем. Але він почитав Бога за свого Царя. Воно є певно, що Бог не настановив Ноя бути царем над людською родиною. З цієї причини Ной не хотів поступати шляхом, який зробить його честолюбним, захланним сили й збунтує його проти суверенітету Творця, Бога Єгови. Він також не похвалював, щоб котрий з його синів або правнук стався царем. Навіть із таким наміром, то це не була опозиція Ноя й Сема, яка предбала невдачу такого плану.— 1 Мойс. 6:9, 10; 10:32.

ПРОВІДНИК БУНТУ

Чоловік, що стався царем цього об’єднаного зусилля називався Нимрод. Він був великим правнуком Ноя й сином Куша. Нимродів план був одвертою зневагою проти Бога. Він дійсно був бунтом проти суверенітету Бога. Нимрод не був задоволений місцевим царством у Вавилоні. Він поширив свій бунт, маючи плани статися провідником світу нападаючи на Хамову територію і так поширив своє царство від Вавилону до Ассірії.— 1 Мойс. 10:8—11.

Декотрі вчені розуміють, що ім’я Нимрод походить від єврейського слова марад. Те ім’я буде в першій особі, множенне число дієслова марад і буде значити “Ми будемо бунтуватися” або “ану збунтуймося!” Єрусалимський Таргум, що є єврейський пояснюючий переклад Біблії каже про Нимрода: “Він був могутнім у мисливстві й в лукавстві перед Господом, бо він був мисливцем синів чоловічих, і він казав їм, ‘Відступайте від Божого правосуддя та приставайте до правосуддя Нимродового!’ ” Таргум Йонатана як і Таргум історика Флавіюс Йосіфуса годяться з цим. Йосіфус каже: “Він упросив їх не приписувати її Богові... але вірити, що це була їх власна відвага, яка набула їм щастя. Він також поступово перемінив уряд у жорстокість,... Тепер товпи були готові наслідувати постанову Нимрода й уважали їх покору Богові за боягузство; і вони збудували башту”.— Antiquities of the Jews, 1 Книга, 4-ий розділ, параграфи 2, 3, за перекладом Вілям Гвистона, 1737 р., поправлена д-р Семом Бурдером.

ВАВИЛОН ПРОТИВИВСЯ БОГОВІ З САМОГО ПОЧАТКУ

Це ім’я Нимрод, коли воно має повище подане значення, мусіло бути дане йому після його бунтування а не в часі його народження. Його столиця, Вавилон, була місцем бунту проти всесвітнього суверенітету Бога. Через цілу історію Вавилон навіть пізніше коли місто було під контролею інакшої галузі людської родини, то воно все було противником Богові. Около шістнадцять століть пізніше Бог через Свого пророка Єремію сказав про Вавилон: “Проти Єгови... він згрішив... бо проти Єгови він став гордим”. Відносячись до Вавилону, Він сказав: “Бо став ти проти Єгови”. Тоді Він додав: “‘Ось я проти тебе о пихо’, говорить Єгова Бог Саваот, ‘бо день твій прийшов, час тебе покарати, і спіткнеться пиха й впаде, і не буде того, хто б підніс її’”.— Єрем. 50:14, 29, 24, 31, 32.

Вавилон знаходився в степу між Евфрат і Тигр ріками, на північнозахід від Ур, на кінчику Перської затоки. Цей степ є около двісті п’ятдесят миль завдовжки й сто миль завширшки в його найширшому місці. Його назвали Месопотамія, що значить “Земля між ріками”. Воно було місце рясне бітумом, якого можна було вживати за вапно й там було досить глини виробляти цеглу. Мешканці, що приходили до цього степа були добре познайомлені з мандатом, якого Бог дав Нойові та його родині, щоб вони множилися й наповняли землю. Вони знали, що їм треба було розлучуватися й поширюватися по цілій землі в послушенстві до наказу Бога Єгови й навчати своїх дітей про його ім’я так, щоб всі на землі знали про Його славу й почитали Бога Єгову. Там земля не була переповнена, отже не було ніякої потреби воювати, щоб набути більше місця жити й відбирати територію, що належала до інших. Це також не був час для людей осідатися по містах і розвивати матеріалістичний та військовий спосіб життя і так показувати байдужність до Божого закона.— 1 Мойс. 9:1.

Чи ці люди цікавилися доповнювати Божу заповідь? Ні. Вони казали, під проводом Нимрода, який був їх царем: “Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо. . . . Тай місто збудуймо собі, та башту, а вершина її буде аж до неба. І вчинімо для себе ім’я, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі”. Отже замість робити ім’я для Бога, вони величали себе, привласнюючи собі славу за те, що вони були громадянами цього міста. Вони величали ім’я людей й мали свої герої, іменно Нимрода, якого ім’я вони вихвалювали.— 1 Мойс. 11:3, 4.

БОГ ДІЄ ПРАВОСУДДЯМ

Яка була дійсна ціль будувати цю башту? Певно, що їм не треба було сховку від потопу, бо Бог обіцяв Нойові й його синам: “І більше не буде води для потопу, щоб вигубляти кожне тіло”. (1 Мойс. 9:15, НС) Крім того на цім низькім степі, Синеяр, вони не могли збудувати башту, щоб була досить висока зберегти їх від потопу в якому найвищі гори були покриті двадцяти двома футами води. Ні, ця башта мала інакшу ціль. Вона мала бути баштою для релігійного почитання, зіґуратом. Архіологічний доказ показує, що вона не була круглою баштою з гвинтовими сходами, але квадратова пірамідальна башта складаючись із серії поверхів. Через її величність, то вона мала панувати над містом і мала давати найбільшу славу релігії. Вона мала звертати увагу на головного бога в місті. Це мало бути релігійним містом.

А яке відношення мав Бог Творець проти цього плану? Писання далі кажуть: “І зійшов Єгова, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. І промовив Єгова: ‘Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишлять чинити’ ”. Бог не уповноважив їх будувати те місто, яке мало статися місцем земського володаря. Він також не уважав це за легку справу, бо вони будували башту для фальшивого почитання. Це був бунт, учинок зради проти Його всесвітнього суверенітету, відступлення, відпад від почитання Нойового Бога. Цей чин також був непослухом проти божественного мандата наповняти землю поклонниками Бога Єгови. Воно було погане діло.— 1 Мойс. 11:5, 6.

До якої міри вони мали провадити їх зорганізоване та погане зусилля? Те зусилля було лише початком. Вони будуть честолюбно робити одну річ за другою, яку вони зможуть набути на злий напрям об’єднаним зорганізованим зусиллям. В Єгововій заяві відносно цього чина ми можемо оціняти як точно Він міг говорити передбачуючи будучність. Саме на тепер, коли світ є розділений на два великі блоки народів, справлені один проти одного, перегони в зброї між ними тепер підносяться багато вище від тієї башти на берегах ріки Евфрат і багато вище від потопу за днів Ноя, коли вони вибухають свої термоатомні прилади вище від 250 миль вгорі поверх землі, незважаючи який поганий наслідок це буде мати над здоров’ям або добробутом людства. Отже ми бачимо, що той самолюбний та честолюбний зорганізований початок не мав мати малих наслідків. І ще давно тому, Бог Єгова, Творець людства добре знав це.

На яких принципах Вавилон і його башта були збудовані? Намір цих бунтівників був заснувати фальшиву релігію, що буде сполучена з урядом заперечувати Божий суверенітет. Вона також мала перешкоджати Єгововому наказові наповнювати землю й розширяти Його ім’я по цілій землі. Вона старалася зробити ім’я для людей, засновано на неправеднім принципі честолюбності, самолюбстві й непослуху до їх Творця. Вони покладалися на себе, без Єговового уповноваження й дійсно проти Його наказу. Тепер вони мали розрахуватися з Ним. Він зараз швидко діяв із ними кажучи: “Тож зійдімо, й змішаймо там їх мови, щоб не розуміли вони мови один одного. І розпорошив їх звідти Єгова по поверхні всієї землі й вони перестали будувати те місто. І тому то названо його Бабель, бо там помішав Єгова мову всієї землі”.— 1 Мойс. 11:7—9, НС.

Єгова предбав саму ту річ, проти якої вони будували, а це, щоб не порозходитися по цілій землі. Він спричинив якусь зміну в їх розумових здібностях і поразив їх пам’ять так, що вони забули їх первісну мову. Вони тепер почали говорити новими мовами, одні тією а інші іншою й ніхто не мав здібності переводити з одної мови на другу. Це не був дар святого духа так як сталося на свято П’ятидесятниці — тоді говорити мовами було благословенством від Бога. Ні, Бог дав їм нову мову, але не в такий спосіб, щоб поблагословити їх бунтівниче зусилля. Але однак це обернулося на користь людству, тому що воно розбило їх безбожні наміри й примусіло виконування Його намірів. Не розуміючи вже своїх співробітників, вони знаходили великі труднощі працювати разом. З часом вони покинули будувати місто. Вони порозкидалися, кожний за своєю мовою. Їх єдність збунтуватися проти Бога розлетілася.

ВАВИЛОН — ІМ’Я ГАНЬБИ

Місто тепер дістало назву, яка сталася славною аж до нашого дня. Вона не є назва, якою ті будівники хотіли зробити собі ім’я як громадяни того міста. Мова Ноя та його вірного сина Хама не була помішана. Вони далі говорили первісною мовою, якою Адам говорив, яку пізніше назвали єврейською. Ім’я, яке вони дали містові виявляє Боже виконання суду на нього. Те ім’я походить із дієслова balál, що значить “помішати, замішати, сплутувати”. Воно є вкорочене від Balbél до Babel, що значить “Замішання”.

Йосіфус описує про провал того бунту. Він каже: “Після цього вони розійшлися через різницю в їх мовах, і вони розходилися колоніями; і кожна колонія займала землю, до якої Бог заводив їх, так що цілий континент стався наповнений ними, всередині як і коло моря. . . . Але Нимрод, син Куша лишився й далі насилував людей в Вавилоні, як ми вже бачили”.a Громадяни Вавилону не любили правдивого значення назви їх міста, отже повстала місцева традиція, яка привлащувала, що його ім’я походило з двох слів, Bab, що значить “Ворота”, і El, що значить “Бог”, щоб зробити його святим ім’ям. В стародавніх часах відбувався суд у широких воротах міста. Отже, Bab, що значить “Ворота”, сталося назвою, яку дали урядові на Близькім Сході. Отже для його громадянів, Вавилон назвали місцем Божого уряду, але певно, що це не значило місцем Бога Єгови.

З прикладу, що сталося з вавилонською баштою, ми бачимо як безумно воно є вповати на людські царства. Ті, що вповають на людське зусилля завести з’єднаний світ стаються заведжені в пастку виглядати до людей як героїв. Вони дійсно входять у вавилонський бунт проти Бога й справді не отримають Його благословенство. Цей правдивий історичний приклад ставить перед нами взірець проводу. Він помагає нам зрозуміти, що шлях спокою, не лише з нашими громадянами, але більше важним, з нашим Творцем, який має дійсний намір для нашої землі, не прийде коли ми будемо наслідувати схеми людських провідників, щоб панувати над світом, але через царство Боже. Його Слово, Біблія дає досить інформації, яка показує що нам робити тепер, щоб поперати його Царство під Христом.

Об’єднаний бунт проти Божого суверенітету розпався й Вавилон не стався світовою силою тоді. Він не лише стався історичним прикладом поганого зусилля, але його погані наслідки ще існують сьогодні про які ми будемо дискутувати в наступнім числі Вартової Башти.

[Примітки]