Звертайте увагу на пророцтво

“Уважайте на себе”, сказав Ісус коли він навчав своїх учнів про правильне відношення до пророцтва, яке передсказувало час кінця. (Луки 21:34) Така сильна пересторога є дуже на місці сьогодні, бо світові події спонукують в особах як і в урядах бажання дивитися в майбутність. Вони мають багато “пророків”: студентів історії й політиканів, дослідників новинок, навіть астрологів, що є наслідством від стародавнього Вавилону. Але ці схибили їх, так як вони схибили стародавній Вавилон, і їм далі не вдається акуратно й вірогідно передсказувати майбутність.— Іса. 47:12—15; 44:25, 26.

СЬОГОДНІ ПРОРОЦТВО ПРОГОЛОШУЄТЬСЯ ПО ЦІЛОМУ СВІТОВІ

Не так як пророцтва або людське передсказування, які є лише освічені здогади, пророцтва Єгови походять із розума Того, що сотворив всесвіт, Того, що є досить сильний проводити події, щоб сповнити Своє слово. Пророцтва Єгови знаходяться в Його Слові, в Біблії, досяжні всім особам. Всі мають нагоду, коли вони бажають послухати й щиро шукати розуміння цих пророцтв. Ті, що не читають можуть послухати, бо сьогодні Бог має пророчу організацію на землі, так як Він мав ранній християнський собор. (Дії 16:4, 5) Він призначив цих християнів бути Його “вірним та мудрим слугою”. (Мат. 24:45—47) Цей “слуга” має точний наказ: “Не зневажати пророкуванням”. (1 Сол. 5:20) Це доказалося бути правдою про Єговових помазаних свідків на землі. Вони звертають увагу на пророцтво показуючи йому найбільшої пошани. Вони поправляли себе коли пророцтва відкривали їх власні помилки. Вони не стримувалися коли пророцтво присуджувало практики, яких наслідують у так званому Християнстві. (Іса. 58:1) Так, вони проголошували пророцтва, які є записані в Божому Слові, хоч це й стягнуло на них світову ненависть.— Мат. 24:9.

ПРОРОЦТВО ЄГОВИ СПОВНЯЄТЬСЯ

За визначним доказом на потребу звертати увагу на пророцтво, загляньмо на коротку частину історії при кінці юдейського царства в якому царювали царі з Давидової родини. Тепер царює цар Манасій, чотирнадцятий цар по Давидові. Ставшись наслідником свого доброго батька, царя Єзекії, він царював п’ятдесят п’ять років. Він мав досить нагоди познайомитися з історією свого народу й з пророцтвами, які Єгова сповнив його предкам. Бог пророкував про всіх царів на престолі Давида: “Коли він учинить зло, то Я буду докоряти йому палицею людей й поразами синів Адама”. Протилежно до Божого слова й пророцтва, Манасій звернувся до вавилонської релігії, так як до астрології, чарування, призвісток, чарівництва, віщування та фахових провісників подій. Манасій навіть жертвував своїх власних царських синів канаанському богові Баалові. Він будував вівтарі для почитання сонця, місяця і звізд по двох подвірях Єговового храма в Єрусалимі, а також поставив “вирізаного боввана, якого він виробив”, в цьому святому храмові. Отже Боже пророцтво сповнилося на ньому з тяжкої руки Асирії, другої світової сили, Боже знаряддя, щоб виповнити пророцтво.— 2 Сам. 7:14; 2 Пар. 33:1—7, НС,

Але Манасійова зневага Божого слова через Мойсея та інших пророків не стягнула кару лише на нього самого. Його бунт завів Юду до вчинків, що були більше лукаві від тих, яких поповняли мешканці землі. Бог Єгова післав йому сильне пророцтво, яке повинно було відчинити йому вуха: “Ось Я наводжу нещастя на Єрусалим і на Юду, що в кожного, хто почує про це, задзвонить в обох вухах. . . . І Я витру Єрусалим, як витирають миску й перевертають її догори дном. І Я покину останок наслідства Мого, і дам їх у руку ворогів їхніх”.— 2 Цар. 21:10—15, НС.

Впертий поступок Манасії спричинив “дуже велике” пролиття невинної крови. (2 Цар. 21:16) За літературою жидівських рабинів, це включало й кров Ісаїї, якого, вони кажуть, розпиляли на половину під наказом царя Манасії. Манасій також зневажав подібне пророцтво, яке Ісаїя приніс від Єгови, кажучи: “Ось, Єгова випорожнює землю й спустошує її, і Він покрутив лице її й порозкидав її мешканців. . . . Безсумнівно земля буде випорожнена й певно вона буде спустошена, бо Сам Єгова промовив це слово. Земля почала сумувати, вона зів’яла. . . . І сама земля сталася опоганена під її мешканцями, бо вони зневажали закон, змінювали накази, зламали вічну угоду [заснована на Десятьох Заповідях]. Тому то прокляття саме пожирає землю й ті, що замешкують її є винні. . . . І її переступ стався тяжкий, і вона мусить упасти”.— Іса. 24:1—20, НС.

Манасійові лукаві вчинки спричинили Бога вирішити, що тепер Єрусалим і Юдея сталися такі опоганені, що Він мусів випорожнити й спустошити їх на якийсь час. (2 Цар. 23:26, 27) Але за те, що він відкидав Боже слово й пророцтво, то перше Манасію треба було покарати. Ми читаємо: “Єгова говорив до Манасії й його людей, але вони не звертали уваги. Нарешті Єгова привів проти них військових вождів, які належали до царя Асиріїa й вони забрали Манасію... і взяли його до Вавилону [якого цар Асирії зробив одним із його приміщень]”. Покаяння Манасії й його зусилля відновити правдиве почитання й Боже ласкаве відношення до нього є записане в 2 Паралапоменон 33:10—17.

ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА ПРОРОЦТВО ПРИНОСИТЬ ОХОРОНУ

Амон, син Манасії, був наступником його, і він знов розпочав поганське ідолопоклонство. Амона забили, але люди далі вірно держалися Давидового дому й настановили його вісімлітнього сина Йосію засісти престол. І так Давидова родина далі затримувала престол, так як Бог пророкував. (2 Пар. 33:18—25) Коли йому було дев’ятнадцять років, цар Йосія почав вичищувати ціле царство з фальшивого почитання. Він звертав увагу на пророцтва Єгови. (2 Пар. 34:1—7) Тому Асирія, друга світова сила, ніколи не могла завоювати Юдею й Єрусалим, Йосія бачив як сама Асирія повалилася в 633 р. перед З.Д., сповнюючи пророцтво Наума про Ніневію, столицю Асирії, яке було знищене царством Мідії й його союзником. (Наум 1:1; 3:1, 5, 7; 1:15) Це доказує, що Єгова, Бог пророцтва є правдивим й є Всесвітнім Сувереном.

Вождь халдейського війська, Навуходоносор, син царя Набополасаря, який був генералом царя Асурбаніпала з Асирії був присутнім коли Ніневію завоювали. Коли Асурбаніпал помер, то Набополасар перебрав царювання в Вавилоні. Він був халдейцем з семетської родини (асирійці також були з семетів). Він розпочав родину царів, яка закінчилася з Валтасарьом. Коли Ніневія упала, Навуходоносор царював з його батьком у Вавилоні.b

Йосію взяло шість років цілком вичистити юдейську землю й храм Єгови в Єрусалимі з фальшивого почитання, яке включало вавилонську астрологію й фахових провісників подій. Коли він направляв храм Єгови, первосвященик Хілкійя знайшов “книгу закона Єгови з руки Мойсейової”. Це мусіла бути первісна книга закону, яку Мойсей написав, яка спричинила досить враження. (2 Пар. 34:8—15) Найвища точка цієї книги були слова: “І мусить статися, що так як Єгова радів був вами, коли чинив вам добро і коли розмножував вас, так буде радіти Єгова, коли винищуватиме вас, і коли вигублятиме вас; і ви будете вирвані з-над землі, куди ви йдете посідати її. І Єгова розпорошить вас серед усіх народів від одного кінця землі до другого кінця землі...” Почувши ці слова, сумлінний Йосія стався дуже переляканий.— 5 Мойс. 28:63—65; 2 Пар. 34:19, НС.

З великої щирости Йосія відіслав первосвященика Хілкійя “запитати в Єгови про мене та про тих, що ще лишилися в Ізраїлі й в Юдеї, про слова книги цієї, якої ви знайшли, бо гнів Єгови, який мусить бути вилитий проти нас є великий. . .” Бог дав їм відповідь через пророчицю Хулду в Єрусалимі: “Ось що Єгова сказав, ‘Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі ті прокляття, які є написані в книзі, яку вони читали перед Юдиним царем, тому що вони покинули Мене й кадили іншим богам, щоб образити Мене вчинками рук їх. І Мій гнів вилився на це місце, і він не погасне’”.

Але Єгова показав милість цареві Йосії, кажучи: “Тут Я пригортаю тебе до предків твоїх, . . . і твої очі не побачать лиха, якого Я наведу на це місце й на мешканців його”.

Цар Йосія тоді зібрав усіх людей до храму в Єрусалимі й прочитав їм “всі слова книги заповіту, яку вони знайшли в домі Єгови”. Тоді він провів народ і вони зробили угоду вірности з Єговою. Добрі наслідки з пошани цього царя до слів Єгови й Його пророцтва були: “Всі дні його вони не відвернулися від Єгови Бога предків їх”.— 2 Пар. 34:21—33.

Після тридцять один років царювання, Йосія поступив проти тієї поради й помер у 628 р. перед З.Д. Воно сталося ось як: Колишня перша світова сила, Єгипет, сталася перекинена Есаргаддоном, царем Асирії, і після бунту, його син Асурбаніпал знов завоював її. Але пізніше Ніневію знищили й південна Асирія, разом з Єгиптом, Палестиною й Сирією сталися завойовані Вавилоном під царем Набополасарьом. Тепер фараон Нехо (Неко) або цар Єгипту, встав проти вавилонського панування, який наслідив Асирію статися новою світовою силою. Він провів свої війська на північ до Каркемішу на ріці Ефрат около п’ятдесят миль на захід від Гаран.

Цар Йосія вивів своє військо, щоб припинити війська Нехо. Фараон Нехо старався знеохотити Йосію кажучи: “Стримайся на твою власну користь, ради Бога, який є зо мною, і нехай Він не знищить тебе”. Але, “Йосія не відвернув свого лиця від нього, але перебрався й пішов воювати проти нього, і не послухався слів Неха з уст Бога. І прийшов воювати в долині Мегіддо”. Крім того, що він зневажав Божу пересторогу, цей вчинок Йосії був поганий, тому що він був на користь Вавилонові, вічному ворогові Єрусалиму. Те, що Йосія перебрався не схоронило його, бо єгипетська стріла вдарила його і він помер.— 2 Пар. 35:20—25, НС.

Тоді Йоахаз, молодший син Йосії, погано царював через три місяці й фараон Нехо усунув його й зробив його старшого брата Ел’якима царем Єрусалиму, змінивши його ім’я на Єгояким. Неправедне царювання Єгоякима тривало одинадцять років.— 2 Пар. 36:1—5; 2 Цар. 23:30—37.

ЄРУСАЛИМ ТЕРПИТЬ, ТОМУ ЩО НЕ ЗВЕРТАВ УВАГИ НА ПРОРОЦТВО

На початку царювання царя Єгоякима Бог післав слово Свому пророкові Єремійові, що Він повіки відбере святу скриню заповіту від Свого храму, так як Він зробив із наметом, якого поставили в місті Шіло. Юдея вже так далеко відступила від почитання Єгови, що священики, пророки й люди уважали цього правдивого пророка бути зрадником і схопили Єремію кажучи: “Ти напевно помреш”. Але коли Єремія обороняв себе перед юдейськими князями вони не знайшли ніякої основи вбити його й звільнили Єремію на якийсь час.— Єрем. 26:1—24; 7:1—34.

В 625 р. перед З.Д. Навуходоносор стався царем Вавилону, тієї третьої світової сили. Того року він поборов фараона Нехо, єгипетського царя в битві в Каркеміші коло ріки Ефрату. (Єрем. 46:1, 2) Того року Єремія під надхненням передсказав сімдесят років спустошення Єрусалиму й юдейської землі за те, що вони зневажали слово Єгови та Його пророків. Єремія перестерігав: “Отже так каже Єгова сил небесних: ‘За те, що ви не слухалися слів Моїх, Я пошлю й позбираю всі північні роди, . . . навіть пошлю за Навуходоносором, царем Вавилону, слугою Моїм й Я приведу їх проти цієї землі й проти її мешканців і проти всіх народів навколо. . . . І вся ця земля мусить статися спустошеним місцем, предметом здивовання, і ці народи мусять служити вавилонському цареві сімдесят років’”. (Єрем. 25:1—11, НС) Стародавня ворожість між цими двома містами приближувалась до неминучої військової сутички, про яку ми будемо більше описувати в слідуючих статтях цієї серії.

В пророцтві, цар Навуходоносор уподібнюється до чаші гніву Єгови. Єремія сказав: “Так сказав Єгова, Бог Ізраїля до мене: ‘Візьми цю чашу вина гніву з руки Моєї й мусиш напоїти всіх народів до яких Я посилаю тебе. І вони мусять напоїтися та захитатися й поводитися наче божевільні через меча [Навуходоносора], якого Я посилаю між них’”.— Єрем. 25:15, 16, НС.

НАРОДИ МАЮТЬ ПИТИ ЧАШУ ГНІВУ ЄГОВИ

В символічний спосіб Єремія своїм пророкуванням передав чашу народам і присилував їх пити її пророчу вістку заки вони зачнуть пити сповнення її. “І взяв я чашу з руки Єгови, і напоїв усі народи, до яких Єгова висилав мене, а саме, Єрусалим і міста Юди, і царів його, і князів його, щоб зробити їх спустошеним місцем, предметом здивовання, щось на посміховище та на прокляття, як цього дня”. Поставивши Єрусалим першим за порядком, якого він мав напоювати з чаши божественного гніву, Єремія зараз згадує про Єгипет, Уц, Філистію, Едом, Моав, Амон, Тир, Сидон, Дедан, Тему, Буз, Арабію, Зімрі, Елам, Мідію. Так, “всі інші царства землі, що на земній поверхні”.— Єрем. 25:17—26, НС.

Нарешті Єремія досягає найвищої точки напоювання чашою з руки Єгови додаючи: “І сам цар Шешаху буде пити по них”. (Єрем. 25:26) Єврейські перекази кажуть, що ім’я Шешах є цифрою на єврейське ім’я Бабель (або Вавилон), за складом у якому остання буква єврейської азбуки (тав) заступає першу букву азбуки (алеф), друга від останньої (шін) заступає другу букву (бет), третя від останньої (реш) заступає третю (ґімел), і так далі.c Крім цього, назва Шешах значить сором, якого Вавилонові належалося. Друга думка є, що Шешах значить “мідяні брами”, які мав Вавилон. Отже, це пророцтво значить, що вавилонський цар перестане бути символічною чашою з рук Єгови, але впоїться нею з рук іншого царя. Тоді можна сказати: “О як Шешах стався завойований, і як слава цілої землі захоплюється! Як Вавилон стався предметом здивовання між народами!”— Єрем. 51:41, НС.

Отже Бог буде вживати Вавилон за вигідний прилад знищення, однак для Вавилону, його гіркого ненависника, ворога Єрусалиму, місто, що стояло для Його ім’я, Єгова пророкував цілковите знищення: “І мусить статися, що коли сповниться сімдесят років [над Єрусалимом та Юдеєю], то Я покараю вавилонського царя та цей народ, . . . за їхню помилку, навіть проти землі халдейської, і Я спустошу її до часу необмеженого. І сповню над тією землею всі слова Мої, що Я говорив проти неї, навіть усе, що є написано в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи. Бо вони самі, багато народів і великі царі використовували їх [людей Єгови] як слугів; і Я відплачу їм по вчинках їхніх та по ділі рук їхніх”.— Єрем. 25:12—14, НС.

Згідно з християнським апостолом Павлом, то події, які ми тут переглянули самі є пророчі й представляють щось більшого. Тут були люди, які мали Боже ім’я на собі й які сталися гіршими від поганських народів стягаючи докір на Його ім’я. Так зване Християнство взяло Боже ім’я як і ім’я Його Сина, Ісуса Христа на себе, а однак стягнуло більший докір на ім’я Бога і Христа ніж поганські народи. Також у Вавилоні, тому стародавньому ненависникові Бога й Його людей, є зображення світової імперії фальшивої релігії, яка все є гірким Божим ворогом. Пророцтво Єгови сповнилося над Єрусалимом і пізніше над Вавилоном. Його слова напевно сповняться сьогодні й принесуть знищення на тих, що зневажають Його Слово. Ті, що звертають увагу на пророцтво, пильно студіюючи його й швидко поводячись так як пророцтво провадить їх дістануть Його ласку. Єгова є “Той, що передсказує кінець від початку”. Він наказує: “Послухайте, і ваша душа буде жити”. Отже, коли ви хочете жити, то звертайте увагу на пророцтво! — Іса. 46:10; 55:3, НС.

[Примітки]