Чи ви висказуєте оцінення за милість?
МИЛІСТЬ є сердечна прикмета. Творець сотворив нас у такий спосіб, щоб ми бажали показувати милість, яка дійсно є стан любови. Що це повинно бути так, можна легко зрозуміти з Ісусових слів: “Більше щастя давати ніж приймати”.— Дії 20:35, НС.
Хоч це є правда, то однак милість не дуже часто показується. Можливо одна причина цього є, що люди тепер дуже мало оціняють милість. Так як каже одна стара німецька приповідка, “Невдячність є світова заплата”. І так як один англійський писатель сказав одного разу, “Жорстокі лишають невдячність для чоловіка”. Так, взагалі цей світ є холодний, невдячний й не оціняє милости.
По суті, здається, що світ чим раз гіршає. Але це не повинно дивувати нас коли ми є познайомлені з надхненим пророцтвом: “В послідніх днях настануть часи люті. Бо люди будуть . . . невдячні”. А головно людство тепер сталося невдячним до Бога, Творця їхнього. Вони звертають дуже мало уваги на милості, яких вони щоденно дістають від цього Давача “всякого доброго давання та досконалого дару”. О, як вони не “дають подяки за все”. Коли вони самі не оціняють Божих милостей до них, то багато родичів також не навчають своїх дітей оціняти милість. Наслідком цього, ми бачимо велике число молодиків, які виростають без ніякого почуття висказувати оцінення за милості, яких вони отримують від своїх родичів і від інших.— 2 Тим. 3:1, 2; Якова 1:17; Ефес. 5:20.
Дуже правдоподібно, що багато милих людей сталися знеохочені коли інші не оціняли їх подавання милости або коли інші й самолюбно використовували їх. А головно це є правда в супружестві, де часто сподівається, щоб більше мила подруга все давала й за яке вона отримує дуже мало оцінення. Але, нехай такі пам’ятають Ісусову пораду: “Робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і за це ваша нагорода буде велика, й синами Всевишнього станете ви, бо Він є добрий до невдячних і злих”. Певно, що коли Ісус радить нас чинити добро невдячним, то це не оправдує тих, що є невдячні.— Луки 6:35.
Бувши щирим любимцем праведности, то ви хочете стерегтися в обох змислях. З одного боку, ви хочете показувати милість коли лише маєте нагоду а з другої сторони ви хочете й висказувати ваше оцінення за милість, яку ви отримуєте. Тут також можна приложити й “золоте правило”: “І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви”.— Луки 6:31.
Можливо найпростіший спосіб, яким ви можете показати ваше оцінення за милість, яку інші показують вам є висказати або написати кілька слів подяки. Слова оцінення дуже мало коштують, але як вони потішають тих, що отримують їх! А чому так? Тому, що ви показуєте їм, що ви оціняєте їх милість до вас. Той, що показав вам милість знає, що ви є гідні його милости. Можна сказати, що Творець так само почувався коли Він показав милість Адамові й Еві. Він хотів якогось запевнення від них показати, що вони оціняли її, отже Він просив їх бути послушними лише в одній дуже легкій справі: А це, щоб вони не їли овочу з одного дерева. Своїм непослухом вони виявили свій брак оцінення Божої милости, і Він не дозволив їм більше втішатися нею.— 1 Мойс. 2:17; 3:19.
Так, людина, яка не показує оцінення виявляє мірку самолюбности й з цього виринає сумнів, чи вона дійсно заслуговує милости. Вона кладе себе в таку саму класу як дев’ять із тих десяти прокажених, яких Ісус вигоїв і з яких лише один оціняв його милість так, що вернувся й подякував йому. “І припав обличчям до ніг його, складаючи подяку”. Це спонукало Ісуса запитати: “Чи не десять очистилося, а дев’ять же де?” Вони не оціняли милости.— Луки 17:14—18.
Це не значить, що оцінення милости є обмежене лише до слів. Зовсім ні! Тут також біблійна порада є дуже придатна: “Любімо не словами, ані язиком, але ділом та правдою”. Ви можете показувати оцінення за милість, яку ви дістаєте способом, яким ви приймаєте або вживаєте ту милість. Скромність є велика поміч у цьому змислі.— 1 Йоана 3:18.
Ви також можете показати оцінення за милість коли будете відплачувати в якийсь спосіб. Ви можете показати ваше оцінення за гостинність дуже багатьма способами. Часами ви можете показати таке оцінення коли схочете поділитися коштом, роблячи це в щирості.
Часто милість показується позичкою книжки, якогось робочого знаряддя або посуди. Тут ви можете показувати оцінення кількома способами: коли будете охочі позичати комусь те, що їм потрібно, також коли будете добре дбати про те, що позичаєте від когось і коли не будете довго затримувати його.
Проте, трапляються випадки коли нам треба відмовляти чиюсь милість, як от коли ваші приятелі стараються надто вгодити вам. Так то Біблія каже коли одного разу цар Давид прагнув води з якогось колодяза. Почувши це, три з його приятелів рискували своє життя й пройшли через ряд ворогового війська, щоб принести йому тієї води. Але, чи Давид випив її? Ні, він не хотів пити тієї води, бо ціна, якою вони принесли її була за дуже велика. Пити ту воду було б таке саме як пити їх кров, отже він дав її Єгові, виливши неначе жертву Богові. Йому пити таку воду не лише показало б брак пошани до Божого закону про святість крови, але також виявило б байдужність до життя його приятелів, наче б лише напитися води було гідне їм рискувати їх життя.— 1 Пар. 11:17—19.
Повище згадане є лише кілька способів, якими можна показувати оцінення за милість. Коли будете робити так, то цим будете приносити втіху тим, що показують вам милість і самі будете користати, тому що не будете затверджуватися або ставатися самолюбними й це відноситься до всяких милостей, чи то їх дістається від Бога чи від нашого співгромадянина.