Народ чекає визволення

КОЛИ Єгова призначає час на сповнення якоїсь події, то воно нічого не поможе комусь старатися перебити або відкладати цей час, або старатися прискорювати сповнення цих подій. Такий факт зустрічав ізраїльтянів у неволі в Вавилоні. Бог передсказав через Свого пророка Єремію, що вони будуть поневолені сімдесят років. Отже їм нічого не помогло б старатися перекинути Вавилон і цим чином прискорити їхнє визволення. Навпаки Бог наказав їм, щоб вони мали дітей й були задоволеними життям у Вавилоні, чекаючи на визволення. Навіть коли мали сповнитися сімдесят років, то вони не мали бунтуватися й нищити Вавилон або воювати, щоб звільнити себе з-під невільництва. Сам Бог мав бути їхнім Визволителем, і Він мав вживати когось іншого, щоб перекинути Вавилон.— Єрем. 29:4—10.

Ізраїльтянам треба було терпеливости та витривалости крім віри. Багато ізраїльтянів, які були в неволі в Вавилоні покаялися із своїх неправильних вчинків своєї нації. Їм уже набридло демонське почитання, яке практикували люди в Вавилоні навколо них. Вони мали велике бажання побачити відновлення Божого правдивого почитання в Єрусалимі. Але Вавилон був славний тим, що він ніколи не відпускав своїх невільників, і вавилонці стали насміхатися з них.— Пс. 137:3, 4; Іса. 14:17.

Тому що Бог Єгова мав бути Визволителем, то Він Сам мусів орудувати справами й визволити Свій народ. Воно є цікаво зауважити як Він дозволяв поганським урядам наслідувати їхні власні самолюбні наміри та бажання, а однак Він уживав їх виповнити Його намір, а це точно на час.

ВАВИЛОНСЬКЕ ПАНУВАННЯ СВІТУ В НЕБЕЗПЕЦІ

Через видіння Бог показав пророкові Даниїлові, що Він буде вживати мідо-перську імперію перекинути Вавилон, і що пізніше Персія впаде в руки македонської або грецької імперії. (Дан. 8:2—22) Але тому що Вавилон був такий могутній, то як Бог міг орудувати подіями, щоб поставити його в небезпеку?

Ми мусимо пам’ятати, що Навуходоносор, бувши військовим провідником, мав участь із мідянами та скитиянами у знищенню асирійської столиці, Ніневії, в 633 р. перед З.Д. Два роки пізніше мідянський цар поборов асирійське військо в Гарані й забрав всю північну Месопотамію коли цар Вавилону ще царював над Месопотамською долиною. Перська область, на схід від Перської затоки, була підневолена мідянською імперією, але її царі далі займали провінції Елам і столицю Аншан, або Анзан.a На свою власну охорону проти цієї повстаючої сили, цар Набонід у Вавилоні зробив союз із Лидією й Єгиптом на початку свого царювання.

Цар Кир 1-ий, правитель Аншану, мав сина називаючись Камбісес (І), який одружився із Манданою, донькою Астиаґа, царя Мідії. (Навуходоносор також одружився із донькою Астиаґа.) Камбісес І мав сина називаючись Кир (II), який стався наступником свого батька, яко цар Аншан. Кир ІІ-ий збунтувався проти Астиаґа й забрав столицю мідян, Екбатану, в 550 р. перед З.Д., і тоді став марширувати на захід, щоб побороти мідянську імперію, до східного кордона лидійської імперії. Він поборов багатого царя Кроесуса Лидії, і поширив перську імперію до Егейського Моря й Гелеспонту або Дарданелли у 546 р. перед З.Д. Тепер небезпека була на порозі Вавилону. Коли б Кир поборов Вавилон, то це закінчило б семетичне панування на Середньому Сході й піднесло б арианське або яфетське панування.

Люди Бога Єгови в Вавилоні не мусіли стерегти за подіями, щоб зрозуміти, що Вавилон буде перекинений, бо більше як 190 р. перед цим, пророк Ісая, який точно передсказав упад Єрусалиму передсказав і упад Вавилону перед мідянами та персами. Ісая ставив Сіон протилежно з Вавилоном. Він передсказав визволення Єгови організації Сіон (Іса. 12:6), і тоді згадує Вавилон: “Пророцтво про Вавилон, якого Ісая, син Амосів, бачив у видінні”. (Іса. 13:1, НС) Михея, сучасний пророк із Ісаєю, так само пророкував, кажучи: “Вийся та корчся, о дочко Сіону. . . І ти мусиш прийти аж до Вавилону. Там будеш визволена. Там Єгова відкупить тебе з рук ворогів твоїх”. (Мих. 4:10, НС) Отже в Ісайовім проголошенні проти Вавилону, Бог Єгова дійсно є Промовцем. Він показує, що це Він, а не жиди, придбає визволення від Вавилону, і що це Він дасть знак ворогам устати проти нього.

ЄГОВА СКЛИКАЄ НАРОДИ ПРОТИ ВАВИЛОНУ

“На горі голої скелі [яку можна бачити здалека] підійміте знака [нова світова сила з мідянів та персів]. Підійміте голос їх [запрошуйте Єгови гнобителів, мідянів та персів і союзників їх із інших народів], махніть рукою [даючи їм знак нападати на брами Вавилону], щоб вони прийшли до входу дворянин [забрати вхід до обгородженого міста та контролювати його]. Я Сам [Єгова хоч і вживав світових провідників] дав розказ Своїм посвяченим [так як в Ізраїлі посвячували жидівських вояків і навіть поганські народи починали свої військові походи релігійними церемоніями]. Я також покликав Своїх могутніх, щоб висказати гнів Мій, Моїх видатних [які раділи, тому що вони мали відзначення бути тими, які перекинуть Вавилон, і які примушували так багато народів пити чашу гніву його.”— Іса. 13:2, 3; Йоіл 3:9, НС.

“Слухайте”, каже пророк Ісая, немов він чув рух міжнародних подій саме перед 539 р. перед З.Д. “Товпа в горах немов багато народу! Слухайте! Чути гомін царств народів, зібрані разом! Єгова сил небесних [якого храм вавилонці знищили в Єрусалимі] збирає військо на війну. Вони походять із далекого краю [далеко від вавилонської імперії], від кінців неба, [від місць немов близько неба], Єгова й знаряддя гніву Його [Кирове військо, якого він уживав за знаряддя примушувати його суд проти Вавилону], знищити цілу землю [Вавилон яко світова сила]”.— Іса. 13:4, 5, НС.

Ісая тоді відважно продовжає: “Голосіть ви люди [вавилонці], бо день Єгови вже близько [яке сталося більше значним коли Кир завоював Лидію]. Воно прийде від Всемогучого немов спустошення. Тому то всі руки впадуть і серце смертельного чоловіка розтопиться [Кирове військо загнало вавилонців у їхні обгороджені міста, коли цар Набонід ховався в Борсипі]. І люди сталися зворушені, болі та муки схоплять їх, немов муки породження [коли вони будуть пити чашу поразки, яку вони примушували народів пити]; немов жінка, яка має породити, вони мають біль. Вони дивляться один на одного з здивованням [таке раптове є їхнє підневолення]. Їхні [горді] обличчя є полум’яні обличчя [червоні із сорому]”.— Іса. 13:6—8, НС.

“Ось, день Єгови надходить, суворий [так як Вавилон колись був] і лютість, і полум’я гніву, щоб спустошити землю, а грішних її вигубити з неї [Вавилон згрішив проти храму Єгови]. Бо зорі небесні та їхні сузір’я не дадуть свого світла, [це мав бути день темряви, так, ніч темряви для Вавилону. Темрява її стану, яко світова сила буде дуже велика]; сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде сяяти світлом [це дійсно сталося вночі 5 до 6 жовтня, 539 р. перед З.Д., коли Вавилон упав]. І Я покараю всесвіт за зло, [відплачуючи Вавилонові так як йому належалося], а безбожних за їхню провину. І Я дійсно принижу гордість зарозумілих [Вавилон був зарозумілий до Божого суверенітету й хвалився над тим, що знищив його типічне царство. Вавилон думав, що він був досить сильний володіти повіки], і гордість насильників знижу [її провідники та військові начальники дійсно були дуже горді немов насильники проти Єговових поневолених людей]. І Я зроблю смертельну людину дорожчою від щирого золота, і від офірського золота [тоді не буде ані одного зарозумілого вавилонського тирана так рідко як золото є]. Тому то Я захитаю небеса [небеса над Вавилоном, яких демонські вавилонці наповнили своїми фальшивими богами подібні до Меродаха, які не зможуть помогти тим, що вповали на них], і земля захитається з місця свого від лютости Єгови сил небесних і у день гніву Його [землю вавилонської імперії забрала Третя Світова Сила й Вавилон стався лише провінцією перської імперії]”.— Іса. 13:9—13, НС.

БОЛІСНИЙ ДЕНЬ ДЛЯ ВАВИЛОНУ

Коли поневолені жиди мали лише бути глядачами, чекаючи, щоб Єгова визволив їх, так як Він обіцяв, то Ісая розповідає як Вавилон буде без помочі: “І мусить статися, як та сарна сполошена, чи отара, якої зібрати немає кому, вони повернуться, кожен до народу свого; і вони втічуть кожен до землі своєї [всі чужі захисники Вавилону покинуть його й втічуть, маючи намір заводити нове споріднення з новою світовою силою]. Кожний знайдений [держачись до Вавилону й підтримуючи його панування] буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча [і це знищить усіх прихильників], а їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть [і так буде знищена їхня родина та родинне ім’я]. Їхні доми будуть обграбовані [їхнє майно заберуть їхні гнобителі, а їхніх жінок побезчестять [не їхні чоловіки але вояки, їхні жінки будуть родити дітей, що не будуть мати родинного ім’я]”.— Іса. 13:14—16; Пс. 137:8, 9, НС.

Бог наперед призначив тих, яких Він буде уживати за провідників, щоб перекинути Вавилон: “Тут Я збуджу мідян проти нихb [це буде включати й персів (побачте Ісаї 21:2—9)], які срібла не лічать, а золотом не втішаються [мідяни та перси не побивалися за сріблом або золотом, але вони хотіли перекинути Вавилон яко Третю Світову Силу; отже їх не було можливо купити]. А їхні лукиc будуть убивати юнаків [перси робили свої луки з заліза й могли розбивати юнаків на кавальчики]. І над плодом утроби вони милосердя не матимуть; їхнє око не матиме милости над синами [вони постановили собі знищити ворогів, плід вавилонської утроби]”.— Іса. 13:17, 18.

А який мав бути наслідок того, що Єгова зворушив мідянів проти вавилонців? Декрет Єгови каже: “І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог був зруйнував Содом та Гоморру [цілком знищив вогнем та сіркою (1 Мойс. 19:23—25)]. Він уже ніколи більше не буде заселений, ні замешканий з роду в рід. І араб не буде розкладати свого намету там, і пастухи не будуть пасти стад своїх там [вони будуть боятися його немов покиненого місця]. І звірі пустині будуть лежати в ньому, і їхні доми будуть наповнені совами, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть. І завиють шакали в порожніх вежах його, а гієни в веселих палацах, і великий змій [не “Сіруш”, змій, що представляє вавилонського бога Мардуха, але дійсні змії будуть займати місце] буде в палаті радощів великих. І час його вже близько й не забаряться ці його дні”.— Іса. 13:19—22, НС.

Таке спустошення буде одною із рис пімсти Бога Єгови над світо-пануючим центром фальшивої релігії, ворог Бога від самого початку днів Нимрода. Хоч перейде багато століть заки Вавилон упаде перед мідянами та персами в 539 р. перед З.Д., то однак його спустошення напевно мало прийти.

Коли приближався час кінця сімдесят років поневолення, то час упаду Вавилону також наближався, отже жиди, які покладали віру в Бога Єгову й які бажали побачити заснування Його правдивого почитання не журилися й не старалися поквапо перекидати Вавилон, щоб звільнити себе від невільництва. Сьогодні маємо Більший Вавилон,d який також наближається до свого упаду та страшного спустошення, але ті, що читають Боже Слово й які вже бачили багато точного сповнення його пророцтв знають, що цей Більший Вавилон також буде цілком спустошений в дуже близькій майбутності, і тому вони не є під обов’язком уживати тілесну зброю прискорювати його упад, але це буде виконане Єговою й його небесним невидимим військом на Його власну славу. Вавилон Великий буде повіки спустошений, так як сталося з стародавнім Вавилоном, який тепер є лише купою сміття. Тоді чисте почитання наповнить землю й правління Ісуса Христа, більшого Кира, і буде значити цілковите звільнення для всіх тих, що втішаються царством його. Дальше пояснення Ісайового та Єремійового пророцтва про Вавилон буде надруковане в наступних числах.— Одк. 18:21.

[Примітки]