Робота є благословенством
РОБОТА є благословенством? Так, коли ми маємо правильний погляд до роботи й коли обставини не є надто трудні, то робота є благословенством. І це є правда через більше як одну причину так як Писання й факти показують.
Біблія каже нам, що Бог і Ісус Христос є робітниками й що вони є щасливі в роботі. І про блаженства роботи, розумний цар, Соломон одного разу сказав: “Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться... і щоб тішилася своєю трудною роботою”. “Це дар Божий”.— Екл. 5:18, 19; 3:13.
Одна річ, робота є благословенством, тому що роботою ми можемо щиро постарати наші потреби. Більше цього, ми дістаємо більше задоволення коли заробляємо на щось ніж коли дістаємо його даром. Нема ніякого питання, що безробітний чоловік, який щиро шукає роботи буде оціняти, що робота є благословенством. Проте, коли хтось має нагоду працювати, але не хоче, то біблійне правило є “щоб він не їв”.— 2 Сол. 3:10.
Благословенство роботи не є обмежене лише до постачання наших матеріяльних потреб — їжі, вбрання, сховку, розривки й так далі. Нам треба працювати ради нашого власного добробуту, ради нашого тіла й ума. Творець наділив нас здібностями працювати, фізично як і умово, отже, щоб досягнути правдивого задоволення, ми мусимо вживати ці дари, якими ми були наділені. Тому то чоловік, що заробляє свій хліб умовою працею замість вживанням своїх мускулів знаходить, що для доброго здоров’я йому треба й фізичної роботи.
Добре було колись сказано: “Чоловік мусить так само працювати як він мусить їсти та спати”. Дійсно, їсти та спати можна найкраще оправдати роботою. Хоч ми втішаємося відпочинком або дуже-потрібними вакаціями, то однак ми не можемо все відпочивати. О, ви можете деколи думати собі, Коли б я не мусів їти до роботи в понеділок рано! Або, Коли б я мав вакації скільки бажав! Можливо, що перших кілька днів або тижнів усе було б гаразд, але незадовго ви будете прагнути робити чогось корисного.
Ми не можемо обминути цього. Нам треба втіхи та задоволення, які приходять від виконування доброї й корисної роботи. В цьому ми лише будемо зображати нашого Творця, бо Його Слово каже нам, що при закінченню Свого сотворення: “Бог побачив все, що зробив, і ось воно було добре”. Правда, не всі можуть мати роботу, яку вони найкраще любили б виконувати. Може бути, що така робота не є в великій потребі, або не буде платити добре; або нам буде бракувати здібностей виконувати її, як от грач другої скрипки може бажати провадити оркестрою.— 1 Мойс. 1:31, НС.
Але всі можуть набирати зацікавлення й всі повинні цікавитися роботою, якої їм потрібно виконувати, щоб заробляти на життя для себе й для тих, яким вони дають отримання. Найбільше важним є, щоб ваша робота була чесна й щоб вона була корисна. Уважайте таку роботу бути викликом, якого треба виконувати чим раз краще й це чи ви є фаховим чоловіком або простим робітником, чи ви працюєте в бюрі або є господинею. Зазнайте втіхи й задоволення, яке приходять із доброї роботи, чи така робота може бути друкувати лист або наладнати кавалок машини, варити обід або вичистити хату.
Тому, що сьогодні так багато людей не оціняють благословенство, яке приходить із роботи, то вони кладуть наголос головно на платню, яку вони дістають, на користі або на обмеження годин праці. Це не приносить щастя, але самопоборення. А як це? Тому, що чим більше робітники дістають, то тим більше вони хочуть, так як можна бачити з високих вимог багатьох робітничих юній; і чим менше вони працюють, то тим менше годин вони хочуть працювати, так як можна бачити з теперішнього заколоту в Конгресі Сполучених Штат де добиваються за тижнем праці із тридцять й дві години.
Правду повище згаданого можна бачити в таких людях, як от малярах і писателях, що працюють при творчій роботі. Цього також доказують багато таких фахових осіб, як от навчителі й загальні практикуючі лікарі, які можуть звернутися до якоїсь іншої роботи з більшою платнею, але які далі працюють при тій самій роботі дістаючи нагороду, яку не можливо зміряти доларами та центами.
Підкреслюючи цей принцип, ми маємо політику видавців одного з головних журналів у Сполучених Штатах. Каже один колишній письменник, що воно було проти їх політики відпускати якогось письменника, коли вони наймуть його. Коли його робота не є досить добра, то замість відпускати такого письменника, вони заставляли його працювати при якомусь величезному творі, якого вони ніколи не мали наміру вживати так, щоб із часом він сам покинув роботу, ставшись цілком розбитий в надії й з відчуття нездібности. Лише діставати платню не було досить; письменник мусів відчувати внутрішнє задоволення, яке приходить із доброї роботи.
Але блаженство роботи ніде не може бути більше правдивим ніж коли чоловік Божий працює в християнській службі, бо чи тут також не можна приложити принцип, що “більше щастя давати ніж приймати”? Певно, що так! І так як Ісус сказав: “Моя пожива є для мене чинити роботу пославшого мене”. Хоч багато глядачів ухиляються від проповідування від дому до дому або стояти на вулиці й там проповідувати добру новину про Боже царство, то ті, що виконують цю роботу з щирого серця знаходять велике благословенство, якого не можна порівняти з чимось іншим.— Дії 20:35, НС; Йоана 4:34, НС.
Отже, якщо роботу треба виконувати й якщо вам треба працювати постачувати ваші потреби як і для вашого власного добробуту, то цікавтеся вашою роботою, набирайте втіхи й задоволення з доброї роботи. Тоді ви згодитеся, що робота є благословенством так як Творець наміряв її бути!