Мертві, які чекають на воскресення

“А про воскресення померлих чи ви не читали, що було пророчено вам Богом, кажучи, ‘Я є Богом Авраама і Богом Ісака і Богом Якова’? Він є Богом, не мертвих, але живих”.— Мат. 22:31, 32, НС.

1. В часі воскресення чому багато будуть здивовані коли вони воскреснуть?

БАГАТО чоловіків і жінок стародавньої історії надіялися на воскресення мертвих. Безліч інших не мали знання про таку річ як воскресення й не сподівалися його. Їхні релігії навчали їх інакше. Чи вони будуть здивовані коли воскреснуть із мертвих як Всемогучий Бог вживатиме Свою силу під час царювання Його царства над землею?

2, 3. (а) Яка стара книга має власть дати відповідь на те питання, і як її початкові й закінчуючі розділи показують те? (б) Що її останнє твердження про воскресення каже?

² Лише одна стародавня книга релігії має власть дати відповідь на це питання. Вона є єдина книга, що навчає таку річ як воскресення мертвих через Боже царство в якому царстві Його улюблений Син буде царювати як цар на благословенство для всього людства. Ця надзвичайна релігійна книга є Свята Біблія, яка й сьогодні, дев’ятнадцять століть після її закінчення, займає перше місце між усіма книгами на землі, релігійними як і нерелігійними. В її початкових п’ятдесят розділах Свята Біблія вчить про воскресення людських померлих. В її двадцять двох останніх розділах вона говорить про (1) воскресення вірного Сина Божого, Ісуса Христа, (2) воскресення його вірних учеників, яке називають “перше воскресення”, і (3) загальне воскресення людства. (Побачте Одкриття 1:17, 18, 5; 2:10; 20:4—6, 12—14.) В тім останнім твердженню про воскресення письменник останньої частини Біблії каже:

³ “І я бачив великого білого престола, і того, що сидів на ньому. З-перед нього земля й небо втекли й не було місця більше для них. І я бачив мертвих, великих і малих, стоячи перед престолом, і книги були розгорнені. І розгорнулась інша книга; то книга життя. І мертвих суджено, як написано в книгах, за вчинками їхніми. І море дало мертвих, що в ньому, і смерть і Гадес дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їх вчинками. І смерть і Гадес були вкинуті в озеро огняне. Це значить друга смерть, озеро огняне”.— Одк. 20:11—15, НС.

4. Яких людей Йоан бачив, що там воскресали, і який факт про зверхність вони мусять зрозуміти тоді?

⁴ Зауважте, що в 12-му стиху, якого ми повище навели, письменник, християнський апостол Йоан, не каже, що воскресені є або добрі або злі. Він не каже, ‘Я бачив мертвих добрих і злих’, але каже: “Я бачив мертвих, великих і малих”. Іншими словами можна сказати, що він бачив людей з всякого стану життя. Але чи вони є великі чи малі, то вони всі стають на суд перед престолом судді всього сотворіння, Всевишнім й Всемогучим Богом. Тоді, якщо вони поперед не знали, вони будуть знати те, що Псалом 83:18 (Короля Якова Переклад) каже про цього найвищого Суддю, що є Богом: “Щоб люди знали, що Ти, якого єдиного ім’я є ЄГОВА, є найвищим над усією землею”. Отже мертві не можуть обминути суд цього Всевишнього Бога, що називається Єгова.

5. Пишучи Одкриття 20:11—14, чому Йоан, бувши єврейом не вживав слова Шеол?

⁵ Смерть значить бути мертвим. Але з якого місця мертві, про яких Одкриття 20:11—14 пророкує, вийдуть? Стих 13-ий каже: “І море дало мертвих, що в ньому, і смерть і Гадес дали мертвих, що в них”. Ми всі знаємо, що море є й що багато людей померло в ньому. Але, що значить Гадес? Для більшости з людей Гадес був неправильно пояснений, цебто сказати не по-біблійному. Апостол Йоан, хоч був християнином, був єврейом або жидом по народженню. Він написав Одкриття 20:11—14 міжнародною мовою за його дня, звичайною мовою, й тому ужив грецьке слово Гадес. Але коли б Йоан був писав по-єврейськи, то він ужив би єврейське слово Шеол. Дійсно, дев’ять сучасних єврейських перекладів Одкриття вживають слово Шеол, і сірійський переклад, якого читали на Середньому Сході, вживає споріднене слово Шіул.

6. В цілій Біблії, як уживається слова Шеол і Гадес, і коли ми довідаємося хто там є, то що ми також можемо знати?

⁶ Іншими словами, в цілій Святій Біблії, яка складається із надхнених Єврейських Писань і надхнених Грецьких Писань, Гадес і Шеол значать одну й ту саму річ. Гадес і Шеол представляють звичайний гріб людства в земному поросі. Дійсно Уповноважений або Короля Якова переклад Біблії переводить єврейське слово Шеол тридцять один разів словом “гріб”. Отже, коли ми навчимося з Біблії, хто вона каже знаходиться в Шеолі або Гадесі, то ми тоді довідаємося хто буде воскресений з нього, окремо від моря.

ТІ, ЩО Є В ШЕОЛІ (ГАДЕСІ)

7, 8. (а) В якому змислі вживали слово Шеол на Середньому Сході в вісімнадцятому століттю перед Загальною Добою? (б) В якому змислі слово Шеол було вжите зараз опісля в Єгипті?

⁷ Більше як сімнадцять століть перед нашою Загальною Добою люди на Середньому Сході вживали слово Шеол означати звичайний гріб тих, що вмирали на землі, а не тих, що вмирали на морю. В 1750 р. перед нашою Загальною Добою, коли Йосифа продали до Єгипту, його відповідальні брати звістили, що він був забитий. Отже Яків (або Ізраїль), батько Йосифа відмовляючись потіхи від його дітей, сказав: “У жалобі зійду я до сина мого до Шеолу!” (1 Мойс. 37:35, НС) Двадцять два роки пізніше дев’ять із Якових старших синів хотіли взяти його наймолодшого сина Веніямина зі собою до Єгипту помогти їм набути їжі полегшити голод. Зразу Яків не хотів пустити його й сказав: “Мій син не піде з вами, бо його брат помер, і він сам лишився. Коли б смертельний випадок прийшов на нього на дорозі, якою ви будете подорожувати, то цим напевно стягнете моє сиве волосся в смутку до Шеолу”. (1 Мойс. 42:38, НС) Пізніше, Яковів четвертий син Юда повторив ці самі слова коли здавалося, що Веніямин попався в небезпеку ставшись невільником в Єгипті. (1 Мойс. 44:29, НС) Юда також сказав:

⁸ “І напевно станеться, що коли побачить він, що хлопця нема, то він помре, і ваші слуги напевно зведуть сиве волосся вашого слуги нашого батька в смутку до Шеолу”.— 1 Мойс. 44:31, НС. (Грецький Септуагінт переводить слово Шеол словом Гадес.)

9. При своїй смерті, з ким Яків казав він мусить лягати?

⁹ В той критичний час знайшли, що Яковів син, Йосиф був живим в Єгипті й служив як Управителем їжі. Отже там було веселе приєднання всіх синів Якова. Вони післали за старим Яковом й забрали його до Єгипту де він прожив решта з сто й сорок сім років свого життя. Як його смерть приближалася, Яків сказав своєму синові Йосифові, який служив як прем’єр-міністр Єгипту: “Я мушу лягти з батьками своїми, і ти мусиш винести мене з Єгипту й поховати мене в їхньому гробі”. (1 Мойс. 47:30, НС) Йосиф присяг зробити це.

10. (а) До кого вмираючий Яків казав синам своїм він буде прилучений? (б) Умираючи й бувши похований, де Яків пішов, і до кого?

¹⁰ При своїй смерті Яків поблагословив усіх своїх дванадцятьох синів і сказав до них: “Я прилучаюся до моїх людей. Поховайте мене з батьками моїми в печері, яка є на полі Ефрона хіттеянина, у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в ханаанській землі, поле, яке Авраам купив від Ефрона хіттеянина для гробу. Там поховано Авраама й жінку його Сару. Там поховали Ісака й Рабеку, його жінку, і там я поховав Лію”. (1 Мойс. 49:29—31, 33, НС) Його сини дотримали цю останню просьбу Якова і так земні залишки Авраама, Ісака й Якова спочивають в одному гробі, в печері Махпели, в місці, що пізніше сталося територією Юди. (1 Мойс. 50:12—14) І так, Яків пішов, не до свого сина Йосифа, але до своїх предків, у Шеолі.

11. (а) Де Авраам був коли Ісус Христос був на землі? (б) З якої інформації ми знаємо, що Ісус говорив притчу в Луки 16:22—26, включаючи й Авраама?

¹¹ І так ми довідуємося з Святої Біблії, що Авраам, Ісак і Яків є в Шеолі. Багато століть пізніше Авраам ще був у Шеолі коли його потомок, Ісус Христос, був на землі й говорив про “одного багатого чоловіка” і “одного вбогого, називаючись Лазар”. Знаючи, що Свята Біблія вчить про Шеол або Гадес, ми розуміємо, що те, що Ісус сказав про цього “багатого” і цього “вбогого” чоловіка мусіло бути притчою або зображенням. Ісус подав наочний приклад, навіть уживаючи Авраама за образок. Щоб переконати себе, зауважте як Ісус висловив цю повість у Луки 16:22—26, за Американським Стандард Перекладом Біблії:

12. Як Ісус включив Авраама й Гадес у цій притчі?

¹² “І сталося, що вбогий помер, і ангели віднесли його до Авраамового лона: і багатий також умер, і його поховали. І в Гадесі (Шеол, по-єврейськи; Шіюл, по-сірійськи) він підніс свої очі, будучи в муках, і побачив Авраама здаля, та Лазаря на лоні його. І він закричав і сказав, Отче Аврааме, змилуйся надо мною, і пошли Лазаря, щоб він умочив кінчик пальця свого у воді, і прохолодив мого язика; бо я мучуся в цьому полум’ї. Але Авраам відказав, Сину, пам’ятай, що ти за життя свого діставав добре своє, а Лазар так само — лихе; але тепер він тут тішиться, а ти мучишся. І крім цього всього, між нами а тобою поставлена велика безодня, так що ті, що хочуть перейти звідси до вас не можуть, і щоб ніхто не перейшов із звідти до нас”.

13. Випробовуючи чи Ісусові слова можна брати буквально, які питання читач повинен запитувати себе?

¹³ Тепер нехай читач запитає себе, Чи Ісус дійсно мав на думці, що ангели занесли Лазарове мертве тіло, повне боляків, до печері в Махпелі перед містом Геброн і там положили його в лоно Авраама, відпихаючи Авраамову мертву жінку Сару? Дальше, Авраам, Ісак і Яків усі є в Гадесі або Шеолі. То ж чи Ісус дійсно мав на думці, що в Гадесі або Шеолі, місце в якому він сказав мертвий багатий чоловік є похований, горить огонь? І чи той палаючий огонь мучить лише декотрих у Гадесі або Шеолі, а не інших? Чи ті, що в Шеолі можуть бачити одні одних і говорити з ними через ту “велику безодню”? І чи в Гадесі або Шеолі є вода в якій можна намочити палець?

14. (а) Чи “багатий чоловік” і “Лазар” є поховані в традиційних гробах Авраама, Ісака й Якова? (6) Відносячись до Ісусової притчи, що Біблія вчить не відбувається в буквальнім Гадесі або Шеолі?

¹⁴ Багато релігійних читачів Біблії кажуть, що тут Ісус не говорив притчу або зображення, але говорив про обставини так як вони дійсно є. Це робить Ісуса безглуздим. Це кладе Ісусову мову протилежно з рештою наукою Біблії відносно того, що вона вчить про Гадес або Шеол. Просимо вас, поїдьте на Середній Схід сьогодні, до того місця де Авраам, Ісак і Яків є поховані недалеко міста Геброн під магометанською мечетю. Чи вам скажуть, що там лежать поховані вбогий Лазар або “багатий чоловік” (так званий Di’ves)? Певно, що ні! Дальше, Свята Біблія не каже, що Гадес або Шеол є місцем Раю для декотрих померлих, а місцем огняної муки для інших, але, що воно є місцем тиші й недіяльности; бо мертві в ньому не говорять і не хвалять Бога, і там нема ніякого діла або мислення або знання або мудрости в Гадесі або Шеолі.— Іса. 38:18; Екл. 9:5, 10; Пс. 6:5.

15. Як Ісус ужив Авраама в притчі, і чому це є дуже відповідно?

¹⁵ Щирі читачі Біблії мають очі розуміння побачити, що в Луки 16:19—31 Ісус Христос розказував притчу або давав приклад. Такі читачі бачать, що Ісус уживав Авраама представляти небесного Отця, Бога Єгову, який зробив обітницю Своєму земному другові поблагословити всі родини на землі Авраамовим насінням або потомком. Так як Авраам, під Божим наказом, підніс свого сина Ісака постачити людської жертви, так само Бог Єгова дійсно пожертвував Свого Сина Ісуса Христа, того дійсного обітованого Насіння Авраама для благословенства всіх народів на землі.— 1 Мойс. 22:1—18; Йоана 3:16.

16. Кого багатий чоловік і Лазар представляли, і на чому це пояснення спочиває?

¹⁶ Так само “багатий чоловік” і “вбогий називаючись Лазар” не були дійсними особами; вони лише представляли дві кляси людей. Одна кляса завмерла до ласки Більшого Авраама, Бога Єгови, і опісля зазнавала релігійні муки на землі. Друга кляса набула ласки й ангели забрали її до ласки Більшого Авраама, Бога Єгови через Свого пожертвованого Сина, Ісуса Христа. Це розуміння й пояснення Ісусової пророчої притчи є засноване на дійснім історичнім досвіді двох загальних релігійних кляс між природними потомками патріарха Авраама, які жили за Ісусового дня.a

17. Що Авраам, Ісак і Яків тепер очікують, і як Авраам показав свою віру в це?

¹⁷ Авраам, Ісак і Яків у Шеолі чекають на сповнення Одкриття 20:12—14 коли вони воскреснуть із мертвих і коли Шеол видасть їх. Давно тому, коли Авраам послушно старався пожертвувати свого улюбленого сина Ісака, він об’явив свою власну віру у воскресення. До Жидів 11:17—19, НС, є сказано оцими словами: “Вірою, Авраам, коли був випробовуваний, майже подав Ісака, чоловік, що радо прийняв обітницю старався подати свого однородженого сина, хоч йому було сказано: ‘Те, що буде зватися “насінням твоїм” буде через Ісака’. Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих; й звідти він також прийняв його на прообраз”.

18. Коли Авраам дістав Ісака назад, то що це зображало, в сповненню якого стиха в Псалмі?

¹⁸ Отже, коли Авраам отримав свого сина живим із вівтаря й Бог постачив йому баранця пожертвувати в заміну, то це зображало як Більший Авраам, Бог Єгова, дістане Свого однородженого Сина, Ісуса Христа з мертвих через воскресення, й так сповнить Псалму 16:10: “Ти не лишеш моєї душі в Шеолі; й не допустиш Своєму святому побачити тління [або яму]”.— АС, на краї сторони.

19, 20. (а) Як певність воскресення Авраама, Ісака й Якова є доказана Ісусовою дискусією про воскресення? (б) Який намір Бога Ісус цим об’явив?

¹⁹ Надходяче воскресення Авраама, Ісака, й Якова є певне. Слова Ісуса Христа підкріпляють цю певність. Релігійна секта саддукеїв за Ісусового дня не вірила у воскресення мертвих. Стараючись доказати, що наука про воскресення була нерозсудлива, вони поставили Ісусові хитре питання, що мало до діла з жінкою, яка була замужом сім разів.

²⁰ Показати, що їх проблема не представить Богові ніякої трудности в часі воскресення Ісус сказав тим саддукеям: “Ви помиляєтеся, бо не знаєте Писання, ні Божої сили; бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але є як ангели на небі. А відносно воскресення померлих, хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже, ‘Я Бог Авраамів, Бог Ісаків, і Бог Яковів’? Він є Богом, не мертвих, але живих”. (Мат. 22:29—32, НС) Іншими словами, коли б ті три патріархи мали бути мертвими повіки, то Бог був би не сказав про Авраама, Ісака й Якова: “Я є Бог”. Правдоподібно, що Він був би сказав, “Я був Богом”. Але, знаючи Свій власний намір, щоб ці три вірні чоловіки знов “жили” через воскресення, Єгова сказав: “Я є Бог” їх.— Марка 12:24—27.

21. В якому змислі ці три патріархи “жили” в Бога?

²¹ Факт, що Авраам, Ісак і Яків будуть знов жити через воскресення з мертвих був так точно запевнений, що Бог говорив до Мойсея, наче б вони вже були живі, “жили”. В Луки 20:37, 38, Ісус сказав: “А що мертві встануть навіть Мойсей показав, в історії про куща, коли він назвав Єгову ‘Богом Авраама й Богом Ісака й Богом Якова’. Він є Богом, не мертвих, але живих, бо вони всі живуть у Нього”. У той час коли Бог Єгова промовляв до Мойсея коло палаючого куща в арабській пустині, Єгова не казав, що Авраам, Ісак і Яків уже тоді були живими. Коли б вони вже були живими ще за днів Мойсея, то не було б ніякої потреби воскресати їх із Шеолу або Гадесу й Єговові слова не були б доказом для воскресення мертвих. Але лише тому, що Божий намір є, щоб було воскресення мертвих, Він говорив про тих трьох патріархів наче б вони вже жили. З боку надходячого воскресення вони “живуть” у Бога.

А ЩО ПРО ПРЕДКІВ ЇХ?

22. (а) Які питання виринають про Авраамових предків, і як на них відповідається? (б) До кого Авраам мав піти при своїй смерті, і як це сповнилося?

²² Але, тепер виринає питання про Авраамових предків? Ці, бувши вже тисячі років мертвими, де ж вони знаходяться? Чи вони також воскреснуть? Як нам залагодити ці питання? Нам треба звернутися до написаного Божого Слова! Згідно з 1 Мойсейом 15:15, Бог Єгова сказав Авраамові в Обіцяній Землі: “А ти, ти підеш до предків своїх у мирі; тебе поховають у старості добрій”. Сповнення цього прийшло дев’ятдесят років пізніше про яке ми читаємо: “Тоді Авраам помер у добрім старім віці, старим та задоволеним, і прилучився до людей своїх. Отже Ісак і Ізмаїл, сини його, поховали його в печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре, поле, яке Авраам купив від синів Хетових. Там Авраам був похований, й також Сара, його жінка”.— 1 Мойс. 25:8—10, НС.

23. До яких людей Авраам був прилучений при своїй смерті, і що також буде правда про тих людей?

²³ Отже, так як Бог сказав, Авраам пішов до своїх предків у спокою; він прилучився до своїх людей. Але, хто були Авраамові предки, й хто були люди його? Авраамів рідний батько був Терах з халдейського міста Ур; і одинадцятий розділ 1 Мойсея згадує про Авраамові предки, йдучи дев’ять родів назад аж до Сима, сина Нойового. Ной помер два роки перед народженням Авраама, а Сим помер лише двадцять п’ять років перед смертю Авраама. То до цих людей Авраама забрали й він пішов до них спокійно при своїй смерті. Отже, що це значить? Це значить, що коли, при своїй смерті, Авраам пішов у Шеол або Гадес, до якого місця Ісак і Яків пішли після нього, то Авраамові люди або предки від самого Ноя також мусять бути в Шеолі або Гадесі, й там вони чекають на воскресення під Божим царством через Його Христа.

24. До кого був Авраамів син Ізмаїл прилучений при своїй смерті, і де?

²⁴ Ісаків брат по батькові, Ізмаїл був сином Авраамовим через свою єгипетську наложницю Агару. Ізмаїл жив сто й тридцять сім років, а тоді, так як 1 Мойсея 25:17 каже нам, “він помер і був узятий до своїх людей”. Його люди включали батька Авраама, якого Ізмаїл і Ісак поховали дев’ятдесят років перед тим. Ізмаїл також був забраний до Шеолу або Гадесу, до звичайного гробу померлого людства, які лежать у земному поросі.

25. До кого був Мойсеїв брат Аарон прилучений при своїй смерті, і коли?

²⁵ Боже написане Слово згадує ще про інших, які були забрані до предків своїх при їх смерті. Лише сто й п’ятнадцять років після смерти патріарха Якова в Єгипті, народився його праправнук Аарон і три роки пізніше народився Ааронів брат, який стався пророком Мойсейом. Коли Ааронові було сто й тридцять три роки, Бог сказав: “Аарон буде забраний до народу свого, бо він не ввійде в землю, яку Я напевно дам Ізраїлевим синам”. Отже Божий первосвященик Аарон помер на горі Гор на схід від Обіцяної Землі. (4 Мойс. 20:23—29, НС) Пізніше того самого року Єгова сказав до пророка Мойсея: “Ти мусиш бути забраний до людей своїх, так, ти, так само як Аарон, твій брат, був забраний”.— 4 Мойс. 27:13, НС.

26. Де Мойсей був прилучений до своїх людей, і де він тепер є?

²⁶ Перед цим, Єгова постарався, щоб Мойсей помстився над ворогами мідіянами. (4 Мойс. 31:1, 2) У день Мойсейової смерти в 1473 р. перед нашою Загальною Добою, Єгова сказав йому вилізти на гору Нево й поглянути на Обіцяну Землю, бо він буде забраний до людей своїх. (5 Мойс. 32:48—52) Мойсей покорився цьому наказові; і посмертна історія каже про нього: “Після того Мойсей, слуга Єгови, помер там у моабській землі за приказом Єгови. І похований він у долині у моабській землі навпроти Бет-Пеору, й ніхто аж до цього дня не знає де його гріб є”. (5 Мойс. 34:5, 6, НС) Але де б Мойсеїв гріб не був, то він пішов у Шеол або Гадес. Звідти Бог може визволити його а також і Аарона через воскресення Царем Ісусом Христом.

27. До кого були Ісус Навин й ізраїльтяни за його часу прилучені при смерті, і до чого вони тоді зійшли?

²⁷ А хто стався Мойсейовим наслідником як видимий суддя Божого вибраного народу? Той наслідник був Ісус, син Навинів. Він провів тих вибраних людей через ріку Йордан в Обіцяну Землю. Ісус Навин був вірний Богові аж до самої смерти. Про нього й інших за його днів Суддів 2:8—10 каже нам: “І вмер Ісус (Єгошуа), син Навинів, слуга Єгови, доживши до ста й десяти років. Тож поховали його в межах спадщини його, у Тімнат-Хересі, в окрузі Єфремових гір, на північ від гори Ґааш. І ввесь той рід був забраний до своїх предків, і другий рід почав наставати після них”. Забрання всіх цих до своїх предків показує, що вони зійшли в Шеол, Гадес.

28. (а) З ким цар Давид ляг при своїй смерті? (б) Де апостол Петро казав Давид був у час П’ятидесятниці в 33 р. Загальної Доби?

²⁸ Століття пізніше Давид із Віфлеєму стався царем дванадцятьох поколінь Ізраїля. Він був першим жидівським царем, що царював в Єрусалимі. В кількох псалмах, яких Давид написав, він говорив про визволення з Шеолу або Гадесу. (Пс. 16:10; 18:5; 30:3; 86:13) Він дожив побачити як його мудрий син Соломон був установлений наступником престолу в Єрусалимі. “Тоді Давид спочив із батьками своїми й був похований в Давидовім місті”. (1 Цар. 2:10; Дії 13:36, НС) Він зійшов до своїх предків у Шеолі або Гадесі. Давно після його смерти, в день свята Шабот (П’ятидесятниці) в 33 р. Загальної Доби, Давид ще був у Шеолі або Гадесі. В той день християнський апостол Петро звістив, що шістнадцятий Псалом (який Давид написав) сповнився у Давидовім обіцянім потомкові, Ісусі Христі. Так як Петро сказав про Давида: “У передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не був покинений в Гадесі, й його тіло не зазнало зотління. Цього Ісуса Бог воскресив, про який факт ми всі є свідками. . . . Дійсно Давид не зійшов на небо”. (Дії 2:1—34, НС) Згідно з Петровими словами Давидове воскресення ще є в майбутності.

29, 30. (а) До кого пророчиця Хулда казала цар Йосія буде забраний й як це сповнилося? (б) Чи всі царі перед Йосією були поховані в одному місці?

²⁹ Один із Давидових вірних наступників до престола в Єрусалимі був Йосія з сьомого століття перед нашою Загальною Добою. Стараючись привернути своїх людей до закона Бога Єгови, Йосія робив те, що міг, щоб відвернути народне нещастя, яке мало прийти на них. Коли він розпитував через пророчицю Хулду про майбутність свого народу, Йосія дістав цю обітницю від Бога: “І Я прилучу тебе до предків твоїх, і напевно ти будеш прилучений до могили твоєї в спокою, і твої очі не будуть бачити лиха, яке Я принесу на оце місце”.— 2 Цар. 22:20, НС.

³⁰ Йосія помер поранений в битві Меґіддо. Так він не помер під час великого лиха, яке мало прийти на Єрусалим. Коли Йосія стався смертельно ранений, його “слуги перевели його із військової колесниці й взяли до другої колесниці та привезли до Єрусалиму. Він помер і був похований у гробах своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії”. (2 Пар. 35:22—24, НС) Не всі царі Єрусалиму, які попередили Йосію були поховані в тому самому місці в Єрусалимі, у “гробах царів Ізраїля”.— 2 Пар. 28:27; 21:20; 24:25; 32:33; 16:14.

31, 32. (а) Щоб такі старі люди були прилучені до своїх людей, то що можна сказати про їх особисті гроби? (б) Звідки вони всі повиходять, і як?

³¹ Щоб усі ці царі й патріархи були забрані до людей або предків своїх не значило, що вони всі мусіли бути поховані в тому самому гробі або могилі. Певно, що коли патріарх Авраам помер і його “забрали до людей його”, то його не поховали в тому самому гробі з його батьком Терахом, який помер на північ від Гаран у Месопотамській долині, або в тій самій могилі або цвинтарі з Нойом та Симом.

³² Певно, що коли первосвященик Аарон помер на горі Гор а його брат Мойсей помер на горі Нево й вони були забрані до людей своїх, то вони не були поховані з їх предками Авраамом, Ісаком і Яковом у печері в Махпелії недалеко Геброну в Обіцяній Землі. Однак вони всі були забрані до Шеолу або Гадесу. Вони всі лежать мертвими в одному Шеолі або Гадесі; і звідти, Одкриття 20:13 каже нам, мертві вийдуть у воскресенню.

[Примітки]