Що визволення значить для невільників у нашому часі
1. Що досвід жидів у першому столітті зображає, і чи визволення значить лише виходити з-під системи поневолення?
НЕЩАСТЯ, що найшло на жидівський народ за нашого першого століття було малим історичним прообразом наслідків, які приходять із відкиненням визволення, яке проповідують помазані люди Єгови. Це визволення не значить лише виходити з системи полону, відновляти світло свободи для очей засліплені релігійною темрявою. Це визволення також включає втечу від знищення разом із невільницькою системою релігійного полону. Таке знищення надходить на людей цієї генерації у світовій мірі.
2. Отже Петрова пересторога їм спасатися від тої лукавої генерації значила більше від якого визволення?
2 Дев’ятнадцять століть тому Петро перестерігав жидів та обрізаних навернених осіб спасатися від того зіпсутого жидівського роду. Він перестерігав жидів про те, що сталося з їхнім народом у 70 р. до н. е. Він проповідував їм про більше визволення ніж лише від поневоленої системи традиційного юдаізму.— Дії 2:40.
3. (а) Около три роки й пів пізніше Петро видав поклик для поганів виходити з чого, і як його акція погоджувалася з Ісусовим відходячим наказом? (б) Після знищення Єрусалиму, чому проповідувати визволення мало продовжатися?
3 Около три роки й пів пізніше Петро був післаний проповідувати вістку визволення необрізаним поганам, які не були поневолені до традиційного юдаізму. (Дії 10:1—48; 11:8) Для поган, що тоді ввірували, це значило визволення від поганської релігійної системи. Це значило визволення від світової імперії фальшивої вавилонської релігії. Ті погани були покликані вийти з Вавилону Великого, що значило вийти з світової імперії фальшивої релігії. Тому то воскреслий Ісус Христос сказав своїм послідовникам: “Тож ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх у ім’я Отця, і Сина, і Святого духа, навчаючи їх зберігати все те, що я вам заповів. І ото, я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!” (Мат. 28:19, 20) Отже тому що земний Єрусалим був знищений в 70 н. е., то це не значило, що проповідування визволення поневоленим тепер мало перестати. Вавилон Великий далі існував після того як римські війська знищили Єрусалим.
4. Роки пізніше, яке видіння Вавилону Великого Йоан бачив, і чому є так дуже важно вийти з нього тепер?
4 Двадцять шість років після знищення Єрусалиму, апостол Йоан дістав чудове видіння й бачив Вавилон Великий сидячи пригнічений на багатьох символічних водах, а саме, на людях, племенах, народах і язиках, навколо світу. (Одк. 17:15) Вавилон Великий далі продовжає сидіти на раменах людей. Тепер є дуже велика потреба на визволення з усіх її релігійних паростків. Стародавній Вавилон не обминув знищення після того як він сам знищив земний Єрусалим у 607 р. до н. е. Чи ми можемо сподіватися, що Вавилон Великий обмине знищення після знищення Єрусалиму вавилонськими римлянами в 70 р., н. е.? Ні, це не годиться з пророцтвом у Біблії.
5. (а) Знищення Єрусалиму зазначало який день? (б) Як Одкриття показувало Йоанові чи це було останнє сповнення Йоілового пророцтва, і з чого тепер треба викликати людей?
5 Знищення Єрусалиму та його храму в тому році відзначило той час як “великий й славетний день Єгови”, якого християни в першому столітті могли оціняти. Але це не було цілковите сповнення Йоілового пророцтва. (Йоіл 3:3—5) Двадцять шість років після знищення Єрусалиму та його храму апостол Йоан був повідомлений про майбутній день Єгови, “великий день Бога Всевишнього”. Це мав бути день зазначений війною називаючись у єврейській мові Гар-Магедон, або Армагеддон. Отже поклик, який Йоан чув не був поклик утікати від земного Єрусалиму, бо те місто вже тоді не існувало й римляни не відбудовували нового міста аж до другого століття. Поклик, який Йоан чув тепер цілий світ людства мусить почути, поклик вийти з Вавилону Великого. (Одк. 16:14—16; 18:1—4) Не послухати цього поклика значитиме нещастя!
6. Чому люди так званого Християнства сьогодні не повинні думати, що вони втішаються християнською свободою, і чи їм треба слухати цього поклику?
6 З переходом часу апостол Йоан і інші апостоли Ісуса Христа разом із їхніми близькими товаришами, як-от Тимотей та Тит повмирали. Тоді християни почали компрометувати свободою до якої Христос визволив їх. Ради самолюбних, матеріялістичних, суспільних користей, вони дозволили собі піти в неволю до Вавилону Великого. Заснування так званого Християнства в часі царювання римського імператора Константина Великого було лише змішання популярного Християнства того часу з поганством Вавилона Великого, якого Константин був Понтіфекс Максімус до смерти в 337 р. н. е. Отже люди так званого Християнства не повинні думати, що вони втішаються християнською свободою, “славетною свободою дітей Божих”. (Рим. 8:21) Вони є в неволі до своїх релігійних священиків та церковних релігійних систем. Вони є в неволі до Вавилону Великого з його змішанням сектанських релігій, з яких більше як тисяча заявляють бути християнськими. Отже поклик із неба виходити з Вавилону Великого включає виходити з так званого Християнства.
СУЧАСНА ВТЕЧА З ВАВИЛОНУ ВЕЛИКОГО
7. У 1919 р. хто почав виходити з Вавилону Великого, і ради якої причини?
7 Весною 1919 р., лише кілька місяців після закінчення першої світової війни, маленький гурток посвячених християнів відважно вийшов із Вавилону Великого. У 1931 р. по цілому світі вони були знані як Свідки Єгови. Протягом першої світової війни вони сталися невільниками Вавилону Великого з його політичними коханцями, а головно так званого Християнства.
8. Як Одкриття 11:2—12 передсказало їхній вихід із Вавилону Великого, і що вони тепер постановили робити?
8 Остання книга Біблії, Одкриття 11:2—12, розказує нам про Божих помазаних свідків, Його двоє символічних оливкових дерев. Воно каже, що вони мали бути забиті звірською системою складаючись із світової політики; але за короткий час, ніби три дні з половиною, Божий дух життя мав ввійти в цих помазаних свідків і вони мали ожити будучи підвищеними немов до неба в Божій службі на землі. Це відживлення Божих помазаних свідків сталося весною 1919 р. В той час ці помазані свідки самі відповіли на небесний поклик вийти з Вавилону Великого. При Божій помочі, через Його царюючого царя Ісуса Христа, вони вийшли з Вавилону Великого. При Божій помочі вони постановили більше не входити в нього і лишитися вільними аж до його знищення.— Зах. 4:11—14; 2:11.
9. Чому помазаний останок мусів проповідувати визволення поневоленим від 1919 р. і після, і чи вони робили так?
9 Ті, що повиходили в 1919 р. становили маленький помазаний останок посвячених хрещених християнів, які були духовними ізраїльтянами, жидами внутрішньо. Але, щоб доповнити біблійне число 144,000 духовних ізраїльтянів, які мають стояти з Агнцем Ісусом Христом на небесній Горі Сіон і царювати з ним з “небесного Єрусалиму” на благословенство всіх народів, ще треба було більше членів. (Одк. 7:1—8; 14:1—5; Жид. 12:22) Отже, більше поневолених у Вавилоні Великому ще мали почути вістку визволення й втікати та статися вільним духовним “Ізраїлем Божим”, християнським Ізраїлем. (Гал. 6:16) Отже помазаний останок, який був визволений в 1919 р. зрозумів, що він був помазаний Божим святим духом “проповідувати визволення поневоленим”, і вони ходили проповідуючи від дому до дому, як і публічно.
10. Який був відгук до такого проповідування визволення, і що це видало?
10 Тисячі відповіли на цю добру новину визволення, свободи, від Вавилону Великого, і посвятили себе Богові приймаючи хрещення так як Ісус Христос наказав. Після цього їхнє християнське життя виявляло, що вони були породжені самим Богом Отцем, статися Його духовними дітьми, співспадкоємцями небесного Ісуса Христа.— Йоана 3:3, 5; 2 Кор. 1:12; 1 Йоана 2:20, 27; Рим. 8:16, 17.
11. Що цей вчинок Бога відносно цих визволених значив, і яке пророцтво тепер мало сучасне сповнення?
11 Чи ви знаєте, що це значило? Це не значило, що Бог Єгова лише породжував духовних дітей для небесного наслідства! Воно також значило, що Він помазав цих новозвільнених, що Він виливав Свого святого духа на цих посвячених хрещених віруючих, які походили з усякого тіла. У цей спосіб відбулося сучасне сповнення пророцтва записане в Йоіла 3:1—5, з якого апостол Петро наводив у день свята П’ятидесятниці в 33 р. н. е., коли Бог перший раз вилив Свого святого духа на християнський собор Христових учнів.
12. Яка робота була передсказана після виливання духа на всяке тіло, і чи так сталося?
12 Згідно з пророцтвом Йоіла, не лише дух мав бути вилитий, але проповідування помазаними чоловіками як і жінками, молодими та старими мало відбутися. Ну, якщо дух був вилитий, то чи передсказане пророцтво тоді сповнилося? Так, не лише публічно, але більше від якого-небудь іншого часу, від дому до дому. Посвячені віруючі були помазані святим духом пророкувати та проповідувати. Але, як вони мали проповідувати цю вістку про “закінчення цієї системи”, а саме, “цю добру новину про царство”, по всій залюдненій землі на свідоцтво всім народам перед кінцем цієї системи? — Мат. 24:14.
13. (а) На сповнення Йоіла 3:1—5, що більше крім виливання духа і пророкування можна було сподіватися? (б) Згідно з цим, що ми вже бачили після 1919 р., що ми тепер можемо сподіватися?
13 Чи ми бачили таке сучасне сповнення виливання Божого духа на все тіло на сповнення Йоілового пророцтва (Йоіла 3:1, 2)? Тому що відповідь є так, то ми тепер можемо щось більше сподіватися. Так як було зображено пророчим прообразом дев’ятнадцять століть тому, за днів Христових апостолів, від свята П’ятидесятниці 33 р. н. е. до літа 70 р. З.Д, сповнення пророцтва в Йоіла 3:1—5, НС, не значило лише виливання Божого духа на різне тіло. Воно також значило, що Єгова “дасть ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму. Заміниться сонце на темність, а місяць — на кров перед приходом дня Єгови, великого та страшного! І станеться кожен,— кожен, хто кликати буде ім’я Єгови, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Єгова говорив, та для тих позосталих, що Єгова їх покличе”. Якщо в цьому сучасному часі ми вже бачили виливання Божого духа на посвящених хрещених християнів, то незабаром ми маємо побачити прихід “великого та страшного дня Єгови”. А де ж тоді можна буде знайти місце переживання?
14. Де можна знайти місце переживання?
14 Так як було показано дев’ятнадцять століть тому, за апостольських часів, те місце було не в земній горі Сіон або в земному Єрусалимі, якого займали невіруючі жиди. Місце переживання було на небесній горі Сіон і в “небесному Єрусалимі”.
15. Відносно якого збирання було виливання духа від 1919 р., і якої події це мало бути попередником?
15 Але не втратьмо значности цих важних подій, які відбувалися протягом минулих п’ятдесят років. Від 1919 р. вибрані, помазані, посвячені були зібрані в з’єднану організацію по цілій землі. Це збирання, під проводом ангелів, продовжалося аж у перехідні роки від 1931 до 1935 р. Ті, що були додані до визволеного останку після 1919 р. також були помазані Божим вилитим духом, щоб пророкувати. Згідно з історичним узірцем нашого першого століття, це вилиття духа є близьким попередником “великого дня Єгови”, з його ознаками в небі й кров’ю, вогнем і димом на землі. У цей день Бог Єгова вилить Його помсту на всіх тих, що не кликали Його ім’я й які не втікли від світової системи поневолення до Божого царства, яке царює вже від 1914 р. в “небесному Єрусалимі” на небесній горі Сіон.
16. (а) В якому “році” ми ще живемо, і чому дуже важно є далі проповідувати визволення? (6) Хто сьогодні бере провід у цій роботі?
16 Згідно з пророцтвом Ісаї (61:1, 2, НС) ми ще живемо в тому “році доброї волі Єгови”, але цей символічний “рік” мусить закінчитися, роблячи місце для “дня помсти нашого Бога”. Перед закінченням “року” божественної доброї волі, наше проповідування для визволення людей, які ще є поневолені належиться побільшити, бо “день” помсти Бога нашого” тепер уже є багато ближче, так, багато ближче відтоді коли Бог вилив Свого духа в 1919 р. Кілька тисяч із помазаного останка ще є з нами; і вони виконують ціль їхнього посвячення. А як? Беручи провід у роботі, яку Бог призначив, “полоненим звіщати свободу, а в’язням відчиняти в’язницю”, тим, що ще є в Вавилоні Великому.
17, 18. (а) Чому тепер є кожна добра причина виходити з Вавилону Великого? (б) Що голос, якого Йоан чув із неба казав?
17 Для стародавнього Вавилону також був “день Єгови”, і він був “суворий від лютости та палаючого гніву”. (Іса. 13:1, 9, НС) Так само й для сучасного Вавилону Великого приходить “день помсти”, так, “великий день Бога Всемогучого”. Отже тепер є кожна добра причина вийти з Вавилону Великого, бо послухайте, що голос із неба, якого апостол Йоан чув казав:
18 “Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його. Гріхи бо його досягали аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його. . . . Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Єгова, що судить його”.— Одк. 18:4—8, НС.
19. (а) Чому це є дуже важно для помазаного останка далі проповідувати визволення поневоленим, а головно яким невільникам тепер? (б) На яку подію зверталося увагу поневоленим ще від 1923 р.?
19 Добре зауважте! На Вавилон Великий прийде знищення немов у “один день”. Отже дуже важно є, щоб помазаний останок безперестанку проповідував “звільнення поневоленим”. Уже кілька десятиліть помазаний останок мав на думці релігійних “поневолених”, що не є з цього помазаного останку, маючи небесну надію. Цей факт підкреслює подія, яка відбулася в 1923 р. Від 18 до 26-го серпня в Лос Анжелосі, Каліфорнії, С.Ш.А., відбулася конвенція багатьох тисяч посвячених хрещених студентів Біблії. У суботу пополудню, 25-го серпня, тодішній президент Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур промовляв до тисячів помазаного останку про Ісусову притчу про “Вівці й Козли”. Він пояснив, що “вівці” є ті, які чинять добро помазаному останкові Христових духовних братів. У нагороду, члени цієї класи “вівців” мали зберегтися живими через надходячу битву Армагеддон і бути запроваджені в Божий новий порядок речей. При кінці його промови промовець прочитав і представив Резолюцію, яку, крім кількох чужинців, прийняли однодушно. В останніх трьох параграфах було сказано:
20, 21. (а) Де були ті поневолені, яким представилося цю Резолюцію, і який поклик відносився до них? (б) Що їх просилося робити?
20 “. . . Прикордонну лінію між двома класами так званого Християнства можна ясно бачити, і вже прийшов час розділити тих, які воліють мати лукавство від тих, які люблять праведність і які бажають Господнього царства. А ми, в духовній любові проголошуємо пересторогу всім тим, що люблять спокій й порядок і Бога-боячим, що ще товаришують із сектантськими церквами, і показуємо їм, що вони не можуть мати ніякої участи товаришуванням із класою, яка привласнює бути християнами, але, яка відкидає Слово Боже й заперечує Господа Ісуса Христа та його царство; і ми кличемо їх слухати Слова Божого й відлучитися від нечистоти (2 Коринтян 6:17), відступити від неправедних церковних систем, яких Господь назвав ‘Вавилоном’, і “вийти з нього, щоб не статися спільниками гріхів його, і щоб не отримати карання його”. (Одкриття 18:4); і
21 “Ми вдаємося до всіх таких признати Ісуса Христа за Царя царів і Пана панів, і що його царство, яке вже є близько є єдиною надією для спасіння людей; і що вони особисто як і гуртком повинні виявити себе бути по стороні Господа, підтримуючи його ціль, і бути готові прийняти благословенства Божого царства, якого Він приготовив для них від засновання світу”.— The Watch Tower (Вартова Башта), 1-го листопада 1923 р., сторінка 327.
22. Як цей поклик виходити з Вавилону Великого був показаний в Торонто в 1927 р.?
22 Цей поклик вийти з Вавилону Великого, а особливо з тієї частини, що називається так зване Християнство, знову був голосно проголошений в неділю, 24-го липня 1927 р., перед 15,000 присутніх в Торонто, Онтаріо, Канаді, і перед безліч невидимими присутніми, які чули промову під заголовком “Свобода для Людей” “найбільшою передачею в світі”, складаючись із 53 радіостанцій. Цей збуджуючий поклик тодішнім президентом Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур, пізніше був надрукований в The Watch Tower (Вартовій Башті) число з 15-го жовтня 1927 р. (побачте сторінку 313, параграф 56) і також розповсюджений мільйонами копій книжечки “Свобода для Людей”.
23. Що показує чи лише виходити з релігійних систем так званого Християнства вистарчить спасати людей в день Божого гніву?
23 Щоб вийти з Вавилону Великого та втікти до місця безпечности не вистарчає лише відступити від релігійних систем так званого Християнства або перестати ходити до церков. Мільйони людей так званого Християнства вже зробили це, а головно по країнах де є державна церква, або союз церкви й держави, де якась одна особиста церква панує над іншими бувши заснована народною церквою. Хоч вони вже відступили від державної церкви й не піддержують її грішми, то вони однак стаються невільниками ще політичних коханців Вавилону Великого. Хоч вони може бачать, що Вавилон Великий буде знищений в “день помсти Бога нашого”, то пізніше вони самі будуть знищені немов символічні “козли” разом із політичними коханцями Вавилону Великого. Ці політичні коханці були знаряддям релігійного Вавилону Великого, і разом із ним вони стали проти Божого Месійського Царства.
24. (а) Щоб статися “вівцею” притилежно “козлові” то що особа мусить робити, і скільки таких “овець” буде до часу знищення Вавилону Великого? (б) З огляду того, що Вавилон Великий є, з яких релігійних частин мусять походити ці “вівці”?
24 З цієї причини офіціяльний журнал Свідків Єгови, The Watchtower, (Вартова Башта), з 15-го серпня 1934 р., на сторінках 249, 250, сказав, якщо хтось хоче бути вівцею, він мусить цілковито, безумовно посвятити себе Богові Єгові та охреститися водою, так само як сам Ісус зробив. Слідуючого року було дальше показано, що ті “вівці” прийдуть із “всіх народів і племен, і людей, і язиків” і що вони будуть “великою товпою”, “великою громадою”, в часі знищення Вавилону Великого. (Одк. 7:9, 10, АП; НС) Отже, члени тієї “великої громади” мусять вийти не лише з так званого Християнства, але також із поганства. Отже як відповідно було, що в 1963 р. вийшла книжка “ ‘Вавилон Великий Упав!’ Боже Царство Володіє!” і що та книжка показує, що Вавилон Великий є більший від зорганізованого так званого Християнства, а саме, що він також є світовою імперією фальшивої вавилонської релігії, включаючи так зване Християнство.
СКІНЧИЛОСЯ ВИЛИТТЯ ДУХА, ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ НАДХОДИТЬ!
25. (а) Для яких поневолених є це проповідування визволення, і чому ця робота визволення мусить продовжатися до самого кінця? (б) Тому що ми вже бачили виливання духа, то чого іншого ми тепер очікуємо на сповнення Йоіла 3:1—5?
25 Отже, кому тепер проповідується визволення? Його проповідується всім поневоленим у всіх релігійних системах Вавилону Великого. Усіх цих треба визволити тепер з Вавилону Великого, якщо вони хочуть оминути знищення разом із ним і його політичними прихильниками в “війні великого дня Бога Всемогучого”, в Армагеддоні. (Одк. 16:14—16) Ми мусимо дати їм пересторогу про вічне знищення, яке вже наближається. Цей рід людства вже засвідчив виливання Божого духа на всяке тіло, щоб виконати велику роботу проповідування про Боже Месійське Царство. Тепер, незабаром мусить сповнитися решта Йоілового пророцтва (Йоіла 3:1—5), і це є “великий та страшний день Єгови” для знищення всіх тих, що не кличуть ім’я Єгови через Ісуса Христа й які не шукають сховка з Єгововим помазаним останком під охороною “небесного Єрусалиму”. Отже проповідування визволення поневоленим не може перестати тепер. Ця робота визволення мусить продовжатися до самого кінця!
26. Як закінчиться невільництво з-під Вавилона Великого та його політичних прихильників, і чому, згідно з Божою волею, мусить бути знищене таке невільництво?
26 Вавилон Великий і його прихильники далі чинять релігійний бруд разом і вони тримають людей в неволі, яка незабаром має закінчитися знищенням у “дні гніву Бога нашого”. Таке невільництво мусить бути знищене! Бог не цікавиться тримати концентраційний табір невільників тут на землі під провідництвом Вавилону Великого з його політичними прихильниками. Так, це Сатана Диявол цікавиться таким табором, але не Бог Єгова. Він не вірить у вічне невільництво та задовження для всього людства. Він є Богом свободи! Він хоче, щоб ті, які є Його діти мали свободу.
27. (а) Як це сталося, що Бог дозволив на таке невільництво людства, і який намір Він зараз проголосив? (б) Яку надію така заява збудила в людських серцях, і кого тепер треба буде вичистити з землі?
27 У часі сотворення це не була Божа воля, щоб все людство сталося поневолене Сатаною Дияволом до гріха та смерти. Він дозволив таке невільництво даючи Своїм земним дітям уживати їхню свободу вибирати собі чи вони будуть любити Бога чи ні. Але Він зараз виголосив Свій незмінний намір привести визволення цим нещасним жертвам переступу, в який Адам і Єва, наші перші людські родичі, завели їх. Його розголошеними та записаними заявами Бог мав намір збудити в серцях Свойого людського творива “надію, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих”. (Рим. 8:20, 21) Вавилон Великий з його політичними прихильниками не зможе припинити цю програму Бога Єгови, якою Він заведе дорогоцінну свободу для страждаючого людського сотворіння. Землю треба буде вичистити з цих ворогів Богом даною свободою. Любимцям свободи треба помогти обминути знищення з цими ворогами.
28. (а) Що останок та визволені покірні люди тепер будуть робити? (б) До чого це визволення і крок набути християнської свободи доведе?
28 А що помазаний останок, разом із покірними людьми, яких Бог Єгова вже звільнив через Свого сина Ісуса Христа, будуть робити? Вони будуть продовжати ходити до людей всіх народів та всіх релігій й будуть “проповідувати визволення всім поневоленим” доки ще є нагода набути такого визволення й втішатися свободою для якої Христос звільнив вас. Це визволення доведе до Божої охорони й збереження коли Вавилон Великий і його політичні прихильники, які грішать разом із ним, будуть знищені, і після цього неволі вже не буде. Коли ми візьмемо такий крок за правдивою християнською свободою, то це буде крок до здійснення Божого чудового наміру, знищити гріх, смерть та Диявола з землі й перетворити її в рай свободи для досконалих людських Божих синів навіки.
29. Що тепер було надруковане допомогти таким майбутнім синам Божим, і що радиться в цьому змислі?
29 Щоб дати поміч таким майбутнім Синам Божим у цьому критичному часі, Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур із Пенсільванії, надрукувало книжку в англійській мові “Життя Вічне — У Свободі Синів Божих”. Ми хочемо сердечно порадити вас, щоб ви прочитали її, перестудіювали її разом із Святою Біблією і цим способом зберегли вашу дорогоцінну свободу, що є Божим подарунком через Христа.