ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • w67 1.5 с. 71–75
  • Чи Ви Сказали: “Ось я,— Пошли Ти Мене?”

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Чи Ви Сказали: “Ось я,— Пошли Ти Мене?”
  • Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1967
  • Підзаголовки
  • Подібний матеріал
  • ДРУГЕ СПОВНЕННЯ ХРАМОВОГО ДОРУЧЕННЯ
  • СУЧАСНЕ СПОВНЕННЯ ХРАМОВОГО ДОРУЧЕННЯ
  • ВІДПОВІДАЮЧИ НА БОЖИЙ ПОКЛИК
  • Не Буде Вилікування Аж Поки Доми Не Будуть Без Людей
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1967
  • Чи ви скажете, „Ось я! пошли Ти мене”?
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1988
  • Бог Єгова перебуває у своєму святому храмі
    Пророцтво Ісаї — світло для всього людства (том I)
  • Старожитній пророк зі звісткою для нашого часу
    Пророцтво Ісаї — світло для всього людства (том I)
Показати більше
Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1967
w67 1.5 с. 71–75

Чи Ви Сказали: “Ось я,— Пошли Ти Мене?”

1. Коли сповнилося друге пророцтво Ісаї, і як можна назвати того, кого Єгова підніс у цьому змислі?

БАГАТО пророцтв Святої Біблії мають потрійне сповнення, це третє й останнє сповнення приходить в нашому двадцятому столітті. Це робить їх дуже важними для нас, як-от пророцтво дане тоді коли Ісая бачив видіння Бога Єгови в Його святому храмі. (Іса. 6:1—13) Друге сповнення цього дуже важного пророцтва сталося дев’ятнадцять століть тому, коли Бог Єгова підніс другого Ісая, Більшого Ісая. А хто це був той Більший Ісая? Відповідь на це питання ми знаходимо в листі до християнських жидів, так як він є збережений для нас у Святій Біблії.

2. Що Ісая сказав про своїх дітей, і як це було наведжено виявити Більшого Ісаю?

2 Перший Ісая був одруженим чоловіком маючи двоє або троє дітей від своєї ізраїльської дружини, яка була пророчицею. Ради пророцтва, Ісая був надхнений сказати: “Ось я та ті діти, що дав мені Єгова, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Єгови Саваота, що пробуває на горі Сіон”. (Іса. 8:18, НС) Майже вісім століть пізніше, письменник Біблії ось що писав до Жидів 2:11—14, відносно Ісуса Христа: “Бо хто освячує, і ті, хто освячується — усі від Одного [від Бога]. З цієї причини не соромиться він звати братами їх, кажучи: . . . ‘Ото я та діти, яких Бог мені дав’. А що діти стали спільниками тіла та крови, то й він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто Диявола”. Це показує, що Ісус Христос є тим Більшим Ісаєю.

3. (а) Чому цьому Більшому Ісайові не було треба видіння Єгови в Його храмі? (б) Як його тілесне ім’я сходилося з назвою його посади?

3 Чи цьому Більшому Ісаєві також треба було чудового видіння Єгови вкоронований в Свойому храмі, Якому служать серафими, так як сталося із первісним Ісаєю? Ні, бо він був небесним Сином Божим і він бачив, “Царя, Єгову, Саваота”, у Його небесному престолі й він утішався небесною славою разом із Єговою. (Йоана 17:5, 11, 20—24) Віддаючи свою небесну славу й маючи свою життєву силу передану з неба до землі чудовою силою Єгови, він стався чоловіком Ісусом Христом. (Луки 1:26—38; Фил. 2:5—11) Тілесне ім’я, яке Єгова дав Своєму Синові на землі було Ісус, а це є скорочена форма ім’я Єгошва. Його значення сходиться з ім’ям Ісая, лише, що воно є в протилежному порядкові. Ісус (або Єгошва) значить “Єгова є Спасіння”, а Ісая значить “Спасіння від Яг (Єгови)”. Ця обставина сходиться з фактом, що Ісус Христос є Більший Ісая. Перед тим коли він стався небесним Сином Божим він був із Єговою тоді коли Єгова сказав пророкові Ісаї: “Хто піде для Нас?” Цебто сказати ‘за Мене Єгову, і Мого однородженого Сина’.— Іса. 6:8.

4. Де і коли Ісус сказав: “Ось я,— пошли Ти мене”, і як він був призначений як Більший Ісая?

4 Отже, Бог Єгова післав Свого слухняного Сина з неба. Але коли Син Божий на землі відгукнувся на запрошення Єгови, кажучи: “Ось я,— пошли Ти мене”? Це сталося тоді коли він приступив до Йоана Хрестителя прийняти хрещення в річці Йордан, в осени 29 р. З.Д. Це тоді, голосом із неба, Бог Єгова проголосив прийняття цього хрещеного Сина, Ісуса. Отже в Жидів 10:5—9 наводиться Псалма 40:7—9 прикладаючи її до Ісуса Христа в часі його хрещення оцими словами: “Тому то, входячи в світ, він говорить: ‘ . . . “Ось іду, . . . щоб волю чинити Твою, Боже!” ’ ” Там, після Ісусового хрещення в воді, Бог Єгова помазав його Своїм святим духом, щоб він стався Христом (помазаним) і цим призначив його проповідувати, яко Більший Ісая, Його власним людям, Ізраїлеві.— Мат. 15:24; 10:5, 6.

5, 6. Як Ісус показує, чи він зрозумів, що він мусить дальше сповнити доручення дане Ісаї в храмі?

5 Ісая виповнив своє доручення, яке він дістав у храмі. Чи й Ісус Христос тепер розумів, що він був посвячений Єговою виповнити те саме доручення, яке Ісая дістав видінням? Так, Ісус показав це способом, яким він наводив та прикладав слова того божественного доручення. Ісус зробив це в 31 р. З.Д., після того як він оповів великій товпі своїх власних людей притчу про сівача, який розсівав насіння по різного роду землі. Пізніше, Ісус пояснив своїм учням чому він говорив людям притчами та зображеннями, кажучи:

6 “Вам дано пізнати таємниці царства небесного,— їм же не дано. Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має,— забереться від нього й те, що він має. Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють. І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: ‘Почуєте слухом,— і не зрозумієте, дивитися будете оком,— і не побачите. . . Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!’ ”.— Мат. 13:1—15.

7. Які слова апостола Йоана показують, що доручення Ісаї також сповнялося в Ісусові Христі?

7 Два роки пізніше, і лише чотири дні перед тим коли Ісуса Христа розп’яли під наказом жидівських провідників в Єрусалимі, він сам говорив про себе яко Світло світу. Коментуючи про цей випадок, християнський апостол Йоан каже: “Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них. І хоч він стільки чуд перед ними вчинив був, та в нього вони не ввірували, щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: ‘Хто повірив тому, що ми, Єгово, чули, а Єговове рамено кому об’явилося?” Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік: ‘Засліпив їхні очі, і скам’янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем, щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!’ Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав”.— Йоана 12:36—41, НС; Іса. 53:1; 6:1—10.

8. Що більшість із жидівських провідників не вірили про Ісуса, отже в чім хотіли вони перешкоджати?

8 Більшість із жидівських провідників не вірили в Ісуса, що він був Месією (Христом) післаний Богом Єговою й що він був духовним первосвящеником так як Мелхиседек був. (Йоана 12:42, 43; Пс. 110:1—4; Жид. 6:19 до 7:28) Отже вони почали планувати вбити Ісуса й думали, що цим способом перервуть його священицькі обов’язки подавати духовний тиміам Богові, так як було показано ізраїльським первосвящеником на щорічний день Покути.— 3 Мойс. 16:12, 13.

9. (а) В який стан в Єговових очах це поставило тих жидівських провідників, і що сталося показати це? (б) Як вони далі провадили їхнє спротивлення проти Ісуса після його вознесіння до неба?

9 Це поставило тих жидівських провідників в дуже поганий стан перед Богом Єговою. Отже землетрус, що потряс Єрусалимом і розірвав внутрішню заслону в храмі від гори до долини під час Ісусової смерти на дереві страстей в місці Череповище, де жидівські провідники насміхалися з нього, мав дуже велике значення. (Мат. 27:39—54; Луки 23:35—48; Йоана 18:35; 19:15—21; Дії 3:17, 18) Навіть після Ісусового воскресіння та вознесення до неба, жидівські провідники далі висказували своє спротивлення проти нього їхнім переслідуванням христових учнів, які, бувши помазані святим духом у свято П’ятидесятниці, сталися духовними підсвящениками Єговового Первосвященика, Ісуса Христа.

ДРУГЕ СПОВНЕННЯ ХРАМОВОГО ДОРУЧЕННЯ

10. Чому друге сповнення Ісайового доручення не закінчилося з Ісусовою смертю?

10 Сповнення Ісайового пророчого доручення не закінчилося з Ісусовою смертю, але від свята П’ятидесятниці в 33 р. З.Д. воскресший Ісус розпорядковував сповненням цього доручення через його помазаних учнів на землі. Цих учнів представляли Ісайові діти, яких, так як сказав Ісая, Єгова дав йому на знаки та дива в Ізраїлі.— Іса. 8:18.

11. Пишучи до Риму около 56 р. З.Д., то як Павло показав, що сповнення Ісайового доручення ще далі продовжалося?

11 Отже, ці духовні “діти” продовжали сповняти те доручення, яке дав Бог Єгова Більшому Ісайові, Ісусові Христові. Тому то християнський апостол Павло, пишучи до собору в Римі, наводив слова з Ісайового доручення й писав: “Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи, як написано: ‘Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня’”. (Рим. 11:7, 8) Павло написав ті слова около 56 р. З.Д., або двадцять три роки після смерти та воскресіння Господа Ісуса Христа, Більшого Ісаї.

12, 13. Як пізніше в Римі сам Павло показав, що пророцтво Ісаї ще далі стосувалося?

12 Ще пізніше, около 60 р. З.Д., Павла заарештували й поставили під варту в Римі. Кілька днів після цього “головні з жидів” та інші приступали поговорити з ним. Після дискусії, Павло знову показав, що те пророцтво Ісаї далі відносилося до жидів, бо ми читаємо:

13 “І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили. Вони між собою незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік дух святий отцям нашим через пророка Ісаю, промовляючи: ‘Піди до народу цього та й скажи: “Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, дивитися будете оком, але не побачите! Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!” ’ ”— Дії 28:17—27.

14. (а) У пророцтві Ісус передсказав, що жиди далі будуть знаходитися в поганому стані — як довго? (б) Коли і як це пророцтво здійснилося?

14 В той час знищення Єрусалиму з його храмом вже наблизилося. Більший Ісая, Ісус Христос, передсказав це знищення, цим чином показуючи, що жиди взагалі далі будуть сліпі, глухі та з затвердженими серцями,— а як довго? Аж поки на них не прийде нещастя, сходячись із тим, що сталося з Юдеєю й Єрусалимом та його першим храмом у 607 р. перед З.Д. І це лихо прийшло на жидів за апостольських часів у 70 р. З.Д. Тоді, так як Ісус був передсказав в свойому пророцтві про кінець цієї системи, Єрусалим із його храмом був знищений. Жиди, що пережили те знищення були забрані в неволю, а римське військо під генералом Титом спустошило Юдею.— Луки 21:5—7, 20—24.

15. (а) Чи жиди, які прийняли Християнство далі ходили в Юдею аж поки доми не спустіли без людини? (б) Своїм жвавим поступом, чим вони доказалися бути на сповнення Ісайового пророцтва?

15 Але зауважте цей факт. Жиди, що прийняли Християнство не лишилися в Юдеї аж поки міста не попадали в руїнах бути, “спустошеними без мешканця”, а доми без людини, а земля знищена спустошенням римського війська. Ні, але коли вони побачили знак в Єрусалимі в 66 р. З.Д. вони послухали Ісусової поради й вийшли з Єрусалиму та з цілої Юдеї й зараз втікли через Йордан ріку в Перей. І цим чином вони обминули страшне знищення жидів в Юдеї 70 р. З.Д., яко друге сповнення Ісайового пророцтва. (Іса. 6:11, 12) Таким чином, ті жиди, які прийняли Християнство й які наслідували Більшого Ісаю, сталися “святим насінням”, що далі проводили чисте, правдиве богослужіння Бога Єгови, яке то богослужіння не потребує земного святого міста, ні земного храму на горі Морії.— Іса. 6:13.

СУЧАСНЕ СПОВНЕННЯ ХРАМОВОГО ДОРУЧЕННЯ

16. (а) Як це є, що останнє сповнення Ісайового доручення може відбуватися сьогодні? (б) Серед якої народної групи воно стається?

16 Відтоді вже перейшло дев’ятнадцять століть. Пророцтво, яке містило те божественне доручення дане Ісайові в храмі ще не сповнилося в цілковитості. Більший Ісая, прославлений Ісус Христос, тепер розпорядковує третім і останнім сповненням того пророчого доручення. На землі він ще має малий останок, тих про яких є сказано: “Ось я та ті діти, що дав мені Єгова, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Єгови Саваота”. (Іса. 8:18, НС; Жид. 2:13, 14) Сьогодні вони знаходяться, не серед природного Ізраїля з його маленькою республікою на Середньому Сході, але в духовному Ізраїлі. В день свята П’ятидесятниці, в 33 р. З.Д., коли Більший Ісая вилив святого духа на своїх вірних учнів в Єрусалимі, то тоді почався духовний Ізраїль, а природний Ізраїль яко народ був відкинений.

17. Як так званий духовний Ізраїль почав існувати разом із правдивим духовним Ізраїлем?

17 Яких три роки й пів пізніше, святий дух був вилитий на не-жидівських людей, які ставалися учнями Більшого Ісаї, Ісуса Христа. (Гал. 6:14—16; Дії 2:1—42; 10:1 до 11:18) Триста років після цього імператор Константин Великий, Понтифекс Максімус із Риму, заснував так зване Християнство, з його єпископами зіпсутої християнської релігії. Аж до цього дня це так зване Християнство привлащує бути духовним Ізраїлем. Серед нього як і поза ним зноходяться правдиві Богом-дані “діти” Більшого Ісаї, Ісуса Христа.

18. Але, хто це сказали Єгові в Його храмі: “Ось я,— пошли Ти мене”, і що в їхньому випадкові сходиться з Ісайовим видінням у храмі?

18 Отже, серед так званого Християнства, хто є ті, що сказали до Єгови в Його храмі: “Ось я,— пошли Ти мене?” Так відказали духом-породжені “діти” Більшого Ісаї. Ці помазані християни, а не прихильники так званого Християнства, пізнали, що Господь Бог Єгова вже є в Свойому духовному храмі й це пізнання сходиться з видінням Ісаї де він бачив, “Царя, Єгову Саваота”, в храмі того року, коли юдейський цар Уззійя помер із прокази.— Іса. 6:1.

19. Коли була увага звернена на Господній прихід до храму на конвенції в Сідер Пойнт, Охайо, і як?

19 Бог Єгова був присутнім у Свойому духовному храмі виконувати суд, ще від 1918 р. Цей факт був пригаданий “дітям” Більшого Ісаї в п’ятницю, 8-го вересня, 1922 р., який був визначний день другої загальної конвенції Міжнародних Студентів Біблії в Сідер Пойнт, Охайо, С.Ш.А. Головна промова того дня була на тему “Царство небесне наблизилось”. (Мат. 4:17, АП) Ця промова пізніше була надрукована в журналі Вартова Башта (анг. мові), в числі з 1-го листопада, 1922 р. На стороні 334, ми знаходимо цю інформацію в статті “Приходячи до Свого Храму”, на стороні 336, під заголовком “Зміна Роботи”. Від того часу було потверджено з біблійного розкладу часу й з сповнення біблійного пророцтва, що Єгова прийшов до Свого духовного храму весною 1918 р., в сучасному сповненні пророцтва Малахії 3:1—5.a

20. Кого Уззійя, цар юдейський, зображав і чому Уззійя стався поражений проказою?

20 В році 1918 непобожне поводження політичних провідників так званого Християнства досягнуло своєї найвищої точки, так як було зображено зарозумілим поводженням царя Уззійї з Юдеї. Уззійя був царем, але він не мав ніяких священицьких привілеїв. Отже він представляє політичних провідників так званого Християнства, які привлащують бути духовним Ізраїлем. Коли Уззійя зміцнив свій народ досягаючи великої військової та економічної сили, він стався зарозумілий. Він насмілився взяти посаду священика в Божому святому храмі й цим чином відпирав священство призначене Єговою з родини Аарона, брата пророка Мойсея. Ясно є, що перед тим коли Ісая бачив вкоронованого Єгову в храмі, цар Уззійя з Юдейського племени зайшов до святині святих у храмі палити тиміам так як Ааронський священик із Левітського племени робив. Первосвященик Азарія й вісімдесят інших священиків противилися цьому. Коли цар Уззійя розлютився проти цих вірних священиків, Бог Єгова покарав його проказою. Він мусів віддати “престол Єгови” своєму вірному синові Йотамові, а сам помер у 774 р. перед З.Д.— 2 Пар. 26:1—23.

21. (а) Які загальні кроки брали політичні провідники так званого Християнства, щоб виграти Першу Світову Війну? (б) Який стан Богом-дані “діти” Більшого Ісаї тоді взяли, і яку роботу вони вирішили виконувати?

21 Так як непобожний Уззійя, провідники так званого Християнства робили виставу з їхнього військового поступу й потуги від 1914 до 1918 р. Вони вживали всі свої економічні запаси в Першій Світовій Війні. Вони змобілізували все населення народів, і лише чотири з двадцять дев’ятьох тих народів не були частиною так званого Християнства. Але, Богом-дані “діти” Більшого Ісаї, помазані свідки Бога Єгови, не годилися з тими політичними провідниками, які воювали з світовим пануванням. А головно в числі Вартової Башти й Вісник Христової Присутности, з 1-го січня, 1916 р., під заголовком “Військова та Морська Потуга — Як Довго?” цей останок учнів Більшого Ісаї, Ісуса Христа висказали їхній нейтралітет.b Вони признали себе бути духовними під-священиками Ісуса Христа, Єгового небесного Первосвященика, так як є показано у 1 Петра 2:5—9. Вони признали, що Часи Поган світових народів уже закінчилися в 1914 р. і що Боже месіянське царство взяло силу на небі. Отже їм треба було тримати своїх духовних священицьких обов’язків перед Богом.

22. Як політичні провідники так званого Християнства почали поводитися так як зарозумілий цар Уззійя?

22 Тоді провідники так званого Християнства почали зловживати поле служби тих, які були або які привласнювали бути помазаними вісниками та священиками Всевишнього Бога. Щоб присилувати цілковите змобілізовання, то релігійні провідники, разом із військовими начальниками старалися загарбувати священицькі служби Божих слуг. Вони вимагали, щоб вони молилися за них виграти війну; вони висилали проповідникам воєнний матеріял пропаганди, щоб вони проповідували його по своїх церквах; вони перемінювали церкви на центри вербування; вони просили священиків служити за військових священиків; вони пускали чутки, що це була “свята війна”, яка зобов’язувала християнських вісників пітдержувати її. Отже, так як зробив стародавній цар Уззійя, вони зайшли в святу кімнату християнської служби подавати те, що вони вважали бути приємним перед Богом.

23. Яке було відношення духовників так званого Християнства до зарозумілости сучасного царя Уззійя?

23 Чи священики так званого Християнства, католицькі й протестантські стали по стороні первосвященика Азарії й його вісімдесят підсвящеників і противилися цим учинкам? Ні! Вони ‘представляли зброю’ і порушували християнський нейтралітет п’ятнуючи тих, що сумлінно противилися бути “боягузами”. Вони стали в ряд із політичними та військовими провідниками так званого Християнства. Вони вибрали собі Кесаря за царя замість Бога.c

24. Як політичні власті так званого Християнства почали поступати проти священицьких “дітей” Більшого Ісаї через їхнє спротивлення?

24 Те, що політичні власті зробили релігійним священикам не було побожним й не шануючи святих речей. Але цей сучасний цар Уззійя поводився ще більше зарозуміло. Тому, що ці Богом дані “діти” Більшого Ісаї, Свідки Єгови, не хотіли погодитися з таким зарозумілим поводженням сучасного царя Уззійї, вони розлютилися й стали переслідувати цих священицьких учнів Більшого Ісаї. Нарешті з повним похваленням священиків так званого Християнства, змобілізовані політичні провідники наложили заборону на біблійну літературу цих Свідків Бога Єгови. Вони кинули президента й секретаря, разом із шістьома іншими головними членами Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур до федеральної тюрми, присудивши їх до принаймні двадцять років.d

25. Що сучасний цар Уззійя вирішив робити, і які пророцтва Більшого Ісаї це сповнило?

25 Отже таким чином сучасний цар Уззійя думав заглушити цих священицьких Свідків Єгови, які противилися такому політичному диктаторству, що розказувало їм як вони мали служити Богові. Вони виповнили те, що Більший Ісая сказав у Маттея 24:9 і те, що він відкрив про богохульну дику звірину, яка вийшла з морської безодні, в Одкриття 11:7—10 і 13:12, 18.

26. Чим сучасний цар Уззійя тоді стався заражений, і в якому змислі?

26 Тоді Бог Єгова, бувши присутнім у Свойому духовному храмі, вдарив сучасного царя Уззійю духовною проказою.e Не лише тому, що Часи Поган для земного володіння цих політичних провідників закінчилися в 1914 р., але тому, що вони противилися Божому Первосвященикові Ісусові Христу та його підсвященикам, то ці політичні провідники сталися огидні в очах Бога Єгови. Вони не мають участи в Священстві та Царстві Божому. Їхні посади політичного правління над землею є присуджені для знищення в “війні великого дня Бога Всемогучого”, в Армагеддоні.— Одк. 16:14, 16.

ВІДПОВІДАЮЧИ НА БОЖИЙ ПОКЛИК

27. (а) Коли і під якими обставинами Єгова в Свойому храмі питав кого Йому післати до так званого Християнства? (б) Хто відповів на це, і в якому стані?

27 Перша Світова Війна закінчилася 11-го листопада, 1918 р., і слідуючого року відпустили ув’язнених урядників Товариства Вартової Башти. Поступово всі “діти” Більшого Ісаї по цілому світі були звільнені, а головно від страху та тремтіння перед людьми. Після війни нагода проповідувати про Боже засноване царство відчинилася перед ними. Тоді від 1919 р. Бог Єгова зі Свойого духовного храму почав питати кого б Він післав піти за Нього та Його Більшого Ісаю, говорити людям духовно сліпого, глухого та затверділого так званого Християнства. Це не священики так званого Християнства, над якими панували політичні власті, але вичищені “діти” Більшого Ісаї, помазані свідки Єгови, відповіли словами стародавнього Ісаї: “Ось я,— пошли Ти мене”. З чистими устами вичищені “палаючим вугликом” Божого святого духа, вони відбули їхню першу конвенцію після війни в Сідер Пойнт, Охайо, від 1 до 8 вересня, 1919 р. і зорганізували себе до більшої служби.

28. Коли з більшим оціненням та завзятістю, вони відновили їхню просьбу бути післаними?

28 Це було на другій конвенції Міжнародних Студентів Біблії в Сідер Пойнт, Охайо, від 5 до 13 вересня, 1922 р., що ці помазані “діти” Більшого Ісаї справді мали їхні очі відчинені Божим святим Словом, духом і Його храмською організацією, і вони оціняли, що Єгова був присутній в Свойому духовному храмі, не від 1878 р., але від більше сучасного часу.f Отже з більшим оціненням і ще з більшим завзяттям, вони відновили їхню просьбу бути післані на таку саму місію, яку Ісая мав.

29. Чи інші з “дітей” Більшого Ісаї також відповіли на цей поклик після конвенції в Сідер Пойнт, і що вони тепер мусять робити?

29 Інші помазані “діти” Більшого Ісаї, які не були присутні на цих двох конвенціях у 1919 і в 1922 р., у Сідер Пойнт, пізніше зрозуміли, що Бог Єгова є в Свойому духовному храмі від 1918 р. і вони також відповіли на Його запрошення до служби, дійсно кажучи: “Ось я,— пошли Ти мене”. Останок цих ще є живий сьогодні. Чи ви є один із цих? Чи ви сказали: “Ось я,— пошли Ти мене”? Коли так, то ви мусите тепер виповнити ваше доручення.

30. Хто особливо від 1935 р. Х.Д. стали по стороні з цими “дітьми” Більшого Ісаї?

30 Особливо від 1935 р. З.Д. багато покірних осіб почули цих помазаних “дітей” Більшого Ісаї як вони говорили та служили яко знаки та дива серед так званого Християнства, так званого духовного Ізраїля. Ця “велика громада” покірних людей показала, що вона не закривала свої вуха і не заклеювала свої очі або не затверджувала свої серця так як зробило так зване Християнство. Заки прийде передсказане знищення на так зване Християнство, то вони стали по стороні з помазаними “дітьми” більшого Ісаї й втішалися видінням Єгови в Його храмі.

31. (а) До якого запрошення ця “велика громада” з “інших овець”, сказали: “Ось я,— пошли Ти мене?” (б) Отже, що вони повинні робити, і чому їх треба вважати щасливими?

31 На запрошення Єгови співпрацювати з цим помазаним останком, ця “велика громада” з “інших овець” сказала: “Ось я,— пошли Ти мене”. (Одк. 7:9—15; Йоана 10:16) Чи ви є один із цих “інших овець?” Чи ви, бувши один із них, сказали ті слова? Коли так, то помагайте помазаним “дітям” Більшого Ісаї виконувати їхнє божественне доручення з храму. Прилучіться до них говорити людям так званого Християнства давати пересторогу цим, що “доми” так званого Християнства спустіють без людини і його майно зменшиться до спустіння, тому що воно далі не хоче бачити, чути ні розуміти. Щасливі ви є тому, що ви бачите, чуєте й розумієте вашим серцем й поводитеся згідно з цим. Таким чином ви обминете її цілковите, вічне знищення! — Мат. 13:13—16.

(У наступному числі Вартової Башти в світовім звіті, буде більше пояснення як свідки Єгови сьогодні виконують своє доручення по цілому світі.)

[Примітки]

a Побачте книжку “Нехай Святиться Ім’я Твоє” (анг. мові), а особливо 16-ий розділ, “Обіцяний Попередник Приготовляє Дорогу”, сторона 292, примітка.

На повище згаданій стороні 334, в 8-ім параграфі, надрукована промова ось що каже: “Ми віримо, що день приготовлення закінчився в 1914 р., і що в 1918 р., або десь тоді, Господь прийшов до Свого храму. Цей прихід до храму був для виконування суду, бо суд перше починається із домом Божим. (1 Пет. 4:17)”.

b Побачте сторони 30—40, під заголовком “Церкви Покидають Нейтралітет” і “Візок Приготовлення”, у книжці Вісники Представляють Зброю, яку написав Рей Г. Абрамс, Нью-Йоркське видання з 1933 р.

c Побачте Вартову Башту, з 1-го вересня, 1922 р. (анг.), сторона 334, останній параграф; тоді Вартову Башту, із 15-го січня, 1918 р. (анг.), сторони 24, 25, під заголовком “Резолюція”.

d Побачте книжку Вісники Представляють Зброю, написав Рей Г. Абрамс, сторони 182—185, під заголовком “Расоліти”, і сторону 219, параграф 1.

e Порівняйте це з Одкриття 16:2, 10, 11.

f Побачте видання Вартової Башти Час Уже Близько (видання з 1889 р.), сторони 218—247, про значення 1878 р. Пізніше Вартова Башта з 1 і 15-го лютого, 1928 р. (анг.), вирахувала, що прихід до храму відбувся в 1918 р.

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись