“Закиньте на полов свій невід”
“Він . . . промовив до Симона: ‘Попливи на глибінь,— і закиньте на полов свій невід’ ”.— Луки 5:4.
1. Як Соломон і Амос уподібнюють людей до риби?
ЗАГАЛЬНИЙ вислів “Ти бідна рибо!” не знаходиться в Святих Писаннях. Але, Свята Біблія вживає дійсну рибу зображаючи людей. Славний та розумний цар Соломон Єрусалиму, який в його три тисячах приповістях говорив про кедри й ісоп, скотину й літаюче створіння, як і інші плазуючі тварини та риби, сказав: “Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце,— так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!” (Еккл. 9:12; 1 Цар. 5:12, 13) До противників своїх людей у дев’ятому столітті перед З.Д., пророк Амос сказав: “Присягав Господь [Єгова] Бог Своєю святістю, що ось дні настають на вас, і будуть тягти вас гаками, а ваших нащадків — гачками для ловлення риби”. (Ам. 4:2, 3) Без жодного сумніву вороги Бога Єгови будуть раптово зловлені немов нещаслива риба в несподіваному часі.
2, 3. (а) Де й чому Ісус уживав човен за платформу промовця? (б) Що він сказав у своїй притчі про невід?
2 Якийсь час після Пасхи у 31 р. нашої Загальної Доби, човен риболовця, що був біля берега Галілейського моря на Середньому Сході, вживався для іншої цілі. Ісус Христос уживав його як платформу промовця з якої він дав серію пророчих притч великій товпі, яка майже присилувала його відпливсти від берега. Закінчивши свою гарну промову, він відпустив товпу, виступив на беріг і пішов у хату. Там учні просили його пояснити притчу, яку він дав про бурян засіяний ворогом у пшеничному полі. Ісус не лише дав їм бажане пояснення, але також додав кілька нових притч, включаючи слідуючу про невід:
3 “Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину. Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають. Так буде й наприкінці віку: Ангели повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, і їх повкидають до печі огненної,— і буде там плач і скрегіт зубів!”— Мат. 13:47—50.
4. (а) Кого представляє “добра” риба, яка збирається в посуди? (б) Кого представляє “непотрібна” риба, яка відкидається?
4 Ісусові всі притчи про царство небесне відносяться до тих осіб, що будуть спадкоємцями з ним у небесному царстві. Згідно з цим “добра” риба, яку збирається в посуду представляє тих із людства, які докажуться здібні царювати з Ісусом Христом у небесному царстві. (Об. 7:1—8; 14:1—5) Боже царство небесне було засноване при кінці Часів Поган у 1914 р. Вірні апостоли й багато інших вірних учнів Ісуса Христа вже повмирали до того часу. Хто ж це є ті, яких представляє символічна риба, яку ловлять, вибирають й кладуть, нібито, в посуду при закінченні цього ладу в якому ми тепер знаходимо себе? Вони є лише останок спадкоємців Царства, які сьогодні є “вірний та розумний раб” кляса на землі. (Мат. 24:45—47) А “непотрібна” символічна риба, яку кидається на знищення в символічну вогненну піч — це ті християни, які докажуться невірні до небесного поклику, і стаються “лукавими” і заслуговують знищення.
5. Кого представляють ті, що ловлять рибу неводом, і чому?
5 У сповненні притчи про невід, хто це є ті, що ловлять рибу, витягають невід на беріг й перебирають рибу? Це ангели. Певно, що християни на землі не можуть розлучувати добру символічну рибу від недоброї, і кидати її у символічну вогненну піч. Посвячені християни не є уповноважені рішати хто є гідний для Божого небесного царства, а хто, з другої сторони, повинен бути знищений навіки. Вони не є суддями тих, що сталися Божими посвяченими слугами. (Рим. 14:4) Це ангели, які є з прославленим Ісусом Христом у його небеснім царстві при кінці Часу Поган, відлучують людей під Христовим проводом. (Мат. 13:40, 41; 24:30, 31; 25:31, 32) А що ж тоді значить невід?
6. Що ж тоді представляє невід?
6 Так як Ісусова притча показує, невід захоплює всіляку рибу з іншим морським створінням. Євреям, які були в народній угоді з Богом Єговою, було заборонено їсти деяку рибу та морське створіння. (3 Мойс. 11:9—12) Отже єврейські рибалки мусіли сортувати те, що було в неводі. Рибу, яку Божий закон забороняв їсти вони відкидали. З цього огляду, невід символізує інструмент у руках святих ангелів під проводом Ісуса Христа. Невід символізує земну організацію, яка визнає себе бути Божим собором, яка є у новій угоді з Богом через Посередника Ісуса Христа. Отже вона заявляє себе бути духовним Ізраїлем, святим народом, посвяченим Божим духом царювати з Ісусом Христом у небесному царстві. Вона включає правдивих, як і фальшивих або невірних заявників. Логічно вона включає так зване Християнство, з його сотнями тисяч так званих християнів, які належать до сотні сект, називаючись християнськими.
7. Для символічного невода ловити рибу всякого роду, то кого ангели мусять уживати, і як збиралася “добра” риба?
7 Правда, що символічний невід є в руках працюючих ангелів. Але, щоб “невід” міг захопити символічну рибу, всілякого роду, то особи, які належать до “неводної” організації мусять працювати. Вони мусять збирати людей на землі в ім’я Християнства. Небесні ангели виконують лише невидиму роботу, але зорганізовані члени “невода” виконують видиму. Лише менше число цієї “неводної” організації справді ловлять рибу згідно з Божими інструкціями через Христа й біблійними принципами. Наслідком, лише ті робітники можуть збирати правдиву християнську “рибу”, що буде гідна для небесного царства. Цей факт небесні ангели, під Христом об’являють при “закінченню ладу цього”, в якому ми тепер знаходимо себе після закінчення Часів Поган у 1914 р. Вони зібрали добру “рибу” в символічні посуди.
8. Як ця “добра” риба пішла в неволю до Вавилону Великого від 1914 до 1918 р.?
8 Роки перед початком “кінця ладу цього” в 1914 р., “риба” з правдивими християнськими рисами почала відлучуватися від так званого Християнства. Навколо світу вони почали засновувати собори окремо від соборів так званого Християнства. Але тоді прийшла перша світова війна, від 1914 до 1918 р., в якій воювали народи так званого Християнства. Протягом цієї війни ці відлучені собори правдивих посвячених хрещених християнів пішли в неволю до так званого Християнства. Тому що так зване Християнство є найсильнішою частиною релігійного Вавилону Великого, то вони пішли в неволю, так як євреї сталися поневолені стародавнім Вавилоном після того як Єрусалим був знищений у 607 р. перед З.Д. Але чи вони залишаться у неволі?
9. Чому “закінчення цього ладу” не був час для “доброї” риби лишатися в неволі в Вавилоні Великому?
9 Ні! Часи Поган закінчилися у 1914 р., в якому то році почалася перша світова війна, і наслідком “кінець ладу цього” почався. Ісусова притча про невід зазначила цей час бути для розділення тих, що визнають себе бути посвяченими спадкоємцями “царства небесного”. Тепер прийшов час для небесних ангелів під Христом витягати символічний невід на беріг і відкидати “непотрібних”, а “добрих”, які були похвалені Божим законом збирати у собори — “посуди”. І так сталося.
10. (а) Коли “добра” риба почала виходити з такої вавилонської неволі, і як? (б) Який досвід “нездібна” риба вже зазнає, і чому?
10 Від весни 1919 р. відбувся великий вихід правдивих християнів із неволі Вавилону Великого. Цей поклик прийшов із неба: “Вийдіть із нього, люди Мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його”. (Об. 18:4) Релігійний Вавилон Великий є світова імперія фальшивої релігії включаючи й так зване Християнство, яке старалося змішати Християнство з вавилонською релігією. Отже поклик із неба мусів включати їхній вихід із так званого Християнства. Сотні мільйони “непотрібної” символічної риби, яка далі лишається в так званому Християнстві незабаром буде вкинена в символічну “вогненну піч” і буде цілком знищена. Вона вже прямує в ту сторону, тому що лицемірні християни вже “плачуть та скрегочуть зубами”. (Мат. 13:50) А чому? Тому що вони не хотіли вийти з Вавилону Великого так, як правдиві Божі люди повинні робити; отже вони беруть участь у гріхах його й вже відчувають руїнницькі кари. Незабаром вони згинуть разом із Вавилоном Великим та його політичними любимцями в Божому призначеному часі.
11. Яка частина так званих християнів вийшла з Вавилону Великого, і як вони збиралися “в посуд”?
11 Тоді, в протилежності тим любимцям Вавилону Великого, посвячені християнські свідки Єгови відповіли на небесний поклик, у 1919 р. Вони становили лише дуже мале число так званих християнів, і лише останок правдивого християнського собору, якого Ісус Христос вже будував протягом цих минулих дев’ятнадцять століть. (Мат. 16:18; Дії 2:1—42) Під ангельським проводом вони збирають у “посуди”, себто в собори, визволених християнів, збережені для служби Єгови, Бога й Отця Ісуса Христа.
12. Чому останок “доброї” символічної риби не був забраний зараз до неба?
12 Хоч цей останок “доброї” символічної риби має надію брати участь у “царстві небесному”, то вони не були відразу забрані до неба, так як вони сподівалися. У цьому “закінченню цього ладу” вони ще мали виконувати роботу тут на землі перед тим ніж кінець мав прийти на Вавилон Великий та його політичних любимців із їхніми військами.
13. (а) Що крім свідоцтва виконує проповідування царства? (б) Від 1919 р. чому треба було продовжати апостольську роботу?
13 Кожна частина землі тепер знає, яка правдива християнська робота цього останку є, тому що вони вже проводили її до кінців землі на сповнення Ісусових слів: “Ця добра новина про царство буде проповідувана по цілому світові, на свідоцтво народам усім”. (Мат. 24:14, НС) Ці вісники Царства не лише дають свідоцтво всім народам. Вони також розділюють народи своїм проповідуванням про Царство, і це під ангельським проводом. (Мат. 24:30, 31, 40—42) Ця робота розділення народів не закінчилася у 1919 р. Ні, але, щоб доповнити призначене число з 144,000 спадкоємців Царства відкуплених від землі, треба було ловити більше “доброї” символічної риби й збирати її в соборні “посуди”. Робота, яку Ісус Христос почав за днів його дванадцятьох апостолів, повинна була продовжатися в цьому “часі кінця”, себто роботу ловити рибу. Великий улов був запевнений!
ЧУДЕСНИЙ УЛОВ!
14. (а) Чим були декотрі учні Івана Хрестителя, і як Ісус зустрінув чотирьох з них біля Галілейського моря? (б) Коли був найкращий час для них працювати?
14 Дев’ятнадцять століть тому кілька з Ісусових апостолів були професійними риболовцями на Галілейському морю. Вони були учнями Івана Хрестителя, і кілька днів після свого власного хрещення, Ісус Христос познайомився з ними в вищій долині Йорданської ріки, при кінці 29 р. З.Д. (Ів. 1:35—44) Кілька місяців пізніше, слідуючого року, Ісус зустрінув цих професійних риболовців саме на Галілейському морі. У той час Іван Хреститель стався у’вязнений царем Іродом і Ісус почав проповідувати вістку, яку Іван Хреститель проголошував: “Покайтеся, бо наблизилось Царство небесне”. (Мат. 4:12—17) Одного дня Ісус проповідував Боже царство людям по берегах Галілейського моря недалеко місця де працювало чотири професійних риболовців із своїми сітками. У той час євреї ловили рибу всілякими сітками, і Свята Біблія говорить про чотири роди сіток. (Ав. 1:15, 16; Еккл. 9:12; Пс. 35:7, 8) Вночі від заходу до сходу сонця був найкращий час ловити рибу.
15, 16. (а) Яка була оказія коли Ісус сказав Симонові й тим, що були в човні з ним закинути невід у море? (б) Які були наслідки того, що зараз сталося?
15 “І сталося”, каже Луки 5:1—10, НС “як тиснувся натовп на нього, щоб почути Слово Боже, він стояв біля озера Генісаретського [Галілеї]. І він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода. І він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І він сів та й навчав народ із човна. А коли перестав він навчати, промовив до Симона: ‘Попливи на глибінь,— і закиньте на полов свій невід’. А Симон сказав йому в відповідь: ‘Наставнику,— цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого,— та за словом твоїм укину невода’. А зробивши оце, вони безліч риби набрали,— і їхній невід почав прориватися”.
16 “І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни,— аж стали вони потопати. А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: ‘Господи, вийди від мене, бо я грішна людина’. Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й всіх, хто з ним був, також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона”.
17, 18. (а) Що ті чотири рибалки зрозуміли тепер сталося? (б) Чому Ісус не зробив те, що Симон просив його, але, що він зробив?
17 У човні з Симоном Петром були його брат Андрій, і можливо їхній батько Іван. Яків і Іван були зі своїм батьком Зеведейом та найнятими робітниками в другому човні. Петро, Андрій, Яків і Іван бачили, що Ісус зробив чудо, коли вони раптом витягнули великий улов риби з місця де попередньої ночі нічого не зловили.
18 Це збільшило їхнє оцінення Ісуса Христа з яким вони вже були особисто знайомі. Петро, тепер відчуваючи свій грішний стан, тому що між ними був такий святий чоловік Божий, попросив Ісуса вийти з його човна. Але Ісус не мав наміру лише самому покидати човна. Тепер прийшов час для нього мати регулярних послідовників. Отже Ісус успокоїв Петрів страх відносно його грішности, так як історія показує: “І Ісус сказав Симонові: ‘Не лякайсь,— від цього часу ти будеш ловити людей’ ”. Цими словами Ісус зрівняв людей до риби. Але з ким мав Петро ловити людей немов рибу? Таж із самим Ісусом Христом, бо зараз по цім Ісус запросив Петра статися його послідовником і ловити більше риби, а це “людей” живими”. Ісус також запросив Петрового брата Андрія наслідувати його. І ці обоє так зробили.
19. Тим часом, що Яків й Іван тепер почали робити, і як довго вони продовжали в цій роботі?
19 Тимчасом, тому що їхні сітки порозривалися таким чудовим уловом риби, й майже перевернули човен, Петрові спільники в Галілеї, Яків і Іван разом із їхнім батьком Зеведейом, почали направляти їх. Тоді Ісус, з Петром та Андрійом, приступивши до берега, покликав Якова та Івана й запросив їх наслідувати його ловити більше риби. Вони зараз послухали його, бо історія каже: “І вони повитягали на землю човни, покинули все,— та й пішли вслід за ним”.— Луки 5:10, 11.
20. Як Матвій й Марко оповідають покликання цих чотирьох рибалків?
20 Апостол Матвій й учень Марко говорять про поклик цих чотирьох рибалків у скороченій формі, але Матвій й Марко показують, що Ісус особисто запросив цих чотирьох стати ловцями людей. Марка 1:16—20 каже: “А коли він проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали,— бо рибалки були. І сказав їм Ісус: ‘Ідіть услід за мною,— і зроблю, що станете ви ловцями людей’. І зараз вони свого невода кинули,— та й пішли вслід за ним. А коли недалеко прийшов то побачив він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили. І зараз покликав він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками,— і пішли вслід за ним.”— Мат. 4:18—20.
21. (а) Як Ісус бувши професійним теслярем, був кваліфікований навчати цих чотирьох ловити людей? (б) Який приклад запевняв їх, щоб вони не журилися прожитком, коли вони стануться ловцями людей?
21 Там сам Ісус зловив чотири людські рибі. Хоч він був теслярем по фаху у Незареті, а не риболовцем, він знав як ловити символічну рибу людського роду. Тут він почав ловити таку рибу, більше як шість місяців після його хрещення в річці Йордан й посвячення Божим святим духом. Бувши досвідченою людиною, він також знав як навчати інших шукати людей та ловити їх живими. Маючи це за намір Ісус покликав цих чотирьох професійних риболовців наслідувати його особисто і отримати тренування. Тому вони мусіли покинути своє риболовство на Галілейському морі. Звичайний риболовець може продавати рибу й цим буде заробляти на життя. Але ловець людей не може продавати їх заробляти на життя. Як же Петро, Андрій, Яків і Іван тепер мали жити коли вони стануться ловцями людей й будуть увесь час наслідувати Господа Ісуса Христа, найбільшого Риболовця за всіх? Ісус сам покинув усе коли приступив до Івана Хрестителя охреститися. Він ніколи більше не повернувся до теслярства, але одначе Бог Єгова доглядав його коли він стався Ловцем людей.
НЕМА ПОТРЕБИ ЖУРИТИСЯ ПРО ПРОЖИТОК
22. (а) Чому не було причини сумніватися про успіх цієї роботи? (б) Чому ловлення людей не перестало в часі Ісусової смерти?
22 Цим колишнім риболовцям не було ніякої причини сумніватися, що вони не будуть мати успіху ловити людей так довго як вони будуть під проводом Головного Риболовця, Ісуса Христа. За його порадою Петро й Андрій з вірою закинули свої сітки в Галілейське море, у воду, яка очевидно не мала риби, і однак витягнули такий великий улов, що мусіли просити помочі від Якова й Івана. Їхні сітки почали розриватися й безліч риби загрожала затопити двоє човнів. Тому що Ісус міг ловити так багато звичайної риби, то він міг також ловити людську символічну рибу. Ісусова смерть на дереві страстей, около три роки пізніше не пошкодила, ані припинила цю важнішу роботу ловити людей. Третього дня він воскрес із мертвих і міг тоді відновити риболовство своїх вірних послідовників.
23. (а) Тому що Ісус воскрес духом, чи апостолам було гірше ловити людей? (б) Як це, що сім учнів знайшли себе біля Галілейського моря після Ісусового воскресіння?
23 Правда, Ісус не був тілесно присутній з ними, тому що він воскрес із мертвих яко безсмертний духовний Син Божий і відтоді обмежував себе до невидимої духовної сфери. Але, тепер він був у кращому становищі зробити цю роботу ловити людей цілком успішною по цілому світі. Одного разу він дав заохочуюче запевнення цього більше як тиждень після його воскресіння з мертвих, шістнадцятого дня місяця нісана у 33 р. З.Д. Через ангелів, які появилися деяким учням у день його воскресіння, він сказав своїм вірним апостолам вийти з Єрусалиму та Юдеї й піти на північ у провінцію Галілею. Там він мав явно появитися їм й дати їм більше інструкцій. (Мат. 26:32; 28:7—10, 16; Марка 16:6, 7) Так то сталося, що на одній оказії сім із Ісусових учнів знайшли себе біля Галілейського моря, яке то море також називається море Тіверія.
24, 25. (а) Стараючись ловити рибу, на яке питання цих семеро були зобов’язані дати відповідь питаючого на березі? (б) Що він сказав їм зробити, і як вони дістались до берега?
24 Коли Петро сказав, що він йде ловити рибу, шість інших сказали, що вони підуть з ним. Цілу ніч вони старалися зловити рибу, але абсолютно нічого не зловили. Тоді, при світанку появилася якась фігура на березі. Його голос був чутий через води в їхньому маленькому човні: “Чи не маєте, діти, якоїсь поживи?” Вони відповіли Ні! Ну, чи ж він сказав їм, щоб вони покинули рибальство?
25 Ось що ми читаємо: “А він їм сказав: ‘Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете!’ Вони кинули,— і вже не могли його витягнути із-за безліч риби. Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: ‘Це ж Господь!’ А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежу,— бо він був нагий,— та й кинувся в море. Інші ж учні, що були недалеко від берега якихось ліктів із двісті — припливли човником, тягнучи невода з рибою. А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб. Ісус каже до них: ‘Принисіть тієї риби, що оце ви вловили!’ Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої,— сто п’ятдесят три. І хоч стільки було її,— не продерся проте невід”.
26. (а) Чому тоді можна було поставити питання про те, хто це був? (б) Як це був третій раз, що він появився своїм учням після його воскресіння?
26 Коли Ісус появився своїм учням він не був у тому самому матеріалізованому тілі. Тому ми читаємо: “Ісус каже до учнів: ‘Ідіть, снідайте!’ А з учнів ніхто не наважився спитати його: ‘Хто Ти такий?’ Бо знали вони, що Господь то. Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу. Це вже втретє з’явився Ісус своїм учням, як із мертвих воскрес”. (Ів. 21:1—14) Себто сказати, це був третій раз, що Ісус появився своїм апостолам коли вони всі, або більше як половина з них були разом. На першій такій оказії, вечером неділі його воскресіння, Ісус матеріалізувався й їв печену рибу доказати своїм апостолам, що він не був духом.— Луки 24:22—43; Ів. 20:19—25.
27. Чому це було властиво для Ісуса показати свою силу двома чудовими уловами риби?
27 Це було дуже придатно Ісусові Христові два рази показати свою силу наповненням сіток апостолів чудовим уловом риби. Він є “останній Адам”, а перший Адам в Еденському саді в деяких відношеннях був “образ майбутнього”. (1 Кор. 15:45; Рим. 5:14) Першому Адамові та його дружині Бог Творець дав заповідь “панувати над рибами морськими” й над усіма нижчими земними тваринами. (1 Мойс. 1:26—28) У Псалмі 8:5—9 було передсказано, що “останній Адам”, Ісус Христос, мав панувати й над рибою й ми маємо записані докази, що він уживав таку силу поширювати справи царства Божого. (Євр. 2:5—9) Один такий приклад маємо коли Ісус, маючи заплатити податок, сказав Симонові Петрові: “Піди на море, та вудку закинь, і яку першу рибу зловиш, візьми, і рота відкрий їй,— і знайдеш статира (срібна монета); візьми ти його,— і віддай їм за мене й за себе”.— Мат. 17:24—27.
28. (а) З огляду таких чудових уловів риби, до якого заключення вони могли тепер прийти відносно ловлення людей? (б) Чому після другого улова Ісусові не треба було запрошувати їх ставатися ловцями людей?
28 Пам’ятаючи, що Ісус покликав їх статися ловцями людей, ці двоє великих уловів риб мусіли десь дуже підкріпити віру апостолів. Під наказом Головного Риболовця, Ісуса Христа, вони не спускали сітки надармо. Це було доречно їм мислити, що коли вони будуть ловити людей, спускаючи сітки за його розказом, вони не будуть витягати їх порожніми; у сітках будуть ті, яких збирається для царства небесного. Але, після другого чудового улова риби з Галілейського моря Ісусові не треба було повторяти своє запрошення їм наслідувати його й ставатися ловцями людей. З цієї причини воскреслий Ісус тепер почав уживати інші вислови, бо тепер треба було застановлятися над любов’ю. Тому то в Івана 21:15—17 ми читаємо:
29. Які питання та відповіді Ісус і Петро тоді запитували?
29 “Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: ‘Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих?’ Той каже йому: ‘Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе!’ Промовляє йому: ‘Паси ягнята мої!’ І говорить йому він удруге: ‘Симоне, Сину Йонин, чи ти любиш мене?’ Той каже йому: ‘Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе!’ Промовляє йому: ‘Паси вівці мої!’ Утретє він каже йому: ‘Симоне, Сину Йонин, чи кохаєш мене?’ Засмутився Петро, що спитав його втретє: ‘Чи кохаєш мене?’ І він каже йому: ‘Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе!’ Промовляє до нього Ісус: ‘Паси вівці мої’ ”.
30, 31. (а) Чому тяжко знати, що Ісус мав на думці коли він уживав займенника “цих” у свойому першому питанні? (б) Отже, як декотрі сучасні перекладачі переводять те питання?
30 Риболовці не люблять риби, але пастухи люблять вівці, а головне в країні де Ісус подорожував. Також пастух відчував себе відповідальним за вівці під його опікою. Але, що саме Ісус мав на думці коли він запитав Петра: “Чи любиш мене більше цих?” не є певне. У грецькій Біблії вказівний займенник “цих” є в родовому відмінку, множині, і в грецькій мові цей відмінок займенника має ту саму форму у всіх трьох родах, у мужеському, жіночому та середньому. Наприклад, Новий Заповіт, якого перевів К. С. Вуст (1961 р.) (анг.), каже: “Чи любиш мене . . . більше цих (риб)?” Цим чином Ісус питався Петра чи він любив його більше ніж це професійне рибальство в Галілейському морі. Таку саму думку подає переклад Біблії Ґ. М. Ламса (1957 р.), де є сказано: “Чи любиш мене більше цих речей?”
31 Переклад Біблія Якова Мофата (1922 р.) постачає цілком іншу думку, кажучи: “Чи любиш мене більше ніж інші (люблять мене)?” (Також, Американський Переклад; Якова Мурдока) Вночі Ісусового зрадження його ворогам, Симон Петро хвалився, що він любив Ісуса більше ніж інші апостоли, але трохи пізніше він не показав своєї вищої любови. (Мат. 26:31—35, 55, 56, 69—75) Але біля Галілейського моря Петро не хвалився своєю вищою любов’ю до Ісуса. Але Нова Англійська Біблія (Новий Заповіт (1961 р.), каже: “Чи любиш мене понад усе інше?”
32. Щоб навертати людей, чиї характерні риси повинен Петро показувати, щоб втримати їх, то які характерні риси мусів Петро мати?
32 Без різниці, що займенник “цих” тут значить, Ісус показав Петрові як він міг показувати свою любов на землі до свого невидимого воскреслого Господа й Пана, а саме, коли буде доглядати Господніх “овець” на землі. Щоб навертати людей до Бога, Петро мусів показувати характерні риси риболовця; але щоб втримати їх в організації, Петро тоді мусів показувати теплу любов пастуха до овець свого Господа.