Розумно вживаючи лишаючий час

1. Яку фальшиву віру багато мають сьогодні?

БАГАТО осіб у світі, а особливо науковці, учителі й політичні провідники, вірять, що людина існувала вже мільйони років на землі. Вони вірять, що вона дійшла до теперішнього стану процесом еволюції, і що цей процес буде продовжатися навіки вічні. Тому вони думають, що перед людиною лежать необмежені нагоди й що вона ще має час успішно провести свої пляни. Але така Сатанська наука не зводить християнів. Божий головний ворог хотів би, щоб усі вірили, що Бог не має призначеного часу для нічого, навіть для Його намірів. Але християнин зовсім уповаючи на Бога й Його Слово, знає, що людина не має вічної майбутности в цьому ладові. Він розуміє де ми стоїмо в протязі часу, і що Божий суд проти цього ладу незабаром буде виконаний.

2, 3. (а) Що можна сказати про багато датів, яких подають світські історики? (б) Який є найбезпечніший провідник у цих справах?

² Маючи докладне знання про Єгову та Його наміри, християнин відкидає людські здогади. Це включає спекуляції істориків, які не вірять у Біблію, але, які причіпають вигадливі дати до подій людської історії. Про невірогідність таких дат книжка The Secret of the Hittites (Таємниця Хіттеянинів), яку написав Ц. В. Церам, каже у розділі під заголовком “Наука Історичного Датування”:

“Хто-небудь приступаючи до дослідження стародавньої історії перший раз буде чудуватися позитивним способом, яким сучасні історики датують події, які відбувалися тисячі років тому назад. З дальшим дослідженням, це диво буде збільшатися. Бо коли ми переглядаємо джерела стародавньої історії ми бачимо, які недостатні, недокладні, або просто фальшиві такі записи були, навіть у часі їхнього писання. І бувши недостатні з самого початку, вони ще стали гірші; стаючись на половину знищені переходом часу або байдужістю людського вживання.

“Дійсно, чим більше ми досліджуємо, то тим менше дивують нас часи, які колись наповняли нас пошаною. Ми починаємо розуміти будову хронологічної історії дійсно так, як вона є — чиста структура припущення, яка загрожує розпастися на кожному кроці. Крива та розпадаюча, вона дає нам образ дивно довільної історії, а в той самий час наш інстинкт каже нам, що стародавні цивілізації мусіли мати якийсь розсудливий та органічний ріст. Коли ми досягнемо цю точку в нашому дослідженню тоді ми починаємо сумніватися кожній даті.

“Маємо приклад невірогідности хронології: дослідники працювали століття, щоб змінити дату з’єднання Єгипту царем Менесом, який завів першу єгипетську династію, від 5867 р. перед Хр. до 2900 перед Хр. І про цю першу дату, яка вірять є дійсним початком єгипетської історії, ще не є цілком певні. . . .

“Але як ми ще глибше заходимо в цю тему, наша пошана до історичної роботи вертається назад. Ми дізнаємося, що вчені можуть уважно розрізняти між ‘певними’ а ‘припущеними’ датами. І ми знайдемо, що хронологічна будова стародавньої історії спочиває на принаймні кількох міцних точках. Декотрі головні дати, навколо яких інші дати є згуртовані, можна установити майже без помилки. Вони є ‘певні’.

³ Отже, поза Біблійним розкладом часу, більшість часів, яких вирішують історики не є вірогідні. Лише кілька “певних” або абсолютних дат, як 539 р. перед З.Д., можна прийняти за певні. Християни, віруючи в Слово Єгови, знають, що внутрішній доказ у Біблії є найбезпечнішим провідником у таких справах. Це помагає нам докладно вирахувати де ми тепер стоїмо в течії часу, а особливо відносно сьомого періоду часу, або “дня”, про якого згадується в Першій Книзі Мойсея.— 1 Мойс. 2:2, 3.

СЬОМИЙ ДЕНЬ

4. Коли Адам і Єва були сотворені?

⁴ Згідно з вірогідною Біблійною хронологією Адам був сотворений у 4026 р. перед З.Д., правдоподібно в осени, при кінці шостого творчого дня. Тоді Бог привів тварин до чоловіка, щоб він дав їм назви. Однак, про Адама, Перша книга Мойсея містить слідуючі слова Єгови: “Не добре, щоб бути чоловіку самотнім”. (1 Мойс. 2:18) Адам зараз міг відчути цей самітній стан, можливо лише за кілька днів або тижнів. Він зрозумів, що йому треба було ще одну людину, з якою він міг би говорити, ділитися своїми досвідами й життям. І це не забрало багато часу йому назвати всі тварини. Він міг досить скоро назвати основні роди тварин, бо коли такі тварини були взяті у ковчег за Ноєвого дня, то там не треба було брати мільйони тварин, але лише кілька сот різних родів. Так то Адамові не треба було багато часу після його сотворення назвати всі роди тварин і зрозуміти, що йому також було потрібно помічника. Тому що це був також намір Єгови для людини множитися й наповнити землю, то є розсудливо припускати, що Він сотворив Єву зараз після Адама, можливо лише за кілька тижнів або найпізніше місяців в тому самому 4026 р. перед З.Д. Зараз після її сотворення почався Божий день відпочинку, сьомий період часу.

5. Як ми можемо вирахувати де ми тепер стоїмо в течії часу?

⁵ Отже виглядає, що Божий сьомий день а час відколи людина була на землі йдуть паралельно. Щоб вирахувати де людина є в течії часу відносно Божого сьомого дня 7,000 років довгий, нам треба вирішити скільки часу перейшло від сотворення Адама й Єви в 4026 р. перед З.Д. Від осени того року до осени 1 р. перед З.Д., буде 4,025 років. Від осени 1 р. перед З.Д. до 1 р. З.Д. є один рік (тому що не було нуль року). Від осени 1 р. З.Д. до осени 1967 р. є 1,966 років. Додаючи 4,025 років до 1 р. і до 1,966 р., маємо 5,992 років від осени 4026 р. до осени 1967 р. Отже, вісім років лишається доповнити повних 6,000 років сьомого дня. Вісім років від осени 1967 р. приведе нас до осени 1975 р., повних 6,000 років у Божий сьомий день відпочинку.

6, 7. (а) До чого можна уподібнити 1,000-літне царювання Христа? Чому? (б) Що наповнює слугів Єгови сподіванням сьогодні?

⁶ Після 6,000 років лиха, труду, клопоту, хворіб та смерти під правлінням Сатани, людині справді належиться полегшення. Сьомий день єврейського тижня, субота, буде добре зображати останніх 1,000 років царювання Божого царства під Христом, коли людство буде піднесене від 6,000 років гріха й смерти. (Об. 20:6) Отже, коли християни бачать з Божого розкладу часу надходячий кінець 6,000 років людської історії, то це наповнює їх сподіванням. А особливо це є правда, тому що великий знак “останніх днів” уже почав сповнятися ще від початку “часу кінця” 1914 р. І так, як Ісус сказав: “Не перейде цей рід, аж усе оце станеться”. (Мат. 24:34) Декотрі з того року, які пізнали початок кінця в 1914 р. ще будуть жити на землі побачити кінець цього лукавого теперішнього ладу в битві Армагеддон.— Об. 16:14, 16.

⁷ Близька майбутність певно буде наповнена чудовими подіями, бо цей старий лад уже наближається свого цілковитого кінця. За кілька років останні частини Біблійного пророцтва про ці “останні дні” сповняться, людство буде визволене й переживе в Христове славетне 1,000-літнє царювання. Які трудні, але однак які гарні дні є лише перед нами!

8. Чи може хто напевно сказати коли прийде битва Армагеддон?

⁸ Чи це значить, що Армагеддон прийде в 1975 році? Ніхто не може напевно сказати, що який-небудь рік може принести. Ісус сказав: “Про день же той чи про годину не знає ніхто”. (Марка 13:32) Для Божих слуг вистарчає певно знати, що час для цього ладу під Сатаною вже швидко кінчається. О, яка нерозумна особа була б не бути пробудженою в цьому обмеженому лишаючому часі до світом-потрясаючих подій, які незабаром будуть відбуватися, і до потреби працювати для її власного спасіння!

ВАЖЛИВІСТЬ ЧАСУ

9. Який є один спосіб, яким можна вирішити цінність часу?

⁹ Знати про Божий розклад часу, де ми живемо в течії часу є одна річ; а вживати той час є інша. Якщо є важно розуміти про час, то вживати його розумно є ще важніше. Час вважається таким дорогим, що декотрі кажуть, що “час є гроші”. Він є дорогоцінний, дорогий. Один спосіб, яким можна вирішити цінність часу є по цінності товару — достачою та попитом. Наприклад, коли в Сполучених Штатах розвозили пошту кіньми, то воно коштувало кілька доларів послати лист, який тепер коштує лише шість центів. А чому така велика різниця? Тому що колись було дуже мало їздців розвозити пошту. Достача таких їздців була дуже обмежена, але попит їхньої служби був великий, отже вони були дуже дорогі. Але сьогодні є багато носильників пошти, тому вона є не така коштовна.

10, 11. Чому час є такий дорогий в цьому ладі?

¹⁰ Отже за цим рівнем достачі та попитом, то як можна оціняти час? Чи достача часу людям у цьому ладі є обмежена? Так. Чи попит за більше часу й продовження життя є великий? Певно, що так! Для недосконалих людей підкорені смерті, достача часу є дуже обмежена, але попит за часом є дуже великий. Отже час є дуже дорогий. У найкращому стані людина живе приблизно сімдесят або вісімдесят років. Кілька живуть трошки довше. Але по багатьох місцях де є багато хворіб, де люди недоїдають або де є багато буйности, то цей час є багато коротший. Навіть для здорових, їхня сила зменшується коли вони старіються і не можуть виконувати так багато роботи в даному часі, як вони колись робили. Нарешті приходить день коли вони нічого не можуть робити, тому що смерть привласнює всі свої жертви. Тому то книга Екклезіяста 12:1 радить: “І пам’ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не наступлять літа, про які говорити ти будеш: ‘Для мене вони неприємні’ ”.

¹¹ Не робить різниці як ми дивимося на цю справу, чи ми є молоді чи старі, то наш час є дорогий. А особливо це є правда для поклонників Єгови. Як часто ми чуємо тих, що займаються проголошенням доброї новини про Боже царство, кажучи: “Таж нам день закороткий!” Так, вимога за часом є дуже велика. Час є дорожчий від грошей, бо загублені гроші можна знову здобути, а загублений час не можна дістати назад. Він уже минув навіки.

12. Особливо, ради якого погляду час є такий дуже важний?

¹² Апостол Павло дуже оціняв час. Коли він писав до християн в Ефесії він сказав: “Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час,— дні бо лукаві”. (Ефес. 5:15, 16) Павло сказав ефесянам класти важніші речі на перше місце в їхньому життю, навіть якщо це буде їх щось коштувати, навіть якщо буде треба відбирати час від чогось іншого. Тепер, якщо це була правда за Павлового дня, то скільки більше це є правда в нашому дні! Мірянням і вираховуванням часу ми знаємо, що ми вже живемо в останніх роках цього ладу. Цей лад розпадається саме перед нашими очима в одній оргії буйности й злочину за другою. Хвилина за хвилиною, день за днем, рік за роком, він наближається до свого катастрофічного кінця. Цей лад уже не може завернутися. Яким правдивим за нашого дня є те, що Павло сказав у 1 Коринтян 7:29: “А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий”. А головно в нашому дні час є короткий, тому що ми вже є при кінці 6,000 років людської історії.

13. Який є стан Сатани відносно часу?

¹³ Сатана Диявол також знає, що час позосталий вже короткий. Об’явлення 12:12, НС каже: “Диявол зійшов до вас, маючи лютість велику знаючи, що короткий час має”. Сатана Диявол є в дійсному клопоті відносно часу. Йому лишається дуже мало часу. О, що він би не дав, щоб мати більше часу виконати свої підлі наміри! Але він не має часу, отже тому є дуже несамовитий. Ви можете бути певні, що він буде вживати той позосталий час для своєї найкращої користі противитися Богові та Його слугам тут на землі. “І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове”.— Об. 12:17.

ВЖИВАЙТЕ ЙОГО РОЗУМНО

14. Як ми можемо розумно вживати час сьогодні?

¹⁴ Наш є “тяжкий час”, тому що це є “останні дні”. (2 Тим. 3:1) “Лукаві й обманники будуть поступати від злого до гіршого, зводячи і самі будуть зведені”. (2 Тим. 3:13, НС) Певно, християни хочуть уживати свій позосталий час у цьому ладі розумно, ради правильних цілей, щоб ці “тяжкі” часи не захопили їх” через схеми та напади Сатани. Але, як нам зробити це? Один спосіб, яким це можна зробити є не тратити час на безкорисні речі. Це ми зробимо, якщо будемо старатися й якщо обставини дозволяють, будемо наслідувати провід Єгови через Його видиму організацію на землі сьогодні. Через Його видимий розпорядок ми дістаємо пораду як найкраще вживати наш час. Він постачає зібрання, щоб ми підкріпляли себе духовно. Також маємо здорову збуджуючу роботу проповідувати іншим правду, яку ми самі навчаємося.— Мат. 24:45—47.

15. Чому розклад часу для християнських учнів є охороною?

¹⁵ Правда, це заберає багато часу приготовлятися та ходити на зібрання й проповідувати. Дійсно, здається, що такий розклад часу лишає дуже мало часу на інші речі. Але чи ви думаєте, що це є випадок? Чи Єгова не знає, що є найкраще для Своїх людей в цих дуже темних та критичних днях? Крім головної цілі навчати нас Єговових намірів і вимог, щоб ми могли виконувати Його волю, вживати час на зібрання та службу значить, що Божі слуги чинять добру річ, отже не мають часу чинити щось злого! Чим більше часу вони будуть уживати працювати з Єговою видимою організацією, то тим менше часу вони будуть мати попадатися в клопіт. Так, розпорядки, яких Єгова постачив тепер є джерелом великої охорони. “Ім’я Єгова — сильна башта: до неї втіче справедливий і буде безпечний”.— Прип. 18:10, НС.

16, 17. Який є властивий погляд про відпочинок та розривку?

¹⁶ Розумне вживання позосталого часу не значить, що ми не повинні брати часу відпочивати або на розривку. Брати такий час є властиво, але розривка й час, який ми відкладаємо для неї повинна бути зрівноважена з нашими християнськими обов’язками. Правда, ми всі хотіли б мати більше часу втішатися сотворенням Єгови й іншими формами розривок, і до малої міри ми можемо те робити тепер. Але дійсна втіха прийде в новому ладі Єгови, де люди будуть дійсно й вічно втішатися всіма речами, яких Єгова вже постачив або ще постачить у майбутності. Але коли корабель потопає, то ми повинні більше думати як пережити і спастися, а не про розривку або відпочинок. Цей старий лад потопає в невірство, неморальність та зіпсуття. Незабаром він цілком затопиться, коли головний нищитель Єгови, Ісус Христос знищить його. Тому то богабоязливі особи тепер повинні особливо цікавитися виконуванням Божої волі й працювати, щоб пережити.

¹⁷ Ті, що вже відлучилися від цього вмираючого старого ладу є подібні до тих, які покинули потопаючий корабель і які вже є в рятувальному човні. Вони тепер повинні старатися як можуть приплисти до безпечного берега, незважаючи на потрібне зусилля. Слуги Єгови вже прийшли до місця пережитку, місце, де вони можуть навчитися про вічне життя в праведному новому ладі. Але є й інші, що також хочуть пережити. Вони також мусять знати про волю Єгови та Його обітниці. Їм муситься дати помочі, хоч це значить жертвувати наш час і зусилля від наших особистих справ. Даючи себе таким способом є найкращим способом розумно вживати позосталий час.

18. Як можна ще більше розумно вживати час?

¹⁸ Щоб ми могли ще розумніше вживати наш час, то ми мусимо ставатися досвідчені в нашій роботі спасати життя. Ми схочемо робити щось більше ніж вживати наш час у службі. Ми схочемо вживати наш час якнайкраще й ми можемо зробити це, коли будемо сердечно старатися поліпшити здібність нашого служіння Єгови. В 1 Коринтян 9:26 Павло сказав: “Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б’ючи”. Павло не тратив марно часу й енергію. Він старався працювати корисно, щоб уживати час у найкращий спосіб. Ми можемо робити те саме. І тоді будемо мати успіх у нашій службі, старанно працюючи знаходити, годувати й доглядати зацікавлених людей з якими ми маємо дотик.

19. Як час уживається розумно без різниці яке християнське діло хтось може виконувати?

¹⁹ Не робить різниці, що ми робимо в нашому щоденному життю, чи ходимо на християнські зібрання, навчаємо інших про Божі наміри в їхніх домах або працюємо в бюрі, фабриці, фермі або домі, ми повинні розсудливо вживати наш час коли виконуємо нашу роботу, щоб приносити Єгові славу. Хоч ми не можемо бути в позиції статися повночасними проповідниками, то однак ми будемо хотіти поводитися по-християнськи старанно працюючи так, як Павло радив: “Ви повинні відкинути стару особистість, яка пристосовується до вашого попереднього поводження й яка псується за вашим обманним бажанням... ви повинні обновитися силою, що спонукує ваш розум, і повинні одягнутися в нову особистість, яка була сотворена згідно з Божою волею в правдивій праведності й вірності”.— Ефес. 4:22—24, НС.

РОБЛЯЧИ ПОСТУП У ПРАВДИВОМУ ПОКЛОНІННІ

20, 21. Що особи, які колись не вживали свій час розумно тепер повинні робити?

²⁰ Декотрі, подумавши про багато речей, яких вони можуть виконувати, щоб розумно вживати свій час, признають, що в минувшині вони не прославляли добре Бога. Певно, що перед тим ніж вони прийшли до докладного знання про Бога та Його Слово, вони не славили Єгову. Можливо вони навіть ганьбили Його. Але не тратьте більше часу жалуючи за минувшиною, яку ви вже промарнували. Ви не можете завернути її. Ви можете навчитися від того досвіду і постановити більше не повторяти його.

²¹ Часами особи дозволяють їхній нерозумній минувшині перешкоджати їм. Вони так журяться, що це перешкоджає розумному вживанню їхньому часу тепер і в майбутності. Вони не оцінюють, що Єгова є любий й прощаючий Бог, і що дійсно важним є те, що ми робимо сьогодні й що ми будемо робити завтра. Єгова є милосердний і простить нам якщо ми справді покаємося й будемо старатися коритися Його заповідям. “ ‘Прийдіть, і будемо правуватися’, говорить Господь [Єгова]: ‘Коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони! Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати’ ”. (Іс. 1:18, 19) Прийміть те милосердя і тоді старайтеся хвалити Єгову роблячи поступ у правдивому поклонінні.

22. (а) Навіть до кого милосердя стосується? (б) Яке оцінення це повинно будувати?

²² Любов і милосердя Бога йде навіть до тих, які колись були відрізані від християнського собору. Такі, вернувшись назад до Єговової ласки і показуючи їхню вірність, тепер мають нагоди діставати відповідальні посади в християнському соборі. Чи це не є чудовий вияв Єгової любови? Якщо Він є такий милосердний до тих, які колись були відлучені, чи ви не думаєте, що Він буде те саме робити для тих, які колись нерозумно вживали свій час? Такі чудові характерні риси Єгови повинні спонукувати нас любити Його ще більше, і наново потвердити наше бажання розсудливо вживати наш час тепер і навіки вічні, даючи Йому найкраще, що маємо. Так як каже 2 Мойсея 23:19: “Початки первоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа [Єгови], Бога твого”.

23. Який повинен бути погляд християнина?

²³ Отже навчіться як поліпшити ваше поклоніння Бога, не лише кількістю, але важніше, здібністю. Добивайтеся того, що перед вами, забуваючи те, що є позаді. Побивайтеся за метою вічного життя, де ми будемо вічно втішатися тим, що Єгова постачив для слухняного людства. Дивіться наперед, працюйте поступово за багатим і щасливим життям у службі Єгови. Розумно вживаючи теперішній час славити Бога всім чим робимо, ми тоді будемо між тими, що роблять так, як каже Псалом 115:18: “А ми благословлятимемо Господа [Єгову] відтепер й аж навіки”. Для тих, які вже розумно вживають свій час, Псалом 37:34 має слідуючу обітницю: “Надійся на Господа [Єгову] й дотримуй дороги Його й Він прославить вас посісти землю. Коли лукаві будуть вирізані, то ти побачиш її”. Тому що час кінчається для лукавих, то справді тепер є час обновлюватися Божими словами правди так, щоб ми могли щоденно благословити і бути збережені благословити Його навіки вічні.

[Таблиця на сторінках 103—105]

КАРТА ВАЖНИХ РОКІВ ВІД СОТВОРІННЯ ЛЮДИНИ ДО 7000 P. A.M.

Рік Рік Подія Довідка

3896 130 Народження Сета 1 Мойс. 5:3

3096 930 Смерть Адама 1 Мойс. 5:5

3026 1000 Кінець першого 1,000-річного дня існування людства

2970 1056 Народження Ноя 1 Мойс. 5:28, 29

2468 1558 Народження Сима 1 Мойс. 11:10

2368 1658 Народження Арпахшада 1 Мойс. 11:10

2026 2000 Кінець другого 1,000-річного дня існування людства

1943 2083 Угода зробленна з Авраамом 1 Мойс. 12:4, 7

1858 2168 Народження Ісава й Якова 1 Мойс. 25:26

1737 2289 Йосиф стався прем’єром Єгипту 1 Мойс. 41:40, 46

1593 2433 Народження Мойсея 5 Мойс. 34:7

1077 2949 Давид стається царем Дії 13:21, 22

1026 3000 Кінець 3-го 1,000-річного дня існування людства

624 3402 17-ий Ювілей починається 3 Мойс. 25

26 4000 Кінець 4-го 1,000-річного дня існування людства

Рік Рік Ано Подія Довідка

З.Д. Мунді

Нісан 16-го, Ісус воскрес Мат. 28:1—10

с. 100 4125 Іван, останній апостол умирає 2 Сол. 2:7

975 5000 Кінець 5-го 1,000-річного дня людського існування

1530 5555 Уводять Протестантську Лігу Шмалкалд

1763 5788 Велика Британія виринає яко Сьома Світова Сила

1806 5831 Кінець Святої Римської Імперії

1931 5956 (Липня 26-го) Прийняття ім’я “Свідки Єгови”