Розуміння часу — поміч правдивим поклонникам
1. Чому розуміння часу є помічним для нашого щоденного життя?
У НАШОМУ щоденному життю часто треба знати час. Чи вже час уставати? час іти до роботи? час їсти? час приготовлятися на зібрання? час лягати спати? Кожного дня більшість із нас розраховує час, щоб перейти від одної точки нашого щоденного діла до другої. Так як Біблія каже в книзі Екклезіястова, в 3 розділі, в першому стиху: “Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом”. Якщо б ми були байдужі про час, то наше життя розорганізувалося б дуже швидко. Ми могли б тратити забагато часу і не вживали б його для корисних діл, діл, які могли б кріпити наше фізичне і духовне життя.
2. Відносно намірів Єгови, чому розуміння часу підкріпляє?
2 Крім потреб властиво регулювати наше життя, розуміння часу може принести велику потіху християнам, тому що багато з Божих намірів для землі й людини включають час. Відносно декотрих подій передсказані в Біблії, Єгова відкрив час їхнього сповнення на поміч правдивим поклонникам. Що таке відкриття підкріпляє правдивих поклонників Ісус показав, кажучи: “Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив”.— Мат. 11:25.
ЗАОХОЧЕНІ РОЗУМІННЯМ
3. Які значні риси є включені в періодах часу, які стосуються до спустошення Юдеї й Єрусалиму?
3 Один приклад заохочення, яке може прийти з розуміння часу пророцтва маємо коли Юдея й Єрусалим були спустошені продовж сімдесят років. За їхнє відступництво євреї пішли в неволю до Вавилону, тодішньої світової сили. Під надхненням Божого святого духа, пророк Єремія передсказав цей період часу бути сімдесят років довжини. Про Юдею та Юрусалим, як сусідні народи Єремія пророкував: “І стане цей край руїною спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ”. (Єрем. 25:11) Але крім цього спустошення, слово Єгови через Єремію передсказувало ще щось інше, а це, що буде відновлення, коли той час перейде: “Бо так промовляє Господь [Єгова]: ‘По сповненні сімдесяти літ Вавилону Я до вас завітаю, і справжду Своє добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця”.— Єрем. 29:10.
4, 5. Як знання цієї риси про час заохочувало євреїв?
4 Так як Слово Єгови передсказало, поневолення Вавилоном прийшло. Юдейська земля лежала спустошена. Роки минали. Зрештою шістдесят вісім років пізніше, війська Медії й Персії перекинули гордий Вавилон, і увійшли в місто незачиненими брамами. Вавилон упав майже без битви. Цим чином євреї всередині міста обминули довгу облогу. Один із тих поневолених євреїв у Вавилоні був Даниїл, вірний поклонник Бога. Тепер він прийшов під правління Медо-Перської імперії з її царем Дарійом, який запанував над Вавилоном.— Дан. 6:1.
5 Даниїл знав про пророцтво Єремії. Він також розумів час, і міг акуратно вилічити його. З яким наслідком? У 9-му розділі, в стихах 1 і 2, книги Даниїла ми читаємо: “За першого року Дарія, Ахашвершового сина, з насіння мідян, що зацарював над халдейським царством, за першого року його царювання, я, Даниїл, бачив у книгах число тих років, про які було слово Господнє [Єгови] до пророка Єремії,— що сповниться для руїн Єрусалиму сімдесят років”. О, як ці слова заохочували Даниїла та інших поневолених євреїв, розпізнати, що їхній час поневолення вже майже кінчався і що передсказаний час визволення та відновлення вже був близько!
6, 7. Як розуміння “призначеного часу народів” помогло правдивим поклонникам?
6 Ще один такий приклад розуміння часу для сповнення намірів Єгови й заохочення, яке приходить від такого розуміння є час про якого Ісус згадував говорячи про “кінець цієї системи”. Так як є записано в Луки 21-му розділі, в стиху 24, Ісус сказав: “І погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган”. Розуміючи, що цей “час поган” означає, і вираховуючи довжину того часу. Божі слуги на землі могли знати коли Боже царство буде засноване на небі. Та чудова подія мала зійтися з закінченням “призначеного часу народам” і початком “часу кінця”.— Дан. 11:27, 40; Мат. 24:3; 2 Тим. 3:1.
7 Той період часу доказався бути 2,520 років довгий. Він почався з упадом Єрусалиму в 607 р. перед З.Д. Та доба закінчилася в 1914 р., і Божі слуги на землі могли вирахувати той час навіть ще перед його приходом, хоч доказ того, що ще дійсно мало статися не був ясний. Але оцінюючи Єговове вживання часу, Його поклонники тут на землі розуміли, що “останні дні” передсказані в Божому Слові вже справді почалися. І факт, що “час кінця” вже почався значило, що Боже царство вже було засноване на небі під Христом. Усе це було великим заохоченням у тих трудних роках, а особливо коли правдиві поклонники були переслідувані. І як заохочуючим це є для правдивих поклонників сьогодні, бо ми знаємо, що в осени 1967 р. З.Д., вже перейшло п’ятдесят чотири роки від початку “останніх днів”, від закінчення “призначених часів народів!” Це значить, що кінець цієї лукавої системи вже дуже близько. Так як Ісус сказав, кінець прийде в тому самому роді, що бачив початок “останніх днів” у 1914 р.— Мат. 24:34.
ПРАВИЛЬНИЙ ЧАС
8. Який інший спосіб розуміння часу докажеться важним?
8 Розуміння часу докажеться корисним ще в інший спосіб також. Християни мусять знати, не лише, що робити, але коли робити його. Певно, що Божі слуги хочуть чинити добру річ у правильний час. Хтось може чинити щось у правильний час, але це не буде йому на користь коли його вчинок не буде добрий. Також, робити щось правильно у неправильний час буде безкорисно. Ніхто не буде противитися коли хтось буде спати пересічно вісім годин на день. Але, що було б якщо б він спав вісім годин коли він повинен працювати? Певно, що тоді такий вчинок не був би правильний. Відкладання часу для родинної розривки може бути підкріпляючим. Але якщо б цей час завжди припадав у час коли християнин має йти на зібрання, тоді це не було б правильно.
9. Хоч час був добрий, то який неправильний шлях Ізраїль вибрав?
9 Коли ізраїльський народ виходив із Єгипту, Єгова сказав Своїм людям, що вони посядуть землю Канаан, земля текуча молоком і медом. (2 Мойс. 3:15—17) Але переглянувши землю, народ із кількома винятками, не хотів уходити в неї боячись мешканців. Вони почали нарікати й хотіли вертатися назад до Єгипту. Це був правильний час уходити в Обіцяну Землю, а особливо коли вони мали доказ, що Бог був із ними. Але ізраїльтяни вчинили неправильну річ. Вони не хотіли входити. Через це, Єгова постановив, щоб той бунтівничий рід мандрував пустинею продовж сорок років, аж поки, крім кількох, вони вимруть. Новий рід тоді зайде в Обіцяну Землю.— 4 Мойс. 13:31—33; 14:1—4, 28—34.
10. Чому цар Саул не діставав відповідей на свої молитви?
10 Прикладом того, що переважно уважається бути правильним учинком у неправильному часі, маємо те, що сталося з Саулом, коли він злякався филистимлянів. Перша книга Самуїла, в 28-му розділі, в 6-му стиху, показує, що Саул учинив те, що на інших оказіях, уважали б за правильне, кажучи: “Саул став випитувати Єгову”. Але, він випитував Єгову в неправильний час! Він почав випитувати Його коли вже зламав Божі заповіді й після того як Єгова відібрав Свого духа від Саула. (1 Сам. 16:14) Він повинен був молитися до Єгови давно перед тим ніж його серце зіпсувалося й перед тим ніж він ще нарушив Божих ясних законів. Тому що він звернувся до Бога молитвою в неправильний час запізно, це не було йому на користь. Так як додає 6-ий стих в 28-му розділі 1 Самуїла: “Та не відповідав йому Господь [Єгова] ані в снах, ані священиками, ані пророками”.
11. Як правдиві поклонники догоджають Єгові?
11 Отже бувши Божими слугами, правдиві поклонники сьогодні студіюють Його Слово правди й розуміють, що їхній небесний Отець хоче, щоб вони чинили, і коли виконуванням Його висказаної волі вони догоджають Єгові дістаючи Його благословенства. Це значить ходити кроком із поступовим відкриттям від Бога Єгови й з Його поступовою видимою організацією, співпрацюючи з нею в усіх її ділах перед кінцем цієї системи.
ХАРАКТЕРИСТИКИ ЧАСУ
12. (а) Що ми можемо знати про час? (б) Що ми не можемо знати?
12 Тому що розуміння часу помагає християнам у кількох способах, то розслідімо те, що ми повинні знати про нього. Кілька важних питань над якими треба застановитися є слідуючі: (1) В яку сторону він іде; (2) Як міряти його; (3) Як лічити його. Чи є щось про час, що ми ще не знаємо, або не можемо знати? Так, ми не знаємо де час почався й куди він іде у вічність. Лише Єгова має таке знання тепер, отже ми не повинні журитися тим. Це було б подібно до комахи якщо б вона старалася зрозуміти початок людини й Божий намір ради якого Він поселив її на землі. Маленька комашка ніяк не може збагнути такого розуміння.
13. У котру сторону іде час?
13 Одна річ, яку ми знаємо про час є: в яку сторону він іде. Час завжди йде в одну сторону, вперед. Він є подібний до трафіку на односторонній вулиці. Час іде в одну сторону й ніхто не може завернути його. Тому ми ніколи не можемо завернути минувшину, бо ми не можемо завернути час, щоб затерти теперішнє ніби воно ніколи не було. Ні, час іде вперед і ми завжди живемо в теперішньому, але ніколи в минувшині. Ми знаємо, що є майбутність одну хвилину відтепер або один рік відтепер і що ми завжди будемо йти від теперішнього до майбутнього, але ми ніколи не можемо вернутися назад.
14, 15. Які різні способи міряти час постачив Єгова?
14 Ще одна характеристика часу є норма його течії, себто як швидко він переходить від теперішнього до майбутнього. Ця норма течії може бути змірена. Єгова знав, що людина мусить знати як міряти час, а особливо коли Його наміри для людини включали час. Отже Він дав людині здібність зробити це, міряти час, здібність, яку нижче тваринне сотворіння не має. Єгова також постачив спосіб, яким людина може докладно міряти час. Перша книга Мойсея 1:14 каже: “І сказав Бог: ‘Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками’ ”. Отже Єгова зробив можливим людині рахувати час, бо кожний раз, що земля обійде навколо сонця, один сонячний рік минає. У тому часі переходять усі пори. І кожний раз, що земля обкрутиться раз на своїй осі, минає один день.
15 У 5-ій книзі Мойсея 5:13, 14, Біблія говорить про ще інше міряння часу: “Шість день працюй, і роби всю працю свою, а день сьомий — субота для Господа [Єгови], Бога твого”. Це встановило тиждень із сімох днів, який то ми й сьогодні маємо. Одначе, Біблія говорить, що Ной ще перед тим мав тиждень із сімох днів, як і місяць із тридцятьох днів.— 1 Мойс. 7:4, 11, 24; 8:4.
16. У які три способи Біблія вживає слово день?
16 Щоб зрозуміти поділ часу називаючись день так, як Біблія вживає його, треба вирішити зміст матеріялу. А це, тому що день має різне значення (йом по-єврейськи, гемера погрецьки), так як ці слова вживаються в Святому Писанню. Одно вживання цього слова маємо в 1 Мойсея 1:5, де є сказано: “І Бог назвав світло ‘День’ ”. Тут день відносився до часу світла приблизно дванадцять годин довгий. Івана 20:19 відноситься до другого вживання слова день, і цей раз воно значить двадцять чотири години: “Того ж дня — дня першого в тижні”. Третє вживання слова день відноситься до періоду часу зв’язаний з якоюсь важною особою. Ми маємо приклад цього в Ісаї 1:1, де є сказано: “Видіння Ісаї, Амосового сина, яке він був бачив про Юдею та про Єрусалим за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії Юдинних царів”.
17. У який інший спосіб Біблія вживає слово день?
17 Слово день може відноситися до довшого періоду часу. В 2 Петра 3:8 НС, ми читаємо: “Один день у Єгови — немов тисяча років, а тисяча років — немов один день”. Те слово може представляти ще й довші періоди часу, бо в 2 Мойсея 20:11 є сказано: “Бо шість день творив Господь [Єгова] небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив”. Це відноситься до творчих періодів часу, кожен із яких, мірюючи їх за довжиною сьомого дня, виглядає бути 7,000 років довгий. Але Біблійне слово день може представляти ще й довший період часу, а це включаючи всі творчі дні разом. 1 Книга Мойсея 2:4 каже: “Це ось походження неба й землі, коли створено їх у дні, як Господь [Єгова] Бог создав небо та землю”. Отже здається, що коли вживається слово в цьому відношенні, воно покриває період часу багато довший від творчого дня.
ВИРАХОВУЮЧИ ПЕРІОД ЧАСУ
18, 19. Які помічники помагають нам вираховувати цей час?
18 Коли людина навчилася як розділювати час у періоди, тоді потреба була вираховувати його через ще довші періоди, отже календарі були започатковані. Один із таких календарів був єврейський, інший Юліянський, якого вніс Юліюс кесар у 46 р. перед З.Д. А ще один називається Грегорський, якого вніс папа Грегорій 13-ий в 1582 р. З.Д. Цей календар доказався бути більш докладним від Юліянського, отже тепер більшість країн уживають його.
19 Для вираховування довгих періодів часу, деякі дати називаючись “абсолютні дати” є дуже важні. Це є дати, яких світська історія доказала бути вірогідними, дійсні дати подій, які є також записані в Біблії. Починаючи з одною такою докладною датою ми можемо уживаючи вірогідну внутрішню хронологію з самої Біблії встановити коли багато інших Біблійних подій відбувалися.
20. Як вираховується час в Єврейському Писанню?
20 Вираховуючи дати з Єврейського Писання, то абсолютна дата 5 до 6 жовтня 539 р. перед З.Д., є дуже важна. Це був рік коли Медія та Персія перекинули Вавилон і світська історія точно потверджує цей час із записів царя Набоніда, батько і співправитель царя Валтасаря. Цей чудовий глиняний документ потверджує, що Вавилон упав 5 до 6 жовтня у 539 р. перед З.Д., згідно з Грегорським календарем. Від цього дня можна вирахувати всі інші часи в Єврейському Писанню.
21. (а) Як ми знаємо, що Єрусалим упав у 607 р. перед З.Д.? (б) Який клопіт виринає з “призначеними часами народів”?
21 Одно з важніших обчислень довгого періоду часу включає попередні згадані “призначені часи поган”. Згідно з пророцтвом Єзекіїля (Єзек. 21:25—27), цей період часу почався коли Вавилон перекинув типічне Боже царство в Єрусалимі. А коли це сталося? Світські історики годяться, що Вавилон упав у 539 р. перед З.Д., на початку нашого місяця жовтня. Два роки пізніше у 537 р. перед З.Д., євреї вернулися назад до Єрусалиму, закінчуючи сімдесятирічне спустошення Єрусалиму. Рахуючи назад сімдесят років від 537 р. перед З.Д., ми приходимо до 607 р. перед З.Д. Отже Єрусалим був спустошений на початку жовтня 607 р. перед З.Д. Тоді почалися “призначені часи поган”. Вони закінчилися заснованням Божого небесного царства й початком “останніх днів”. Цей період часу, як багато студентів Біблії вже знають, був 2,520 років довгий, і як то показується в Даниїла 4:16, 17, 31, 32; і Об’явлення 11:2, 3; і Єзекіїля 4:6. Але, як вираховується цей час? Якщо ми додамо 1,914 років до 607 р., ми маємо 2,521 років, а не 2,520 років.
22. Скільки часу перейшло від жовтня 607 р. перед З.Д., а кінцем 1 р. перед З.Д.?
22 Один спосіб, яким можна вирахувати цей рік є ось як: Починаючи з 607 р. перед З.Д., 1 жовтня, ми додаємо три місяці до кінця того року. Це приводить нас до 1 січня 606 р. перед З.Д. (числа років перед Загальною Добою стаються менші як вони наближаються до часу Христа). Додаючи повних 606 років приводить нас до кінця 1 р. перед З.Д., і тепер ми маємо 606 років і три місяці.
23. Скільки часу перейшло від початку Загальної Доби до жовтня 1914 р? Яку суму це дає нашому рахункові?
23 А що тепер? Що приходить після 1 р. перед З.Д.? Чи це є нуль рік? Ні, бо стародавні люди, включаючи греків та римлян, не мали поняття про нуль. Якщо ви вчилися про римські цифри в школі, чи ви навчилися символ на нуль? Ні, бо вони не вживали нуль? Нуль віднайшли індуси приблизно 150 р. після Загальної Доби, а араби внесли його до Європи кілька століть пізніше. Отже рік після 1 р. перед З.Д. не був нуль, але 1 З.Д. перший рік Загальної Доби. Від початку того року до кінця 1913 р. маємо повних 1,913 років. Від 1 січня до 1 жовтня 1914 р. дає нам ще дев’ять місяців. Додаючи 1,913 р. і дев’ять місяців до 606 років і три місяці перед Загальною Добою маємо 2,520 років від 1 жовтня 607 р. перед З.Д. до 1 жовтня 1914 р. З.Д. Це є період часу називаючись “часи поган” про які Ісус говорив. Що цей рахунок є правдивий доказують багато видимих подій, яких Ісус передсказав і які вже сповнилися від 1914 р. Отже, хоч таке рахування може виглядати дещо трудне, то воно є важно для християнів знати його, тому що це поможе нам вирішити час коли Боже царство було засноване на небесах і коли цей лукавий лад зайшов у свій “час кінця”.
24. Як вираховується час для Ісусової служби?
24 Вираховуючи часи різних подій за Ісусової земної служби, абсолютна дата 19-го серпня, в 14-му році Загальної Доби, є важна. У той день кесар Августус помер і кесар Тиверій як імператор Риму взяв його місце. Тепер зауважте, що 3-ій розділ Луки каже: “У п’ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря . . . було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія. І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів”. П’ятнадцятий рік царювання кесаря Тиверія закінчився при кінці серпня 29 р. З.Д. Іван, шість місяців старший від Ісуса, почав проповідувати тієї весни. Шість місяців пізніше, або в осени 29-го р. З.Д., Ісус охрестився й почав свою власну службу.
25. Чому ми можемо вповати на риси про час, яких містить Боже Слово?
25 Дуже важний факт для християнів є, що Біблія містить єдину історію, яка докладно подає всі періоди часу до самого сотворення людини, а навіть дальше назад. Жодна інша історія не робить цього. Тому то християни можуть мати таке довір’я всім Біблійним пророцтвам, які містять періоди часу. Єгова є великий Керівник часу. Він призначив час для кожного наміру. Коли Він обітує новий лад, то ми можемо тішитися, що такі пророцтва певно сповняться на час. Тому то правдиві поклонники сьогодні не журяться так, як світські люди, знаючи, що Єгова, їхній Бог провадить їх дорогами праведности й що Він каже наперед, що вони можуть сподіватися, а навіть коли. Так як Амоса 3:7 каже: “Бо не чинить нічого Господь [Єгова] Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам”.