Чи є злі духи?
ІСУС ХРИСТОС, який зійшов до землі від країни духів, визнав існування злих духів. Ви можливо пригадуєте собі, що він часто говорив про Диявола, називаючи його “отцем брехні” і “душогубом”. (Ів. 8:44) Для нашої власної охорони в цьому часі коли говорення неправди та мордества збільшуються, було б добре для нас переглянути цю справу.
Певна річ, багато осіб не вірять у злі духовні створіння. Навіть декотрі, що заявляють уживати Біблію кажуть, що Сатана Диявол є лише рисою лукавства, а не невидимою духовною особою. Але чи факти годяться з їхньою вірою?
ЧИ ДИЯВОЛ СПРАВДІ Є ДУХОВНА ОСОБА?
А що сказати про власний досвід, якого Ісус Христос мав із Дияволом коли цей спокушував його? Біблія каже нам, що Диявол, показавши Ісусові всі царства світу цього, сказав до нього: “Це все Тобі дам, якщо впадеш, і мені Ти поклонишся”. Ісус відповів Дияволові: “Відійди, Сатано! Бож написано: ‘Господеві Богові [Єгові] своєму вклоняйся’ ”. Тоді Диявол відступив від Ісуса.— Мат. 4:1—11.
У часі того досвіда, то хто ж спокушав Ісуса Христа? Чи це була дійсна особа? чи лише якась характерна риса лукавства? Якщо його спокушала лише риса лукавства, то в кому існувала ця риса? Чи це лукавство було в Ісусові Христі? Якщо так, то це не була б правда, що в ньому не було гріха. Одначе, Біблія, Боже Слово правди, дуже ясно каже, що Ісус був “незлобивий, невинний, відлучений від грішників”. (Євр. 7:26) Біблія також каже: “Не вчинив він гріха, і не знайшлося в устах його підступу”. (1 Пет. 2:22) Отже Ісус не міг би розмовляти з “лукавством”, яке було в ньому. Він промовляв до живого духовного створіння.
В історії про Бога-боязливого чоловіка, Йова, Біблія каже нам, що Єгова говорив до Сатани. Вона каже: “І сказав Господь [Єгова] до Сатани: ‘Звідки ти йдеш?’ А Сатана відповів Господеві [Єгові] й сказав: “Я мандрував по землі та й перейшов її’ ”. (Йова 1:6, 7) Тепер, чи на тій оказії Сатана не був дійсною особою, але лише рисою лукавства? До кого Бог говорив? До Себе Самого? Якщо так, то ця риса лукавства була в Самому Всемогутньому Богові, і це значило б, що лукавство почалося з Єговою. Така думка не сходиться з рештою Святої Біблії й є протилежна розсудкові.— Пс. 145:17; Об. 4:8.
Так то, Писання й здоровий розсудок роблять ясним, що Сатана є правдива, жива особа у невидимій країні духів. Він був, і далі є, історичною особою, дійсним живим створінням. З цієї причини апостол Петро заохочував християнів стерегтися підступів його, кажучи: “Будьте тверезі, пульнуйте! Ваш супротивник, Диявол, ходить, ричучи як лев, що шукає пожерти кого. Противтесь йому, тверді в вірі”.— 1 Пет. 5:8, 9.
ЯК ДОСКОНАЛЕ СТВОРІННЯ СТАЛОСЯ ДИЯВОЛОМ
Але яким способом Диявол почався? Ясно є, що Бог, ‘Якого творива є досконалі’ не створив би когось лукавим. (5 Мойс. 32:4) Він не створив би інтелігентних створінь з якими Він не міг би товаришувати. Така думка противиться розсудкові й Божій любові.— Пс. 5:4—6.
Отже, невидимий дух, який пізніше стався Дияволом колись мусів бути досконалим, без жодної вади яко створінням Божим. У цьому відношенні він був подібним до одного з інших мільйонів ангельських “синів Божих”, яких Бог створив давно перед тим як земля була приготовлена для людського проживання. (Йова 38:4, 7) Ну, а як же це створіння зіпсувалося?
Після творення першого чоловіка й жінки, це особливе духовне створіння почало бунтуватися проти Бога. Воно розвинуло бажання бути обожаним спонукуючи Адама й Єву збунтуватися проти Бога. А як воно зробило це? Біблія показує, що це змій промовляв до Єви, говорячи їй неправду. Наслідком цього, вона непослухала Бога. Пізніше вона намовила свого чоловіка прилучитися до її бунту проти Бога. (1 Мойс. 3:1—6; 1 Тим. 2:13, 14) Але, хто це дійсно підсунув Єві думку бунтуватися? Чи це був лише змій, який не міг говорити?
Ні, позаді змія був хтось інший вдаючи немов сам змій говорив. Ми знаємо, що дехто може говорити з майже цілком зачиненими устами, вдаючи, що то якесь звіря або лялька говорить. Як багато легше це може бути для надлюдської невидимої особи! Бог, наприклад, зробив, щоб Валаамова ослиця говорила, так як Біблія каже: “І відкрив Господь [Єгова] уста ослиці, і сказала вона до Валаама: ‘Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?’ ”— 4 Мойс. 22:28.
Подібно, в Едені, Сатана вжив змія промовити до Єви. Тому то, апостол Павло пояснює: “Змій звів був Єву хитрощами своїми”. (2 Кор. 11:3, НС) Так, Біблія показує, що Диявол, або Сатана, був тим “первісним змієм”, отже той, хто вніс бунт і лукавство в всесвіт.— Об. 12:9.
Але, можливо ви хочете знати, як таке високо інтелігентне духовне створіння бувши досконалим, могло звернутися до лукавства коли там не було кого спокушувати його? Біблія відповідає, що воно зробило це розвиваючи лукаве поняття. “Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною”, пояснює Біблія. “Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть”.— Як. 1:14, 15.
Нема нічого злого лише бачити можливості під деякими обставинами. Наприклад, хтось у чиїмсь домі може бачити гроші на столі. Там є можливість взяти ті гроші та покласти їх у кишеню. Але, тому що це було б крадіжю, то особа навіть не повинна думати про це. Або, якщо така ідея прийде на думку, то її зараз треба відкинути. Але, якщо хтось буде тримати цю ідею на думці та дозволить їй рости, тоді зле бажання розвивається. Незабаром така думка може спонукати людину поповнити злочин.
Так само і з досконалим духовним створінням. Перед ним була можливість вжити людську пару для свого власного наміру замість виконувати те, що Бог хотів. Бувши вільною моральною особою, він не лише задумався над цією можливістю, але не хотів відкинути її, і це довело до гріха. Так як чесний чоловік може зробити себе злодієм, так і це духовне створіння зробило себе Сатаною ставшись противником Бога; і воно зробило себе Дияволом стаючись наклепником, тому що це є значення тих імен.
Певно, дехто буде запитувати: “Чи ж це створіння не зробило помилки? Чи ж він не міг перепросити Бога і закінчити справу?” У відповідь, нам треба пам’ятати, що досконале створіння є інше від упавшого. Грішні люди часто роблять помилки через свою недосконалість. Вони можуть признавати свої помилки, перепросити й змінитися. Але коли досконале створіння вибирає чинити зло, то воно навмисно робить це і більше не може вернутися до чинення доброго. Так було з тим хто зробив себе Дияволом.
ІНШІ ДУХОВНІ СТВОРІННЯ РОБЛЯТЬ СЕБЕ ДЕМОНАМИ
Диявол не був єдине духовне створіння, яке звернулося до неслухняности та лукавства. Бог створив багато святих ангелів, мільйони ангелів. Даниїла 7:10 показує, що частина цих ангелів була 100,000,000. Біблійна історія в 1 Мойсея 6:1—5 пояснює, що перед потопом за Ноєвого дня декотрі з цих духовних “синів Божих матеріялізували себе в людей, себто вони полишали свої місця на небі як духовні створіння й одягнулися в тілесні тіла. А чому?
Щоб утішатися людськими пристрастями через одруження з вродливими людськими доньками. Це був учинок неслухняности проти Бога, і Біблія рівняє його до поводження мешканців Содоми й Гоморри, які чинили перелюб і побивалися за тілом для неприродного вживання’. (Юди 6, 7, НС) Так само, проти своєї небесної природи, ці ангели сходили до землі й набирали тіла, щоб мати статеві зносини. Їхній шлях стягнув погані наслідки, включаючи потворних нащадків, “могутніх” велетнів названі Нефилими. Своїм бунтом ті духовні Божі сини перетворилися в демони й поставили себе по стороні Диявола, який є “князь демонів”.— Мат. 9:34.
Коли потоп за Ноєвого дня знищив усіх злих людей, то ті невірні ангели розпустили свої тіла й вернулися назад у країну духів. Але вони вже не могли бути частиною Божої організації святих ангелів. Їх тепер обмежилося до приниженого стану духовної темряви так, як Біблія пояснює: “Бо як Бог ангелів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду [Тартару], і передав зберігати на суд”.— 2 Пет. 2:4.
Від Потопу, Бог вже більше не дозволив цим демонським ангелам матеріялізувати тіло так, як вони колись робили. Одначе, вони ще можуть мати страшну силу над чоловіками й жінками. По суті, при помочі цих демонів Сатана “зводить усесвіт”. (Об. 12:9) Велике поширення злочину, який ми бачимо по цілому світі сьогодні, повинно насторожити нас стерегти себе, щоб вони й нас не звели.