Боже визволяюче Слово діє між віруючими
НЕ ТАК як багато людей, що живуть у більш матеріялістичному суспільстві, які відкидають усі духовні цінності, багато покірних латинців дуже шанують Боже Слово, Святу Біблію. Вони вірять, що навіть лише мати цю Книгу Книг в їхньому домі приносить благословенства. Одначе, є багато, які не розуміють, що лише мати Біблію нічого не поможе їм, якщо вони не познайомляться з тим, що вона містить, і якщо те Слово не стане силою на добро в їхньому житті. Хто купує газету, щоб лише положити її на полицю? То чому ж робити це з Біблією, яка має багато більшу цінність через свою свободу-даючу правду?
Ні, це не вистачить лише приймати Біблію за святу книгу. Вона мусить діяти в житті віруючого й він повинен застосовувати її науку до його життя, щоб зазнати визволення. Так мусіли робити ті, які прийняли Боже Слово у першому столітті, про яких апостол Павло писав: “Прийнявши від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але — як правдиво то є, Слово Боже, що й діє в вас, віруючих”.— 1 Сол. 2:13.
Їхнє прийняття Божого Слова не значило, що вони прийняли його лише в свій дім і вважали його за святе писання. Воно також значило, що вони прийняли його вістку правди в свої думки й серця. Тому то те Слово могло визволити їх, через зміну думок і вчинків, так, переміненням особистостей.
Чи можна сказати, що багато мешканців Латинської Америки приймають Слово Боже так, як його приймали перші християни про яких апостол Павло писав? Записи відповідають: Так! Ану застановімся як вони, і багато інших уживають визволяюче Слово в свойому життю.
Втікаючи від статевої неморальности
Хоч деякі релігії не зауважують статеву неморальність, то Ісус сказав, що розпуста і перелюб “опоганює людину”. (Мат. 15:19, 20) А апостол Петро сказав, що християни “втікли від нечистоти світу через акуратне пізнання Господа”.— 2 Пет. 2:20, НС.
Хоч Бог так ясно присуджує всю статеву неморальність, то воно є дуже розповсюджене в Латинській Америці. Часто чоловіки живуть з жінками без шлюбу, в розпусті або в перелюбі. І проституція є така поширена, що згідно з щоденником Оксіденті у Калі, Коломбія, дівчата від восьми до п’ятнадцяти років віку є вже проститутками в тому місті.
Через таке неморальне життя родиться багато небажаних дітей по домах, які вже є переповнені й вбогі, і за дуже молодого віку тисячі з цих дітей блукають вулицями де вони бурлакують і живуть у злочині. Для способу контролювання народження багато людей звертаються до вбійства немовлят або аборту.
Але, що стається коли Боже Слово починає діяти в життю таких людей? Від Панами приходять новини про чоловіка, який почав студіювати Біблію і покинув пити, грати в азартні ігри або в карти, курити і бити свою дружину, матір його чотирьох доньок. Бажаючи жити за Божими праведними рівнями, він хотів одружитися з нею. Вона згодилася; вони одружилися, і того самого тижня він висвятився на християнського вісника.
Або подумайте про вплив, який правда мала на одну вірну католицьку жінку, якої дім уживався для проституції в Гондурах. Отримавши біблійну пораду, вона зараз вичистила свій дім і вже більше ніколи не прийняла до свого дому того, хто хотів вживати його для неморальних цілей. Тепер у її домі живуть порядні родини і ця жінка може служити Єгові як одна з Його свідків.
Поборюючи бажання грати в азартні ігри
“Loterı́a para hoy!” (“Сьогоднішня лотерея!”) Такий крик можна часто почути по вулицях міст Латинської Америки! Певна річ, що чоловік, який хоче грати в азартні ігри не є обмежений лише до лотереї. Там грають в карти, в футбол, перегони коней й собак, і бій між півнями, коли чоловіки йдуть в заклад. Хоч чоловік може не мати досить грошей заплатити за своє приміщення або харч, одяг або медицину своїй родині, то він таки буде піддаватися спокусі грати в азартні ігри.
Тому кажуть, що ‘азартні ігри входять в кров’, то що може бути таке сильне, щоб викорінити таке захоплення? Ясно є, що відповідь не є ‘більше церковного впливу’, бо церква сама просуває азартні ігри.
Знову, та визволяюча сила є Слово Боже, яке діє над особою. Азартні ігри є здирство, маючи своє коріння в зажерливості і лінивстві, псує добрі моралі, часто доводить до інших поганих вчинків. Знаючи, що Бог присуджує всі ці практики особа, яка хоче мати Його похвалу не знаходить труду рішати, щоб позбутися таких небажаних звичаїв.— 1 Кор. 6:9, 10; Прип. 21:25.
Один такий приклад є чоловік, хворий на проказу в Пало Seco Leper Colony в Панамі. Він дуже любив купувати білети для лотереї, але при помочі студії Біблії він міг подолати цю ваду і постановив чинити волю Божу.
Ще один приклад маємо в чоловікові, який живе в Британських Гондурах, який також брав участь в азартних іграх і продавав білети для лотереї. Він покинув обидві практики і поправив свою поведінку, коли почав студіювати Біблію й застосовувати її науки.
Стаючи чесними в усьому
Говорення неправди є дуже поширене, і сьогодні так багато людей говорять неправду ніби це є правильно. Навіть шлюбні порадники радять говорити неправду. Отже, в статті називаючись “Неправда в Подружжі”, яка появилася в журналі Кромос у Коломбії, автор писав: “Неправда... є дуже потрібна для доброго подружжя”. Щоб додати підтримку свому переконанню, він наводив когось, що сказав: “У людському спорідненню, доброта і неправда є цінніші від тисяч правд”.
Споріднено з говоренням неправди є крадіж, і обидві з цих практик є форми нечесности. Кругом світу дуже мало пошани показується до майна інших. Люди бояться виходити з своїх домів навіть дньом, через страх, що хтось може вдертися, викрасти все з нього і можливо додати образу до шкоди завішуючи таблицю “Для Ренту” у вікні.
Хоч лицемірні релігійні організації, наукою й прикладом, мали такий деморалізуючий вплив на багатьох людей, то Боже сильне Слово тепер має протилежний вплив над тими, які пристосовують його в свойому житті. Вони знають, що такі накази як: “Не кажіть неправди один на одного”, і “Нехай більше не краде” не можна компрометувати.— Кол. 3:9; 2 Мойс. 20:15; Ефес. 4:28.
У середній школі в Каліфорнії чесність одної свідки Єгови була випробована. Як вона йшла в школі по коридорі вона побачила як одна дівчина біжачи, несвідомо загубила свій гаманець. Свідок підняла його і хотіла віддати їй, але не могла дігнати біжачу дівчину. Вона понесла гаманець до шкільного бюра хоч декотрі студенти радили їй вибрати гроші з нього. Її родичі незабаром дістали листа від урядника школи, в якому було написано:
“Я дуже рідко маю нагоду писати такий лист як цей. Ваша донька, Дебра, знайшла гаманець у школі і принесла його до нашого бюра, в якомо було п’ять доларів. Така чесність є гарним прикладом її домашньої науки. . . . Я мушу похвалити вас за те, що ви маєте таку чесну доньку . . . і подякувати вам за те, що ви навчили її бути такою доброю особою”. Так як ця молода дівчина признала: “Наша родинна студія Біблії є відповідальна за те, що я є чесна в усьому”.
Визволяючі правди Божого Слова мали великий вплив на чоловіка в Замбії, який вживав чари для допомоги в крадіжі. Коли цей чоловік почав студіювати Біблію з свідками Єгови, він сказав при кінці студії: “Я хочу відкрити перед вами, як представником Єгови, речі, які я маю в своїм домі”. Тоді він приніс браслетик і намисто, які походили від Англії, кажучи: “Я вживаю це намисто в склепі де я працюю разом із вами красти речі так, що ви навіть не бачите. Я тепер хочу покаятися й даю вам ці речі, щоб ви знищили їх для мене”. Це сталося лише після чотирьох місяців студіювання з ним і його дружиною.
Свобода від гріха і смерти
Але тепер вернімся до питання, яке ми раніше поставили: Як далеко сягає та свобода про яку Ісус говорив, коли він сказав: “Правда вас зробить вільними”? Його наступні слова в Івана 8:33—36 постачають нам відповідь. Декотрі з тих до яких Ісус говорив на тій оказії не могли зрозуміти чому він говорив їм про свободу. З обуренням вони відповідали: “Нічиїми невільниками не були ми ніколи”. Але Ісус відповів: “Кожен, хто чинить гріх, той раб гріха”.
Отже стається ясно, що свобода про яку Ісус говорив включає свободу від гріха. Це також буде значити свобода від смерти, “бо заплата за гріх — смерть”.— Рим. 6:23.
Ми не можемо заперечити цього, наш вмираючий стан доказує, що ми є невільниками гріха. Факт, що так звані визволителі Південної Америки, Болівар і Сан Мартін, є мертві доказує, що вони також були невільниками гріха, отже їм треба було визволення, яке приходить лише через жертву Христа і через правду про яку він говорив.
“Стовп і підвалина правди”
Бог Єгова любо постачив правду через Його Слово, Біблію. Але, крім того, Він постачив “собор живого Бога, стовп і підвалину правди”, через який ви можете дістати помочі пристосовуючи Біблію, щоб вона працювала в вашому життю.— 1 Тим. 3:15.
Без різниці, що вони можуть заявляти, то жодна з релігій так званого Християнства не складає той “собор живого Бога”, вони всі без винятку, придушують правду замість підтримувати її. Тому то Бог постановив знищити їх і каже вам: “Вийдіть тому з-поміж них”.— 2 Кор. 6:17; Рим. 1:18, 25; 2 Сол. 2:9—12.
По другій стороні, факти доказують, що “собор живого Бога, стовп і підвалина правди”, є християнська організація під ім’ям “Свідки Єгови”. По цілому світі свідки Єгови помагають соткам тисячам людям набувати свободи, яку лише правда може привести. Вони роблять це через біблійні студії і повчальні зібрання по яких навчають Слово Боже безплатно. Ми запрошуємо вас користати з цієї служби. За адресою собору у вашому сусідстві, просимо написати до найближчого бюра Товариства Вартової Башти. Ви знайдете адресу в середині обкладинки цього журналу. Цим чином, ви візьмете дуже важний крок до “волі слави синів Божих”.— Рим. 8:21.