Людське серце є зрадницьке
“Людське серце найлукавіше [зрадницьке] над все та невигойне, хто пізнає його? Я Господь [Єгова], що досліджує серце. . . щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його”.— Єрем. 17:9, 10.
1. Що Біблія попросту каже нам про напрям людського серця?
НАШІ власні досвіди, як і досвіди інших щоденно пригадують нам, що ми не родилися з добрим серцем і напрямом чинити праведність. Незважаючи на те, що новонароджена дитина є невинна, то гріх і недосконалість уже існували в ній ще від зачаття. Псалмоспівець Давид ось що сказав: “Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя”. (Пс. 51:7) Навіть добросовісні родичі, які стараються виховувати своїх дітей “у напоминанні (дисципліні) й остереженні Божому” часто пізнають, що “до юнакового серця глупота прив’язана”, і переконалися, що це вимагає “різки картання”, з її різним застосованням “віддалити від нього її”. (Ефес. 6:4; Прип. 22:15) Єгова милосердно зауважив цю мізерну спадщину, яка передається дітям від родичів, коли прийняв жертву Ноя й його родини після глобального потопу: “Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого”.— 1 Мойс. 8:21.
СЕРЦЕ МОЖЕ БУТИ ОБМАННЕ
2. (а) Як це є, що “серце є найлукавіше (зрадницьке) над усе та невигойне”? (б) Що апостол Павло признав, навіть після того, як він вже був обновив свій розум?
2 Воно є штука працювати з серцем. Якщо не будемо вважати, то можемо стати жертвами самообмани. Біблія перестерігає: “Людське серце найлукавіше [зрадницьке] над все та невигойне, хто пізнає його?” (Єрем. 17:9) Зрадницька особа є готова зрадити довір’я; є невірна, не заслуговує довір’я, дійсно є зрадником. Подумайте! У нашому недосконалому стані ми всі маємо можливого зрадника в наших грудях! Чи не правда, що часами ми є перестрашені, так, навіть посоромлені, тим, що починає вкорінюватися в серці? І коли серце бажає чогось розпачливо, то воно може завести нас у великий клопіт. Отже дуже важно є, щоб ми зараз спростували себе, притаїли нові нахили й відкинули такі раптові бажання. Апостол Павло признався, що його відновлений розум воював проти поганих бажань, які походили з серця, як і тягару, якого накидало недосконале тіло: “Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх”. (Рим. 7:22, 23) Він признав, що лише Єгова через Христа може визволити нас із цього мізерного стану. Якщо б ми робили все за нашим розумінням, то ми зблукали б багато разів. “У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній [Єгови]”.— Прип. 19:21.
3. Хоч розум може мати вплив на серце з добре розсудженим заключенням, то що може стати якщо серце не схоче послухати?
3 Так як ми вже довідалися раніше, серце не завжди слухає розуму. Часами серце переважає розум незважаючи на силу здорового розсудку. Ми мусимо пам’ятати, що серце розсуджує також, хоч не так як за здоровим розумом, але за тим, що відбувається в нашому серці де наші спонуки, нахили і бажання формуються і збільшуються в деяку сторону, чи на добро чи на зло. Давид молився: “Нехай . . . думки мого серця будуть приємні перед Тобою, Єгово”. У протилежності, Ісус сказав, “Бо з серця виходять лихі думки”. (Пс. 19:15, НС; Мат. 15:19) Розум є в позиції впливати на серце, радити йому щось здорового, удаватися до нього, можливо на основі колишнього досвіду, і в деяких випадках сильно заохочувати його брати деякий шлях знаючи включені небезпеки, але якщо бажання й любов до чогось були сильно підбудовані в серці, то воно може перемогти розум.
4. Поясніть як розум і серце діють коли купується новий костюм або сукню.
4 Щоб пояснити це, припустім, що прийшов час для вас купувати новий костюм або сукню. Перше, розум задумується над деякими фактами. Можливо старий одяг уже не є корисний, або з якоїсь іншої доброї причини його треба змінити. І тут зараз серце входить у справу, бо в серці є бажання виглядати презентабельним або гарно. Серце і розум годяться, що треба купити нову сукню або костюм. Розум тоді нагромаджує інформацію про ціну, якість, стиль і так далі, так, що коли підете купувати, то ви менш-більш маєте ідею, який костюм або сукню шукати. Але прийшовши до крамниці, у вікні є виставлений якийсь новомодний одяг, що лише чекає на імпульсивного покупця. Він не є дійсно практичний для вас; він коштує багато більше; він відбиває надзвичайно світську моду; але як він дратує або мучить серце! “О, як він захоплює серце!”
5. Що є потрібно, щоб приєднати наші серця чинити волю Єгови?
5 Тепер, що нам робити? Як би ви рішили? Чи такий одяг буде практичний, добре-обдуманий, або згідно новим бажанням серця? Якщо ви не будете дуже обережні, то серце переможе розум. Воно спонукує вас поступити шляхом, який буде противитися вашому розсудкові. По другій стороні, це може статися, так як деколи трапляється, тому що серце є тимчасово розділене. Якщо так, то переважаючі добрі спонуки та нахили серця переможуть, і ви тоді зробите правильне рішення купити одяг, що буде сходитися з вашими потребами. Але нам дальше пригадується, щоб ми могли бути певні, що будемо робити правильні рішення, то вам треба наперед підкріпити і тренувати серце за порадою Єгови. “Хто надію кладе на своє власне серце, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований”. Чим сильніше бажання особа розвинула в своїм серці класти справи Єгови та Його принципи на першому місці в життю, то тим краще вона зможе відкидати захоплюючі інтереси та бажання, які раптово появляються в її серці.— Прип. 28:26, НС.
6. Що є потрібно робити негайно, коли злі бажання зачинають укорінюватися в серці?
6 Тепер візьмім це міркування ще крок дальше, в більш серйозні точки життя. Як серце реагує коли нас зустрічає спокуса чинити неморальність, красти, шкодити іншим? Навіть більш серйозно, що стається, коли особа зачне спеціально робити плани, щоб задовольнити бажання свого серця? Чи ваше серце є досить сильне, щоб відвернути вас від поганого шляху, або чи потаємно воно буде розвивати можливість задовольнити тілесні бажання? Відкладання зробити правильне рішення може бути катастрофічним. Коли серце починає міркувати, то воно рушає дуже сильну силу, хвилювання збуджується, і тіло приготовляється чинити зло. “Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною [яка починається в серці]. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть”.— Як. 1:14, 15.
7. Поясніть як серце може перемогти розум і поступати проти його доводів.
7 Наприклад, подумайте про одруженого чоловіка, який зустрічає спокусу чинити перелюб із жінкою, яка не є його дружина. Його розум, із студіювання і від того, що він чув та бачив, може мати багато інформації проти такого шляху. Розсуджуючи наслідки, яких інші потерпіли, що вибрали такий шлях і думаючи про труднощі та погані наслідки до яких такий шлях доводить, його розум може постачати багато причин чому він повинен відвернутися від такої спокуси, інформація, яка показує, що він зараз повинен утікати від небезпеки. Але припустім, що серце тієї особи не хоче відвернутися від спокуси. Тоді її серце буде рішати проти того, що її розум радить і в дійсності, серце каже розумові: “Ні, але ми підемо цим шляхом”. Хвилююча сила серця спонукує її далі лишатися в небезпеці незважаючи на розсудок та пораду розума.
8. Як Біблія пояснює здібність серця вибирати шлях?
8 Тому що серце може вибирати між двома можливими шляхами і зосереджувати своє бажання над одним із цих пояснює чому Біблія каже, що серце людини ‘робить плани’ і ‘обдумає путь’, себто сказати, путь над якою розум уже застановлявся, але, яку серце похвалює. (Прип. 19:21; 16:9) Головно це є так в моральних і духовних справах.
9. Якщо серце має сильне бажання чинити щось злого, то що може стати коли його впливи діють на розум?
9 Крім цього, проте, серце може тоді спонукати розум починати вигадувати якісь причини або виправдання брати неправильний шлях, вживаючи фальшивий розсудок. Особа може ввійти в грішну путь, і саме коли буде грішити, її серце може спонукати розум вигадати якісь оправдування. Вона можливо буде зловживати Божою добродушністю, кажучи: ‘Бог є дуже милосердний; Він простить мені за мою тілесну слабість’, і в тому самому часі продовжати свій неправильний шлях. Вона стає такою, як та лукава особа, яка “сказала у серці своїм: ‘Бог забув, заховав Він обличчя Своє’, не побачить ніколи’”. (Пс. 10:11; Порівняйте Римлян 1:21, 24.) Отже мале диво, що Писання перестерігають нас, що серце грішного чоловіка є “найлукавіше (зрадницьке) над усе та невигойне”.— Єрем. 17:9.
10, 11. (а) Що Ісус сказав про чоловіка, що чинить перелюб у своїм серці? (б) Як це є, що в Божих очах чоловік може вчинити перелюб у свойому серці, хоч навіть не дотикнеться до жінки, яка не є його дружина?
10 Це також поможе нам зрозуміти як за поглядом Бога особа може вчинити перелюб, навіть хоч не дотикнеться до тієї особи. Чоловік може побачити дуже вродливу жінку, що не є його дружина, і в своїм серці скаже: “О яка гарна”, подумавши так без розмірковання. Такий переходячий висновок не є злий, ані нечистий, але коли чоловік продовжає “дивитися” на цю жінку, то в серці його підбудовується бажання або запал до неї. Ісус радив: “А Я вам кажу, що кожен [одружений], хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб [а де?] у серці своїм”.— Мат. 5:28.
11 Такий чоловік не мав жодного фізичного дотику з нею, можливо тому, що обставини не були вигідні; він не чується, що йому ‘вдасться’ вчинити перелюб без небажаних проблем. Його розум можливо дав йому пересторогу про це. Але якщо б якимось способом обставини змінилися, були сприятливі, якщо б він думав, що зможе відвернути погані наслідки, тоді його серце вже є готове вчинити перелюб, дійсно, прагне вчинити його. Повна спонука вже існує — лише нагоди бракує. У Божих очах така особа вже є винна. (Порівняйте Якова 1:13—15) Так само хтось може бути винним у крадіжі, навіть душогубстві. (1 Ів. 3:15) Чи ж можемо бачити тепер чому є так важно оціняти, що Біблія так ясно розрізняє між розумом, а серцем, і що серце, а не розум, є джерело спонук?
12. Як Давид дозволив свойому серцю звести його, в протилежності до Йосипа?
12 Біблія каже, що Давид був чоловік за Божим власним серцем, але на одній оказії він дивився через вікно, і здалека побачив як Вірсавія купалася. Замість відвернутися, щоб не дати любовним думкам появитися в його серці, він далі дивився і підбудував запал до неї. Це тоді довело до ганебного перелюбу і планів убити її чоловіка, так, щоб він міг узяти її за свою дружину. У протилежності, Йосип утік від спокуси розпаленої дружини свого пана. Правда, його взяли до тюрми під фальшивим обвинувачуванням і він на якийсь час загубив свою свободу, але не загубив доброго сумління і стану перед Богом.
ЄГОВА ЗНАЄ СЕРЦЕ І ЙОГО ПОТРЕБИ
13. Що Писання кажуть про те, що Єгова знає серце докладно?
13 Хто ж може знати людське серце? Ми мусимо признати, що в нашому недосконалому стані, ми не можемо вповні зрозуміти його, але, які вдячні ми повинні бути, що Єгова може знати наші серця! “Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь [Єгова] дивиться на серце”. “Я Господь [Єгова], що досліджує серце . . . щоб кожному дати згідно з путтю його”. “Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене”. (1 Сам. 16:7; Єрем. 17:10; Пс. 17:3) Ісус також знає як людське серце діє. “Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину”. (Мат. 15:18) Ну, а які ж є ці речі?
14. (а) Який проникливий аналіз Ісус зробив про здібність серця? (б) Чи ми працюємо проти чогось неможливого коли стараємося розвивати добре серце?
14 Хоч людське серце є здібне розвивати найблагородніші та найвищі спонуки, то подивіться які брудні, огидні речі також можуть походити з нього, так як показує Ісус! “Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. [До цього Матвій додає “фальшиве свідчення”.] Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює”. (Марка 7:20—23) Якщо зі серця можуть виходити такі лукаві речі, то комусь було б легко піддатися і сказати, немащо. Більшість людей роблять це. Це є одна причина чому широка дорога до знищення є переповнена так багатьма мільйонами, а вузькою і тісною дорогою до життя ходить так дуже мало. Але Ісус не поставив перед нами неможливої мети, коли відчинив вузьку дорогу, що веде до вічного життя. Він сказав: “Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть”.— Луки 13:24.
15. Коли ми починаємо переновляти й формувати наші бажання та нахили, щоб мати властиву спонуку, то про що ми повинні пригадувати собі?
15 Як ми набираємо знання і піддаємося дисципліні до великої міри установлює до якого ступня любов та бажання, добрі чи злі, розвиваються в нашому серці, і з якою інтенсивністю або силою вони будуть виходити з нього. Ми не можемо набивати серце і розум брудом і сподіватися добрих бажань та спонук. Крім цього, розумові треба добрих причин радити серце чому воно повинно робити чи не робити щось. Серцю треба дати освіту і дисципліну. (Прип. 23:12) А тоді серце цілком навертається, коли скоштує добрих наслідків, які приходять від чинення добрих речей. Тут не є лише справа вставати рано і казати: “Сьогодні я буду приємніший”, або щось подібного, ніби така психологія постачить відповідь. Перше, нам треба розвивати добрі характерні риси у щоденному житті, щоб формувати добрі звичаї та риси. Ми мусимо бути чесні з собою і признавати причини поганих рис та напрями, які є вкорінені в серці. Тоді ми можемо застосовувати біблійні принципи, щоб викорінити або контролювати їх. “Бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі! Розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме, щоб тебе врятувати від злої дороги”.— Прип. 2:10—12.
16, 17. (а) Поясніть стан серця особи, яка прожила багато з свого життя між неморальними обставинами. (б) Які конфлікти розвиваються як вона навчається правди з Божого Слова?
16 Щоб пояснити це обновлення серця, застановіться над тим, що робиться в ньому, коли хтось почує правду з Божого Слова, коли велику частину свого життя проживав в товаристві неморальних осіб і часто ходив до місць де постачають чуттєве задоволення. Цій особі бракувало добрих спонук, бо “хто чинить перелюб, не має той розуму”. (Прип. 6:32; 9:1—5, 13—18) Читання неморальних книжок, оглядання порнографічних журналів, і слухання брудних жартів або повторення їх могло підвищити статеве збудження. Тепер він навчився, що замість старітися і вмирати, він може сподіватися вічного життя під досконалими обставинами. Це сподобалося його серцю. Але він також навчився, що лише ті, які будуть дотримувати праведні вимоги Бога Єгови будуть жити там. Що ж він тепер буде робити?
17 Сильних неморальних бажань в серці й тілі, які продовж багато літ підбудовувалися не є так легко позбутися. Він є добре свідомий про це! Тепер починається велика боротьба між розумом а серцем. (Пс. 38:8—11) Розум бачить логіку служити Єгові: Гнів Божий можна обминути; свободу від хвороби, страждання і смерти можна дістати, доводячи до вічного життя; добре поводження дійсно є корисне для тіла, фізично, розумово та емоційно (хвилюючо); і здоровим, підкріпляючим товаришуванням з Божими людьми можна заступити колишніх приятелів, які заохочували і додавали до його поганої поведінки. Але серце прагне тепер усе те, що колись таємно тішило його! Правда, бажання є поклонятися Богові, хоч тепер дещо слабе. Глибоко в серці є бажання чинити правильну річ, але воно вже не є таке сильне. Розум пригадує серцю такі погані наслідки, як венерична хвороба або нородження незаконної дитини або бути учасником до припинення вагітности, яких то точок серце не може заперечити, одначе, бажання таки існують.
18. Як серце нарешті навертається, так, що воно знаходить найбільшу потіху з чинення волі Єгови?
18 Це є критична точка в його житті. Багато, роблячи поступ до цієї точки, не поступають дальше. Життя під новим ладом звучить дуже добре, але приваблення до цього старого ладу також є надто сильно вкорінені в серці. Але той, що здобуде досить відваги в свойому серці, щоб робити поступ, так, примушуючи себе чинити правильні речі, щоб вкорінити Божий закон у своїм серці незабаром знаходить, що йому є легше чинити правильні речі. Крім цього, дійсним досвідом серце скоштує те, що є приємне Богові, і чим більше серце робить це, то воно мусить заключити, що ви теж знаходите приємність у цьому. Воно, разом із розумом, тепер бачить користі. Правильні бажання тепер заступають місце колишніх бажань. Дві речі не можуть займати те саме місце в той самий час. Дійсно, тепер відбулося ‘обрізання серця’. (Рим. 2:29; Кол. 2:11) Тепер він не має нічого до діла з колишніми знайомими і поганими впливами, тому що його серце хоче цього, а не тому, що він мусить силувати себе. Серце вже знайшло свою найвищу потіху й найчистіше задоволення від чинення Божої волі і від товаришування з Його людьми. Колишні речі стають огидними для нього. Він уже розвив любов, глибоку любов, до Божого закону в своїм серці. “Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткнуться”.— Пс. 37:31.
ІНШІ СПОНУКИ СЕРЦЯ
19. Який вплив серце має на язик?
19 Морально, ми можливо вже маємо наші серця під контролею, але, що сказати про інші спонуки серця? Як ми вживаємо наш язик, наприклад? Ісус поставив слідуючий принцип: “Бо чим серце наповнене, то те говорять уста”. (Мат. 12:34, 35; Прип. 15:28) Добре серце спонукує нас говорити добрі речі. Але, коли хтось “свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того”. Розношення пліток не є добре на серце. Якщо ми не будемо вважати, то серце дійсно може дуже схотіти почути щось “соковитого” про когось і розносити плітки. Але розносити чутки і пів-правди не показує любови.— Як. 1:26.
20. (а) Чому треба любити “один одного з щирого серця”? (б) Чому є важно, щоб прощення походило від серця, а не лише від розуму?
20 А ще серйозніше, “Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, . . . там безлад та всяка зла річ”. (Як. 3:14—16) “Не будеш ненавидіти брата свого в серці своєму”. Навпаки ми є під наказом “від щирого серця любіть один одного”. (3 Мойс. 19:17; 1 Пет. 1:22) Якщо ваш брат згрішив проти вас, то справу треба залагодити ‘між вами та ним самим’ перед тим ніж ненависть проти нього зачне підбудовуватися. Про тих, що не хочуть простити Ісус сказав: “Так само й Мій Отець Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові із серця свого”. (Мат. 18:15, 35) Одна з сімох речей, яких Єгова ненавидить так як є записано в Приповістці 6:16—19, є “серце, що плекає злочинні думки”.— Пс. 140:3.
21. Які звичайні напрями серця можуть виявлятися, коли ми не будемо обережні?
21 У нашому спорідненні з Єговою та Його організацією немає місця на лицемірство, зажерливости, гордости або впертої натури. (1 Тим. 1:5; Пс. 101:5; 131:1) Боже Слово присуджує ‘подвійні серця’, як і ‘сумнівних’ або ‘нерішучих’. (Пс. 12:3; 119:113) Серце має напрям обманювати, оправдуватися, і говорити неправду. Якщо це не вдається, тоді воно звертається до хвальби або можливо буде погрожувати лайкою або ображанням. (Рим. 16:18) Серце треба тренувати до праведности і послуху, щоб ми були чесні не лише з Єговою, але також із собою і нашими братами. Якщо ми згрішили і наші серця ‘починають бити’ нас то ми повинні відразу піти до Єгови в молитві і розкрити наші серця перед Ним, шукаючи прощення і обчищення серця. (2 Сам. 24:10; Як. 4:8—10) Якщо серйозний гріх був поповнений, то ми повинні відкрити його відповідальним особам у зборі й шукати їхньої помочі. Серце не повинно зневажати докір, ані стати “нечуле, як лій”. Єгова “зламаносердних лікує, і їхні рани болючі обв’язує”. (Пс. 119:70; 147:3; Прип. 5:12—14) Якщо ми оціняємо милосердя Єгови й Його розпорядок покривати гріхи викупною жертвою, тоді ми можемо довірливо приступати до Нього, не з почуттям присудження в наших серцях, а з постановою відтоді ходити обачно перед Ним.— Євр. 10:22; 1 Ів. 3:18—24.
22. Чому є дуже важно завжди старанно стерегти серце?
22 Нам треба дуже старанно стерегти наші серця, вповаючи на Єгову помогти нам ‘провадити наші серця Його шляхом’. Тому що серце є зрадницьке і може вернутися до колишніх поганих вчинків, то ми щоденно повинні пам’ятати заохочення з Божого Слова: “Надійся на Господа [Єгову] всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся”. Роблячи це, ми маємо запевнення, що “мир Божий, що вищий від усякого розуму, (хай) береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі”.— Прип. 23:19; 3:5; Фил. 4:6, 7.
23. Чому “понад усе інше” треба стерегти серце?
23 Чи можете тепер ясно бачити чому “понад усе інше, що треба стерегти”, ми повинні стерегти серце? З нього виходять “джерела життя”, і це не тому, що серце як мускулярний насос, розсилає життя-даючу кров по цілому тілі, до всіх клітин тримати їх живими та здоровими. Важніше від цього, серце може, якщо ми добре розвинемо його, починати спонуки, бажання та нахили, які, при помочі Єгови та Його незаслуженої ласки, запевнять нам вічне життя в досконалому здоров’ю в Його новому ладі. Великий Лікар серця, Єгова, правильно розпізнав стан серця всього людства і лише Він має правильну рецепту для нашого зіпсутого серця: “Сину Мій, не забудь ти Моєї науки, і нехай Мої заповіді стережуть твоє серце, бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою”.— Прип. 3:1, 2.