Чому Бог дозволяє праведним страждати?
“Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться,— нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами”.— Мат. 5:11, 12.
1. (а) Який є християнський погляд до страждання, і чи наслідки переслідування роблять його щось бажаного? (б) Від якого принципу Божий слуга не може відвернутися?
ВІД часу Авеля Божі слуги страждали з рук лукавих. Вони не хочуть страждати. Переслідування й муки є такі самі неприємні для них, як для кого-небудь іншого з здоровим розумом. Вони воліли б мир. Проте, Божий слуга знає, що він мусить дещо страждати в цьому лукавому світі, тому що хоче лишитися вірний Богові. Він має запевнення, що коли дотримає вірність Богові, то останні наслідки справді будуть щасливі. Але лише знати такі наслідки не робить страждання приємнішим або бажаним. По суті, не хотіти терпіти і страждати, слуга Божий може зламати свою вірність до Бога на свій вічний жаль і втрату. Вірність Богові, незважаючи на кошт, є принцип від якого Божий слуга не може ухилятися.
2. (а) Яка є доля тих, що вибрали вірно служити Богові? Дайте доказ. (б) Що доказує, що таке переслідування не є оправдане?
2 Святе Писання й історія доказують, що страждання за вірність до Бога буде доля тих, що вибрали вірно служити Богові. Християнський апостол Павло писав до Бога-боязливих солонян: “Ви добре знаєте, що горе є наша доля”. (1 Сол. 3:3) Це було правда від праведного Авеля до нашого часу. Каїн замордував Авеля, свого брата, тому що Каїнові “лукаві були його вчинки, але його брата — праведні”. (1 Ів. 3:12) Трьох євреїв були вкинені в огняну піч, тому що вони не хотіли поклонитися перед золотим бовваном царя Навуходоносора і зламати свою вірність до Єгови їхнього Бога. Павло каже, що сталося з іншими, тому що вони сильно тримали свою вірність: “А інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в’язниці. Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козлячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних”. (Євр. 11:36—38) Вони страждали тому, що хотіли тримати вірність Богові. Апостол Павло сказав правду: “Світ не вартий був їх”.
3, 4. (а) Які Ісусові слова показують, що християнам не буде краще поводитися від єврейських пророків? (б) Що доказує, що християни були переслідовані?
3 З приходом Християнства, слузі Божому не було краще. Сам Ісус Христос сказав своїм послідовникам: “Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть”. (Ів. 15:20) На другій оказії він сказав їм: “Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в’язниці поведуть вас до царів та правителів — через Ім’я Моє. Але це стане вам на свідоцтво. . . . І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і друзі, а декому з вас заподіють і смерть. І за Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти. Але й волосина вам із голови не загине! Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете”. (Луки 21:12—19) Ті слова сповнилися на початку першого століття.
4 Сам Павло признав, що християни були переслідувані і що він, як Савло із Тарси був один із переслідників. Так як є записано в Дії 26:9—11, він сказав: “Правда, думав був я, що мені належить чинити багато ворожого проти ймення Ісуса Назарянина, що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в’язниць я замкнув, як отримав був владу від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них. І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи вельми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах”.
5. (а) Що Павло сказав буде доля тих, які хочуть жити побожно у товаристві з Христом? (б) Як перші християни дивилися на переслідування? (в) Які питання тепер виринають?
5 Пізніше коли Савло з Тарси став християнським апостолом Павлом він сам дуже страждав із рук, яким він колись служив. Як християнин він писав Тимофієві: “Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані”. (2 Тим. 3:12) До филип’ян він сказав: “Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але й страждати за Нього”. (Фил. 1:29) Перші християни не лише приймали переслідування за свою віру, але вважали страждання за Христа, як привілей згідно з Павлом. Чи ви маєте таке саме почуття? Але, чи ви є готові страждати, так, умерти за те, що ви віруєте про Христа? Чому хтось мусить страждати? Чому Бог дозволяє на переслідування Своїх людей? Яку добру ціль переслідування служить, якщо є якась ціль у ньому?
ЧОМУ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ?
6, 7. (а) Чи переслідування служить якусь гідну ціль, і чи Бог є відповідальний за страждання Його людей? Поясніть? (б) Як Бог доказується бути невинний?
6 По-перше, треба зауважити, що Божий дозвіл на переслідування має добру ціль; і, по-друге, що Бога неможливо виннити за страждання Його людей, бо переслідування приходить через гріх, який ввійшов у світ людства. (Рим. 5:12) Це можна пояснити в слідуючий спосіб: Коли хлопець зламає свою ногу роблячи щось, що батько сказав йому, то певно, що батька не можна виннити. Коли лікар, що є батько хлопця прийде додому поправити йому зломану ногу, то він може сказати своєму синові: ‘Це буде тебе боліти, але з часом нога загоїться і твоя нога буде така, як нова. Ти не будеш калікою через те, що я був за ніжним доглянути тебе в годині твоєї потреби’. Як батько направляє ногу, то кістки скребчать і тріщать. Дитина кричить і просить свого батька не робити того, але батько строго тримається аж поки операція не закінчиться. Він не звертає уваги на плач і просьби дитини, не тому, що не дбає про неї, але тому, що дбає. Щось подібного сталося у спорідненні між людиною, а її Богом.
7 Коли перша людська пара, Адам і Єва, добровільно зламали Божий закон, вони смертельно ушкодили себе. Бог вигнав ту бунтівницьку пару з Едену. Цим чином вони загубили для себе і своїх потомків спеціяльну охорону і благословенство їхнього Творця. Вони мусіли лише самі себе винити за біль, смуток і смерть, які були наслідком гріха так, як Біблія каже: “Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене”. (5 Мойс. 32:5; Рим. 6:23) Але, Бог відразу зробив розпорядки направити цей перелом. Через Ісуса Христа Він відчинив дорогу для людини дістати вічне життя на райській землі — ту саму надію, яку Він поставив перед Адамом в Едені.— Ів. 3:16; Об. 21:4.
8, 9. (а) Чому Бог дозволив лукавим переслідувати праведних? (б) Що є засновано в книзі Йова?
8 Але не ввесь біль походить через внутрішню недосконалість, через гріх Адама. Божі слуги страждають тому, що лукаві гнобителі дуже ображають їх. Чому Бог дозволив це? Відповідь лежить у моральній спірній справі, яку Сатана Диявол підніс, бунтівничий ангел, який звів Адама й Єву згрішити. Ця спірна справа включає вірність людини до Бога та Його Слова. Це можна бачити в справі праведного Йова. Сатана хвалився, що він зможе відвернути всіх людей від Бога, так як він відвернув Адама та Єву. Так, він зможе відвернути навіть того, про якого Бог скаже: “Немає такого, як він на землі”, себто, патріярха Йова.— Йова 1:8.
9 На зібранні ангельських синів Божих на небі, Єгова запитав Сатани: “Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає?” Сам факт, що Бог звернув Сатані увагу на вірність Йова показує, що там була спірність відносно того, чи людські створіння будуть вірні Богові. Відповідь Сатани доказує, що дійсно була така спірна справа, бо зараз він почав оправдувати вірність Йова. Він сказав, що Йов служив Богові через матеріяльні благословенства, яких він діставав від нього, а не тому, що любив Його. Він піддав думку: “ ‘Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?’ І сказав Господь [Єгова] до Сатани: ‘Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки’ ”.— Йова 1:7—12.
10. Що Йовове дотримування вірности доказує? І які питання виринають?
10 Йов лишився праведним без різниці, що Диявол робив; він доказав, що служив Богові, тому що любив Його і хотів бути приємним для Нього. Йов вірив у свою вірність, і відповів своїм обвинувателям: “Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе”. (Йова 27:5) Теперішня боротьба відбувається через вірність до суверенітету Бога й до Його праведних принципів, які є висловлені в Його надхненому Слові. Тому то праведні особи від Авеля дотепер воліли вмирати ніж ламати свою вірність Богові Єгові. Вони вірять у праведність Бога та Його Слово і воліють вмерти замість ламати те довір’я. Але, де ви стоїте в цій спірній справі? Чи ви є готові вмерти за суверенітет Бога та Його Слово? Як ви зустрічаєте цю спірну справу вирішить чи ви будете жити чи ні. Ця справа є така дуже важна.
ПЕРШІ ХРИСТИЯНИ БУЛИ ВИПРОБОВАНІ
11. (а) Що доказує, що справа про вірність уже існувала за Ісусового дня? (б) Що Ісусова вірність доказала і постачила?
11 Коли Ісус Христос був на землі, Сатана розпачливо старався присилувати його хоч раз поклонитися йому, щоб зламати його вірність до Бога. (Мат. 4:8—11) Навіть коли римські вояки били його в лице і тоді прибили до мученицького дерева, Ісус сильно тримав свою вірність. Диявол робив усе можливе, але таки не міг спокусити Ісуса стати невірним Богові. (Фил. 2:8) Тримаючи свою вірність, як досконалий чоловік, Ісус навіки доказав, що Сатана говорив неправду, коли хвалився, що відверне всіх людей від Бога. Цим чином Ісус поставив досконалий приклад вірности для своїх послідовників наслідувати.— 1 Пет. 2:21.
12-14. (а) Чи послідовників Христа виключалося від проб? (б) Що Павло сказав про дотримування своєї вірности? (в) Що д-р Мосгайм мав казати про християнів після Павлового часу?
12 Послідовники Христа також переносили великі проби віри, коли Ісус ще був живий на землі. Христос сказав Петрові: “Симоне, Симоне, ось Сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою”. А Петро відповів упевнено Ісусові: “Господи, я з Тобою готовий іти до в’язниці й на смерть”. Але Ісус знав краще Петра: “Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене”. (Луки 22:31—34) Господь не робив помилки. Петро зрікся Ісуса три рази. Він гірко плакав, тому що зламав свою вірність у такому критичному часі. Але він віджив і став добрим прикладом та баштою сили своїм братам. Його два листи (перший і другий лист Петра) свідчать про це.
13 Диявол і його агенти також пересіяли і Павла. Він зустрічав фальшивих апостолів, зрадницьких робітників, які перемінювали себе в апостолів Христа. Павло розказує, як він терпів у християнській службі. Він пише: “Я був більш у працях [як вісник], у ранах над міру, частіш у в’язницях, часто при смерті. Від євреїв п’ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного, тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській; у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі. Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі церкви [збори]”. (2 Кор. 11:21—28) Шлях християнської вірности не був легкий для Павла, так як він не є легкий сьогодні. По суті, Павло перестерігав християн: “Хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти”. (1 Кор. 10:12) Пам’ятайте Юду і Димаса та інші колись стояли твердо, але впали.— 2 Тим. 4:10.
14 Після Павла, християнів далі дуже переслідували, хоч вони й були мир-люблячі люди. Д-р Іван Л. фон Мосгайм, писатель церковної історії, відноситься до християнів за першого століття і каже, що вони були “нешкідливі, які ніколи не думали, ані плекали несприятливої думки проти добробуту держави”. Однак, ті самі християни сильно страждали з рук поганських людей та римської держави, тому що наполягали дотримувати свою вірність до Бога.
ВІРНІСТЬ ДО БОГА ДАЛІ Є СПІРНА СПРАВА СЬОГОДНІ
15. Зі всіх релігій сьогодні, хто подібно терпить за їхню вірність до християнських принципів? Дайте доказ.
15 Зі всіх релігійних груп у світі свідків Єгови найбільше критикують за їхню віру і вірність до християнських принципів. І через їхній стан вони часами мусіли йти до суду та в’язниць, так як було з першими християнами. Професор історії сказав: “Можливо найбільша значна річ про Свідків є їхня наполегливість класти вірність до Бога першою над усі інші сили в світі”. (These Also Believe) Наслідок є такий, як сказав Акрон, Охайо, Beacon Journal: “Свідки Єгови мають релігію, яку вони приймають серйозніше від більшости людей сьогодні. Їхні принципи пригадують нам перших християнів, які були дуже непопулярні й яких римляни жорстоко переслідували”.
16, 17. (а) Чому сьогодні переслідують свідків Єгови? (б) Який є їхній стан до політичного світу, і які огиди вони мусіли переносити через це?
16 Перших християн часто переслідували тому, що вони відмовилися чинити звичайний обряд: жертвувати імператорові. Ті християни вважали такий вчинок за ідолослужіння. Ісус також відмовився чинити навіть один вчинок, який не був у гармонії зі Словом Божим. (Мат. 4:9) Подібно свідки Єгови віддають лише Богові своє поклоніння та вірність. Так як перші християни, вони провадять тихе, моральне, справді зразкове життя. Також так, як перші християни, вони відмовляються обожати держав. Як вісники Бога і посли Божого царства, свідки Єгови не салютують прапорові якого-небудь народу; однак вони шанують прапор держави в якій вони живуть дотримуючи всі його закони, які не є суперечні з Божим законом. Свідки вірять, що салютування прапорові є релігійний вчинок в якому вони не можуть сумлінно брати участь. Вони вірять, що цей вчинок нарушує Другу Заповідь і Християнські Писання перестерігають проти ідолослужіння. (2 Мойс. 20:4, 5; 1 Ів. 5:21) Хоч люди не дуже розуміють їхній стан проти ідолослужіння, то однак вони вважають його бути вчинок, що значить життя або смерть. Їхній стан є подібний до Петрового та інших апостолів, які сказали: “Бога повинно слухатися більш, як людей”.— Дії 5:29.
17 Ісус сказав, що його люди “не були частиною світу”, так, як він не був частиною світу. (Ів. 17:16, НС) Так як ті перші християни, свідки Єгови не були частиною світу; отже коли прийдеться до світських політик і війн, вони стоять нейтрально. Це стягнуло велике переслідування на них, так як було в Німеччині, де тисячі Свідків були кинені в Гітлерові концентраційні табори. Так як Савло з Тарси старався силувати перших християнів зрікатися своєї віри, так і Гітлер старався робити те саме силуючи свідків Єгови підписувати папір зрікатися своєї віри, якого вони відважно відмовлялися. Багато народів в сучасних часах силували їх носити політичні картки на порушення їхнього християнського нейтралітету і сумління, але вони непохитно відмовлялися робити це. За це вони переносили дуже велике переслідування, але як гурток ніколи не зламали їхньої вірности до Бога.
18, 19. (а) Який є їхній стан по комуністичних країнах? (б) Як їм поводилося в деяких нових африканських країнах? Які були наслідки?
18 Сьогодні, через свій нейтралітет і непохитний стан за християнськими принципами, свідків Єгови часто беруть до в’язниць у комуністичних, як і некомуністичних країнах. Наприклад, у комуністичній Польщі, на суді одного Свідка, позивальний адвокат сказав: “Свідки Єгови підривають теперішній порядок. Вони не ідуть голосувати, не салютують прапорові і не служать при війську. Свідки Єгови перекидають теперішній порядок так, як робили перші християни. Римський імператор не міг стерпіти їх, і отже ми сьогодні не можемо терпіти свідків Єгови”. В дійсності, він нарікав, що ці люди є нестерпні тому, що вони дотримують закон Божий.
19 У країнах, які нібито забезпечують право поклонятися Богові, свідкам Єгови відбирали ці права. Вони не мають свободи у комуністичному Китаю, не мають свободи в Росії і по всіх інших комуністичних країнах. Деякі нові держави в Африці дуже огидно переслідували свідків Єгови за їхній християнський нейтралітет. Але навіть і у цих країнах поклоніння Бога дуже процвітає незважаючи на переслідування.
СТРАЖДАННЯ НЕЗАБАРОМ МАЄ ЗАКІНЧИТИСЯ
20. Які є постанови і переконання свідків Єгови?
20 Незважаючи на переслідування, яке накидають проти них, свідки Єгови, без різниці де вони живуть у світі, постановили бути мирними людьми. У них уже сповнилося пророцтво Ісаї. Вони вже перекували ‘мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи . . . і більше не будуть навчатись війни”. (Іс. 2:4) Вони вірять, що Єгова незабаром закінчить усе лукавство в Його війні Армагеддоні. (Об. 16:13—16) Вони вірять, що Божа любов буде оправдана. Вони є переконані, що спірна справа про всесвітній суверенітет і правдивість Божого Слова буде навіки залагоджена на задоволення всіх живих у всесвіті. Тому то свідки Єгови є цілком переконані, що дозвіл на лукавство і переслідування послужили гідну ціль, а саме, на оправдання Божого Слова й ім’я.
21. Що дозвіл на лукавство заснував?
21 Час, який Бог дозволив на лукавство існувати був достатній для лукавих виявити свої лукаві наміри, “щоб тим доповняти їм завжди провини свої”. (1 Сол. 2:16) Воно доказало, що Боже Слово є правдиве і що існуючі лади у світі є жорстокі та безсовісні і не є гідні існувати. Їхнє зіпсуття та безглуздя вимагають, щоб Бог засудив і знищив їх. І всі, хто любить праведність буде радіти тим засудом! — 1 Пет. 4:15—19.
22. Яку ціль послужило переслідування, і на яке питання ще треба дати відповіді?
22 Переслідування також дало всім людям нагоду показати чим вони дійсно є, чи вони вірять у Бога та Його Слово Біблію. Бо способом, яким люди і народи володіли і поводилися з Божими людьми, вони показали чи вони стоять за Богом чи проти Нього. (Мат. 25:40, 45) Поза всякий сумнів переслідування потвердило, що Бог є любов і що Він терпить людству і не бажає, щоб хтось був знищений, але, щоб “усі люди спаслися, і прийшли до (докладного) пізнання правди”. (1 Тим. 2:3, 4) Переслідування також доказує, що християни є любимці людства, тому що приносять людям вістку спасіння, хоч їх дуже переслідують. Одначе питання лишається: По чиїй стороні ви будете в часі, коли Бог закінчить цю боротьбу в битві Армагеддоні, що вже є дуже близько? Чи ви будете дотримувати вірність? Зацікавтеся цим питанням тепер, бо ваша вічна доля залежить від нього.
[Ілюстрація на сторінці 181]
Перші християни були переслідувані через те, що вони відмовлялися брати участь у патріотичних церемоніях: палення ладану перед імператором. Правдиві християни сьогодні також обминають усі ідольські церемонії