Співпрацюючи повністю з Божими призначеними людьми

“Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне”.— Євр. 13:17.

1. Що всі любимці справедливости прагнуть побачити? Як це можливо?

ЧИ ВИ любите справедливість і правосуддя? Якщо так, то чи ваше серце не прагне знищення ненавости і буйности, і побачити мир та щастя на місце смутку? Все це і більше є можливе через Боже царство, яке буде провадити справами цієї землі. (Іс. 11:3—5; Мат. 6:9, 10; Об. 21:1—4) Чи це не є особисто те, що ви хочете побачити, цілком новий лад заступити цей старий, вмираючий лад в якому панує самолюбство і гріх? Чи ви можете уявити собі, щоб хтось інший, крім Всемогутнього Бога сповнив таку велику задачу, засновуючи цілком новий лад на попілі старого, і це в нашій генерації? — Дан. 2:44; Прип. 29:2.

2. Як ми знаємо, що новий лад уже дуже близько? Де ми можемо піти за більше інформацією?

² Це не є наша ціль розбирати хронологію тут, однак будьте смілі запитати якого-небудь свідка Єгови, щоб він показав вам із Писання доказ, що ми є лише кілька коротких років від закінчення шість тисяч років людського існування на землі, і запитайте його, що він думає це значить відносно дійсної свободи і визволення за Божим поглядом. Свідки будуть дуже раді постачити вам цю інформацію.a

“НОВИЙ ЛАД” БУДЕ ВИМАГАТИ СПІВПРАЦЮ

3. Згадайте про деякі величезні задачі, яких буде треба виконувати під новим ладом.

³ Подумайте хвилинку про великі задачі, яких треба буде виконати в тому новому божественному ладі. Там буде потрібно величезної програми освіти для навчання нової мови мільйонів воскреслих, які будуть виходити з гробів. (Ів. 5:28, 29) Дальше, подумайте про роботу перемінити серця і розуми цих людей, багато з яких ще ніколи не чули про Біблію або Божі закони і наміри для людства. Тоді подумайте про величезну програму, яка буде потрібна, щоб перемінити цю нашу землю в гарний сад так, як є Божий намір. Коли подумаємо як довго воно бере вичистити лише один акр землі, обробити і засадити його, щоб земля могла родити кущі та дерева або якусь іншу рослину і перемінити землю в гарний парк, то це дасть нам трохи поняття скільки зусилля це вимагатиме, щоб перемінити цілу землю в всесвітній рай з подостатком харчів нагодувати вигідне населення цієї землі.— 1 Мойс. 1:28; Пс. 72:16; 67:6; Єзек. 34:27.

4, 5. (а) Щоб 1 Коринтян 15:24—28 могло сповнитися, то що Христове царське володіння мусить успішно досягнути? (б) Розкажіть яке задоволення Цар тоді зазнає.

⁴ І подумайте, все це буде треба зробити в часі тисячу років, щоб пророцтво могло сповнитися: “А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу [що противляться Богові]. Бо належить Йому царювати, аж доки Він не ‘покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми’. Як ворог останній — смерть знищиться, бо ‘під ноги Його Він усе впокорив’. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все. А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все”. (1 Кор. 15:24—28) Ясно є, щоб це пророцтво могло сповнитися, то ціла земля мусить перемінитися в всесвітній рай, так як це був Божий намір на самому початку, і це в часі тисячу років.— Об. 20:2—6.

⁵ Подумайте, також, яке задоволення і приємність це дасть Ісусу Христу як управитель і керівник цієї роботи, коли він зможе сказати своєму небесному Отцеві: ‘Ось, Отче. Я закінчив роботу, яку Ти дав мені виконати. Земля вже є перемінена в рай так як Еден. Мертві в шеолі вже всі воскресли, є навчені й дисципліновані. Людство є досконале. Все, що Ти наказав мені зробити вже є закінчене, і це на час!’

6. До яких заключень можна прийти з цього короткого проблиску в майбутність?

⁶ Що цей короткий проблиск навчає нас? Між іншими речами, він підкреслює факт, що величезна робота, яка лежить перед нами, буде вимагати організації, єдности, кваліфікованих робітників, охочих сердець, гарних наставників і, понад усе, духа Єгови та Його благословенства, щоб закінчити її на час. Чи це не є одна з причин чому Бог постачає любий догляд для нас сьогодні, приготовити нас працювати і бути продуктивними в тому майбутньому новому ладі, що вже так близько? — Ів. 15:5, 8; Кол. 2:19.

КОРІТЬСЯ ТИМ, ЩО БЕРУТЬ ПРОВІД

7. Яке питання виринає щодо нашого відношення про нагляд і дисципліну тепер і в майбутності?

⁷ Отже, яке повинно бути відношення всіх Божих слуг до проводу, надзирательства та дисципліни, які приходять через християнський збір сьогодні? Навчімся не лише відносно того, який наш погляд повинен бути, але, які нагороди прийдуть коли будемо, мати такий правильний погляд до проводу і дисципліни тепер і в майбутності.— Євр. 12:5—11.

8. (а) Хоч усі тілесні надзирателі роблять помилки, то чому ми можемо довіряти тим, що є призначені на надзирателів у християнському зборі? (б) Як книга до Євреїв 13:17 постачає поживу для міркування і провід у цьому відношенні? (в) Поясніть, що це значить “відповідальність” і його наслідки.

⁸ Треба пам’ятати, що ми є людські, і всі люди роблять помилки. (Пс. 51:5) Однак, посвячені християни, а особливо надзирателі і службові слуги, є навчені бути добрими, люблячими, готові допомогти, а однак, рішучі. Такі риси, як милосердя, доброта і правосуддя є знаки дозрілих християнів. (Ів. 13:35; Мих. 6:8) Чи ж наші серця не повинні бути спонукані довіряти таким особам? По суті, апостол Павло заохочує нас коритися їм, пишучи до Євреїв 13:17: “Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне”. Коли застановимося над цим писанням, то зауважуємо, що ці надзирателі мусять здати звіт за наші душі, себто, за наше життя. Коли хтось знає, що мусить відповідати перед кимось вищим від себе, то переважно Він подумає перед тим ніж буде говорити або робити щось. Певно, що він не схоче поводитися необачно.

9. Що 2 Хроніки 19:6, 7 вчить тих, які мають відповідальність судити і давати пораду?

⁹ З давніх часів, Єгова заохочував людей, що мали відповідальності розсуджувати, провадити і керувати, думати перед тим ніж робити. Як добре цей принцип пояснюється в 2 Хронік 19:6, 7: “І сказав він до суддів: ‘Дивіться, що ви робите, бо не для людини ви судите, але для Господа [Єгови], і Він з вами в справі суду. А тепер нехай буде Господній страх на вас. Стережіться й робіть, бо нема в Господа, Бога [Єгови] нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання дарунка’ ”. Отже уважно розважувати факти, застоновлятися над усіма доказами все приходить перед рішенням, себто, вироком.

10. (а) Чи то легко бути надзирателем? Поясніть. (б) Чому ми не повинні побоюватися нагляду від християнського збору? (в) Як важно є мати такий любий догляд?

¹⁰ Це не є легко бути старшим, пастирьом, надзирателем або суддею. Робити добрі рішення на користь Божих людей вимагає проникливість, знання і розуміння. (Прип. 2:3—5) І в багатьох відношеннях, через людську природу, це не є легко ділати з деякими особами. Може ви не любите діставати пораду до повної міри. Можливо ви лише почали товаришувати з організацією. Або, можливо ви почали студіювати з людьми Єгови, і ви дещо боїтеся дисципліни та поправлення, якого вам радять робити у вашому житті, і щоб відвернутися від людських рівнів до яких ви вже привикли. Не бійтеся любого нагляду організації Бога Єгови. Вона не лише приготовляє нас до життя в новому ладі; але вона дуже помагає нам жити в згоді один з одним у нашому недосконалому стані сьогодні. (Пс. 141:5) Коли хтось подумає про натиски, які приходять від цього старого ладу, де злість палає часто, де язик вживається на плітки, де мало розуміють, що самоконтроля значить, то можна оцінити, як важно є діставати любий догляд і пораду від тих, що є духовно старші від нас. (Прип. 1:22, 30, 33) Мудрий провід і люба поміч від старших єднає різні таланти та особистості виконувати найважнішу роботу на землі сьогодні, а саме, проповідувати добру новину Царства доки ще не запізно.— Мат. 24:14.

ЯК ПОВЕРНУТИ НАЗАД ТИХ, ЩО БЕРУТЬ ЗЛИЙ КРОК

11. (а) Чому ті, що мають відповідальність як учителі мусять уживати свої язики мудро? (б) Чи надзиратель повинен стримуватися від поради коли він бачить якусь помилку? Поясніть.

¹¹ Також пам’ятайте, що то не є легко давати пораду. Той, що має відповідальність вчити або давати пораду, мусить уважно розважити, що він говорить. (Як. 3:1) Язик може шкодити, як і гоїти. (Як. 3:5—10) Проте, надзирателі Божих людей не можуть стримуватися коли бачать помилку. Правдоподібно це тому Павло писав: “Браття, як людина й упаде в якій прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти”.— Гал. 6:1.

12. (а) Чи Галат 6:1 стосується лише до надзирателів? Поясніть. (б) Коли ми знаємо про якийсь серйозний гріх, то як ми можемо полагодити цю справу? (в) Яку співпрацю можна сподіватися від тих, які справді є вірні Богові коли вони бачать, що хтось грішно поводиться в християнському зборі?

¹² Чи це писання стосується лише до надзирателів, або старших? Ні, бо якщо хтось бачить як один із його співробітників бере якийсь фальшивий крок несвідомо, то він має відповідальність старатися відвернути таку особу від злої дороги духом лагідности. Дійсно, воно було б любо з нашої сторони зробити це. Якщо гріх є серйозний, то ми повинні порадиди злочинця зараз признатися відповідальним надзирателям у зборі, а коли він не зробить цього, то ми маємо обов’язок через вірність до організації Єгови виявити таку справу перед судовим комітетом збору. (1 Кор. 5:9—13; Пс. 31:23) Коли хтось любить справедливість і є вірний Богові, то він буде відважно виступати і виявляти всякий великий гріх, якого він сам бачив у зборі і буде готовий посвідчити про нього, коли треба.— 3 Мойс. 5:1; Ефес. 4:24; Луки 1:74, 75.

13. Поясніть як любов помагає нам у християнському зборі.

¹³ Певна річ, що коли подумаємо про справу жити в згоді один з одним і співпрацювати з тими, що посідають посаду нагляду, то це пригадує нам, що ми всі повинні любити один одного. Дійсно, любов повинна покривати безліч гріхів, і коли хтось любить свого ближнього, то він буде прощати і забувати. Справді любов витворює чудеса. (1 Пет. 4:8; 1 Кор. 13:4, 5) Проте, часами любов спонукує посвячених християнів не ігнорувати злочин, але старатися помогти злочинцеві, бо проблема може бути дуже серйозна. Яка ж є формула на залагодження серйозних незгод між особами?

‘ВИКАЖИ ГРІХ БРАТА СВОГО’ — КОЛИ І ЯК?

14. (а) Які кроки Ісус наводив для залагодження справ проти якоїсь особи, коли гріхи є серйозні і про них неможливо забути? (б) Що це значило б для когось стати “як поганин і митник”?

¹⁴ Ісус дав пораду, що треба робити коли хтось поповнить серйозний гріх, який не можна закрити. Він сказав: “А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. А коли не послухає, він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. А коли не послухає їх, скажи зборові; коли ж не послухає й збору, хай буде тобі, як поганин і митник”. (Мат. 18:15—17, НС) Ісусові слухачі, бувши жидами, знали, що коли жида вважали за “поганина і митника”, то це значило таке саме як би він був виключений з жидівського збору.

15. Як можна залагодити малу особисту образу, але чи Ісус тут говорив про такі образи?

¹⁵ Тому що ці кроки, яких Ісус тут наводить можуть довести до таких серйозних наслідків, то ясно є, що він не наводив формули розв’язувати якісь маленькі непорозуміння між особами. Безперечно, що то добре, розумно, як і корисно піти і поговорити з тим з яким зайшло непорозуміння через якусь маленьку образу, роблячи це з наміром загоїти її. (Мат. 6:14, 15; Прип. 12:18) Багато непорозуміння залагоджується цим способом. Але очевидно, що Ісус тут не говорив про такі малі образи. Він відносився, не до малих особистих непорозумінь, але до серйозних образ за які когось можна виключити зі збору.

16. Перед тим ніж будемо брати кроки про яких говориться в Матвія 18:15—17, то яку обережність треба мати на увазі?

¹⁶ Перед тим ніж будете брати кроки, які рекомендуються в Матвія 18:15—17, то треба мати докладний доказ, що такий серйозний гріх дійсно був вчинений проти вас. Ісус не сказав: ‘Коли думаєш, що твій брат згрішив’. Треба задуматись над порадою в Приповістках 25:8—10, щоб не почати щось, щоб стягнуло сором на вас. Навіть коли й є доказ, то не треба розголошувати справу поміж іншими, говорити про неї, але приватно піти до образника і ‘виказати його гріх між вами, а ним самим’.

17. Що Писання значить коли воно говорить, щоб ‘придбати брата свого’?

¹⁷ Коли ваш брат “послухає”, прийме докір, то “ви придбали свого брата”. Чи це стосується до залагодження особистої справи; примирення? Ні, але так як решта Ісусової поради показує, це значить ‘придбати його’ у розумінні помогти йому лишитися в зборі, відвертаючи його від злого шляху, який може довести до виключення і втрати Божої ласки та благословенства. Отже ‘придбати’ свого брата буде в такому розумінні про якого говориться в Якова 5:19, 20, Галат 6:1 і Юди 22, 23. Це по суті, повинен бути ваш головний намір і бажання,— а не дістати особистого полегшення або задоволення за якусь образу.

18. Які образи Ісусові інструкції тут не покривають, і чому ні?

¹⁸ Коли грішник приймає докір і шукає прощення, Ісус сказав, то вже не треба брати справи дальше. Цей факт показує, що хоч образи були серйозні, то їх таки можна було залагодити між собою. Це не включає таких справ як розпусту, перелюб, мужоложство, богохульство, відступництво, ідолослужіння і подібних великих гріхів, за які під Закон угодою, яка тоді була в силі, вимагалося більше ніж прощення.— 1 Кор. 6:9, 10; Гал. 5:19—21.

19. Гріхи про яких тут говориться були якої природи, і що показує це?

¹⁹ З цього і з притчи, яку Ісус подав так, як є записано в Матвія 18:21—35, можна бачити, що це були гріхи включаючи грошові справи або з майном — коли хтось не хотів сплачувати щось, якийсь підкуп — або пошкодив чиюсь репутацію дійсним наклепом, або подібними гріхами. У таких випадках, коли образник признав свою помилку, згодився поправити її, як що може і просить прощення, то такі справи можна залагодити коли ображений простить йому.— Порівняйте Матвія 5:25, 26; Луки 12:58.

20. (а) Коли злочинець не послухає як ви говорите з ним самим, то який дальший крок треба брати? (б) Хто може бути ті “один або двоє”, яких треба брати зі собою?

²⁰ Але, що робити коли ви візьмете цей перший крок, але грішник не схоче покаятися? Тому що образа є серйозна, то її не можна забути. Ісусова порада показує, що треба вишукати одного або двох інших і вернутися знову і поговорити з образником. Це повинні бути свідки до злочину. Вони не ідуть лише дивитися або лише за посередників завести примирення чи якусь згоду. Ви берете їх із собою, тому що вони є свідки зла, і вони можуть поперти ваше свідчення. Вони також можуть вислухати, що там буде сказано. Коли справу треба брати до “збору”, а образник заперечує або змінює деякі заяви, то ці свідки тоді можуть представити своє свідоцтво і виявити дійсні факти. Надійно такого крока не треба буде брати і особа послухає цього з’єднаного зусилля відновити її до праведности. Якщо так, то справа вже є закінчена.

21. Який дальший крок ще можливо буде потрібний, з якими можливими наслідками?

²¹ Якщо образник таки не хоче признати своєї вини, то що тоді робити? Справу тепер треба представити перед відповідальними членами збору, ті старші, які є призначені займати судові посади. Надії є, що винний тепер послухає їхнього судового рішення і “навернеться”, щоб бути затриманий в зборі. Якщо ні, тоді таку особу треба виключити зі збору, і вона стає сторонньою.— Мат. 18:17.

СПІВПРАЦЯ В ІНШИХ СПРАВАХ

22. Згадайте про деякі милі вчинки, що особисті вісники в зборі можуть зробити самі з себе. Що такі вчинки зроблять для збору?

²² Співпраця з Божими призначеними слугами бере багато формів і всі з них заводять єдність та гармонію в християнському зборі. Тепер було б добре згадати деякі речі, які особисті вісники можуть робити зі своєї власної ініціативи. Це не вимагає багато науки, щоб побачити, що кожний християнин має відповідальність до когось хворого, знеохоченого, або когось у лікарні. Чи ж нам треба йти до предсідника і питати чи треба допомогти в чомусь коли такі ситуації існують у зборі? Наприклад, коли б християнська жінка була хвора і лише вийшла з лікарні і видужувала вдома, то чи не ясно, що їй треба якоїсь помочі? Їй можливо треба приготовити гарячий обід. Можливо їй треба помогти вичистити її дім, або читати та заохочувати її, або дати родині якоїсь фізичної чи духовної помочі. Як близько це притягає нас один до одного і які християнські такі вчинки є з нашої сторони! — Як. 1:27; 2:14—17.

23. Згадайте про інші служби, яких ми можемо охочо виконувати, показуючи нашу любов до тих у християнському зборі.

²³ Також, подумайте скільки роботи вимагається тримати Залю Царства чистою або в доброму порядку. Часами ці відповідальності падають лише на кількох у зборі. Чи ви можете співпрацювати і добровільно помогти в цьому відношенні? Або, чи є хтось, що є духовно хворий і його треба підкріпити або дати поміч? Чи є хтось, хто не приходить на зібрання або не має радости в службі так, як він колись мав? Чи лише старші повинні цікавитися такими? Певно, що ні. Чи ви можете дати комусь духовного заохочення і помочі без втручання в особисті справи? Часами лише відвідати таких в їхніх домах, без потреби випитувати їх, що є зле, може потішити їх. Часто в розмові їхня проблема виявиться і тоді можна дати їм духовну поміч. Скільки добра ми могли б зробити, якби любов до всіх у зборі спонукувала нас!

24. (а) Що кожний любитель справедливости повинен бажати сьогодні? (б) Які користі приходять коли ми привикнемо до контролі і любого догляду призначених Єговою?

²⁴ Нема жодного сумніву, що ми живемо тепер в надзвичайних часах. Посвячені християни і ті, що студіюють Біблію з ними знають, що ‘велике горе’ або “скорба” вже близько. (Мат. 24:21, 22) Той час уже дуже близько. Ми бачимо Боже благословенство на Його зборі. Певно, що кожний любимець праведности повинен хотіти співпрацювати з християнським збором. Але, здається, що деякі, що вже товаришують з збором не служать цілим серцем і не є такі покірні Єгові як вони могли бути. Багато речей відбирають їм увагу і виглядає, що вони ще мають “одну ногу в старому ладі”. Що станеться з такими кілька років відтепер? Чи вони переживуть? Тоді вже не буде старого ладу, але Боже царство буде мати повну контролю над земними справами. Тоді, коли будемо мати до діла з людьми, то вони всі будуть наші брати або особи, які вже навчилися як жити в новому ладі. Тоді ми всі будемо під Єгововим законом любови. (Як. 2:8) Маючи таке життя на увазі, воно є розумно тепер привикати до любого догляду Єговових призначених слуг у християнському зборі. (1 Сол. 5:12, 13) Справді це дасть нам гарний початок у тому новому ладі, де нічого з цього старого ладу не залишиться. Справді, тут маємо здорові причини, чому кожен із нас повинен приходити під любий догляд християнського збору сьогодні, працювати разом, перемінювати наші серця та думки, і робити потрібні фізичні, хвилюючі й духовні поправки, щоб догодити Єгові.— Рим. 12:1, 2.

25. Що робить людей Єгови такими щасливими сьогодні?

²⁵ Справді, що християнський збір Єгови є чудо. Він не є досконалий, але справді є цілком відданий Єгові і виявляє Його риси доброти, милосердя і правосуддя. Забрудненй дух старого ладу надихає смерть. Чистий дух нового ладу дає життя. Як ми всі повинні радіти разом з зацікавленими особами, що люблять справедливість, знати, що через любий нагляд, якого Єгова постачає через Свого Царя-Сина, Ісуса Христа, і “вірного та мудрого раба” клясу, Він вчить, поправляє і хоронить нас як ми ходимо разом і співпрацюємо один з одним, помагаючи один одному ввійти в той новий лад через Єговову незаслужену ласку!

[Примітки]