Чи пожадливі загинуть?
УСІ з нас у якийсь спосіб постраждали від шкідливих наслідків людської пожадливости. Через неї вирубалося багато лісів, позбавилося багато землі вичерпуванням її багатств, що лежать під верхом, забруднилося річки стічними відпадками і перемінилося міста та села у селища повні диму, сміття та гаміру. Люди також використовували одні одних і збагачувалися їхнім коштом. Чи така пожадливість колись закінчиться? Чи пожадливі загинуть?
Так, бо Той, що ненавидить пожадливість і має силу викорінити її бачить ці пожадливі вчинки. Той є найвищий Суверен всесвіту, Бог Єгова. Історичний приклад Його діл із стародавнім Ізраїлем показує, що пожадливим не будеться терпіти вічно і що праведні особи дістануть благословенство.
ПРИКЛАД ІЗ СТАРОДАВНЬОЇ ІСТОРІЇ
У сьомому столітті перед З.Д., багато мешканців Єрусалиму й Юдеї стали пожадливі. Вони не цікавилися ізраїльтянами, які загубили свій спадок, коли Асирія забрала їх у неволю у 740 р. перед З.Д., а Вавилон у 607 р. Відношення цих пожадливих до поневолених було ось яке: “Віддаліться від Господа [Єгови], нам даний цей край на володіння”. (Єзек. 11:15) Бувши братами ізраїльтянів у неволі під вавилонською імперією, мешканці Єрусалиму й Юдеї повинні були мати духа відкупителя, який відкупив би спадок, щоб відновити брата свого до його Богом-даного майна. (3 Мойсея 25:13—38) Але ці пожадливі тішилися, коли їхніх братів присилувалося бути так ‘віддалені від Єгови’, як можливо, а саме від землі Ізраїля де вони розуміли був Єгова. Вони хотіли мати ту землю для себе.
Бог Єгова, одначе, дивився на цю справу зовсім іначе. Він похвалював покаяних між поневоленими, стаючись малою “святинею” для них ‘на короткий час’, або ‘в малий спосіб’, (Єзек. 11:16) На ‘короткий час’ їхнього поневолення Єгова буде святинею для них. Він буде святе місце в якому вони знайдуть сховок і будуть спасені для його майбутніх добрих намірів. Також Єгова стане святинею ‘в малий спосіб’, а саме, в обмежений спосіб. Це тому, що Він не міг охоронити поневолених від усіх заслужених наслідків їхнього поганого поводження і Він не міг укоротити їхнього передсказаного поневолення, сімдесят років довге після упаду Єрусалиму.
Зрештою, проте, Єгова мав намір повернути їх назад з поневолення. Він пообіцяв: “І позбираю Я вас із народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю”. (Єзек. 11:17) Ця обіцянка почала сповнятися, коли у 537 перед З.Д., покаяний останок жидів вернувся до їхньої батьківщини.
По другій стороні, Єгова, не терпів вічно пожадливим мешканцям Єрусалиму й Юдеї. Він перестеріг: “А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидотами своїми та мерзостами своїми, то поверну їхню дорогу на їхню голову”. (Єзек. 11:21) Отже, через вавилонців, Єгова стягнув на тих пожадливих плід їхнього огидного поводження. Рік 607 перед З.Д. побачив знищення Єрусалиму де пожадливі або загинули або насильно були вирвані з землі і взяті в неволю.
ПЕРЕСТОРОГА ДЛЯ НАС СЬОГОДНІ
Те, що сталося там в Єрусалимі й Юдеї майже двадцять шість століть тому не є лише мертва історія. Воно доказує, що Бог Єгова постарається, щоб пожадливі дістали свою справедливу заслугу. Це включає пожадливих осіб, у релігіях так званого Християнства. Нам треба пам’ятати, що мешканці Єрусалиму й Юдеї також заявляли бути слугами Бога. Але та заява не охоронила їх від Божого суду.
За поглядом Бога Єгови, фальшиві лицемірні релігійні лади всі є частиною тієї великої розпусниці-організації, яку святе Писання називає “Вавилон Великий”. Ця розпусниця-організація включає й лицемірні церковні лади так званого Християнства, які так як решта “Вавилона Великого” ‘жили в безсоромних розкошах’. (Об. 18:7) Хіба то не правда, що церкви так званого Християнства часто шукали ласки від заможних і впливових клас? Чи це не доводило до пригноблення вбогих, а в той самий час даючи релігійним провідникам вигідне, так, навіть розкішне життя? Чи ж багато релігійних будівлів та ризи (одяг) церковних сановників не є прикрашені дорогими каміннями, золотом та сріблом? Чи ж багато з цього майна по скриньках церковних ладів не сипиться за коштом вбогих?
Через таку пожадливість “Вавилон Великий” буде знищений. Біблійне пророцтво показує, що Об’явлення 18:21 сповниться в цьому поколінні: “І один сильний ангел узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: ‘З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайдеться’ ”.
Цей засуд не значить кінець правдивої релігії і тих, що практикують її. А чому ні? Тому що Бог Єгова похвалює покаяних, які відвернуться від огидних практик “Вавилону Великого”. Такі особи бачать, що Боже відношення до них сходиться з досвідом покаяних жидів, які вернулися назад до Єрусалиму і Юдеї в 537 р. перед З.Д.
Сучасна історія показує, що в часі першої світової війни від 1914 до 1918 р., посвячений, хрещений помазаний останок християнських свідків Єгови був забраний в вавилонську неволю. Весною 1919 р. проте, вони були визволені. Відтоді вони своїми власними очима бачили сповнення Єзекіїля 11:18—20:
“І вони війдуть туди [на землю Ізраїльську], і викинуть з неї усі мерзоти її та всі гидоти її. І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м’яса, щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом”.
Так, помазані духовні ізраїльтяни вернулися назад на символічну “землю” духовного Ізраїля. Позаді вони лишили огидні речі так званого Християнства і решта “Вавилона Великого”. Єгова дав їм “серце із м’яса”, не тверде, як камінь, але таке, що спонукує їх дотримувати Його заповіді через їхню любов до Нього. Він також дав їм “нового духа”, а саме, ‘свого святого духа’. Отже його плід,— любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність і здержливість — можна бачити в їхньому життю. Справді, вони стали людьми Єгови, а Він став їхнім Богом.
Духовні ізраїльтяни, проте, сьогодні не є єдині, що зазнають благословенство Боже. Ще в шостому столітті перед З.Д., природні ізраїльтяни не були єдині, що вернулися з неволі в Вавилоні. Між тими, що вернулися були такі не-ізраїльтяни, як нетініми, слуги храма. (Ездри 2:58, НС) Подібно, від 1935 р. З.Д., постійно збільшаючий “великий натовп” покірних осіб покинули “Вавилон Великий” і тепер втішаються ласкою Єгови разом із відновленим останком на символічній “землі” духовного Ізраїля. Тому що вони прийняли чисте, неопоганене поклоніння Єгови, разом із помазаним останком, будуть збережені коли пожадливе так зване Християнство і решта “Вавилону Великого” будуть знищені.
ПОТРЕБА ПЕРЕСТОРОГИ
Знищення так званого Християнства і решта “Вавилону Великого” є таке певне, як було знищення стародавнього Єрусалиму в 607 р. перед З.Д. Як важно це є для когось дати пересторогу про надходяче нещастя! Давання такої перестороги буде повторенням того, що пророк Єзекіїль робив. Після того як Єгова відкрив йому через видіння, що пожадливі Єрусалиму й Юдеї будуть знищені, Єзекіїль каже:
“І дух підніс мене, і ввів мене в Халдею до полонян у видінні, духом Божим. І підійнялося від мене те видіння, яке я бачив. І я говорив до полонян усі Господні слова, які Він наказав був мені”.— Єзек. 11:24, 25.
Вийшовши з-під сили надхнення Єзекіїль зрозумів, що він ще був у домі неволі з старшими Юдеї сидячі перед ним. Він зараз почав розказувати тим старшим те, що бачив і був наказаний звіщати. Він не лише говорив їм, але вийшовши з свого дому почав ще іншим розказувати. Ця справа дотикала всіх поневолених.
Якщо ми сьогодні оціняємо, що незабаром Єгова Бог знищить усіх пожадливих осіб, як і пожадливість, то ми будемо наслідувати Єзекіїля і розказувати іншим про це. Це дасть їм нагоду змінити свої способи і поставити себе в позиції де зможуть дістати Божої охорони і благословенства. Крім цього, ми хочемо постановити і стати по стороні безпечности, коли ‘велике горе’ знищить цей цілий пожадливий лад, і так зване Християнство.
[Запитання для вивчення]
1. Як людська пожадливість мала поганий вплив на нас?
2. Хто бачить пожадливість людини, і як Він запевняє нас чи вона далі буде існувати?
3. Яке було відношення пожадливих мешканців Єрусалиму й Юдеї до своїх “братів” у вавилонській неволі?
4. Як Єгова докажеться бути святинею для покаяних поневолених?
5. Коли обітниця Єгови повернути назад покаяних невільників почала сповнятися?
6. Як повелося пожадливим мешканцям Єрусалиму й Юдеї?
7. Що можна навчитися з того, що сталося з невірними мешканцями Єрусалиму й Юдеї?
8. Як Бог Єгова дивиться на лицемірні церковні лади так званого Християнства?
9. Що станеться з “Вавилоном Великим”?
10. Чому знищення “Вавилону Великого” не буде значити кінець правдивої релігії?
11, 12. Від весни 1919 р. З.Д., яке пророцтво сповнилося відносно помазаного останка Єговових християнських свідків?
13. Поясніть як Єзекіїля 11:18—20 сповнилося в сучасних часах.
14. Хто крім помазаного останка втішається ласкою від Єгови, і які можливості лежать перед ними?
15. Чому воно є важно, щоб поінформувати людей про те, що станеться з так званим Християнством і решта “Вавилону Великого”?
16, 17. Що Єзекіїль робив коли дістав інформацію через видіння?
18. Що ми будемо робити, якщо оціняємо, що всі практикуючі пожадливість назабаром будуть знищені?