Чому “віра в ім’я Ісуса Христа” приносить життя?
“Щоб ви знали, що ви віруючи в Ім’я Божого Сина, маєте вічне життя”. Так писав апостол Іван своїм співпослідовникам Ісуса Христа при кінці першого століття. (1 Ів. 5:13) Більше як половина століття перед цим, апостол Петро був сказав перед найвищим судом або синедріоном: “І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали”.— Дії 4:12.
Чому спасіння є зв’язане з цим “ім’ям”? Чи воно є якась чарівна формула на життя? І що це значить мати ‘віру в ім’я Сина Божого’? Чи особа, яка не знає нічого іншого лише ім’я “Ісуса Христа” може мати таку життя-зберігаючу віру? Чи лише вживання того ім’я при кінці наших молитов вистачить показати, що ми маємо таку віру?
ЩО ТЕ “ІМ’Я” ВКЛЮЧАЄ
Очевидно ми не можемо мати віру в когось якщо ми тільки знаємо його ім’я так, як ми не можемо мати довір’я в якусь медицину якщо ми тільки знаємо її назву. Апостол Іван показує, що життя-даюча віра не основується лише на словах, що складають назву “Ісус Христос”, але на особі, яка представляє те ім’я. Тому то Іван говорить про свою Євангелію, що вона була “написана, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в ім’я Його”. (Ів. 20:31) Отже знання Божого Слова Біблії і все, що вона говорить нам про Його Сина, Месію або Христа, є потрібне, щоб мати цю життя-зберігаючу віру. Чи ви маєте таке знання?
Лише вживання ім’я “Ісус Христос” не доказує, що ми маємо правдиву віру, віра, що може запевнити вічне життя. Чи Сам Ісус не сказав, що коли Він буде виконувати Божий суд, дехто буде казати: “Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили”? Однак Ісус скаже таким: “Я ніколи не знав вас. Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня”. (Мат. 7:21—23) Сьогодні маємо священиків, вісників та проповідників, як і членів їхніх стад, що вживають ім’я Ісуса Христа і заявляють чинити діла ‘в Його ім’я, але однак не мають правдивої ‘віри в Його ім’я’. А чому ні?
ПРЕДСТАВЛЯЄ ВИКОНАВЧУ ВЛАДУ
Тому що вони не поводяться і не живуть у гармонії з Божим Словом, Біблією. Ісусове “ім’я” представляє не тільки Його особисто, але щось іншого. А що? Його владу виконувати Божу волю і намір так, як вони знаходяться в Біблії. Ми можемо розуміти це коли пригадаємо вислів, який часами поліційні начальники вживають: “Відчини, в ім’я закона”; або вислів “в ім’я Царя”, що знаходиться в царських указах і декретах. Тут вираз “в ім’я” значить “у владі”, себто, влада уряду, яка проводить в життя закон або царя, якого декрет проголошується.
Показуючи, що грецьке слово (оʹно·ма) на “ім’я” подібно вживалося за часу апостолів, Вайна Expository Dictionary of New Testament Words (Том 3, ст. 99, 100) каже: “ОНОМА (ὄνομα) вживається . . . на все, що те ім’я натякає, владу, характер, ступінь, величність, силу, вищість, і т.д. на все, що те ім’я покриває”.
Так, Ісусове “ім’я” представляє величезну виконавчу владу, яку Бог Єгова передав Йому, так як Ісус Сам сказав Своїм учням після Його воскресення, що: “Дана Мені всяка влада на небі й на землі”. (Мат. 28:18) Критичне питання є. Чи ми віримо, що Він має таку владу і чи ми показуємо це корячись Йому?
Коли апостоли Петро та Іван виконували могутні діла зцілення, то провідники й старші в Ізраїлі привели їх до суду й питали: “Якою ви силою, чи яким ім’ям ви те робили?” В дійсності, вони питали їх, ‘Хто вам дав таку силу виконувати такі діла, або до чиєї влади ви вдаєтеся, щоб могли виконувати таке чудо?’ Це тоді Петро висказав свою віру, що ім’я Сина Божого є єдине ‘ім’я під небом’ через яке можна виконувати таку спасаючу роботу. (Дії 3:1—10; 4:1—13) Але ті релігійні провідники не мали віри в те ім’я. Вони ще раніше показали де їхня віра була, коли кричали перед Понтійським Пилатом: “Ми не маєм царя, окрім кесаря”, і цим відкинули Божого Сина. (Ів. 19:13—15) Вони покладали віру в ім’я або владу і силу кесаря та його імперіалістичний уряд. Багато осіб, які вживають ім’я Ісуса Христа і заявляють мати віру в те ім’я дійсно не виконують своєї заяви коли підтримують і кладуть віру в людських провідників і людських політичних урядів принести мир й праведні обставини на землі.
Але про Ісуса Христа було пророковано, що “ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець Вічности, Князь Миру”. (Іс. 9:5 [6]) Сьогодні сотки тисяч осіб відвертаються від людських схем і систем, звертаючись до царства Божого Сина, як дійсну надію і вони чекають Його володіння, що воно має владу і силу завести їм правосуддя і полегшення, якого вони так прагнуть. У цей спосіб сповняється дальше пророцтво, що “погани надіятись будуть на Ймення Його”.— Мат. 12:18—21; порівняйте Ісая 42:4, де Єврейське Писання вживає слово “закон” замість “ім’я”.
Це помагає нам зрозуміти чому, в Ефесян 1:21, апостол Павло єднає ‘імена’ з ‘урядами, владами, силами і пануваннями’. Ми також можемо бачити, що це тому що Бог призначив Свого Сина на голову царського уряду і дав Йому владу виконувати божественну волю, яка Филип’ян 2:9—11 говорить, що Бог “повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Господь, на славу Бога Отця”. Так, ім’я Ісус повинно вдихати в нас почуття вищої пошани і покори від тієї, яку дається людським провідникам на землі, бо Він є на другому місці, під ім’ям Отця Бога Єгови на небі.
БОЖИЙ ГОЛОВНИЙ ПРЕДСТАВНИК ЖИТТЯ
Ісус Христос дав Своє життя як викупну жертву і служить як Божий великий Первосвященик на користь людства. Хоч багато моляться до Бога “в ім’я Ісусове”, то деякі вживають цей вислів без оцінення його дійсного значення. Вони вірять, що Ісус є якийсь ‘комутатор’ передавати їхні просьби Богові.
В дійсності, молитися в ім’я Ісуса, так як Він Сам навчив нас робити, значить молитися через Його добрі посади, як Божий головний “Представник життя”, який як призначений Первосвященик і Суддя, обчищає від гріхів і прикладає користі викупу особам згідно їхніми гідностями жити під Його царським володінням. (Євр. 2:10; 6:20; Ефес. 1:8—10; Ів. 5:22, 27) Отже, коли ми молимося в “ім’я” Ісуса, то це значить, що ми вдаємося до Його влади. Ми просимо, щоб Його сила і позиція та користі, як головний Представник життя вживалися на нашу користь, щоб наші молитви були прийняті Сувереном Провідником, Богом Єговою.
ВІРНІ ЙОГО ІМЕНІ
Якщо ми хочемо бути між тими, що вірять в ім’я Христа Ісуса і бути певні, що дістанемо вічне життя, то ми мусимо бути вірні Йому. Ми мусимо служити Йому, як голові християнського збору, вірно підтримувати Його виконавчу владу і доглядати справ Його царства. Ми мусимо бути такими, як ті християни за першого століття в зборі Пергамі, які були в небезпеці свого життя від тих, що противилися володінню Христового царства, ‘твердо держалися його ім’я і не заперечували своєї віри в нього’, і подібно до тих у Філадельфії, які ‘зберегли Його слово, і не були фальшиві імені Його’. (Об. 2:13; 3:8) Наше поводження, між нами і між тими у цьому світі, мусить бути таке, щоб не заперечило того за чим те ім’я Божого Сина стоїть. Так як християни тоді зносили переслідування, ми сьогодні можемо сподіватися те саме, бо Ісус передсказав: “На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє”.— Мат. 24:9.
Чи така міжнародна ненависть надходить на релігійні організації та церковних членів, які тільки заявляють вірити в Ісуса, що Він є їхній Спаситель, Який відкупляє їх від гріхів? Ні, така ненависть не приходить на тих, що лише приймають Ісуса Христа за “Агнця Божого”, Який пролив Свою кров за нас. Воно приходить, тому що особи ‘вірно тримаються Його ім’я’, яке представляє ‘всю владу на небі і на землі’ бувши призначений Богом. Воно приходить, тому що признається Його бути правильним Царем усієї землі і що тільки Його уряд і володіння мають божественну підтримку. Чи такий є ваш стан і стан вашої церкви? Або чи ваша релігія заявляє мати віру в ім’я Ісусове, але в дійсності надіється на “кесаря”, на уряди теперішнього ладу, як на їхню надію?
Для вашого вічного добробуту і добробуту ваших близьких, взнайте все, що “ім’я Сина Божого” значить. Покладіть вашу повну віру в Божу підтримку царського володіння Його Сина, і тоді ви також зможете знати, “що віруючи в Ім’я Божого Сина, маєте вічне життя”.— 1 Ів. 5:13, НС.