Питання від читачів

◼ До Филип’ян 2:9 Павло сказав про Ісуса: „Бог... дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я”. В якому ж значенні Ісусові було дане „Ім’я, що вище над кожне ім’я”?

У значенні, що Єгова доручив Йому позицію або владу вищу від влади якого-небудь іншого творення. Дехто можливо думає, що тільки Сам Всемогутній Бог може мати „Ім’я, що вище над кожне ім’я”. Отже, вони може роблять висновок, що цей вірш доказує, що Ісус є Богові Єгові рівня, а навіть та сама особа. Проте, добре вдуматись у цей вірш не підтримує такої думки.

Зміст Филип’ян 2:9 показує, що Ісус одержав це „Ім’я” після Його смерті й воскресіння. Отже, до того ж часу Він не мав „Ім’я, що вище над кожне ім’я”. Факт, що Йому було дане таке Ім’я показує зміну в Його становищі. Чи ж становище Єгови може якось змінитись? Ні. Він завжди був Всевишнім. Тому що Ісусові є дане вище Ім’я доказує, що Він не є такий як Єгова, або рівня Йому.

Також зауважте, що Єгова ,дав’ Ісусові це Ім’я. Ясно, якщо Бог вирішив дати Своєму Синові, Ісусові, таке Ім’я, то Отець мусить бути вищим, а Ісус нижчим. (1 Коринтян 11:3) Таким то чином, коли Ісусові віддається честь через цей великий привілей, то це є „на славу Бога Отця”.— Филип’ян 2:11.

Отже, Ісусові було дане Ім’я вище від імені, яких-небудь інших Божих творінь. Але ясно, що коли Ісус одержав те Ім’я, то Він не став Богові рівня. Порівняйте з 1 пос. до Коринтян 15:27, де каже, що Бог усе впокорив під Ісусові ноги, але Сам не впокорився Йому.

Яке ж вище Ім’я було дане Ісусові? Пророк Ісая допомагає нам відповісти на це запитання. Говорячи про Ісуса, він каже: „І влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру”. (Ісаї 9:5, 6; [9:6, 7, Переклад Куліша]) Цей вірш показує, що „ім’я” представляє велику силу, позицію або владу — в усіх точках згаданих Ісаєю — дані Ісусові, щоб Він міг доповнити волю Єгови.

Ісус виявив ступень Його виконавчої влади, коли сказав Своїм учням: „Дана мені всяка влада на небі й на землі”. (Матвія 28:18) Єдина надія людства на майбутність знаходиться в великій владі дорученій Ісусові, через яку то причину пророцтво Ісаї стосується до Ісуса. „І погани надіятись будуть на Ймення Його”.— Матвія 12:21.

Апостол Павло сказав, „щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно”. (Филип’ян 2:10) Це не є тільки щось уявленого. Ісус перестерігав, що багато будуть казати, що вони виконують могутні діла в Його „імені”, але Він ще відкине їх. (Матвія 7:21—23) Справді, ,поклонятись’ в Ісусовому Імені значить признавати Його позицію й повністю покорятись Його владі. Сьогодні, це значить ставати Його підданим, як Цар, брати участь у праці проповідування доброї новини Царства і залишатись нейтральними в справах світських царств.— Матвія 24:14.

Це викликає опозицію від світських царів. Ісус перестеріг: „І вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє”. (Матвія 24:9) Але для тих, які ,поклоняються’ Йому, Ісусове ім’я має дійсну силу.

Апостол Петро сказав: „Під небом нема іншого Ймення даного людям, що ним би спастися ми мали”. (Дії 4:12) Перед цим, Петро був сказав каліці: „У Ім’я Ісуса Христа Назарянина — устань та й ходи”! І чоловік устав та ходив. (Дії 3:6) Ісус наказав Своїм послідовникам, щоб вони молились ,у Його Ім’я’. (Івана 14:14) Коли ми вживаємо Ісусове ім’я в молитвах, то не деклямуємо тільки щось приписаного. Краще, ми благаємо, щоб вища сила та влада Ісуса Христа вживалась нам на користь.

Шануючи й поважаючи Ісусове „Ім’я” — Його високу позицію та владу — то стаємо між тими про яких є сказано: „Кожен язик повинен явно визнавати, що Ісус Христос є Господь на славу Богові Отцеві”.— Филип’ян 2:11, НС.