Людські плани не вдаються тоді, як Божий намір має успіх
“У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній [Єгови]”.— Прип. 19:21.
1. Через який напрямок або шлях людства Бог мусить виконати Свій намір,— і то незабаром?
НАС дуже потішає знати, що хоч людські плани для людства не вдаються, то намір любого Творця таки має успіх. Невдача людських планів завдає нам всім труднощі, недостатки і журбу. Але віра в Бога підкріпляє нас дивитися наперед на те вічне втішаюче добро для нас через певний успіх Його наміра. Йому не треба навчатися з колишніх помилок, бо Він не робить помилки. Люди повинні навчитися з своїх колишніх помилок, але в них є слабкість повторяти ті самі помилки. Тоді приходять невдачі. Отже, тому прийшов уже час для досконалого Бога виконати Свій намір — і то скоро!
2. Як плани вложені для нашого двадцятого століття не мали успіх, і які питання виринають наслідком внесення атомної війни?
2 Величні плани, яких провідники за дев’ятнадцятого століття вкладали для нашого часу закінчилися з невдачою. Перша Світова Війна цілком розбила їхні плани. Планування Ліги Націй не залагодило справ. Незабаром стало ясно, що світові провідники не навчилися з їхнього досвіду через занепад Ліги Націй. Майбутність поставила новий виклик перед ними, коли дві атомні бомби були кинуті на Далекому Сході, вносячи атомне воювання. Ми всі тоді зустріли щось дуже серйозного. Яку охорону світові провідники тепер будуть постачати. Чи це буде щось, що досвід уже доказав бути успішним? Щось, що відбивало мудрість багато вищу від смертної людини?
3. Яке товариство є організація Об’єднаних Націй, і який вплив вона мала на світовий стан?
3 Ні, нація, яка перше кинула атомну бомбу взяла провід, щоб влаштовувати розпорядки з своїми воєнними союзниками на ще інше суспільство народів. Вона зорганізувала іншу політичну лігу в новому одязі й вигляді, під новим ім’ям, організацію Об’єднаних Націй. Вона має свою Декларацію Людських Прав. Вона має свій Міжнародний Суд. Вона має свою Загальну Асамблею і Нараду Безпеки, які вкладають плани для теперішніх 135 членів приналежних до цієї організації Об’єднаних Націй. Треба признати, що вона трохи відвертала вибуховий стан, але назагал, світовий стан дальше залишається неспокійний. Організація Об’єднаних Націй, хоч була зорганізована тримати світовий мир і безпечність, не відвернула розвитку атомної бомби і міжконтинентальних балістичних метальних снарядів з воєнними ракетами, які містять в собі атомні бомби дуже нищівної сили.
4. До якої міри організація Об’єднаних Націй мала успіх розв’язувати клопоти, і як можна бачити, що довір’я до неї зменшується?
4 В організації Об’єднаних Націй вкладають ще інші міжнародні світові плани в багато більшому масштабі і число тих, які беруть участь є багато більше як колись. Одначе, чи таке планування смертної людини доказується успішне, або чи воно дає якусь надію на успіх? Організація Об’єднаних Націй досліджує і видає інформацію про смертельне забруднення повітря, моря і землі. Також, про поширення смертельних хвороб і епідемій, як і про голоди та посухи. Але вона знаходить, що не може дати ради з погіршаючим станом. Вона зауважує околичні Договірні Організації комуністів і проти-комуністичних блоків народів поза організацією Об’єднаних Націй, але не може втручатися в ці міжнародні групи. Тому то люди тратять довір’я в організацію Об’єднаних Націй, а політичні провідники далі покладають надію на свої околичні союзи й на сильну військову зброю вірячи, що цим можна найкраще відвернути Атомну Світову Війну. Обітниці політиків заложити основи на “покоління миру” є порожні!
5. Тому що світовий стан не поліпшується після такого людського планування, то які питання виринають?
5 Люди знаходять себе в небезпеці не тільки через міжнародне ускладнення. Їх разять домашні проблеми і клопоти, переполох і анархія, труднощі прожитку в своїх власних країнах. А чому такий клопіт? Як це, що всупереч такого завзятого планування і запобіжних кроків, світовий стан не поліпшується? Де знаходиться вада? Що бракує такому плануванню людини? На що вони не звертають уваги? Чесні люди хочуть знати.
НЕЗАУВАЖЕНА ПОРАДА
6, 7. (а) У такому народному і міжнародному плануванні, на що не звертається уваги? (б) Що плануючі не роблять навіть коли і розпочинають свої засідання молитвою?
6 Можна зауважити, що в усіх вищезгаданих випадках національних й інтернаціональних планувань народи не звертають уваги на Творця неба, землі й моря, ігноруючи Його пораду.
7 О, плануючі народи можуть заявляти, що належать до різних релігійних сект так званого Християнства, або Юдаїзму, Буддизму, Магометанізму, Індусів, чи до якоїсь іншої релігійної групи. Вони можуть мати свої політичні або суспільні збори чи засідання розбирати проблеми, які як звичайно священики розпочинають молитвою. Однак, чи вони слухають поради Творця людини? Чи вони ідуть до Його написаного Слова, де можна прочитати Його ясну пораду? Також, чи вони дозволяють, щоб така порада провадила їх? Тут може виринути незгода. Плануючі не погоджуються відносно того, що це написане слово є Слово Творця, тому що вони самі мають різні свої святі книги, які вони важають бути святою основою свого релігійного переконання. Але правдивий Творець неба і землі є Той, що створив людину і поселив її на землі наказуючи, що вона мала робити на ній. Цей Творець також точно передсказав теперішній переполох народів.
8. На яку книгу світові урядники не звертають уваги, і хто видав ту книгу?
8 Творець людини також є Творець цього написаного Слова, Його надхненої Книги. Та Книга є Свята Біблія, яку написали кілька вірних чоловіків під надхненням Творця. Біблійні товариства поширили цю надхнену Книгу по цілій землі, у сотках різних мовах. Отже вона є добрезнана і досяжна Книга. Перше речення тієї Книги каже: “На початку Бог створив небо та землю”. Перший розділ Святої Біблії також говорить про створення людства, чоловіка і жінки. (1 Мойс. 1:26—31) Це є Книга на яку світові провідники плануючі людське суспільство не звертають уваги.
9. Яка стародавня Біблійна заява про людське планування далі стоїть незаперечна, так як показують це які світові сили?
9 Мудре спостереження було зроблене коло три тисячі років тому, яке є записане в Святій Біблії, залишається незаперечне навіть сьогодні. Ці слова знаходимо в Приповістці 19:21, і переклад цієї приповістки з єврейської мови каже: “У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Ягве”. Ягве, це є божественне ім’я, якого часто вимовляють Єгова. Продовж багато століть і тисячоліть людські плани та схеми дуже множилися, але чи вони могли встояти і створити сталі досягнення та контролю? Де сьогодні є ті славні політичні імперії, які колись панували над світом, а особливо сьома світова сила Біблійної історії й пророцтва? Що сталося з стародавньою Єгипетською Світовою Силою, також Асирією, Вавилоном, Мідо-Персією, Грецією, Римом і Англо-Америкою? Де є та незрівнянна Британська Імперія, яка колись охоплювала одну четвертину поверхні землі і чверть її населення? Їхня слава вже зникла.
10, 11. (а) Що показує чи намір Єгови відносно Його царства приходить до ясного успіху? (б) Що показує чи ріст так званого Християнства не прийшов через проповідування Божого царства?
10 А що сказати про пораду Єгови, або “намір Ягве”? Цей намір ще дотепер стоїть твердо, незмінно. Він успішно іде вперед до ясного успіху. Про Царство Боже далі проповідується по цілому світі, а це проголошення є найбільше від будь-якої іншої події за релігійної історії.
11 Висловом “царство Боже” ми не маємо на думці релігійні організації так званого Християнства. Перший раз за історії людства, релігійне членство так званого Християнства вже є більше як більйон членів, і за найновішим виданим обчисленням у ньому тепер є 1.024.106.500 членів. (Побачте Світовий Альманах, 1974 р., ст. 342, в англійській мові). Але цей ріст не був придбаний проповідуванням царства Божого. Це церкви так званого Християнства проголосили Лігу Націй бути “політичним виразом Царства Божого на землі”. Отже, так довго як та політична організація для світового миру і безпеки існувала, то церкви далі проповідували про Лігу Націй. План або схема так званого Християнства також був “поставити Бога в уряд”. З цієї причини його священики мішаються в політику і заохочують своїх церковних членів також брати участь у політиці, навіть добиваючись найвищих політичних посад у країні.
12. Як слова і дії Ісуса та Його учнів відбивають світло на зусилля так званого Християнства “поставити Бога в уряд”?
12 Одначе, чи Бог Єгова хоче, щоб Його включали в політичний уряд цього світу? Якщо Він ще не є вмішаний в таких урядах, то чому включати Його в ці політичні людські уряди? Коли Його Сина, Господа Ісуса Христа, запитали римські політичні провідники: “Чи Ти Цар Юдейський”, Він відповів: “Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси”. Про Своїх правдивих учнів, цей Ісус сказав: “Бо вони не від світу, як і Я не від світу”. (Ів. 18:33—36; 17:14) Ні Ісус, ані Його правдиві учні за першого століття З.Д. не старалися “поставити Бога в уряд”. Різноманітні плани так званого Християнства включити Бога Біблії в політичні уряди цього світу доказують, що воно не проповідує правдивого царства Божого і що його церковні члени не є правдиві учні й послідовники Божого власного Сина, Ісуса Христа. Так зване Християнство не є видимий земний вираз Божого царства.
13. Як план так званого Християнства навернути світ до його церков занепав незважаючи на відродження і христоносні походи?
13 На протязі століть так зване Християнство планувало навернути світ людства, або силою або переконанням, робити їх членами його церков. Позірна ідея позаді цього була послати їх до неба і ніби врятувати від місця вічних свідомих мук безтілесних душ. Так зване Християнство також думало, що в цей спосіб прийде Боже царство та Його воля буде виконуватися на землі так, як на небі. (Мат. 6:9, 10) Але небіблійні плани так званого Християнства навернути світ очевидно не вдалися, тому що число не-християнів є більше ніж подвійне від християнів, і проти-релігійні сили, а особливо комунізм, збільшуються і все більше і більше членів так званого Християнства стають релігійними лицемірами або цілком покидають релігію. Його релігійне відродження і христоносні походи мали дуже коротко-існуючі наслідки.
ДЛЯ БОЖЕСТВЕННОГО НАМІРУ ЦЕ НЕМОЖЛИВО ЗАНЕПАСТИ
14. На чому або на якому надхненні засновуються людські плани, і з цього, яка майбутність виходить для людства?
14 Коли б існування і спасіння людської раси залежали б від людських планів, то все людство пропало б. Їхні різноманітні плани є засновані на людській мудрості, або є надхнені демонами. Самопевні люди можуть насміхатися з цієї думки, але те, що було пророковано дев’ятнадцять століть тому назад є дуже правдиве сьогодні, а саме, “що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів”. (1 Тим. 4:1) Тому, що люди покинули або відступили від віри так, як вона є записана в Божому Слові, то вони відкидають Божий ясний намір. Вони є подібні до першої людської пари в Еденському Саду. “Знайшов я”, каже мудрий чоловік Соломон, “що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони”. (Еккл. 7:29) Тому що їхні плани один за одним не вдаються, то вони все мусять вкладати нові.
15, 16. Що факт, що світські народи гуртуються в організацію Об’єднаних Націй становить проти Єгови, і яку Біблійну пересторогу маємо проти цього?
15 Те, що мудрі світу пропонують не вдасться. Вони не тільки відкидають Божий намір, але планують і виступають проти нього. Навіть коли єднаються в організації Об’єднаних Націй, політичні і військові провідники виступають проти Божого наміру. Дійсно вони бунтуються проти Нього. Більше як дві тисячі п’ятсот років тому, передсказуючи з’єднання світових народів проти Божих людей, пророк Ісая був надхнений сказати до ворогів: “Озбройтесь і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете! Радьте раду,— і буде вона поруйнована, слово кажіть — і не збудеться, бо з нами Бог”. (Іс. 8:9, 10) Сучасне з’єднання людей в організації Об’єднаних Націй для світового миру і безпеки, не переможе Божий намір для людства. Це зусилля мусить упасти, так як сказав античний спостерігач більше як три тисячі років тому:
16 “Безбожна людина жорстока обличчям своїм, а невинний зміцняє дорогу свою. Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа [Єгови]. Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа [Єгови]”.— Прип. 21:29—31.
17. Які розділюючі фактори далі панують над збільшаючим числом народів, і чому вони не можуть з’єднати людство?
17 Бог не має наміру вживати організацію Об’єднаних Націй з її Нарадами для Розброєння і Безпечности, щоб з’єднати все людство у мирній і безпечній землі. Після Другої Світоої Війни від 1939 до 1945 р. З.Д., людство розділилося на різні національні групи, і кожна заявляє свій народний суверенітет. Поділення людської раси збільшується через різні мови, звичаї, протилежні політичні наміри та ідеології, і расові та релігійні упередження. Самопостанова і самозбереження є пануючі фактори. Людині неможливо створити світовий уряд, і людство не з’єднається цим способом. Світ людства не може з’єднатися, тому що не є з’єднаний з одним правдивим Богом, Єговою. Його Син, Ісус Христос сказав, що провідник цього світу є Сатана Диявол, князь демонів. У згоді з цим християнський апостол Павло сказав, що цей провідник світу, також є “бог цього ладу”, який засліплює розуми тих, що не є в єдності з Богом Єговою.— Ів. 12:31; 14:30; 16:11; 2 Кор. 4:4.
18, 19. (а) Де треба відновити порядок і єдність, і чому там? (б) Для цієї цілі, що Бог мав намір зробити у “доповненню призначених часів”?
18 Брак єдности людства з Богом відбиває невидиме роз’єднання, яке існує у невидимих небесах між Богом Єговою, а Сатаною з його демонами. Отже потреба є відновити порядок і єдність у духовних небесах і на землі. Божий нехибний намір звертає увагу на цю всесвітню потребу і робить розпорядки для неї. Надхнений писатель листа до збору стародавнього Ефесу, Малої Азії, пише про це, слідуючими словами:
19 “[Бог] об’явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, для урядження виповнення часів, щоб усе об’єднати в Христі, що на небі, і що на землі. У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї”.— Ефес. 1:9—11.
20, 21. (а) Проти чого люди в кожному народі нарікають? (б) Яку причину Соломон дає на неспокій серед людей?
20 Таким чином Божий намір є володіти справами, щоб завести єдність у небесних і в земних справах. Божий намір є мати адміністрацію, управління, управительство, через Свою спеціальну процедуру. Тому вислів “адміністрація” не значить Месіянське царство Його Сина Ісуса Христа. Сьогодні люди всіх народів дуже нарікають на уряди, що панують над ними, і на спосіб, яким вони ведуть справи. Мусить бути справжня причина на неспокій і бунтівництво людей. Стародавня приповістка показує причину на це, кажучи: “Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний, то стогне народ”. (Прип. 29:2) Мудрий цар Соломон з Єрусалиму зауважив це пригнічаюче урядування людини за його власного дня і сказав:
21 “І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя. І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер”.— Еккл. 4:1, 2. Також Еккл. 5:7; 7:7.
22. Після тисячі років пригнічення людською адміністрацією, що можна сказати про потіху і визволення людей?
22 Часами люди поводяться немов божевільні через пригноблення. (Еккл. 7:7) Після тисячі років пригнічення, і в обличчі світових обставин сьогодні, то це правда, що пригноблені люди не мають потішителя від ніякого теперішнього світового урядування людськими справами. Для них немає спасіння, немає визволення з людських джерел.
23. Згідно з Божим наміром, як з’єднання всіх людей прийде, і що це буде значити для них?
23 Наймудріший Бог передбачив давно тому потребу на краще урядування людськими справами, отже за Його любою ласкою Він мав намір заснувати таке керівництво. Під Його керівництвом усі люди з’єднаються. Тоді буде мир, згода і безпека скрізь на землі.
24. Хто є та діюча сила, той чинник з’єднання через якого Бог буде урядувати справами, і який є докладний намір для цієї адміністрації?
24 Ану давайте подивімся як Всемогутній Бог почав урядувати справами. Подивімся на діючу силу, і якою Бог з’єднує справи, на Його представника. Ним є Його Помазаний Христос. Отже, надхнений Біблійний писатель звертає увагу на Нього, коли говорить про адміністрацію, яка буде заснована для “виповнення часів”, виявляючи певний намір, а саме, “щоб усе об’єднати в Христі, що на небі, і що на землі. У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями”. (Ефес. 1:9—11) Проти цього Ісуса Христа є багато упередження і ворожости між релігійними і нерелігійними людьми; однак, яку адміністрацію ми можемо сподіватися від Бога через Нього?
25, 26. (а) Що Псалма 72 пророчо говорить про відношення Месії до убогих людей? (б) Що є записано в Діях 10:37—39 про полегшення, яке Месія Ісус виконував?
25 Про Месію, який є більший від царя Соломона, якого управительство закінчилося пригноблюючо для ізраїльського народу, Псалма 72:12—14, говорить пророчо: “Бо визволить Він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних, від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах Його”. Ми маємо кожну причину вірити, що той Месія Ісус незабаром сповнить це пророцтво. Нам тільки треба вернутися до історії дев’ятнадцять століть назад, коли Він був на землі як досконалий чоловік і запитати: Які форми гноблення і насильства Він практикував до людей? Надхнене Писання показує, що Ісус Христос, замість гнобити, полегшав людський тягар. Один жид, який майже постійно служив з Ним в часі Його публічної кар’єри зауважував це і сказав перед не-жидами:
26 “Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрещення, що Іван проповідував, Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив Диявол, бо Бог був із Ним. І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї, та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши”.— Дії 10:37—39.
27, 28. (а) Як Ісус у два способи претендує на Давидове царство над Ізраїлем? (б) Згідно з тим, що Ісая 9:6, 7 говорить про князівське володіння Месії?
27 Треба пам’ятати, що цей Ісус, якого Бог помазав на Месіянського Царя над усім людством був природний спадкоємець царя Давида з Єрусалиму, через чудове народження в Давидовій царській родині. Цим чином Він був природнім спадкоємцем Давидового царства над Ізраїлем. Чоловік, який прийняв Ісуса за свого первородженого Сина також був потомок царя Давида через Соломона, отже Він мав законне право до Давидового царства. Коли Йосип, усиновлений батько Ісуса Христа, прийняв Його за свого Сина, то він віддав Йому це законне право. (Луки 2:1—24; 3:23—38; Мат. 1:1 до 2:23) Тому, цей Ісус, який родився в Віфлеємі, “місті Давида”, у два способи міг претендувати на спадковість Давидового Царства над Ізраїлем. Про цього Спадкоємця Давида, на рамена якого має бути поставлене князівське володіння, надхнений пророк Ісая сказав:
28 “Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа [Єгови] Саваота це зробить”.— Іс. 9:6, 7.
29. Отже, яке буде князівське володіння Месії, і чому воно не прийде через демократичне голосування?
29 Тут маємо обітницю від Всевишнього Бога, що Давидове царство через Його Месію не тільки буде справедливе царство, але що воно також буде засноване і підтримане правосуддям і правдою. Сам Бог встановить цей уряд на спасіння людей, не через демократичне голосування, але так як пророк Ісая сказав, “ревність Єгови Саваота це зробить”.
30, 31. (а) Як Бог дав гарантію на обіцяний уряд Христа? (б) Як Петро посвідчив про цей факт у Діях 10:40—43?
30 Те в чому Єгова є ревний Він сповнить. Він надхнув багато інших Біблійних пророцтв про досконалий уряд, якого Месія Ісус дасть усьому людству. Він дав нам гарантію цього обіцяного уряду тим, що воскресив Ісуса Христа з мертвих третього дня оправдуючи Його невинність. Так як сказав апостол Петро, пригадавши, що Ісуса розп’яли невинного на дереві:
31 “Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з’явився, не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням”.— Дії 10:40—43.
НАДІЙНА ГРУПА СПІЛЬНИКІВ ДОГЛЯДАТИ ЛЮДСЬКІ СПРАВИ
32. Отже, яку роботу Бог тепер може виконувати, і з ким, як Своїм представником і чинником з’єднувати всіх?
32 Щоб цей воскреслий Ісус Христос міг служити за Божого Чинника з’єднати всіх, то Бог повищив Його до божественного престолу на небесах. (Дії 2:33—36; 1 Пет. 3:22) Таким чином Бог міг “знову зібрати все у Христі”, не тільки те, що на землі, але також “те, що на небі”. Таким чином Ісус Христос є небесний, надлюдський Месія, маючи більше сили чинити добро для людей ніж тоді, коли був на землі, як досконалий чоловік. Під Ним як Головою призначеним Богом, Великим Управителем, усе людство буде з’єднане.
33. Який намір Бог мав для Христа мати з Ним, щоб доглядати людські справи, отже, що перше сформувалося на землі?
33 Проте, Бог спричинив, щоб Його Син Ісус Христос мав групу спільників із Ним, доглядати людські справи. Ці спільники володіючи над людством мали бути вибрані з-поміж людства. Доки вони ще є на землі, то вони мають бути сформовані у збір в єдності з Ним. Апостол Павло, пишучи до збору в Ефесії, продовжає: “І яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його, яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе, вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все — за голову збору, а він — Його тіло”.— Ефес. 1:19—23, НС.
34. З якого джерела вибиралося членів до “тіла”, і як перепона між ними була усунена?
34 Що тепер сказати про членів цього збору, “тіло” Ісуса Христа? Божий намір був, щоб воно складалося не тільки з обрізаних жидів, але також з не-жидів або поганів. На протязі 1.545 років (від 513 р. перед З.Д. до 33 р. З.Д.) вони не були з’єднані. Перепона ‘перегорода, що відчужала їх’, був Закон угода через пророка Мойсея в 1513 р. перед З.Д. У 33 р. З.Д. Бог ужив Ісуса Христа усунути цю перепону через Його смерть на мученицькому дереві. Так як апостол продовжає: “Своїм тілом [розп’яте на мученицькому дереві] Він знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши; щоб мученицьким деревом примирити із Богом обох людей в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши”.— Ефес. 2:14—16, НС.
35. (а) Коли необрізані погани були забрані в зборове “тіло”? (б) Скільки членів те тіло мало мати?
35 Три і пів року після усунення цієї законної перепони, Бог почав приводити поганів, не-жидів, у зборове “тіло” Ісуса Христа. Бог зробив це коли послав апостола Петра проповідувати вістку царства Божого Месії зацікавленим необрізаним поганам. Коли ці прийняли вістку Царства, то Бог помазав їх Своїм Святим Духом і вони охрестилися на християнів. (Дії 10:1—48) Після того, а особливо після знищення Єрусалиму в 70 р. З.Д. римлянами багато поганів охрестилися в зборове “тіло” Ісуса Христа; і так були з’єднані з Ним, як з їхньою духовною “головою”. Так як людське тіло має призначене число членів, щоб було довершене, то так і зборове “тіло” Христа має призначене число членів. Остання книга Святої Біблії дуже докладно говорить, що те число членів “тіла” є обмежене до 12 разів по 12.000, або 144.000.— Об. 7:4—8; 14:1—3.